# сільське господарство

Різкого зростання цін на продукти борщового набору навесні 2026 року порівняно з минулим роком не очікується. Можливе лише традиційне сезонне подорожчання через витрати на зберігання.Про це повідомив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький в ефірі національного телемарафону "Єдині новини"."Рекордних стрибків, як це раніше відбувалося з картоплею чи цибулею, цього року не прогнозуємо", — спрогнозував він.Заступник міністра зауважив, що виробництво овочів у літньо-осінній період 2025 року збільшилося на 20-25%. Це дозволило сформувати належні запаси на 2026 рік і зменшити залежність від імпорту.Він також нагадав, що на період воєнного стану зберігається державне регулювання цін на базові продукти: хліб, молочну продукцію, олію та цукор.У Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства зазначили, що пікові морози останніх тижнів не матимуть критичного впливу на врожай. Наразі триває моніторинг стану понад п’яти мільйонів гектарів озимих зернових та одного мільйона гектарів ріпаку."Попередні результати не дають підстав казати про масштабні втрати. В окремих господарствах, де був недостатній сніговий покрив, може виникнути потреба в частковому пересіві, проте про проблему національного масштабу не йдеться", — наголосив Висоцький.Він додав, що остаточні висновки щодо стану озимих в Мінекономіки сформують наприкінці лютого або на початку березня після отримання даних з усіх регіонів.Нагадаємо, аналітики проєкту EastFruit повідомляли, що в Україні пропозиція цибулі стала меншою, а білокачанної капусти — зросла. Водночас яблука, мандарини та гранат подорожчали..

Минулого року Державна служба зайнятості України пропонувала 9,9 тисячі вакансій у сфері сільського та лісового господарства, риборозведення та рибальства. Серед них є популярні професії.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit. Вони зазначили, що всього до цієї групи належать 77 професій."Робітник із комплексного обслуговування сільськогосподарського виробництва — найпопулярніша пропозиція роботодавців у цьому розділі — понад дві тисячі запитів", — визначили фахівці.Вони додали, що другою найпопулярнішою стала вакансія робітника фермерського господарства — майже одна тисяча запитів на працівників."Трійку призерів замкнув озеленювач із 635 вакансіями", — акцентували в Державній службі зайнятості.Також до популярних там віднесли такі професії, як робітник на лісокультурних чи лісогосподарських роботах, птахівник, оператор машинного доїння, тваринник і робітник із догляду за тваринами."Шукачі найчастіше в цьому переліку розраховували на посади робітників із комплексного обслуговування сільськогосподарського виробництва — понад 4,1 тисячі разів", — констатували у відомстві.Також клієнти служби зайнятості регулярно запитували про вакансії робітників на лісокультурних і лісогосподарських роботах — 1,4 тисячі разів. Популярними були й посади робітників фермерського господарства — майже 1,4 тисячі зацікавлень."Загалом у цьому розділі популярними серед шукачів роботи також такі фахи: доярів, виноградарів, тваринників, овочівників і робітників зеленого будівництва", — підсумували в Державній службі зайнятості.Нагадаємо, у вересні минулого року стало відомо, що Державна служба зайнятості випустила новий пошуковий інструмент для працевлаштування. Він базується на використанні штучного інтелекту..

