# сільське господарство

Українські сорти салатів більше за імпортні аналоги пристосовані до кліматичних умов вирощування в Україні. З цим пов’язана тенденція розширення проектів щодо активнішої роботи над ними.Паро це повідомили аналітики проекту EastFruit із посиланням на молодшого наукового співробітника дослідної станції "Маяк" Інституту овочівництва та баштанництва НААН Олександра Позняка.Він наголосив, що, наприклад, сорт салату головчастого "Годар" і "Шар малиновий" — стійкі проти стеблування та придатні для вирощування у всіх зонах України."Золотий шар" — відносно стійкий проти хвороб і проти стеблування, "Сніжинка" — стійкий проти стеблування і хвороб", — додав фахівець.Він також виокремив "Вишиванку" та "Лель" — посухостійкі та придатні до вирощування у відкритому ґрунті в усіх зонах України."Українські сорти відзначаються відмінними смаковими якостями, високим вмістом вітамінів, мінералів та інших біологічно-активних речовин, необхідних для здоров’я людини", — зазначив Позняк.Зокрема, вміст вітаміну С у "Годара" — 14-16 мг/100 г, "Шара малинового", "Вишиванки», "Леля" та "Золотого шара" — до 18 мг/100 г, "Сніжинки" — до 19 мг/100 г."А рекордсменом по стійкості та вмісту вітаміну С виявився сорт "Лелека": стійкий проти борошнистої роси, холодостійкий, посухостійкий, стійкий до полягання, вміст вітаміну С — понад 27,0 мг/100 г", — наголосив науковець.Нагадаємо, що на Одещині завершили другий рік експерименту з вирощування бавовнику. Цю культуру фермери разом із науковцями випробовують у різних кліматичних умовах, щоб оцінити її потенціал для українського аграрного ринку..

Плантацію оливкових дерев висадять на Херсонщині у межах співпраці з Грецією. Якщо експеримент виявиться успішним, то в перспективі планують розширити проект.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit із посилання на начальника Херсонської обласної військової адміністрації Олександра Прокудіна.Він зазначив, що відповідну угоду підписали із засновником і генеральним директором стратегічного партнера MetaCluster TIASI Сотірісом Бузеасом."Ми зосередилися на деталях бізнес-проекту на наступний рік, який може бути вигідним для малого фермерства та, відповідно, для економіки регіону. Йшлося про створення плантації оливкових дерев у Херсонській області", — розповів Прокудін.Генеральний директор MetaCluster TIASI привіз перші саджанці оливкових дерев. Їх висадять у спеціально визначених теплицях, де фахівці протягом зими будуть тестувати, наскільки клімат Херсонщини відповідає вимогам до вирощування оливи."Адже для успішного врожаю необхідний особливий температурний режим, а також налагоджена система добрив і поливу", — наголосили фахівці.Вони додали, що якщо тестування виявиться успішним, то навесні саджанці пересадять у відкритий ґрунт. Початкові результати й адаптацію спеціалісти зможуть оцінити вже наступної зими.Крім того, партнери обговорили можливість довгострокової оренди земельних ділянок у безпечних громадах області."У майбутньому це дозволить залучити міжнародних інвестиційних партнерів і отримати державну підтримку для проектів на Херсонщині", — підсумували фахівці.Нагадаємо, 16 листопада Володимир Зеленський розповідав, що перші постачання газу до України через Грецію розпочнуться вже в січні 2026 року. Блакитне паливо надходите по коридору "Олександруполіс — Одеса"..

