# сільське господарство

За дев’ять місяців 2026 року в Україні промисловий вилов риби й інших водних біоресурсів збільшився на 10% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до 6,5 тисячі тонн. Його проводять підприємства рибної галузі.Про це повідомило видання Agro Times із посиланням на Держрибагентство."Лідером промислового вилову вже традиційно став карась сріблястий, частка якого становить близько 30% від загального обсягу — 1,9 тисячі тонн", — ідеться в повідомленні.Вагому частину промислу сформували також:лящ — 1,4 тисячі тонн;тараня — 1,1 тисячі тонн;плоскирка — 589 тонн;судак — 366 тонн;рослиноїдні види (товстолоб і білий амур) — 264 тонни;окунь — 154 тонни;синець — 129 тонн;сом європейський — 105 тонн;оселедець чорноморський — 103 тонни.Через блокування Чорного й Азовського морів унаслідок військової агресії Росії промисловий вилов морських видів (калкана, глосі, кефалевих, хамси, рапани, креветки, піленгаса й інших), які становили значну частку рибного ринку в довоєнні роки, наразі фактично не здійснюється. У зв’язку з цим основне навантаження припало на внутрішні водні об’єкти."Найбільше водних біоресурсів від початку року користувачі добули у Кременчуцькому водосховищі — понад три тисячі тонн. Високі показники зафіксовано також у Кам’янському водосховищі — 1,3 тисячі тонн", — наголосили в Agro Times.У Держрибагентстві також повідомили, що в електронній торговій системі "Prozorro.Продажі" опубліковано 22 повторних оголошення щодо проведення аукціонів на промисловий вилов водних біоресурсів у Дніпровсько-Бузькій гирловій системі.Розігрування лотів відбудеться 3 листопада. Заявки на участь в аукціонах можна подати до 20:00 2 листопада.Нагадаємо, раніше видання The Guardian писало, що у світі запаси атлантичної скумбрії, страви з якої є популярними в Україні та світі, наближаються до критичних значень. Причиною цього є надмірний вилов. Науковці вважають, що людство має замінити цей сорт риби у своєму раціоні оселедцем..

В Україні ціни на соняшник продовжують падати під впливом обмежених можливостей з переробки. Оновлено мінімум з квітня 2024 року.Про це повідомив AgroTimes із посиланням на аналітику інформаційної агенції "АПК-Інформ".Фахівці зазначили, що під впливом великої пропозиції олійної на умовах СРТ-підприємство ціни попиту опустилися до 14500-16000 гривень за тонну, проте в низці випадків все ще сягали 16500-17000 грнивень за тонну."Темпи переробки соняшнику у жовтні прискорювалася, але обсяги все одно поки що залишаються найменшими за останні 15 років", — ідеться в повідомленні.На експортному ринку соняшнику ціни продовжували падати під впливом насиченості місцевих ринків в країнах-імпортерах олійної, а також під тиском подальшого зниження цін на українському внутрішньому ринку з боку переробного сектору.За оперативними даними, за 22 дні жовтня з України експортовано 25 тисяч тонн соняшнику переважно до Туреччини, Італії й Австрії."Посилення ракетно-дронових атак на промислові підприємства, портову інфраструктуру та судна в економічних зонах інших країн суттєво знизили активність переробників і знову опустили ціни на соняшник всередині країни, попри певне відновлення цін в секторі соняшникової олії", — наголошували раніше експерти сільськогосподарської галузі.Станом на 12 жовтня в країні обмолотили 66% площ під соняшником, запланованих до збору, при цьому спостерігалося покращення урожайності порівняно з двома попередніми роками.Нагадаємо, в Міністерстві аграрної політики та продовольства інформували, що аграрії станом на 20 жовтня намолотили 39,10 мільйона тонн зернових і зернобобових зі 7,90 мільйона гектарів, що складає 68,1% площ, засіяних цими культурами..

