У жовтні середня споживча ціна сала зросла на 3,2% порівняно з вереснем. Вона збільшилася до 226,9 гривні за кілограм проти 219,78 гривні за кілограм минулого місця.Про це повідомили аналітики проєкту Agro Times із посиланням на дані Державної служби статистики."А якщо порівняти з жовтнем 2025 року, то сало подорожчало на 9,7% — із 206,81 гривні за кілограм", — ідеться в повідомленні.У Держстаті також зауважили, що дані наведені без урахування тимчасово окупованих Росією територій і частини територій, на яких ведуться бойові дії."Сальні породи свиней вигодовують довше (близько восьми місяців проти шести місяців для м'ясних порід), що вимагає більше кормів, догляду та витрат на утримання", — пояснили фахівці сільськогосподарської галузі.До того ж, зазначили вони, основну масу сала виробляють не великі промислові комплекси (орієнтовані на м'ясо), а приватні чи особисті селянські господарства, які зараз скорочують поголів'я через воєнні ризики та високу вартість праці та ресурсів."Зростання цін на зернові культури, комбікорми, електроенергію та ветеринарні препарати безпосередньо збільшують собівартість продукту", — додали спеціалісти.Раніше повідомлялося, що впродовж січня-серпня 2026 року Україна імпортувала 13,1 тисячі тонн сала, свинячого жиру та жиру птиці. Це на 27,2% більше, ніж за аналогічний період минулого року.Головними постачальниками цієї продукції стали Польща (60,9%), Німеччина (29,5%) та Іспанія (8,2%).Також протягом восьми місяців 2026 року Україна імпортувала 26,9 тисячі тонн свинини, що в 1,8 раза більше, ніж за аналогічний період минулого року.Нагадаємо, фахівці стверджують, що перевага сала в харчуванні — його натуральність. Це мінімально оброблений продукт із передбачуваним складом..

Компанія "Королівський смак" вимушена зупинити виробництво та припинити закупівлю олійних культур. Причина — проблеми з електропостачанням і воєнні загрози.Про це заявив керівник пресслужби компанії "Королівський смак" Геннадій Тертичний, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в Facebook."Інформуємо про вимушену зупинку виробництва, повне припинення закупівлі всіх видів олійних культур і скорочення персоналу через критичну ситуацію з електропостачанням і постійну загрозу ракетних і дронових ударів", — написав він.За його словами, найважче в цій ситуації те, що компанія змушена залишати людей без роботи."Багато хто працює з нами роками, й ми розуміємо, що за кожним працівником стоїть його родина", — констатували в "Королівському смаку".У компанії акцентували, що постійні перебої з електроенергією не дозволяють забезпечити стабільну роботу підприємства, а загроза обстрілів створює додаткові ризики для працівників."Зараз компанія завершує відвантаження готової продукції та зупиняє виробничі процеси", — підсумував Геннадій Тертичний.Раніше стало відомо, що через масовані російські удари по підприємствах харчової промисловості найбільший український виробник і експортер соняшникової олії "Кернел" зупинив роботу всіх своїх заводів.Нагадаємо, що 17 жовтня в Луцьку тимчасово зупинило роботу підприємство "Кромберг енд Шуберт Україна ЛУ" (Kromberg & Schubert). Причиною стало погіршення безпекової ситуації після російських атак. На підприємстві заявили, що наразі оцінюють обставини та визначають подальші кроки..

