# сільське господарство

Ціни на ріпчасту цибулю в Україні знову розпочали зростати. Це відбувається після нетривалого періоду стабільності на ринку. Такі тенденції передбачають і на найближчий період, але ненадовго.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit."Підвищення цін у цьому сегменті пов’язане зі значним скороченням запасів продукції врожаю 2025 року в місцевих виробників", — зауважили учасники ринку.Вони додали, що водночас торгова активність на ринку дещо зросла, що теж сприяє подорожчанню цієї продукції.Станом на теперішній момент фермери пропонують цибулю до продажу в межах 5-10 гривень за кілограм (0,11-0,23 долара за кілограм), що в середньому на 19% дорожче, ніж наприкінці минулого робочого тижня."Суттєвіше підвищувати ціни наразі не вдається, оскільки покупці дедалі частіше залишаються незадоволені якістю запропонованої продукції", — пояснили фахівці.Аналітики зазначили, що зараз цибуля в Україні надходить у продаж у середньому на 68% дешевше, ніж у середині травня минулого року."При цьому виробники не впевнені, що їм вдасться та надалі підвищувати ціни на цю продукцію, оскільки якість овочів у сховищах продовжує стрімко погіршуватися", — наголосили автори проєкту EastFruit.Нагадаємо, вчора повідомлялося, що сорт часнику "Очеретинський фіолетовий" в Україні готують до виходу на промислові масштаби. Він потрапив до державного реєстру, де вважається новинкою..

Сорт часнику "Очеретинський фіолетовий" в Україні готують до виходу на промислові масштаби. Він потрапив до державного реєстру, де вважається новинкою.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit. Вони зазначили, що цей сорт розроблений компанією "Агроінновейшн"."Наявного посадкового матеріалу вже вистачить для засадження 100 гектарів", — ідеться в повідомленні.Сорт створили шляхом поєднання української й іноземної селекції. Польові випробування проходили в Запорізькій, Одеській і Донецькій областях."Однією з ключових особливостей нового часнику стала здатність зберігати виражений аромат і гострий смак навіть після сушіння. Завдяки цьому його можна використовувати для виробництва спецій, сушених слайсів і гранульованої продукції", — пояснили фахівці.Директор компанії "Агроінновейшн" Сергій Шиш зазначив, що під час роботи над сортом головним завданням було створити продукт із чітким комерційним призначенням, а не просто черговий польовий варіант.За традиційної технології вирощування, врожайність "Очеретинського фіолетового" становить 12-14 тонн із гектара. Використання інтенсивної технології та зрошення дозволяє підвищити показник до 20-22 тонн із гектара. Головки формуються калібром 50-70 міліметрів і містять у 2-2,5 раза більше зубків, ніж більшість поширених українських сортів."Селекціонери також зробили акцент на лежкості продукції. У звичайних сховищах часник може зберігатися до травня, а в холодильних камерах за температури +2°C — до серпня наступного сезону. Це дає виробникам можливість довше утримувати якісний товар на ринку та ефективніше конкурувати з імпортною продукцією", — підсумували аналітики.Нагадаємо, в липні минулого року комерційний директор "Ван Дайк Технікс" Андрій Марущак розповідав, що вже впродовж тривалого часу українці споживають переважно китайський часник. Він прогнозував, що українського часнику немає та не буде. І це зовсім не через погоду — в Україні досі критично мала кількість професійних виробників часнику..

