# сільське господарство

У сезоні-2025 рівень збирання фруктів — близько 60% порівняно з довоєнним періодом. При цьому фруктосховища завантажені всього на 50% від довоєнних обсягів.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit із посиланням на голову асоціації "Укрсадпром" Тараса Минка."Коли фрукти коштували копійки, це було добре для споживача, але для самої галузі це величезний мінус, оскільки призводило до банкрутства підприємств. Якби така тенденція збереглася дотепер, то в Україні вже не залишилося би садів. Нам би завозили польське, німецьке, інше яблуко за європейськими цінами, які наразі становлять 2,603 євро за один кілограм", — пояснив він.Керівник галузевої асоціації додав, що низькі ціни на фрукти в довоєнний період обумовлювала висока продуктивність садів та інтенсивний тип промислового садівництва в Україні."Основним фактором зростання ціни на фрукти останніми роками стали вартість енергоресурсів, відсутність кадрів і вартість праці. Бракує людей — вони виїжджають із країни. Ті, що залишаються, хочуть працювати мало, а отримувати більше. Невідповідність оплати праці та її продуктивність наразі непорівнянні", — наголосив Минко.Він зауважив, що для збирання врожаю у саду площею 25 гектарів потрібно 250 працівників. Тож у багатьох підприємствах 2022 року зібрано 30% вирощеного врожаю, 2024 року — 60%, цього сезону ситуація не краща.Крім того, за словами керівника "Укрсадпрому", в Україні знищено дуже багато потужностей для зберігання фруктів. Як приклад він навів статистику учасників асоціації, які сумарно вирощують сади на 10 тисяч гектарів. Вони мали до війни близько 110-120 тисяч тонн зберігання в холодильниках."Наразі залишилось десь 60% (потужностей фруктосховищ). Дехто закрився, в декого через кліматичні зміни вимерз урожай яблук. Цього сезону залучено холодильники приблизно на 50-60 тисяч тонн", — констатував Минко.Він зауважив, що в Україні наразі не розвинута культура споживання джемів і варення, це стримує розвиток галузі перероблення. Водночас фермер спрогнозував, що в найближчі п’ять років в Україні відбудеться бум будівництва переробних підприємств, що спеціалізуватимуться на виготовленні такої продукції."Якщо подивитися на ринок, то ті, хто буде дивитися на таке перероблення, матимуть великі перспективи незалежно від кількості наявних підприємств. Якщо наші батьки масово займалися закрутками, то наші діти купуватимуть готові продукти. Відтак це дуже перспективна та цікава галузь, яка через три-п’ять-сім років дуже потужно вистрелить", — підсумував керівник "Укрсадпрому".Нагадаємо, в Національному банку України повідомили, що споживча інфляція розпочала сповільнюватися ще в червні. Така позитивна динаміка досі зберігається, проте темпи зростання цін перевищують прогнози..

Використання посадкового матеріалу часнику з теплих країв у холодному кліматі може призвести до збитків у виробництві. Однак якщо зробити навпаки, це працює доволі ефективно.Такий висновок зробили аналітики проекту EastFruit із посиланням на засновника підприємства "Чистий продукт" Сергія Паращенка.Він навів приклад: українські сорти часнику дуже добре почуваються в Іспанії, тоді як у Німеччині та Франції — викидають стрілки лише частково."Приклад — успішне використання нашого ґатунку в Іспанії. Там він формує набагато більше листя та більшу цибулину", — наголосив фермер.Однак він при цьому зауважив: якщо ви хочете розвинути виробництво в Україні на іспанському часнику, то зазнаєте фіаско."Також виникнуть проблеми, якщо зв'яжете свій бізнес зі сортами, що не стріляють. Перспектива в Україні є тільки в сортів місцевої селекції, що стріляють, хоча в Іспанії, Ізраїлі й Індії буде інакше", — додав аграрій.За словами Паращенка, в Іспанії українські сорти стрілкуються ще краще, ніж в Україні (7-8 листків проти 14 там), бо на Піренейському півострові для них комфортніші умови — немає зими та стресу від морозу."Наш часник в Іспанії "шикує", навіть додає внутрішні зубки, а в нас лише один ряд. Водночас в інших країнах (Німеччина, Франція) український сорт "стріляє" лише частково. Часник має свою генетичну пам'ять і дуже залежить від районування — саме тому кажуть, що кожна країна має часник", — пояснив виробник.Загалом експерти стверджують, що зараз настає пік експортного сезону різдвяних постачань часнику. Вони констатували, що в цілому ринок працює безперебійно.Нагадаємо, раніше комерційний директор "Ван Дайк Технікс" Андрій Марущак наголошував, що вже впродовж тривалого часу українці споживають переважно китайський часник. Українського часнику в нас немає та не буде. І це зовсім не через погоду — в Україні досі критично мала кількість професійних виробників часнику..

