# сільське господарство

Новий експериментальний формат вирішили запровадити в Podillia Greenhouse Cluster. Він спрямований на впровадження цифрових рішень у тепличному овочівництві.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit. Вони пояснили, що йдеться про розробку спеціального робота, який скануватиме рослини в теплиці та визначатиме захворювання на ранніх стадіях розвитку."У перспективі система також зможе аналізувати інші біологічні характеристики рослин", — висловили припущення фахівці.Майданчиком для реалізації пілотного проекту стане теплиця площею 600 квадратних метрів, розташована на базі Вищого професійного училища №11 у Хмельницькому."Технічне рішення розроблятимуть студенти та викладачі факультету інформаційних технологій Хмельницького національного університету", — зауважили експерти.Заклади професійної та вищої освіти зацікавлені у пілотних проектах, які покращать урожайність і водночас підвищать фаховий рівень учнів і студентів."Урожай, вирощений у цій теплиці, постачається до закладів освіти міста. Овочі споживають дошкільнята та учні молодших класів, для яких важливою є якість продукції та відсутність шкідливих мікроелементів", — конкретизували аналітики.Podillia Greenhouse Cluster — платформа співпраці тепличного бізнесу, освіти та науки Поділля, орієнтована на розвиток сучасних тепличних технологій.Нагадаємо, раніше фахівці констатували, що врожай яблук в Україні цього сезону був доволі хорошим. Проте цього року дешевих цін на цей фрукт не варто очікувати..

Попри складні погодні умови та дефіцит кадрів, деякі українські садівники продовжують розширювати площі. Вони готують продукцію для зовнішніх ринків, адже за кордоном зростає попит на українські яблука.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit із посиланням на очільника господарства "Фрут Сад" (Вінниччина) Сергія Зикіна.За його словами, цьогорічний сезон був складним через тривалі весняні приморозки."Оскільки наші сади розташовані у низині, ризики втрати врожаю були значно вищими, ніж у сусідів", — констатував він.За його словами, для захисту дерев застосовували хімічні методи та підігрів повітря паливно-мастильними матеріалами. Попри великі витрати на паливо й оплату праці, господарству вдалося отримати врожайність на рівні 70 тонн на гектарі.Сергій Зикін додав, що зараз підприємство обробляє 60 гектарів яблуні та 10 гектарів груші. Через дефіцит вільних земель поблизу Вінниці нові насадження створюють шляхом реставрації та реплантації ділянок, які вже існують."Стратегічною метою господарства є перехід на модель, за якої 50% врожаю відправлятиметься на експорт, де сьогодні спостерігається високий попит на якісне українське яблуко, і він зростає", — зауважив садівник.Паралельно фермер розвиває співпрацю з внутрішніми торгівельними мережами. Сергій Зикін зазначив, що український ритейл стає вимогливішим до якості, що стимулює садівників вдосконалювати технології виробництва та системно оновлювати сади.Нагадаємо, що впродовж 2025 року організації управлінь Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм України продовжили роботу із забезпечення зрошення сільськогосподарських угідь країни. Попри всі виклики, водогосподарські організації надали аграріям повний спектр послуг із подачі води на зрошення в Запорізькій, Кіровоградській, Миколаївській і Одеській областях..

Два рибогосподарські підприємства в Донецькій і Сумській областях отримали 775,1 тисячі гривень із 30% часткової державної компенсації за придбання та вирощування рибопосадкового матеріалу для зариблення водойм для виробництва товарної риби.Про це повідомило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України."Виплати передбачені для підприємств, які займаються розведенням, утриманням і вирощуванням прісноводної риби на деокупованих і постраждалих від бойових дій територіях", — ідеться в повідомленні.У відомстві акцентували, що 2025 рік став першим роком реалізації програми фінансової допомоги рибництву, яка є складовою державної політики з відновлення аграрного виробництва на постраждалих від війни територіях."Запуск програми — це практичний крок для відновлення рибництва на постраждалих територіях", — зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький.За його словами, держава компенсує частину витрат на рибопосадковий матеріал."Це необхідно, щоби підприємства могли відновлювати виробництво, планувати роботу та повертатися до повноцінної господарської діяльності", — додав посадовець.Програма запроваджена відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 10 грудня 2024 року № 1409.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства залишається прихильником централізації управління державними корпоративними правами. Зараз напрацьовується концепція для подальшої підготовки у 2026 році відповідного законопроекту..

