# океан

Науковці встановили, що три мільярди років тому океани на Землі мали зелений колір. Океани такого кольору існували на нашій планеті досить довго.Як повідомляє Forbes, це встановила міжнародна група дослідників на чолі з Таро Мацуо, який є астрофізиком в Університеті Нагої, що в Японії.У ході наукової роботи вчені змоделювали ранню Землю та те, як її первісне середовище впливало на колір океанів. Виявилося, що у ранній атмосфері Землі переважали водяна пара і вуглекислий газ, які формували кисле середовище і прискорювали вивітрювання та ерозію на ще безплідній планеті."Велика кількість заліза була вимита, затопивши океани. Залежно від свого іонного заряду, розчинене залізо викликає варіації кольору від коричневого до сірого і зеленого. Згідно з результатами моделювання, найпоширенішим елементом у розчині, ймовірно, було тризарядне залізо, що призвело до утворення переважно зеленого кольору океанів", — наголосили вчені.Дослідники зауважили, що у такому середовищі еволюція фотосинтезуючих пігментів червоних водоростей і ціанобактерій мали сенс, оскільки ціанобактерії могли збирати світлову енергію, яка не поглиналася зеленою водою. Зелені океани Землі, ймовірно, існували приблизно від трьох мільярдів до 600 мільйонів років тому."Впродовж цього величезного проміжку часу ціанобактерії використовували енергію сонця, щоб розщеплювати воду на її складники - водень і кисень", — додали вчені.Зрештою кисень почав накопичуватися в атмосфері між 2,4 мільярдами років і 400 мільйонами років тому. Вільний кисень вступав у реакцію з розчиненим залізом та утворив залізняк. Оскільки залізо постійно виводилося з океанів, вони почали змінювати колір, врешті-решт ставши блакитними. Науковці зауважили, що блакитні океани були сприятливими для водоростей, які використовували хлорофіл, внаслідок чого еволюціонували зелені рослини.Нагадаємо, раніше науковці зафіксували, що океани почали нагріватися швидше. Це свідчить про прискорення процесів глобального потепління. .

Науковцям вдалося з'ясувати походження загадкових звуків, які долинають із глибин Маріанської западини ще з 2014 року. Цими таємничими звуками виявилися крики китів Брайда. Як повідомляє Live Science, тварини використовують ці крики, щоб визначити місцеперебування один одного. Так, вперше вчені зафіксували ці незвичайні шуми у 2014 році, коли дослідники використовували підводні планери для проведення акустичного обстеження Маріанської западини. Це явище прозвали звуками біотуанга. Варто зауважити, що ця западина є найбільшою у світі та простягається на понад 2400 кілометрів. Її максимальна глибина становить 10935 метрів. "Звук біотуанга можна розбити на дві окремі частини: по-перше, низький буркотливий звук, який лунає крізь глибину; і по-друге, пронизливий металевий дзвін, який дослідники порівнюють зі звуками, які видають космічні кораблі у "Зоряному шляху" та "Зоряних війнах", -- зауважує видання. Ці звуки спантеличили вчених, але вже у 2016 році дослідники припустили, що джерелом цих звуків можуть бути вигуки китів, таких як сині кити або горбаті кити. Втім, ці звуки не були схожими на жодні відомі звуки китів. Проте у новому дослідженні вченим вдалося довести, що ці звуки видають кити Брайда. "Це вдалося зробити завдяки системам штучного інтелекту, які проаналізували понад 200 тисяч годин аудіозаписів, що містять різні звуки океану", -- пояснили науковці. Задля того, щоб довести, що джерелом загадкових звуків насправді були кити Брайда, вчені зіставили виникнення шумів з міграційними шляхами цього виду. Дослідники відсортували записи, зроблені станціями моніторингу по всьому Маріанському архіпелагу та за його межами. "Процес вдалося прискорити, використовуючи технології штучного інтелекту для перетворення звуків на зображення, відомі як спектрограми, які можна було б легко відрізнити від інших шумів за допомогою алгоритму машинного навчання", -- зауважує видання. Згідно з даними науковців, ці звуки можна було почути тільки в північно-західній частині Тихого океану, попри те що кити Брайда зустрічаються на набагато більшій території. Це дозволяє припустити, що такі звуки видає лише окрема популяція китів. Дослідження також свідчить про те, що сплеск активності загадкових звуків у 2016 році відбувся, коли вчені спостерігали підвищення температури океану, спричинене явищем Ель-Ніньйо. Саме воно призвело до збільшення кількості китів Брайда, що зустрічалися в цьому регіоні, додають вчені. Нагадаємо, раніше американські науковці в черговий раз переконалися у тому, що горбаті кити є надзвичайно розумними тваринами. Зокрема, ці ссавці здатні створювати інструменти, які допомагають їм у полюванні.