Сорт яблук "Гренні Сміт" відкриває перед українськими аграріями привабливу нішу з мінімальною конкуренцією. Цього сезону він б’є цінові рекорди.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit, які послалися на експертку плодоовочевого ринку ІА "АПК-Інформ" Ксенію Гусєву та керівника експортної компанії USPA Fruit Володимира Гуржія.Фахівці пояснили, що широкого поширення цей сорт так і не набув — через технологічну складність вирощування та жорсткі вимоги до зовнішнього вигляду плодів."Наразі якісний "Гренні Сміт" в Україні виробляє лише невелика кількість підприємств", — зауважили вони.За оцінками аналітиків, ситуацію додатково полегшує майже повна відсутність польської конкуренції: клімат не дозволяє сусідній країні працювати з цим сортом у промислових масштабах."Українські господарства, які дотримуються стандартів якості та технологічної дисципліни, мають реальний шанс зміцнити власні позиції на профільних ринках із мінімальним тиском із боку суперників", — наголосили експерти.Вони також додали, що "Гренні Сміт" може стати для галузі показовим прикладом, який згодом наслідуватимуть інші українські садівники."Замість боротьби за місце в перенасиченому масовому сегменті — свідомий вибір вузької, але значно маржинальнішої ніші", — пояснили стратегію Ксенія Гусєва та Володимир Гуржій.Нагадаємо, що на початку березня цього року український ринок яблук демонстрував помітне зростання роздрібних цін. В українських супермаркетах сортові яблука Golden Delicious і Red Chief  продавали приблизно по 70 гривень за кілограм (близько 1,4 євро за кілограм)..

Сільськогосподарські підприємства України у квітні-червні 2026 року очікують на уповільнення темпів падіння обсягів виробництва та на підвищення цін на власну продукцію, а також розширення штату працівників.Про це повідомив "Інтерфакс-Україна" з посиланням на Державну службу статистики, яка опитала у квітні 800 керівників підприємств галузі.За інформацією Держстату, показник балансу очікувань щодо обсягів виробництва на другий квартал покращився на 23 відсоткові пункти порівняно з попереднім періодом і зафіксований на рівні -11. Збільшення випуску продукції очікують 16% опитаних, тоді як 57% респондентів не передбачають змін, а 27% готуються до скорочення обсягів.У тваринництві цей показник перейшов у позитивну площину та становить +4, тоді як у рослинництві він залишається від’ємним і дорівнює -18.Настрої бізнесу щодо вартості аграрної продукції у квітні-червні 2026 року стали вираженішими: баланс очікувань зріс до 26 проти 12 у січні-березні. Про плани підвищити ціни повідомили 37% господарств, а про можливе зниження — лише 11%. Найсуттєвіше здорожчання прогнозують виробники в секторі рослинництва, де баланс очікувань становить 32.У сфері зайнятості також спостерігається позитивна динаміка, оскільки відповідний баланс зріс на 19 відсоткових пунктів до позначки 7. Про наміри наймати нових працівників заявили 17% представників агросектору, водночас 73% зберігатимуть чисельність персоналу без змін, а 10% планують скорочення.За підсумками січня-березня 2026 року лише 12% підприємств наростили обсяги виробництва, тоді як 38% повідомили про їх зменшення, що сформувало від’ємний баланс на рівні -26."Експортна діяльність у цей період стримана: баланс реалізації товарів на ринках Європейського Союзу становив 2, а на ринках за межами ЄС — 1", — ідеться в повідомленні.Головними факторами, які заважають стабільній роботі аграріїв, опитані назвали погодні умови й інші несприятливі обставини. Крім того, виробники вказують на фінансові обмеження та дефіцит робочої сили. Наявні запаси продукції для продажу 74% респондентів вважають достатніми.Нагадаємо, 15 квітня стало відомо, що в Україні тимчасово зупинили прийом заявок на державну підтримку для власників корів, кіз і овець. Причина проста — виділений бюджет першої хвилі практично вичерпано через велику кількість охочих отримати допомогу..