Великі логістичні витрати й ускладнення під час перетину державного кордону суттєво зменшили обсяги експорту українських яблук. Тепер компанії-експортери змушені переглядати свої плани.Про це повідомили аналітики проєкту AgroTimes із посиланням на представників компанії USPA-Fruit, що спеціалізується на експорті свіжих фруктів.За словами співрозмовників медійників, через перехід на нові процедури пропуску на кордоні виникнули серйозні затримки.Аграрії додали, що, оскільки більшість логістики зав’язана на морські перевезення, це негативно позначилося на можливостях переміщення яблук до інших країн."Якщо виробник зараз у більшості випадків продає нижче собівартості свою продукцію, тому йому нема куди діватися як тільки звернутися до компанії-посередників, які здійснюють перереалізацію", — зазначив представник компанії.Вартість логістики на теперішній момент стала занадто високою та часто переважає вартість самої продукції, через що компанії змушені зменшувати обсяги реалізації.При цьому роздрібні ціни на яблука в магазинах досягають 29 гривень за кілограм, тоді як закупівельні ціни від виробників тримаються на рівні 11-15 гривень за кілограм."Експортери призупинили відвантаження та зайняли вичікувальну позицію", — констатували фахівці сільськогосподарської  галузі.Нагадаємо, в червні цього року експорт-менеджерка компанії "Сади Дніпра" Альона Щебетаха розповідала, що українські виробники яблук поступово зміщують фокус у бік преміального сегмента на зовнішніх ринках, де їхню продукцію порівнюють уже з постачанням з Італії й Іспанії..

За останні роки українські виробники ягід зіткнулися зі значним подорожчанням ресурсів, зростанням зарплат і коливаннями експортних цін. У 2020–2026 роках собівартість утримання одного гектара малини за незмінних норм витрат подвоїлася.Про це свідчать результати дослідження аналітиків Асоціації "Ягідництво України".Як змінилися ціни на малинуЗа даними дослідження, у 2026 році експортна ціна замороженої малини перевищила рівень 2021 року на 11% у євро. Проте з урахуванням інфляції її реальна вартість залишилася на 9% нижчою, ніж п'ять років тому.Як відзначили експерти, на гривневу виручку виробників суттєво вплинуло послаблення національної валюти. З 2020 року курс євро до гривні зріс на 67%. Це збільшило гривневий еквівалент експортних надходжень, однак саме по собі не означає зростання реального прибутку.Що найбільше подорожчалоВ Асоціації наголошують, що одним із головних чинників зростання витрат стало подорожчання праці та пального. У 2021–2026 роках середня заробітна плата в Україні зросла на 109%, а дизельне пальне подорожчало майже втричі.Згідно з розрахунками фахівців, за незмінних норм використання ресурсів собівартість утримання одного гектара малини за цей період подвоїлася. Найбільше на зростання витрат вплинула оплата праці.Якщо врахувати інфляцію, реальне подорожчання собівартості становить 12%. Водночас реальна експортна ціна малини залишається нижчою за рівень 2021 року.Нагадаємо, в середині вересня змінилися ціни на низку овочів та фруктів. Зокрема, дорожчали помідори, огірки, цибуля та буряк, водночас продавці тоді розпочали знижувати ціни на яблука та груші.Додамо, взимку в Україні очікується дефіцит якісної картоплі. Відтак, приблизно у лютому ціни на картоплю можуть зрости..

За останні десять років частка імпортних яблук на полицях українських супермаркетів скоротилася з 60% до 20%. Нині близько 80% внутрішнього ринку забезпечують вітчизняні виробники, які інвестують у сучасні технології вирощування, обладнання та сховища для фруктів.Про це повідомив заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський на своїй сторінці у Facebook. За його словами, суттєві зміни на ринку стали можливими завдяки появі агрокомпаній, які вклали кошти в садівництво та розвинули його до промислових масштабів. Завдяки інтенсивним технологіям вирощування, професійному обладнанню та сучасній інфраструктурі українські виробники поступово потіснили іноземних конкурентів.Скільки яблук вирощують в УкраїніЯк відзначив посадовець, одним із прикладів такого бізнесу є закарпатська компанія "Коник". На підприємстві вирощують 750 тисяч яблунь за технологією інтенсивного садівництва. Кожне дерево дає від 60 до 90 плодів, а щорічний урожай становить від 6,5 до 10 тисяч тонн яблук.Більшу частину продукції постачають до торговельних мереж. Також компанія виробляє соки та сидри. За словами Кисилевського, підготовка фруктів до продажу передбачає понад 20 операцій. Серед них — відбракування, охолодження, очищення, осушування, сортування за категоріями та маркування. На підприємстві працюють 211 постійних працівників, а в сезон додатково залучають приблизно стільки ж людей.Важливою перевагою закарпатських садівників є місцевий клімат. Так, яблука в регіоні достигають приблизно на два тижні раніше, ніж в інших областях. Це дає виробникам перевагу під час укладання великих контрактів із торговельними мережами.Нагадаємо, в середині вересня змінилися ціни на низку овочів та фруктів. Зокрема, дорожчали помідори, огірки, цибуля та буряк, водночас продавці тоді розпочали знижувати ціни на яблука та груші.Додамо, взимку в Україні очікується дефіцит якісної картоплі. Відтак, приблизно у лютому ціни на картоплю можуть зрости..