У різних регіонах світу все частіше фіксують напади акул на людей. Зокрема, нещодавно, 17 вересня, на Канарських островах акула напала на німецьку туристку, від отриманих травм жінка померла. Про це повідомило німецьке видання Bild. Журналісти зазначили, що такі випадки на Канарах є рідкістю. Проте акули стали частіше нападати на людей та інших місцях За статистикою Міжнародного архіву нападів акул, у 1990 роках зареєстрували всього 500 нападів, а з 2010 по 2019 роки — вже понад 800. Тільки 2023 року зареєстровано 69 неспровокованих атак акул на людей: на шість більше, ніж у середньому за останні п'ять років. Це єдина у світі науково задокументована вичерпна база даних про всі відомі напади акул. Фахівці визначили, що така тенденція пов'язана з двома факторами. По-перше, про такі випадки стає відомо частіше, ніж у минулому, оскільки зараз краще йде обмін інформацією через розвиток технологій. По-друге, все більше людей відпочиває на морі. Поведінка ж акул ніяк не змінилася, тварини не стали ні голоднішими, ні агресивнішими. Уникнути нападу допоможуть прості правила: триматися ближче до берега, не купатися на світанку та в сутінках, уникати надмірного плескання у воді. Нагадаємо, в липні цього року журнал Current Biology опублікував матеріал про те, що вчені визначили, як акули стали одними з найнебезпечніших хижаків в океані. Хоча ці хижі риби існували на планеті ще 450 мільйонів років тому, з того часу вони значно змінилися.

Науковці виявили рекордне зниження температури води в Атлантичному океані. Температура його поверхні досягла мінімуму для цієї пори року. Як повідомляє видання Unilad, за останній рік температура поверхні океану на тлі глобального потепління досягла нових максимумів, проте ситуація кардинально змінилася, і температура поверхні раптово впала з рекордною швидкістю. Так, Національне управління океанічних і атмосферних досліджень Сполучених Штатів Америки зазначає, що температура поверхні моря в Атлантиці почала охолоджуватися з травня. Наразі Атлантика є на кілька градусів холоднішою, ніж зазвичай для літньої пори року. Вчені додають, що зараз океани є чутливими до багатьох погодних змін протягом року. Зазвичай протягом цього часу очікується підвищення температури в Атлантичному океані. Частково це відбувається через зміни клімату, які спричиняє людство своєю діяльністю. Природне явище під назвою Ель-Ніньо сприяє нагріванню поверхні океану, водночас Ла-Нінья навпаки сприяє охолодженню води в океані. Вчені зауважують, що Ель-Ніньо в Атлантиці, ймовірно, зміниться його аналогом Ла-Нінья. "Обидві ці погодні моделі неймовірно складні та чутливі до пасатів, сонячного нагрівання та опадів, що ускладнює їх прогнозування. Однак неочікувана зміна температури води в Атлантиці та її передбачуваний перехід у Ла-Нінью, який, як правило, розпочнеться у вересні, дуже спантеличили експертів", -- зазначає видання. Доктор наук Університету Маямі Франс Філіп Тухен зауважив, що ці безпрецедентні зміни, очевидно, викликають занепокоєння щодо довкілля. Згідно з даними Національного управління океанічних і атмосферних досліджень, зміни в погодних умовах Ель-Ніньо та Ла-Нінья можуть вплинути на кількість опадів на навколишніх континентах. Водночас такі погодні явища в Атлантиці збільшують ймовірність ураганів поблизу островів Кабо-Верде. "Це також може вплинути на цикли океану -- Атлантика потенційно затримує тихоокеанську Ла-Нінья в "перетягуванні канату", оскільки Тихий океан "намагається охолодитися, а Атлантика — зігріти", -- додають вчені. Видання зазначає, що наразі вчені стежать за тим, як Ла-Нінья впливає на Атлантику. Якщо цей вплив буде значним, прогнози щодо клімату навколишніх територій можуть змінитися до кінця року. Нагадаємо, раніше Міжнародна група науковців у ході нового дослідження встановила, що гірські льодовики тануть швидше, ніж прогнозували до цього. Вони зменшуються до розмірів, яких дослідники не очікували побачити протягом найближчих років.

