# сільське господарство

Будівництво тепличного комплексу площею 1,8 гектара для вирощування суниці розпочали в селі Савчине Вінницької області. Проект реалізують за підтримки державної програми "єРобота".Про це повідомили аналітики проекту EastFruit. Там зазначили, що теплицю тунельного типу будують на території фермерського господарства "Флора А.А.".Керівник господарства Андрій Каприця розповів, що на проект отримали сім мільйонів гривень грантових коштів, решту (понад три мільйони гривень) дофінансували коштом власних і кредитних ресурсів."Будемо вирощувати суницю садову. Перші ягоди очікуємо навесні наступного року", — розповів Каприця.У господарстві вже закінчили встановлювати опори, залишилося накрити теплицю плівкою та змонтувати зрошення.Угоду на збут продукції підприємство вже підписало з великими закупівельниками. У майбутньому тут планують розширити площі ще на два гектари та вирощувати овочі."Маємо чіткий план розвитку — спочатку суниця, потім овочі. Тип теплиць дозволяє це реалізувати", — розповів фермер.Програма "єРобота" передбачає компенсацію до 70% вартості проекту. Решту витрат покриває заявник."Грант дозволив закупити обладнання, каркаси та плівку. Інші витрати, зокрема, буріння свердловини, крапельне зрошення — нашим коштом", — розповів Каприця.За інформацією директора департаменту агропромислового розвитку обласної військової адміністрації Олега Сидорова, цьогоріч у Вінницькій області гранти на створення теплиць отримали три господарства. Загалом програмою вже скористались дев’ять фермерських підприємств. Загальна площа збудованих теплиць у регіоні становить понад 13,5 гектара."Це інвестиції не лише в агробізнес, а й у продовольчу безпеку області. Теплиці дозволяють захистити урожай від примх погоди та стабілізувати постачання продукції", — підсумував Сидоров.Нагадаємо, що Міністерство аграрної політики та продовольства України долучилося до програми технічної допомоги "Архітектура відновлення та реформ в Україні" (URA), яка запроваджена Європейським банком реконструкції та розвитку в партнерстві з ЄС для підтримки важливих процесів відновлення та реформ.

Міністерство аграрної політики та продовольства України долучилося до програми технічної допомоги "Архітектура відновлення та реформ в Україні" (URA), яка запроваджена Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) у партнерстві з Європейським Союзом для підтримки важливих процесів відновлення та реформ.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit."Офіс відновлення та реформ і команди підтримки відновлення та реформ уже функціонують при Кабінеті міністрів України та шести міністерствах", — констатував міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль.За його словами, це сильна професійна підтримка реформ, що вже довела свою ефективність. Відтепер така команда працюватиме і в Міністерстві аграрної політики та продовольства України."Її завдання — надання технічної допомоги в підвищенні спроможності щодо розробки та впровадження пріоритетних стратегій і програми реформ, а також формування політик у пріоритетних сферах", — наголосив міністр.Прес-служба Мінагрополітики додала, що основна діяльність команди полягає у наданні цільової експертної підтримки за напрямами:залучення інвестицій в агросектор;ефективне управління землями та водними ресурсами;розвиток зрошення;сталий розвиток харчового виробництва;сприяння аграрній торгівлі;адаптація до зміни клімату та інше.Європейська команда також підтримуватиме Мінагрополітики в процесі євроінтеграції. Зокрема, шляхом допомоги в підготовці до двосторонніх зустрічей Україна — ЄС у межах угоди про асоціацію та процесу вступу до Євросоюзу."Маємо великі очікування від цього партнерства. Сподіваюся, що до команди долучаться найкращі фахівці аграрної галузі. Тож стежте за оголошеннями про відкриті конкурси — й долучайтеся до змін", — акцентував Віталій Коваль.Програма "Архітектура відновлення та реформ в Україні" (URA) реалізується за фінансової підтримки Багатостороннього донорського  фонду стабілізації та сталого розвитку України. Учасниками фонду є Австрія, Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Латвія, Нідерланди, Норвегія, Польща, Словенія, Швеція, Швейцарія, Велика Британія, США та Європейський Союз.Нагадаємо, що в Україні триває робота над створенням національної мережі овочесховищ. В уряді вважають, що це один із кроків до формування моделі агроіндустріальної країни.

