# сільське господарство

Велика Британія може зіткнутися з дефіцитом окремих продуктів харчування через рекордну посуху та тривалі хвилі спеки. Про це попередив Національний союз фермерів (NFU), закликавши уряд терміново підтримати аграріїв, передає The Guardian.За даними Агентства з охорони здоров'я Великої Британії (UKHSA), у восьми регіонах Англії оголошено жовтий рівень небезпеки через спеку. У найближчі дні температура повітря місцями перевищить 30°C, що створює додаткові ризики для здоров'я населення, особливо людей похилого віку та інших вразливих груп.Фермери зазначають, що сільське господарство країни опинилося під подвійним ударом. Узимку поля постраждали від масштабних повеней, які ускладнили посівну кампанію, а влітку господарства зіткнулися з гострою нестачею води через обмеження на зрошення.За словами президента NFU Тома Бредшоу, це вже третя масштабна посуха за останні п'ять років, і такі погодні явища стають новою реальністю для британського сільського господарства. Він наголосив, що врожай пшениці в окремих господарствах удвічі нижчий за звичний рівень, а збір зернових цього року став найранішим за всю історію спостережень.Метеорологічна служба Великої Британії повідомила, що в липні в Англії випало лише 8% від середньої місячної норми опадів. Очікується, що цей липень стане найсухішим за всю історію метеоспостережень.Через тривалу посуху близько 23 мільйонів жителів Англії та Уельсу вже перебувають під обмеженнями на використання води, зокрема забороною користуватися садовими шлангами. Крім того, суха погода спричинила численні лісові пожежі, зокрема у графстві Саффолк.У Раді з розвитку сільського господарства та садівництва (AHDB) підтвердили, що найбільше від спеки постраждали посіви пшениці та ячменю. За даними першого звіту про врожай 2026 року, фермери на півдні та сході Англії завершили жнива на два-три тижні раніше, ніж це зазвичай відбувалося в попередні роки.Нагадаємо, наприкінці червня цього року в Державній службі статистики повідомили, що в січні-травні 2026 року в Україні обсяг виробництва сільськогосподарської продукції збільшився на 1,4% порівняно з аналогічним періодом 2025 року. Однак за підсумками чотирьох місяців зростання складало 1,7%..

У липні 2026 року Україна експортувала 3,67 мільйона тонн агропромислової продукції, що на 23,4% менше, ніж у червні. Основною причиною скорочення стало зменшення відвантажень зернових, олійних культур та макухи.Про це повідомили в асоціації "Український клуб аграрного бізнесу". Зазначається, що найбільшу частку в експорті традиційно становили зернові культури — 2,67 мільйона тонн, однак їхні поставки за місяць скоротилися на 25,1%. У структурі зернового експорту переважала кукурудза (49%), далі йшли пшениця (39,9%) та ячмінь (11,1%).Експорт олійних культур зменшився ще суттєвіше — на 43,7%, до 88,5 тисячі тонн. Основу експорту становила соя (71,9%), ріпак (21,9%) та соняшник (3,2%).Водночас постачання рослинних олій продемонстрували позитивну динаміку. У липні їхній експорт зріс на 5,8% і досяг 326 тисяч тонн. Найбільшу частку займала соняшникова олія (79,3%), тоді як соєва та ріпакова становили 13,4% і 7,3% відповідно.Обсяги експорту макухи після вилучення рослинних олій скоротилися майже наполовину — на 45,8%, до 194,5 тисячі тонн. Інші види агропромислової продукції також продемонстрували незначне зниження — на 3,2%, до 390,8 тисячі тонн."Як і прогнозувалося раніше, через скорочення відвантажень і зниження інтенсивності роботи портів Великої Одеси у липні, експорт просів майже на чверть. Прогноз щодо серпневих обсягів залишається актуальним: експорт може скоротитися ще майже вдвічі порівняно з липнем", — зауважив аналітик УКАБ Максим Гопка.Нагадаємо, наприкінці червня цього року в Державній службі статистики повідомили, що в січні-травні 2026 року в Україні обсяг виробництва сільськогосподарської продукції збільшився на 1,4% порівняно з аналогічним періодом 2025 року. Однак за підсумками чотирьох місяців зростання складало 1,7%..

