Найглибше місце океану досі не має точної цифри: нове дослідження здивувало результатами
Науковці вкотре спробували встановити точну глибину найглибшої відомої ділянки Світового океану — западини Челленджера у Маріанській западині. Нове японське дослідження показало, що результат вимірювань може відрізнятися на десятки метрів залежно від умов у товщі води.
Як повідомляє IFLScience, Маріанська западина залишається одним із найменш вивчених місць на Землі. На її південному краю розташована западина Челленджера — найглибша відома точка морського дна.
Попри десятки спроб визначити її глибину, науковці досі не мають одного остаточного показника. Причина полягає не лише у складності роботи на таких глибинах, а й у способі проведення вимірювань.
Чому глибину западини складно визначити
Западина Челленджера фактично складається з трьох пов’язаних між собою басейнів — центрального, західного та східного. Найглибшою вважається східна частина.
Один із найпоширеніших показників глибини, який можна зустріти у відкритих джерелах, становить близько 10 935 метрів. Однак нові дослідження демонструють, що навіть сучасні високоточні вимірювання можуть давати різні результати.
Перші спроби дослідити глибину цієї ділянки проводили ще у 1950-х роках. Учені використовували, зокрема, ехолотування: спеціальний прилад надсилає звуковий сигнал до морського дна, після чого вимірюється час його повернення. Знаючи швидкість поширення звуку у воді, дослідники можуть розрахувати відстань до дна.
Інший метод передбачає безпосереднє використання датчиків тиску, які опускають на необхідну глибину. У 1960 році люди вперше досягли дна западини Челленджера за допомогою глибоководного апарата. Японські науковці регулярно досліджують цей район ще з 1980-х років, використовуючи різні методи вимірювання.
Від чого залежить результат
Нове дослідження зосередилося на проблемі, яка виникає під час акустичних вимірювань. Звуковому сигналу потрібно приблизно 15 секунд, щоб пройти від дослідницького судна до морського дна і повернутися назад. Водночас швидкість звуку у воді не є сталою. На неї впливають температура, солоність, тиск та інші характеристики морського середовища.
Японська команда створила п’ять моделей із різними параметрами стану океану та застосувала їх до акустичних даних, отриманих у 2023 році з дослідницького судна Hakuho-maru.
Результати виявилися різними. Для східного басейну западини розрахована глибина коливалася від 10 914 до 10 932 метрів. Різниця між показниками становила 18 метрів.
Яку глибину вважають найбільш імовірною
Щоб отримати найбільш реалістичний результат, дослідники розробили так звану "переважну" модель. Вона поєднала акустичні вимірювання 2023 року з даними про температуру та солоність води на глибинах до 1 900 метрів. Також науковці використали профіль характеристик води на всій глибині, отриманий судном Hakuho-maru ще у 1992 році.
Поєднання цих даних дало змогу врахувати як мінливі умови у верхніх шарах океану, так і стабільніші характеристики глибоководного середовища. За цією моделлю глибина східного басейну западини Челленджера становить 10 927 метрів.
Водночас автори дослідження не називають цей результат остаточним значенням. За їхніми словами, йдеться лише про найбільш прийнятний показник для використаного набору даних.
Додамо, в Льодовиковому національному парку, Глейшер є незвичайна вершина — Тріпл-Дівайд-Пік, яка має рідкісну географічну особливість. Так, вода з неї може потрапити одразу в три різні океани.