Науковці встановили, що у найглибших частинах океанів, зокрема понад чотири кілометри, поєднання низької температури та високого тиску створюють умови, за яких розчиняється карбонат кальцію. Відповідні зони відомі як глибина компенсації карбонату, і вони розширюються. Про це повідомляє Live Science. Вчені вказують, що у природі є й інший процес -- це закислення поверхневих вод океанів, які пов'язане з поглинання ними вуглекислого газу від спалювання викопного палива. Зазначається, що через підвищення концентрації вуглекислого газу в океані його рН знижується та вода стає більш кислою, а глибоководна зона, у якій розчиняється карбонат кальцію, зростає, починаючи з морського дна. Так, перехідна зона, де карбонат кальцію стає все менш хімічно стійким та починає розчинятися, має назву "лізоклін". "Оскільки морське дно океану відносно плоске, навіть підвищення рівня лізокліну на кілька метрів може швидко призвести до великих кислих областей", -- йдеться у повідомленні. Згідно з дослідженнями вчених, така зона вже піднялася майже на 100 метрів з доіндустріальних часів і, можливо, підніметься ще на кілька сотень метрів цього століття. За словами дослідників, мільйони квадратних кілометрів океанського дна потенційно зазнають швидкого переходу. Внаслідок цього вапняний осад стане хімічно нестабільним і розчиниться. "Верхня межа перехідної зони лізокліну відома як глибина насичення кальцитом, вище якої відкладення морського дна багаті на карбонат кальцію, а вода в океані перенасичена цією хімічною сполукою. Глибина компенсації кальциту є його нижньою межею, нижче якої відклади морського дна містять мало або взагалі не містять карбонатних мінералів", -- зазначає видання. Водночас площа, яка розташована нижче глибини компенсації кальциту, сильно відрізняється в різних місцях океанів. Так, вона вже займає близько 41% світового океану. До того ж з часів промислової революції ця зона піднялася в усіх частинах океану, коливаючись від майже повної відсутності зростання у західній частині Індійського океану до 300 метрів у північно-західній частині Атлантичного океану. "Якщо глибина компенсації кальциту збільшиться ще на 300 метрів, то площа морського дна під нею збільшиться на 10% і займатиме вже 51% площі світового океану", -- наголошують вчені. Нове дослідження вчених стало першим, яке довело, що глибина компенсації кальциту є біологічним кордоном з різними живими організмами, які проживають вище і нижче за неї. Зазначається, що у північно-східній частині Тихого океану найпоширенішими організмами, які живуть на морському дні вище за глибину компенсації кальциту, є м'які корали, офіури, мідії, морські равлики та хітони, усі з яких мають кальциновані раковини або скелети. Однак нижче цієї зони найбільш поширені морські анемони, морські огірки та восьминоги. "Так, це більш кисле місце існування вже обмежує розвиток підводного життя на площі у 141 мільйоні квадратних кілометрів морського дна, і може розширитися ще на 35 мільйонів квадратних кілометрів, якщо глибина компенсації кальциту зросте та займе 51% площі світового океану", -- зазначають вчені. Нагадаємо, раніше вчені встановили, що гірські льодовики тануть швидше, ніж прогнозували до цього. Вони зменшуються до розмірів, яких дослідники не очікували побачити протягом найближчих років.