Росія повторює сценарій 2022 року, коли атакує цивільні судна в українських портах і в морському коридорі. Це може спричинити нову глобальну продовольчу кризу та катастрофу.Про це заявив тимчасовий виконувач обв’язків міністра закордонних справ України Андрій Сибіга, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X."Коли Росія 2022 року розпочала свою незаконну блокаду українських морських портів, глобальний індекс цін на продукти харчування часом зростав більш ніж на 25%, що призводило до гострої продовольчої незахищеності для мільйонів сімей", — нагадав він.За його словами, Росія намагається досягнути того самого результату зараз, атакуючи цивільні судна в українських портах і вздовж морського коридору України."Наслідки для світу можуть виявитися такими ж серйозними, як і 2022 року", — застеріг очільник українського дипломатичного відомства.Він закликав постраждалі регіони та країни висловлюватися, а міжнародну спільноту — посилити тиск на Москву."Необхідно вимагати припинення атак проти свободи судноплавства та глобальної продовольчої безпеки в Чорному морі", — підсумував Андрій Сибіга.Як відомо, сьогодні Кабмін ухвалив рішення з екстреного пакету підтримки українських аграріїв. Це пов’язано з російським терором у Чорному морі та блокуванням експортних маршрутів.Зокрема, внесено зміни до програми "5-7-9%", щоб аграрії могли залучати пільгові кредити на поповнення обігових коштів. Держава компенсуватиме різницю у відсоткових ставках. Загальний розмір кредитних можливостей за цією програмою — до 80 мільярдів гривень."Це допоможе аграріям закупити все необхідне для проведення польових робіт, зберегти виробництво та забезпечити стабільний експорт української продукції", — запевнив прем’єр-міністр України Сергій Корецький.Нагадаємо, що сьогодні ворог атакував цивільне судно в акваторії Чорного моря. Одна людина загинула. За інформацією голови Одеської ОВА Олега Кіпера, окупанти уразили торгівельний суховантаж під прапором Гвінеї Бісау, завантажений українською пшеницею..

У четвер, 6 серпня, Кабінет міністрів України ухвалив рішення з екстреного пакету підтримки українських аграріїв. Це пов’язано з російським терором у Чорному морі та блокуванням експортних маршрутів.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Вносимо зміни до програми "5-7-9%", щоб аграрії могли залучати пільгові кредити на поповнення обігових коштів", — зазначив він.За його словами, держава компенсуватиме різницю у відсоткових ставках. Загальний розмір кредитних можливостей за цією програмою — до 80 мільярдів гривень."Це допоможе аграріям закупити все необхідне для проведення польових робіт, зберегти виробництво та забезпечити стабільний експорт української продукції", — запевнив очільник українського уряду.Він додав, що паралельно Кабмін працює з Європейською комісією над тим, аби залучити додаткову підтримку для розширення цієї програми."Також найближчим часом будуть додаткові практичні рішення для підтримки аграріїв", — підсумував Сергій Корецький.Раніше, 3 серпня, український уряд тимчасово, на період стабілізації ситуації, скоригував мінімально допустимі експортні ціни на окремі види агропродукції. Це потрібно, щоби запобігти зупинці експорту зернових і олійних культур.Нагадаємо, що сьогодні ворог атакував цивільне судно в акваторії Чорного моря. Одна людина загинула. За інформацією голови Одеської ОВА Олега Кіпера, окупанти уразили торгівельний суховантаж під прапором Гвінея Бісау, завантажений українською пшеницею..