Ціни на сливу цього сезону виявилися значно вищими, ніж попередніми роками. Річ у тому, що весняна негода суттєво вплинула на врожай сливи в Україні цього року.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit із посиланням на президента Української плодоовочевої асоціації Тараса Баштанника."Щодо сливи цього року були втрати. Відповідно, вражай в середньому нижчий на 15-20%. А от ціна на 30-40% вища", — констатував він.При цьому фермер вважає, що, в принципі, сезон можна назвати вдалим на свіжому ринку. Адже прогнози були гіршими, зважаючи на те, як вплинули на процес весні погодні умови.За його словами, традиційно в Україні мало перероблення сливи. В цьому плані країна суттєво поступається, наприклад, Молдові та Сербії."Україна — це свіжий ринок. Цього року слива досить непогано проявила себе в частині виторгу. Втрати є, але ціна вища. Тому, в принципі, я думаю, що не все так погано", — наголосив президент Української плодоовочевої асоціації.Також він оцінив цінову ситуацію щодо груші та яблука, яка теж не є однозначною. Це пов'язано з тим, що весняна негода вплинула на всі врожаї."Ще трошки зарано говорити фінально про грушу. Бо статистиків ще немає. Але вже можна зробити певні висновки. Груша — це все ж позиція для свіжого ринку. На перероблення вона особливо ніколи не йде", — зазначив фахівець.Він зауважив, що насправді груш в Україні ніколи не вистачало. Йдеться про продукт хорошої якості, особливо для закладки на зберігання. Тому експерт визначив, що врожай груші цього року непоганий, і ціни хороші."Так само і щодо яблука. Цього року врожай, можливо, й не ідеальний, але точно кращий, ніж минулого року. Плюс хороші ціни. В експортерів немає особливих проблем, вони ефективно експортують українські яблука в Азію, на Схід і в Європу", — підсумував Тарас Баштанник.Нагадаємо, наприкінці серпня фахівці розповідали про тенденцію продовження зниження цін на яблука. Головною причиною називали низький попит..

Подальше зниження цін на ринку цибулі в Україні спричиняє збільшення пропозиції продукції невисокої якості. На теперішній момент вона не має активний попит.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit. За словами фермерів, частка некондиційних овочів у загальному обсязі врожаю 2025 року щонайменше вдвічі перевищує торішні показники.Зокрема, зараз виробники пропонують цибулю до продажу в діапазоні 4-9 гривень за кілограм (0,10-0,21 долара за кілограм), залежно від якості й обсягів запропонованих партій продукції, що в середньому на 15% дешевше, ніж тижнем раніше.Причиною зниження цін на цибулю експерти назвали збільшення пропозиції на ринку цієї продукції середньої та низької якості."Через затяжні дощі в період збиральних робіт якість врожаю істотно постраждала, внаслідок чого продукція виявилася непридатною для тривалого зберігання", — зауважили аналітики.Вони додали, що, намагаючись у найкоротший термін реалізувати таку цибулю, продавці все частіше вдаються до зниження відпускних цін на свою продукцію."Тим часом продукція високої якості зараз рідко надходить у продаж, оскільки фермери вважають за краще тримати її в сховищах, чекаючи вищих цін", — пояснили експерти.Вони констатували, що зараз цибуля в Україні вже коштує в середньому на 42% дешевше, ніж за аналогічний торішній період. Ключові гравці ринку не відкидають того, що найближчими днями понижувальний тренд може наростати, адже пропозиція цибулі на внутрішньому ринку продовжує збільшуватися.Нагадаємо, декілька днів тому в Державній службі статистики повідомляли, що споживча інфляція в Україні сповільнилася до 11,9% у річному вимірі станом на вересень. Очікується, що ця тенденція зберігалася й надалі. Проте темпи зростання цін перевищують прогнози..

