# сільське господарство

У жовтні 2026 року в Україні очікується подорожчання деяких овочів і фруктів. Також в українських супермаркетах можуть зрости ціни на яловичину, свинину та курятину.Про це повідомила головна наукова співробітниця Інституту аграрної економіки Інна Сало, яку цитує видання "Главред".За її прогнозом, овочі борщового набору можуть подорожчати до 7%, а салатні овочі — до 20% через сезонне скорочення пропозиції.Водночас ситуація з фруктами буде різною. Зокрема, українські яблука можуть подешевшати до 10% завдяки збільшенню їхньої пропозиції на ринку."У жовтні очікується поступове подорожчання овочів борщового набору порівняно з нинішніми цінами — до 7%. Водночас прогнозується незначне здешевлення яблук — до 10% — у зв’язку з розширенням обсягів їхніх продажів. Ціни на салатні овочі в жовтні 2026 року у зв’язку зі скороченням їхньої пропозиції зростуть порівняно з нинішніми цінами до 20%", — зазначила Сало.За словами фахівчині, восени ціна на овочі та фрукти значною мірою залежатиме від того, у скільки обійдуться їхнє зберігання та доставлення до магазинів."На формування цін на плодоовочеву продукцію суттєво впливають оперативність і обсяги постачань, вартість зберігання та транспортування, підвищені тарифи на електроенергію для промислових виробників, а також істотне зростання цін на паливо", — пояснила експертка.Російські удари по логістичній інфраструктурі також залишаються одним із ризиків для цін. Водночас поки що вони не призвели до дефіциту овочів і фруктів."Наразі дефіциту фруктів і овочів через удари по логістичній інфраструктурі не спостерігається. Товарна пропозиція плодоовочевої продукції на належному рівні", — акцентувала Сало.Також у жовтні в українських супермаркетах можуть зрости ціни на яловичину, свинину та курятину. За прогнозом провідної наукової співробітниці Інституту аграрної економіки Наталії Копитець, подорожчання може становити до 3%."За прогнозами, в продуктових супермаркетах у жовтні 2026 року на основні види м’яса — яловичину, свинину та курятину — можливе підвищення роздрібних цін до 3%", — розповіла вона.При цьому у вересні єдиної тенденції на ринку м’яса не спостерігалося: одні види продукції дорожчали, інші — дешевшали. Одним із головних чинників, який визначатиме ціни восени, стане вартість зернових. За словами Копітець, саме корми становлять близько 70% собівартості м’яса."Восени визначальним фактором, що впливає на ціну основних видів м’яса, є ціна на зернові та їхній фактичний урожай, адже у структурі собівартості м’яса близько 70% становлять саме корми", — підсумувала експертка.Нагадаємо, що, за порадами фахівців, українським фермерам, які планують займатися ягідництвом, варто оцінювати культури не лише за поточною ціною на ринку. Важливими факторами є врожайність, витрати на працівників, можливість механізованого збору, перспективи експорту та перероблення продукції..

За вересень вдалося експортувати близько двох мільйонів 400 тисяч тонн сільськогосподарської продукції. Це складає лише 46% запланованого експорту України.Про це повідомив міністр аграрної політики України Тарас Висоцький під час спілкування з журналістами в п’ятницю, 2 жовтня.За його словами, зернових експортували 300 тисяч тонн — це 38% потенційно необхідного експорту; олійних — 444 тисяч тонн, це 83% потенційно необхідного експорту. олія — 311 тисяч тонн, це 64% потенційно необхідного експорту, шроти — 280 тисяч тонн, 46% потенційно необхідного експорту."Частка зерна є меншою, а загальна частка — 46%. Оці 46% фактично з 20 вересня не змінювалися, якщо брати перші 20 днів. Тобто ми досягаємо того, що прогнозували, що до 45-50% — це об'єктивний максимум в межах поточних шляхів", — заявив Висоцький.Він також додав, що за допомогою залізничних шляхів Україна експортує близько одного мільйона тонн сільськогосподарської продукції."Два основні шляхи збільшення експорту — дунайський і залізниця", — зазначив український міністр.Раніше Тарас Висоцький повідомляв, що через двомісячну зупинку експорту з глибоководних портів Великої Одеси Україна не може вивезти понад половину свого збіжжя."Це близько 30 мільйонів тонн збіжжя", — констатував тоді міністр аграрної політики України.Нагадаємо, 20 вересня стало відомо, що Туреччина надіслала Росії й Україні пропозиції щодо деескалації ситуації в Чорному морі. При цьому в Анкарі визнали, що за теперішніх обставин складно досягнути результату, тим паче тривалого..

