# сільське господарство

Ціни на лохину в Україні розпочали стрімко знижуватися. Фахівці та ключові гравці ринку стверджують, що це не є новим явищем у такий період, тенденції тривають фактично щороку.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit."Як правило, саме в цей час розпочинається активне збирання ягоди, що супроводжується зростанням пропозиції на ринку", — пояснили вони.Згідно з даними щоденного моніторингу проєкту, лише з кінця минулого робочого тижня лохина в українських господарствах подешевшала в середньому на 17%.Зараз основні продажі цієї ягоди садівники здійснюють за ціною 300-400 гривень за кілограм (6,75-8,99 долара за кілограм), тоді як іще тижнем раніше вони не були готові відвантажувати лохину дешевше, ніж по 380 гривень за кілограм (8,54 долара за кілограм)."Зниження цін у цьому сегменті зумовлене одразу декількома факторами", — зауважили виробники.Вони уточнили, що пропозиція на ринку порівняно з минулим тижнем збільшилася, оскільки більшість фермерів розпочали масове збирання врожаю. Крім того, тиск на ціни чинить присутність на ринку значних обсягів відносно недорогих сезонних фруктів і ягід.Варто зазначити, що зараз лохина в Україні все ж коштує в середньому на 37% дорожче, ніж в аналогічний період минулого року."Таку цінову різницю ключові гравці ринку пояснили зниженням урожайності лохини в українських господарствах через аномальні погодні умови в період достигання ягоди", — підсумували аналітики.Нагадаємо, що минулого тижня в Україні стартував сезон збирання лохини відкритого ґрунту. Ціни на ягоду фіксували доволі високі, на 27% вищі, ніж торік..

Цього тижня в Україні спостерігається чергове зниження відпускних цін на картоплю. За словами виробників, це пов’язано з тим, що зараз практично в усіх регіонах країни фермери розпочали масове збирання врожаю.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit за підсумками власного щоденного моніторингу. Їхні дані засвідчили, що масове збирання врожаю призвело до збільшення пропозиції цієї продукції на ринку.На теперішній момент українські виробники пропонують картоплю до продажу по 12-20 гривень за кілограм (0,27-0,45 долара за кілограм), що в середньому на 15% дешевше, ніж тижнем раніше."Основною причиною зниження цін на картоплю є так званий сезонний фактор, коли обсяги пропозиції цієї продукції на ринку збільшуються практично щодня", — пояснили фахівці.Вони додали, що водночас якість пропонованої продукції часто залишається доволі невисокою, що також чинить тиск на ціни в цьому сегменті.Варто зазначити, що в аналогічний період минулого року ціна на картоплю в Україні була в середньому на 16% вищою, ніж зараз."Тенденція до зниження цін у цьому сегменті може зберегтися й надалі зі збільшенням пропозиції картоплі на ринку", — підсумували аналітики проєкту.Нагадаємо, вчора експерти зазначали, що після подорожчання білоголової капусти, яке спостерігалося на українському ринку протягом останніх трьох тижнів, ціни в цьому сегменті розпочали знижуватися..

Після подорожчання білоголової капусти, яке спостерігалося на українському ринку протягом останніх трьох тижнів, ціни в цьому сегменті розпочали знижуватися.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit. Вони констатували, що зараз українські фермери дедалі частіше змушені знижувати ціни на капусту в умовах значної пропозиції та невисокого попиту."Лише з кінця минулого тижня ця продукція подешевшала в середньому на 16%", — зазначили експерти сільськогосподарської галузі.Вони додали, що зараз білоголова капуста пропонується до продажу по 13-22 гривні за кілограм (0,29-0,49 долара за кілограм) залежно від якості й обсягу партії.За словами виробників, знижувати ціни вони змушені насамперед через доволі стриманий попит."Гуртові компанії та роздрібні мережі закуповують капусту лише невеликими партіями для поточних продажів, посилаючись на низьку зацікавленість із боку споживачів", — пояснили спеціалісти.Крім того, тиск на ціни чинить збільшення пропозиції на ринку, оскільки вже більшість господарств розпочала збирання капусти середніх сортів."Попри здешевлення, на теперішній момент ціна на білоголову капусту в Україні все ж у середньому на 20% вища, ніж на початку липня 2025 року", — підсумували аналітики.Нагадаємо, що в середині травня цього року на українському ринку спостерігалося зниження цін на білоголову капусту нового врожаю. Основною причиною такої позитивної динаміки тоді називали сезонне зростання пропозиції та стриманий попит..