Уперше від початку лютого поточного року українські виробники змогли підвищити відпускні ціни на ріпчасту цибулю. Загалом же суттєвого зростання цін на цю продукцію в Україні не фіксувалося з середини травня 2025 року.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit. Вони пов’язують підвищення цін із сезонним виснаженням запасів цибулі в місцевих господарствах."Також впливає зростання закупівельної активності з боку гуртових компаній", — додали фахівці.Згідно з даними щоденного моніторингу проєкту, станом на теперішній момент українські фермери готові відвантажувати ріпчасту цибулю не дешевше чотирьох-дев’яти гривень за кілограм (0,09-0,20 долара за кілограм)."Це в середньому на 40% дорожче, ніж наприкінці минулого робочого тижня", — зазначили аналітики."Попри подорожчання, попит на цю продукцію залишається доволі високим в умовах обмеженої пропозиції, особливо якісної цибулі", — наголосили експерти.Вони підсумували, що більшість господарств уже розпродали всі наявні обсяги, а ті оператори ринку, які мають певні запаси продукції належної якості, розраховують на подальше зростання цін у цьому сегменті.Водночас, попри поточне підвищення цін, ріпчаста цибуля в Україні наразі в середньому все ще на 68% дешевша, ніж за аналогічний період минулого року."Позитивні цінові тенденції в цьому сегменті збережуться до масового надходження у продаж цибулі нового врожаю з місцевих господарств", — зауважили учасники ринку.Нагадаємо, вчора аналітики констатували, що в Україні ціни на картоплю продовжують знижуватися. Наразі її вартість приблизно вдвічі нижча, ніж рік тому. Однак експерти попереджають про можливий швидкий розворот ринку через скорочення запасів..

На українському ринку вже третій тиждень поспіль фіксується зростання цін на моркву. Річ у тому, що в Україні стрімко скорочується пропозиція коренеплодів середньої та високої якості.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit."На тлі сформованої ситуації виробники цієї продукції продовжують активно підвищувати відпускні ціни на наявні обсяги", — йдеться в повідомленні.Станом на теперішній момент морква реалізується по 7-14 гривень за кілограм (0,16-0,32 долара за кілограм), що в середньому на 13% дорожче, ніж наприкінці минулого робочого тижня."При цьому придбати великі партії якісних коренеплодів на українському ринку стає дедалі складніше", — констатували експерти.Вони також додали, що водночас нинішні ціни на моркву в Україні поки що залишаються на 65% нижчими, ніж у відповідний період минулого року."Більшість учасників ринку сходяться на думці, що тенденція до зростання цін у цьому сегменті збережеться й надалі", — попередили аналітики.Нагадаємо, щороку 4 квітня відзначають Всесвітній день моркви — свято одного з найпопулярніших і водночас недооцінених овочів. Цей яскравий коренеплід давно став невід’ємною частиною нашого раціону, проте далеко не всі знають про його справжню користь для здоров’я..

Три українські виробники лохини, які в сезоні 2026 року працюватимуть з експортною платформою UA Growers, консолідують понад 350 гектарів плодоносних насаджень, більш як дві тисячі квадратних метрів складської інфраструктури й автоматизовані сортувальні лінії Unitec і Elifab загальною потужністю до 20 тонн на день.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit. Вони додали, що йдеться не просто про об’єднання виробничих активів, а про формування єдиної експортної стратегії, спільної системи продажів і сильнішого виходу на високомаржинальні ринки ЄС.До цієї моделі увійшли ТОВ "Нікдарія", ТОВ "Фемелі Гарден" і ТОВ "Вітамін ЮА". За словами координатора експортної платформи UA GROWERS Євгенія Харлана, компанії працюватимуть у спільній операційній системі в частині доробки, контролю якості та комерційної реалізації продукції."Фактично йдеться про перехід від моделі, де кожен виробник окремо вирішує питання продажів, логістики та експорту, до централізованої системи, в якій ключові функції об’єднані в межах єдиної професійної платформи", — пояснили аналітики.Вони переконані, що саме така модель дає виробникам ефект масштабу. Замість дублювання команд продажів, логістики та супроводу експорту учасники отримують спільну систему управління комерційними процесами."Це дозволяє знижувати операційні витрати, посилювати переговорну позицію та системніше працювати з покупцями, для яких важливі не лише обсяги, а й стабільність якості, прогнозованість постачання та зрозумілий сервіс", — констатували фахівці.Окремою конкурентною перевагою є організація продажів через європейського трейдера в Антверпені, де платформа орендує холодильні потужності. Такий підхід дає змогу централізовано накопичувати продукцію, контролювати її стан, проводити доробку, формувати великі однорідні партії та вибудовувати комерційну роботу вже в межах європейської інфраструктури."Для покупця це означає нижчі операційні ризики та передбачуванішу логістику, а для українського виробника — значно простіший доступ до ринку ЄС і можливість працювати в прибутковіших сегментах", — акцентували українські виробники лохини.Нагадаємо, що сезон лохини минулого року в Україні розпочинався з ціни 300-450 гривень за кілограм, а завершився на 200-270 гривень за кілограм, у розпал продажів — 100-150 гривень за кілограм. Це майже вдвічі більше, ніж 2024 року..

