# сільське господарство

Розпочинаючи з 2017 року та до 2024 року включно, Україна нарощувала потужності з виробництва малини. Цьому сприяли дуже високі ціни на ягоду, які періодично падали, вганяючи у збитки деяких виробників, але в цілому були сприятливі для розвитку галузі.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit із посиланням на керівника Української плодоовочевої асоціації (УПОА) Тараса Баштанника.Він загалом спрогнозував непогані перспективи для українського малинового бізнесу. Можливо, найближчими роками стрімкого зростання не відбудеться, але буде покращуватися якість продукції та каналів збуту."Крок назад — два вперед, Україна нарощувала та продовжує нарощувати сировинну базу. Крім того, однозначно збільшуються, нехай не в геометричній прогресії, але в арифметичній точно, потужності щодо заморожування, сортування, післязбирального дороблення та зберігання замороженої ягоди. Якщо 10 років тому було умовно X заводів в Україні, то зараз не менше X10", — розповів Баштанник.Водночас, за його словами, з боку наших основних конкурентів, таких як Сербія та Польща, зростання виробництва замороженої ягоди не спостерігається. В Польщі зараз намагаються робити акцент на експорті свіжої малини, тому що ціни на неї значно вищі.Тарас Баштанник зауважив, що якщо раніше класичним ринком збуту малини для українців була Польща, де її перефасовували та відправляли далі, то зараз є всі можливості для самостійного освоєння ринків Західної Європи, США, Канади й інших країн."Відверто кажучи, це добре, тому що й вартість, і надійність цих каналів інша. Тому, думаю, що виручка від малини зростатиме швидше, ніж валовий збір. Просто тому, що ціна продажу може бути вища. Через це прогнози позитивні", — наголосив керівник УПОА.Нагадаємо, що в жовтні минулого року в Україні істотно подорожчала малина. Фахівці зазначали, що головна причина — скороченням пропозиції ягід на ринку.

Ніч із 27 на 28 квітня принесла садівникам України значні проблеми. Це вже третя хвиля весняних заморозків, яка, на відміну від попередніх, зачепила також пізніші та стійкіші до холодів сади, зокрема, яблуневі та грушеві.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit. Вони зазначили, що температура повітря вночі була різною не лише між регіонами, але й у межах окремих місцевостей."Наприклад, у садах, розташованих у низинах, температура повітря часто падала до мінус 5-6°C, що могло суттєво пошкодити врожай у садах, які на той час цвіли. Водночас у тому ж регіоні на пагорбах температура могла бути на 3-4°C вищою, що знижувало ймовірність втрат урожаю", — пояснили експерти.Найбільше скарг на можливі втрати врожаю надходило з Вінниччини, яку вважають столицею садівництва України. А це також означає, що проблеми виникали й у садівників сусідньої Молдови."Проте більшість фермерів вважає, що втрати від цієї хвилі заморозків для яблуневих і грушевих садів будуть мінімальними, хоча певний вплив усе ж буде. Заморозки можуть негативно позначитися на якісних параметрах фруктів і знизити їхню придатність до тривалого зберігання", — додали аналітики.Вони уточнили, що кісточкові культури, які вже відцвіли та сформували зав’язь, ймовірно, перенесли цю хвилю заморозків без значних втрат. Натомість культури, що перебували у фазі цвітіння, можуть зазнати додаткових втрат. Також повідомляється про пошкодження на плантаціях суниці садової.Садівники застерегли, що третя хвиля може бути не останньою — загроза заморозків на всій території України зберігається щонайменше до 17 травня. За даними "Укргідрометцентру", у травні можливі короткочасні похолодання, які можуть ускладнити ситуацію для садівників, особливо в центральних і західних регіонах."Враховуючи втрати від попередніх хвиль заморозків, імовірно, загальне виробництво кісточкових фруктів, таких як черешня, персик, нектарин і абрикос, в Україні буде відносно низьким. Основу споживання цих фруктів, імовірно, забезпечуватиме імпорт із південних країн Європейського Союзу, Туреччини та країн Центральної Азії", — зауважили аграрії.Також очікується зменшення врожаю літніх сортів малини. Лохина, за попередніми оцінками, від заморозків не постраждала. Щодо яблук, поки що немає підстав вважати, що врожай суттєво знизиться, але точну оцінку можна буде зробити лише у другій половині травня.За інформацією Міністерства аграрної політики України, 2024 року лише 20% садівничих господарств мали доступ до сучасних технологій захисту від заморозків, що робить галузь вразливою до кліматичних змін. Насправді цей відсоток, на думку аналітиків, значно нижчий.Нагадаємо, що, за прогнозами синоптиків, у вівторок, 29 квітня, погода в Україні буде мінливою, проте сонячною. Опадів не передбачається. Водночас в "Укргідрометцентрі" прогнозують нічні заморозки та до +21°C вдень.

