# сільське господарство

Показник урожайності яблуневого саду в 30 тонн із гектара більше не рятує господарства від збитків. А ще декілька років тому такі показники вважалися цілком задовільними.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit із посиланням на головного агронома ТОВ "Санні Гарден" Андрія Кузьміченка.На думку фахівця, стрімке подорожчання енергоресурсів, засобів захисту рослин і робочої сили кардинально змінило фінансову математику галузі.За його розрахунками, сад розпочинає працювати в плюс лише тоді, коли стабільно дає від 80 тонн із гектара — і це без урахування так званої "через рік" урожайності.Кузьміченко навів конкретні орієнтири: господарства, які перейшли на сучасні системи формування крони, збирають до 70 тонн із гектара навіть без зрошення."А сади з краплинним поливом у кращі роки впритул підходять до 100 тонн із гектара", — наголосив він.Однак агроном застеріг: сам лише великий урожай ще не означає успіху. Вирішальну роль відіграє якість продукції — саме вона визначає, чи знайде товар свого покупця."Погода та ринок — поза контролем агронома. Тому вся увага має бути зосереджена на тому, чим можна керувати: технології, собівартості та якості", — підсумував Андрій Кузьміченко.До речі, головний агроном "Файно Фрут" із Закарпатської області Олександр Лозінський зазначав, що садівничі господарства в Україні дедалі частіше скорочують площі під яблунями. Вони більше віддають перевагу черешні та ягідним культурам, які дозволяють швидше повернути вкладені інвестиції.Нагадаємо, що на початку червня в Україні фіксували зниження цін на місцеву суницю садову. Основною причиною такої тенденції експерти називали стрімке збільшення пропозиції ягоди з південних регіонів країни на тлі стриманого попиту з боку споживачів..

Садівничі господарства в Україні дедалі частіше скорочують площі під яблунями. Вони більше віддають перевагу черешні та ягідним культурам, які дозволяють швидше повернути вкладені інвестиції.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit із посиланням на головного агронома "Файно Фрут" із Закарпатської області Олександра Лозінського.За його словами, підприємство вже розпочало оновлення садів, поступово замінюючи старі яблуневі насадження, що втратили економічну ефективність."Минулого року господарство заклало два гектари нового яблуневого саду та шість гектарів суниці садової, а найближчим часом планує висадити ще близько чотирьох гектарів черешні", — зазначив він.Садівник розповів, що раніше компанія спеціалізувалася переважно на яблуках, однак зараз поступово змінює пріоритети. Це пов’язано з тенденціями ведення бізнесу, які планують й інші українські господарства.Агроном констатував, що новий черешневий сад формуватимуть переважно з ранніх і середньостиглих сортів."Такий підхід дає можливість виходити на ринок до початку масового сезону та отримувати кращі цінові умови", — пояснив він.У компанії також наголосили на важливості диверсифікації виробництва."Ягідні культури забезпечують швидший обіг коштів, а розвиток черешневого напрямку має підвищити фінансову стійкість господарства та зменшити залежність від виробництва яблук", — конкретизував Олександр Лозінський.Нагадаємо, що на початку червня в Україні фіксували зниження цін на місцеву суницю садову. Основною причиною такої тенденції експерти називали стрімке збільшення пропозиції ягоди з південних регіонів країни на тлі стриманого попиту з боку споживачів..

Цього тижня на українському ринку спостерігається тенденція до зниження цін на тепличні огірки. Чергове здешевлення в цьому сегменті на початку червня називають традиційним.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit. Вони пояснили таку тенденцію збільшенням пропозиції овочів із літніх теплиць.Станом на теперішній момент основні продажі огірків українські тепличні комбінати здійснюють за ціною 35-65 гривень за кілограм (0,79-1,47 долара за кілограм). Це в середньому на 17% дешевше, ніж тижнем раніше."Причиною здешевлення цієї продукції, на думку експертів проєкту, став так званий сезонний фактор, коли на ринку розпочала зростати пропозиція цих овочів із місцевих господарств", — зауважили фахівці.За словами представників комбінатів, головною причиною зниження цін є доволі значна пропозиція огірків із літніх теплиць господарств південного регіону, які надходять у продаж у середньому по 25 гривень за кілограм (0,56долара за кілограм)."Попри чергове зниження цін, на теперішній момент українські комбінати відвантажують огірки в середньому на 17% дорожче, ніж на початку червня 2025 року", — констатували аналітики.Нагадаємо, вчора фахівці інформували, що в Україні продовжується зниження цін на ранню капусту. За даними аналітиків, за минулий тиждень середня вартість впала приблизно на 22% і нині становить 11-18 гривень за кілограм..