В Україні тимчасово зупинили прийом заявок на державну підтримку для власників корів, кіз та овець. Причина проста — виділений бюджет першої хвилі практично вичерпано через велику кількість охочих отримати допомогу.Про це повідомили в Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України.Найбільше заявок подали власники корів — майже 19 тисяч. Загалом програма охопила понад 105 тисяч голів худоби, а сума заявок сягнула понад 739 мільйона гривень. Водночас на підтримку утримання кіз та овець подали понад тисячу заявок — це ще близько 244 мільйони гривень.Фактично це означає, що основний обсяг фінансування першого етапу вже розподілений.Коли відкриють новий прийом?Після перевірки всіх поданих заявок і затвердження тих, що відповідають умовам, держава оголосить новий етап подачі. Подати заявку можна буде на залишок коштів, якщо він залишиться після першої хвилі.Такий "хвильовий" підхід використовують спеціально, щоб максимально охопити всіх, хто потребує підтримки."Важливим інструментом такої підтримки став міжнародний проєкт Світового банку – ARISE (Екстрений проєкт надання інклюзивної підтримки для відновлення сільського господарства України), що реалізується за підтримки Європейського Союзу. Проєкт є довгостроковим і діє з 2024 року, нині триває третій рік імплементації. У його межах передбачено цільове фінансування, чітко визначене міжнародними домовленостями, зокрема на підтримку малих виробників у тваринництві", — зазначили у відомстві.Тваринництво залишається критично важливим сектором аграрної економіки, особливо в умовах війни. Саме тому держава продовжує фінансування таких програм, щоб втримати поголів’я, підтримати фермерів і не допустити подальшого скорочення виробництва.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що на Херсонщині аграрії відмовляються від вирощування пшениці.Додамо, на початку квітня Кабінет міністрів України підготував додаткові механізми підтримки для агровиробників, які працюють у прифронтовій зоні. Особливо це стосується небезпечної зони до 20 кілометрів від лінії фронту..

У світі може виникнути продовольча криза, за масштабом наслідків подібна до пандемії коронавірусу. Це станеться, якщо найближчим часом не відновлять рух через Ормузьку протоку для суден, що перевозять критично важливі ресурси для сільського господарства.Про це заявили в Продовольчій та сільськогосподарській організації ООН (FAO). Її головний економіст Максимо Тореро наголосив, що найбільший ризик нестачі та високих цін на добрива й енергоносії загрожує бідним країнам.За даними ООН, від 20% до 45% експорту ключових агропродовольчих ресурсів залежить від морського шляху через Ормузьку протоку."Останнє, чого ми хочемо, — це зниження врожайності та зростання цін на сировинні товари та продовольчу інфляцію протягом наступного року", — наголосив фахівець.Він додав, що це, ймовірно, змусить країни впроваджувати політику зниження внутрішніх цін на продукти, що, своєю чергою, призведе до підвищення відсоткових ставок і потенційного уповільнення економічного зростання у світі.За його словами, якщо фермери використовуватимуть менше ресурсів, це призведе до нижчої врожайності наприкінці цього року та наступного року, а також до зростання цін на продовольство й інфляцію на кілька років уперед.За інформацією ООН, березень став відносно стабільним завдяки достатнім запасам більшості продовольчих товарів. Однак у квітні тиск зростає та посилиться в травні, коли "фермери ухвалюватимуть рішення" щодо зміни культур залежно від доступності добрив. Також, сільські господарства можуть розпочати віддавати більше земель і ресурсів на біопаливо, щоби нівелювати високі ціни на нафту. Це також скоротить світові запаси продовольства.В ООН зауважили, що фермери вже працюють із мінімальними прибутками, їхнє банкрутство погіршить продовольчу ситуацію на довший період."Ми перебуваємо в кризі ресурсів; ми не хочемо, щоби вона перетворилася на катастрофу", — акцентував директор підрозділу агропродовольчої економіки FAO Девід Лабордом.FAO закликала всі країни уважно переглянути вимоги щодо біопалива та передусім уникати обмежень на експорт енергоносіїв і добрив."На відміну від природних катастроф чи кліматичних явищ, блокада Ормузької протоки є проблемою, яку уряди можуть і повинні вирішити", — підсумували в ООН.Нагадаємо, минулого тижня стало відомо, що ЄС готує жорсткі обмеження у відповідь на енергетичну кризу, яку спричинила війна в Ірані. Брюссель розробив план для подолання кризи та її наслідків..