Минулого року Україна наростила імпорт помідорів на 32,5%, до 104,82 тисячі тонн, а огірків — на 46,3%, до 70,82 тисячі тонн. Такі цифри зафіксовано порівняно з попереднім 2024 роком.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit, які послалися на статистику, оприлюднену Державною митною службою України.Вони уточнили, що в грошовому вимірі імпорт помідорів торік збільшився на 31,6%, до 140,84 мільйона доларів, а огірків — на 38,8%, до 89,14 мільйона доларів.Основний імпорт помідорів 2025 року здійснювався з Туреччини (82,3% усіх постачань у грошовому вимірі), Польщі (7,3%) та Нідерландів (1,9%).Водночас до трійки найбільших постачальників огірків в Україну увійшли Туреччина (83,5%), Румунія (7,6%) та Польща (4,6%).Рік тому основними постачальниками томатів в Україну були Туреччина (77,3%), Польща (10,9%) і Нідерланди (4,3%), огірків — Туреччина (73,6%), Польща (11,8%) та Румунія (4,9%)."Таким чином за підсумками 2025 року Туреччина суттєво зміцнила свої лідерські позиції в обидвох сегментах", — констатували аналітики.Експорт помідорів 2025 року становив 553 тонни, що на 31,2% менше ніж 2024 року. Торік їх купували Молдова (61,5%), Польща (34,1%) та Румунія (1,1%), а позаторік головним покупцем теж була Молдова (86%).Постачання українських огірків 2025 року на зовнішні ринки зросли на 19,7%, до 3,76 тисячі тонн. Найактивніше їх купували Польща (54,5%), Естонія (36,4%) і Молдова (7,5%). Рік тому ця трійка лідерів була такою самою, проте з іншим розподілом часток: на Естонію припадало 50,6% обсягів, на Польщу — 32,6%, на Молдову — 9,3%.Раніше повідомлялося, що Україна в липні 2025 року запровадила антидемпінгові мита на імпорт свіжих огірків і помідорів з Туреччини у розмірі 20,1% і 26,9% відповідно терміном на п’ять років."Ці заходи застосували для захисту українських виробників від демпінгового імпорту, який завдав шкоди вітчизняним тепличним господарствам", — пояснювали фахівці.Нагадаємо, вчора стало відомо, що цього тижня в Україні розпочали зростати ціни на огірки. Причина — стабільно високий попит і суттєве скорочення пропозиції..

У понеділок, 26 січня, на вимогу Польщі, Угорщини, Словаччини й Австрії відбудеться засідання Рада Європейського Союзу з питань сільського господарства. Там розглянуть питання щодо угоди про вільну торгівлю з Україною та необхідність подальшого захисту ринку від українського аграрного імпорту.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на лист, поданий Польщею у Раду ЄС і порядок денний засідання з питань сільського господарства.Польща, Угорщина, Словаччина й Австрія вимагають захистити європейських фермерів від негативного впливу імпорту української аграрної продукції.За інформацією журналістів, таке питання розглянуть на засіданні Ради ЄС з питань сільського господарства після 16:00 за київським часом."У контексті угод про вільну торгівлю Австрія, Угорщина, Польща та Словаччина хотіли би наголосити на питаннях, які, на нашу думку, є вирішальними та які не були повністю враховані в нещодавно укладених угодах, що мають велике значення для сільськогосподарського сектора, а саме – угодах з МЕРКОСУР та Україною", — йдеться в документі.Зокрема, четвірка держав наполягає на впровадженні жорсткіших захисних інструментів для підтримки європейських фермерів.Ключові претензії та вимоги щодо України:недостатність захисних механізмів — положення поточної угоди з Україною начебто не повністю відповідають потребам аграрного сектору, зокрема, наявні захисні заходи стосуються лише новонаданих преференцій і не охоплюють більшість сільськогосподарських товарів, на які пільги встановлювали раніше;уніфікація стандартів — чотири країни вимагають, щоби до українського імпорту застосовувалися ті ж самі стандарти, що й до виробників у ЄС, це стосується не лише безпеки харчових продуктів, а й норм добробуту тварин, використання пестицидів, антибіотиків і кліматичних стандартів, до впровадження таких правил країни закликають ЄС утриматися від подальшої лібералізації тарифів;чутливі сектори — висловлюється занепокоєння щодо впливу угоди з Україною на такі чутливі сектори, як виробництво цукру, м'яса, зернових, молочної продукції, овочів і фруктів;компенсаційний фонд — Польща та держави-партнери наполягають на створенні спеціального фонду для компенсації втрат європейським аграріям, які виникають внаслідок дії угод про вільну торгівлю з великими експортерами сільгосппродукції, до яких відносять й Україну.Як відомо, 13 жовтня держави ЄС ухвалили умови нової торгівельної угоди з Україною, що має замінити "торгівельний безвіз", термін дії якого завершився у червні 2025 року.Нагадаємо, раніше Євросоюз погодив угоду про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі з Україною. Вона мала діяти в межах комітету асоціації між ЄС та Україною у торгівельній конфігурації..