Україна не отримує жодних сигналів від партнерів стосовно зернового коридору в Чорному морі. Ситуація залишається критичною настільки, що не видно жодних горизонтів для планування.Про це повідомив міністр аграрної політики України Тарас Висоцький під час спілкування з журналістами в четвер, 22 жовтня."Щодо зернового коридору немає жодних сигналів від партнерів, які можна було би сприймати як такі, що могли би давати якийсь горизонт планування. Тобто ситуація незмінна. Ні більше, ні менше", — наголосив він.Раніше міністр інформував, що можливість активно перехоплювати російські реактивні "шахеди" та "бандеролі" є одним із важливих факторів у питанні відновлення зернового коридорув  Чорному морі.Висоцький також заявив, що у зв’язку з цим ситуація в українському аграрному секторі є найскладнішою з початку повномасштабного вторгнення.Зокрема, через двомісячну зупинку експорту з глибоководних портів Великої Одеси Україна не може вивезти понад половину свого збіжжя.Сьогодні стало відомо, що Україна та Польща продовжують переговори про розширення транзиту української агропродукції через польську територію до європейських морських портів. Сторони планують узгодити умови перевезень, щоби забезпечити прозорість транзиту та захистити інтереси аграріїв обидвох країн.Нагадаємо, вчора агенція Reuters із посиланням на заяву полковника армії США Мартіна О'Доннелла інформувало, що НАТО надішле до Чорного моря додаткові літаки морського патрулювання та радіолокаційні системи. Таке рішення ухвалено після серії атак дронів на судна в регіоні..

Аграрії станом на вівторок, 20 жовтня, намолотили 39,10 мільйона тонн зернових і зернобобових зі 7,90 мільйона гектарів, що складає 68,1% площ, засіяних цими культурами.Про це повідомили на сайті Міністерство аграрної політики та продовольства."Валовий збір олійних культур — соняшнику, сої та ріпаку — сягнув майже 16 мільйонів тонн", — ідеться в повідомленні.Окрім того, у відомстві додали, що аграрії повністю зібрали пшеницю, ячмінь, горох і ріпак.Пшениця — зібрано 26 171,4 тисячі тонн із площі 5 117,9 тисячі гектарів. Середня врожайність — 51,1 ц/га.Ячмінь — намолочено 6 550,7 тисячі тонн із 1 483,1 тисячі гектарів за врожайності 44,2 ц/га. Горох — зібрано 833,4 тисячі тонн із 302,2 тисячі гектарів. Середня врожайність — 27,6 ц/га.Ріпак озимий і ярий — намолочено 3 896,7 тисячі тонн із 1 328,8 тисячі гектарів за врожайності 29,3 ц/га.Найбільші площі зернових і зернобобових культур обмолочено в таких областях:Одеська область — 1 225,6 тисячі гектарів, валовий збір зернових — 5 689,2 тисячі тонн. Зокрема, зібрано 3 801 тисячі тонн пшениці, 1 475,5 тисячі тонн ячменю та 303,7 тисячі тонн гороху.Дніпропетровська область — 725,19 тисячі гектарів, валовий збір — 2 886,6 тисячі тонн. Зібрано 2 040,3 тисячі тонн пшениці, 574,6 тисячі тонн ячменю та 37 тисячі тонн гороху.Миколаївська область — 695,4 тисячі гектарів, валовий збір — 2 758,78 тисячі тонн. Зокрема, намолочено 1 873,5 тисячі тонн пшениці, 648,7 тисячі тонн ячменю та 118 тисячі тонн гороху."За врожайністю зернових лідирують господарства Хмельницької області — 70,7 ц/га. Високі показники також мають Сумська (68,2 ц/га), Вінницька (62,6 ц/га) та Івано-Франківська (59 ц/га) області", — зауважили в міністерстві.Триває збирання пізніх культур.Соняшник — обмолочено 4 122,7 тисячі гектарів, або 79% прогнозованої площі. За врожайності 22 ц/га намолочено 9 076,5 тисячі тонн.Кукурудза — обмолочено 911,8 тисячі гектарів, або 20% прогнозованої площі. За врожайності 58,8 ц/га зібрано 5 362,9 тисячі тонн.Соя — обмолочено 1 382,5 тисячі гектарів, або 86% прогнозованої площі. За врожайності 21,8 ц/га намолочено 3 013,5 тисячі тонн.Цукрові буряки — викопано 58,2 тисячі гектарів, або 34% прогнозованої площі. За врожайності 493 ц/га зібрано 2 869,6 тисячі тонн.Просо — обмолочено 38,3 тисячі гектарів, або 94% прогнозованої площі. За врожайності 23 ц/га намолочено 88,1 тисячі тонн.Гречка — обмолочено 45,9 тисячі гектарів, або 95% прогнозованої площі. За врожайності 12,5 ц/га зібрано 57,3 тисячі тонн.Нагадаємо, на початку жовтні в Міністерстві аграрної політики та продовольства повідомляли, що посіви озимих зернових в Україні не відповідають прогнозам..