Упродовж 2025 року організації управлінь Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм України продовжили роботу із забезпечення зрошення сільськогосподарських угідь країни.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit. Вони зазначили, що, попри всі виклики, водогосподарські організації надали аграріям повний спектр послуг із подачі води на зрошення в Запорізькій, Кіровоградській, Миколаївській і Одеській областях."Загальна площа зрошуваних земель перевищила 40,5 тисячі гектарів", — розповіли в Державному агентстві з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм України.Для досягнення такого результату насосні станції державних зрошувальних систем подали 130,8 мільйона кубометрів води та використали близько 51,5 мільйона кВт/год електроенергії.Найбільші площі зрошення цього року обслуговували:Кілійське МУВГ — подано 78,5 мільйона кубометрів води на майже 10 тисяч гектарів сільгоспугідь;Дністровське МУВГ — здійснено полив 8,6 тисячі гектарів полів, подано 24,3 мільйона кубометрів води;Ізмаїльське УВГ — полито 8,3 тисячі гектарів полів.Для максимальної ефективності застосовували різні методи зрошення:дощувальні машини — найпоширеніший спосіб поливу ґрунту;затоплення — технологія, що широко використовується для вирощування рису;крапельне зрошення — сучасний метод, який дає змогу економити воду, забезпечує точне дозування вологи та суттєво підвищує врожайність."Завдяки зусиллям водогосподарників і аграріїв українці отримали щедрий урожай якісної продукції", — наголосили фахівці.Вони уточнили, що серед вирощених злакових і бобових культур — рис, пшениця, ячмінь, кукурудза, горох, соя, нут. Овочевий і фруктовий кошик поповнили виноград, полуниця, картопля, цибуля, морква, буряк, перець, помідори, капуста та кавуни.Окремо експерти відзначили вирощування "білого золота" Півдня — бавовнику, який розпочали культивувати в Україні торік."Нині працівники управлінь водного господарства Держрибагентства вже розпочали підготовку об’єктів водогосподарсько-меліоративного комплексу до зимового періоду", — підсумували фахівці.Нагадаємо, що в Україні активізували обговорення запуску нового проекту канадської неурядової організації SOCODEVI. Це стосується підтримки українських аграріїв..

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) і Катарський фонд розвитку (QFFD) підписали угоду на 10 мільйонів доларів для підтримки сільських громад, які постраждали від потенційного забруднення сільськогосподарських угідь мінами та вибухонебезпечними залишками війни в Україні.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit. Там зазначили, що програма спрямована на відновлення безпечного використання сільськогосподарських угідь, відродження засобів до існування та зміцнення стійкості фермерських громад у деяких найбільш постраждалих областях на Півдні та Сході України."Ініціатива також сприятиме формуванню масштабованої моделі, яка може бути основою для аналогічних зусиль з відновлення в інших кризових ситуаціях", — ідеться в повідомленні.Проект поєднує протимінну діяльність з відновленням сільського господарства. Для початку визначать пріоритети потреб на основі геопросторового аналізу, оцінки ґрунтів, рекультивації земель і відновлення сільськогосподарського виробництва, також контролюватимуть нетехнічне та технічне обстеження, а також операції з очищення."Для багатьох сільських сімей в Україні можливість безпечно повернутися на свою землю є першим кроком до відновлення засобів до існування. Це партнерство з Катарським фондом розвитку надає вкрай необхідну підтримку громадам, які щодня стикаються з наслідками забруднення наземними мінами та нерозірваними боєприпасами", — сказав заступник директора Управління з надзвичайних ситуацій та стійкості ФАО Максвелл Сібхенсана.Він анонсував допомогу фермерським громадам відновити безпечний доступ до своєї землі та відбудувати основи стійкої сільської економіки — це важливий внесок не лише у відновлення України, але й у ширшу регіональну та глобальну продовольчу безпеку."За допомогою цієї програми ми прагнемо відновити безпечний доступ до сільськогосподарських угідь і надати можливість тисячам сімей відновити обробіток, сприяючи продовольчій безпеці та економічному відновленню. Катарський фонд розвитку пишається тим, що співпрацює з ФАО в наданні практичних рішень, які сприяють розвитку стійких громад, здатних процвітати та будувати безпечніше майбутнє", — заявив генеральний директор QFFD Фахад Хамад Аль-Сулайті.Україна залишається однією з країн світу, що найбільше постраждали від мін, з площею до 138 500 квадратних кілометрів, уражених наземними мінами та вибухонебезпечними залишками війни. Ця площа еквівалентна розміру Греції — масштаб, який ілюструє масштаби проблеми для фермерів, чиї поля залишаються небезпечними або недоступними."Забруднення мінами продовжує обмежувати доступ до сільськогосподарських угідь, знижувати виробничі потужності та уповільнювати відновлення сільської економіки, що підкреслює необхідність сталої міжнародної підтримки для відновлення безпечного вирощування та захисту національного виробництва продуктів харчування, а також економічного відновлення", — підсумували аналітики.Нагадаємо, керівник програми протимінної діяльності ПРООН Пол Хеслоп заявляв у серпні, що Україна зараз є однією з найбільш замінованих країн світу, приблизно чверть її території — площа більша за Англію — забруднена вибухівкою. У всій державі вже розкидано понад один мільйон мін..