За 2015-2025 роки в Україні площа виноградників зменшилася приблизно на 40%. Найбільше в цьому плані постраждали регіони, які потрапили під російську окупацію, бойові дії та мінування.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit. Вони констатували, що понад 90% усіх виноградників країни зосереджено у трьох областях — Одеській, Миколаївській та Закарпатській.Станом на 2025 рік в Одеській області налічувалося близько 16,9 тисячі гектарів виноградників, у Миколаївській — 3,4 тисячі гектарів, а в Закарпатській — 3,1 тисячі гектарів."Водночас навіть провідні регіони значно зменшили площі. В Одеській області за десять років площа виноградників зменшилася на 33,7%, у Миколаївській — на 41,4%, а в Закарпатській — на 16,2%, або приблизно на 600 гектарів", — ідеться в повідомленні.Найбільші втрати зафіксовані у південних і східних областях України. У Херсонській області площа виноградників зменшилася на 97,9% — із 4,8 тисячі гектарів 2015 року до практично нульового рівня 2025 року.До того ж Запорізька та Луганська області повністю втратили зареєстровані виноградні насадження. У Донецькій області їхня площа зменшилася з 400 до 100 гектарів, тобто приблизно на 75%.В інших регіонах площі виноградників значно менші. У Дніпропетровській області налічується близько 300 гектарів, тоді як у Вінницькій, Донецькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Полтавській, Харківській, Херсонській, Черкаській і Чернівецькій областях — до 100 гектарів.У Волинській, Житомирській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Хмельницькій і Чернігівській областях відсутні господарства з виноградними насадженнями, хоча ці регіони також мають власну унікальну винну культуру."Зменшення площ виноградників в Україні пов’язане не лише із загальними змінами у галузі, а й із утратою виробничих територій унаслідок війни. Особливо сильно постраждали традиційні виноградарські райони півдня та сходу країни", — підсумували фахівці.Нагадаємо, наприкінці травня цього року стало відомо, що українська крафтова виноробня Lowkowo виборола золоту та срібну нагороди на міжнародному конкурсі Concours International de Lyon у Франції. 2026 року там оцінювали 10 355 зразків із 58 країн. Lowkowo стала єдиною виноробнею з України серед призерів, змагаючись із виробниками з традиційних винних держав, зокрема, Франції, Італії й Іспанії..

У Тернопільській області жінка втратила 260 тисяч гривень, намагаючись придбати трактор через соціальні мережі. Правоохоронці розшукують шахраїв.Про це повідомив відділ комунікації поліції Тернопільської області. До правоохоронців Борщова звернулася мешканка одного зі сіл Чортківського району 1984 року народження із заявою про шахрайство."Жінка знайшла в соціальній мережі оголошення про продаж трактора. Зацікавившись пропозицією, вона зв’язалася з продавцем за вказаним номером телефону та домовилася про придбання сільськогосподарської техніки", — встановили поліцейські.Повіривши незнайомцю, потерпіла здійснила декілька грошових переказів на вказані ним банківські рахунки. Загалом жінка перерахувала 260 тисяч гривень. Однак обіцяного трактора вона так і не отримала."Зрозумівши, що стала жертвою шахрайської схеми, жінка звернулася по допомогу до поліції", — пояснили в поліції Тернопільщини.За фактом слідчі проводять досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 190 Кримінального кодексу України (шахрайство, вчинене в умовах воєнного стану, що завдало значної шкоди потерпілому)"Санкція статті передбачає покарання у вигляді штрафу або позбавлення волі на термін від трьох до п’яти років", — зауважили правоохоронці.Зараз вони встановлюють особу, причетну до шахрайства, та з’ясовують усі обставини події. Поліцейські Тернопільщини вкотре застерігають громадян від необдуманих покупок через Інтернет. Особливо уважними варто бути під час придбання дороговартісної техніки, автомобілів і сільськогосподарського обладнання."Перед здійсненням покупки перевіряйте інформацію про продавця, не погоджуйтеся на повну передоплату та за можливості особисто оглядайте товар. Пам’ятайте: приваблива ціна, переконливі фотографії та запевнення продавця не гарантують безпечної угоди. Якщо ви стали жертвою шахрайства, негайно звертайтеся до поліції за номером 102", — підсумували у відділі комунікації поліції Тернопільської області.Нагадаємо, що 5 жовтня на Тернопільщині сталася смертельна ДТП, у якій загинув неповнолітній юнак. 18-річний водій автомобіля Audi врізався у трактор МТЗ із причепом, який рухався попереду..