Приблизно 3 мільйони років тому, в епоху пліоцену, рівень вуглекислого газу в атмосфері був аналогічним до сьогоднішнього. Незначне збільшення потепління океану може призвести до великих втрат льоду і підвищення рівня моря. Про це пише Inverse. Як зазначає видання, глобальні температури в середньому були приблизно на 2-3 градуси Цельсія вищими за доіндустріальні рівні (підвищення температури, якого ми прагнемо в найближчі десятиліття, якщо ми істотно не скоротимо викиди парникових газів у світі). А глобальний середній рівень моря був на 65 футів вище за нинішній, завдяки таненню льоду. На 65 футів вище, таке підвищення затопило б більшу частину штату Флорида та майже весь Нью-Йорк. Однак більшість сучасних моделей підвищення рівня моря не вказують на те, що в найближчому майбутньому ми рухаємось до чогось подібного до 65 футів підвищення рівня моря, навіть при потеплінні на 2–3 градуси за Цельсієм. Розбіжність між минулими та майбутніми прогнозами вже багато років є тривожною загадкою для кліматологів та океанологів. Багато дослідників у цій галузі вважають, що відповідь зводиться до неповних та неточних моделей. Результати нових досліджень можуть стати частиною вирішення цієї головоломки. Згідно з дослідженням, опублікованим 25 червня в журналі Nature Geoscience, світові крижані щити схильні до ніколи раніше не ідентифікованого і тривожного переломного моменту клімату. Відкриття, засноване на новій математичній та комп'ютерній моделі танення льоду та руху морської води, означає, що найближчими роками на нас може очікувати значно більше підвищення рівня моря, ніж прогнозувалося раніше.  "Наші прогнози підвищення рівня моря можуть бути суттєво занижені", — сказав Алекс Бредлі, провідний дослідник і кліматолог з Британської антарктичної служби (BAS), у прес-релізі. Прибережні крижані щити складаються з плавучих шельфів та заземлених ділянок. Це місце, де лід знаходиться прямо на суші. Між ними є так звана "зона заземлення". Океанська вода, що прямує під зону заземлення, запускає танення, яке може змінити структуру крижаного масиву, згодом дозволяючи більшій кількості води проникати далі та швидше в петлі зворотного зв'язку, згідно з новим аналізом. Як правило, моделі припускають, що всі крижані щити мають точку стійкості, в якій вони перестануть відступати, на основі топографії землі, що лежить під ними. Завдяки гравітації воді важко текти вгору схилом. Але нова оцінка передбачає, що при достатньому потеплінні та прогресуванні танення, яке розширює зону заземлення, океанська вода зможе продовжувати проникати глибоко під крижані щити, навіть угору схилом. Кліматичні переломні моменти відбуваються, коли відносно невелика зміна чогось на кшталт температури чи атмосферного вуглецю швидко призводить до невідповідного впливу. У цьому випадку кліматологи, які стоять за новим дослідженням, виявили, що незначне збільшення потепління океану може призвести до великих втрат льоду і підвищення рівня моря. Для кожного крижаного щита, включаючи ключовий простір льоду, який покриває Антарктиду і містить близько 6 мільйонів кубічних миль води, існує точка потепління океану, де цей зворотний зв'язок танення, структурних зрушень і більшого танення стане процесом, що "втікає". За певної температури океану повторне замерзання льоду не може компенсувати втрати, викликаючи "драматичні зміни" у поведінці крижаного щита, згідно з аналізом дослідників. Найгірше, дослідники припускають, що буде мало попереджень про те, що Антарктида та інші крижані щити наближаються до своїх індивідуальних точок неповернення в зоні заземлення. Такі зміни буде "важко виявити доки не буде пройдено точку неповернення", пишуть вони. Подальше, зумовлене підвищення рівня моря відбудеться відносно швидко, близько десятиліть чи століть. "Тут відсутня фізика, якої немає в наших моделях крижаного щита", — сказав Бредлі, додавши, що вчені BAS зараз працюють над включенням її в переглянуті моделі. Аналіз пропонує лише одну початкову та спрощену модель, яка не враховує всіх факторів, що стосуються танення крижаного покриву. Наприклад, припливи є частиною рівнянь дослідників. І вчені не очікують, що танення, викликане вторгненням, продовжуватиметься нескінченно. Проте результати тривожні. "З кожної десятої градуса потепління океану ми наближаємося все ближче і ближче до проходження цієї критичної точки, і кожна десята градуса пов'язана з величиною зміни клімату. Нам потрібні дуже рішучі дії, щоб обмежити величину потепління, яке відбувається, і не допустити проходження цієї критичної точки", — сказав Бредлі The Guardian. Єдиний спосіб зупинити таке танення — це зупинити найбільший фактор зміни клімату та швидко відмовитися від спалювання викопного палива. Що впливає на глобальне потепління Викиди парникових газів від спалювання викопного палива є основною причиною зміни клімату. Останніми місяцями природне явище Ель-Ніньо, яке нагріває поверхневі води в східній частині Тихого океану, також підвищило температуру. Вчені вже підтвердили, що зміна клімату спричинила певні екстремальні погодні умови у квітні, включно з хвилею спеки в Сахелі, яка потенційно призвела до тисяч смертей. Кліматолог з Університету Ньюкасла Хейлі Фаулер заявила, що дані показують, що світ небезпечно близький до порушення цілі Паризької угоди 2015 року щодо обмеження глобального потепління на рівні 1,5°C. "У який момент ми оголосимо, що програли битву за утримання температури нижче 1,5°C? Моя особиста думка полягає в тому, що ми вже програли цю битву, і нам справді потрібно дуже серйозно подумати про те, щоб зберегти температуру нижче 2°C і скоротити наші викиди якомога швидше", — наголосила вона. Варто зазначити, що на кліматичному саміті ООН у 2015 році країни погодили ціль 1,5°C. Це рівень, який, на думку вчених, дозволить уникнути найзгубніших наслідків потепління, таких як фатальна спека, повені та незворотна втрата екосистем. Технічно цільовий показник 1,5°C ще не досягнутий, оскільки він відноситься до середньої глобальної температури за десятиліття. Але деякі вчені заявили, що ціль вже не може бути реально досягнута, і закликали уряди скорочувати викиди CO2 швидше, щоб обмежити перевищення цілі. Нагадаємо, квітень у 2024 році був найспекотнішим за всю історію спостережень. Це вже 11 місяців поспіль вчені фіксують температурні рекорди.