Сезон черешні 2026 року в Україні назвали значно кращим за очікування з погляду врожайності. Однак складнощі для виробників виникнули через низькі гуртові ціни та високу вартість ручного збирання.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit. Вони констатували, що на тлі хорошого врожаю майже в усіх регіонах ціна на черешню з поля знизилася до 40-60 гривень за кілограм, що в декілька разів менше, ніж торік.Президент Української плодоовочевої асоціації Тарас Баштанник розповів медійникам, що на початку весни учасники ринку побоювалися серйозних втрат через приморозки й інші погодні аномалії. У багатьох регіонах повідомляли про можливі пошкодження садів і ризик скорочення пропозиції. Однак у розпал сезону ситуація виявилася зовсім іншою."Черешня цього року дає дуже хороші врожаї. Тому цей сезон можна охарактеризувати як урожайний, але з низькими цінами", — зазначив Тарас Баштанник.За його словами, наприкінці червня сезон ще не завершився і мав тривати щонайменше ще 7-10 днів. Водночас основні ринкові тенденції вже очевидні.Головною несподіванкою стала ціна. Через значну пропозицію практично в усіх основних виробничих регіонах гуртова вартість черешні знизилася до 40-60 гривень за кілограм."Ціна на черешню цього року для фермерів значно нижча, ніж очікувалося. Але для споживачів це, навпаки, хороша новина. Причина проста — майже скрізь хороший урожай", — пояснив аграрій.Для українського споживача черешня традиційно сприймається як одна з найдорожчих сезонних ягід. Проте 2026 року вона опинилася приблизно в одному ціновому сегменті зі суницею садовою та коштувала дешевше за малину та лохину.Однак для виробника зниження ціни не стало позитивним фактором. Навпаки, воно суттєво погіршило економіку сезону. Вирощування якісної великоплідної черешні потребує значних інвестицій у захист саду, зрошення, обрізування, живлення, охолодження, сортування, пакування та логістику. Крім того, черешня залишається культурою, яку збирають винятково вручну."У всьому світі преміальна, велика та якісна черешня є дорогою. Вона і має бути дорогою, тому що собівартість і складність її вирощування дуже високі", — наголосив Тарас Баштанник.Аналітики  стверджують, що сезон 2026 року показав, що високий урожай сам по собі не гарантує високої прибутковості. Коли продукції на ринку багато, перевагу отримують господарства, які можуть запропонувати стабільно велику, однорідну, охолоджену та правильно упаковану черешню. Саме такі характеристики дають змогу працювати з торговельними мережами, преміальним сегментом та експортними покупцями.Для подальшого розвитку української галузі черешні виробникам потрібно інвестувати не лише в розширення площ, а й у сорти з великим калібром, захист садів від дощу і граду, швидке передохолодження, сортування та пакування."Без цього навіть хороший урожай може перетворитися з переваги на фактор тиску на ціни. Сезон 2026 року став саме таким прикладом: черешні в Україні вродило багато, споживач отримав доступнішу ціну, але для значної частини виробників фінансовий результат виявився набагато слабшим, ніж вони очікували", — підсумували аграрії.Нагадаємо, що цього літа український ринок черешні повністю забезпечений вітчизняним врожаєм. Завдяки достатній пропозиції сезонна ціна, за оцінками спеціалістів, мала коливатися в межах від 100 до 150 гривень за кілограм..