Італійські сорти фундука в умовах українського клімату можуть зазнавати значних втрат. Це пов’язано з різкими перепадами температур узимку та весняними заморозками.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit із посиланням на директора ТОВ "Горіх Полісся" Олександра Волошенка.Він констатував, що в одному з господарств Житомирської області несприятливі погодні умови призвели до втрати близько 90% урожаю, Господарство свого часу завезло з італійських розсадників Carlo Negro й Elio Resia саджанці сортів Tonda Gentile Romana, Nocchione, Tonda Gentile delle Langhe та Giffoni. Проте проблеми розпочалися вже взимку: під час відлиг рослини передчасно виходили зі стану спокою, після чого чергові хвилі холоду пошкоджували бруньки."Додаткового удару завдали сильні морози. Взимку температура опускалася до -30°C, а у квітні весняний приморозок до -8°C супроводжувався сильним вітром", — зазначили фахівці.Вони додали, що на окремих ділянках у низинах плодова деревина та чоловічі суцвіття вимерзли повністю."Частина плодової деревини просто вимерзла. Бруньки не відкрилися, чоловічі суцвіття не дали пилку, а запилення виявилося слабким. У результаті втрати врожаю сягнули близько 90%", — описав ситуацію Волошенко.За його словами, цей досвід показує, що походження сорту має враховуватися під час закладання фундукового саду в Україні."Італійські сорти, які добре зарекомендували себе у м’якших кліматичних умовах, можуть виявитися значно чутливішими до українських зимових морозів і різких температурних коливань", — підсумував директор ТОВ "Горіх Полісся".Нагадаємо, на початку року стало відомо, що на світовому ринку волоського горіха суттєво зменшилася кількість українських пропозицій. У цьому сегменті Україна вже не посідає лідерських позицій, як це відбувалося раніше..

Якщо брати до уваги найближчу перспективу, то Україна не очікує на морське перемир’я з Росією. Москва щоразу відхиляє всі пропозиції щодо припинення вогню.Про це заявив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час спілкування з журналістами в Брюсселі, його цитує видання Bloomberg.За його словами, Україні потрібне перемир’я, щоби відновити експорт зерна в Чорному морі. Проте на теперішній момент сподіватися на це марно."На жаль, зараз складно уявити якісь позитивні рішення з цього питання. Це стосується перспективи в декілька місяців", — акцентував Висоцький.На його думку, Україна має бути готова до того, що ця ситуація залишиться критичною. Принаймні зараз Київ шукає альтернативні шляхи для розв’язання складної ситуації.Міністр додав, що Україна отримала від партнерів інформацію про те, що Росія відкинула всі пропозиції щодо перемир’я в Чорному морі навіть за посередництва відносно нейтральних країн світу."Усі можливі варіанти випробували, жодних результатів наразі немає", — підсумував Тарас Висоцький.Раніше Україна вже пропонувала негайне припинення вогню на Чорному морі, але Росія не демонструє готовності погодитися та продовжує знаходити причини для відмови.Крім того, 51 країна-член ООН спільно закликала Росію погодитися на повне, негайне та безумовне припинення вогню, наголосивши, що Україна ще в березні 2025 року погодилася на такий крок. Щоправда, в Кремлі й надалі ігнорують такі пропозиції світової спільноти, продовжуючи демонструвати свою агресивну суть.Нагадаємо, що під час зустрічі українського й американського президентів Володимир Зеленський погодився на пропозиції Дональда Трампа щодо відновлення безпеки на морі та захисту енергооб'єктів..