Українські тепличні комбінати продовжують активно підвищувати ціни на помідори. Висхідний ціновий тренд на ринку тепличного томата в країні сформувався ще минулого тижня.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit. Таку ситуацію вони пов’язують із доволі суттєвим скороченням пропозиції цієї продукції на ринку на тлі високого попиту на тепличні томати.На теперішній момент тепличні томати вже надходять у продаж по 50-75 гривень за кілограм (1,68-1,92 долара за кілограм), що в середньому на 14% дорожче, ніж наприкінці минулого робочого тижня.Учасники ринку зазначили, що постачання цієї продукції з місцевих тепличних комбінатів зараз є доволі обмеженими та нестабільними.«У більшості стаціонарних тепличних комбінатів дозрівання томатів суттєво сповільнилося через похолодання, а постачання цієї продукції з плівкових теплиць взагалі припинилися», — констатували експерти.Вони додали, що компенсувати нестачу пропозиції місцевих тепличних овочів за рахунок імпортної продукції продавцям поки що не вдається."Проте, попри чергове подорожчання в цьому сегменті, зараз тепличні комбінати України реалізують томати в середньому на 18% дешевше, ніж у середині жовтня 2025 року", — зауважили аналітики.Водночас ключові гравці ринку акцентували, що подорожчання місцевого томата вже розпочало стимулювати зростання постачань цієї продукції із зовнішнього ринку.Нагадаємо, що ще в середині вересня змінилися ціни на низку овочів та фруктів. Зокрема, дорожчали помідори, огірки, цибуля та буряк, водночас продавці тоді розпочали знижувати ціни на яблука та груші..

Україна розпочала сезон експорту замороженої малини 2026/2027 на рівні, що відповідає показникам 2024 року. Через скорочення врожаю в Польщі українські виробники можуть посилити свої позиції на європейському ринку та отримати додаткові можливості для експорту.Про це свідчать дані аналітичного звіту Асоціації "Ягідництво України" за вересень. За даними фахівців, у червні-липні 2026 року Україна експортувала 7,4 тисячі тонн замороженої малини на загальну суму 29,9 мільйона євро. Середня експортна ціна становила 4,06 євро за кілограм.Зокрема, у липні за кордон відправили 5,2 тисячі тонн продукції за середньою ціною 4,03 євро за кілограм. Такий початок сезону помітно перевищує слабші показники старту експортного сезону 2025 року. Водночас основний пік постачання малини ще попереду.Основні ринки збутуГоловними напрямками експорту української замороженої малини залишаються Польща, Німеччина та Чехія. Україна вже входить до числа світових лідерів за чистим експортом цієї продукції: щороку країна постачає на зовнішні ринки близько 65 тисяч тонн замороженої малини.У сезоні 2026/2027 українські виробники можуть зміцнити свої позиції завдяки скороченню врожаю в Польщі. Дефіцит продукції на європейському ринку створює додаткові можливості для українських експортерів.Ще одним чинником може стати використання ремонтантних сортів малини, які дають змогу продовжити сезон збору врожаю та пропонувати продукцію восени.Що це означає для українських виробниківДефіцит малини на європейському ринку може сприяти формуванню сприятливих цінових умов для українських постачальників. Однак для використання цих можливостей виробникам варто заздалегідь планувати заготівлю ягід і укладення експортних контрактів.Також важливо дотримуватися вимог Європейського Союзу щодо безпечності продукції, зокрема нормативів максимально допустимих рівнів залишків пестицидів (MRL). На перспективи експорту впливатимуть і переговори між Україною та ЄС щодо перегляду торговельних умов.Нагадаємо, в Україні продовжує знижуватися вартість ріпчастої цибулі — фермери продають її по 9-15 гривень за кілограм. На ціни впливають збільшення пропозиції та погіршення якості частини врожаю через несприятливу погоду під час збирання..