Українські садівники очікують зниження гуртових цін на яблука у новому сезоні. За прогнозами учасників ринку, у січні-травні 2027 року вартість продукції може знизитися через більший урожай та посилення конкуренції на ринку.Про це свідчать результати опитування учасників яблучного ринку, проведеного на каналі EastFruit. За даними аналітиків, 43% респондентів прогнозують падіння цін, 29% — очікують зростання, а ще 29% — не бачать суттєвих змін.Найпоширеніший прогноз — зниження цін на 11-20%. Такий сценарій обрали 25% учасників опитування. Ще 14% очікують падіння більш ніж на 21%.За словами економіста інвестиційного департаменту ФАО Андрія Ярмака, поточний сезон уже показав нетипову ситуацію: ціни на яблука почали знижуватися у другій половині сезону та продовжували падати із січня до червня."Під час збирання яблука продавалися щонайменше на 25% дорожче, ніж після тривалого зберігання", — зазначив експерт.Одним із головних факторів тиску на ціни стане збільшення врожаю. За попередніми оцінками, у 2026 році виробництво яблук в Україні може суттєво зрости. Додатково на ринок впливатимуть збільшення витрат на морський експорт та зростання врожаїв яблук у Молдові й Туреччині.Водночас частину надлишкової пропозиції можуть компенсувати поставки до країн Центральної Азії та Кавказу. Очікується, що у Грузії, Казахстані та Узбекистані врожай яблук буде нижчим, що може підтримати попит на українську продукцію.Втім, остаточна ситуація залежатиме від поведінки виробників. Якщо під час збору врожаю вони активно почнуть продавати яблука, ціни у другій половині сезону 2027 року можуть залишитися на рівні поточного року або навіть не знизитися суттєво.Нагадаємо, директор Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України Микола Фурдига заявив, що тривала спека та дефіцит опадів цього літа негативно вплинули на врожай картоплі в Україні. Через це восени ціни на овоч можуть суттєво зрости.Читайте також: Спека та посуха вдарили по врожаю: у Європі попередили про можливий дефіцит овочів.

В Україні триває збиральна кампанія ранніх зернових і зернобобових культур. Станом на 4 серпня аграрії всіх областей уже обмолотили 4,01 мільйона гектарів.Про це повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства України. Там уточнили, що це 34% прогнозованих площ."Зібрано 17,59 мільйона тонн зерна нового врожаю", — йдеться в повідомленні.Зокрема:пшениці — обмолочено 2 736,5 тисячі гектарів (53% площ), зібрано 12,51 мільйона тонн за середньої урожайності 45,7 центнера з гектара;ячменю — 1 015,0 тисячі гектарів (68%), зібрано 4,42 мільйона тонн за урожайності 43,5 центнера з гектара;гороху — 261,7 тисячі гектарів (88%), зібрано 669,5 тисячі тонн за урожайності 25,6 центнера з гектара."За обсягами збору ранніх зернових і зернобобових культур наразі лідирують аграрії Одеської, Миколаївської та Дніпропетровської областей", — зауважили у відомстві.Зокрема:Одеська область — 3 593 тисячі тонн із площі 857 тисяч гектарів (пшениці — 2 108,3 тисячі тонн, ячменю — 1 252,2 тисячі тонн, гороху — 232,5 тисячі тонн);Миколаївська область — 2 124,8 тисячі тонн із площі 606,2 тисячі гектарів (пшениці — 1 440,1 тисячі тонн, ячменю — 577,9 тисячі тонн, гороху — 106,8 тисячі тонн);Дніпропетровська область — 1 911 тисяч тонн із площі 475,4 тисячі гектарів (пшениці — 1 421,4 тисячі тонн, ячменю — 455,6 тисячі тонн, гороху — 34 тисяч тонн).Крім того, триває збирання ріпаку. Обмолочено 910,6 тисячі гектарів (68% площ), зібрано 2,39 мільйона тонн.Нагадаємо, наприкінці червня цього року в Державній службі статистики повідомили, що в січні-травні 2026 року в Україні обсяг виробництва сільськогосподарської продукції збільшився на 1,4% порівняно з аналогічним періодом 2025 року. Однак за підсумками чотирьох місяців зростання складало 1,7%..

У понеділок, 3 серпня, український уряд тимчасово, на період стабілізації ситуації, скоригував мінімально допустимі експортні ціни на окремі види агропродукції. Це потрібно, щоби запобігти зупинці експорту зернових і олійних культур.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Мінімальні ціни, встановлені раніше, стали економічно недосяжними для укладання контрактів через здорожчання логістики та падіння внутрішніх закупівельних цін", — пояснив він.За його словами, це рішення допоможе розблокувати виробникам можливість продавати й експортувати свою продукцію."Це один із практичних кроків підтримки наших виробників та експортерів, узгоджених із представниками галузі напередодні", — акцентував очільник українського уряду.Також прем’єр-міністр доручив невідкладно підготувати план розвитку переробки української агропродукції, щоби більше продукції вироблялося та перероблялося саме в Україні."Мінагрополітики моніторить ситуацію в щоденному режимі. У разі змін будемо оперативно ухвалювати необхідні рішення. Готуємо й інші кроки для стабілізації ситуації в агросекторі", — підсумував Сергій Корецький.Раніше він зазначав, що Росія активізувала обстріли цивільного судноплавства та морської логістичної інфраструктури України, намагаючись підірвати економічну стабільність держави. За його словами, агресор цілеспрямовано атакує критичні ланцюги постачання."Росія посилює терор на морі. Атакує судна, які перевозять українську аграрну продукцію та портову інфраструктуру. Це створює серйозні ризики для експорту, цілої галузі й економіки загалом", — заявив прем'єр-міністр.Нагадаємо, сьогодні Сергій Корецький наголосив, що міжнародні домовленості мають якнайшвидше перетворюватися на конкретний результат для нашої держави. Для цього є декілька напрямків, і серед них — основне завдання, яке стосується європейської інтеграції..