Міністерство сільського господарства Сполучених Штатів Америки зменшило прогноз експорту пшениці з України 2025-2026 маркетингового року з 15 мільйонів тонн до 14,5 мільйона тонн, кукурудзи — з 24,5 мільйона тонн до 23 мільйонів тонн, інших зернових — з 3,09 мільйона тонн до 2,5 мільйона тонн.Про це йдеться у грудневому звіті Міністерства сільського господарства США."За даними уряду, виробництво, зокрема, кукурудзи в Україні різко скоротилося через зменшення площ посівів і врожайності. Збирання врожаю відбувається повільно через вологі погодні умови в основних регіонах вирощування", — йдеться в документі.Американське сільськогосподарське відомство, крім зменшення експорту кукурудзи, погіршило також прогноз її внутрішнього споживання в Україні зі семи мільйонів тонн до шести мільйонів тонн і перехідних залишків з 1,55 мільйона тонн до 0,85 мільйона тонн.При цьому оцінка американцями врожаю пшениці залишилася на рівні 23 мільйонів тонн, а менший експорт у міністерстві пояснили збільшенням внутрішнього споживання зі 7,1 мільйона тонн до 7,6 мільйона тонн.Щодо інших зернових, то оцінка їх врожаю у грудневому випуску також незмінна — 6,58 мільйона тонн, а зменшення експорту викликано збільшенням прогнозу внутрішнього споживання до 4,15 мільйона тонн.Загалом Міністерство сільського господарства США збільшило прогноз світового експорту пшениці 2025-2026 маркетингового року на 1,5 мільйона тонн — до 218,71 мільйона тонн, кукурудзи — на 1,63 мільйона тонн, до 205,10 мільйона тонн, а інших зернових — на 0,33 мільйона тонн, до 44,17 мільйона тонн.До того ж якщо у випадку пшениці відомство збільшило оцінку перехідних залишків на 3,44 мільйона тонн — до 274,87 мільйона тонн, то у випадку кукурудзи воно скоротило її на 2,19 мільйона тонн — до 279,15 мільйона тонн.Нагадаємо, 6 листопада віце-прем’єр-міністр з відновлення України, міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба заявляв, що через український морський коридор на той момент пройшли 155 мільйонів тонн вантажів, з яких 92 мільйони тонн — зерно. Це відбувається на території Одещини, яка є стратегічним прифронтовим регіоном і важливим логістичним центром..

У державному бюджеті України закладено кошти на допомогу працівникам сільського господарства. Зокрема, 60 мільйонів гривень спрямують на запуск агрострахування 2026 року.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit. Вони констатували, що, згідно з ухваленим Верховною Радою в другому читанні законом "Про державний бюджет на 2026 рік", загалом на фінансову підтримку сільгоспвиробників наступного року передбачено 13,1 мільярда гривень."Наступного року ми зосереджуємо державну підтримку на тих напрямах, які забезпечують стійкість агросектору та відновлення економіки", — акцентував міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев.За його словами, пріоритетами є прифронтові території, розвиток зрошення та підтримка виробників, які працюють у найскладніших умовах."Ми посилюємо інструменти страхування, спрямовуємо гроші на тваринництво, аквакультуру та гуманітарне розмінування земель", — додав посадовець.Минулого, 2024 року, Україна потребувала 15,3 мільярда доларів на швидке відновлення. З них близько 5,5 мільярда доларів профінансували з державного бюджету та коштом донорської підтримки.Тоді зазначали, що ці кошти спрямовували на оборонну промисловість, енергетику, відновлення пошкодженого житла, сільське господарство, природні ресурси, цифрові технології та ІТ-сектор. При цьому сільське господарство перебувало серед пріоритетів.Нагадаємо, що 3 грудня Верховна Рада України ухвалила державний бюджет на 2026 рік. За словами прем'єр-міністерки України Юлії Свириденко, ключовими пріоритетами бюджету є оборона, безпека та соціальна стійкість..

В Україні цього року сформувався добрий урожай картоплі, що призвело до різкого падіння гуртових цін. Однак якість продукції після нового року може суттєво погіршитися через критичний брак сучасних сховищ.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit із посиланням на члена ради директорів Української асоціації виробників картоплі Сергія Рибалка."По-перше, цього року більший урожай картоплі, ніж торік, однозначно", — наголосив він.За його словами, саме тому на прилавках магазинів ми бачимо нижчу ціну. При цьому експерт наголосив, що вона в Україні набагато нижча."Щодо гуртових цін, то зараз вони близько восьми гривень за кілограм продукту", — розповів Рибалко.Однак член ради директорів Української асоціації виробників картоплі попередив, що через нестачу картоплесховищ якість картоплі може погіршитися вже після нового року."Картоплесховищ не вистачає. Світло вимикають, господарства використовують дизель-генератори. А приміщення, де зберігається картопля, треба охолоджувати. А світла немає по 14 годин на добу. Ви уявляєте, як складно за таких умов зберігати картоплю якісною?" — поставив він риторичне запитання.Водночас Рибалко зазначив, що дефіциту картоплі в Україні не буде. Ринок компенсується імпортом, насамперед із Польщі. Щодо цін на картоплю, то зростання може відбуватися, але незначне.Нагадаємо, що цього тижня в Україні значно знизилися ціни на імпортні помідори. Головна причина — зниження попиту через подорожчання цього овочу тижнем раніше..

