# сільське господарство

Компанія "Маїс" розпочала будівництво першого в Україні заводу повного циклу з перероблення картоплі. Запуск підприємства, що вироблятиме до 60 тисяч тонн продукції на рік, заплановано на 2027 рік.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit. Вони зазначили, що це усуне суттєву прогалину, адже Україна — єдина держава Європи, де досі не виробляють картоплю фрі.Рішення про перехід до нового напрямку засновник компанії Сергій Терещук пояснив необхідністю заповнити порожню нішу."Крім картоплі фрі, зараз імпортуються картопляні пластівці та борошно", — пояснив він.Терещук назвав цей крок першим до створення цивілізованого ринку картоплі в Україні."Завод будується в індустріальному парку в регіоні, який обслуговуватиме аграріїв на Черкащині та Київщині", — уточнили аналітики.За словами Терещука, головною перешкодою для такого виробництва завжди була відсутність сировини потрібної якості. Для фрі необхідні спеціальні сорти картоплі з високим вмістом сухої речовини та правильною видовженою формою бульби, яку неможливо виростити без поливу.Саме тому "Маїс" розпочав проект із насінництва та випробування сортів. Підприємство працюватиме за змішаною моделлю: частину сировини (мета — не менше 50%) вирощуватимуть самі, а решту — отримуватимуть за контрактами з фермерами в радіусі приблизно 150 км."Для забезпечення безперервного перероблення протягом цілого року компанія вже має сховище на 20 тисяч тонн і планує будівництво ще щонайменше чотирьох", — зауважив Терещук.Оскільки потужність заводу в 60 тисяч тонн готової продукції перевищує потреби внутрішнього ринку, компанія також орієнтується на експорт до країн ЄС і Близького Сходу.За словами Сергія Терещука, створення прогнозованого ринку з довгостроковими контрактами між фермерами, переробниками та ритейлом є критично важливим для стабілізації картопляного бізнесу.Нагадаємо, у квітні стало відомо, що новий сорт картоплі під назвою "Наполеон" презентувала компанія "Агріко Україна". Він — нідерландської селекції, розроблений спеціально для промислового перероблення, зокрема, для виробництва чипсів, картоплі фрі та сухого пюре..

Сезон лохини цього року в Україні розпочинався з ціни 300-450 гривень за кілограм, а завершився на 200-270 гривень за кілограм, у розпал продажів — 100-150 гривень за кілограм. Це майже вдвічі більше, ніж торік.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit із посиланням на інформаційно-аналітичну агенцію "АПК-Інформ".Експерти зазначили, що навіть така ціна влаштовує не всіх виробників, які виробляють доволі якісну продукцію."Усі скаржаться на подорожчання ресурсів для виробництва, зокрема, робочої сили, вихід на ринок великих обсягів неякісної лохини, яка не дає ціні зростати, та подальше зниження кількості споживачів через війну", — зазначили аналітики.Також вони додають до переліку проблемних моментів імпорт лохини, який стримував ціну.На думку засновниці компанії "Фруктовий сад" Анни Домбровської, найімовірніше, ціною залишилися незадоволені виробники із Закарпаття, які зазвичай виходять на ринок першими, а цього сезону їхній вихід через погоду збігся з Київщиною, і вони, звісно, втратили."Для них ціна насправді була низькою, але ми отримали непоганий врожай на відкритому ґрунті, і для нас 130 гривень за кілограм у пік сезону, що є дуже гарною ціною", — сказала вона.Засновниця агрокомпанії констатувала, що, крім того, була низка й інших регіонів, які дуже постраждали від погоди, зокрема, граду."Тому цього сезону вирощування лохини у відкритому ґрунті було більше схоже на лотерею", — підсумувала Анна Домбровська.Нагадаємо, раніше фахівці розповідали, що минулого року українські фермери експортували в Європу набагато більше лохини, ніж попередніми сезонами. Це відбувалося, попри не зовсім сприятливі для цього погодні умови..