В Україні триває робота над створенням національної мережі овочесховищ. Це один із кроків до формування моделі агроіндустріальної країни.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit, які послалися на заяву міністра аграрної політики та продовольства України Віталія Коваля під час зустрічі з представниками громадського об’єднання лідерів продовольчого ритейлу UFRA.На зустрічі обговорили розвиток сучасної системи овочесховищ — критично важливої інфраструктури для стабільного ринку овочів в Україні."Унаслідок війни втрачено понад 281 тисяча тонн одночасного зберігання. Сьогодні 35% урожаю овочів не доїжджає до споживача — просто через відсутність належних умов зберігання", — наголосив міністр.Віталій Коваль також акцентував, що "овочесховища — це не просто склади". Крім усього іншого вони виконують й інші функції:можливість зберігати врожай та продавати його за найкращою ціною;інструмент для стримування інфляції;підтримка локальних селян;нові робочі місця та податки до бюджету;крок до імпортозаміщення та розвитку експорту продукції з доданою вартістю.За словами міністра, Україна рухається до моделі агроіндустріальної країни, де не сировина, а перероблена продукція формує економічну вартість."Зараз один гектар землі в Україні приносить у середньому 1 000 євро експортної виручки, а, наприклад, у Данії — це 15 000 євро", — констатував Віталій Коваль.Міністр подякував бізнесу за співпрацю, зазначивши, що системне партнерство бізнесу та держави — ключ до продовольчої стабільності України.Нагадаємо, раніше заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов розповідав, що, за попередніми оцінками, приблизно 2050 року 50% площі в Україні перебуватиме в посушливій зоні. Це суттєво вплине на стан сільського господарства в країні та матиме інші негативні наслідки.

Аграрії дев’яти областей України розпочали збирання ранніх зернових і зернобобових культур, намолотивши 865,7 тисячі тонн із площі 331,9 тисячі гектарів проти 188 тисячі тонн із 74 тисячі гектарів тижнем раніше.Про це повідомили в Міністерстві аграрної політики та продовольства України.Там надали такі дані:пшениці — обмолочено 107,4 тисячі гектарів, намолочено — 277,8 тисячі тонн;ячмінь — обмолочено 176,6 тисячі гектарів, намолочено — 501,2 тисячі тонн;горох — обмолочено 47,2 тисячі гектарів намолочено — 83,8 тисячі тонн."Лідер зі збору зернових і зернобобових Одеська область. Загалом жнивують уже дев’ять областей", — розповіли у відомстві.Зокрема:Одеська область — обмолочено 175,8 тисячі гектарів, намолочено — 516,2 тисячі тонн;Миколаївська область — обмолочено 119,7 тисячі гектарів, намолочено — 276,7 тисячі тонн;Дніпропетровська область — обмолочено 17,7 тисячі гектарів, намолочено — 37,2 тисячі тонн.Сільгосптоваровиробники Миколаївської, Одеської, Запорізької та Херсонської областей зібрали вже 71,6 тисячі тонн ріпаку, який обмолочений на площі 46 тисяч гектарів.Для порівняння, станом на 5 липня 2024 року в Україні жнивували аграрії дванадцяти областей, які намолотили 3,7 мільйона тонн нового врожаю із 1 154,3 тисячі гектарів, зокрема, пшениці 1,62 мільйона тонн із 482,2 тисячі гектарів, ячменю 1,56 мільйона тонн із 402,7 тисячі гектарів, гороху — 166,4 тисячі тонн із 82 тисячі гектарів, ріпаку — 285,9 тисячі тонн із 186,9 тисячі гектарів, сої — 0,3 тисячі тонн із 0,2 тисячі гектарів.Нагадаємо, 3 червня цього року міністр аграрної політики Віталій Коваль заявив, що в Україні через заморозки та відносну посуху очікується "складний сезон". За найбільш песимістичними оцінками, цьогоріч врожай зернових може знизитися на 10%.