Станом на четвер, 8 жовтня, українські аграрії засіяли озимими зерновими культурами 2 мільйони 520,2 тисячі гектарів або 48,4% прогнозованої площі, озимим ріпаком – 1 мільйон 40,9 тисячі гектарів або 94,2% прогнозу.Про це повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства на сайті відомства.Зокрема, пшеницею та тритикале (гібрид пшениці та жита) засіяно 2 мільйони 252,5 тисячі гектарів (49,6% прогнозу), ячменем — 209,9 тисячі гектарів (35,4%), житом — 57,8 тисячі гектарів (75,3%).За тиждень посіви зернових збільшилися на 925,7 тисячі гектарів, тоді як за попередній тиждень — на 853,2 тисячі гектарів.Минулого року на цю дату посіяли 2 мільйони 571,7 тисячі гектарів зернових, що всього на 2% більше, ніж цього року. Посіви під пшеницю були більшими на 4,2%, тоді як посіви під ячменем та житом більші цього року — відповідно на 17,1% та 26,5%.Щодо ріпаку, то його посівна добігає кінця: за тиждень площа збільшилася всього на 22,9 тисячі гектарів, тоді як за попередній тиждень — на 59,2 тисячі гектарів. Посіви ріпаку на цю дату цього року на 5,6% більші за минулорічні.Мінагрополітики уточнило, що за площами посіву озимих зернових лідирують:Миколаївська область — 368,8 тисячі гектарів, із них 288 тисяч гектарів пшениці та тритикале, 79,3 тисячі гектарів ячменю та 1,5 тисячі гектарів жита;Дніпропетровська область — 284,6 тисячі гектарів, із них 262,1 тисячі гектарів пшениці та тритикале, 21,2 тисячі гектарів ячменю та 1,3 тисячі гектарів жита;Полтавська область — 200,1 тисячі гектарів, із них 191,9 тисячі гектарів пшениці та тритикале, 3,2 тисячі гектарів ячменю та 5 тисяч гектарів жита.Нагадаємо, федеральний міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що на теперішній момент унаслідок російських атак на українські порти експорт зерна опинився заблокованим, а під загрозою псування в Україні перебуває близько третини врожаю. Це ставить під загрозу продовольчу безпеку світу..

У Європейському Союзі планують суттєво обмежити фінансову підтримку та доступ до ринку для окремих українських сільськогосподарських товарів. Такі механізми можуть застосовуватися у процесі майбутнього вступу України до ЄС через високу конкурентоспроможність її аграрного сектору.Про це повідомили в Європейській комісії.Єврокомісія зазначає, що через масштаби, структуру та високу продуктивність українського агросектору під час вступу країни до ЄС можуть знадобитися спеціальні обмежувальні механізми. Йдеться про окремі категорії так званих "чутливих" сільськогосподарських продуктів. У Єврокомісії зазначили, що для них передбачать механізми, які суттєво обмежуватимуть фінансову підтримку та доступ на європейський ринок."З огляду на масштаби, структуру та дуже високу продуктивність її сільськогосподарського сектору, цільові механізми повинні суттєво обмежити фінансову підтримку та доступ на ринок для чутливих сільськогосподарських товарів", — йдеться у повідомленні Єврокомісії.Водночас у ЄС наразі не уточнили, які саме українські аграрні товари вважатимуть "чутливими".Яку підтримку планують для УкраїниУ Єврокомісії водночас наголосили на необхідності допомогти Україні відновити доступ до традиційних експортних ринків у третіх країнах.Таким чином, у межах майбутньої інтеграції України до ЄС планують поєднати спеціальні механізми для окремих аграрних товарів із підтримкою українського експорту на інші міжнародні ринки.Додамо, Україна може недоотримати щонайменше вісім мільярдів доларів експортної виручки, якщо чорноморські порти залишатимуться заблокованими впродовж року. За такого сценарію країна також не зможе вивезти значну частину запланованих обсягів аграрної продукції.Читайте також: Україні бракує $4 млрд: Зеленський розповів, як планують закрити дефіцит.