Мала кількість опадів і тривала спека негативно вплинули на формування врожаю картоплі в Україні. Це може призвести до суттєвого підвищення цін восени.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit із посиланням на директора Інституту картоплярства НААН України Миколу Фурдигу."У більшості регіонів країни під час бутонізації та цвітіння картоплі спостерігався гострий дефіцит вологи", — пояснив він.Це призвело до того, що в інституті, де вирощують близько 60 сортів культури, врожайність наразі відстає приблизно на 30% від показників минулого року.За словами вченого, однією з головних причин стали тривалі періоди аномальної спеки."Коли температура повітря понад п’ять днів поспіль перевищувала +37°C, рослини витрачали більшість вологи на охолодження, а не на формування бульб", — акцентував він.Директор Інституту картоплярства додав, що навіть на зрошуваних ділянках шестиденний температурний стрес призвів до втрати близько семи тонн із гектара врожаю.На його думку, вже наприкінці жовтня або на початку листопада ціни на картоплю можуть зрости приблизно на 30% для продукції, що реалізовуватиметься безпосередньо з поля. Картопля зі сховищ, за прогнозами, подорожчає на 12-15%."Водночас нині на ринку спостерігається протилежна тенденція. Через активне збирання ранньої картоплі та бажання фермерів швидко реалізувати врожай закупівельні ціни тимчасово знизилися до 6,5-7 гривні за кілограм", — підсумував Микола Фурдига.Нагадаємо, що, як засвідчили ключові параметри оновленого макроекономічного прогнозу на 2026-2028 роки Національного банку України, очікується прискорення зростання цін наприкінці 2026 року. За прогнозом регулятора, інфляція може сягнути 10%..

Минулого року обсяги перероблення винограду в Україні зросли на 25,4% порівняно з попереднім періодом. Вони склали цього разу 40 тисяч тонн.Про це повідомили аналітики проекту Agrotimes. Вони послалися на дослідження ринку вина України, підготовленоме командою "Дія.Бізнес" за ініціативи Wines of Ukraine.За даними дослідження, за 2019-2023 роки площі виноградників скоротилися майже вдвічі, зокрема, 2022 року падіння складало 20,9%, а 2023 року — 23,9%. 2024 року фіксували зростання площ на 6,6%, однак 2025 року площі під виноградом для виробництва вина зменшилися на 1%, а під столовим — на 44%.Ядро українського виноградарства формують три регіони:Одеська область — 9 тисяч гектарів (урожайність 29,5 центнера на гектар, валовий збір 348,5 тисячі центнерів);Миколаївська область — 3,1 тисячі гектарів (урожайність 49,9 центнера на гектар, валовий збір 136,4 тисячі центнерів);Закарпатська область — 0,7 тисячі гектарів (урожайність 14,1 центнера на гектар, валовий збір 14,8 тисячі центнерів).Фахівці зауважили, що середня урожайність винограду в країні — 40,4 центнера на гектар. Попри те, що середньорічне зниження обсягів перероблення за 2019-2025 роки складало 24%, показник 2025 року демонструє відновлення роботи галузі."Серед сортів, які найменше скорочувалися за останні роки (до 15%), — "Аліготе", "Ркацителі", Шардоне", "Сапераві північний" і "Одеський Чорний". Найвищу масову концентрацію цукрів 2025 року зафіксовано в сортів "Трамінер Рожевий", "Совіньйон", "Мерло", "Одеський Чорний" і "Каберне Совіньйон", — засвідчило дослідження.У структурі виробництва виноматеріалів за 2025 рік 68,3% припадає на столові виноматеріали, а близько 25% — на ігристі.Станом на 2024 рік у галузі працювали 204 оператори, більшість з яких — мікро- та малі підприємства. 2024 року сума доходів юридичних осіб галузі складала 4 509 мільйонів гривень.Нагадаємо, що на українських оптових ринках розпочався продаж раннього винограду нового врожаю. Перші партії ягоди у дрібному гурті коштують від 150 до 250 гривень за кілограм..