Обмежена пропозиція тепличних помідорів на українському ринку дозволяє місцевим комбінатам активно підвищувати ціни на цю продукцію.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit. Вони зазначили, що зростання цін на ці овочі в Україні триває вже третій тиждень поспіль.За інформацією щоденного моніторингу проекту, на теперішній момент українські тепличні комбінати пропонують до продажу томати по 80-90 гривень за кілограм (1,91-2,15 долара за кілограм), що в середньому на 14% дорожче, ніж наприкінці минулого тижня.Як зазначили гравці ринку, постачання тепличних томатів із місцевих комбінатів зараз доволі малооб'ємні та нестабільні.Зокрема, низка господарств уже заявила про завершення реалізації продукції поточного обороту. В інших же стаціонарних теплицях дозрівання культур сильно сповільнилося через похолодання, а постачання з парникових теплиць зовсім припинилося."Компенсувати брак пропозиції місцевих тепличних овочів імпортною продукцією теж поки що не вдається", — наголосили експерти.До речі, внаслідок подорожчання ціни на тепличні помідори в Україні вже в середньому на 22% вищі, ніж наприкінці жовтня 2024 року.При цьому виробники мають намір і надалі підвищувати ціни в цьому сегменті за умови збереження нинішніх темпів збуту, пояснюючи своє рішення обмеженою пропозицією продукції з місцевих комбінатів.Нагадаємо, раніше експерти констатували, що в більшості стаціонарних тепличних комбінатах дозрівання овочів сильно сповільнилося через похолодання в Україні, а постачання цієї продукції з парникових теплиць припинилося взагалі..

Поблизу Обухова Київської області розпочалося будівництво заводу з тунельного заморожування ягід і овочів. Його проводить компанія "Голдбері". Вона вже вирощує овочі та ягоди на 51 гектарах і планує розширити площі до однієї тисячі гектарів.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit, які послалися на керівника підприємства Володимира ЧорнобаяЗа його словами, нова переробна лінія дозволить компанії переробляти від однієї до двох тисяч тонн власної продукції щороку, а в перспективі — до 60 тонн на добу.Підприємство працює над створенням повного циклу виробництва, де ягідництво, овочівництво та перероблення будуть об’єднані в єдину систему."Ми будуємо бізнес так, щоби виробник і переробник стали єдиною командою. Наша мета — стабільно постачати якісну сировину та розвивати експорт", — зазначив Володимир Чорнобай.Компанія вже має 51 гектар під ягідними й овочевими культурами (малина, суниця, солодкий перець, цукрова кукурудза) та планує розширити площі зрошення до однієї тисячі гектарів протягом найближчих п’яти років.Цього року "Голдбері" вперше вийшла на зовнішні ринки, відправивши на експорт 40 тонн полуниці та готуючи постачання 100 тонн замороженої малини."Ми маємо показати Європі, що є серйозними партнерами, вміємо працювати на високому рівні та готові до систематичної співпраці", — наголосив Чорнобай.Нагадаємо, що, за інформацією кандидата сільськогосподарських наук (Інститут садівництва НААН) Олександра Ярещенка, розпочинаючи з 2021 року, в Європейському Союзі спостерігається різке зростання попиту на заморожені плоди ожини. Це доволі цікава нішева ягідна культура. Навіть попри обмежений обсяг ринку свіжих ягід і нестабільний ринок перероблення, попит на ці ягоди зберігається досі..

Кабінет міністрів України з наступного року планує відновлення програми грантів на створення садів і теплиць. Це дозволить розвивати нішеве виробництво та зайнятість у регіонах.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit із посиланням на заступника міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тараса Висоцького.Він розповів, що підтримка аграріїв, зокрема, на прифронтових і деокупованих територіях триватиме."Вона залишається одним із пріоритетів роботи об’єднаного міністерства", — наголосив чиновник.Він додав, що важливо створити такі умови, аби українські фермери могли працювати стабільно.За його словами, аграрії мають відчувати підтримку та, відповідно, розвивати господарства, таким чином роблячи свій внесок у продовольчу безпеку країни."Для нас важливо чути аграріїв безпосередньо з місць — їхні проблеми, ідеї, пропозиції. Це дозволяє нам формувати дієві програми підтримки, які відповідають реальним викликам агросектору у воєнний час", — акцентував Тарас Висоцький.Він констатував, що після проведених скринінгів із Єврокомісією за трьома переговорними розділами аграрного напряму Україна формує з ЄС спільну позицію."Це необхідно, щоби максимально захистити інтереси національного виробника та розширити доступ до ринку Євросоюзу", — підсумував заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що Україна працює над створенням посад аграрних аташе при дипломатичних і торгівельних установах за кордоном. Так звана аграрна дипломатія може стати стратегічним кроком для нашої країни..