У жовтні 2026 року в Україні очікується подорожчання деяких овочів і фруктів. Також в українських супермаркетах можуть зрости ціни на яловичину, свинину та курятину.Про це повідомила головна наукова співробітниця Інституту аграрної економіки Інна Сало, яку цитує видання "Главред".За її прогнозом, овочі борщового набору можуть подорожчати до 7%, а салатні овочі — до 20% через сезонне скорочення пропозиції.Водночас ситуація з фруктами буде різною. Зокрема, українські яблука можуть подешевшати до 10% завдяки збільшенню їхньої пропозиції на ринку."У жовтні очікується поступове подорожчання овочів борщового набору порівняно з нинішніми цінами — до 7%. Водночас прогнозується незначне здешевлення яблук — до 10% — у зв’язку з розширенням обсягів їхніх продажів. Ціни на салатні овочі в жовтні 2026 року у зв’язку зі скороченням їхньої пропозиції зростуть порівняно з нинішніми цінами до 20%", — зазначила Сало.За словами фахівчині, восени ціна на овочі та фрукти значною мірою залежатиме від того, у скільки обійдуться їхнє зберігання та доставлення до магазинів."На формування цін на плодоовочеву продукцію суттєво впливають оперативність і обсяги постачань, вартість зберігання та транспортування, підвищені тарифи на електроенергію для промислових виробників, а також істотне зростання цін на паливо", — пояснила експертка.Російські удари по логістичній інфраструктурі також залишаються одним із ризиків для цін. Водночас поки що вони не призвели до дефіциту овочів і фруктів."Наразі дефіциту фруктів і овочів через удари по логістичній інфраструктурі не спостерігається. Товарна пропозиція плодоовочевої продукції на належному рівні", — акцентувала Сало.Також у жовтні в українських супермаркетах можуть зрости ціни на яловичину, свинину та курятину. За прогнозом провідної наукової співробітниці Інституту аграрної економіки Наталії Копитець, подорожчання може становити до 3%."За прогнозами, в продуктових супермаркетах у жовтні 2026 року на основні види м’яса — яловичину, свинину та курятину — можливе підвищення роздрібних цін до 3%", — розповіла вона.При цьому у вересні єдиної тенденції на ринку м’яса не спостерігалося: одні види продукції дорожчали, інші — дешевшали. Одним із головних чинників, який визначатиме ціни восени, стане вартість зернових. За словами Копітець, саме корми становлять близько 70% собівартості м’яса."Восени визначальним фактором, що впливає на ціну основних видів м’яса, є ціна на зернові та їхній фактичний урожай, адже у структурі собівартості м’яса близько 70% становлять саме корми", — підсумувала експертка.Нагадаємо, що, за порадами фахівців, українським фермерам, які планують займатися ягідництвом, варто оцінювати культури не лише за поточною ціною на ринку. Важливими факторами є врожайність, витрати на працівників, можливість механізованого збору, перспективи експорту та перероблення продукції..

За вересень вдалося експортувати близько двох мільйонів 400 тисяч тонн сільськогосподарської продукції. Це складає лише 46% запланованого експорту України.Про це повідомив міністр аграрної політики України Тарас Висоцький під час спілкування з журналістами в п’ятницю, 2 жовтня.За його словами, зернових експортували 300 тисяч тонн — це 38% потенційно необхідного експорту; олійних — 444 тисяч тонн, це 83% потенційно необхідного експорту. олія — 311 тисяч тонн, це 64% потенційно необхідного експорту, шроти — 280 тисяч тонн, 46% потенційно необхідного експорту."Частка зерна є меншою, а загальна частка — 46%. Оці 46% фактично з 20 вересня не змінювалися, якщо брати перші 20 днів. Тобто ми досягаємо того, що прогнозували, що до 45-50% — це об'єктивний максимум в межах поточних шляхів", — заявив Висоцький.Він також додав, що за допомогою залізничних шляхів Україна експортує близько одного мільйона тонн сільськогосподарської продукції."Два основні шляхи збільшення експорту — дунайський і залізниця", — зазначив український міністр.Раніше Тарас Висоцький повідомляв, що через двомісячну зупинку експорту з глибоководних портів Великої Одеси Україна не може вивезти понад половину свого збіжжя."Це близько 30 мільйонів тонн збіжжя", — констатував тоді міністр аграрної політики України.Нагадаємо, 20 вересня стало відомо, що Туреччина надіслала Росії й Україні пропозиції щодо деескалації ситуації в Чорному морі. При цьому в Анкарі визнали, що за теперішніх обставин складно досягнути результату, тим паче тривалого..