Завод із перероблення сої агрохолдингу "Астарта" зазнав пошкоджень внаслідок російського авіаудару в неділю 8 листопада. Це змусило підприємство тимчасово призупинити роботу.Про це повідомив "Інтерфакс-Україна" з посиланням на біржовий пресреліз компанії."Після нападу робота заводу призупинена. Станом на дату оприлюднення цього повідомлення жертв серед працівників не зафіксовано", — наголосили в "Астарті".У релізі зазначається, що після завершення огляду Державної служби України з надзвичайних ситуацій компанія оцінить завдані збитки та втрати.Як повідомляла "Астарта", продажі соєвої олії в третьому кварталі цього року зросли на 11,8% порівняно до третього кварталу минулого року — до 12,57 тисячі тонн за збільшення ціни на 17,1% — до 54,91 тисячі гривень, тоді як продажі соєвого шроту впали на 20,2% — до 27,70 тисячі тонн за зростання ціни на 32,5% — до 20,38 тисячі гривень."Астарта" — вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тисяч гектарів і молочні ферми з 22 тисячами голів великої рогатої худоби, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська область), сім елеваторів і біогазовий комплекс.Агрохолдинг "Астарта" у першій половині 2026 року отримав 14,07 мільйона євро чистого збитку порівняно із 42,27 мільйона євро чистого прибутку за аналогічний період минулого року.Консолідований дохід за перше півріччя цього року скоротився лише на 0,1% — до 226,47 мільйона євро, експортні продажі склали 62% проти 61% у першому півріччі минулого року.Нагадаємо, 16 жовтня стало відомо, що мережа магазинів "Сирне королівство", що спеціалізується на продажі сирів із різних країн світу, призупиняє роботу. Підприємці згортають бізнес в Україні, це відбудеться наприкінці 2026 року..

У січні-вересні в Україні виробили 59,8 тисячі тонн масла, включно з вершковим, топленим та іншими жовтими жирними молочними продуктами з умістом молочного жиру 80-90%. Це на 4,9% більше, ніж за аналогічний період 2025 року.Про це повідомили аналітики проєкту Agro Times із посиланням на дані Державної служби статистики.Фахівці нагадали, що у вересні виробники вершкового масла підвищили ціну на 1,3%."Значні складські запаси та достатні обсяги виробництва сприяють ціновій стабільності щонайменше в листопаді", — йдеться в повідомленні.Переробники також зацікавлені виробляти масло через високу привабливість сухого знежиреного молока, яке виготовляють із ним у комплексі."Та ситуація з сировиною може змінити ринковий баланс: восени скоротилася пропозиція молока для промислового перероблення", — констатували аналітики.Вони пояснили, що додатковий виклик для виробників вершкового масла — конкуренція з боку альтернативної продукції."Восени активізувалося виробництво рослинно-жирових сумішей, а виробники спредів продовжують відбирати частину споживчого попиту у традиційного масла", — зауважили спеціалісти.Водночас, додали вони, підприємства не поспішають відновлювати експорт масла до ЄС. За оцінками операторів ринку, продажі на цьому напрямку все ще економічно невигідні. Натомість невеликі партії масла жирністю 82% продовжують постачати до Молдови та країн Кавказу."Тим часом імпорт тисне: за інформацією операторів, трейдери вже закупили партії відносно дешевого польського масла", — акцентували в Agro Times.Нагадаємо, на початку жовтня повідомлялося, що ціни на вершкове масло в Європі продовжували знижуватися, через що перспективи експорту українського продукту на ринок ЄС залишаються слабкими..

