Жирова тканина може "пам'ятати" ожиріння навіть після схуднення: що виявили вчені
Ожиріння може залишати тривалі зміни в імунних клітинах жирової тканини, які зберігаються навіть після зниження ваги. Науковці припускають, що така своєрідна "пам'ять" про ожиріння може ускладнювати подальше схуднення та підтримання досягнутої ваги.
Про це пише ScienceAlert з посиланням на дослідження. Команда науковців із Японії досліджувала макрофаги жирової тканини — імунні клітини, які беруть участь у регулюванні запальних процесів, контролі жирової тканини та видаленні пошкоджених і відмерлих клітин.
Основні експерименти проводили на мишах, яких спочатку доводили до набору зайвої ваги, а потім до її зниження. Дослідники виявили, що після схуднення у макрофагах зберігалася частина молекулярних змін, спричинених ожирінням.
"Ці результати свідчать, що особливості альтернативного сплайсингу можуть зберігатися в макрофагах як "пам'ять про ожиріння", впливаючи на їхні подальші властивості", — зазначили автори дослідження.
Як "пам'ять" про ожиріння може заважати схудненню
Вчені звернули увагу на білок CWC22, який бере участь у сплайсингу РНК — процесі обробки генетичних інструкцій перед утворенням білків. У мишей, які втратили найменше ваги, в ядрах макрофагів жирової тканини було менше CWC22. Подальші експерименти показали, що стрес, спричинений ожирінням, знижував його рівень і порушував нормальний процес сплайсингу.
Особливо показовим стало те, що 51,9% генів, у яких через ожиріння змінився сплайсинг, залишалися зміненими й після схуднення. Приблизно чверть цих стійких змін була пов'язана з CWC22.
"Мультиомні та генно-таргетовані підходи показали, що 51,9% спричинених ожирінням змін сплайсингу генів у макрофагах зберігалися після втрати ваги", — пояснили дослідники.
Подальший аналіз показав, що порушення зачіпали ген Scarb1. Це погіршувало здатність макрофагів видаляти мертві та пошкоджені клітини. Через їхнє накопичення знижувався рівень інозину — молекули, яка, зокрема, сприяє ліполізу, тобто розщепленню накопиченого жиру. Таким чином, на клітинному рівні сформувався механізм, який потенційно може перешкоджати подальшому зниженню ваги.
"Ці результати показують, що аномальний альтернативний сплайсинг у макрофагах лежить в основі стійкості до втрати ваги після ожиріння, а терапія, спрямована на сплайсинг, потенційно може протидіяти "пам'яті про ожиріння", — заявили автори роботи.
Чи стосується це людей
Науковці застерігають від передчасних висновків. Дослідження переважно проводили на мишах, хоча окремі результати вдалося підтвердити й у людських клітинах.
Тому поки невідомо, наскільки сильно виявлений механізм впливає на здатність людей худнути або повторно набирати вагу. Також потенційні методи лікування, спрямовані на таку клітинну "пам'ять", перебувають лише на ранньому етапі досліджень. Водночас результати доповнюють попередні наукові роботи, які свідчили, що різні клітини організму можуть зберігати біологічні зміни, сформовані в період ожиріння.
"Ефективні методи лікування ожиріння включають медикаментозну терапію та баріатричну хірургію на додаток до зміни способу життя. Однак тривале збереження втраченої ваги залишається складним завданням, що підкреслює необхідність пошуку додаткових терапевтичних стратегій", — підсумували дослідники.
Додамо, новий міжнародний звіт Всесвітньої федерації боротьби з ожирінням попереджає про серйозну глобальну проблему зі здоровʼям. Якщо не вжити рішучих заходів, до 2040 року понад 220 мільйонів дітей матимуть ожиріння.
Читайте також: Вчені пояснили, чому ожиріння може підвищувати ризик деменції