Українська асоціація виробників картоплі спільно з Центром досліджень продовольства та землекористування при Київській школі економіки розпочали реалізацію проекту "Аналіз сильних сторін і вузьких місць ланцюгів постачання картопляного сектору України".Про це повідомили аналітики проекту EastFruit. Метою ініціативи є отримання неупередженої інформації, необхідної для розробки нової державної стратегії розвитку галузі. Проект реалізується за фінансової підтримки посольства Нідерландів."Необхідність дослідження зумовлена відсутністю актуальних і точних даних у секторі, який залишається одним із найменш досліджених в Україні", — зазначили його ініціатори.Наявна Державна цільова програма розвитку промислового картоплярства, дія якої завершується 2025 року, потребує заміни, оскільки ринок є динамічним і вимагає оновлення стратегій.Виконавча директорка Української асоціації виробників картоплі Ольга Самойліченко зазначила, що для написання нової програми бракувало неупереджених даних, які б обґрунтували кожну позицію та визначили, що заважає розвиватися галузі та що є для неї перспективним.Підтримка надається в межах програми уряду Нідерландів для приватного сектору. Дослідження також сприятиме інтеграції українського картопляного сектору до ринку Європейського Союзу.Проект має унікальний підхід: він передбачає постійну верифікацію аналітичних даних із безпосередніми учасниками галузі. До роботи залучені всі ланки ланцюга постачання: виробники картоплі, насіннєві та хімічні компанії, постачальники техніки та переробники. Цей метод обрано з огляду на специфіку картоплярства, де дані з відкритих джерел є недостатніми.Аналітики вже провели попереднє інтерв’ювання учасників, сформували робочі гіпотези щодо вузьких місць і організували п’ять зустрічей тематичних фокус-груп. Під час обговорень відбулося уточнення гіпотез і збір експертної інформації про бар’єри, що впливають на процеси ланцюгів постачання."Робота над проектом триває. Найближчим часом очікується верифікація першої редакції аналітичного звіту. Результати дослідження представлять українському уряду та міжнародним партнерам", — підсумували автори ініціативи.Нагадаємо, 6 грудня член ради директорів Української асоціації виробників картоплі Сергій Рибалко розповідав, що в Україні цього року сформувався добрий урожай картоплі, що призвело до різкого падіння гуртових цін. Однак якість продукції після нового року може суттєво погіршитися через критичний брак сучасних сховищ..