Морква — один із найпопулярніших овочів, який хочеться зберегти свіжим і соковитим якомога довше. Однак через неправильні умови зберігання вона може швидко в'янути, гнити або втрачати свої смакові якості. Щоб цього не сталося, важливо знати кілька простих правил.Відомий український шеф-кухар та ресторатор Євген Клопотенко розповідає, як правильно зберігати моркву взимку, які місця для цього найкраще підходять і які методи допоможуть зберегти врожай свіжим до шести місяців.Як підготувати моркву до тривалого зберіганняПерш ніж відправляти моркву на зберігання, важливо правильно її підготувати. Насамперед не варто мити або чистити коренеплоди. Достатньо сухою щіткою прибрати залишки ґрунту, обрізати зелене бадилля, щоб воно не забирало вологу, і залишити моркву на свіжому повітрі на дві-три години.Після цього овочі можна розкладати в ящики, сітки або кошики чи переносити до холодильника або погреба.Як зберігати моркву в холодильникуЗа правильних умов морква може залишатися свіжою в холодильнику протягом двох-трьох місяців. Для цього потрібно обрізати бадилля, а залишки землі прибрати сухою щіткою або ножем. Мити овочі перед зберіганням не потрібно, адже ціла неочищена морква повільніше втрачає вологу.Підготовлені коренеплоди слід покласти в герметичний контейнер і розмістити в найхолоднішій частині холодильника. Водночас моркву рекомендують тримати окремо від яблук та інших овочів, які виробляють газ етилен.Зберігання моркви у воді: простий спосіб для квартириЩоб морква не втрачала вологу, її можна зберігати в банці або глечику з чистою водою. Для цього цілі, немиті та неочищені коренеплоди потрібно покласти в ємність із водою та поставити в холодильник. Замість банки можна використовувати пластиковий харчовий контейнер або герметичний пакет із водою. Важливо тримати моркву окремо від фруктів, особливо яблук.Воду потрібно регулярно міняти — кожні чотири-п’ять днів або тоді, коли вона стає каламутною.Як зберігати моркву в погребі до шести місяцівДля тривалого зберігання врожаю найкраще підходить прохолодний погріб. У таких умовах морква може залишатися свіжою до пів року. Її можна розміщувати в ящиках, сітках або навіть на земляній підлозі льоху.Якщо погреба немає, відповідні умови можна створити в гаражі чи сараї. Для цього потрібно підтримувати температуру від 0,5 до 4,5 градуса Цельсія та вологість на рівні 90-95%.Як зберігати моркву в піскуЩе один спосіб тривалого зберігання — пересипати моркву піском. Для цього на дно ящика або коробки потрібно насипати приблизно п'ять сантиметрів чистого піску, викласти шар моркви та знову засипати його піском.Так потрібно чергувати шари, доки контейнер не заповниться. Верхній шар піску можна злегка зволожити водою з пульверизатора, щоб допомогти зберегти вологу в коренеплодах.Замість піску також можна використовувати чисту деревну тирсу. Її додатково зволожувати не потрібно.Перед закладанням на зберігання моркву не слід мити. Бадилля потрібно обрізати, залишивши невеликий шар ґрунту, дрібні корінці та шкірку.Як заморозити моркву на зимуМоркву також можна зберігати в морозильній камері. Однак перед заморожуванням її рекомендують бланшувати, щоб зберегти смак, текстуру та поживні речовини. Процес підготовки складається з кількох етапів:Зріжте бадилля, промийте моркву під проточною водою та очистьте її.Наріжте коренеплоди кружальцями або брусочками.Закип'ятіть воду в каструлі, а в окремій мисці підготуйте холодну воду з льодом.Опустіть моркву в киплячу воду. Кружальця потрібно бланшувати дві-три хвилини, цілу моркву — близько п'яти хвилин, а інші шматочки — три-п'ять хвилин залежно від розміру.Вийміть моркву шумівкою та одразу перекладіть у крижану воду. Залиште на три-п'ять хвилин.Злийте воду, викладіть моркву на деко або дощечку, застелену пергаментом, і дайте їй трохи просохнути.Поставте деко в морозильну камеру на чотири-шість годин.Коли шматочки замерзнуть, перекладіть їх у герметичні пакети та поверніть до морозильної камери.У такому вигляді морква може зберігатися до одного року. Додатково розморожувати овочі перед приготуванням зазвичай не потрібно — їх можна одразу додавати до каструлі чи викладати на пательню. Інший варіант — залишити моркву на кілька годин у холодильнику або помістити герметичний пакет у холодну воду.Скільки зберігається моркваТривалість зберігання залежить від стану коренеплодів і способу їх підготовки:ціла неочищена морква в погребі — до шести місяців;ціла неочищена морква в холодильнику — два-три місяці;нарізана морква в холодильнику — два-три тижні;відварена морква в холодильнику — три-п'ять днів;заморожена морква — до одного року.Щоб морква довше залишалася свіжою, важливо правильно підготувати її перед зберіганням, не мити коренеплоди заздалегідь і вибрати відповідне місце з необхідною температурою та вологістю.Нагадаємо, раніше TrueUA розповідав, де і за якої температури краще зберігати картоплю та що допоможе продовжити її свіжість до весни.Читайте також: Щоб часник залишався свіжим: перевірені способи зберігання.