Включення картоплесховищ у програму "Доступні кредити 5-7-9%" — значна подія для галузі картоплярства України. Таким чином зроблено вагомий внесок у загальну систему продовольчої безпеки.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit, які послалися на виконавчого директора Української асоціації виробників картоплі (УАВК) Ольгу Самойличенко.За її словами, це сприятиме рівномірності постачань картоплі на полиці магазинів протягом року, зменшить залежність від імпортованої картоплі взимку та навесні, дозволить виробникам розвивати власні лінії доопрацювання та перероблення картоплі.Вона розповіла, що включення картоплесховищ у програму "Доступні кредити 5-7-9%" — це результат налагодженої взаємодії між Мінагрополітики України й аграрними асоціаціями.Ще 2024 року УАВК звернулася до Мінагрополітики з проханням сприяти внесенню картоплесховищ у програму пільгового кредитування "5-7-9%".Питання розглядали на засіданнях робочої групи сприяння розвитку картоплярства й овочівництва при Мінагрополітики, обговорювали на робочих зустрічах і знайшли беззастережну підтримку.Загальна мінімальна потреба у картоплесховищах, за даними УАВК, становить 300 тисяч тонн, що вимагатиме 100 мільйонів гривень із фонду."Але найголовніший ефект полягає у підтримці українського виробника картоплі, яка у складний час війни зможе скористатися пільговими умовами та побудувати власне сховище у зручному для господарства місці, яке повністю відповідатиме його потребам: контейнерне (для зберігання насіннєвої картоплі), напольне (для зберігання картоплі на перероблення), наприклад, для виробництва чипсів. Виробник картоплі зможе не продавати її "з поля", а контрактувати під перероблення за вигіднішою ціною, забезпечивши собі фінансову стабільність", — підсумувала Ольга Самойличенко.Нагадаємо, наприкінці грудня минулого року прес-служба Міністерства фінансів України інформувала, що 2024 року українці отримали 24 746 пільгових кредитів на суму 93,1 мільярда гривень на розвиток бізнесу в межах державної програми "Доступні кредити 5-7-9%". Найчастіше кошти брали підприємства, які працюють в сільському господарстві.

Зростання цін на столові буряки на українському ринку триває й цього тижня. Річ у тому, що в Україні стрімко скорочується пропозиція коренеплодів задовільної якості.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit. Вони зазначили, що на тлі ситуації виробники буряків розпочали активно підвищувати відпускні ціни на свою продукцію."На сьогодні столові буряки надходять у продаж по 22-32 гривні за кілограм (0,53-0,77 долара за кілограм), що в середньому на 16% дорожче, ніж наприкінці минулого робочого тижня", — зауважили аналітики.Аграрії констатували, що придбати велику партію буряків на українському ринку стає дедалі складніше."Уже зараз мережі супермаркетів і гуртові компанії повідомляють про дефіцит цієї продукції, перекрити який не так просто", — зробили висновок фахівці.Вони додали, що на теперішній момент ціни на буряки в Україні вже в середньому у 2,5 раза вищі, ніж наприкінці квітня минулого року."Ба більше, більшість гравців ринку сходяться на думці, що підвищувальна цінова динаміка буде й надалі переважати в цьому сегменті", — підсумували аналітики.Нагадаємо, видання Martha Stewart, посилаючись на слова дієтолога, розповідало, що буряк — неймовірно корисний овоч для здоров'я цілого організму. Його необхідно обов'язково додати у щоденний раціон.