Вчені визначили, як акули стали одними із найнебезпечніших хижаків в океані. Хоч ці хижі риби існували на планеті ще 450 мільйонів років тому, з того часу вони значно змінились. Як повідомляє журнал Current Biology, попри те, що акули, які схожі на прадавні види, все ще існують, більш відомими є акули, які мають характерні плавці та безліч зубів. Вчені встановили, що клімат значно вплинув на появу таких акул. Понад 100 мільйонів років тому потепління моря та зменшення кількості кисню могли сприяти тому, що деякі акули почали плавати вище у воді, замість того, щоб жити ближче до океанічного дна.  Вони стали більше та швидше плавати, а їх хижий апетит зріс.  У ході досліджень науковці вивчали скам'янілості, які виявили у південній частині сучасної Німеччини. Дослідники проаналізували плавці та довжину тіла п'яти сотень вимерлих та живих акул. Результати показали, що приблизно 122 мільйони років тому під час крейдяного періоду океан став дуже гарячим. Деякі акули, які проживали на морському дні, покинули своє середовище існування та перемістилися у відкритий океан. Інфографіка: Current Biology Це вплинуло на форму їхніх плавців. Після цього й виникла потреба в постійному русі для дихання хижака. Змінились не тільки плавці, збільшився також і розмір тіла. Максимальна температура поверхні океану тоді була 28.3 ℃, тоді як наразі 20 ℃. Саме вона могла повпливати на швидкість, що допомагало краще ловити здобич та тікати від хижаків крейдяного періоду. Вчені зазначають, що акули були одними з небагатьох морських істот, які змогли адаптуватися до змін клімату. "Наше інтегративне дослідження показує, що температура була одним з важливих факторів, що стимулювали еволюцію екології та морфології акул", -- додали дослідники. Нагадаємо, у квітні журнал Nature повідомляв, що зміна клімату може бути серйозною загрозою для бджіл з критичними екологічними та економічними наслідками. Зокрема, зростання середньої глобальної температури та повторюваності посух в окремих регіонах нашої планети вкрай негативно позначитися на видовому різноманіттю запилювачів у найближчі десятиліття.

У неділю, 16 червня, на полях Глобального саміту миру у Швейцарії президент України Володимир Зеленський провів зустріч із президентом Республіки Палау Сурангелом Віппсом-молодшим. Вони підписали спільне комюніке про встановлення дипломатичних відносин між державами. Про це повідомив Офіс президента України. Зустріч президентів стала першим контактом на найвищому рівні між Україною та Палау. Український президент подякував Сурангелу Віппсу-молодшому за підтримку територіальної цілісності й суверенітету України та запросив Палау долучитися до імплементації пункту "Формули миру" "Екологічна безпека". "Дуже важливо, що ви знайшли можливість прибути на Саміт миру. Дякую за вашу чітку позицію. Питання, які обговорюються на саміті, важливі не лише для Європи, а й для всього світу", — сказав президент України. Зеленський розповів про загрози для екології, які провокує російська окупація Запорізької АЕС, і зауважив, що окупанти зберігають на території електростанції зброю та вибухівку, а також примушують до роботи український персонал. Він також наголосив на важливості об’єднання країн світу навколо Міжнародної коаліції за повернення українських дітей. Палау — це держава у Мікронезії, у західній частині Каролінських островів, у групі островів Палау. Ця тихоокеанська острівна країна не має сухопутного державного кордону. На заході від Палау лежать Філіппіни, на південному заході — Індонезія; на сході тихоокеанський сектор Палау межує з Мікронезією, на південному сході — з Папуа Новою Гвінеєю. Палау омивається водами Філіппінського моря Тихого океану. Загальна довжина морського узбережжя 1 519 кілометрів. Валютою в країні є американський долар. Нагадаємо, заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква заявив, що в неділю, 16 червня, на Глобальному саміті миру країни-учасниці розділяться на робочі групи. Вони намагатимуться реалізувати три пріоритети на швейцарському Саміті миру.