Експорт м’яса птиці з України 2025 року зменшився на 1,8% і становив 458,1 тисячі тонн, а виторг за рік склав 1149,1 мільйона доларів. Це більше на 13,7%, ніж за аналогічний період минулого року.Про це повідомила Асоціація птахівників України (АПУ) з посиланням на дані Державної митної служби."Із загального обсягу експорту 18,4 тисячі тонн склали експортні відвантаження готових продуктів із м'яса птиці на загальну суму 58 мільйонів доларів", — ідеться в повідомленні.В АПУ додали, що зростання загального виторгу під час зменшення фізичних обсягів експорту свідчить про підвищення експортної вартості продукції та сприятливу цінову кон’юнктуру на зовнішніх ринках протягом минулого року.Головними покупцями українського м’яса птиці 2025 року були Нідерланди (17,4%), Саудівська Аравія (9,9%), Словаччина (7,6%) і Велика Британія (11,9%). Частка експорту до країн ЄС від загального обсягу експорту склала 30,6% (139,7 тисячі тонн)."Таким чином країни Європейського Союзу, Близького Сходу та Великої Британії й надалі формують основу зовнішнього попиту на українську продукцію птахівництва", — акцентували експерти.Вони зауважили, що зростання експортного виторгу, попри незначне скорочення фізичних обсягів експорту, пояснюється підвищенням середніх експортних цін і збільшенням частки продукції з більшою доданою вартістю."Крім того, українські виробники поступово переорієнтовують експорт на платоспроможні ринки, що дозволяє компенсувати логістичні витрати та підтримувати прибутковість виробництва на тлі постійного зростання собівартості", — підсумували в Асоціації птахівників України.Нагадаємо, що декілька років тому Єгипет відкрив свій ринок для українських виробників м'яса птиці та продуктів із нього. Сертифікація повинна здійснюватися відповідно до вимог Світової організації торгівлі, а вантажі з продукцією мають супроводжуватися халяльним сертифікатом, виданим сертифікаційним центром ISEG Halal..

На українському ринку з’явилося багато цікавих промислових сортів абрикосів. Однак ця культура доволі примхлива та має перспективи вирощування лише в певних регіонах України.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit із посиланням на головного агронома ТОВ "Колос" Петра Гусєва. Він запевнив, що саме таким регіоном є межа Одеської та Черкаської областей.Сади компанії розташовані неподалік Одеси, в них присутня абрикоса декількох сортів, але в економіці господарства культура не відіграє значної ролі та вирощується винятково для асортименту та репрезентативності."У нас абрикос частіше потрапляє під заморозки. Торік його навіть білити доводилося, щоби відбивати сонячні промені", — зауважив фермер.Він додав, що на Півдні сад набирає більшу суму ефективних температур і раніше за інші регіони розпочинає сокорух і цвітіння – і саме в цей момент його "накривають" приморозки."Стабільний урожай маємо лише один рік із трьох, а два — без нього", — наголосив Петро Гусєв.У складі багаторічних насаджень компанії: черешні — 7,5 гектара, вишні — 8,6 гектара, персика — 7,35 гектара, сливи — 9,2 гектара, яблуні — 24,3 гектара, абрикоса — 1,6 гектара. Загальна площа саду нетто — 50-60 гектара.Однак, за словами фахівця сільськогосподарської галузі, абрикоси мають певну перспективу, якщо правильно знайти місце для їх вирощування та належним чином організувати весь процес.Нагадаємо, на початку травня минулого року стало відомо, що в Чернівецькій області заморозки найбільше зашкодили абрикосам. Період похолодання збігся з часом цвітіння, тому відбулося вимерзання на 100% — увесь цвіт обсипався..

У Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України обговорили реалізацію міжнародного канадського проєкту Honor. Він спрямований на розвиток сімейних фермерських господарств, сільськогосподарських кооперативів і підтримку жінок-підприємниць у сільській місцевості.Про це повідомила пресслужба Мінекономіки. Там зазначили, що в заході взяли участь заступник міністра Денис Башлик, генеральний директор канадської організації Socodevi Жан-Філіп Марку, керівниця проєкту Honor в Україні Ерін Маккі, представники профільних департаментів Мінекономіки, а також експерти та фахівці дорадчого середовища."Проєкт Honor розрахований на сім років (2025-2032) із загальним бюджетом 20 мільйонів канадських доларів (понад 550 мільйонів гривень). Його ключова мета — посилення стійкості сільських громад, підтримка розвитку кооперації, підвищення ефективності сімейних фермерських господарств, стимулювання агропереробки та створення доданої вартості, а також розширення економічних можливостей жінок у сільській місцевості", — йдеться в повідомленні.Окремий акцент проєкту — допомога фермерам і кооперативам у виході на нові ринки. Йдеться про підготовку до експорту продукції до країн ЄС, Великої Британії та Канади через підвищення стандартів якості, розвиток перероблення, впровадження сучасних технологій і бізнес-практик.Очікується, що в межах проєкту підтримку отримають понад 50 кооперативів і понад п’ять тисяч фермерів і членів їхніх родин у таких сферах, як молочне скотарство, ягідництво, овочівництво, бджільництво та вирощування зернових культур."Допомога передбачатиме навчальні програми, дорадчі послуги, розвиток управлінських навичок, впровадження інноваційних підходів до господарювання та зміцнення підприємницької спроможності", — зауважили ініціатори проєкту.Під час зустрічі учасники також обговорили поточний стан розвитку кооперативного руху в Україні, ключові виклики галузі та подальші кроки співпраці. Окрему увагу приділили підготовці до щорічної кооперативної конференції, у якій планується участь представників Мінекономіки.HONOR (Harnessing Opportunities for Networks and Organizational Resilience) — проєкт міжнародної технічної допомоги, який впроваджується в Україні канадською організацією SOCODEVI за фінансування Уряду Канади.Проєкт реалізується у партнерстві з українськими профільними організаціями та охоплює кілька регіонів України, працюючи через систему навчальних, інституційних і консультаційних компонентів.Нагадаємо, що в Україні з 15 січня розпочався прийом заявок у Державному аграрному реєстрі на отримання ваучерів у розмірі 1 500 доларів у гривневому еквіваленті. Кошти можна спрямувати на закупівлю високоякісного насіння та мінеральних добрив на проведення весняної посівної кампанії..

Приблизно за 10 років український ринок лохини пройшов шлях від нішевого сегмента до повноцінної експортно орієнтованої галузі. Навіть в умовах повномасштабної війни виробники наростили площі, інвестували у технології та закріпилися на міжнародних ринках.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit. Вони зазначили, що ключову роль у цій трансформації 2025 року розпочала відігравати асоціація "Виробники лохини України". Зараз вона об’єднує 40 компаній-членів і чотирьох асоційованих учасників, які разом обробляють близько 1 700 гектарів плантацій лохини."Українська галузь лохини формувалася поступово. Понад десятирічний період розвитку дозволив виробникам накопичити глибокий практичний досвід, адаптований до різних ґрунтово-кліматичних зон країни. Саме це поєднання регіональної специфіки та системного підходу — одна з ключових конкурентних переваг української продукції", — зазначили фахівці.Вони додали, що саме поєднання різних масштабів і моделей виробництва підвищує стійкість галузі до ринкових і кліматичних коливань."Ключовий принцип залишається незмінним: упізнаваність української лохини має базуватися на обсягах, якості та надійності постачань", — акцентували в асоціації "Виробники лохини України".Важливим кроком 2025 року стало приєднання до Торгово-промислової палати України. Це партнерство відкрило доступ до сервісів, критично важливих для ягідного бізнесу, зокрема, експортної сертифікації, підтвердження походження продукції та інтеграції у міжнародні бізнес-мережі.Асоціація активно працює над підвищенням міжнародної присутності української лохини. 2025 року вона взяла участь у Fruit Logistica 2025 у Берліні, де презентували сталі практики вирощування, підтвердили стабільну якість продукції та провели переговори з потенційними партнерами з ЄС, Близького Сходу й Азії. Цього року представники асоціації теж братимуть участь у Fruit Logistica 2026.Світовий ринок лохини перебуває у фазі стрімкого зростання. Площі насаджень щороку збільшуються щонайменше на 10%. На цьому тлі Україна має всі передумови, щоби до кінця десятиліття закріпитися серед провідних європейських експортерів лохини."Асоціація "Виробники лохини України" зосередиться на подальшій консолідації виробників, розширенні експортної географії, гармонізації стандартів якості та формуванні довгострокового позитивного іміджу української лохини на світових ринках. Саме така модель розвитку — через об’єднання, стандарти та системну міжнародну присутність  визначатиме успіх української лохини у найближчі роки", — зауважила президентка асоціації Наталія Пукшин.В асоціації наголосили, що вона є відкритою до приєднання нових учасників — як великих експортно орієнтованих компаній, так і середніх та локальних господарств."Подальше розширення кола учасників розглядається як інструмент посилення ринкової позиції галузі, уніфікації підходів до якості та сертифікації, а також переходу від фрагментарної присутності на зовнішніх ринках до системної експортної моделі", — підсумували в асоціації.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що в українських виробників лохини є позитивний тренд: ті, хто раніше працював переважно на внутрішній ринок, зараз 60-70% продукції відправляють на експорт..