У другій половині квітня 2025 року ціни на якісну моркву в Україні знову розпочали підвищуватися. На думку експертів, така тенденція триватиме й надалі.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit, які послалися на спостереження учасників ринку."Такі тенденції зумовлені доволі високим попитом на якісні коренеплоди в умовах обмеженої пропозиції", — йдеться в повідомленні.Аграрії також констатували, що гуртові компанії та роздрібні мережі активно закуповують цю продукцію, тоді як запаси овочів у сховищах господарств стрімко скорочуються."Зростання попиту на цю продукцію дозволило місцевим фермерам підвищити відпускні ціни на наявні партії моркви", — пояснили аналітики.Зокрема, зараз коренеплоди пропонуються до продажу в діапазоні 30-40 гривень за кілограм (0,73-0,97 долара за кілограм) залежно від якості й обсягів партій, що в середньому на 21% дорожче, ніж наприкінці минулого тижня."Позитивну цінову динаміку експерти проекту пояснюють сезонним виснаженням запасів якісної продукції у господарствах", — йдеться в повідомленні.За інформацією учасників ринку, гуртові компанії все частіше мають труднощі з придбанням необхідних обсягів моркви високої якості.Варто зазначити, що натепер морква в Україні вже надходить у продаж у середньому в 4,5 раза дорожче, ніж за аналогічний період минулого року.Нагадаємо, що станом на кінець лютого в Україні теж значно виросли ціни на моркву. На той момент вартість цього овоча була в 3,6 раза вища, ніж за аналогічний період минулого року.

Станом на п’ятницю, 18 квітня, аграрії всіх областей України засіяли 1 247,2 тисячі гектарів ярих зернових і зернобобових культур. Зокрема, кукурудзу вже сіють в 13 областях.Про це повідомила прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства України."Наразі найбільша площа посівів припадає на ячмінь — 656,2 тисячі гектарів, ярої пшениці вже засіяно 169,4 тисячі гектарів, гороху — 189,4 тисячі гектарів, вівса — 139,5 тисячі гектарів, кукурудзи — 69,5 тисячі гектарів", — йдеться в повідомленніРегіони-лідери за темпами сівби:Одеська область: 113,2 тисячі гектарів (пшениця — 6,5 тисячі гектарів, ячмінь — 35,2 тисячі гектарів, горох — 62 тисячі гектарів, овес — 1,5 тисячі гектарів);Хмельницька область: 92,4 тисячі гектарів (пшениця — 10,9 тисячі гектарів, ячмінь — 74,5 тисячі гектарів, горох — 2,6 тисячі гектарів, овес — 2,5 тисячі гектарів, кукурудза — 0,8 тисячі гектарів);Полтавська область: 91,2 тисячі гектарів (пшениця — 4,5 тисячі гектарів, ячмінь — 69,1 тисячі гектарів, горох — 9,6 тисячі гектарів, овес — 3,1 тисячі гектарів, кукурудза — 4,9 тисячі гектарів);Тернопільська область: 90,9 тисячі гектарів (пшениця — 14 тисяч гектарів, ячмінь — 64,1 тисячі гектарів, горох — 4,1 тисячі гектарів, овес — 5,3 тисячі гектарів, кукурудза — 2,7 тисячі гектарів);Вінницька область: 82,1 тисячі гектарів (пшениця — 11,5 тисячі гектарів, ячмінь — 53 тисячі гектарів, горох — 7 тисяч гектарів, овес — 1,1 тисячі гектарів, кукурудза — 9,5 тисячі гектарів).У міністерстві додали, що соняшнику засіяно 244 тисяч гектарів, цукрові буряки засіяні на площі 142,6 тисячі гектарів, соя — на площі 16,1 тисячі гектарів."Загалом 2025 року заплановано засіяти близько 5,7 мільйона гектарів ярих зернових і зернобобових культур, що відповідає рівню 2024 року. Головною особливістю нового сезону стане збільшення площ під ярою пшеницею до 227,5 тисячі гектарів. Такі зміни в структурі посівів відповідають стабільному попиту на пшеницю з боку переробних підприємств і експортерів", — підсумували у відомстві.Нагадаємо, що уряд ухвалив рішення, яке розширить можливості аграріїв щодо будівництва овочесховищ. Йдеться про постанову "Про внесення зміни до пункту 9 Порядку надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва".