На Одещині завершують другий рік експерименту з вирощування бавовнику. Цю культуру фермери разом із науковцями випробовують у різних кліматичних умовах, щоб оцінити її потенціал для українського аграрного ринку.Про це повідомило "Суспільне" з посиланням на голову депутатської групи "Аграрії Одещини" в Одеській обласній раді, фермерку Аллу Стоянову."Ми розуміли, що на нас чекають сильні зливи, тому вирішили зібрати врожай на три тижні раніше, ніж планувалося. Ми просто не могли дозволити собі втратити якість сировини, особливо через можливі дощі", — пояснила вона.Фермерка зазначила, що на полях залишилося декілька коробочок бавовника, які ще не встигли розкритися через похолодання. Однак у планах фермерів — використати технології десикації, щоби прискорити процес дозрівання.Стоянова також додала, що зібрані партії бавовни вже відправлені до лабораторій в Узбекистані для аналізу, оскільки в Україні ще немає відповідних умов, де можна було би перевірити якість волокна."Це дуже важливо для нас, оскільки в Україні досі немає можливостей для аналізу якості волокна, зокрема щодо придатності до виготовлення оборонних матеріалів чи текстилю", — зауважила вона.Минулого року аграрії на Одещині випробували лише чотири сорти бавовника. Вже цього року їхня кількість збільшилася до 22. Як зазначила Стоянова, вибір сортів став більш різноманітним, адже враховували досвід минулого року."Минулого року сорти, які ми обирали, були середньопізні та пізні, і тому бавовник розкривався пізніше, ніж ми очікували. Цього року ми додали болгарські сорти, і вони показали дуже гарні результати. Розкрилися значно раніше, і, хоча ми зібрали врожай раніше, ніж планували, для болгарських сортів це був вчасний збір", — розповіла фермерка.Одним із ключових моментів, на які звернули увагу, став також різний потенціал волокна. За словами Стоянової, навіть якість волокна в болгарських сортах вища, що сприяло кращому результату. На міжнародній конференції з бавовнику, де брали участь представники Болгарії та Узбекистану, обговорювалися перспективи селекції для українських умов.Один із найбільших викликів, з яким стикнулися фермери цього року — це відсутність опадів. З початку літа на Одещині не було дощів понад два місяці. Однак, як розповіла Стоянова, бавовник доволі добре витримав посуху, навіть у тих ділянках, де не було зрошення."Ми висадили частину сортів без зрошення під природні опади, і, на наше велике здивування, вони витримали посуху і дали непоганий врожай. Без зрошення ми отримали до тонни з гектара, а якість волокна була значно кращою", — зазначила фермерка.Водночас на зрошуваних ділянках врожайність виявилася вищою: отримали 2,6 тонни з гектару. Це показник, який дає можливість говорити про потенціал цієї культури за оптимальних умов, додала Стоянова."Держава вперше дозволила завезення насіння бавовнику, що було заблоковано до цього часу. Окрім того, прийняті два закони, які дозволяють вирощувати бавовник в Україні та сприяють розвитку селекції", — пояснила вона.Фермерка зазначила, що Україна активно працює над створенням власних сортів, зокрема на базі Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства в Одеській області. Вже наступного року планується висадити перші поля з українськими сортами бавовнику. Держава також надає фінансову підтримку аграріям, що займаються вирощуванням бавовника."Цього року Міністерство аграрної політики надає державну підтримку у розмірі 10 тисяч гривень на гектар для тих, хто вирощує бавовник. Це значна допомога, хоча вона й не покриває всіх витрат. Проте, враховуючи нинішні умови війни, ця сума є досить важливою", — зауважила Стоянова.Попри те, що вирощування бавовника в Україні перебуває на початковому етапі, Стоянова впевнена, що з часом Україна може стати одним з лідерів у виробництві цієї культури."Зважаючи на наші родючі землі, Україна має великий потенціал стати одним із провідних виробників бавовнику у світі. Це, безумовно, вплине не тільки на текстильну промисловість, але й на стратегічну безпеку держави, адже бавовна є важливим компонентом для виробництва боєприпасів", — підсумувала вона.Завдяки цьому експерименту Україна має шанс не лише забезпечити свої оборонні потреби, але й створити новий важливий напрямок в аграрному секторі, який стане основою для майбутнього. Наступні кроки — це збереження та розвиток наукової бази, впровадження інноваційних технологій і розширення площ під бавовником.На думку Стоянової, країна може забезпечити потреби оборони лише за допомогою значної кількості бавовняних плантацій, що розвиватимуться у найближчі роки.Нагадаємо, що в Україні запустили новий фінансовий інструмент для аграріїв — аграрні ноти. Нововведення узгодили з головою Національної комісії з цінних паперів і фондового ринку Русланом Магомедовим..