Високі витрати на енергоносії змушують більшість малих тепличних господарств відмовлятися від зимового вирощування. Вони вимушено залишаються залежними від сезонного чинника.Про це повідомили аналітики Agro Times із посиланням на статистичні дані журналу "Плантатор".Опитування 50 малих виробників овочів закритого ґрунту показало, що майже третина з них узагалі не опалює свої виробничі приміщення."У розрахунку на загальну площу без обігріву працює близько 62% теплиць у цьому секторі", — підрахували спеціалісти.Вони зробили висновок, що через високу вартість палива зимове виробництво залишається економічно недоступним для більшості фермерів.Аналітики сільськогосподарської галузі констатували, що основний урожай малі господарства отримують лише у період із весни до початку осені."За даними дослідження, до повномасштабного вторгнення енергетичні витрати становили близько третини собівартості тепличної продукції, а під час війни зросли майже до половини виробничих витрат", — зазначили експерти.Серед тих господарств, які все ж використовують опалення, найпоширенішими джерелами енергії залишаються пелети та деревина."Енергоресурси продовжують входити до трійки головних чинників, що стримують розвиток галузі", — підсумували аналітики.Нагадаємо, що до початку повномасштабної російської агресії в Україну Едуард Мальченко розвивав свій бізнес у Каховці Херсонської області. Однак через окупантів фермер змушений був перенести виробництво на Тернопільщину. Переїхавши туди, він розпочав справу з нуля, з новими кліматичними умовами та ґрунтами..

Цього сезону пропозиція гречки в Україні залишатиметься обмеженою, що другий сезон поспіль формуватиме напружений баланс пропозиції та розподілу зернової. Це сприятиме зростанню цін.Про це заявив керівник служби бізнес-проєктів інформаційної агенції "АПК-Інформ" Андрій Купченко під час виступу на конференції "Зерно та переробка". "Зокрема, за нашими оцінками, нового сезону загальна пропозиція гречки може сягнути 112,2 тисячі тонн, що майже на 30% менше за показник попереднього сезону та всього на 17 тисяч тонн перевищує оцінку внутрішнього споживання 2026-2027 років, яка складає 95 тисяч тонн", — зазначив він.Також Купченко додав, що валовий збір гречки в Україні цього року очікується на рівні 62,2 тисячі тонн, що на 12% менше за минулорічний показник.За оцінками Мінагрополітики, збиральна площа під гречкою 2026 року може сягнути всього 48,6 тисячі гектарів, тоді як попереднього року її оцінювали в 59 тисяч гектарів. Тобто цього сезону площа скоротиться майже на 18%."Оперативні показники урожайності гречки теж поки що нижчі за минулорічні — середня урожайність зернової станом на 14 вересня оцінюється на рівні 14,5 центнера з гектара, що на 2% менше за минулорічний показник (14,8 центнера з гектара)", — наголосили аналітики.За словами експерта, на тлі зменшення пропозиції гречки очікується зростання цін на гречану крупу. Додаткову підтримку надає збільшення попиту споживачів, що активніше формують запаси в очікуванні дуже складної зими, а також ризиків руйнування складів рітейлу, що може порушити стабільність та обсяги поставок безпосередньо в магазини."За даними моніторингу інформаційної агенції "АПК-Інформ", станом на 11 вересня середня відпускна ціна переробників на гречану крупу в Україні встановилася на рівні 65 тисяч гривень за тонну, що на 3 000 гртвень за тонну перевищує показник попереднього тижня. З огляду на ринкові умови, що склалися, зростання цін в цьому сегменті може зберегтися й надалі", — підсумував Андрій Купченко.Нагадаємо, наприкінці серпня міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький інформував, що в Україні не очікується дефіциту гречки, попри проблеми з логістикою та російські атаки на окремі об’єкти аграрної інфраструктури. Внутрішній ринок має достатні запаси продовольства, а виробництво прогнозують приблизно на рівні минулого року..