Українські сорти салатів більше за імпортні аналоги пристосовані до кліматичних умов вирощування в Україні. З цим пов’язана тенденція розширення проектів щодо активнішої роботи над ними.Паро це повідомили аналітики проекту EastFruit із посиланням на молодшого наукового співробітника дослідної станції "Маяк" Інституту овочівництва та баштанництва НААН Олександра Позняка.Він наголосив, що, наприклад, сорт салату головчастого "Годар" і "Шар малиновий" — стійкі проти стеблування та придатні для вирощування у всіх зонах України."Золотий шар" — відносно стійкий проти хвороб і проти стеблування, "Сніжинка" — стійкий проти стеблування і хвороб", — додав фахівець.Він також виокремив "Вишиванку" та "Лель" — посухостійкі та придатні до вирощування у відкритому ґрунті в усіх зонах України."Українські сорти відзначаються відмінними смаковими якостями, високим вмістом вітамінів, мінералів та інших біологічно-активних речовин, необхідних для здоров’я людини", — зазначив Позняк.Зокрема, вміст вітаміну С у "Годара" — 14-16 мг/100 г, "Шара малинового", "Вишиванки», "Леля" та "Золотого шара" — до 18 мг/100 г, "Сніжинки" — до 19 мг/100 г."А рекордсменом по стійкості та вмісту вітаміну С виявився сорт "Лелека": стійкий проти борошнистої роси, холодостійкий, посухостійкий, стійкий до полягання, вміст вітаміну С — понад 27,0 мг/100 г", — наголосив науковець.Нагадаємо, що на Одещині завершили другий рік експерименту з вирощування бавовнику. Цю культуру фермери разом із науковцями випробовують у різних кліматичних умовах, щоб оцінити її потенціал для українського аграрного ринку..

Плантацію оливкових дерев висадять на Херсонщині у межах співпраці з Грецією. Якщо експеримент виявиться успішним, то в перспективі планують розширити проект.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit із посилання на начальника Херсонської обласної військової адміністрації Олександра Прокудіна.Він зазначив, що відповідну угоду підписали із засновником і генеральним директором стратегічного партнера MetaCluster TIASI Сотірісом Бузеасом."Ми зосередилися на деталях бізнес-проекту на наступний рік, який може бути вигідним для малого фермерства та, відповідно, для економіки регіону. Йшлося про створення плантації оливкових дерев у Херсонській області", — розповів Прокудін.Генеральний директор MetaCluster TIASI привіз перші саджанці оливкових дерев. Їх висадять у спеціально визначених теплицях, де фахівці протягом зими будуть тестувати, наскільки клімат Херсонщини відповідає вимогам до вирощування оливи."Адже для успішного врожаю необхідний особливий температурний режим, а також налагоджена система добрив і поливу", — наголосили фахівці.Вони додали, що якщо тестування виявиться успішним, то навесні саджанці пересадять у відкритий ґрунт. Початкові результати й адаптацію спеціалісти зможуть оцінити вже наступної зими.Крім того, партнери обговорили можливість довгострокової оренди земельних ділянок у безпечних громадах області."У майбутньому це дозволить залучити міжнародних інвестиційних партнерів і отримати державну підтримку для проектів на Херсонщині", — підсумували фахівці.Нагадаємо, 16 листопада Володимир Зеленський розповідав, що перші постачання газу до України через Грецію розпочнуться вже в січні 2026 року. Блакитне паливо надходите по коридору "Олександруполіс — Одеса"..