Українські овочі різко подешевшали через надвиробництво та хаотичне розширення посівів на території всієї країни. Фермери змушені продавати моркву, цибулю та капусту навіть нижче за собівартість, щоби врятувати врожай, а експорт надлишку практично неможливий.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit із посиланням на керівника Української плодоовочевої асоціації (УПОА) Тараса Баштанника. Він зазначив, що до лютого ціни залишатимуться низькими, але з появою дефіциту через брак якісних сховищ овочі подорожчають."Основна причина — пропозиція значно перевищує попит. Ціни на борщовий набір впали, тому що всі овочі або щойно зібрані, або закладаються на зберігання. Минулого року ситуація була протилежною — фермери збільшили посіви через високі ціни, а тепер виростили більше, ніж ринок здатний вжити", — пояснив фермер.За його словами, проблема є характерною для всіх основних овочів."Побачили дорогий продукт — збільшили площі. Але зберігати таку кількість нема де. Хтось має сховище на тисячу тонн, а виростив три тисячі — доводиться швидко продавати, щоби не втратити врожай", — зауважив керівник Української плодоовочевої асоціації.Фахівці стверджують, що закупівельні ціни зараз катастрофічно низькі — 3-4 гривні, що найчастіше нижче за собівартість. Попри це, фермери продають урожай, щоб уникнути втрат.Баштанник додав, що нинішні дешеві овочі — не аномалія, а частина дворічного циклу: раз на два роки овочі дешеві. При цьому експортувати надлишок овочів складно."Українські овочі нікому не потрібні у великих обсягах. Нас навіть не пускають до ЄС за статистикою, яка до війни показувала нереальні цифри виробництва", — акцентував він.Щодо прогнозів на зиму, то, за словами Баштанника, до лютого ціни залишаться низькими, але потім через нестачу якісних сховищ овочі почнуть псуватися, і ціни підростуть. Це може вплинути на посіви 2026 року."Можливо, це навчить фермерів довгостроково планувати. Наступного року овочі можуть подорожчати, тому що нинішні ціни нижчі за собівартість", — підсумував Тарас Баштанник.Нагадаємо, 29 листопада в Державній митній службі повідомляли, що Україна в січні-жовтні 2025 року імпортувала 123,14 тисячі тонн картоплі, що у 5,1 раза більше, ніж за аналогічний період минулого року..

Світове виробництво волоських горіхів у шкаралупі в сезоні-2025/2026 зросте на 3% та складе 2,7 мільйона тонн. При цьому Україна експортує 35 тисяч тонн волоських горіхів. Це на 14,1 тисячі тонн або 67% більше, ніж минулого року.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit із посиланням на оцінку Міністерства сільського господарства США (USDA)."Збільшення світового виробництва очікується головним чином завдяки США, де прогнозується валовий збір на рівні 644 тисяч тонн (+97 тисяч тонн до показника минулого сезону)", — йдеться в повідомленні.Водночас у країнах ЄС, за прогнозами, зберуть 139,4 тисячі тонн (+1 тисяча тонн) горіхів. Виробництво в Китаї залишиться на рівні 1,55 мільйона тонн. У Туреччині врожай зменшиться на 13 тисяч тонн і складе 47 тисяч тонн."В Україні виростили 100 тисяч тонн волоських горіхів (+1,36 тисячі тонн або 1,3% до сезону-2024/2025)", — зазначили фахівці,За їх прогнозами, світовий експорт волоських горіхів зросте на 3% до рекордних 1,22 мільйона тонн. Збільшаться постачання зі США до 400 тисяч тонн (+34,8 тисячі тонн) і Туреччини — до 45 тисяч тонн (+11,3 тисячі тонн).Україна, як вважають спеціалісти, цього сезону експортує 35 тисяч тонн волоських горіхів. Це на 14,1 тисячі тонн або 67% більше, ніж минулого року.Споживання, за даними Міністерства сільського господарства США, цього сезону зросте на 30 тисяч тонн і складе 1,13 мільйона тонн.Нагадаємо, що, за інформацією Державної митної служби, Україна в січні-жовтні 2025 року імпортувала 123,14 тисячі тонн картоплі, що у 5,1 раза більше, ніж за аналогічний період минулого року..