Україна потрапила до десятки світових лідерів за площами насаджень лохини. А в Східній Європи за цим показником вона є лідером. Водночас значні площі вирощування не забезпечують українським виробникам високої продуктивності.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit із посиланням на фахівців асоціації "Ягідництво України" на підставі даних звіту IBO Global Blueberry Report 2026.Загальна площа насаджень лохини в Україні — близько шести тисяч гектарів, із яких приблизно п’ять тисяч гектарів уже плодоносять. 2025 року українські господарства зібрали 14,33 тисяч тонн ягоди."Середня врожайність при цьому залишається відносно низькою — 2,87 тонни з гектара. Для порівняння: в Польщі вона становить 7,13 тонни з гектара, а середньосвітовий показник сягає 9,05 тонни з гектара", — зауважили аналітики.Серед основних причин низької продуктивності фахівці називають значну частку молодих насаджень, переважання невеликих господарств із недостатнім рівнем агротехнологій, використання переважно північних сортів, а також вплив весняних заморозків 2024-2025 років.Водночас змінюється структура експорту української лохини. Якщо 2023 року Польща забезпечувала 27% закупівель, то 2025 року її частка скоротилася до 15%. Найбільшим покупцем української ягоди стали Нідерланди.Експорт свіжої лохини 2025 року знизився на 25% порівняно з попереднім роком. За обсягами постачань Україну також випередила Грузія. Водночас експорт свіжої ягоди залишається економічно привабливим: середня ціна української лохини становила близько 4,8 євро за кілограм, що значно вигідніше за продаж продукції у замороженому вигляді.Окрему увагу у звіті приділено дикорослій чорниці. Україна посідає третє місце у світі за її часткою на глобальному ринку — 10,8%, поступаючись лише Канаді та США.Проте 2025 року обсяги заготівлі дикорослої чорниці в Україні суттєво скоротилися — з 29 тисяч до 13,5 тисячі тонн. Це призвело до дефіциту ягоди на світовому ринку й одночасно посилило інтерес покупців до культурної лохини.Нагадаємо, що наприкінці серпня в Україні подорожчала лохина. Тоді зафіксували перше зростання вартості цієї ягоди від початку літа, що свідчило про зміну цінової тенденції на ринку..

У суботу, 5 вересня, Кабінет міністрів України ухвалив чергове рішення на підтримку аграріїв, які працюють в умовах російського терору у Чорноморському регіоні.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Ворожі атаки на цивільні судна та портову інфраструктуру змусили наших експортерів переорієнтовувати маршрути. Це ускладнило логістику та збільшило терміни доставлення продукції", — зазначив він.Очільник українського уряду оголосив про зміну правил граничних термінів розрахунків за експортними контрактами для окремих аграрних товарів."Ідеться про пшеницю, кукурудзу, сою, насіння соняшнику, соняшникової олії та макухи", — уточнив високопосадовець.Він уточнив, що Міністерство економіки зможе продовжувати встановлені терміни за зверненням експортера — максимум на 180 днів."Це дасть виробникам і експортерам більше часу для виконання контрактів в умовах ускладненої логістики, допоможе зберегти експорт і валютні надходження для держави та забезпечити ресурс для майбутньої посівної", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, що минулого четверга Кабінет міністрів України ухвалив рішення, які покликані адаптувати роботу держави, бізнесу й інфраструктури до нової тактики російських повітряних атак..

Цього року Україна може стикнутися із дефіцитом якісної картоплі на ринку. А ціни на продукцію можуть підскочити на 40%.Про це повідомила директорка з розвитку Української плодоовочевої асоціації (УПОА) та керівниця сайту міжнародної інформаційно-аналітичної платформи EastFruit Катерина Звєрєва, передає Delo.ua.За її словами, на сьогодні остаточно оцінити врожай 2026 року наразі неможливо, адже масове збирання середніх і пізніх сортів ще триває. Водночас погодні умови цього сезону створили значні ризики для картоплярства. За словами Звєрєвої, Інститут картоплярства навіть на зрошуваних площах фіксував втрати близько 7 тонн з гектара після шестиденного температурного стресу."На мою думку, варто говорити не про "30% втрат по Україні", а про дуже нерівномірний урожай 2026 року. На полях із зрошенням, правильно підібраними сортами, якісним насіннєвим матеріалом і технологічним контролем результати можуть бути цілком прийнятними", — зазначила експертка.Вона відзначила, що у вересні — першій половині жовтня, коли традиційно надходять великі обсяги продукції нового врожаю, ситуація на ринку буде стабільною. А от наприкінці осені та взимку українці можуть відчути певні проблеми із картоплею на ринках, адже з полиць зникатиме продукція господарств, які не мають належних сховищ, а також проявлятимуться втрати під час зберігання."Картопля буде, але буде і дефіцит якісної товарної картоплі певних калібрів і сортів у другій половині сезону, особливо навесні 2027 року", — попередила експертка.Натомість фахівчиня додала, що вартість картоплі у грудні–лютому може зрости орієнтовно від 25 до 40%Варто зауважити, що нещодавно міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький повідомляв, що в Україні наразі не зафіксовано дефіциту продовольства через знищення окремих розподільчих центрів унаслідок атак Росії. Водночас до 40% втрачених потужностей можна порівняно швидко замінити або відновити.Нагадаємо, раніше в Україні відновилося зниження цін на тепличні помідори. Головна причина — збільшення пропозиції ґрунтових овочів, збиранню яких сприяють погодні умови.Читайте також: Інфляція у липні: які товари та послуги подорожчали найбільше.