Загальні обсяги зовнішньої торгівлі молокопродуктами у жовтні 2025 року склали 53 мільйони доларів. Вони зросли на 1,4% порівняно зі серпнем (52,2 мільйона доларів).Про це повідомила експертно-аналітична служба Спілки молочних підприємств України (СМПУ)."Обсяги експорту у жовтні (21,2 мільйона доларів) зросли на 2,4% проти вересня, проте були на 8% менше від серпня (23 мільйони доларів)", — ідеться в повідомленні.Аналітики додали, що в жовтні вартісна структура експорту сформувалася таким чином: 30% — сири; 25% — масло вершкове; 24% — молоко та вершки згущені.У жовтні 2025 року порівняно з жовтнем 2024 року вартісна структура експорту суттєво не змінилася: знизилися частки масла (з 30 до 25%), молока та вершків згущених (із 25 до 24%).Обсяги імпорту у жовтні склали 31,8 мільйона доларів і залишилися на рівні вересня (31,6 мільйона доларів), і зросли на 20,5% порівняно зі серпнем (26,2 мільйона доларів).У жовтні 2025 року проти жовтня 2024 року вартісна структура імпорту суттєво не змінилася, зокрема, частка сирів усіх видів склала 79,6%; масла — 6,4%; кисломолочних продуктів — 5,3%.Сальдо експорту-імпорту у жовтні було негативним (-10,6 мільйона доларів), як і у вересні (-10,9 мільйона доларів) (у серпні воно було -3,2 мільйона доларів).Співвідношення обсягів експорту / імпорту: у жовтні — 0,66; у вересні — 0,65; тоді як у серпні — 0,88. Експерти підсумували, що в жовтні обсяги експорту дещо зросли — до 21,2 мільйона доларів (+1,4%), проте залишилися на низькому рівні."Обсяги імпорту залишилися незмінними — 31,8 мільйона доларів — максимально за 2025 рік", — підсумували аналітики Спілки молочних підприємств України.Нагадаємо, що, за інформацією аналітика Асоціації виробників молока Георгій Кухалейшвілі, в жовтні в Україні змінилися ціни на молочні продукти. Подешевшали йогурт і деякі види сирів, тоді як решта товарів подорожчали..