Український ринок продовжує демонструвати стабільно високий попит на екзотичні фрукти. На такі процеси суттєво не впливають навіть логістичні виклики.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit із посиланням на останні звітні дані Державної митної служби."Протягом січня-травня 2026 року Україна імпортувала 107,3 тисячі тонн бананів і плантайнів. Загальна вартість купленої за кордоном продукції склала 110 мільйонів доларів", — ідеться в повідомленні.Основним постачальником бананів на український ринок традиційно залишається Еквадор, на який припадає 73,1% від загального обсягу імпорту."Значні партії продукції також надходили з Колумбії, частка якої склала 11,1%, та Коста-Ріки — 8,7%. Решта постачань забезпечувалися іншими країнами-виробниками", — зауважили аналітики.Вони констатували, що банани продовжують залишатися одним із найпопулярніших імпортних фруктів в Україні завдяки стабільному попиту серед споживачів і безперервним постачанням протягом року.Для порівняння, за весь підсумковий 2025 рік Україна закупила за кордоном 223,8 тисячі тонн бананів, що обійшлося бюджету імпортерів у 231,4 мільйона доларів."Поточні темпи закупівель за перші п’ять місяців свідчать про те, що за умови збереження такої ж динаміки річні показники 2026 року можуть впевнено зрівнятися з минулорічними або навіть дещо їх перевищити", — зробили висновок аналітики.Нагадаємо, 23 червня стало відомо, що у зв’язку з перевищенням ліміту площ насаджень малини, на які надається грантова підтримка для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства, Мінекономіки припинило приймання заяв для надання безповоротної державної допомоги у формі грантів для вирощування зазначеної культури..

В Україні площі під спаржею наразі не перевищують 500 гектарів (зокрема, 2025 року висаджували лише 15 гектарів), що свідчить про колосальні перспективи для розширення цього нішевого сегмента.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit. Вони назвали цифру для порівняння: в Німеччині під цю культуру відведено понад 26 тисяч гектарів.Консультант з овочівництва Павло Булгаков пояснив, що спаржа приваблює фермерів високою рентабельністю та стійкістю до кліматичних ризиків.Навіть після цьогорічних суворих весняних заморозків, які знизили ранній врожай на 16%, культура повністю відновилася."На відміну від артишока чи батата, які в таких умовах гинуть повністю, спаржа є значно безпечнішим об’єктом для інвестицій", — зауважили фахівці.Водночас фахівець наголосив, що успіх цього бізнесу залежить від завчасного планування збуту."В одному з проєктів під моїм супроводом урожай із 20 гектарів спаржі законтрактували на п’ять років наперед. Це і є правильна організація вирощування "під ключ" — разом із гарантованим продажем", — зауважив Павло Булгаков.Також фіксується стрімкий стрибок попиту на посадковий матеріал серед дрібних одноосібників у селах — цього року кількість замовлень зросла втричі."Популярність культури підігрівається її довговічністю: плантація закладається на 15 років, а деякі гібриди плодоносять до 40 років", — підсумував консультант з овочівництва.Нагадаємо, декілька днів тому спеціалісти зазначали, що вітчизняний сорт картоплі "Княгиня" продемонстрував приголомшливі результати. Він увійшов до топ-5 найкращих на демонстраційних полях серед 90 конкурентів з усього світу..

Вітчизняний сорт картоплі "Княгиня" продемонстрував приголомшливі результати. Він увійшов до топ-5 найкращих на демонстраційних полях серед 90 конкурентів з усього світу.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit. Вони зазначили, що на окремих ділянках цей гібрид, що поєднав у собі генетичні переваги відомої "Слов’янки" та білоруського "Белороса", видав феноменальну врожайність — до 110 тонн на гектарі."Створення нового сорту картоплі є тривалим процесом. Зазвичай він займає від восьми до десяти років", — зауважили аграрії.Вони додали: якщо селекціонери використовують дикорослі види для підвищення стійкості рослин до хвороб, то термін роботи може сягати 25 років.В Інституті картоплярства НАН України посадковий матеріал оздоровлюють методом in vitro, отримуючи мінібульби масою до трьох грамів."Така технологія дозволяє мінімізувати ризик вірусних інфекцій, які здатні знизити врожайність майже на 90%", — пояснили спеціалісти.За словами директора інституту Миколи Фурдиги, кожен новий сорт є результатом багаторічної праці науковців, які вкладають у свою роботу професійний досвід, час і відданість."Окрім удосконалення картоплі, науковці активно працюють над адаптацією нових культур до змін клімату. Зокрема, в умовах відкритого та закритого ґрунту вже проходять випробування арахіс, якон, а також 19 перспективних сортів батату, які можуть розширити перелік нішевих культур для українського агровиробництва", — зауважили аналітики.Нагадаємо, що Кабінет міністрів України планує посилити підтримку аграріїв. Зокрема, запускається нова програма для закупівлі українських добрив і збільшується компенсація на меліорацію. Аграрії зможуть отримати до 1 000 гривень на гектар безповоротної допомоги на закупівлю комплексних мінеральних добрив українського виробництва..