Уже впродовж тривалого часу українці споживають переважно китайський часник. Українського часнику в нас немає та не буде. І це зовсім не через погоду — в Україні досі критично мала кількість професійних виробників часнику.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit, посилаючись на комерційного директора "Ван Дайк Технікс" Андрія Марущака. Його компанія спеціалізується на професійних рішеннях для зберігання овочів і перероблення ягід, фруктів, овочів."Зараз ми запускаємо систему зберігання часнику, який збиратимуть приблизно на початку липня. Часник в Україні всі вирощують озимий", — зазначив він.При цьому аграрій висловив переконання, що українського часнику в Україні немає та не буде найближчим часом."І це зовсім не через погоду — в Україні критично мала кількість професійних "вирощувачів" часнику. Їх можна порахувати на пальцях однієї руки", — розповів Андрій Марущак.Також він додав, що в Україні до цього часу критично мало потужностей для професійного зберігання часнику. Але не це основна проблема."Українці ще довго їстимуть китайський часник, хоча у нас є чимало хороших сортів, але в Україні немає належної кількості насіннєвого матеріалу. Зрештою, і площі є, і фермерів, які бажають вирощувати саме часник, теж удосталь. Однак тут потрібно дуже ретельно до всього підходити", — вважає фахівець.Він констатував, що для часнику потрібна спеціалізована техніка, а вона коштує грошей і підходить тільки для вирощування цієї культури."Так, часник коштує дорожче за картоплю, але варто враховувати, що врожайність картоплі — 40 тонн з гектара, а часнику — приблизно сім тонн", — зауважив експерт.За його словами, вирощувати часник — це насправді дорога справа, розрахована, швидше, на дрібних фермерів, які вирощують його, скажімо, на 20 гектарах."Однак 100 гектарів часнику — це вже космічний масштаб для України", — наголосив Андрій Марущак.Нагадаємо, в січні цього року аналітики зазначали, що в Україні ціни на часник досягли рекордно високих показників. І здешевшання навряд відбудеться, адже немає достатніх запасів продукту.

Компанія "ФруТек" першою в Україні сертифікувала посадковий матеріал сортів лохини. Вони належать до сортів суспільного надбання.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit. Вони зазначили, що, зокрема, сертифіковано сорти "Дюк", "Блюкроп", "Блюголд", "Чендлер", "Нельсон" та "Еліотт" у категорії "вихідний матеріал".В асоціації "Укрсадпром" пояснили, що це перша така сертифікація, проведена відповідно до чинного законодавства."Чинна редакція закону України "Про охорону прав на сорти рослин" передбачає можливість внесення до Реєстру сортів рослин, придатних для розповсюдження сортів громадського надбання в Україні", — зауважили в асоціації.Там уточнили, що сорти суспільного надбання — це сорти, правова охорона на які припинилася, завершилася або ніколи не надавалася країнами-членами Міжнародної спілки з охорони прав на нові сорти рослин (UPOV).Заявку на включення до реєстру такого сорту може подати будь-який охочий, при цьому заявник офіційно реєструється як такий, що підтримує сорт."Згідно із законодавством країн ЄС, після включення сорту до реєстру будь-хто має право на вирощування посадкового матеріалу та введення його в обіг", — додали в асоціації "Укрсадпром".Нагадаємо, наприкінці червня аналітики повідомляли, що в Україні суттєво впали ціни на лохину. Головна причина — стрімке зростання обсягів пропозиції цієї ягоди.