Україна працює над створенням посад аграрних аташе при дипломатичних і торгівельних установах за кордоном. Так звана аграрна дипломатія може стати стратегічним кроком для нашої країни.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit, які послалися на відповідні кроки Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України.Нещодавно українські урядовці провели зустріч із делегацією Європейського Союзу та представниками посольств країн ЄС.Зокрема, серед ключових тем зустрічі були:результати скринінгів у межах переговорного процесу з ЄС та подальша гармонізація законодавства;створення інституту аграрних аташе — ефективного інструменту агродипломатії;посилення синергії між економічним, аграрним та екологічним напрямами."Аграрна дипломатія — це наступний стратегічний крок. Україна вже працює над створенням посад аграрних аташе при дипломатичних і торговельних установах, які представлятимуть інтереси українського агросектору за кордоном", — зазначили у відомстві.Представники Євросоюзу зі свого боку підтвердили готовність і надалі підтримувати Україну — як фінансово, так і технічно.Вони також відзначили важливість розвитку інституту аграрних аташе, що сприятиме просуванню української продукції на міжнародних ринках.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що Україна отримала нове сучасне обладнання для дослідження та відбору проб ґрунтів. Це відбувається в межах програми екстреного відновлення України (JICA), яку реалізує уряд Японії..

Українські вчені вивели нові сорти цибулі незвичних форм. Вони демонструють значно вищу врожайність і кращу лежкість порівняно з традиційними зразками.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit. Вони зазначили, що розробки належать Інституту овочівництва та баштанництва Національної академії аграрних наук України.Старша наукова співробітниця інституту, кандидатка економічних наук Вікторія Рудь розповіла, що останніми роками фахівці установи представили ринку декілька перспективних сортів цибулі гострої форми — "Заграва", "Маяк" і "Буран".За результатами досліджень, ці сорти перевищили еталонний сорт "Гармонія" за загальним урожаєм на 11-32%, а за товарним урожаєм — на 24-53%. Окрім того, їхня лежкість становить 95-96%, що на 8% вище за базовий показник.Окрему увагу експертка звернула на сорт "Любчик", який має сигароподібну форму та вже активно використовується у виробничій практиці.За словами Вікторії Рудь, упровадження у виробництво нових сортів і гібридів ріпчастої цибулі, зокрема, з нетиповою формою цибулини, потребує оновлення технологічних підходів.В Інституті розробили касетну технологію вирощування з використанням крапельного зрошення."Також проводять роботи з удосконалення сівозміни, оптимізації внесення мінеральних добрив і покращення систем захисту рослин від шкідників та хвороб", — підсумувала вона.Нагадаємо, що на початку жовтня фахівці відзначали тенденцію зниження ціни на цибулю. Головна причина — значне зменшення попиту на цей продукт..

Українські виробники продовжили тенденцію підвищення відпускних цін на помідори. Підвищувальний ціновий тренд у цьому сегменті на внутрішньому ринку встановився ще попереднього тижня.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit. Таку ситуацію вони пов’язали зі суттєвим зниженням пропозиції цієї продукції на ринку через сезонний фактор на тлі доволі високого попиту на тепличні овочі.На теперішній момент ця продукція вже надходить у продаж у діапазоні 70-80 гривень за кілограм (1,68-1,92 долара за кілограм), що в середньому на 37% дорожче, ніж наприкінці минулого робочого тижня.Учасники ринку пояснили, що постачання нових партій томатів із місцевих тепличних комбінатів зараз доволі малооб’ємні та нестабільні."У більшості стаціонарних тепличних комбінатах дозрівання овочів сильно сповільнилося через похолодання в Україні, а постачання цієї продукції з парникових теплиць припинилося взагалі", — констатували експерти.Вони додали, що компенсувати нестачу пропозиції місцевих тепличних овочів за рахунок імпортної продукції продавцям поки що не вдається.Як результат, зараз тепличні комбінати України вже ведуть реалізацію помідорів у середньому на 16% дорожче, ніж у другій половині жовтня 2024 року."Подорожчання місцевої продукції вже розпочало провокувати зростання постачань із зовнішнього ринку", — зауважили аграрії.Нагадаємо, вчора повідомлялося, що в Україні продовжується стрімке подорожчання тепличних огірків — ціни зростають уже п’ятий тиждень поспіль..