Після активного літнього експорту вершкового масла склади підприємств розпочали заповнюватися, а реалізація продукції всередині країни стає дедалі складнішою. Експортні продажі теж натрапляють на додаткові труднощі.Про це повідомили аналітики видання "ІнфАгро". Вони констатували, що зараз стабільно продавати продукцію можуть переважно ті виробники, які готові йти на суттєве зниження цін."Зазвичай це компанії, яким бракує оборотних коштів. Проте поточний рівень цін є збитковим для більшості виробників, що працюють у сегменті масла разом зі сухим знежиреним молоком або казеїном", — пояснили фахівці.Вони додали, що через подорожчання сировини виробництво стає менш рентабельним: закупівельні ціни на молоко, необхідні для беззбитковості, залишаються недосяжними для більшості підприємств."Наприкінці жовтня спостерігалося помітне здешевлення блокового масла. Водночас виробники фасованої продукції утримують дещо кращі позиції, однак конкуренція на цьому ринку посилюється. Для збільшення продажів компанії вимушені проводити акційні знижки, що негативно впливає на прибутковість", — ідеться в повідомленні.Аналітики зауважили, що ситуація з експортом теж складна. Частина підприємств знижує ціни, щоб утриматися на зовнішніх ринках, зокрема, в Молдові. Попит на українське масло на Кавказі зберігається, однак обсяги реалізації там обмежені.Очікування щодо додаткових можливостей після запровадження нових безмитних квот до ЄС не виправдалися — попит європейських трейдерів супроводжується нижчими ціновими пропозиціями, які не покривають собівартість виробництва."Через збитковість виробництва деякі заводи вже скоротили або тимчасово припинили випуск масла. В результаті обсяги виробництва в жовтні стали нижчими, ніж минулого року, що є першим таким випадком за останній період", — підсумували аналітики.Нагадаємо, що станом на 13 жовтня в Україні спостерігалися цікаві цінові коливання на ринку молочних продуктів. Вони відображали динаміку попиту та пропозиції на популярний товар, а також загальну ситуацію в економіці..

Національний банк України у жовтневому інфляційному звіті збільшив оцінку врожаю зернових і зернобобових 2025 року до 61,5 мільйона тонн з 57,9 мільйона тонн у липневому звіті. Натомість знижено оцінку врожаю олійних до 19,3 мільйона тонн з 21 мільйона тонн.Відповідні дані опубліковано на сайті Національного банку України."За припущеннями НБУ, 2026-2027 років обсяги врожаїв зернових і зернобобових зростатимуть завдяки подальшому підвищенню продуктивності агросектору та збільшенню посівів кукурудзи й інших зернових культур у регіонах з нижчим впливом кліматичних змін", — йдеться у документі.У Нацбанку додали, що врожай олійних культур, посіви яких зосереджені в південних регіонах, стане нижчим через негативний вплив кліматичних змін, посилений довгостроковими наслідками руйнування Каховської ГЕС для зрошувальних систем регіону."Зберігатиметься й вплив безпекової ситуації в прифронтових регіонах Півдня, що погіршує умови для проведення посівної кампанії під урожай 2026 року та сповільнює темпи розмінування земель", — ідеться у звіті.Тож Нацбанк України покращив прогноз урожаю зернових на 2026 рік з 59,6 мільйона тонн до 62,9 мільйона тонн, на 2027 рік — зі 60,4 мільйона тонн до 63,5 мільйона тонн.Водночас очікування врожаю олійних зменшені наступного року до 21,4 мільйона тонн з 22 мільйонів тонн, на 2027 рік — до 22,2 мільйона тонн з 22,8 мільйона тонн."Проте НБУ очікує збереження від’ємного внеску галузі тваринництва в додану вартість сільського господарства через подальше скорочення поголів’я (за винятком птахівництва)", — зазначається також у звіті.Раніше Держстат інформував, що обсяги врожаю ранніх культур (пшениця, ячмінь, ріпак, зернобобові) станом на 1 жовтня 2025 року сягнули 32,6 мільйона тонн, тоді як за результатами жнив 2024 року — 31,9 мільйона тонн (+2,1%).Цьогорічне зростання забезпечене насамперед унаслідок вищого врожаю пшениці (+3,9%) та зернобобових культур (+35%), тоді як врожай ячменю практично сягнув рівня минулого року (-0,6%), а врожай ріпаку на 10,7% нижчий від торішнього.Нагадаємо, вчора аналітики констант ували, що в деяких районах Херсонської області фермери розпочали частково відмовлятися від посіву соняшнику та переходити на інші технічні культури, наприклад, льон. Також замість зернових вирощують овочі та баштанні..