Уряд ухвалив рішення, яке розширить можливості аграріїв щодо будівництва овочесховищ. Йдеться про постанову "Про внесення зміни до пункту 9 Порядку надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва".Про це повідомила прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства України."Важлива новина для українських фермерів, які займаються овочівництвом. Кабінет міністрів України ухвалив ініційований Мінагрополітики проект постанови, який відкриває нові можливості в межах програми "Доступні кредити 5-7-9%", — розповів міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль.За його словами, відтепер агровиробники, які інвестують у будівництво овочесховищ і картоплесховищ, зможуть скористатися державною підтримкою."Йдеться про компенсацію відсоткової ставки за кредитами – до 150 мільйонів гривень, як і підприємства тваринницької та переробної галузей", — наголосив міністр.Чому це рішення важливеЧерез війну та знищення інфраструктури в Україні дефіцит сховищ збільшився до 60%.Потреба у побудові сховищ складає 340 тисяч тонн.Це посилення продовольчої безпеки країни, що дозволить знизити цінові коливання на овочі та фрукти в міжсезоння."Дякую колегам-урядовцям за ухвалене рішення. Підтримуємо тих, хто годує Україну!" — підсумував Віталій Коваль.Нагадаємо, наприкінці грудня минулого року прес-служба Міністерства фінансів України інформувала, що 2024 року українці отримали 24 746 пільгових кредитів на суму 93,1 мільярда гривень на розвиток бізнесу в межах державної програми "Доступні кредити 5-7-9%". Найчастіше кошти брали підприємства, які працюють в сільському господарстві.

Українська цибуля вже заявила про себе на міжнародному ринку. 2021 року імпортна цибуля складала лише 2% європейського ринку, але вже 2022-2023 років її частка зросла до 13%. Минулого року теж спостерігався значний попит на українську цибулю.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit із посиланням на менеджера з управління товариства з обмеженою відповідальністю "БАСФ" Володимира Воєводіна.За його інформацією, основними ринками збуту залишаються Румунія, Болгарія, Австрія та Чорногорія. Нещодавно відновилися постачання до Молдови.Воєводін додав, що з’явилися також нові можливості у Великій Британії. Це відкриває шлях для розширення експорту поза Євросоюзом."Українська цибуля традиційно має суттєву цінову перевагу. Зараз гуртові ціни на рівні близько 31 цента США за кілограм. Це один із найнижчих показників в історії", — пояснив він.Для порівняння він констатував, що в сусідній Польщі ціни в середньому на 40% вищі. Відмінність у цінах між Україною та Нідерландами — найбільшим експортером цибулі в ЄС — сягає майже двозначної величини."Така різниця створює хороші умови для збільшення експорту", — наголосив менеджер з управління товариства з обмеженою відповідальністю "БАСФ".При цьому Володимир Воєводін зауважив, що вітчизняне виробництво цибулі останніми роками становило близько одного мільйона тонн на рік."Однак урожайність у великих агропідприємствах майже вдвічі перевищує показники малих господарств, що пояснюється додатковими або збільшеними інвестиціями у якісний посівний матеріал та засоби захисту", — підсумував Воєводін.Нагадаємо, що на початку березня різко знизилися ціни на цибулю. Головна причина — фермери почали масово розпродувати наявні запаси продукту.