Херсонська область зараз виробляє менш як 1% усіх овочів країни. До початку повномасштабної війни вона була одним із ключових овочівницьких регіонів України.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit із посиланням на заяву голови Державної служби статистики Арсена Макарчука."Частка баштанних культур також різко скоротилася — до 3%, тоді як раніше регіон забезпечував 12,4% виробництва овочів і близько третини врожаю баштанних", — зауважив він.За його словами, до лютого 2022 року аграрний сектор формував близько 10% валового внутрішнього продукту України та забезпечував понад 40% експортних надходжень."Водночас війна завдала галузі прямих збитків на суму 12,1 мільярда доларів, а загальні втрати оцінюються у 78 мільярдів доларів", — констатував посадовець.Арсен Макарчук наголосив, що найбільших втрат зазнали аграрні регіони Сходу та Півдня країни. Зокрема, сукупна частка Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської областей у загальноукраїнському агровиробництві знизилася з 13,6% 2021 року до 1,9% 2025 року."Станом на кінець березня 2026 року на деокупованій території Херсонської області овочівництвом займаються лише близько 100 фермерських господарств, тоді як до початку повномасштабного вторгнення їх налічувалося майже 500", — наголосив голова Держстату.Як відомо, географія ворожих обстрілів у Херсонській області щоразу розширюється. Тож погіршується безпекова ситуацію в Херсонській, Нововоронцовській і Бериславській громадах, де збільшили зону обов’язкової евакуації.Нагадаємо, що в Херсонській області стартував сезон збирання кавунів. Попри складну безпекову ситуацію поблизу лінії фронту та прохолодну погоду, яка майже на місяць відтермінувала дозрівання плодів, фермери вже розпочали відвантажувати перший урожай покупцям..

У Херсонській області стартував сезон збирання кавунів. Попри складну безпекову ситуацію поблизу лінії фронту та прохолодну погоду, яка майже на місяць відтермінувала дозрівання плодів, фермери вже почали відвантажувати перший урожай покупцям.Про це пише EastFruit, посилаючись на AgroTimes.За даними аналітичного видання, фермер Дмитро Ільяш цього року майже вдвічі збільшив площі під баштанними культурами — із п'яти до дев'яти гектарів. Вирощування кавунів господарство проводить із використанням крапельного зрошення.Через затяжний період низьких температур початок сезону змістився приблизно на місяць. Водночас перші партії кавунів уже надходять до покупців із різних областей України.Вартість кавунівКавуни продають безпосередньо з поля за ціною 10 гривень за кілограм. До реалізації відбирають плоди масою від п'яти кілограмів. Основними покупцями є гуртові торговці, які самостійно приїжджають до господарства та доставляють продукцію в інші регіони.Окрім традиційних сортів, фермерське господарство вирощує великоплідні гібриди. Вага окремих кавунів сягає 15-17 кілограм.За словами аграрія, важливо вчасно зібрати врожай, адже перезрілі плоди поступово втрачають якість і товарний вигляд. Водночас після збирання кавуни можуть зберігати споживчі властивості та реалізовуватися в торговельних мережах до трьох тижнів.Нагадаємо, в Україні стартувало масштабне випробування нових сортів суниці садової (полуниці). Селекція Fresh Forward Inc. має визначити їхню врожайність, стійкість до хвороб і придатність для перероблення в умовах українського клімату.Читайте також: Спека та посуха вдарили по врожаю: у Європі попередили про можливий дефіцит овочів.