Протягом лютого поточного року лютому температура світового океану досягла рекордно високого рівня: середня глобальна температура поверхні моря склала 21,06°C -- це рекордний показник. Про це повідомляє Reuters.  Тривожний рекорд зафіксували під час найспекотнішого лютого за всю історію спостережень. На додаток, лютий цього року є дев'ятим місяцем поспіль, який побив місячний температурний рекорд. Середня температура поверхні океану в лютому перевищила попередній рекорд у +20,98°C, встановлений у серпні 2023 року. Загалом за цим показником стежать з 1979 року. "Що ще більш дивно, так це те, що температура поверхні моря перебуває на рекордному рівні в регіонах, які знаходяться далеко від центру дії Ель-Ніньо. Наприклад, у тропічній частині Атлантичного океану та Індійському океані", -- каже вчений-кліматолог Річард Аллан з Університету Редінга. Це, за його словами, вказує на сильний вплив зростання викидів парникових газів в атмосферу.  За даними вчених, зараз Ель-Ніньо в екваторіальній частині Тихого океану слабшає, але температура повітря над океанами залишається на незвично високому рівні. Ель-Ніньйо є кліматичним явищем планетарного масштабу і прямо чи опосередковано впливає на погоду значної частини Землі. Як повідомляється, хоча глобальні середні показники температури поверхні моря не враховують полярні океани, там справи йдуть теж погано. Морський лід Антарктики досяг свого річного мінімуму в лютому, зафіксувавши третю найменшу площу за всю історію спостережень -- на 28% нижчу за середню. Нагадаємо, що торік в Києві зафіксували 50 температурних рекордів. Середньорічна температура у столиці становила +10,8°C --цей показник на 1,8°C перевищує кліматичну норму.

Катамаран навколосвітньої експедиції з росіянами на борту був атакований акулами у Тихому океані. Внаслідок інциденту судно затонуло. Про це повідомляє Telegram-канал Shot. Згідно з наявною інформацією, на борту Russian Ocean Way перебували троє людей: члени Томського відділення Російського географічного товариства Євген Ковалевський та Станіслав Березкін, а також француз Вінсент Етьєн. Цікаво, що акули атакували російський катер двічі. У понеділок, 4 вересня, вони пошкодили лівий балон, після чого мандрівники близько доби пливли в аварійному стані. А вже у ніч проти середи, 6 вересня, за 410 миль до Австралії акули знову напали на судно і розірвали правий балон, внаслідок чого катер почав тонути. Порятунок екіпажу Після другої атаки екіпаж подав сигнал SOS, коли мандрівники були вже у воді. До їхнього порятунку приєдналися Посольство Росії в Австралії та берегові служби. Вже через 45 хвилин панамський суховантаж врятував екіпаж катамарана, але саме судно затонуло в океані. Врятована команда перебуває на рятувальному кораблі досі — вона має намір продовжити експедицію. Фото: Telegram-канал Shot Нагадаємо, у єгипетському місті Хургада 8 червня акула напала на людину і з’їла її на очах у відпочивальників. Загиблим був громадянин Росії. Відомо, що, крім відпочивальників, свідком цієї події став батько жертви хижака.