Цього року в розсаднику "Мигдалеві сади" біля Світловодська Кіровоградської області зібрали перший врожай мигдалю. Дерева дали плоди на третій рік після висаджування.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit. Вони зробили висновок, що область має всі умови для створення промислових садів.Власник розплідника, член Української горіхової асоціації, переселенець із Херсонщини Валерій Буров розповів, що на Кіровоградщині вирощує для дослідження іспанську сортову базу самоплідних сортів мигдалю з пізнім і екстра-пізнім терміном цвітіння.Він зазначив, що два сорти — "Макако" та "Пента" — внесені в реєстр рослин України, які можуть використовувати для створення промислових садів.“У мене сертифікований розплідник із вирощування іспанських промислових самоплідних сортів мигдалю на підщепі GF 677. Мигдаль — дуже окупна культура. Уже на другий рік після посадки на кожному дереві можна побачити перший мигдаль. А на третій рік вона вступає в своє перше плодоношення", — наголосив Буров.За його словами, весняні заморозки на Кіровоградщині не вплинули на мигдаль. Водночас у господарстві чоловіка підмерз весь фундук, абрикоси та персики, які посадив для власного споживання."У моєму розпліднику є ще старі сорти мигдалю молдовської та кримської селекції, вони перехреснозапильні. Якщо іспанські самоплідні сорти запліднилися за температурі +11°С…+13°С, то бджола вилітає з вулика тільки тоді, коли надворі +15°С. Коли кримські та молдовські сорти потрапили під заморозки, на них не було жодної мигдалини. Іспанські ж сорти квітнуть на два-три тижні пізніше, тому ці погодні умови на них не вплинули ніяк", — зауважив садівник.Він також додав, що перший врожай мигдалю іспанської селекції у розпліднику біля Світловодська зібрали у вересні. Переймати досвід його вирощування разом із членами Української горіхової асоціації їздили в Іспанію. Дивилися схеми посадки та збору, спілкувалися з науковцями, фермерами, господарями садів.Наразі мета горіхової асоціації — висадити промислові сади мигдалю на Київщині та Кіровоградщині. За інформацією Валерія Бурова, Україна щорічно імпортує мигдаль. Основна його кількість використовується в харчовій промисловості, 8-10% — у медицині та парфумерії.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку (IFAD) реалізує в Україні свій перший повноцінний проект. Його назва —  Dobro — "Розвиток бізнесу та можливостей для сільських територій"..

Унаслідок російських обстрілів території Чернігівської області в ніч на середу, 26 листопада, пошкоджено цивільну інфраструктуру. Поліція документує наслідки ворожих атак, під час яких загинули свині у фермерському господарстві.Про це повідомив відділ комунікації поліції Чернігівської області."Ворожа армія вкотре атакувала інфраструктурні об’єкти на Чернігівщині. Внаслідок російської атаки в одному зі селищ Чернігівського району зруйновані господарські будівлі фермерського господарства, загинуло близько 1 000 свиней", — наголосили правоохоронці.Вони уточнили, що внаслідок влучання ворожого безпілотника по території лісництва у Чернігівському районі пошкоджені:адміністративна будівля;майстерня;побутове приміщення;автомобільна техніка."Один із пошкоджених транспортних засобів — пожежний автомобіль. Інформації про постраждалих не надходило", — констатували  поліцейські.. Поліція Чернігівського району документує наслідки ворожих атак. Відомості про події внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за статтею 438 Кримінального кодексу України (порушення законів та звичаїв війни).Раніше 3 жовтня війська країни-агресорки завдали ударів по сіль господарському підприємству на Харківщині. Внаслідок удару виникла масштабна пожежа. Зокрема горіли вісім будівель для утримання свиней на загальній площі 13,6 тисячі квадратних метрів. Постраждав працівник підприємства, а також загинули близько 13 тисяч свиней.Нагадаємо, що, 28 квітня, у Харківській області російські терористи під час атаки "шахедів" суттєво пошкодили велике агропідприємство. Загинули щонайменше 100 тварин, переважно корів..

Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку (IFAD) реалізує в Україні свій перший повноцінний проект. Його назва —  Dobro — "Розвиток бізнесу та можливостей для сільських територій".Про це повідомили аналітики проекту EastFruit із посиланням на Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України."У межах проекту заплановано виділення першочергових 15 мільйонів доларів на підтримку малих фермерів. Зокрема, трьох цільових груп в агрогалузі: молодь, жінки, ветерани", — йдеться в повідомленні.У відомстві пояснили, що в умовах війни саме вони формують основу місцевого економічного зростання. Тому їхня участь є не лише соціальним пріоритетом, а й економічною необхідністю.У Мінекономіки також зауважили, що важливою складовою проекту є й кліматична стійкість — війна посилила екологічні ризики. Заходи в межах Dobro спрямовані на адаптацію до змін клімату. Документ узгоджено з курсом України на європейську інтеграцію та стратегією розвитку сільського господарства до 2030 року."Співпраця з IFAD — це інвестиція в стійкість і довгострокове відновлення сільських територій, де проживає 13,1 мільйона українців. З 2022 року ми вже розподілили 184 мільйони євро державної підтримки для понад 202 тисяч агровиробників. Проект Dobro посилить цю роботу та дозволить створити інклюзивні ланцюги доданої вартості за участю тих, хто найбільше потребує підтримки — молоді, жінок і ветеранів", — зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Денис Башлик.Він також додав, що державні програми вже демонструють результати. Фермери прифронтових територій отримали 1,57 мільярда гривень грантової допомоги на розвиток садів і теплиць. Це понад 3 500 господарств, які отримали 1,6 мільярда гривень, і створили понад дві тисячі постійних робочих місць. Проект Світового банку ARISE підтримав майже 30 тисяч фермерів на 44,3 мільйона євро.IFAD (Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку) — спеціалізована установа ООН, яка фінансує програми розвитку сільського господарства.Проєкт Dobro стане першим повноцінним проектом цього фонду в Україні.Нагадаємо, наприкінці жовтня стало відомо, що Кабінет міністрів України з наступного року планує відновлення програми грантів на створення садів і теплиць. Це дозволить розвивати нішеве виробництво та зайнятість у регіонах..