У межах Борозенської сільської територіальної громади Бериславського району Херсонської області зафіксовано масове розмноження небезпечного багатоїдного шкідника — сарани, зокрема, італійського пруса.Про це повідомили в Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів (Держпродспоживслужбі) в Херсонській області."Виявлено пошкодження посівів соняшнику. Причиною поширення фітофагу стали сприятливі погодні умови – висока температура повітря та тривала посуха", — йдеться в повідомленні.У відомстві додали, що на території Борозенської сільської територіальної громади Бериславського району Херсонської області введено особливий режим захисту рослин. Здійснюються всі необхідні заходи щодо локалізації та ліквідації вогнищ надпорогової чисельності саранових.Фахівцям агропідприємств Херсонщини, Миколаївщини, Запоріжжя та Дніпропетровщини надано такі рекомендації:термінові обстеження необхідно проводити насамперед на занедбаних сільськогосподарських угіддях, пасовищах, неугіддях, луках, узбіччях доріг особливо в ранкові або вечірні години, коли саранові перебувають на рослинах у стані відносного спокою;за перевищення порогу шкідливості (2-5 екз./м² для італійського пруса; 10-15 екз./м² для нестадних саранових) застосовувати дозволені інсектициди відповідно до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів;за необхідності застосувати хімічний обробіток, при цьому попередивши органи місцевого самоврядування, власників пасік про час і місце проведення обприскування (вказати назву, ступінь і термін дії токсичності препарату); обробки необхідно проводити в тиху, безвітряну погоду в ранішні та вечірні години, завчасно попереджаючи власників пасік."До роботи з пестицидами допускаються лише ті особи, які пройшли навчання з питань безпечного поводження з пестицидами та мають посвідчення про право роботи з пестицидами", — зазначили в Держпродспоживслужбі.Там підсумували, що в разі виявлення осередків саранових (італійської, марокканської, перелітної чи азійської сарани) варто негайно повідомляти територіальний орган Держпродспоживслужби у вашому регіоні для оперативного реагування та запобігання поширенню шкідника.Нагадаємо, що, за попередніми оцінками фахівців, приблизно 2050 року 50% площі в Україні перебуватиме в посушливій зоні. Це суттєво вплине на стан сільського господарства в країні та матиме інші негативні наслідки.

За попередніми оцінками, приблизно 2050 року 50% площі в Україні перебуватиме в посушливій зоні. Це суттєво вплине на стан сільського господарства в країні та матиме інші негативні наслідки.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit, які послалися на заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Михайла Соколова. За його словами, просто шляхом No-till чи Strip-till проблему не вирішити."За наявного балансу води з нормою поливу у два кубічних метри на гектар можна буде поливати лише чотири мільйони гектарів", — зазначив він.Аграрій додав, що 11 мільйонів гектарів просто неможливо буде використовувати."Якщо ми розпочнемо скорочувати виробництво, це буде не лише наша проблема як бізнесу та країни, а й світова проблема. І, можливо, вона буде гіршою, ніж кліматичні проблеми", — зауважив Михайло Соколов.На його думку, основний фокус має бути на середніх виробниках, які обробляють від одного до десяти тисяч гектарів.При цьому заступник голови Всеукраїнської аграрної ради зауважив, що не всі адаптивні підходи доступні для цієї категорії."Якщо ми хочемо мати практичний вплив на сільське господарство, то повинні щось пропонувати аграрію, що йому покращить життя і збільшить його врожаї", — наголосив експерт.Нагадаємо, раніше голова громадської спілки "Укрсадвинпром" Володимира Печка розповідав, що через заморозки в Україні під загрозою перебував урожай плодових дерев, особливо абрикос. Найбільше весняний мороз уразив три регіони.