У деяких районах Херсонської області фермери розпочали частково відмовлятися від посіву соняшнику та переходити на інші технічні культури, наприклад, льон. Також замість зернових вирощують овочі та баштанні.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit із посиланням на директора департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської ОВА Дмитра Юнусова.Він констатував, що на Херсонщині 2025 року фіксують аномальну спеку та відсутність опадів, у результаті чого повністю знищено врожай на 100 тисячах гектарів."Наші аграрії надають перевагу овочам, оскільки на невеликій площі можна заробити більше коштів, саме саджаючи овочі", — зазначив чиновник.Він пояснив, що для овочів обов’язково необхідне зрошення. Завдання першочергове — це відновити якнайбільше площ зрошення."Зараз ми можемо це робити на Інгулецькій зрошувальній системі. Ми відновили доступ до 3 000 гектарів 2024 року, вже понад 1 000 гектарів 2025 року відновили та плануємо збільшувати площі зрошення на декілька тисяч наступного року", — поінформував Юнусов.Найбільше посівів зернових і технічних культур втрачено в територіально найближчому до знищеного Каховського водосховища Бериславському районі."Без відновлення Каховського водосховища ми перетворюємося дійсно на пустелю. Я вважаю, що альтернативи відновленню Каховського водосховища не існує", — наголосив директор департаменту Херсонської ОВА.Він додав, що зараз це видно за Інгулецькою зрошувальною системою, яка має свої особливості."Вона бере воду з Інгульця, але вона дуже солена й іншої якості, ніж дніпровська. Й наші аграрії цією водою не можуть поливати деякі культури, яким необхідно більше води, оскільки від цього будуть засолюватися землі", — пояснив Дмитро Юнусов.Нагадаємо, що цього року на Херсонщині подвоїли площі під овочами та баштанними. Розмінування полів і часткове відновлення зрошення на правобережжі області сприяли збільшенню посівних площ..

Європейська комісія планує провести зустрічі з представниками Угорщини, Словаччини та Польщі, щоби переконати їх скасувати встановлені односторонні обмеження на експорт з України деяких видів аграрної продукції.Про це заявив під час брифінгу для журналістів у Брюсселі заступник головної речниці Єврокомісії Олоф Гілл. Його цитує "Європейська правда". Майбутня зустріч пов’язана з набранням чинності з 29 жовтня нової торгівельної угоди з Україною Євросоюз хоче, щоб Угорщина, Словаччина та Польща скасували обмеження на експорт з України через те, що нова угода забезпечить збалансовані умови торгівлі. "Щоби було цілком зрозуміло: цього тижня набрала чинності оновлена угода про поглиблену та всеохопну зону вільної торгівлі між ЄС та Україною. Ми переконані, що вона забезпечує належний баланс між, з одного боку, наданням Україні життєво важливої економічної підтримки через сприятливі торговельні умови, а з іншого — надійним і належним захистом чутливих економічних секторів ЄС", — заявив Гілл.Він додав: в Європейському Союзі вважають, що в новій угоді цей торгівельний баланс досягнуто належним чином."Ми не вбачаємо жодних підстав для подовження заборон на експорт", — акцентував речник Єврокомісії.Тому, за його словами, розпочинається діалог із зазначеними державами-членами, маючи на меті домогтися скасування цих заборон."Це — наш єдиний пріоритет на цьому етапі", — констатував він.Відповідаючи на запитання щодо того, чи розглядає Єврокомісія питання примусу до скасування обмежень у судовому порядку, Олоф Гілл зауважив, що "ми розглядатимемо інші можливі варіанти дій лише у тому випадку, якщо ці переговори не призведуть до бажаного результату".Нагадаємо, що Україна працює над створенням посад аграрних аташе при дипломатичних і торгівельних установах за кордоном. Так звана аграрна дипломатія може стати стратегічним кроком для нашої країни..