Україна отримала нове сучасне обладнання для дослідження та відбору проб ґрунтів. Це відбувається в межах програми екстреного відновлення України (JICA), яку реалізує уряд Японії.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit. Вони зазначили, що Інститут охорони ґрунтів України отримав понад 100 одиниць спеціалізованого обладнання."Це, зокрема, газові хроматографи, атомно-абсорбційні спектрометри, електронна тахеометрична станція, системи очищення кислоти", — йдеться в повідомленні.Також в Україну прибудуть автоматичні пробовідбірники ґрунту, генератори, пікапи й інше оснащення, необхідне насамперед для відновлення аграрних робіт на деокупованих територіях."Підтримка Японії — це не просто допомога технікою, це інвестиція у відновлення українського сільського господарства", — наголосив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Денис Башлик.Він також додав, що Японія допомагає нам відновлювати землю, буквально повертаючи її до життя."Це внесок, який відчують українські громади, фермери, кожен, хто працює на цій землі, що котрий рік поспіль страждає від війни. Ваша підтримка, друзі, партнери, неоціненна", — підсумував український урядовець.Посол Японії Накагоме Масаші, своєю чергою, наголосив, що агросектор — це основа будь-якого суспільства та економіки держави."Сільське господарство України дуже важливе для забезпечення продовольчої безпеки світу. Тому Японія й надалі допомагатиме Україні", — пообіцяв він.Нагадаємо, у червні Кабінет міністрів інформував, що Україна та японська агенція JICA підписали угоду, необхідну для отримання трьох мільярдів доларів за ініціативою ERA..

В Україні цього тижня триває тенденція зниження цін на білокачанну капусту. Таку цінову ситуацію виробники пов’язують із надлишком продукції на ринку.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit. Вони зауважили, що значну частину пропозиції становить капуста середньопізніх сортів, яка не придатна для закладання на зберігання."На теперішній момент виробники озвучують ціни на білокачанну капусту в межах від п’яти до десяти гривень за кілограм (0,12-0,24 долара за кілограм), що в середньому на 16% дешевше, ніж наприкінці минулого тижня", — констатували аграрії.Як зазначили аналітики проекту, у більшості господарств все ще продовжуються активні збиральні роботи, внаслідок чого пропозиція на ринку зростає.Водночас, додали вони, попит на цю продукцію залишається вкрай низьким. Гуртові компанії та роздрібні мережі готові вести закупівлі винятково дрібним гуртом, посилаючись на дуже обмежений термін реалізації, оскільки більшість фермерів пропонують до продажу капусту невисокої якості."Зараз ціни на білокачанну капусту в Україні вже в середньому на 66% нижчі, ніж за аналогічний період минулого року", — визначили експерти.Однак при цьому учасники ринку не виключають, що ціна на цю продукцію знижуватиметься й надалі, оскільки багато господарств завдяки поліпшенню погодних умов активно ведуть збір урожаю."Як результат, поступове зростання постачань капусти на ринок змушуватиме аграріїв й надалі поступатися ціною, якщо ситуація з темпами збуту не зміниться", — підсумували аналітики.Нагадаємо, що минулого року врожай овочів не потішив українських фермерів. Однак урожай деяких культур став неприємною несподіванкою. Насамперед ішлося про капусту.

За оцінками фахівців, середні температури продовжать зростати, а максимальні показники стануть ще вищими. До 2070 року в Європі та Україні прогнозують подальше потепління.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit, які послалися на дослідження компанії Rinova, що спеціалізується на кліматичному впливі на сферу садівництва."Мінімальні температури теж мають тенденцію до підвищення, хоча з більшою невизначеністю", — зазначили експерти.Вони додали, що загалом клімат Європи змінюється у напрямку зростання температурної варіабельності — тобто частішими ставатимуть як спекотні хвилі, так і рідкі, але потужні холодні вторгнення.За прогнозами, навесні зменшиться кількість адвективних заморозків — тих, що виникають через вторгнення холодного повітря з півночі чи сходу."У майбутньому таким повітряним масам буде складніше досягати регіону, тож ризики для садівників можуть трохи знизитися", — зауважили фахівці.Однак, за їх твердженнями, залишається ще один тип — радіаційні заморозки, коли температура падає через втрату тепла ґрунтом і повітрям у ясні ночі. Раніше саме вони траплялися найчастіше."Удень холодне та сухе повітря охолоджує поверхню, а ближче до заходу сонця ґрунт швидко втрачає тепло, що призводить до замерзання верхнього шару", — пояснили представники компанії Rinova.Кліматологи застерегли: весняні заморозки дедалі частіше мають змішаний характер — спочатку приходить холодне повітря, а потім ясні ночі посилюють втрату тепла."Тож, попри загальне потепління, ризики для садів залишаються незмінними", — підсумували аналітики.Нагадаємо, в червні заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов наводив попередні оцінки, за якими приблизно 2050 року 50% площі в Україні перебуватиме в посушливій зоні. Це суттєво вплине на стан сільського господарства в країні та матиме інші негативні наслідки.