Цього тижня на українському ринку слив сформувався надлишок пропозиції. Це своєю чергою чинить суттєвий тиск на ціни.Про це повідомляють аналітики проєкту EastFruit. Фахівці зазначили, що обсяги продукції з місцевих господарств продовжують зростати через сезонний фактор, тоді як попит з боку оптових компаній залишається низьким.Так, наразі українські садівники продають сливи по 15–35 грн/кг ($0,34–0,79/кг). У середньому це на 24% дешевше, ніж наприкінці минулого робочого тижня.Додатковим фактором тиску на ціни стала спекотна погода. Високі температури сприяли швидшому дозріванню фруктів, але водночас негативно позначилися на їхній якості. Через це частина продукції швидше втрачає товарний вигляд, що змушує виробників поступатися покупцям у ціні.Загалом нині українські сливи коштують у середньому на 24% дешевше, ніж наприкінці серпня минулого року. Садівники не виключають подальшого здешевлення продукції.Варто зауважити, що нещодавно міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький повідомляв, що в Україні наразі не зафіксовано дефіциту продовольства через знищення окремих розподільчих центрів унаслідок атак Росії. Водночас до 40% втрачених потужностей можна порівняно швидко замінити або відновити.Нагадаємо, раніше в Україні відновилося зниження цін на тепличні помідори. Головна причина — збільшення пропозиції ґрунтових овочів, збиранню яких сприяють погодні умови.Читайте також: Інфляція у липні: які товари та послуги подорожчали найбільше.

В Україні цього тижня суттєво подорожчали дині. Основними факторами зростання цін у цьому сегменті стали сезонне скорочення пропозиції цієї продукції, а також доволі активний попит із боку споживачів.Про це повідомляють аналітики проєкту EastFruit. Вони зазначили, що, зокрема, порівняно з минулим тижнем дині в українських господарствах подорожчали в середньому на 37%. Це, за словами фермерів, насамперед пов’язано зі сезонним скороченням пропозиції цієї продукції."У багатьох господарствах південних регіонів практично завершилося збирання дині", — йдеться в повідомленні.Крім того, стверджують фахівці, на цьому етапі в багатьох виробників виникнули проблеми з якістю продукції через несприятливі погодні умовиЗараз гуртові партії динь фермери відвантажують прямо з поля по 10-20 гривень за кілограм (0,22-0,45 долара за кілограм), тоді як минулого тижня ціна в цьому сегменті не перевищувала 15 гривень за кілограм (0,34 долара за кілограм)."На теперішній момент дині в українських господарствах усе ж коштують у середньому на 46% дешевше, ніж в аналогічний період минулого року", — акцентували аналітики.Нагадаємо, нещодавно президентка асоціації "Ягідництво України" Ірина Кухтіна зазначала, що найближчими роками українські ягідники матимуть цілу низку системних проблем — від дефіциту працівників і енергетичних ризиків до складнішого доступу до фінансування. До того ж посиляться вимоги ЄС..