Тривалий період стагнації в сегменті моркви, який спостерігали на українському ринку з початку осені, замінило підвищення відпускних цін на ці коренеплоди.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit. За даними щоденного моніторингу, лише з початку тижня морква на українському ринку подорожчала в середньому на 12%."Зараз виробники готові відвантажувати цю продукцію по 7-13 гривні за кілограм (0,17-0,31 долара за кілограм) залежно від якості й обсягів партій овочів, що пропонуються", — йдеться в повідомленні.За словами ключових гравців ринку, зростанню цін на моркву сприяє помітне підвищення торгівельної активності в цьому сегменті."Водночас більшість господарств призупинили продаж коренеплодів високої якості в очікуванні ще більшого зростання цін і заклали основний обсяг врожаю на зберігання", — зауважили експерти.Вони додали, що до реалізації аграрії пропонують лише надлишки, внаслідок чого пропозиція цих коренеплодів на ринку дещо скоротилася."Але, попри подорожчання, зараз морква в Україні пропонується до продажу в середньому на 54% дешевше, ніж за аналогічний період минулого року", — наголосили аналітики.При цьому учасники ринку не виключають, що тенденція зростання цін може бути тимчасовим явищем."Подальше подорожчання може мотивувати фермерів розпочати розпродаж моркви зі сховищ, що призведе до збільшення постачання та, як наслідок, до зниження цін", — припустили експерти.Нагадаємо, декілька днів тому повідомлялося, що в українських магазинах помітно зросли ціни на тепличні овочі. Йшлося про огірки, помідори, зелену цибулю та броколі, тоді як картопля, капуста та сезонні дині подешевшали..

Компанія "Маїс" розпочала будівництво першого в Україні заводу повного циклу з перероблення картоплі. Запуск підприємства, що вироблятиме до 60 тисяч тонн продукції на рік, заплановано на 2027 рік.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit. Вони зазначили, що це усуне суттєву прогалину, адже Україна — єдина держава Європи, де досі не виробляють картоплю фрі.Рішення про перехід до нового напрямку засновник компанії Сергій Терещук пояснив необхідністю заповнити порожню нішу."Крім картоплі фрі, зараз імпортуються картопляні пластівці та борошно", — пояснив він.Терещук назвав цей крок першим до створення цивілізованого ринку картоплі в Україні."Завод будується в індустріальному парку в регіоні, який обслуговуватиме аграріїв на Черкащині та Київщині", — уточнили аналітики.За словами Терещука, головною перешкодою для такого виробництва завжди була відсутність сировини потрібної якості. Для фрі необхідні спеціальні сорти картоплі з високим вмістом сухої речовини та правильною видовженою формою бульби, яку неможливо виростити без поливу.Саме тому "Маїс" розпочав проект із насінництва та випробування сортів. Підприємство працюватиме за змішаною моделлю: частину сировини (мета — не менше 50%) вирощуватимуть самі, а решту — отримуватимуть за контрактами з фермерами в радіусі приблизно 150 км."Для забезпечення безперервного перероблення протягом цілого року компанія вже має сховище на 20 тисяч тонн і планує будівництво ще щонайменше чотирьох", — зауважив Терещук.Оскільки потужність заводу в 60 тисяч тонн готової продукції перевищує потреби внутрішнього ринку, компанія також орієнтується на експорт до країн ЄС і Близького Сходу.За словами Сергія Терещука, створення прогнозованого ринку з довгостроковими контрактами між фермерами, переробниками та ритейлом є критично важливим для стабілізації картопляного бізнесу.Нагадаємо, у квітні стало відомо, що новий сорт картоплі під назвою "Наполеон" презентувала компанія "Агріко Україна". Він — нідерландської селекції, розроблений спеціально для промислового перероблення, зокрема, для виробництва чипсів, картоплі фрі та сухого пюре..

Сезон лохини цього року в Україні розпочинався з ціни 300-450 гривень за кілограм, а завершився на 200-270 гривень за кілограм, у розпал продажів — 100-150 гривень за кілограм. Це майже вдвічі більше, ніж торік.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit із посиланням на інформаційно-аналітичну агенцію "АПК-Інформ".Експерти зазначили, що навіть така ціна влаштовує не всіх виробників, які виробляють доволі якісну продукцію."Усі скаржаться на подорожчання ресурсів для виробництва, зокрема, робочої сили, вихід на ринок великих обсягів неякісної лохини, яка не дає ціні зростати, та подальше зниження кількості споживачів через війну", — зазначили аналітики.Також вони додають до переліку проблемних моментів імпорт лохини, який стримував ціну.На думку засновниці компанії "Фруктовий сад" Анни Домбровської, найімовірніше, ціною залишилися незадоволені виробники із Закарпаття, які зазвичай виходять на ринок першими, а цього сезону їхній вихід через погоду збігся з Київщиною, і вони, звісно, втратили."Для них ціна насправді була низькою, але ми отримали непоганий врожай на відкритому ґрунті, і для нас 130 гривень за кілограм у пік сезону, що є дуже гарною ціною", — сказала вона.Засновниця агрокомпанії констатувала, що, крім того, була низка й інших регіонів, які дуже постраждали від погоди, зокрема, граду."Тому цього сезону вирощування лохини у відкритому ґрунті було більше схоже на лотерею", — підсумувала Анна Домбровська.Нагадаємо, раніше фахівці розповідали, що минулого року українські фермери експортували в Європу набагато більше лохини, ніж попередніми сезонами. Це відбувалося, попри не зовсім сприятливі для цього погодні умови..