Підприємства, установи й організації агропромислового комплексу отримали нові правила щодо надання статусу важливих для національної економіки. Таке рішення ухвалили в Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства.Про це повідомив сайт Kadroland із посиланням на наказ №6954. У документі зазначено, що підприємство визнається таким, що "має важливе значення для галузей національної економіки, якщо воно за видом економічної діяльності належить до сфер, у яких Мінекономіки формує та реалізує державну політику, та відповідає одному із загальних критеріїв".Загалом таких критерії у наказі є 12. Серед них, зокрема: отримання державних грантів на розвиток переробної промисловості, виконання робіт або надання послуг для міністерства за довгостроковими контрактами терміном не менше шести місяців тощо.Підприємства у сфері лісового господарства зможуть претендувати на статус важливого для національної економіки, якщо вони займаються лісівництвом, заготівлею деревини або надає послуги у лісовій галузі та відповідає певним вимогам.Зокрема, мають або користуватися лісовими угіддями площею щонайменше 2,5 тисячі гектарів (замість 500 гектарів), або мають не менше 10 працівників (замість 15) і річний дохід від 10 мільйонів гривень. Також основним видом діяльності підприємства має бути робота у сфері лісового господарства, лісозаготівлі чи супутніх послуг.У сфері сільського господарства підприємства зможуть отримати статус важливого для національної економіки, якщо відповідатимуть щонайменше двом встановленим критеріям. Йдеться про аграрні компанії, які обробляють не менше однієї тисячі гектарів землі (раніше 500 гектарів) або щонайменше 50 гектарів садів, виноградників чи інших багаторічних насаджень. Також критерієм є річний дохід від 40 мільйонів гривень (теж удвічі більше, ніж раніше).Водночас основна діяльність підприємства має бути пов'язана з аграрним сектором. Це — вирощування сільськогосподарських культур, тваринництво, виробництво насіння, добрив чи агротехніки, зберігання та перероблення зерна, виробництво продуктів харчування та напоїв, рибництво, аграрна наука або фінансова підтримка агровиробників.Статус важливих для національної економіки у сфері меліорації зможуть отримати організації водокористувачів, які управляють переданими їм державою або громадами меліоративними системами. Для цього вони мають обслуговувати мережі на площі понад 500 гектарів і мати щонайменше п'ятьох працівників.Статус важливих для національної економіки також зможуть отримати представництва іноземних компаній, міжнародних організацій і неурядових об'єднань, які працюють в Україні щонайменше два роки та офіційно зареєстровані в країні.Водночас вони не повинні перебувати під санкціями, вести діяльність у Росії чи Білорусі або працювати на окупованих територіях України. Крім того, рівень зарплат їхніх працівників має щонайменше втричі перевищувати середню зарплату в країні (середня зарплата і країні, помножена на коефіцієнт 3).Нагадаємо, що з червня набули чинності нові правила бронювання військовозобов'язаних працівників від мобілізації. Зміни стосуються підприємств, установ і організацій, які визначаються критично важливими для функціонування економіки та держави в умовах воєнного стану..