Український агропромисловий холдинг Allseeds призупинив роботу в Одеській області. Причиною цьому стали удари Росії по портовій інфраструктурі. Підприємство є одним із найбільших виробників і експортерів рослинної олії в країні.Про при зупинку роботи холдинг Allseeds повідомив в офіційній заяві, опублікованій на інформаційних ресурсах компанії.Там заявили, що подальша діяльність на Одещині "має надзвичайно високі ризики для життя та безпеки працівників, а також для потужностей компанії"."Це складне рішення ухвалене з огляду на першочергову необхідність гарантувати безпеку працівників, а також зберегти виробничі активи, інфраструктуру, людський і операційний потенціал компанії", — йдеться в заяві.У компанії зазначили, що призупинення діяльності відбуватиметься відповідно до вимог чинного законодавства України та передбачатиме збереження необхідних ресурсів і можливостей для потенційного відновлення роботи після стабілізації безпекової ситуації."Висловлюємо щиру вдячність усім своїм працівникам за їх професіоналізм і самовіддану роботу в таких надскладних умовах повномасштабної війни, а також партнерам і клієнтам за професіоналізм, довіру та підтримку протягом усіх років роботи в Україні, зокрема, в умовах повномасштабної війни Росії проти України", — зазначається в заяві.Як відомо, український морський експорт фактично зупинився через російські атаки на портову інфраструктуру й іноземні комерційні судна.Одеська область вже третій тиждень поспіль перебуває під постійними атаками російських військ. Щодня в регіоні лунає щонайменше 10 повітряних тривог, під час яких ворог атакує ракетами та дронами порти, місто й область.Нагадаємо, вчора міністр закордонних справ Андрій Сибіга під час телефонних переговорів із високою представницею ЄС із закордонних справ і безпекової політики Каєю Каллас заявив, що Україна потребує терміновою підтримки Євросоюзу для забезпечення безперебійної роботи "Шляхів солідарності". Також необхідне збільшення пропускної спроможності Дунайського коридору..

У черкаському індустріальному парку "Біосенс" розпочали будівництво найбільшого в країні заводу з переробки картоплі. Запуск першої черги запланували наприкінці 2026 року або на початку 2027 року.Про це повідомив AgroTimes із посиланням на заступника голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитра Кисилевського.Зазначається, що таке підприємство дозволить повністю покрити внутрішні потреби у картопляному борошні та розпочати його експорт."Зараз країна імпортує 100% картопляного борошна, що становить в середньому 2,5 тисячі тонн на рік, для хлібопекарської, кондитерської, мʼясопереробної промисловості та виготовлення соусів", — зауважив нардеп.Він додав, що інвестиції у першу чергу потужністю 25 тисяч тонн на рік — 960 мільйонів гривень. Площа виробничого корпусу сягає 6,5 тисячі квадратних метрів, а обладнання вже доставлене в Україну.На території індустріального парку тривають роботи з розширення підʼїзної дороги та підключення до газових мереж, на які уряд у грудні 2025 року виділив 24,7 мільйона гривень на умовах співфінансування."Зараз готується додаткова заявка на державне фінансування інфраструктури. Для розміщення майбутніх потужностей площу парку розширюють із 29,6 до 40 гектарів, а поруч передбачено резервну ділянку на 60 гектарів", — розповів заступник голови комітету парламенту.Він констатував, що на 2027 рік заплановане будівництво другої черги з випуску картоплі фрі потужністю 60-150 тисяч тонн на рік із залученням 2,5 мільярда гривень інвестицій."Третя черга, яка також випускатиме картоплю фрі, потребуватиме близько трьох мільярдів гривень. Проєкт також передбачає зведення комплексу зберігання картоплі на 20 тисяч тонн, підприємства з перероблення картопляної шкірки у білок і крохмаль, а також тепличного господарства з когенераційною установкою", — підсумував Дмитро Кисилевський.Нагадаємо, наприкінці жовтня минулого року стало відомо, що компанія "Маїс" розпочала будівництво першого в Україні заводу повного циклу з перероблення картоплі. Запуск підприємства, що вироблятиме до 60 тисяч тонн продукції на рік, планували на 2027 рік..