Через несприятливі погодні умови у селі Василівка Болградського району Одеської області загинуло найбільше в Україні лавандове поле. На жаль, коріння рослини не витримало морозу, лавандові кущі висохли.Про це повідомило видання "Бессарабія Inform" із посиланням на проєкт Laviana estate.Варто зазначити, що лавандове поле в самому серці Бессарабії висадили ще 2019 року. Воно було улюбленою локацією для фотозйомок. Зазвичай у сезон цвітіння лаванди, у період з червня по липень, поле відвідували тисячі людей.Уже у квітні 2026 року організатори повідомили про перейменування проєкту з Lavender у Laviana estate. Крім того, на оновленій сторінці також зазначили, що довелося викорчувати велику кількість лавандових кущів і залишити лише чотири гектари поля, засіяних рослиною."Ми вже не найбільше лавандове поле в Україні. Але для ваших красивих фото ми залишили чотири гектари лаванди, цього достатньо для розміщення фотолокацій", — інформували організатори.Однак 1 червня напередодні відкриття сезону організатори повідомили про загибель рослин."Чи буде цього року існувати фотопроєкт Laviana estate — ми не знаємо, але намагаємося зробити все можливе, щоби реанімувати лавандове поле", — зазначили на сторінці проєкту.Разом з тим координатори закликали підтримати проєкт, купивши екологічну крафтову продукцію, яку готували на сезон 2026 року. Серед асортименту — ефірні олії, гідролати, лавандовий мед, догляд за тілом і аромадекор."Просимо вас підтримати нас, купивши продукцію, яку виготовили на сезон 2026 року. Ми розпродаємо все за приємними цінами. Пишіть у дірект або телефонуйте за номером 096-233-42-01. Віримо, що ми можемо пройти це разом", — підсумували організатори.Нагадаємо, що в Україні є чимало чудових місць, де можна гармонійно поєднати відпочинок, красиві краєвиди та нові яскраві враження..

Кабінет міністрів України усунув диспропорції, які призводили до заниження оцінки земельних ділянок та позбавляли місцеві бюджети додаткових надходжень. Відповідну постанову ухвалено 27 травня.Про це повідомила пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України."Нові правила вдосконалюють загальну методологію, що запроваджена після реформи 2021 року, та пропонують ефективніші рішення для розвитку громад", — ідеться в повідомленні.Насамперед постанова скасовує жорстку прив'язку до адмінцентру під час визначення базових показників. Раніше визначення рентного доходу залежало винятково від кількості населення адміністративного центру громади. Через це, якщо в межах громади були інші — більші чи економічно активніші населені пункти, — оцінка земельних ділянок на всій території громади занижувалася. Тепер громадам дозволено використовувати для розрахунків показники найбільш розвиненого населеного пункту."Окремий блок змін стосується земель оздоровчого та курортного призначення", — пояснили у відомстві.Часто такі ділянки розташовані в містах і селищах, займають великі площі у привабливих зонах. Після ухвалення методики 2021 року їхня нормативна оцінка суттєво знизилась. Санаторії та курортні комплекси сплачували значно менший податок."Тепер такі землі оцінюватимуться за тим же коефіцієнтом, що й забудовані земельні ділянки населених пунктів. Тобто за вищим показником, оскільки вони активно використовуються і приносять дохід. Крім того, уряд уточнив перелік курортно-рекреаційних зон і офіційно включив до нього Одесу", — зауважили в міністерстві.Там наголосили, що вдосконалення методики нормативної грошової оцінки — це насамперед крок до фінансової самостійності українських громад."Ми прибираємо штучні обмеження, через які місцеві бюджети втрачали реальні доходи від плати за землю. Оновлені підходи до оцінки курортних зон і включення Одеси до відповідного переліку дозволять мобілізувати значні кошти. Лише це рішення додатково приноситиме місцевим бюджетам близько 300 мільйонів гривень щороку", — зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Денис Башлик.Водночас постанова суттєво спрощує життя бізнесу та землевпорядникам, завдяки трьом важливим змінам:усунення прогалин під час розширення меж населених пунктів: досі не було механізму, як оцінювати земельні ділянки до моменту проведення повної оцінки всієї території; нова постанова запроваджує чіткий і зрозумілий алгоритм для таких випадків;укрупнення оціночних районів: максимальну площу одного району збільшено до 1 500 гектарів, що суттєво спростить виконання робіт;актуальні дані про якість ґрунтів: виконавці робіт з оцінки тепер можуть уточнювати агровиробничі групи ґрунтів на основі реальних сучасних ґрунтових обстежень, це дозволить отримувати максимально точні дані; правило поширюється на всі землі, крім особливо цінних.Нагадаємо, декілька днів тому на платформі для роботи з відкритими даними "Опендатабот" повідомляли, що вартість сільськогосподарської землі в Україні продовжує зростати в більшості регіонів. Найвищі ціни традиційно фіксують у західних областях, де попит на ділянки залишається стабільно високим. Вартість гектара землі в Україні коливається від 30 745 до 179 622 гривень..