Цього року посівна кампанія в Україні, порівняно із минулим роком, затримується вже на тиждень. Головна причина — різке похолодання у квітні.Про це повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький в ефірі телемарафону."Квітневе похолодання вплинуло на хід посівної — вона фактично на тиждень зупинилася. У порівнянні з минулим роком поки що засіяно на 200 тисяч гектарів земель менше. Але в нашому масштабі, коли заплановано засіяти усіма культурами понад 13 мільйонів гектарів, така затримка не є критичною і в цілому не вплине на кампанію, яка відновлюється і буде тривати цілодобово", — сказав Висоцький.Водночас, за словами посадовця, квітневе похолодання може негативно відобразитися на майбутньому урожаї плодових дерев. Остаточні висновки щодо цього можна буде зробити вже за декілька тижнів."Щодо виробництва зернових та олійних станом на сьогодні критичних наслідків від цієї погоди не спостерігається, адже період вегетації в абсолютній більшості посівів цих культур ще не відбувся. Тому, говорячи про продовольчу безпеку, загрози виробництву зернових, олійних і, відповідно борошна, хліба чи продукції тваринництва станом на сьогодні немає", — запевнив заступник міністра.Нагадаємо, раніше голова громадської спілки "Укрсадвинпром" Володимира Печка також попереджав, що через квітневі заморозки під загрозою опинився майбутній врожай плодових дерев, особливо абрикос. Найбільше весняний мороз уразив три регіони.

Українське підприємство "Філберт" переробляє понад 1 300 тонн фундука в шкарлупі. Цей обсяг включає не лише горіхи з власних плантацій в Одеській області, а й закуплений від інших садівників.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit із посиланням на директора підприємства Максима Шейка. Проте він визнав, що через низьку якість горіх часто вибраковується.За його словами, вітчизняний горіх не завжди відповідає стандартам, тож вибракування фундука має декілька основних причин.Підвищена вологість. Понад 30% вологості для фундука — це вже багато. Причини дві. У багатьох випадках це передчасне збирання, коли горіх зривали з дерев раніше часу достигання. Друга причина — затримка зі збиранням через брак техніки та працівників."Минулого року підприємства не були готові до збільшення врожаю у два-три рази. Фермери навіть не могли навіть підняти фундук із землі", — пояснив Максим Шейко.Моніліоз, пліснява та грибкові захворювання. Основна причина уражень — відсутність комплексних заходів захисту рослин. Ситуація погіршилася."Минулого року з 22 тонн горіха 60% було з моніліозом, ми відмовилися від нього. Мали навіть партії з 20-30% уражених горіхів", — додав він.Лушпиння. Через несвоєчасний збір горіхи дуже важко чистити.Домішки та забруднення. Часто навіть із ручним збиранням у горіхах є трава, каміння, палиці."Це знижує ефективність перероблення", — пояснив фахівець.Пошкодження довгоносиком. Причини — відсутність заходів із захисту."Не можна ними нехтувати", — наголосив Максим Шейко.Нагадаємо, голова громадської спілки "Укрсадвинпром" Володимир Печка повідомив, що через квітневі заморозки під загрозою опинився майбутній врожай плодових дерев, особливо абрикос. Найбільше весняний мороз уразив три регіони.