У січні-травні 2026 року в Україні обсяг виробництва сільськогосподарської продукції збільшився на 1,4% порівняно з аналогічним періодом 2025 року. Однак за підсумками чотирьох місяців зростання складало 1,7%.Про це повідомили в Державній службі статистики. Як свідчать оприлюднені у вівторок дані, позитивну динаміку забезпечила винятково галузь тваринництва, оскільки дані з рослинництва до червня традиційно не формуються.Основним чинником зростання залишилися сільськогосподарські підприємства, які за підсумками п'яти місяців наростили виробництво на 10,9%.Найкращі показники в цьому секторі продемонстрували Закарпатська (+33,1%), Чернівецька (+31,8%), Львівська (+28,4%), Хмельницька (+27,0%) та Одеська (+24,9%) області.Водночас скорочення виробництва на сільгосппідприємствах зафіксовано у Херсонській (на 40,4%), Сумській (на 6,4%), Миколаївській (на 3,8%) та Вінницькій (на 1,2%) областях.У господарствах населення спад виробництва зменшився до 15,3% порівняно з 15,7% за результатами чотирьох місяців. Найбільше скорочення в приватному секторі спостерігалося в Донецькій (66,2%), Тернопільській (39,2%), Закарпатській (26,1%) та Запорізькій (28,0%) областях.Зростання виробництва у господарствах населення фіксували лише в Київській області (на 0,9%).Як відомо, за підсумками 2025 року сільгоспвиробництво в Україні скоротилося на 6,8% порівняно з 2024 роком.Нагадаємо, минулого тижня прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко розповідала, що уряд планує посилити підтримку аграріїв. Зокрема, запускається нова програма для закупівлі українських добрив і збільшується компенсація на меліорацію..

У зв’язку із перевищенням ліміту площ насаджень малини, на які надається грантова підтримка для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства, Мінекономіки припинило приймання заяв для надання безповоротної державної допомоги у формі грантів для вирощування зазначеної культури.Про це повідомила пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства. Там зазначили, що гранти для вирощування всіх інших культур продовжуються."Керуючись пунктом 11 порядку ухвалення рішення Мінекономіки про надання гранту для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства, з 22 червня 2026 року припиняється приймання заяв на надання грантів для вирощування культури малини відповідно до запланованих на 2022-2027 роки площ для посадки плодово-ягідних насаджень і виноградників", — ідеться в повідомленні.У відомстві додали, що із звітом щодо погоджених проєктів у розрізі площ насаджень культур можна ознайомитися на офіційному сайті Мінекономіки.Згідно з оприлюдненим моніторингом погоджених проєктів, станом на 22 червня грантову підтримку для вирощування малини погоджено на площу 307,4 гектара за ліміту в 300 гектарів.Кабінет міністрів України 2026 року ухвалив вісім рішень про надання гранту для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства."Йшлося про вирощування малини на площі близько 88 гектарів", — уточнили в Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства.У Мінекономіки зазначили, що приймання заявок на гранти для вирощування інших плодово-ягідних культур і винограду продовжується. Зокрема, найбільший резерв для нових заявок наразі зберігається за аґрусом, порічкою, ожиною, сливою та черешнею.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що в Україні фіксується суттєве зниження цін на малину. Станом на 17 червня ягода подешевшала на 35,71%, що стало одним із найвідчутніших цінових падінь серед продовольчих товарів..