Мережа "АТБ Маркет" обмежила продаж низки товарів бакалійної групи та курячих яєць. Такий крок пояснили масовим викупом продуктів гуртовими перекупниками, через що люди можуть залишитися без необхідних товарів.Про це заявив начальник управління з корпоративних комунікацій мережі "АТБ Маркет" Сергій Демченко в коментарі "РБК-Україна".В "АТБ" підтвердили запровадження обмежень на продаж низки продуктів популярних категорій. Перелік містить товари більше 10 продовольчих груп:рибні та м'ясні консерви;олія й оцет;продукти швидкого приготування;крохмаль, макаронні вироби, пластівці;сіль, сода, товари для випічки та цукор;курячі яйця.Згідно з рішенням операційного менеджменту, обмеження полягають у тому, що один покупець може придбати до шести десятків яєць, шести кілограмів сипучих або твердих продуктів,шестити пляшок чи інших видів упаковки певних товарів.За словами Демченка, такі норми продажу спираються на дані досліджень споживчого попиту. Як зазначив представник ритейлера, рішення про встановлення лімітів стало вимушеним кроком на тлі недобросовісних дій гуртових перекупників. Зокрема, доступні ціни в мережі спровокували масовий викуп соціально значущої продукції у великих обсягах."Обмеження пов'язані насамперед з недобросовісною конкуренцією, а саме тим, що гуртові продавці викупають продукти першої необхідності, таким чином обмежують звичайних покупців у придбанні тих товарів, які їм необхідні. Ці гравці створюють певний ажіотаж", — пояснив Демченко.За його словами, головна мета нових правил — захистити роздрібного споживача та запобігти виникненню дефіциту базових продуктів на полицях супермаркетів.Демченко зазначив, що обмеження діють на території всієї України незалежно від формату покупки — і в магазинах, і під час онлайн-замовлення.Водночас чіткого прогнозу щодо термінів скасування обмежень в компанії не дають: враховуючи ситуацію в країні, робити такі прогнози складно. У мережі наголосили, що готові переглянути вимушені заходи, щойно ринкова ситуація стабілізується.Нагадаємо, що сьогоднішня російська повітряна атака призвела до влучання в торгівельний об'єкт мережі FOZZY на Київщині. На місці події продовжують працювати підрозділи надзвичайників, а компанія висловила подяку рятувальникам за сміливість під час приборкання наслідків удару..

Найближчими роками українські ягідники матимуть цілу низку системних проблем — від дефіциту працівників і енергетичних ризиків до складнішого доступу до фінансування. До того ж посиляться вимоги Європейського Союзу.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit із посиланням на президентку асоціації "Ягідництво України" Ірину Кухтіну.Вона зазначила, що галузі доведеться відмовлятися від сировинної моделі та робити ставку на механізацію, технологічність і гнучкість. За її словами, серед головних викликів — нестача працівників."Дефіцит збирачів, фахівців і механізаторів уже впливає на роботу господарств, а протягом наступних трьох-п’яти років значення механізації та продуктивності праці лише зростатиме", — пояснила спеціалістка.Іншим фактором вона назвала енергетичну нестабільність. Сонячна генерація не здатна повністю забезпечити потреби господарств протягом доби, тому для охолодження та зберігання ягід потрібні накопичувачі енергії та резервні генератори."Перспективним рішенням може стати децентралізована енергетика з накопичувальними хабами на рівні громад", — зауважила президентка асоціації "Ягідництво України".Не менш гостро стоїть питання фінансування. Високі кредитні ставки й обережність банків ускладнюють інвестиції, особливо в багаторічні насадження з тривалим періодом окупності. За словами Кухтіної, підходи до оцінки таких проєктів потребують перегляду.Ще один виклик — посилення європейських вимог до засобів захисту рослин. Через поступове вилучення окремих речовин виробникам необхідно постійно стежити за регулюванням Євросоюзу та допустимими рівнями залишків пестицидів для продукції, призначеної на експорт.П’ятим фактором експертка назвала необхідність довгострокової стратегії розвитку галузі. На її думку, Україні потрібна щонайменше трирічна програма за участю держави."Ягідництву варто переходити від експорту дешевої сировини до технологічного виробництва, диверсифікації культур, механізації та створення декількох варіантів логістики та зберігання продукції", — підсумувала Ірина Кухтіна.Нагадаємо, вчора в Міністерстві аграрної політики та продовольства України повідомляли, що через брак місць для зберігання зерна та дефіцит обігових коштів у фермерів Україна ризикує скоротити посівні площі під майбутній урожай. Ідеться про територію від п’яти до семи мільйонів гектарів..