Попри сезон в Україні, ціни на виноград у супермаркетах формує не внутрішнім ринок, а імпорт. Для українських споживачів нинішня його доступність тимчасова, адже вже з листопада варто очікувати зростання вартості.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit із посиланням на координатора EastFruit Weekly Ukraine Олександра Хорєва."В Україні існує чимало приватних господарств, що вирощують столовий виноград для власних потреб. Частина виробників намагається виходити на ринок, але здебільшого їхні обсяги надто малі та нерівномірні, щоби забезпечувати вимоги торгівельних мереж", — зазначив він.За його словами, мережевий ритейл вимагає від постачальників стабільних партій: однакової якості, калібру, сорту та гарантованих обсягів упродовж сезону. Це стандартні умови міжнародної торгівлі, але вітчизняні виноградарі поки що не здатні їх виконати.У результаті український столовий виноград залишається нішевим продуктом, який можна зустріти хіба що на стихійних ринках або біля магазинів, де фермери продають невеликі партії "з рук". Така продукція не здатна скласти конкуренцію імпорту."У нас вирощують усі столові виногради в аматорському, можна сказати так, сегменті. Так, є такі красиві, прямо грона продають біля магазинів, іноді зустрічаєте, але партії такого винограду, щоби постачати в якусь мережу, ніхто не може зробити", — уточнив експерт.Хорєв пояснив, що нинішні ціни на виноград, які бачать українці у супермаркетах, фактично визначають постачання з-за кордону. Найбільшими гравцями залишаються Молдова та Туреччина. Їхня продукція представлена в Україні майже цілий рік.Ситуацію ускладнює те, що промислові площі виноградників в Україні здебільшого зосереджувалися на півдні — у Херсонській, Миколаївській і Одеській областях. Значна частина цих територій нині або постраждала від війни, або залишається під окупацією, що практично зупинило промислове виробництво технічних і столових сортів.Осінній сезон традиційно забезпечує відносно низькі ціни завдяки масовим постачанням винограду з Молдови та Туреччини. Проте ця тенденція триватиме недовго.За прогнозами аналітиків, уже з листопада варто очікувати подорожчання. Ринок поступово переходить на постачання з південної півкулі — насамперед із Чилі, ПАР і Аргентини. Це суттєво впливає на логістику: транспортування океаном означає не лише додаткові витрати, а й час, що автоматично підвищує кінцеву вартість продукції для споживача."Подорожчає виноград із листопада, включно із зимою та першим місяцем весни. Маємо розуміти, що з південної півкулі транспортне коліно дуже велике — й час, і гроші. Тому виноград дешевим не може бути, якщо він вирощений у південній півкулі. Ось і вся арифметика з цінотворення на виноград", — наголосив Хорєв.Експерти, які аналізують ринок ягід, зазначили, що попит на виноград в Україні стабільно високий, саме ця ніша могла би стати точкою зростання для аграріїв. Проте, щоби конкурувати з імпортом, українським виробникам необхідно перейти з аматорського рівня на промисловий.Йдеться не лише про збільшення площ під виноградниками, а й про створення системи зберігання, сортування та логістики. Лише тоді можна гарантувати супермаркетам стабільні партії відповідної якості.У довгостроковій перспективі це дозволило б Україні зменшити залежність від імпорту, особливо в літньо-осінній сезон. Але зараз внутрішній ринок не відіграє ключової ролі у формуванні ціни: вона залишається прив’язаною до світових ланцюжків постачань."Нинішні низькі ціни на виноград — тимчасове явище, зумовлене сезоном постачання з Молдови та Туреччини. Уже з листопада споживачі відчують подорожчання. Для внутрішнього ринку це означає черговий виклик: українським виробникам потрібно переходити на новий рівень організації бізнесу, аби конкурувати з імпортом і впливати на цінову політику", — зауважили аналітики.Вони підсумували, що з огляду на високий попит виноград залишається перспективною культурою, але наразі його вартість в Україні диктує глобальний ринок.Нагадаємо, раніше консультантка з агрономічних питань Ганна Луцько розповідала, що цього року Україна втратила половину врожаю ягід. Головна причина — несприятливі погодні умови.