Міністерство сільського господарства Сполучених Штатів Америки зменшило прогноз експорту пшениці з України 2025-2026 маркетингового року з 15 мільйонів тонн до 14,5 мільйона тонн, кукурудзи — з 24,5 мільйона тонн до 23 мільйонів тонн, інших зернових — з 3,09 мільйона тонн до 2,5 мільйона тонн.Про це йдеться у грудневому звіті Міністерства сільського господарства США."За даними уряду, виробництво, зокрема, кукурудзи в Україні різко скоротилося через зменшення площ посівів і врожайності. Збирання врожаю відбувається повільно через вологі погодні умови в основних регіонах вирощування", — йдеться в документі.Американське сільськогосподарське відомство, крім зменшення експорту кукурудзи, погіршило також прогноз її внутрішнього споживання в Україні зі семи мільйонів тонн до шести мільйонів тонн і перехідних залишків з 1,55 мільйона тонн до 0,85 мільйона тонн.При цьому оцінка американцями врожаю пшениці залишилася на рівні 23 мільйонів тонн, а менший експорт у міністерстві пояснили збільшенням внутрішнього споживання зі 7,1 мільйона тонн до 7,6 мільйона тонн.Щодо інших зернових, то оцінка їх врожаю у грудневому випуску також незмінна — 6,58 мільйона тонн, а зменшення експорту викликано збільшенням прогнозу внутрішнього споживання до 4,15 мільйона тонн.Загалом Міністерство сільського господарства США збільшило прогноз світового експорту пшениці 2025-2026 маркетингового року на 1,5 мільйона тонн — до 218,71 мільйона тонн, кукурудзи — на 1,63 мільйона тонн, до 205,10 мільйона тонн, а інших зернових — на 0,33 мільйона тонн, до 44,17 мільйона тонн.До того ж якщо у випадку пшениці відомство збільшило оцінку перехідних залишків на 3,44 мільйона тонн — до 274,87 мільйона тонн, то у випадку кукурудзи воно скоротило її на 2,19 мільйона тонн — до 279,15 мільйона тонн.Нагадаємо, 6 листопада віце-прем’єр-міністр з відновлення України, міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба заявляв, що через український морський коридор на той момент пройшли 155 мільйонів тонн вантажів, з яких 92 мільйони тонн — зерно. Це відбувається на території Одещини, яка є стратегічним прифронтовим регіоном і важливим логістичним центром..

У державному бюджеті України закладено кошти на допомогу працівникам сільського господарства. Зокрема, 60 мільйонів гривень спрямують на запуск агрострахування 2026 року.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit. Вони констатували, що, згідно з ухваленим Верховною Радою в другому читанні законом "Про державний бюджет на 2026 рік", загалом на фінансову підтримку сільгоспвиробників наступного року передбачено 13,1 мільярда гривень."Наступного року ми зосереджуємо державну підтримку на тих напрямах, які забезпечують стійкість агросектору та відновлення економіки", — акцентував міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев.За його словами, пріоритетами є прифронтові території, розвиток зрошення та підтримка виробників, які працюють у найскладніших умовах."Ми посилюємо інструменти страхування, спрямовуємо гроші на тваринництво, аквакультуру та гуманітарне розмінування земель", — додав посадовець.Минулого, 2024 року, Україна потребувала 15,3 мільярда доларів на швидке відновлення. З них близько 5,5 мільярда доларів профінансували з державного бюджету та коштом донорської підтримки.Тоді зазначали, що ці кошти спрямовували на оборонну промисловість, енергетику, відновлення пошкодженого житла, сільське господарство, природні ресурси, цифрові технології та ІТ-сектор. При цьому сільське господарство перебувало серед пріоритетів.Нагадаємо, що 3 грудня Верховна Рада України ухвалила державний бюджет на 2026 рік. За словами прем'єр-міністерки України Юлії Свириденко, ключовими пріоритетами бюджету є оборона, безпека та соціальна стійкість..

В Україні цього року сформувався добрий урожай картоплі, що призвело до різкого падіння гуртових цін. Однак якість продукції після нового року може суттєво погіршитися через критичний брак сучасних сховищ.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit із посиланням на члена ради директорів Української асоціації виробників картоплі Сергія Рибалка."По-перше, цього року більший урожай картоплі, ніж торік, однозначно", — наголосив він.За його словами, саме тому на прилавках магазинів ми бачимо нижчу ціну. При цьому експерт наголосив, що вона в Україні набагато нижча."Щодо гуртових цін, то зараз вони близько восьми гривень за кілограм продукту", — розповів Рибалко.Однак член ради директорів Української асоціації виробників картоплі попередив, що через нестачу картоплесховищ якість картоплі може погіршитися вже після нового року."Картоплесховищ не вистачає. Світло вимикають, господарства використовують дизель-генератори. А приміщення, де зберігається картопля, треба охолоджувати. А світла немає по 14 годин на добу. Ви уявляєте, як складно за таких умов зберігати картоплю якісною?" — поставив він риторичне запитання.Водночас Рибалко зазначив, що дефіциту картоплі в Україні не буде. Ринок компенсується імпортом, насамперед із Польщі. Щодо цін на картоплю, то зростання може відбуватися, але незначне.Нагадаємо, що цього тижня в Україні значно знизилися ціни на імпортні помідори. Головна причина — зниження попиту через подорожчання цього овочу тижнем раніше..