Цього тижня на ринку України спостерігається тенденція до зростання цін на столові буряки. При цьому вітчизняні виробники повідомляють про скорочення запасів коренеплодів належної якості.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit. Вони зауважили, що водночас попит із боку гуртових компаній і роздрібних торгівельних мереж на цю продукцію зростає."У результаті станом натепер виробникам вдається реалізовувати столові буряки в діапазоні 5-10 гривень за кілограм (0,12-0,23 долара за кілограм), що в середньому на 19% дорожче, ніж наприкінці минулого робочого тижня", — зазначили експерти.Вони додали, що подорожчання в цьому сегменті учасники ринку пояснюють помітним скороченням пропозиції продукції."Продажі коренеплодів із необладнаних сховищ практично завершені, також істотно зменшилася пропозиція некондиційних овочів, що, своєю чергою, дозволило виробникам підвищити ціни на якісну продукцію", — констатували аналітики.При цьому вони акцентували, що поточні ціни на столові буряки в Україні в середньому на 49% нижчі, ніж в аналогічний період минулого року.Разом із тим учасники ринку не виключають, що тенденція зростання цін може мати тимчасовий характер. Уже в найближчому майбутньому ситуація може частково змінитися."Подальше подорожчання може стимулювати фермерів активізувати продажі коренеплодів зі сховищ, що призведе до збільшення пропозиції та, як наслідок, до зниження цін у цьому сегменті", — підсумували фахівці.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що в Україні відбувається стрімке подорожчання помідорів. Ціни коливалися від 90 до 110 гривень за кілограм..

Росія продовжує під виглядом російського експортувати зерно, вирощене на тимчасово окупованих територіях України. Використовує для цього потужності портів в Азовському та Чорному морях, насамперед Севастопольського морського порту.Про це повідомили в Службі зовнішньої розвідки України (СЗР)."За 2025 рік вивезено понад два мільйони тонн зернових культур, вирощених на тимчасово окупованих територіях нашої держави", — йдеться в повідомленні.Розвідники додали, що при цьому левова частка припадає на друге півріччя — відвантажено близько 1,4 мільйона тонн."Окрім того, розширюється географія ринків збуту. 53,6% обсягів відвантажено до Єгипту (490 тисяч тонн) і Бангладешу (250 тисяч тонн). Зросли обсяги постачання до Лівану (78,1 тисячі тонн) і Туреччини (96,7 тисячі тонн), а також відновлене вивезення зерна до Сирії (94,4 тисячі тонн)", — підрахували в СЗР.Агропродукція доставляється до Джибуті, Саудівської Аравії та В’єтнаму, а в незначних обсягах навіть до окремих Балканських країн."Для обходження санкцій Росія здійснює ship-to-ship операції на рейдовому перевантажувальному районі порту "Кавказ" із використанням суден-накопичувачів", — пояснили фахівці.Вони додали, що це дає Росії змогу приховувати реальне походження зерна, а перевізнику — уникати заходів у порти тимчасово окупованих територій України та зменшити ризики звинувачень у протиправній торгівлі."Таку схему використовують під час постачання зернових до Саудівської Аравії, Бангладешу та В’єтнаму", — підсумували в Службі зовнішньої розвідки України.Нагадаємо, вчора стало відомо, що Велика Британія найближчим часом передасть Україні базу даних для відстеження та припинення крадіжки зерна з окупованих Росією українських регіонів. Її розробили фахівці в Лондоні..