Через брак місць для зберігання зерна та дефіцит обігових коштів у фермерів Україна ризикує скоротити посівні площі під майбутній урожай. Ідеться про територію від п’яти до семи мільйонів гектарів.Про це повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства України.Там зазначили, що систематичні атаки росіян на портову інфраструктуру Одещини спричинили гостру кризу в агросекторі. Ситуацію та план підтримки фермерів обговорили очільник Мінагрополітики Тарас Висоцький і представники структур ООН.За його словами, вже цієї осені дефіцит потужностей для зберігання врожаю може сягнути 11 мільйонів тонн, а на розв'язання проблеми потрібно 44 мільйони доларів."Друге, не менш критично важливе завдання, — забезпечити аграріїв обіговими коштами. Навіть якщо зерно вдається зберегти у рукавах, господарства мають щомісяця покривати операційні витрати та виплачувати заробітну плату. Найбільший виклик зараз — компенсація відсоткових ставок за кредитами", — наголосив міністр.Щоби зберегти пільгове кредитування, Україна вже подала запит до Євросоюзу на виділення 220 мільйонів євро.Структури ООН підтвердили готовність мобілізувати ресурси для підтримки українського агропромисловому сектору. ФАО та Всесвітня продовольча програма передадуть фермерам до 10 тисяч зернових рукавів і модульні сховища. Перші постачання очікуються найближчим часом, причому 60% обладнання спрямують у прифронтові регіони."Наше головне завдання зараз — оперативно мобілізувати ресурси, надати необхідне обладнання та задіяти наявні гуманітарні інструменти, щобb якнайшвидше допомогти агросектору подолати нинішні виклики", — запевнив координатор системи ООН в Україні Матіас Шмале.У міністерстві наголосили, що російські війська регулярно завдають ударів по портовій і логістичній інфраструктурі Півдня України. Мета ворога — блокувати морський експорт продовольства та підірвати економіку країни.Окрім знищення зерносховищ і терміналів, через постійні обстріли та замінування прифронтових територій суттєво зменшується кількість земель, придатних для посівної. Додатково Україна шукає фінансову підтримку через Світовий банк та приватні фонди.Нагадаємо, що програма діяльності Кабінету міністрів України передбачає 2026 року запровадження механізму верифікації втрачених внаслідок бойових дій посівів і виплати компенсацій постраждалим виробникам сільськогосподарської продукції..

В Україні подорожчала лохина. Це перше зростання вартості цієї ягоди від початку літа, що свідчить про зміну цінової тенденції на ринку.Про це повідомляють аналітики проєкту EastFruit.Причиною подорожчання стало скорочення пропозиції ягоди на тлі активного попиту. Більшість українських виробників уже завершили реалізацію лохини цього сезону, тому обсяги продукції на ринку поступово зменшуються.Водночас виробники, які продовжують продавати лохину пізніх сортів, отримали можливість підвищити відпускні ціни. Наразі на українському ринку кілограм лохини продають по 140-240 гривень. У середньому це на 24% дорожче, ніж тижнем раніше.Попри нинішнє зростання цін, лохина все ще залишається дешевшою, ніж торік. За даними аналітиків, зараз українські покупці платять за ягоду в середньому на 18% менше, ніж в аналогічний період 2025 року.Учасники ринку очікують, що найближчим часом ціни на лохину продовжать зростати. Подальше подорожчання може бути пов’язане зі скороченням пропозиції після завершення сезону в більшості українських господарств.Варто зауважити, що нещодавно міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький повідомляв, що в Україні наразі не зафіксовано дефіциту продовольства через знищення окремих розподільчих центрів унаслідок атак Росії. Водночас до 40% втрачених потужностей можна порівняно швидко замінити або відновити.Нагадаємо, минулого тижня в Україні відновилося зниження цін на тепличні помідори. Головна причина — збільшення пропозиції ґрунтових овочів, збиранню яких сприяють погодні умови.Читайте також: Інфляція у липні: які товари та послуги подорожчали найбільше.