Упродовж останнього тижня практично на всій території України встановилася прохолодна дощова погода. Це безпосередньо позначилося на місцевій черешні, яка подешевшала на ринку.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit. Вони констатували, що основний обсяг запропонованої для продажу ягоди зараз складає продукція середньої та низької якості."Обсяги пропозиції місцевої черешні продовжують поступово збільшуватися, що чинить тиск на ціни. Однак садівники серйозно занепокоєні рясними опадами, які, на їхню думку, можуть згубно позначитися як на загальних обсягах цьогорічного врожаю збору, так і на його якості", — наголосили фахівці.Зараз місцева черешня на внутрішньому ринку України надходить у продаж за цінами 140-200 гривень за кілограм (3,36-4,80 долара за кілограм), що в середньому на 13% дешевше, ніж наприкінці минулого тижня.Аграрії додали, що при цьому, попри обмежену пропозицію цих кісточкових на українському ринку, попит у цьому сегменті залишається невисоким.Крім того, продавці неякісної черешні прагнуть якнайшвидше позбутися такої продукції, поступово переглядаючи цінники у бік зниження."Ще одним фактором для зниження відпускних цін на місцеву черешню послужило різке погіршення якості цієї ягоди. Проблеми обумовлені дощовою погодою в основних регіонах виробництва. Через підвищену вологість ягода на деревах тріскається, тож продати такий товар за високими цінами практично нереально", — пояснили аналітики.Однак вони зауважили, що зараз ціни на місцеву черешню в Україні все ж у середньому втричі вищі, ніж в аналогічний період минулого року.Нагадаємо, що наприкінці травня українські садівники розпочали продаж місцевої черешні нового врожаю. Попри весняні заморозки та несприятливі погодні умови, сезон черешні в Україні стартував вчасно.

Зараз на ринку України представлено понад 240 сортів картоплі. З цієї кількості близько третини української селекції, тобто 75 сортів або майже 80%, створено в Інституті картоплярства Національної академії аграрних наук (НААН).Про це повідомили аналітики проекту EastFruit із посиланням на директора Інституту картоплярства Миколу Фурдигу. Він зазначив, що робиться акцент на ранніх сортах, сортах, призначених для перероблення на чипси та крохмаль."Селекція картоплі не стоїть на місці — щороку ведуться роботи з удосконалення сортів, які відповідають сучасним вимогам аграріїв, переробних підприємств і споживачів", — додав директор Інституту картоплярства.Він зауважив, що зараз селекціонери працюють над створенням ранніх сортів, сортів, придатних для перероблення та з високим вмістом крохмалю.Фурдига пояснив, що ранні сорти дозволяють фермерам отримати врожай вже через 55-65 днів після сходжень, що особливо важливо для тих, хто прагне першим вийти на ринок молодої картоплі.Своєю чергою, індустрія перероблення картоплі вимагає сортів зі стабільними біохімічними показниками, низьким вмістом редукованих цукрів і гарною структурою м’якоті."Також варто враховувати й підвищені вимоги до розміру бульб і стійкості до механічних пошкоджень", — підсумував Микола Фурдига.Він акцентував, що виробництво крохмалю потребує сортів із високим вмістом сухих речовин (вміст крохмалю — від 20% і вище).Нагадаємо, що в Бориспільському районі Київської області заклали дослідні ділянки з добазовою картоплею на краплинному зрошенні. Над цим працюють фахівці Інституту картоплярства України спільно зі сімейним фермерським господарством "Ельдорадо".

Українські виробники заморожених органічних ягід провели понад 20 зустрічей з нідерландськими трейдерами в межах бізнес-місії. Її організували за підтримки трьох швейцарських і міжнародних програм.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit зі посиланням на експертку плодоовочевого ринку Тетяну Гетьман. Вона перерахувала ці програми: Швейцарська програма сприяння імпорту (SIPPO), Програма торгівлі якісними продуктами харчування (QFTP) і Програма з промислового розвитку Організації Об’єднаних Націй (UNIDO)."Нідерландські трейдери дуже тепло нас приймали та надихали тим, як із душею вони розповідали історії своїх бізнесів, яким від 15 до 160 років. Це одразу викликало довіру", — зазначила Гетьман.Вона додала, що серед ключових висновків — важливість якісної презентації продукції, відсутність компромісів щодо ціни чи безпеки постачань, а також низька ймовірність прямих контрактів із супермаркетами.За словами експертки плодоовочевого ринку, раніше певні ускладнення виникали через те, що продажами зазвичай займалися трейдери, часто з офісами у Польщі.Нідерландські партнери очікують довгострокової співпраці та майже не зацікавлені в разових постачаннях.Фахівці стверджують, що зараз попит на заморожену ягоду зростає, особливо на суницю, малину, чорницю та потенційно — лохину, яка могла би замінити канадську."Попри поступовий відхід спеціалізованих органічних магазинів у Європейському Союзі, органічна продукція впевнено виходить у масовий маркет", — підсумувала Тетяна Гетьман.Нагадаємо, аналітики зауважили, що цього тижня на українському ринку продовжується зниження цін на суницю садову. Головна причина — стрімке збільшення пропозиції, але водночас зниження попиту.