Італійські сорти фундука в умовах українського клімату можуть зазнавати значних втрат. Це пов’язано з різкими перепадами температур узимку та весняними заморозками.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit із посиланням на директора ТОВ "Горіх Полісся" Олександра Волошенка.Він констатував, що в одному з господарств Житомирської області несприятливі погодні умови призвели до втрати близько 90% урожаю, Господарство свого часу завезло з італійських розсадників Carlo Negro й Elio Resia саджанці сортів Tonda Gentile Romana, Nocchione, Tonda Gentile delle Langhe та Giffoni. Проте проблеми розпочалися вже взимку: під час відлиг рослини передчасно виходили зі стану спокою, після чого чергові хвилі холоду пошкоджували бруньки."Додаткового удару завдали сильні морози. Взимку температура опускалася до -30°C, а у квітні весняний приморозок до -8°C супроводжувався сильним вітром", — зазначили фахівці.Вони додали, що на окремих ділянках у низинах плодова деревина та чоловічі суцвіття вимерзли повністю."Частина плодової деревини просто вимерзла. Бруньки не відкрилися, чоловічі суцвіття не дали пилку, а запилення виявилося слабким. У результаті втрати врожаю сягнули близько 90%", — описав ситуацію Волошенко.За його словами, цей досвід показує, що походження сорту має враховуватися під час закладання фундукового саду в Україні."Італійські сорти, які добре зарекомендували себе у м’якших кліматичних умовах, можуть виявитися значно чутливішими до українських зимових морозів і різких температурних коливань", — підсумував директор ТОВ "Горіх Полісся".Нагадаємо, на початку року стало відомо, що на світовому ринку волоського горіха суттєво зменшилася кількість українських пропозицій. У цьому сегменті Україна вже не посідає лідерських позицій, як це відбувалося раніше..

Якщо брати до уваги найближчу перспективу, то Україна не очікує на морське перемир’я з Росією. Москва щоразу відхиляє всі пропозиції щодо припинення вогню.Про це заявив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час спілкування з журналістами в Брюсселі, його цитує видання Bloomberg.За його словами, Україні потрібне перемир’я, щоби відновити експорт зерна в Чорному морі. Проте на теперішній момент сподіватися на це марно."На жаль, зараз складно уявити якісь позитивні рішення з цього питання. Це стосується перспективи в декілька місяців", — акцентував Висоцький.На його думку, Україна має бути готова до того, що ця ситуація залишиться критичною. Принаймні зараз Київ шукає альтернативні шляхи для розв’язання складної ситуації.Міністр додав, що Україна отримала від партнерів інформацію про те, що Росія відкинула всі пропозиції щодо перемир’я в Чорному морі навіть за посередництва відносно нейтральних країн світу."Усі можливі варіанти випробували, жодних результатів наразі немає", — підсумував Тарас Висоцький.Раніше Україна вже пропонувала негайне припинення вогню на Чорному морі, але Росія не демонструє готовності погодитися та продовжує знаходити причини для відмови.Крім того, 51 країна-член ООН спільно закликала Росію погодитися на повне, негайне та безумовне припинення вогню, наголосивши, що Україна ще в березні 2025 року погодилася на такий крок. Щоправда, в Кремлі й надалі ігнорують такі пропозиції світової спільноти, продовжуючи демонструвати свою агресивну суть.Нагадаємо, що під час зустрічі українського й американського президентів Володимир Зеленський погодився на пропозиції Дональда Трампа щодо відновлення безпеки на морі та захисту енергооб'єктів..