Цього сезону Україна відправила на зовнішні ринки 16,8 тисячі тонн яблук вартістю 10,1 мільйона доларів. Це на 64% менше, ніж у сезоні 2023/24.Про це повідомили аналітики компанії USPA Fruit, передає AgroTimes. Зазначається, що середня експортна ціна за маркетинговий рік знову зросла, досягнувши 600 доларів за тонну.Крім того, спостерігалося й від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі, адже з липня 2024 року по червень 2025 року Україна імпортувала 18,2 тисячі тонн яблук, майже весь обсяг яких (18 тисяч тонн) завезено від початку поточного року.Головними покупцями українських яблук рік цього року були:Об’єднані Арабські Емірати (2,9 тисячі тонн);Саудівська Аравія (2,9 тисячі тонн);Узбекистан (1,5 тисячі тонн);Туреччина (1,4 тисячі тонн);Швеція (0,9 тисячі тонн).Нагадаємо, зростання торгової активності стимулює підвищення цін на моркву в українських господарствах. Основною причиною подорожчання в цьому сегменті стало скорочення пропозиції моркви на ринку через сезонний фактор. Раніше стало відомо, що в Україні поступово знижуватися ціни на картоплю. Причина — початок збору врожаю в основних регіонах виробництва.

На полях Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев і міністр зеленої трансформації Данії Єппе Бруус підписали меморандум про співпрацю.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit із посиланням на прес-службу українського відомства.Там зазначили, що партнерство спирається на данський досвід "Зеленої тристоронньої угоди", відкриває спільні проекти в біоекономіці, відновленні лісів і скороченні викидів, зокрема, в агросекторі, та передбачає підтримку фермерів завдяки сучасним технологіям і новим можливостям збуту."Меморандум із Данією переводить нашу співпрацю у практичну площину. Це й залучення інвестицій у проекти зеленого відновлення, й розвиток сучасного агросектору, а також крок до глибшої інтеграції європейських стандартів у сфері клімату та біоекономіки", — розповів міністр Олексій Соболев.Він додав, що партнерство є ще одним кроком в екологізації української економіки — коли політики зростання, інвестиції, аграрні та екологічні цілі працюють як єдина система.Меморандум передбачає:впровадження практик багатофункціонального сільського господарства, яке враховує економічні та кліматичні цілі розвитку;спільні проекти для відновлення та відбудови сільськогосподарських ланцюгів доданої вартості та інфраструктури в Україні;розвиток фінансових та податкових стимулів для "зелених" ініціатив у сільському господарстві з подальшим спрямуванням платежів на модернізацію галузі;природоорієнтовані рішення для скорочення викидів парникових газів;підтримка фермерів-підприємців через інновації, дослідження та сучасні технології.Угода про співпрацю також має збільшити експорт української сільськогосподарської продукції до країн ЄС.Під час зустрічі сторони також обговорили участь данських компаній у відновленні України у сферах енергетики, біопалива, перероблення та інфраструктури.Крім того, наголошено на значній фінансовій підтримці від Данії у відновленні Миколаєва та Миколаївської області. Зокрема, підписали угоду про внесок у розмірі 338 мільйонів данських крон (близько 45,5 мільйона доларів) на підтримку відбудови в регіоні, включно з проектами у сфері водопостачання, централізованого теплопостачання, енергоефективності та супровідними "зеленими" рішеннями.Нагадаємо, що 26 вересня Данія виділила Україні новий пакет військової допомоги вартістю 1,6 мільярда крон, що становить в еквіваленті близько 400 мільйонів євро.

Зростання торгової активності стимулює підвищення цін на моркву в українських господарствах. Основною причиною подорожчання в цьому сегменті стало скорочення пропозиції моркви на ринку через сезонний фактор.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit із посиланням на українських фермерів.Аграрії розповіли, що на теперішній момент вони в основних регіонах виробництва відвантажують якісні коренеплоди по вісім-п'ятнадцять гривень за кілограм (0,19-0,36 долара за кілограм."Це в середньому на 24% дорожче, ніж наприкінці минулого тижня", — констатували фермери.Оператори ринку цей ціновий тренд пов’язують з істотним скороченням пропозиції моркви через період міжсезоння."Зокрема, більшість господарств уже завершили реалізацію моркви середніх сортів, тоді як збору врожаю пізніших сортів ще не приступили", — додали фахівці зі сільського господарства.Аналітики зауважили, що, попри подорожчання, зараз ціна на якісну моркву в Україні все ж у середньому на 35% нижча, ніж рік тому."При цьому деякі виробники планують й надалі підвищувати ціни за умови збереження сучасних темпів збуту", — підсумували експерти.Нагадаємо, раніше стало відомо, що в Україні поступово знижуватися ціни на картоплю. Причина — початок збору врожаю в основних регіонах виробництва.