У зв’язку зі зростанням вартості пального, яке оцінюють у 72%, витрати у структурі собівартості зернових і олійних в Україні зросли щонайменше на 7-8%.Таку оцінку озвучив керівник аналітичного відділу асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" Максим Гопка в коментарі для видання "АгроЕліта"."Частка пального в загальних виробничих витратах — близько 10%. Цей показник залежить від культури, технології вирощування та кількості технологічних операцій. Станом на середину жовтня роздрібна ціна дизельного пального з початку року зросла на 72% — до 100 гривень за літру. В січні середньомісячна ціна складала близько 58 гривень за літру", — поянив експерт.Також він зазначив, що закупівельні ціни для аграріїв можуть відрізнятися від роздрібних залежно від обсягів закупівлі й умов постачання — кожні 10% подорожчання дизельного пального збільшують загальні виробничі витрати приблизно на 1%.Проте, за його словами, важливо враховувати й непрямий вплив: дорожче пальне підвищує вартість транспортування продукції до місць зберігання, доставлення насіння, добрив та інших ресурсів, а також послуг сільськогосподарської техніки. Тому сукупний вплив подорожчання дизелю на кінцеву собівартість продукції є ще більшим.Водночас, на думку Гопки, подорожчання дизелю навряд чи спричинить зміни посівної кампанії. Аграрії орієнтуються на очікувану рентабельність вирощування культур, яка залежить від урожайності, виробничих витрат і, головне, цін реалізації продукції на внутрішньому ринку.Він додав, що з огляду на поточну ситуацію на світових енергетичних ринках у середньостроковій перспективі не варто очікувати суттєвого зниження цін на пальне."Наступного року вплив високих цін на пальне може бути відчутнішим, оскільки аграрії формуватимуть виробничі бюджети вже з урахуванням нового рівня витрат. Окрім того, галузь стикається не лише з подорожчанням пального, а й зі зростанням вартості інших ресурсів, логістичними обмеженнями та нестабільністю ринкової кон’юнктури. Тож витрати зростають, а можливості збільшувати доходи залишаються обмеженими. Саме цей дисбаланс визначатиме структуру посівів та інвестиційну активність підприємств 2027 року", — підсумував аналітик.Нагадаємо, що Україна та Польща продовжують переговори про розширення транзиту української агропродукції через польську територію до європейських морських портів. Сторони планують узгодити умови перевезень, щоби забезпечити прозорість транзиту та захистити інтереси аграріїв обох країн..

За дев’ять місяців 2026 року в Україні промисловий вилов риби й інших водних біоресурсів збільшився на 10% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до 6,5 тисячі тонн. Його проводять підприємства рибної галузі.Про це повідомило видання Agro Times із посиланням на Держрибагентство."Лідером промислового вилову вже традиційно став карась сріблястий, частка якого становить близько 30% від загального обсягу — 1,9 тисячі тонн", — ідеться в повідомленні.Вагому частину промислу сформували також:лящ — 1,4 тисячі тонн;тараня — 1,1 тисячі тонн;плоскирка — 589 тонн;судак — 366 тонн;рослиноїдні види (товстолоб і білий амур) — 264 тонни;окунь — 154 тонни;синець — 129 тонн;сом європейський — 105 тонн;оселедець чорноморський — 103 тонни.Через блокування Чорного й Азовського морів унаслідок військової агресії Росії промисловий вилов морських видів (калкана, глосі, кефалевих, хамси, рапани, креветки, піленгаса й інших), які становили значну частку рибного ринку в довоєнні роки, наразі фактично не здійснюється. У зв’язку з цим основне навантаження припало на внутрішні водні об’єкти."Найбільше водних біоресурсів від початку року користувачі добули у Кременчуцькому водосховищі — понад три тисячі тонн. Високі показники зафіксовано також у Кам’янському водосховищі — 1,3 тисячі тонн", — наголосили в Agro Times.У Держрибагентстві також повідомили, що в електронній торговій системі "Prozorro.Продажі" опубліковано 22 повторних оголошення щодо проведення аукціонів на промисловий вилов водних біоресурсів у Дніпровсько-Бузькій гирловій системі.Розігрування лотів відбудеться 3 листопада. Заявки на участь в аукціонах можна подати до 20:00 2 листопада.Нагадаємо, раніше видання The Guardian писало, що у світі запаси атлантичної скумбрії, страви з якої є популярними в Україні та світі, наближаються до критичних значень. Причиною цього є надмірний вилов. Науковці вважають, що людство має замінити цей сорт риби у своєму раціоні оселедцем..