Кабінет міністрів України планує посилити підтримку аграріїв. Зокрема, запускається нова програма для закупівлі українських добрив і збільшується компенсація на меліорацію.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Аграрії зможуть отримати до 1 000 гривень на гектар безповоротної допомоги на закупівлю комплексних мінеральних добрив українського виробництва — з розрахунку до семи тонн на кожні 100 гектарів угідь", — зазначила вона.За її словами, подати заявку можна буде через Державний аграрний реєстр. Це допоможе зменшити витрати аграріїв та підтримає українських виробників добрив."Також розширюємо державну підтримку меліорації. Збільшили максимальний розмір компенсації для аграріїв і організацій водокористувачів — до понад 30 тисяч гривень на гектар по всій Україні, а на прифронтових територіях — до понад 48 тисяч гривень на гектар", — наголосила сільниця уряду.Вона пояснила, що фермери зможуть швидше відновлювати та модернізувати зрошувальні системи, а також розширювати площі зрошення там, де воно найбільше потрібне. Із 2027 року ця підтримка щороку індексуватиметься."Це продовження системної реформи меліорації. Уряд розпочав модернізацію зрошувальних систем на Одещині. Зокрема, збільшив державну підтримку для розвитку меліорації на прифронтових територіях до 80%", — зауважила прем’єр-міністерка.Вона запевнила, що Кабмін послідовно підтримує українських фермерів: працює програма гуманітарного розмінування сільськогосподарських земель, компенсується вартість української сільгосптехніки, будівництва та реконструкції ферм, підтримуються виробники в зонах ризикованого землеробства."Цього тижня перші п’ять агровиробників із прифронтових регіонів отримали підвищену компенсацію — 40% вартості української сільгосптехніки", — акцентувала очільниця Кабміну.Вона поінформувала, що з початку року уряд отримав від малих фермерів заявки на 1,1 мільярда гривень допомоги в межах європейських програм. Кошти виплатять у найближчий місяць. Також розширено можливості для експорту української агропродукції."Сьогодні, у Всеукраїнський день фермера, дякую кожному, хто, попри війну, щодня працює на українській землі", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, що сільськогосподарські підприємства України у квітні-червні 2026 року очікували на уповільнення темпів падіння обсягів виробництва та на підвищення цін на власну продукцію, а також розширення штату працівників..

Картоплярі південних регіонів України завершили збирання ранньої продукції, вирощеної під агроволокном. Вони продовжують копати картоплю у відкритому ґрунті.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit з посиланням на AgroTimes.У компанії "Агріко Україна", яка займається поширенням нідерландських сортів картоплі, розповіли, що в Одеській і Миколаївській областях урожайність наразі становить 19-23 тонн із гектара, а польові роботи тривають навіть в умовах постійних повітряних тривог, атак дронів і перебоїв із навігацією.Найпершим у збиранні став ультраранній сорт "Рів’єра". У подальшому конвеєрі дозрівання — сорти "Раномі", "Арізона", "Твістер" і "Алюетт", які теж демонструють хороші темпи розвитку."Водночас весняне похолодання вплинуло на формування врожаю: у "Рів’єри" та "Раномі" закладається по шість-вісім бульб, тоді як у сорту "Арізона" — дев’ять-одинадцять. Окрім того, аграрії відзначили подовження столонів і активізацію другої хвилі їх утворення", — йдеться в повідомленні.У компанії зазначили, що помірні опади останнього часу в поєднанні з мінеральним живленням сприяли активному росту рослин."Господарства продовжують поливи та фертигацію, використовуючи як дощувальні системи, так і краплинне зрошення. Проведення двох-трьох фунгіцидних обробок дозволило стримати поширення фітофторозу та альтернаріозу", — додали фахівці.Цього сезону виробники відмовилися від застосування ґрунтових гербіцидів на основі метрибузину, віддавши перевагу препаратам із метобромуроном, флурохлоридоном, прометрином і пендіметаліном. Такий підхід допоміг уникнути фітотоксичності та гербіцидного стресу, особливо в сорту "Твістер", який разом із "Джоліном" демонструє високий потенціал."На демонстраційних ділянках в Одеській області ранні сорти вже готові наочно показати свої можливості за різних систем зрошення", — підсумували аграрії.Нагадаємо, минулого тижня фахівці зазначали, що в Україні поступово дешевшає молода картопля. Зниження вартості пов’язують із збільшенням пропозиції на ринку й активним надходженням нового врожаю..