У сезоні-2025 рівень збирання фруктів — близько 60% порівняно з довоєнним періодом. При цьому фруктосховища завантажені всього на 50% від довоєнних обсягів.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit із посиланням на голову асоціації "Укрсадпром" Тараса Минка."Коли фрукти коштували копійки, це було добре для споживача, але для самої галузі це величезний мінус, оскільки призводило до банкрутства підприємств. Якби така тенденція збереглася дотепер, то в Україні вже не залишилося би садів. Нам би завозили польське, німецьке, інше яблуко за європейськими цінами, які наразі становлять 2,603 євро за один кілограм", — пояснив він.Керівник галузевої асоціації додав, що низькі ціни на фрукти в довоєнний період обумовлювала висока продуктивність садів та інтенсивний тип промислового садівництва в Україні."Основним фактором зростання ціни на фрукти останніми роками стали вартість енергоресурсів, відсутність кадрів і вартість праці. Бракує людей — вони виїжджають із країни. Ті, що залишаються, хочуть працювати мало, а отримувати більше. Невідповідність оплати праці та її продуктивність наразі непорівнянні", — наголосив Минко.Він зауважив, що для збирання врожаю у саду площею 25 гектарів потрібно 250 працівників. Тож у багатьох підприємствах 2022 року зібрано 30% вирощеного врожаю, 2024 року — 60%, цього сезону ситуація не краща.Крім того, за словами керівника "Укрсадпрому", в Україні знищено дуже багато потужностей для зберігання фруктів. Як приклад він навів статистику учасників асоціації, які сумарно вирощують сади на 10 тисяч гектарів. Вони мали до війни близько 110-120 тисяч тонн зберігання в холодильниках."Наразі залишилось десь 60% (потужностей фруктосховищ). Дехто закрився, в декого через кліматичні зміни вимерз урожай яблук. Цього сезону залучено холодильники приблизно на 50-60 тисяч тонн", — констатував Минко.Він зауважив, що в Україні наразі не розвинута культура споживання джемів і варення, це стримує розвиток галузі перероблення. Водночас фермер спрогнозував, що в найближчі п’ять років в Україні відбудеться бум будівництва переробних підприємств, що спеціалізуватимуться на виготовленні такої продукції."Якщо подивитися на ринок, то ті, хто буде дивитися на таке перероблення, матимуть великі перспективи незалежно від кількості наявних підприємств. Якщо наші батьки масово займалися закрутками, то наші діти купуватимуть готові продукти. Відтак це дуже перспективна та цікава галузь, яка через три-п’ять-сім років дуже потужно вистрелить", — підсумував керівник "Укрсадпрому".Нагадаємо, в Національному банку України повідомили, що споживча інфляція розпочала сповільнюватися ще в червні. Така позитивна динаміка досі зберігається, проте темпи зростання цін перевищують прогнози..

Використання посадкового матеріалу часнику з теплих країв у холодному кліматі може призвести до збитків у виробництві. Однак якщо зробити навпаки, це працює доволі ефективно.Такий висновок зробили аналітики проекту EastFruit із посиланням на засновника підприємства "Чистий продукт" Сергія Паращенка.Він навів приклад: українські сорти часнику дуже добре почуваються в Іспанії, тоді як у Німеччині та Франції — викидають стрілки лише частково."Приклад — успішне використання нашого ґатунку в Іспанії. Там він формує набагато більше листя та більшу цибулину", — наголосив фермер.Однак він при цьому зауважив: якщо ви хочете розвинути виробництво в Україні на іспанському часнику, то зазнаєте фіаско."Також виникнуть проблеми, якщо зв'яжете свій бізнес зі сортами, що не стріляють. Перспектива в Україні є тільки в сортів місцевої селекції, що стріляють, хоча в Іспанії, Ізраїлі й Індії буде інакше", — додав аграрій.За словами Паращенка, в Іспанії українські сорти стрілкуються ще краще, ніж в Україні (7-8 листків проти 14 там), бо на Піренейському півострові для них комфортніші умови — немає зими та стресу від морозу."Наш часник в Іспанії "шикує", навіть додає внутрішні зубки, а в нас лише один ряд. Водночас в інших країнах (Німеччина, Франція) український сорт "стріляє" лише частково. Часник має свою генетичну пам'ять і дуже залежить від районування — саме тому кажуть, що кожна країна має часник", — пояснив виробник.Загалом експерти стверджують, що зараз настає пік експортного сезону різдвяних постачань часнику. Вони констатували, що в цілому ринок працює безперебійно.Нагадаємо, раніше комерційний директор "Ван Дайк Технікс" Андрій Марущак наголошував, що вже впродовж тривалого часу українці споживають переважно китайський часник. Українського часнику в нас немає та не буде. І це зовсім не через погоду — в Україні досі критично мала кількість професійних виробників часнику..