Хліб може подорожчати в Україні на 20% до кінця 2025 року. Причиною цьому є зростання цін на всі складові товару — борошно, дріжджі, жири, цукор. Проте це навряд чи підірве бюджет української сім'ї.Таку думку висловив очільник Всеукраїнської асоціації пекарів (ВАП) Олександр Тараненко в інтерв`ю агенції "Інтерфакс-Україна"."Не здивуюся, якщо так станеться. Все до того йде", — сказав він.Кажучи про 20-відсоткову перспективу підвищення цін на хліб, Тараненко розповів, що наразі відпускна ціна одного кілограма хліба з хлібзаводу становить трохи понад 40 гривень. При цьому маржа супермаркетів на хлібі за різними маркетинговими механізмами подеколи досягає 30%, хоча законодавчо не має перевищувати 10%."Не будемо брати вітчизняну статистику — вона не відповідає дійсності через наявність "тіньового" ринку й інші нюанси. Об'єктивно зараз українець споживає 150-200 грамів хліба щодня, тобто на місяць — близько п’яти кілограмів. Отже, щомісяця громадянин України витрачає на хліб 200-210 гривень", — підрахував пекар.Він продовжив підрахунок: якщо ціна за рік збільшиться на 20%, то людина витрачатиме щомісяця на хліб на 40 гривень більше."Так, для наших пенсіонерів та інших малозабезпечених верств населення 40 гривень — це гроші. Проте казати, що 40 гривень на місяць підірвуть бюджет української сім'ї, мабуть, стало би перебільшенням", — наголосив експерт.Серед причин подорожчання хліба він назвав зростання цін на всі складові товару — борошно, дріжджі, жири, цукор. До них додаються вартість електроенергії, логістика, а також вимога держави для підприємств, критично важливих для економіки та з правом бронювати персонал, підвищити зарплати до 20 тисяч гривень."З вирахуванням податків на руки люди отримають 16 тисяч гривень. До цього середня зарплата в нашому бізнесі становила 13-15-16 тисяч гривень незалежно від підприємства. Погодьтеся, невисока зарплата. Але коли хтось каже, що пекарі наживаються, це зовсім не так. Підвищення зарплати навіть на 20-30% — це суттєве збільшення витрат виробника при тому, що дохідну частину наростити не можемо", — пояснив фахівець.Тараненко додав, що рентабельність хлібного бізнесу наразі становить трохи вище нуля, а часто за деякими сортами хліба — нижче нуля.Він навів дані Держстату, згідно з якими в Україні зареєстровано понад три тисячі виробників хліба."Нехай не всі вони зараз працюють із різних причин, але навіть якщо з них працює дві тисячі, то теоретично уявити, що всі змовилися та мають надприбутки, — це нісенітниця", — відкинув думку про наявність галузевої змови щодо підвищення цін на хліб в Україні очільник ВАП.Нагадаємо, 17 квітня міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль розповідав, що в Україні ціна на хліб нижча, ніж у всіх інших країнах Європи. Проте тут важливу роль відіграє купівельна спроможність держав.