Перед стартом європейського картопляного сезону галузеві експерти прогнозують зниження посівних площ у ключових країнах-виробниках порівняно з минулим роком. Однак учасники ринку вважають, що очікуваного скорочення замало, щоб уникнути чергової кризи надвиробництва.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit. Вони зазначили, що після сезону значного надвиробництва та зниження попиту можливості вільного продажу картоплі для фермерів ЄС залишаються вкрай обмеженими."Виробники раді вже тому, якщо вдається безкоштовно завантажити вантажівку та просто позбутися картоплі", — кажуть деякі європейські фермери.На цьому тлі Асоціація виробників картоплі Північно-Західної Європи (NEPG) неодноразово закликала учасників ринку обережніше підходити до планування посівів нового сезону.У березневій заяві організація наголосила на необхідності скорочення площ під картоплею та рекомендувала аграріям вирощувати лише ті обсяги, які можна реалізувати за прийнятною ціною. У NEPG також зазначили, що довгострокова стійкість галузі можлива лише за умови збалансованої взаємодії всіх учасників ланцюжка постачань.Посівна кампанія картоплі в Європі вже наближається до завершення, розпочинають з'являтися перші оцінки площ і обсягів майбутнього врожаю.За даними Федерального статистичного управління Німеччини, площа вирощування картоплі в країні становитиме близько 280,4 тисячі гектарів, що на 7,1% менше, ніж роком раніше. У Франції влада прогнозує скорочення площ на 5,2%, хоча це все одно стане другим найбільшим показником в історії. У Бельгії зниження очікується суттєвішим: у Фландрії площі можуть скоротитися приблизно на 19%, а в цілому в країні — на 14,5%.Раніше учасники ринку зазначали, що для стабілізації ситуації потрібне скорочення виробництва як мінімум на 10-15%.Європейська комісія також опублікувала попередній прогноз урожайності картоплі до ЄС на 2026 рік. Очікується зниження загального виробництва в Євросоюзі на 4% порівняно з минулим роком, хоча показник залишиться на рівні середнього значення за останні п'ять років. Для Бельгії прогнозується падіння виробництва на 8% у річному вираженні, що лише на 1% нижче за середньоп'ятирічний рівень."Ситуацію ускладнює конфлікт на Близькому Сході, який обмежує постачання європейської замороженої картопляної продукції до країн Перської затоки. Хоча повні експортні дані за період після початку конфлікту поки що відсутні, учасники ринку вже очікують на істотне зниження продажів. Зафіксовані випадки повернення вантажів, які не змогли потрапити на ринок призначення. Імпорт замороженої картоплі фрі до Бахрейну у березні скоротився на 61% порівняно з аналогічним періодом минулого року", — наголосили аналітики.Нагадаємо, що в Україні продовжують зростати ціни на торішню моркву. Головна причина — сезонне скороченням запасів якісної продукції у господарствах..