Ціни на сливу цього сезону виявилися значно вищими, ніж попередніми роками. Річ у тому, що весняна негода суттєво вплинула на врожай сливи в Україні цього року.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit із посиланням на президента Української плодоовочевої асоціації Тараса Баштанника."Щодо сливи цього року були втрати. Відповідно, вражай в середньому нижчий на 15-20%. А от ціна на 30-40% вища", — констатував він.При цьому фермер вважає, що, в принципі, сезон можна назвати вдалим на свіжому ринку. Адже прогнози були гіршими, зважаючи на те, як вплинули на процес весні погодні умови.За його словами, традиційно в Україні мало перероблення сливи. В цьому плані країна суттєво поступається, наприклад, Молдові та Сербії."Україна — це свіжий ринок. Цього року слива досить непогано проявила себе в частині виторгу. Втрати є, але ціна вища. Тому, в принципі, я думаю, що не все так погано", — наголосив президент Української плодоовочевої асоціації.Також він оцінив цінову ситуацію щодо груші та яблука, яка теж не є однозначною. Це пов'язано з тим, що весняна негода вплинула на всі врожаї."Ще трошки зарано говорити фінально про грушу. Бо статистиків ще немає. Але вже можна зробити певні висновки. Груша — це все ж позиція для свіжого ринку. На перероблення вона особливо ніколи не йде", — зазначив фахівець.Він зауважив, що насправді груш в Україні ніколи не вистачало. Йдеться про продукт хорошої якості, особливо для закладки на зберігання. Тому експерт визначив, що врожай груші цього року непоганий, і ціни хороші."Так само і щодо яблука. Цього року врожай, можливо, й не ідеальний, але точно кращий, ніж минулого року. Плюс хороші ціни. В експортерів немає особливих проблем, вони ефективно експортують українські яблука в Азію, на Схід і в Європу", — підсумував Тарас Баштанник.Нагадаємо, наприкінці серпня фахівці розповідали про тенденцію продовження зниження цін на яблука. Головною причиною називали низький попит..

Подальше зниження цін на ринку цибулі в Україні спричиняє збільшення пропозиції продукції невисокої якості. На теперішній момент вона не має активний попит.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit. За словами фермерів, частка некондиційних овочів у загальному обсязі врожаю 2025 року щонайменше вдвічі перевищує торішні показники.Зокрема, зараз виробники пропонують цибулю до продажу в діапазоні 4-9 гривень за кілограм (0,10-0,21 долара за кілограм), залежно від якості й обсягів запропонованих партій продукції, що в середньому на 15% дешевше, ніж тижнем раніше.Причиною зниження цін на цибулю експерти назвали збільшення пропозиції на ринку цієї продукції середньої та низької якості."Через затяжні дощі в період збиральних робіт якість врожаю істотно постраждала, внаслідок чого продукція виявилася непридатною для тривалого зберігання", — зауважили аналітики.Вони додали, що, намагаючись у найкоротший термін реалізувати таку цибулю, продавці все частіше вдаються до зниження відпускних цін на свою продукцію."Тим часом продукція високої якості зараз рідко надходить у продаж, оскільки фермери вважають за краще тримати її в сховищах, чекаючи вищих цін", — пояснили експерти.Вони констатували, що зараз цибуля в Україні вже коштує в середньому на 42% дешевше, ніж за аналогічний торішній період. Ключові гравці ринку не відкидають того, що найближчими днями понижувальний тренд може наростати, адже пропозиція цибулі на внутрішньому ринку продовжує збільшуватися.Нагадаємо, декілька днів тому в Державній службі статистики повідомляли, що споживча інфляція в Україні сповільнилася до 11,9% у річному вимірі станом на вересень. Очікується, що ця тенденція зберігалася й надалі. Проте темпи зростання цін перевищують прогнози..