Українські овочі різко подешевшали через надвиробництво та хаотичне розширення посівів на території всієї країни. Фермери змушені продавати моркву, цибулю та капусту навіть нижче за собівартість, щоби врятувати врожай, а експорт надлишку практично неможливий.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit із посиланням на керівника Української плодоовочевої асоціації (УПОА) Тараса Баштанника. Він зазначив, що до лютого ціни залишатимуться низькими, але з появою дефіциту через брак якісних сховищ овочі подорожчають."Основна причина — пропозиція значно перевищує попит. Ціни на борщовий набір впали, тому що всі овочі або щойно зібрані, або закладаються на зберігання. Минулого року ситуація була протилежною — фермери збільшили посіви через високі ціни, а тепер виростили більше, ніж ринок здатний вжити", — пояснив фермер.За його словами, проблема є характерною для всіх основних овочів."Побачили дорогий продукт — збільшили площі. Але зберігати таку кількість нема де. Хтось має сховище на тисячу тонн, а виростив три тисячі — доводиться швидко продавати, щоби не втратити врожай", — зауважив керівник Української плодоовочевої асоціації.Фахівці стверджують, що закупівельні ціни зараз катастрофічно низькі — 3-4 гривні, що найчастіше нижче за собівартість. Попри це, фермери продають урожай, щоб уникнути втрат.Баштанник додав, що нинішні дешеві овочі — не аномалія, а частина дворічного циклу: раз на два роки овочі дешеві. При цьому експортувати надлишок овочів складно."Українські овочі нікому не потрібні у великих обсягах. Нас навіть не пускають до ЄС за статистикою, яка до війни показувала нереальні цифри виробництва", — акцентував він.Щодо прогнозів на зиму, то, за словами Баштанника, до лютого ціни залишаться низькими, але потім через нестачу якісних сховищ овочі почнуть псуватися, і ціни підростуть. Це може вплинути на посіви 2026 року."Можливо, це навчить фермерів довгостроково планувати. Наступного року овочі можуть подорожчати, тому що нинішні ціни нижчі за собівартість", — підсумував Тарас Баштанник.Нагадаємо, 29 листопада в Державній митній службі повідомляли, що Україна в січні-жовтні 2025 року імпортувала 123,14 тисячі тонн картоплі, що у 5,1 раза більше, ніж за аналогічний період минулого року..

Світове виробництво волоських горіхів у шкаралупі в сезоні-2025/2026 зросте на 3% та складе 2,7 мільйона тонн. При цьому Україна експортує 35 тисяч тонн волоських горіхів. Це на 14,1 тисячі тонн або 67% більше, ніж минулого року.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit із посиланням на оцінку Міністерства сільського господарства США (USDA)."Збільшення світового виробництва очікується головним чином завдяки США, де прогнозується валовий збір на рівні 644 тисяч тонн (+97 тисяч тонн до показника минулого сезону)", — йдеться в повідомленні.Водночас у країнах ЄС, за прогнозами, зберуть 139,4 тисячі тонн (+1 тисяча тонн) горіхів. Виробництво в Китаї залишиться на рівні 1,55 мільйона тонн. У Туреччині врожай зменшиться на 13 тисяч тонн і складе 47 тисяч тонн."В Україні виростили 100 тисяч тонн волоських горіхів (+1,36 тисячі тонн або 1,3% до сезону-2024/2025)", — зазначили фахівці,За їх прогнозами, світовий експорт волоських горіхів зросте на 3% до рекордних 1,22 мільйона тонн. Збільшаться постачання зі США до 400 тисяч тонн (+34,8 тисячі тонн) і Туреччини — до 45 тисяч тонн (+11,3 тисячі тонн).Україна, як вважають спеціалісти, цього сезону експортує 35 тисяч тонн волоських горіхів. Це на 14,1 тисячі тонн або 67% більше, ніж минулого року.Споживання, за даними Міністерства сільського господарства США, цього сезону зросте на 30 тисяч тонн і складе 1,13 мільйона тонн.Нагадаємо, що, за інформацією Державної митної служби, Україна в січні-жовтні 2025 року імпортувала 123,14 тисячі тонн картоплі, що у 5,1 раза більше, ніж за аналогічний період минулого року..