Починаючи з четверга, 24 серпня, Японія почне скидати забруднену радіоактивну воду з АЕС "Фукусіма-1" в океан. Таке рішення ухвалила влада країни попри критику рибальських спільнот, Китаю та деяких вчених. Як пише The Guardian, відповідне рішення було ухвалене спільно з експертами МАГАТЕ. Так, прем’єр-міністр Японії Фуміо Кісіда 22 серпня дав доручення працівникам станції "швидко підготуватися до скидання води" відповідно до планів, затверджених ядерними регуляторами. Він наголосив, що це почнеться у четвер, оскільки дозволяють "погодні та океанічні умови". Кісіда зазначив, що утилізація понад 1 мільйона тонн води, яка зберігалася на АЕС, була важливою частиною тривалого та складного процесу виведення станції з експлуатації. За даними TEPCO, кількість очищеної води з "Фукусіми-1", яку скинуть у море з 2023 року до березня наступного року, становить 31 200 тонн. Критика такого рішення За даними The Guardian, таке рішення японців піддалося жорсткій критиці, оскільки вода, яку скинуть у відкритий океан, містить радіоактивну речовину тритій. Його не можна позбутися за допомогою технології фільтрації води. Відтак, Гонконг, який є важливим ринком для експорту японських морепродуктів, пригрозив обмеженнями у відповідь. Водночас Південна Корея та Китай заборонили імпорт морської продукції з Японії.  Організація Greenpeace, своєю чергою, попередила, що значну кількість радіоактивного матеріалу буде розсіяно в море протягом наступних десятиліть. Водночас прем’єр Японії Кісіда спробував запевнити рибальські громади, що скидання є безпечним, й наполіг, що викид води "не можна відкладати, якщо Японія хоче вивести з експлуатації атомну станцію "Фукусіма-1" та відродити територію". "Я обіцяю, що ми візьмемо на себе всю відповідальність за те, щоб рибна промисловість могла продовжувати заробляти на життя, навіть якщо на це знадобляться десятиліття", — сказав він журналістам. За даними інформаційного агентства Kyodo, уряд Японії створив фонди на суму 30 мільярдів єн (206 мільйонів доларів) для компенсації репутаційних збитків місцевим рибалкам і 50 мільярдів єн для усунення будь-яких фінансових наслідків для їхнього бізнесу. Що каже МАГАТЕ Рішення про скидання у море забрудненої радіоактивної води з "Фукусіми" було схвалено раніше Міжнародним агентством з атомної енергії. Експерти МАГАТЕ заявили, що радіаційний вплив на людей і навколишнє середовище буде "незначним". Деякі фахівці зазначають, що атомні станції в усьому світі використовують подібний процес для утилізації стічних вод, що містять низькі концентрації тритію та інших радіонуклідів. Аварія на "Фукусімі" У 2011 році на АЕС "Фукусіма-1" сталася аварія через землетрус і цунамі. Унаслідок стихійних лих у трьох реакторах розплавилося ядерне паливо, яке пропалило їхні захисні корпуси. Це супроводжували вибухи водню й викид великого обсягу радіоактивних речовин, що призвело до зараження прилеглих до станції районів. Через витік радіації було евакуйовано приблизно 150 тисяч людей, загинуло через стихію — майже 18,5 тисяч. Ядерна аварія на "Фукусімі" стала найстрашнішою із часів Чорнобиля 1986 року. Руйнування на атомній станції "Фукусіма-1" 16 березня 2011 року. Джерело: Вікіпедія У квітні 2021 року уряд Японії дозволив зливати воду з АЕС "Фукусіма-1" в океан. Влада країни запевняла, що скидання води є неминучим питанням для виведення АЕС з експлуатації. Водні відходи з Фукусіми зберігають на заводі Tokyo Electric Power Co. Їх очистили, але й досі вони містять радіоактивний тритій. Цей елемент вважають шкідливим для людини у великих дозах. Два роки тому МАГАТЕ сформувало спеціальну комісію, яка мала вирішити, чи безпечно скидати воду в море. 4 липня 2023 року Міжнародне агентство з атомної енергії дозволило оператору АЕС "Фукусіма" скинути в море воду, яку використовували для охолодження пошкоджених енергоблоків реактора. Нагадаємо, раніше біологи з Великої Британії й Португалії дійшли висновку, що очікуване зростання кислотності води у Світовому океані призведе до того, що у промислових риб погіршиться нюх і здатність реагувати на нюхові сигнали, наприклад, про присутність хижаків. За оцінками вчених, з середини XIX століття концентрація CO2 в воді зросла на 43 відсотки, а до кінця XXI століття вона буде перевищувати сьогоднішній рівень у 2,5 раза.