В Україні з 15 січня розпочинається прийом заявок у Державному аграрному реєстрі на отримання ваучерів у розмірі 1 500 доларів США у гривневому еквіваленті. Кошти можна спрямувати на закупівлю високоякісного насіння та мінеральних добрив на проведення весняної посівної кампанії.Про це повідомило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України. Зазначається, що участь у програмі можуть взяти фермери з Дніпропетровської та Чернігівської областей, які:обробляють від 10 до 150 гектарів сільськогосподарських угідь;зазнали негативного впливу повномасштабної війни.Подати заявку через ДАР можна до 31 січня 2026 року. Пріоритет надаватиметься малим фермерським господарствам, очолюваним жінками. Після розгляду заявок відібрані учасники отримають повідомлення через ДАР із детальними інструкціями щодо отримання та використання ваучерів. Подання заявки не гарантує автоматичного отримання допомоги — відбір здійснюватиметься відповідно до критеріїв програми та наявного фінансування."Підтримка дрібних і середніх фермерів у прифронтових регіонах — один із ключових пріоритетів державної аграрної політики. Ця програма допоможе агровиробникам своєчасно підготуватися до весняної посівної, зберегти виробництво та доходи, а отже — зміцнити продовольчу безпеку країни в умовах війни", — зазначив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Денис Башлик.Нагадаємо, що впродовж 2025 року організації управлінь Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм України продовжили роботу із забезпечення зрошення сільськогосподарських угідь країни. Попри всі виклики, водогосподарські організації надали аграріям повний спектр послуг із подачі води на зрошення в Запорізькій, Кіровоградській, Миколаївській і Одеській областях..

Новий експериментальний формат вирішили запровадити в Podillia Greenhouse Cluster. Він спрямований на впровадження цифрових рішень у тепличному овочівництві.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit. Вони пояснили, що йдеться про розробку спеціального робота, який скануватиме рослини в теплиці та визначатиме захворювання на ранніх стадіях розвитку."У перспективі система також зможе аналізувати інші біологічні характеристики рослин", — висловили припущення фахівці.Майданчиком для реалізації пілотного проекту стане теплиця площею 600 квадратних метрів, розташована на базі Вищого професійного училища №11 у Хмельницькому."Технічне рішення розроблятимуть студенти та викладачі факультету інформаційних технологій Хмельницького національного університету", — зауважили експерти.Заклади професійної та вищої освіти зацікавлені у пілотних проектах, які покращать урожайність і водночас підвищать фаховий рівень учнів і студентів."Урожай, вирощений у цій теплиці, постачається до закладів освіти міста. Овочі споживають дошкільнята та учні молодших класів, для яких важливою є якість продукції та відсутність шкідливих мікроелементів", — конкретизували аналітики.Podillia Greenhouse Cluster — платформа співпраці тепличного бізнесу, освіти та науки Поділля, орієнтована на розвиток сучасних тепличних технологій.Нагадаємо, раніше фахівці констатували, що врожай яблук в Україні цього сезону був доволі хорошим. Проте цього року дешевих цін на цей фрукт не варто очікувати..

Попри складні погодні умови та дефіцит кадрів, деякі українські садівники продовжують розширювати площі. Вони готують продукцію для зовнішніх ринків, адже за кордоном зростає попит на українські яблука.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit із посиланням на очільника господарства "Фрут Сад" (Вінниччина) Сергія Зикіна.За його словами, цьогорічний сезон був складним через тривалі весняні приморозки."Оскільки наші сади розташовані у низині, ризики втрати врожаю були значно вищими, ніж у сусідів", — констатував він.За його словами, для захисту дерев застосовували хімічні методи та підігрів повітря паливно-мастильними матеріалами. Попри великі витрати на паливо й оплату праці, господарству вдалося отримати врожайність на рівні 70 тонн на гектарі.Сергій Зикін додав, що зараз підприємство обробляє 60 гектарів яблуні та 10 гектарів груші. Через дефіцит вільних земель поблизу Вінниці нові насадження створюють шляхом реставрації та реплантації ділянок, які вже існують."Стратегічною метою господарства є перехід на модель, за якої 50% врожаю відправлятиметься на експорт, де сьогодні спостерігається високий попит на якісне українське яблуко, і він зростає", — зауважив садівник.Паралельно фермер розвиває співпрацю з внутрішніми торгівельними мережами. Сергій Зикін зазначив, що український ритейл стає вимогливішим до якості, що стимулює садівників вдосконалювати технології виробництва та системно оновлювати сади.Нагадаємо, що впродовж 2025 року організації управлінь Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм України продовжили роботу із забезпечення зрошення сільськогосподарських угідь країни. Попри всі виклики, водогосподарські організації надали аграріям повний спектр послуг із подачі води на зрошення в Запорізькій, Кіровоградській, Миколаївській і Одеській областях..