Польські компанії Grupa Azoty та Anwil стали основними постачальниками мінеральних добрив на український ринок. Вони фактично замінили на ньому російську продукцію після початку повномасштабного вторгнення Росії.Про це повідомило польське видання WNP. Журналісти зазначили, що польські виробники отримали найбільшу вигоду від вимушеного виходу Росії з ринку України.Співрозмовники медійників зауважили, що зараз експорт із Польщі зростає на тлі значних пошкоджень української промисловості.Зокрема, наприкінці минулого року з шести основних вітчизняних заводів через проблеми з постачаннями газу працювали лише два."Зростання інтересу до польських добрив не є випадковим. Війна змусила Росію піти з ринку, найбільшу вигоду отримали наші найбільші виробники — Grupa Azoty та Anwil. Ми перемагаємо росіян на цьому полі", — акцентували польські аналітики.Вони додали, що стабільний попит на добрива зумовлений високою часткою агропромислового сектору в економіці України."Наявність в країні від 25% до 40% світових запасів чорнозему робить питання живлення культур критичним для підтримання врожайності пшениці, кукурудзи та ячменю", — пояснили експерти.Вони зробили висновок, що потреба в забезпеченні зернових і олійних культур в Україні добривами залишатиметься високою. Це зміцнює позиції польських експортерів у середньостроковій перспективі.Нагадаємо, голова Асоціації фермерів та приватних землевласників Херсонської області Віктор Гордієнко розповідав, що в Херсонській області пріоритетними залишаються традиційні культури — пшениця, ріпак, соняшник, горох і ячмінь. Проте дедалі частіше аграрії переходять на вирощування овочів..

У Херсонській області пріоритетними залишаються традиційні культури — пшениця, ріпак, соняшник, горох і ячмінь. Проте дедалі частіше аграрії переходять на вирощування овочів.Про це повідомив голова Асоціації фермерів та приватних землевласників Херсонської області Віктор Гордієнко, якого цитує видання "Вгору"."З кожним роком дедалі більше господарств вирощують овочі, бо є компенсація від держави до 80% витрат на зрошення, що стимулює розвиток цього напрямку", — зазначив він.За його словами, це не такі об'єми, як до підриву Каховської ГЕС, адже на теперішній момент основним джерелом води є Інгулець."Але фермери встановлюють помпові станції та розширюють баштанні культури. Цього року планують засіяти 2 000 гектарів баштанних культур, з яких 1 500 гектарів відведено під кавуни", — деталізував фермер.Він зауважив, що водночас близькість до фронту змушує аграріїв обирати культури, менш вразливі до пожеж — ріпак і соняшник. Адже пшениця легко займається, і минулого року через атаки дронів було втрачено сотні гектарів врожаю."Ближче до лінії фронту ми з хлопцями сіємо або ріпак, або соняшник. Адже він не так горить, як пшениця. У нас із батьком торік згоріло 400 гектарів пшениці буквально за 15 хвилин. Прилетів дрон і просто нам поля спалив", — розповів Віктор Гордієнко.Нагадаємо, що до початку повномасштабної російської агресії в Україну Едуард Мальченко розвивав свій бізнес у Каховці Херсонської області. Однак через окупантів фермер змушений був перенести виробництво на Тернопільщину. На новому місці за три роки роботи він збудував 40 теплиць і додатково вирощує овочі на 12 гектарах землі..