Українські виробники яблук поступово зміщують фокус у бік преміального сегмента на зовнішніх ринках, де їхню продукцію порівнюють уже з постачанням з Італії та Іспанії.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit із посиланням на експорт-менеджерку компанії "Сади Дніпра" Альону Щебетаху. Зокрема, йдеться про підвищення вимог до якості, сортування та стабільності постачання, що дозволяє українському яблуку займати вищі цінові позиції.За її словами, українські садівники вже вийшли на рівень, який дозволяє конкурувати на вимогливих ринках і пропонувати продукцію, що відповідає стандартам імпортерів."Саме висока якість українського яблука має більший попит на зовнішніх ринках. Виходячи на експорт, наша компанія позиціонує своє яблуко ближче до італійського й іспанського, ніж до польського", — зазначила вона.Водночас виробникам необхідно уважно відстежувати зміни глобального ринку, зокрема, попит на окремі сорти, ще на етапі закладання нових садів, щоби залишатися конкурентними в довгостроковій перспективі.Попри кліматичні ризики, війну та складну логістику, галузь зберігає позитивну динаміку розвитку та поступово нарощує експортні можливості."Ринок яблук залишається доволі потужним і дає можливість заробляти", — підсумувала Альона Щебетаха.Нагадаємо, раніше головний агроном ТОВ "Санні Гарден" Андрій Кузьміченко розповідав, що показник урожайності яблуневого саду в 30 тонн із гектара більше не рятує господарства від збитків. А ще декілька років тому такі показники вважалися цілком задовільними..

Показник урожайності яблуневого саду в 30 тонн із гектара більше не рятує господарства від збитків. А ще декілька років тому такі показники вважалися цілком задовільними.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit із посиланням на головного агронома ТОВ "Санні Гарден" Андрія Кузьміченка.На думку фахівця, стрімке подорожчання енергоресурсів, засобів захисту рослин і робочої сили кардинально змінило фінансову математику галузі.За його розрахунками, сад розпочинає працювати в плюс лише тоді, коли стабільно дає від 80 тонн із гектара — і це без урахування так званої "через рік" урожайності.Кузьміченко навів конкретні орієнтири: господарства, які перейшли на сучасні системи формування крони, збирають до 70 тонн із гектара навіть без зрошення."А сади з краплинним поливом у кращі роки впритул підходять до 100 тонн із гектара", — наголосив він.Однак агроном застеріг: сам лише великий урожай ще не означає успіху. Вирішальну роль відіграє якість продукції — саме вона визначає, чи знайде товар свого покупця."Погода та ринок — поза контролем агронома. Тому вся увага має бути зосереджена на тому, чим можна керувати: технології, собівартості та якості", — підсумував Андрій Кузьміченко.До речі, головний агроном "Файно Фрут" із Закарпатської області Олександр Лозінський зазначав, що садівничі господарства в Україні дедалі частіше скорочують площі під яблунями. Вони більше віддають перевагу черешні та ягідним культурам, які дозволяють швидше повернути вкладені інвестиції.Нагадаємо, що на початку червня в Україні фіксували зниження цін на місцеву суницю садову. Основною причиною такої тенденції експерти називали стрімке збільшення пропозиції ягоди з південних регіонів країни на тлі стриманого попиту з боку споживачів..

Садівничі господарства в Україні дедалі частіше скорочують площі під яблунями. Вони більше віддають перевагу черешні та ягідним культурам, які дозволяють швидше повернути вкладені інвестиції.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit із посиланням на головного агронома "Файно Фрут" із Закарпатської області Олександра Лозінського.За його словами, підприємство вже розпочало оновлення садів, поступово замінюючи старі яблуневі насадження, що втратили економічну ефективність."Минулого року господарство заклало два гектари нового яблуневого саду та шість гектарів суниці садової, а найближчим часом планує висадити ще близько чотирьох гектарів черешні", — зазначив він.Садівник розповів, що раніше компанія спеціалізувалася переважно на яблуках, однак зараз поступово змінює пріоритети. Це пов’язано з тенденціями ведення бізнесу, які планують й інші українські господарства.Агроном констатував, що новий черешневий сад формуватимуть переважно з ранніх і середньостиглих сортів."Такий підхід дає можливість виходити на ринок до початку масового сезону та отримувати кращі цінові умови", — пояснив він.У компанії також наголосили на важливості диверсифікації виробництва."Ягідні культури забезпечують швидший обіг коштів, а розвиток черешневого напрямку має підвищити фінансову стійкість господарства та зменшити залежність від виробництва яблук", — конкретизував Олександр Лозінський.Нагадаємо, що на початку червня в Україні фіксували зниження цін на місцеву суницю садову. Основною причиною такої тенденції експерти називали стрімке збільшення пропозиції ягоди з південних регіонів країни на тлі стриманого попиту з боку споживачів..