Цього року в розсаднику "Мигдалеві сади" біля Світловодська Кіровоградської області зібрали перший врожай мигдалю. Дерева дали плоди на третій рік після висаджування.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit. Вони зробили висновок, що область має всі умови для створення промислових садів.Власник розплідника, член Української горіхової асоціації, переселенець із Херсонщини Валерій Буров розповів, що на Кіровоградщині вирощує для дослідження іспанську сортову базу самоплідних сортів мигдалю з пізнім і екстра-пізнім терміном цвітіння.Він зазначив, що два сорти — "Макако" та "Пента" — внесені в реєстр рослин України, які можуть використовувати для створення промислових садів.“У мене сертифікований розплідник із вирощування іспанських промислових самоплідних сортів мигдалю на підщепі GF 677. Мигдаль — дуже окупна культура. Уже на другий рік після посадки на кожному дереві можна побачити перший мигдаль. А на третій рік вона вступає в своє перше плодоношення", — наголосив Буров.За його словами, весняні заморозки на Кіровоградщині не вплинули на мигдаль. Водночас у господарстві чоловіка підмерз весь фундук, абрикоси та персики, які посадив для власного споживання."У моєму розпліднику є ще старі сорти мигдалю молдовської та кримської селекції, вони перехреснозапильні. Якщо іспанські самоплідні сорти запліднилися за температурі +11°С…+13°С, то бджола вилітає з вулика тільки тоді, коли надворі +15°С. Коли кримські та молдовські сорти потрапили під заморозки, на них не було жодної мигдалини. Іспанські ж сорти квітнуть на два-три тижні пізніше, тому ці погодні умови на них не вплинули ніяк", — зауважив садівник.Він також додав, що перший врожай мигдалю іспанської селекції у розпліднику біля Світловодська зібрали у вересні. Переймати досвід його вирощування разом із членами Української горіхової асоціації їздили в Іспанію. Дивилися схеми посадки та збору, спілкувалися з науковцями, фермерами, господарями садів.Наразі мета горіхової асоціації — висадити промислові сади мигдалю на Київщині та Кіровоградщині. За інформацією Валерія Бурова, Україна щорічно імпортує мигдаль. Основна його кількість використовується в харчовій промисловості, 8-10% — у медицині та парфумерії.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку (IFAD) реалізує в Україні свій перший повноцінний проект. Його назва —  Dobro — "Розвиток бізнесу та можливостей для сільських територій"..

Унаслідок російських обстрілів території Чернігівської області в ніч на середу, 26 листопада, пошкоджено цивільну інфраструктуру. Поліція документує наслідки ворожих атак, під час яких загинули свині у фермерському господарстві.Про це повідомив відділ комунікації поліції Чернігівської області."Ворожа армія вкотре атакувала інфраструктурні об’єкти на Чернігівщині. Внаслідок російської атаки в одному зі селищ Чернігівського району зруйновані господарські будівлі фермерського господарства, загинуло близько 1 000 свиней", — наголосили правоохоронці.Вони уточнили, що внаслідок влучання ворожого безпілотника по території лісництва у Чернігівському районі пошкоджені:адміністративна будівля;майстерня;побутове приміщення;автомобільна техніка."Один із пошкоджених транспортних засобів — пожежний автомобіль. Інформації про постраждалих не надходило", — констатували  поліцейські.. Поліція Чернігівського району документує наслідки ворожих атак. Відомості про події внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за статтею 438 Кримінального кодексу України (порушення законів та звичаїв війни).Раніше 3 жовтня війська країни-агресорки завдали ударів по сіль господарському підприємству на Харківщині. Внаслідок удару виникла масштабна пожежа. Зокрема горіли вісім будівель для утримання свиней на загальній площі 13,6 тисячі квадратних метрів. Постраждав працівник підприємства, а також загинули близько 13 тисяч свиней.Нагадаємо, що, 28 квітня, у Харківській області російські терористи під час атаки "шахедів" суттєво пошкодили велике агропідприємство. Загинули щонайменше 100 тварин, переважно корів..