Через квітневі заморозки під загрозою опинився майбутній врожай плодових дерев, особливо абрикос. Найбільше весняний мороз уразив три регіони.Про це повідомив голова громадської спілки "Укрсадвинпром" Володимира Печка. Він пояснив, що напередодні заморозків у більшості регіонів почався період цвітіння у абрикос. Через це майбутній урожай цього фрукта наразі під загрозою.  "Звісно вже було цвітіння абрикоси, деяких ягідних культур, тому може бути велика ймовірність великих втрат через заморозки. Але такі зниження температури не поодинокі випадки. В принципі, є закономірність, що в квітні й навіть у травні в 10-х числах є висока ймовірність заморозків по Україні", — зауважив експерт.Він наголосив, що найбільшого впливу несприятливі погодні умови можуть завдати у Київській, Харківській та Закарпатській областях."Ми бачимо, що це по всій Україні зберігається тенденція. І в Київській, і в Харківській, і Закарпатській", — додав Печка.Нагадаємо, раніше синоптики повідомляли, що цими вихідними в Україні знову кардинально зміниться погода. Весна знову вступить у права, тож на Вербну неділю та Великдень буде досить тепло.

Новий сорт картоплі під назвою "Наполеон" презентувала компанія "Агріко Україна". Він — нідерландської селекції, розроблений спеціально для промислового перероблення, зокрема, для виробництва чипсів, картоплі фрі та сухого пюре.Про це повідомили аналітики видання EastFruit. Вони цитують представників компанії "Агріко Україна", які зазначили, що сорт уже викликав інтерес у великих переробників, таких як Intersnack і PepsiCo.Насіннєву картоплю цього сорту планують продавати, розпочинаючи  з осені 2025 року."Ґрунтуючись на запитах переробних компаній і результатах польових випробувань у різних зонах України, ми подали сорт на державну реєстрацію. У березні 2025 року його офіційно внесли до реєстру", — повідомили в "Агріко Україна".Упродовж 2023-2024 років сорт тестували у Львівській, Житомирській, Київській та Чернігівській областях. Показники виявилися стабільно високими.За словами фахівців компанії, сорт підходить для середньо- та довгострокового зберігання. Оптимальна температура у сховищі від +9°C, хоча також вивчається зберігання при +6°C.Картопля "Наполеон" має потужне бадилля, великі вирівняні бульби жовтого кольору, високий вміст сухих речовин (понад 24%) та низьку кількість дефектів.Серед основних переваг — стійкість до раку картоплі, золотистої нематоди, вірусів, а також здатність до зберігання. Сорт має незначну схильність до потемніння після приготування та низький акриламід у чипсах.Нагадаємо, декілька днів тому, аграрні аналітики зафіксували, що в Україні продовжує знижуватися вартість картоплі. На той момент кілограм популярного овоча коштував на 14% дешевше, ніж попереднього тижня.

На початку цього тижня на ринок України надійшли перші партії тепличних помідорів. Йдеться про ті овочі, які вирощені в місцевих комбінатах.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit. Вони зазначили, що 2024 року перші партії томатів українські тепличні комбінати відвантажили на ринок у середньому на півтора тижня пізніше, ніж цього сезону."При цьому збори цієї продукції на теперішній момент залишаються малооб'ємними через несприятливі погодні умови", — додали фахівці.Аналітики зауважили, що перші партії тепличного томату українські комбінати зараз пропонують до продажу по 85-110 гривень за кілограм (2,06-2,67 долара за кілограм), що в середньому на 26% нижче, ніж перші партії цієї продукції минулого року.За прогнозами учасників ринку, перші великі партії овочів комбінати матимуть змогу відвантажувати не раніше кінця цього місяця."При цьому на українському ринку основна пропозиція, як і раніше, — імпортний томат виробництва Туреччини", — наголосили українські аграрії.Учасники ринку визнали, що турецький томат пропонується до продажу набагато дешевше, ніж томат із місцевих теплиць. Ціни на імпортну продукцію озвучуються в діапазоні 70-80 гривень за кілограм (1,70-1,94 долара за кілограм).Нагадаємо, наприкінці березня стало відомо, що українська компанія Agrofusion, попри окупацію значних площ вирощування та переробних потужностей на лівобережжі Херсонщини, увійшла до топ-20 світових переробників томатів. Вона переробила за 2024 рік 459 тисяч тонн цих овочів.