На Одещині завершують другий рік експерименту з вирощування бавовнику. Цю культуру фермери разом із науковцями випробовують у різних кліматичних умовах, щоб оцінити її потенціал для українського аграрного ринку.Про це повідомило "Суспільне" з посиланням на голову депутатської групи "Аграрії Одещини" в Одеській обласній раді, фермерку Аллу Стоянову."Ми розуміли, що на нас чекають сильні зливи, тому вирішили зібрати врожай на три тижні раніше, ніж планувалося. Ми просто не могли дозволити собі втратити якість сировини, особливо через можливі дощі", — пояснила вона.Фермерка зазначила, що на полях залишилося декілька коробочок бавовника, які ще не встигли розкритися через похолодання. Однак у планах фермерів — використати технології десикації, щоби прискорити процес дозрівання.Стоянова також додала, що зібрані партії бавовни вже відправлені до лабораторій в Узбекистані для аналізу, оскільки в Україні ще немає відповідних умов, де можна було би перевірити якість волокна."Це дуже важливо для нас, оскільки в Україні досі немає можливостей для аналізу якості волокна, зокрема щодо придатності до виготовлення оборонних матеріалів чи текстилю", — зауважила вона.Минулого року аграрії на Одещині випробували лише чотири сорти бавовника. Вже цього року їхня кількість збільшилася до 22. Як зазначила Стоянова, вибір сортів став більш різноманітним, адже враховували досвід минулого року."Минулого року сорти, які ми обирали, були середньопізні та пізні, і тому бавовник розкривався пізніше, ніж ми очікували. Цього року ми додали болгарські сорти, і вони показали дуже гарні результати. Розкрилися значно раніше, і, хоча ми зібрали врожай раніше, ніж планували, для болгарських сортів це був вчасний збір", — розповіла фермерка.Одним із ключових моментів, на які звернули увагу, став також різний потенціал волокна. За словами Стоянової, навіть якість волокна в болгарських сортах вища, що сприяло кращому результату. На міжнародній конференції з бавовнику, де брали участь представники Болгарії та Узбекистану, обговорювалися перспективи селекції для українських умов.Один із найбільших викликів, з яким стикнулися фермери цього року — це відсутність опадів. З початку літа на Одещині не було дощів понад два місяці. Однак, як розповіла Стоянова, бавовник доволі добре витримав посуху, навіть у тих ділянках, де не було зрошення."Ми висадили частину сортів без зрошення під природні опади, і, на наше велике здивування, вони витримали посуху і дали непоганий врожай. Без зрошення ми отримали до тонни з гектара, а якість волокна була значно кращою", — зазначила фермерка.Водночас на зрошуваних ділянках врожайність виявилася вищою: отримали 2,6 тонни з гектару. Це показник, який дає можливість говорити про потенціал цієї культури за оптимальних умов, додала Стоянова."Держава вперше дозволила завезення насіння бавовнику, що було заблоковано до цього часу. Окрім того, прийняті два закони, які дозволяють вирощувати бавовник в Україні та сприяють розвитку селекції", — пояснила вона.Фермерка зазначила, що Україна активно працює над створенням власних сортів, зокрема на базі Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства в Одеській області. Вже наступного року планується висадити перші поля з українськими сортами бавовнику. Держава також надає фінансову підтримку аграріям, що займаються вирощуванням бавовника."Цього року Міністерство аграрної політики надає державну підтримку у розмірі 10 тисяч гривень на гектар для тих, хто вирощує бавовник. Це значна допомога, хоча вона й не покриває всіх витрат. Проте, враховуючи нинішні умови війни, ця сума є досить важливою", — зауважила Стоянова.Попри те, що вирощування бавовника в Україні перебуває на початковому етапі, Стоянова впевнена, що з часом Україна може стати одним з лідерів у виробництві цієї культури."Зважаючи на наші родючі землі, Україна має великий потенціал стати одним із провідних виробників бавовнику у світі. Це, безумовно, вплине не тільки на текстильну промисловість, але й на стратегічну безпеку держави, адже бавовна є важливим компонентом для виробництва боєприпасів", — підсумувала вона.Завдяки цьому експерименту Україна має шанс не лише забезпечити свої оборонні потреби, але й створити новий важливий напрямок в аграрному секторі, який стане основою для майбутнього. Наступні кроки — це збереження та розвиток наукової бази, впровадження інноваційних технологій і розширення площ під бавовником.На думку Стоянової, країна може забезпечити потреби оборони лише за допомогою значної кількості бавовняних плантацій, що розвиватимуться у найближчі роки.Нагадаємо, що в Україні запустили новий фінансовий інструмент для аграріїв — аграрні ноти. Нововведення узгодили з головою Національної комісії з цінних паперів і фондового ринку Русланом Магомедовим..