Ще з початку минулого тижня ціни на торішню картоплю в Україні розпочали поступово зростати. Фахівці прогнозують продовження такої тенденції й надалі.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit із посиланням на учасників ринку.Зокрема, станом на теперішній момент виробники пропонують картоплю врожаю 2025 року за ціною 6-12 гривень за кілограм (0,14-0,27 доларів за кілограм) залежно від якості, сорту й обсягу партії."У середньому це на 15% дорожче, ніж наприкінці минулого робочого тижня", — йдеться в повідомленні.За словами операторів ринку, підвищувати ціни в цьому сегменті фермерам вдається завдяки сезонному скороченню пропозиції за умов стабільного попиту.Також варто зазначити, що гуртові компанії часто скаржаться на нестачу якісної картоплі у виробників, що не дає можливості формувати достатні обсяги товарних партій."Попри сформовану ситуацію, торішня картопля в Україні продовжує реалізовуватися майже на 60% дешевше, ніж в аналогічний період минулого року", — зауважили фахівці.Водночас багато операторів ринку не виключають подальшого подорожчання цієї продукції, оскільки частка некондиційної картоплі цього сезону є доволі високою, а запаси в господарствах населення продовжують стрімко скорочуватися.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що ідея скасувати або призупинити дію антидемпінгових мит на імпорт огірків і помідорів із Туреччини викликали спротив українських фермерів. Вони закликали Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства не вдаватися до таких заходів..

Обсяг виробництва сільськогосподарської продукції в Україні збільшився на 1,7% в січні-квітні 2026 року порівняно з аналогічним періодом минулого року. За результатами трьох місяців зростання склало 1,2%.Про це повідомила Державна служба статистики України. Там зазначили, що позитивну динаміку забезпечила винятково галузь тваринництва, оскільки дані з рослинництва до червня традиційно не формуються."Основним чинником зростання стали сільгосппідприємства, які наростили обсяги виробництва на 10,5%", — йдеться в повідомленні.Найкращі показники у цьому секторі за підсумками чотирьох місяців продемонстрували Чернівецька (+32,2%), Донецька (30,8%), Закарпатська (30,0%) та Львівська (29,4%) області, тоді як погіршення показників зафіксовано в чотирьох областях: Херсонській (на 35,4%), Сумській (на 7,6%), Вінницький (на 3,6%) та Миколаївській (на 3%).У господарствах населення спад виробництва залишився на рівні першого кварталу — 15,7%. Найбільше скорочення в приватному секторі спостерігалося в Донецькій (67%), Закарпатській (48,4%) і Тернопільській (35,9%) областях.Невелике зростання у господарствах населення зафіксовано лише у двох областях — Київській (1,0%) та Одеській (0,1%).Як повідомлялося, за підсумками 2025 року сіль господарське виробництво в Україні скоротилося на 6,8% порівняно з 2024 роком. У січні 2026 року зафіксовано зростання на 3,2%, проте за підсумками січня-лютого воно сповільнилося до 1,7%.Нагадаємо, що ідея скасувати або призупинити дію антидемпінгових мит на імпорт огірків і помідорів із Туреччини викликали спротив українських фермерів. Вони закликали Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства не вдаватися до таких заходів..