В Україні ціни на соняшник продовжують падати під впливом обмежених можливостей з переробки. Оновлено мінімум з квітня 2024 року.Про це повідомив AgroTimes із посиланням на аналітику інформаційної агенції "АПК-Інформ".Фахівці зазначили, що під впливом великої пропозиції олійної на умовах СРТ-підприємство ціни попиту опустилися до 14500-16000 гривень за тонну, проте в низці випадків все ще сягали 16500-17000 грнивень за тонну."Темпи переробки соняшнику у жовтні прискорювалася, але обсяги все одно поки що залишаються найменшими за останні 15 років", — ідеться в повідомленні.На експортному ринку соняшнику ціни продовжували падати під впливом насиченості місцевих ринків в країнах-імпортерах олійної, а також під тиском подальшого зниження цін на українському внутрішньому ринку з боку переробного сектору.За оперативними даними, за 22 дні жовтня з України експортовано 25 тисяч тонн соняшнику переважно до Туреччини, Італії й Австрії."Посилення ракетно-дронових атак на промислові підприємства, портову інфраструктуру та судна в економічних зонах інших країн суттєво знизили активність переробників і знову опустили ціни на соняшник всередині країни, попри певне відновлення цін в секторі соняшникової олії", — наголошували раніше експерти сільськогосподарської галузі.Станом на 12 жовтня в країні обмолотили 66% площ під соняшником, запланованих до збору, при цьому спостерігалося покращення урожайності порівняно з двома попередніми роками.Нагадаємо, в Міністерстві аграрної політики та продовольства інформували, що аграрії станом на 20 жовтня намолотили 39,10 мільйона тонн зернових і зернобобових зі 7,90 мільйона гектарів, що складає 68,1% площ, засіяних цими культурами..

Великі логістичні витрати й ускладнення під час перетину державного кордону суттєво зменшили обсяги експорту українських яблук. Тепер компанії-експортери змушені переглядати свої плани.Про це повідомили аналітики проєкту AgroTimes із посиланням на представників компанії USPA-Fruit, що спеціалізується на експорті свіжих фруктів.За словами співрозмовників медійників, через перехід на нові процедури пропуску на кордоні виникнули серйозні затримки.Аграрії додали, що, оскільки більшість логістики зав’язана на морські перевезення, це негативно позначилося на можливостях переміщення яблук до інших країн."Якщо виробник зараз у більшості випадків продає нижче собівартості свою продукцію, тому йому нема куди діватися як тільки звернутися до компанії-посередників, які здійснюють перереалізацію", — зазначив представник компанії.Вартість логістики на теперішній момент стала занадто високою та часто переважає вартість самої продукції, через що компанії змушені зменшувати обсяги реалізації.При цьому роздрібні ціни на яблука в магазинах досягають 29 гривень за кілограм, тоді як закупівельні ціни від виробників тримаються на рівні 11-15 гривень за кілограм."Експортери призупинили відвантаження та зайняли вичікувальну позицію", — констатували фахівці сільськогосподарської галузі.Нагадаємо, в червні цього року експорт-менеджерка компанії "Сади Дніпра" Альона Щебетаха розповідала, що українські виробники яблук поступово зміщують фокус у бік преміального сегмента на зовнішніх ринках, де їхню продукцію порівнюють уже з постачанням з Італії й Іспанії..