Україна поступово переорієнтовує постачання яблук. Річ у тому, що близькосхідні ринки втрачають позиції. Водночас центральноазійський напрям набирає обертів.Таку інформацію оприлюднили аналітики проєкту EastFruit із посиланням на керівника експертної компанії USPA Fruit Володимира Гуржія.За його даними, на початку 2026 року левова частка українського яблука — близько 60% — вирушала до ОАЕ та Саудівської Аравії."Проте надалі ці обсяги можуть суттєво скоротитися. На передній план виходять інші покупці: Сирія, Туреччина та Ірак, де попит формується навколо інших сортів", — констатував експерт.Він також зазначив, що головними рушіями експорту цього сезону стали сорти "Голден" і "Ред Делішес"."Сезон чітко розмежував гравців ринку. Виробники з якісною "Роял Галою" активно відвантажували продукцію ще до нового року. Ті ж, хто вирішив почекати на вищі ціни, прорахувалися", — додав керівник експертної компанії.Він пояснив, що продукція тих, хто чекав до останнього, здебільшого залишилася на внутрішньому ринку. Вікно для виходу на преміальний близькосхідний сегмент поступово зачинилося."Ринок адаптується до реального стану справ: у виграші опиняються господарства з правильним сортовим набором і стабільною якістю. Решта змушена орієнтуватися на менш вимогливих покупців", — підсумував Володимир Гуржій.Нагадаємо, що український ринок яблук демонстрував помітне зростання роздрібних цін на початку березня 2026 року. В українських супермаркетах сортові яблука Golden Delicious і Red Chief  продавали приблизно по 70 гривень за кілограм (близько 1,4 євро за кілограм)..

Кабінет міністрів України підготував додаткові механізми підтримки для агровиробників, які працюють у прифронтовій зоні. Особливо це стосується небезпечної зони до 20 кілометрів від лінії фронту.Про це повідомив міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев за результатами зустрічі з аграрним бізнесом."Агросектор забезпечує близько 17% ВВП і відіграє ключову роль у стійкості економіки, експортному потенціалі та продовольчій безпеці країни", — зазначив він.За його словами, в умовах війни галузь зазнає постійних ризиків, пов'язаних із руйнуванням потужностей і знищенням врожаю."Зараз стан речей ускладнює паливна криза через ситуацію на Близькому Сході, що збіглася з початком весняної посівної, яка вже стартувала практично в усіх областях", — наголосив міністр.Соболев додав, що владі важливо тримати діалог із підприємцями для напрацювання спільних рішень щодо їх найболючіших проблем. Зокрема, на зустрічі обговорили питання зрошення, бронювання працівників, логістики, забезпечення паливом і аміачними добривами, доступу до РЕБ та інших засобів захисту техніки та людей, які працюють у полі."Ми вже маємо низку дієвих інструментів підтримки. Щоби полегшити сільгоспвиробникам відновлення після прильотів, у нас працюють відповідні гранти. Аграрії, чиї потужності зазнали руйнувань чи пошкоджень, можуть отримати до 16 мільйонів гривень: 80% компенсує держава, 20% — підприємець", — уточнив міністр.Він також нагадав про дію державної програми компенсації втрат від воєнних ризиків, яка реалізується ПрАТ "Експортно-кредитне агентство" (ЕКА) та охоплює часткову компенсацію вартості майна у 10 прифронтових регіонах і відшкодування страхових премій.Окремо очільник міністерства поінформував, що в межах цільової підтримки з розрахунку 1 000 гривень за гектар закривається заборгованість за понад 3,5 тисячі заявок на загальну суму 1,73 мільярда гривень."Ми розуміємо, що цих механізмів може бути замало для компенсації втрат і закриття всіх потреб агросектору, тож працюватимемо над іншими можливостями в постійному діалозі з агровиробниками", — підсумував Олексій Соболев.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що українське овочівництво зараз більше схоже не на єдиний ринок, а на мозаїку з регіонів. Кожен із них живе за власним сценарієм. Таким процесам є об’єктивні та суб’єктивні причини..