Ідея скасувати або призупинити дію антидемпінгових мит на імпорт огірків і помідорів із Туреччини викликали спротив українських фермерів. Вони закликали Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства не вдаватися до таких заходів.Про це заявила експертка Анжела Махінова під час пресконференції в "Укрінформі".За її словами, застосування антидемпінгових заходів є стандартною світовою практикою для захисту національного виробника, яку активно використовують США, ЄС і сама Туреччина.Україна запровадила обмеження проти турецького імпорту в липні 2025 року після 15-місячного розслідування, яке засвідчило факти демпінгу та шкоду для дев’яти найбільших тепличних комбінатів."Ми отримали запит від Мінекономіки з інформацією про те, що турецька сторона вимагає негайного перегляду, призупинення або навіть анулювання антидемпінгових заходів. І це насторожує українську тепличну галузь, тому що законних підстав для такого термінового перегляду немає", — зауважила Махінова.Вона додала, що призупинення антидемпінгових заходів є винятковим механізмом, який застосовується лише за наявності істотних змін економічних умов або в інтересах національної безпеки. Однак, відповідно до чинних норм, лише національні виробники чи споживачі, а не іноземці можуть порушувати питання щодо призупинення таких заходів.Учасники пресконференції зазначили, що турецька продукція займає значну частку нашого ринку, зокрема, близько 50% огірків і помідорів, які споживають в Україні, походять із Туреччини. У загальній структурі імпорту цих овочів турецькі постачальники охоплюють 90% сегмента огірків та 75% — помідорів.Представник Уманського тепличного комбінату Роман Гордій повідомив, що вітчизняні підприємства працюють у складних умовах через обстріли, руйнування теплиць і кризу в енергетиці, однак продовжують інвестувати в економіку. За його словами, 2025 року та першому кварталі 2026 року тепличні господарства інвестували понад 30 мільйонів доларів, сплатили 600 мільйонів гривень податків і забезпечили близько 1 500 робочих місць.Він додав, що запроваджені мита частково вирівняли умови конкуренції та відкрили ринок для європейських постачальників, зокрема, з Польщі. Водночас турецька продукція залишається широко представленою на ринку."Антидемпінгові заходи нам потрібні. Їх ввели тільки минулого року, і потрібен час, щоби вони спрацювали. Це не короткострокова перспектива. За п’ять років у нас є шанс відновити галузь, збільшити виробництво та покращити ситуацію в галузі, тож нам потрібен цей термін", — наголосив Гордій.Директор Дніпровського тепличного комбінату Сергій Задорожній зазначив, що українські виробники працюють у нерівних умовах через відсутність державних субсидій, тоді як у Туреччині агросектор отримує значну підтримку.Учасники пресконференції закликали Мінекономіки не піддаватися на тиск і не призупиняти дію антидемпінгових заходів, Вони наголосили, що мита мають діяти встановлений термін для забезпечення стабільності галузі та внутрішнього виробництва.Нагадаємо, що минулого року в Київській області утилізували партію свіжих кабачків з Туреччини об'ємом у 810 кілограмів. Причиною ліквідації овочів став перевищений вміст нітратів..

Аграрії Харківщини прогнозують значне скорочення врожаю полуниці. Головна причина — затяжні нічні заморозки та різкі температурні коливання цієї весни.Про це повідомив керівник підприємства з Харківської області, яке спеціалізується на вирощуванні полуниці та малини, Віталій Васильєв, передає "Суспільне"."Ми можемо прогнозувати, що орієнтовно 50-70% врожаю ми, скоріш за все, втратимо в цьому сезоні за аналогією із 2025 роком, але там була ще гірша ситуація", — наголосив він.За словами підприємця, складний зимово-весняний період негативно вплинув на насадження ягідних культур. Особливо критичною стала ситуація під час цвітіння полуниці, коли протягом тижня в регіоні щонічно фіксувалися заморозки."Ми маємо першу і другу хвилю цвіту, який вже вимерз. Бачимо, що квітки почорніли, тобто ми недоотримаємо врожай. Ми намагаємося боротися — застосовуємо такі методи, як використання антистресантів, стимуляція рослин через живлення, накриття агроволокном, але в поганих умовах ці методи також не спрацьовують на ті 100%, на які ми розраховуємо", — говорить Васильєв.Фермер зазначив, що за аналогією з попереднім роком господарства можуть втратити понад половину врожаю. До того ж аграрії побоюються, що несприятливі погодні умови можуть позначитися не лише на обсягах урожаю, а й на цінах та експортних поставках української ягоди цього сезону.Нагадаємо, фермери центральної частини України відкрили для себе новий перспективний напрямок — вирощування рокамболю (гібрида часнику та цибулі). Він стрімко завойовує статус прибуткової нішевої культури.Додамо, сорт часнику "Очеретинський фіолетовий" в Україні готують до виходу на промислові масштаби. Він потрапив до державного реєстру, де вважається новинкою..