У березні 2025 року Молдова експортувала 18,6 тисячі тонн яблука на загальну суму 13,6 мільйона доларів. Вагому роль у цьому відіграє Україна. Хоча, на думку експертів, до кінця весни ці обсяги суттєво зменшаться.Про це повідомили аналітики EastFruit, які послалися на дослідження асоціації Moldova Fruct."Найбільший обсяг яблук минулого місяця відправлено до Росії (9,6 тисячі тонн, 7,1 мільйона доларів) та Румунії (6,6 тисячі тонн, 4,7 мільйона доларів)", — йдеться в повідомленні.У молдовській асоціації додали, що серед великих покупців молдавського яблука також Білорусь (875 тонн), ОАЕ (202 тонни) й Україна (майже 200 тонн)."Для березня вищезгаданий загальний показник експорту перебуває на середньому рівні останніх чотирьох років. Максимальний рівень березневого експортного постачання з Молдови — 41 тисяча тонн зафіксовано 2019 року", — зазначили фахівці.У лютому цього року країна відправила на експорт близько 13 тисяч. тонн яблук — показник нижчий за середній для цього місяця за останні п'ять років. Найбільший обсяг лютневого експорту із Молдови (майже 34 тисячі тонн) зафіксовано також 2019 року."У квітні-травні обсяги експорту яблук помітно знизяться. Проте практично всі товарні залишки яблук урожаю 2024 року, найімовірніше, реалізують на зовнішній і внутрішній "свіжий ринок", тобто постачання яблук на перероблення виявиться мінімальним", — підсумували експерти Moldova Fruct.Нагадаємо, 29 березня стало відомо, що в Індію прибула перша партія українських яблук. Такі торгівельні процеси відбуваються в межах спільної роботи посольства України в Індії, Держпродспоживслужби України та Міністерства закордонних справ України.

Після закінчення війни Україні доведеться обстежити та розмінувати сотні тисяч гектарів своїх земель. Загалом відновлення сільськогосподарських ґрунтів після війни обійдеться Україні у щонайменше 20 мільярдів доларів.Про це свідчать дані дослідження Wageningen University & Research (WUR). За даними фахівців, для відновлення сільськогосподарських угідь України після війни може знадобитися багато років."Ми не знаємо точного впливу важких металів на якість їжі. У високій концентрації вони можуть викликати проблеми з ростом рослин і якістю їжі. У будь-якому випадку виявлення важких металів не проводиться регулярно. Для цього потрібне дороге обладнання", — наголосила викладач біології ґрунту WUR Джулія Бонджорно.Водночас дослідник WUR Сергій Сидоренко наголосив, що наразі в Україні деякі території вже не можна просто повернути сільському господарству. Натомість вони можуть стати заповідниками."Є поля, які не можна легко розмінувати, і багато полів містять нерозірвані боєприпаси глибоко в землі. Тому ми навіть обговорюємо можливість перетворення деяких земель на заповідні території", — зауважив фахівець.Також ще одна складність, з якою Україна може зіткнутися після війни, пов’язана з географічним розподілом чорнозему, адже багато родючих ґрунтів пролягають через лінію фронту на Сході та Півдні України. Більшість із них сильно пошкоджені та забруднені."20 мільярдів доларів — це наша перша оцінка. І, звісно, ​​справа не тільки в грошах: буде великий попит на техніку та людей, яких потрібно буде навчити. І весь цей час українцям також доводиться відбудовувати будинки, інфраструктуру тощо. Тож політики повинні розуміти, що знадобиться багато часу та інвестицій, щоб зерно знову почало надходити", — зауважив професор управління бізнесом та організації в Wageningen University & Research Вілфред Дольфсма.Нагадаємо, раніше фахівці стверджували, що українські агропромислові виробники можуть легко експортувати до Європи цибулю, томат, огірок і перець. Однак у цьому треба дотримуватися норм Європейського Союзу та деяких нюансів перевезення овочів.