За останні роки українські виробники ягід зіткнулися зі значним подорожчанням ресурсів, зростанням зарплат і коливаннями експортних цін. У 2020–2026 роках собівартість утримання одного гектара малини за незмінних норм витрат подвоїлася.Про це свідчать результати дослідження аналітиків Асоціації "Ягідництво України".Як змінилися ціни на малинуЗа даними дослідження, у 2026 році експортна ціна замороженої малини перевищила рівень 2021 року на 11% у євро. Проте з урахуванням інфляції її реальна вартість залишилася на 9% нижчою, ніж п'ять років тому.Як відзначили експерти, на гривневу виручку виробників суттєво вплинуло послаблення національної валюти. З 2020 року курс євро до гривні зріс на 67%. Це збільшило гривневий еквівалент експортних надходжень, однак саме по собі не означає зростання реального прибутку.Що найбільше подорожчалоВ Асоціації наголошують, що одним із головних чинників зростання витрат стало подорожчання праці та пального. У 2021–2026 роках середня заробітна плата в Україні зросла на 109%, а дизельне пальне подорожчало майже втричі.Згідно з розрахунками фахівців, за незмінних норм використання ресурсів собівартість утримання одного гектара малини за цей період подвоїлася. Найбільше на зростання витрат вплинула оплата праці.Якщо врахувати інфляцію, реальне подорожчання собівартості становить 12%. Водночас реальна експортна ціна малини залишається нижчою за рівень 2021 року.Нагадаємо, в середині вересня змінилися ціни на низку овочів та фруктів. Зокрема, дорожчали помідори, огірки, цибуля та буряк, водночас продавці тоді розпочали знижувати ціни на яблука та груші.Додамо, взимку в Україні очікується дефіцит якісної картоплі. Відтак, приблизно у лютому ціни на картоплю можуть зрости..

За останні десять років частка імпортних яблук на полицях українських супермаркетів скоротилася з 60% до 20%. Нині близько 80% внутрішнього ринку забезпечують вітчизняні виробники, які інвестують у сучасні технології вирощування, обладнання та сховища для фруктів.Про це повідомив заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський на своїй сторінці у Facebook. За його словами, суттєві зміни на ринку стали можливими завдяки появі агрокомпаній, які вклали кошти в садівництво та розвинули його до промислових масштабів. Завдяки інтенсивним технологіям вирощування, професійному обладнанню та сучасній інфраструктурі українські виробники поступово потіснили іноземних конкурентів.Скільки яблук вирощують в УкраїніЯк відзначив посадовець, одним із прикладів такого бізнесу є закарпатська компанія "Коник". На підприємстві вирощують 750 тисяч яблунь за технологією інтенсивного садівництва. Кожне дерево дає від 60 до 90 плодів, а щорічний урожай становить від 6,5 до 10 тисяч тонн яблук.Більшу частину продукції постачають до торговельних мереж. Також компанія виробляє соки та сидри. За словами Кисилевського, підготовка фруктів до продажу передбачає понад 20 операцій. Серед них — відбракування, охолодження, очищення, осушування, сортування за категоріями та маркування. На підприємстві працюють 211 постійних працівників, а в сезон додатково залучають приблизно стільки ж людей.Важливою перевагою закарпатських садівників є місцевий клімат. Так, яблука в регіоні достигають приблизно на два тижні раніше, ніж в інших областях. Це дає виробникам перевагу під час укладання великих контрактів із торговельними мережами.Нагадаємо, в середині вересня змінилися ціни на низку овочів та фруктів. Зокрема, дорожчали помідори, огірки, цибуля та буряк, водночас продавці тоді розпочали знижувати ціни на яблука та груші.Додамо, взимку в Україні очікується дефіцит якісної картоплі. Відтак, приблизно у лютому ціни на картоплю можуть зрости..

Україна не отримує жодних сигналів від партнерів стосовно зернового коридору в Чорному морі. Ситуація залишається критичною настільки, що не видно жодних горизонтів для планування.Про це повідомив міністр аграрної політики України Тарас Висоцький під час спілкування з журналістами в четвер, 22 жовтня."Щодо зернового коридору немає жодних сигналів від партнерів, які можна було би сприймати як такі, що могли би давати якийсь горизонт планування. Тобто ситуація незмінна. Ні більше, ні менше", — наголосив він.Раніше міністр інформував, що можливість активно перехоплювати російські реактивні "шахеди" та "бандеролі" є одним із важливих факторів у питанні відновлення зернового коридорув Чорному морі.Висоцький також заявив, що у зв’язку з цим ситуація в українському аграрному секторі є найскладнішою з початку повномасштабного вторгнення.Зокрема, через двомісячну зупинку експорту з глибоководних портів Великої Одеси Україна не може вивезти понад половину свого збіжжя.Сьогодні стало відомо, що Україна та Польща продовжують переговори про розширення транзиту української агропродукції через польську територію до європейських морських портів. Сторони планують узгодити умови перевезень, щоби забезпечити прозорість транзиту та захистити інтереси аграріїв обидвох країн.Нагадаємо, вчора агенція Reuters із посиланням на заяву полковника армії США Мартіна О'Доннелла інформувало, що НАТО надішле до Чорного моря додаткові літаки морського патрулювання та радіолокаційні системи. Таке рішення ухвалено після серії атак дронів на судна в регіоні..