У Бориспільському районі Київської області заклали дослідні ділянки з добазовою картоплею на краплинному зрошенні. Над цим працюють фахівці Інституту картоплярства України спільно зі сімейним фермерським господарством "Ельдорадо".Про це повідомили аналітики проекту EastFruit. Там зазначили, що, оскільки Інститут картоплярства наразі не має технічної можливості використовувати краплинне зрошення, дослід вирішили реалізувати спільно з "Ельдорадо".Це сімейне фермерське господарство є членом "Української асоціації виробників картоплі"."На підготовлених грядах із закладеною зрошувальною стрічкою висадили міні-бульби сортів "Фотинія", "Мирослава" та "Містерія", — поінформували в "Ельдорадо".Фахівці уточнили, що їх поміщали у промарковані лунки по 25 штук на метр з інтервалом 20 сантиметрів на глибину 3-4 сантиметри. Вага кожної бульби — 5-10 грамів."Посадковий матеріал вирощено з пробіркового матеріалу Інституту картоплярства", — зауважили в сімейному фермерському господарстві "Ельдорадо".Аграрії додали, що на ділянках використовуватимуть технології Інституту картоплярства України з максимальним захистом від хвороб і шкідників."Науковий супровід забезпечують його фахівці", — підсумували в "Ельдорадо".Нагадаємо, минулого тижня стало відомо, що в Україні зафіксоване чергове зростання цін на картоплю врожаю минулого року. Попри це, попит на неї на території країни й надалі залишається доволі високим.

На українському ринку цього тижня продовжує збільшуватися пропозиція буряків нового врожаю з місцевих господарств. При цьому ціни на торішні коренеплоди утримуються на рекордно високих позиціях.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit. Вони зазначили, що пропозиція буряків урожаю 2024 року на українському ринку доволі обмежена, але попит на ці овочі з боку покупців залишається високим."Як наслідок, ціни на ці коренеплоди вже декілька місяців перебувають на рекордно високому рівні в порівнянні з цінами минулого сезону", — йдеться в повідомленні.Зокрема, на теперішній момент ця продукція надходить у продаж по 25-33 гривень за кілограм (0,60-0,80 долара за кілограм) залежно від якості й обсягів партій, що в середньому на 21% дорожче, ніж за аналогічний період минулого року."Сезон столових буряків нового врожаю розпочався приблизно в той же час, що й рік тому", — додали аграрії.Вони зауважили, що відпускні ціни зараз варіюються в діапазоні 32-40 гривень за кілограм (0,77-0,96 долара за кілограм). При цьому в міру збільшення пропозиції буряків нового врожаю ціни на цю продукцію поступово знижуються."Цього сезону це зниження може бути незначним через відсутність тиску на ціни перехідними запасами овочів урожаю 2024 року", — кажуть учасники ринку.Нагадаємо, в середині квітня цього року аналітики наголошували, що в Україні розпочали стрімко зростати ціни на столовий буряк. На той момент його вартість уже була майже вдвічі вища, ніж рік тому.

В Україні зафіксоване чергове зростання цін на картоплю врожаю минулого року. Попри це, попит на неї на території країни й надалі залишається доволі високим.Це констатували аналітики проекту EastFruit, які послалися на інформацію учасників ринку."Основною причиною подорожчання в цьому сегменті стало загальне скорочення пропозиції цієї продукції на внутрішньому ринку", — зробили висновок експерти.Станом на теперішній момент, за даними аграріїв, ціна на торішню картоплю в Україні коливається в межах 18-28 гривень за кілограм (0,43-0,68 долара за кілограм), що в середньому на 13% вище, ніж наприкінці минулого робочого тижня."Чергове подорожчання пов’язане з фактичним завершенням сезону реалізації цієї продукції на українському ринку", — уточнили аналітики.Водночас, додали вони, попри зростання вартості, попит на торішню картоплю залишається доволі високим."Для порівняння: зараз торішня картопля в Україні продається вже на 24% дорожче, ніж в аналогічний період минулого року", — наголосили спеціалісти.Нагадаємо, експерти сільського господарського ринку також зауважили, що в Україні продовжують знижуватися ціни на огірки. Головна причина — збільшення на ринку пропозиції овочів із літніх теплиць.