Обмежена пропозиція тепличних помідорів на українському ринку дозволяє місцевим комбінатам активно підвищувати ціни на цю продукцію.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit. Вони зазначили, що зростання цін на ці овочі в Україні триває вже третій тиждень поспіль.За інформацією щоденного моніторингу проекту, на теперішній момент українські тепличні комбінати пропонують до продажу томати по 80-90 гривень за кілограм (1,91-2,15 долара за кілограм), що в середньому на 14% дорожче, ніж наприкінці минулого тижня.Як зазначили гравці ринку, постачання тепличних томатів із місцевих комбінатів зараз доволі малооб'ємні та нестабільні.Зокрема, низка господарств уже заявила про завершення реалізації продукції поточного обороту. В інших же стаціонарних теплицях дозрівання культур сильно сповільнилося через похолодання, а постачання з парникових теплиць зовсім припинилося."Компенсувати брак пропозиції місцевих тепличних овочів імпортною продукцією теж поки що не вдається", — наголосили експерти.До речі, внаслідок подорожчання ціни на тепличні помідори в Україні вже в середньому на 22% вищі, ніж наприкінці жовтня 2024 року.При цьому виробники мають намір і надалі підвищувати ціни в цьому сегменті за умови збереження нинішніх темпів збуту, пояснюючи своє рішення обмеженою пропозицією продукції з місцевих комбінатів.Нагадаємо, раніше експерти констатували, що в більшості стаціонарних тепличних комбінатах дозрівання овочів сильно сповільнилося через похолодання в Україні, а постачання цієї продукції з парникових теплиць припинилося взагалі..

Поблизу Обухова Київської області розпочалося будівництво заводу з тунельного заморожування ягід і овочів. Його проводить компанія "Голдбері". Вона вже вирощує овочі та ягоди на 51 гектарах і планує розширити площі до однієї тисячі гектарів.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit, які послалися на керівника підприємства Володимира ЧорнобаяЗа його словами, нова переробна лінія дозволить компанії переробляти від однієї до двох тисяч тонн власної продукції щороку, а в перспективі — до 60 тонн на добу.Підприємство працює над створенням повного циклу виробництва, де ягідництво, овочівництво та перероблення будуть об’єднані в єдину систему."Ми будуємо бізнес так, щоби виробник і переробник стали єдиною командою. Наша мета — стабільно постачати якісну сировину та розвивати експорт", — зазначив Володимир Чорнобай.Компанія вже має 51 гектар під ягідними й овочевими культурами (малина, суниця, солодкий перець, цукрова кукурудза) та планує розширити площі зрошення до однієї тисячі гектарів протягом найближчих п’яти років.Цього року "Голдбері" вперше вийшла на зовнішні ринки, відправивши на експорт 40 тонн полуниці та готуючи постачання 100 тонн замороженої малини."Ми маємо показати Європі, що є серйозними партнерами, вміємо працювати на високому рівні та готові до систематичної співпраці", — наголосив Чорнобай.Нагадаємо, що, за інформацією кандидата сільськогосподарських наук (Інститут садівництва НААН) Олександра Ярещенка, розпочинаючи з 2021 року, в Європейському Союзі спостерігається різке зростання попиту на заморожені плоди ожини. Це доволі цікава нішева ягідна культура. Навіть попри обмежений обсяг ринку свіжих ягід і нестабільний ринок перероблення, попит на ці ягоди зберігається досі..