Фермери центральної частини України відкрили для себе новий перспективний напрямок — вирощування рокамболю (гібрида часнику та цибулі). Він стрімко завойовує статус прибуткової нішевої культури.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit із посиланням на вінницького фермера Василя Гонтарука.За його словами, декілька років тому рокамболь лише розпочинав з’являтися на українському ринку, проте одразу зацікавив виробників: висока ціна реалізації та практично відсутня конкуренція робили культуру привабливою для старту.У той період продавати рокамболь безпосередньо з господарства вдавалося по 170 гривень за кілограм, а головним каналом збуту слугував одеський ринок.У господарстві, яке очолює Гонтарук, під нову культуру відвели близько 50 соток. Надалі планують збільшити цю динаміку."Технологія вирощування виявилася відносно простою, а ризики — нижчими, ніж у багатьох ранніх овочів", — акцентував Василь Гонтарук.Окрему перевагу фермер вбачає у гнучкості: якщо ринкова ціна просідає, урожай можна тримати в землі без суттєвої втрати якості — на відміну від тієї ж цибулі, де терміни збирання жорстко прив’язані до кон’юнктури."Саме ця маневреність і робить нішеві культури дедалі привабливішими для невеликих агровиробників", — наголосив вінницький фермер.Нагадаємо, вчора повідомлялося, що сорт часнику "Очеретинський фіолетовий" в Україні готують до виходу на промислові масштаби. Він потрапив до державного реєстру, де вважається новинкою..

Ціни на ріпчасту цибулю в Україні знову розпочали зростати. Це відбувається після нетривалого періоду стабільності на ринку. Такі тенденції передбачають і на найближчий період, але ненадовго.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit."Підвищення цін у цьому сегменті пов’язане зі значним скороченням запасів продукції врожаю 2025 року в місцевих виробників", — зауважили учасники ринку.Вони додали, що водночас торгова активність на ринку дещо зросла, що теж сприяє подорожчанню цієї продукції.Станом на теперішній момент фермери пропонують цибулю до продажу в межах 5-10 гривень за кілограм (0,11-0,23 долара за кілограм), що в середньому на 19% дорожче, ніж наприкінці минулого робочого тижня."Суттєвіше підвищувати ціни наразі не вдається, оскільки покупці дедалі частіше залишаються незадоволені якістю запропонованої продукції", — пояснили фахівці.Аналітики зазначили, що зараз цибуля в Україні надходить у продаж у середньому на 68% дешевше, ніж у середині травня минулого року."При цьому виробники не впевнені, що їм вдасться та надалі підвищувати ціни на цю продукцію, оскільки якість овочів у сховищах продовжує стрімко погіршуватися", — наголосили автори проєкту EastFruit.Нагадаємо, вчора повідомлялося, що сорт часнику "Очеретинський фіолетовий" в Україні готують до виходу на промислові масштаби. Він потрапив до державного реєстру, де вважається новинкою..

Сорт часнику "Очеретинський фіолетовий" в Україні готують до виходу на промислові масштаби. Він потрапив до державного реєстру, де вважається новинкою.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit. Вони зазначили, що цей сорт розроблений компанією "Агроінновейшн"."Наявного посадкового матеріалу вже вистачить для засадження 100 гектарів", — ідеться в повідомленні.Сорт створили шляхом поєднання української й іноземної селекції. Польові випробування проходили в Запорізькій, Одеській і Донецькій областях."Однією з ключових особливостей нового часнику стала здатність зберігати виражений аромат і гострий смак навіть після сушіння. Завдяки цьому його можна використовувати для виробництва спецій, сушених слайсів і гранульованої продукції", — пояснили фахівці.Директор компанії "Агроінновейшн" Сергій Шиш зазначив, що під час роботи над сортом головним завданням було створити продукт із чітким комерційним призначенням, а не просто черговий польовий варіант.За традиційної технології вирощування, врожайність "Очеретинського фіолетового" становить 12-14 тонн із гектара. Використання інтенсивної технології та зрошення дозволяє підвищити показник до 20-22 тонн із гектара. Головки формуються калібром 50-70 міліметрів і містять у 2-2,5 раза більше зубків, ніж більшість поширених українських сортів."Селекціонери також зробили акцент на лежкості продукції. У звичайних сховищах часник може зберігатися до травня, а в холодильних камерах за температури +2°C — до серпня наступного сезону. Це дає виробникам можливість довше утримувати якісний товар на ринку та ефективніше конкурувати з імпортною продукцією", — підсумували аналітики.Нагадаємо, в липні минулого року комерційний директор "Ван Дайк Технікс" Андрій Марущак розповідав, що вже впродовж тривалого часу українці споживають переважно китайський часник. Він прогнозував, що українського часнику немає та не буде. І це зовсім не через погоду — в Україні досі критично мала кількість професійних виробників часнику..