Аграрії станом на вівторок, 20 жовтня, намолотили 39,10 мільйона тонн зернових і зернобобових зі 7,90 мільйона гектарів, що складає 68,1% площ, засіяних цими культурами.Про це повідомили на сайті Міністерство аграрної політики та продовольства."Валовий збір олійних культур — соняшнику, сої та ріпаку — сягнув майже 16 мільйонів тонн", — ідеться в повідомленні.Окрім того, у відомстві додали, що аграрії повністю зібрали пшеницю, ячмінь, горох і ріпак.Пшениця — зібрано 26 171,4 тисячі тонн із площі 5 117,9 тисячі гектарів. Середня врожайність — 51,1 ц/га.Ячмінь — намолочено 6 550,7 тисячі тонн із 1 483,1 тисячі гектарів за врожайності 44,2 ц/га. Горох — зібрано 833,4 тисячі тонн із 302,2 тисячі гектарів. Середня врожайність — 27,6 ц/га.Ріпак озимий і ярий — намолочено 3 896,7 тисячі тонн із 1 328,8 тисячі гектарів за врожайності 29,3 ц/га.Найбільші площі зернових і зернобобових культур обмолочено в таких областях:Одеська область — 1 225,6 тисячі гектарів, валовий збір зернових — 5 689,2 тисячі тонн. Зокрема, зібрано 3 801 тисячі тонн пшениці, 1 475,5 тисячі тонн ячменю та 303,7 тисячі тонн гороху.Дніпропетровська область — 725,19 тисячі гектарів, валовий збір — 2 886,6 тисячі тонн. Зібрано 2 040,3 тисячі тонн пшениці, 574,6 тисячі тонн ячменю та 37 тисячі тонн гороху.Миколаївська область — 695,4 тисячі гектарів, валовий збір — 2 758,78 тисячі тонн. Зокрема, намолочено 1 873,5 тисячі тонн пшениці, 648,7 тисячі тонн ячменю та 118 тисячі тонн гороху."За врожайністю зернових лідирують господарства Хмельницької області — 70,7 ц/га. Високі показники також мають Сумська (68,2 ц/га), Вінницька (62,6 ц/га) та Івано-Франківська (59 ц/га) області", — зауважили в міністерстві.Триває збирання пізніх культур.Соняшник — обмолочено 4 122,7 тисячі гектарів, або 79% прогнозованої площі. За врожайності 22 ц/га намолочено 9 076,5 тисячі тонн.Кукурудза — обмолочено 911,8 тисячі гектарів, або 20% прогнозованої площі. За врожайності 58,8 ц/га зібрано 5 362,9 тисячі тонн.Соя — обмолочено 1 382,5 тисячі гектарів, або 86% прогнозованої площі. За врожайності 21,8 ц/га намолочено 3 013,5 тисячі тонн.Цукрові буряки — викопано 58,2 тисячі гектарів, або 34% прогнозованої площі. За врожайності 493 ц/га зібрано 2 869,6 тисячі тонн.Просо — обмолочено 38,3 тисячі гектарів, або 94% прогнозованої площі. За врожайності 23 ц/га намолочено 88,1 тисячі тонн.Гречка — обмолочено 45,9 тисячі гектарів, або 95% прогнозованої площі. За врожайності 12,5 ц/га зібрано 57,3 тисячі тонн.Нагадаємо, на початку жовтні в Міністерстві аграрної політики та продовольства повідомляли, що посіви озимих зернових в Україні не відповідають прогнозам..