Французький ринок овочів може зіткнутися з дефіцитом через наслідки тривалої спеки та посухи. Екстремальні погодні умови останніх тижнів завдали серйозної шкоди посівам у відкритому ґрунті.Про це повідомляє FruitNet. За оцінками галузевої асоціації Légumes de France, ситуація вже стала критичною та може призвести до значного скорочення пропозиції овочів на внутрішньому ринку.Найбільше постраждали посіви цибулі, часнику, шалоту, моркви, цибулі-порею та салату. Загальні втрати врожаю оцінюють у тисячі тонн, а в окремих категоріях вони можуть становити до 50% річного виробництва.У Légumes de France зазначають, що цей сезон став одним із найскладніших для французьких овочівників. Асоціація закликала уряд надати фінансову допомогу господарствам, які зазнали найбільших збитків.Додатковою проблемою стала нестача води. Через тривалу посуху фермери не мають можливості повторно засіяти пошкоджені ділянки або висадити нові культури. Водночас синоптики не прогнозують суттєвого покращення погодних умов найближчим часом.Виробники попереджають, що французькі супермаркети можуть зіткнутися з нестачею деяких видів овочів. Водночас компенсувати дефіцит за рахунок імпорту буде складно, оскільки подібні погодні проблеми спостерігаються і в інших країнах Європи.Представники галузі також закликали торговельні мережі тимчасово послабити вимоги до зовнішнього вигляду продукції. За їхніми словами, незначні візуальні недоліки не впливають на якість, смак чи харчову цінність овочів, а відмова від таких партій лише збільшить втрати фермерів і може поглибити дефіцит.Додамо, однією з ключових передумов отримання стабільного врожаю черешні є правильний вибір сортів-запилювачів. Недотримання умов такого важливого нюансу часто призводить до втрати великої кількості врожаю..

Активізація обстрілів Росії портової інфраструктури та суден спричинила тимчасову зупинку заходження кораблів за агропродукцією в чорноморські порти України. Особливо резонансним став удар трьома ракетами по судну з кукурудзою 19 липня, коли загинули 10 моряків.Про це повідомив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час брифінгу для журналістів у середу, 22 липня, його цитує "Інтерфакс-Україна"."Станом на сьогодні призупинилося заходження суден. Це рішення судновласників, Україна, як держава, нічого не обмежувала", — заявив він.За його словами, уряд і держава в цілому оперативно застосовуватимуть максимум заходів, щоби забезпечити стабільність логістики, але ситуація суттєво відрізняється від зупинки морського сполучення на початку війни.Аграрний міністр додав, що місця для зберігання продукції зараз удосталь, збирання врожаю ранніх зернових іще навіть не перейшло екватор, є можливість знову звернутися до партнерів за спеціальними рукавами для зберігання 10-12 мільйонів тонн збіжжя, з початку війни напрацьовані альтернативні маршрути та створена інфраструктура для експорту через дунайські порти та через "сухі порти" залізницею.Висоцький зауважив, що ці альтернативні маршрути та інфраструктура тепер дуже мало завантажені, наприклад, на залізничну логістику в ЄС найменший фрахт за останні 5-7 років, тоді як уже під час війни в умовах заблокованих глибоководних портів Україна виходила на пік у 3,5 мільйона тонн експорту агропродукції на місяць.Водночас він визнав, що у випадку дунайських портів ситуація зараз ускладнена цьогорічною посухою у Європі та низьким рівнем води, який може відновитися вже тільки у другій половині осені.Міністр також зауважив, що рівень військово-технічної підготовки України зараз теж значно вищий порівняно з початком війни, тож є обґрунтована надія на те, що вдасться швидко напрацювати та впровадити певні рішення для розв’язання ситуації."Один день на нашому ринку на об'єми експорту в цілому за маркетинговий рік ні на що не впливає. І тиждень не впливає. Місяць теж не впливає. Декілька місяців — це вже впливає", — зазначив Висоцький.Він констатував, що призупинення відвантаження агропродукції через чорноморські порти може вплинути на настрої та стати основою для цінових спекуляцій, тож закликав аграріїв утриматися від поспішних рішень."Ситуація може динамічно змінюватися не щотижня, а щодня. Тому завжди рекомендація в складний період будь-якому виробнику — не поспішати з рішеннями, якщо це не критично, то утриматися швидких продажів. Насправді ж місця для зберігання вдосталь, особливо якщо порівняти зі ситуацією 2022-2023 років", — наголосив міністр.Тарас Висоцький іще раз висловив надію, що ситуацію вдасться розв’язати за короткий період часу. Український уряд цим займається.Нагадаємо, сьогодні також стало відомо, що судноплавна компанія Maersk оголосила про тимчасове призупинення надання сервісу до України через Чорноморський рибний порт. Рішення пов'язане з поточною ситуацією, що впливає на операційну діяльність фідерного оператора..