Сорт яблук "Гренні Сміт" відкриває перед українськими аграріями привабливу нішу з мінімальною конкуренцією. Цього сезону він б’є цінові рекорди.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit, які послалися на експертку плодоовочевого ринку ІА "АПК-Інформ" Ксенію Гусєву та керівника експортної компанії USPA Fruit Володимира Гуржія.Фахівці пояснили, що широкого поширення цей сорт так і не набув — через технологічну складність вирощування та жорсткі вимоги до зовнішнього вигляду плодів."Наразі якісний "Гренні Сміт" в Україні виробляє лише невелика кількість підприємств", — зауважили вони.За оцінками аналітиків, ситуацію додатково полегшує майже повна відсутність польської конкуренції: клімат не дозволяє сусідній країні працювати з цим сортом у промислових масштабах."Українські господарства, які дотримуються стандартів якості та технологічної дисципліни, мають реальний шанс зміцнити власні позиції на профільних ринках із мінімальним тиском із боку суперників", — наголосили експерти.Вони також додали, що "Гренні Сміт" може стати для галузі показовим прикладом, який згодом наслідуватимуть інші українські садівники."Замість боротьби за місце в перенасиченому масовому сегменті — свідомий вибір вузької, але значно маржинальнішої ніші", — пояснили стратегію Ксенія Гусєва та Володимир Гуржій.Нагадаємо, що на початку березня цього року український ринок яблук демонстрував помітне зростання роздрібних цін. В українських супермаркетах сортові яблука Golden Delicious і Red Chief  продавали приблизно по 70 гривень за кілограм (близько 1,4 євро за кілограм)..

Сільськогосподарські підприємства України у квітні-червні 2026 року очікують на уповільнення темпів падіння обсягів виробництва та на підвищення цін на власну продукцію, а також розширення штату працівників.Про це повідомив "Інтерфакс-Україна" з посиланням на Державну службу статистики, яка опитала у квітні 800 керівників підприємств галузі.За інформацією Держстату, показник балансу очікувань щодо обсягів виробництва на другий квартал покращився на 23 відсоткові пункти порівняно з попереднім періодом і зафіксований на рівні -11. Збільшення випуску продукції очікують 16% опитаних, тоді як 57% респондентів не передбачають змін, а 27% готуються до скорочення обсягів.У тваринництві цей показник перейшов у позитивну площину та становить +4, тоді як у рослинництві він залишається від’ємним і дорівнює -18.Настрої бізнесу щодо вартості аграрної продукції у квітні-червні 2026 року стали вираженішими: баланс очікувань зріс до 26 проти 12 у січні-березні. Про плани підвищити ціни повідомили 37% господарств, а про можливе зниження — лише 11%. Найсуттєвіше здорожчання прогнозують виробники в секторі рослинництва, де баланс очікувань становить 32.У сфері зайнятості також спостерігається позитивна динаміка, оскільки відповідний баланс зріс на 19 відсоткових пунктів до позначки 7. Про наміри наймати нових працівників заявили 17% представників агросектору, водночас 73% зберігатимуть чисельність персоналу без змін, а 10% планують скорочення.За підсумками січня-березня 2026 року лише 12% підприємств наростили обсяги виробництва, тоді як 38% повідомили про їх зменшення, що сформувало від’ємний баланс на рівні -26."Експортна діяльність у цей період стримана: баланс реалізації товарів на ринках Європейського Союзу становив 2, а на ринках за межами ЄС — 1", — ідеться в повідомленні.Головними факторами, які заважають стабільній роботі аграріїв, опитані назвали погодні умови й інші несприятливі обставини. Крім того, виробники вказують на фінансові обмеження та дефіцит робочої сили. Наявні запаси продукції для продажу 74% респондентів вважають достатніми.Нагадаємо, 15 квітня стало відомо, що в Україні тимчасово зупинили прийом заявок на державну підтримку для власників корів, кіз і овець. Причина проста — виділений бюджет першої хвилі практично вичерпано через велику кількість охочих отримати допомогу..