В Україні зафіксували протилежні цінові тенденції на популярні тепличні овочі. Огірки почали дешевшати, тоді як помідори стрімко зростають у ціні. Про це повідомляють аналітики EastFruit, пише UNN.Причиною здешевлення огірків стало різке збільшення пропозиції. Через теплу та сонячну погоду тепличні господарства значно прискорили збір врожаю, що призвело до перенасичення ринку. Станом на зараз тепличні комбінати продають огірки по 125-165 гривень за кілограм. Це приблизно на 10% дешевше, ніж тиждень тому. Водночас навіть після зниження ціни залишаються приблизно на чверть вищими, ніж у цей період торік.Додатковий тиск на ринок створює імпортна продукція, яка коштує дешевше — близько 100 гривень за кілограм. На тлі високих цін попит на огірки залишається стриманим, що також змушує виробників переглядати ціни вниз.Натомість ситуація з помідорами протилежна. Попри появу перших партій українських тепличних томатів, їх обсяги поки що залишаються незначними через несприятливі погодні умови. Зараз місцеві виробники пропонують помідори по 150-170 гривень за кілограм. Це в середньому на 66% дорожче, ніж на початку сезону минулого року. Аналітики зазначають, що торік перші партії томатів з’явилися на ринку пізніше, ніж цього сезону, однак нинішні обсяги виробництва поки не дозволяють стабілізувати ціни. Очікується, що суттєве збільшення пропозиції відбудеться не раніше ніж за два тижні. Наразі ж основну частку ринку займають імпортні помідори, переважно з Туреччини. Вони коштують дещо дешевше за українські — у межах 130-150 гривень за кілограм, залежно від якості та обсягів.Нагадаємо, в Україні перед Великоднем змінилася вартість яєць та деяких видів м'яса. TrueUA писав, скільки доведеться заплатити за найголовніші елементи святкового кошика цьогоріч..

Цього тижня на ринок України надійшли перші партії тепличних помідорів від місцевих комбінатів. Однак це не зупинило подальше зростання цін у цьому сегменті.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit. Вони зазначили, що 2025 року перші партії томатів українські тепличні господарства відвантажили в середньому на півтора тижні пізніше, ніж цього сезону."Водночас збори продукції залишаються невеликими через несприятливі погодні умови", — зауважили аграрії.Перші партії тепличних томатів комбінати наразі пропонують по 150-170 гривень за кілограм (3,43-3,88 долара за кілограм)."Це в середньому на 66% дорожче, ніж на старті сезону минулого року", — констатували експерти.За прогнозами учасників ринку, справді великі партії помідорів тепличні господарства зможуть відвантажувати не раніше, ніж через два тижні. При цьому основну пропозицію на українському ринку, як і раніше, становлять імпортні овочі з Туреччини."Турецькі томати пропонуються трохи дешевше, ніж продукція місцевих теплиць", — акцентували учасники ринку.Ціни на імпортні томати коливаються в межах 130-150 гривень за кілограм (2,97-3,43 долара за кілограм) залежно від якості й обсягів партій.Нагадаємо, що на початку квітня на ринку білоголової капусти в Україні спостерігається чергове зниження цін. За оцінками спеціалістів, це пов’язано одразу з декількома факторами..