Два рибогосподарські підприємства в Донецькій і Сумській областях отримали 775,1 тисячі гривень із 30% часткової державної компенсації за придбання та вирощування рибопосадкового матеріалу для зариблення водойм для виробництва товарної риби.Про це повідомило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України."Виплати передбачені для підприємств, які займаються розведенням, утриманням і вирощуванням прісноводної риби на деокупованих і постраждалих від бойових дій територіях", — ідеться в повідомленні.У відомстві акцентували, що 2025 рік став першим роком реалізації програми фінансової допомоги рибництву, яка є складовою державної політики з відновлення аграрного виробництва на постраждалих від війни територіях."Запуск програми — це практичний крок для відновлення рибництва на постраждалих територіях", — зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький.За його словами, держава компенсує частину витрат на рибопосадковий матеріал."Це необхідно, щоби підприємства могли відновлювати виробництво, планувати роботу та повертатися до повноцінної господарської діяльності", — додав посадовець.Програма запроваджена відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 10 грудня 2024 року № 1409.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства залишається прихильником централізації управління державними корпоративними правами. Зараз напрацьовується концепція для подальшої підготовки у 2026 році відповідного законопроекту..

Упродовж 2025 року організації управлінь Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм України продовжили роботу із забезпечення зрошення сільськогосподарських угідь країни.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit. Вони зазначили, що, попри всі виклики, водогосподарські організації надали аграріям повний спектр послуг із подачі води на зрошення в Запорізькій, Кіровоградській, Миколаївській і Одеській областях."Загальна площа зрошуваних земель перевищила 40,5 тисячі гектарів", — розповіли в Державному агентстві з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм України.Для досягнення такого результату насосні станції державних зрошувальних систем подали 130,8 мільйона кубометрів води та використали близько 51,5 мільйона кВт/год електроенергії.Найбільші площі зрошення цього року обслуговували:Кілійське МУВГ — подано 78,5 мільйона кубометрів води на майже 10 тисяч гектарів сільгоспугідь;Дністровське МУВГ — здійснено полив 8,6 тисячі гектарів полів, подано 24,3 мільйона кубометрів води;Ізмаїльське УВГ — полито 8,3 тисячі гектарів полів.Для максимальної ефективності застосовували різні методи зрошення:дощувальні машини — найпоширеніший спосіб поливу ґрунту;затоплення — технологія, що широко використовується для вирощування рису;крапельне зрошення — сучасний метод, який дає змогу економити воду, забезпечує точне дозування вологи та суттєво підвищує врожайність."Завдяки зусиллям водогосподарників і аграріїв українці отримали щедрий урожай якісної продукції", — наголосили фахівці.Вони уточнили, що серед вирощених злакових і бобових культур — рис, пшениця, ячмінь, кукурудза, горох, соя, нут. Овочевий і фруктовий кошик поповнили виноград, полуниця, картопля, цибуля, морква, буряк, перець, помідори, капуста та кавуни.Окремо експерти відзначили вирощування "білого золота" Півдня — бавовнику, який розпочали культивувати в Україні торік."Нині працівники управлінь водного господарства Держрибагентства вже розпочали підготовку об’єктів водогосподарсько-меліоративного комплексу до зимового періоду", — підсумували фахівці.Нагадаємо, що в Україні активізували обговорення запуску нового проекту канадської неурядової організації SOCODEVI. Це стосується підтримки українських аграріїв..