# сільське господарство

У суботу, 5 вересня, Кабінет міністрів України ухвалив чергове рішення на підтримку аграріїв, які працюють в умовах російського терору у Чорноморському регіоні.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Ворожі атаки на цивільні судна та портову інфраструктуру змусили наших експортерів переорієнтовувати маршрути. Це ускладнило логістику та збільшило терміни доставлення продукції", — зазначив він.Очільник українського уряду оголосив про зміну правил граничних термінів розрахунків за експортними контрактами для окремих аграрних товарів."Ідеться про пшеницю, кукурудзу, сою, насіння соняшнику, соняшникової олії та макухи", — уточнив високопосадовець.Він уточнив, що Міністерство економіки зможе продовжувати встановлені терміни за зверненням експортера — максимум на 180 днів."Це дасть виробникам і експортерам більше часу для виконання контрактів в умовах ускладненої логістики, допоможе зберегти експорт і валютні надходження для держави та забезпечити ресурс для майбутньої посівної", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, що минулого четверга Кабінет міністрів України ухвалив рішення, які покликані адаптувати роботу держави, бізнесу й інфраструктури до нової тактики російських повітряних атак..

Цього року Україна може стикнутися із дефіцитом якісної картоплі на ринку. А ціни на продукцію можуть підскочити на 40%.Про це повідомила директорка з розвитку Української плодоовочевої асоціації (УПОА) та керівниця сайту міжнародної інформаційно-аналітичної платформи EastFruit Катерина Звєрєва, передає Delo.ua.За її словами, на сьогодні остаточно оцінити врожай 2026 року наразі неможливо, адже масове збирання середніх і пізніх сортів ще триває. Водночас погодні умови цього сезону створили значні ризики для картоплярства. За словами Звєрєвої, Інститут картоплярства навіть на зрошуваних площах фіксував втрати близько 7 тонн з гектара після шестиденного температурного стресу."На мою думку, варто говорити не про "30% втрат по Україні", а про дуже нерівномірний урожай 2026 року. На полях із зрошенням, правильно підібраними сортами, якісним насіннєвим матеріалом і технологічним контролем результати можуть бути цілком прийнятними", — зазначила експертка.Вона відзначила, що у вересні — першій половині жовтня, коли традиційно надходять великі обсяги продукції нового врожаю, ситуація на ринку буде стабільною. А от наприкінці осені та взимку українці можуть відчути певні проблеми із картоплею на ринках, адже з полиць зникатиме продукція господарств, які не мають належних сховищ, а також проявлятимуться втрати під час зберігання."Картопля буде, але буде і дефіцит якісної товарної картоплі певних калібрів і сортів у другій половині сезону, особливо навесні 2027 року", — попередила експертка.Натомість фахівчиня додала, що вартість картоплі у грудні–лютому може зрости орієнтовно від 25 до 40%Варто зауважити, що нещодавно міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький повідомляв, що в Україні наразі не зафіксовано дефіциту продовольства через знищення окремих розподільчих центрів унаслідок атак Росії. Водночас до 40% втрачених потужностей можна порівняно швидко замінити або відновити.Нагадаємо, раніше в Україні відновилося зниження цін на тепличні помідори. Головна причина — збільшення пропозиції ґрунтових овочів, збиранню яких сприяють погодні умови.Читайте також: Інфляція у липні: які товари та послуги подорожчали найбільше.

Цього тижня на українському ринку слив сформувався надлишок пропозиції. Це своєю чергою чинить суттєвий тиск на ціни.Про це повідомляють аналітики проєкту EastFruit. Фахівці зазначили, що обсяги продукції з місцевих господарств продовжують зростати через сезонний фактор, тоді як попит з боку оптових компаній залишається низьким.Так, наразі українські садівники продають сливи по 15–35 грн/кг ($0,34–0,79/кг). У середньому це на 24% дешевше, ніж наприкінці минулого робочого тижня.Додатковим фактором тиску на ціни стала спекотна погода. Високі температури сприяли швидшому дозріванню фруктів, але водночас негативно позначилися на їхній якості. Через це частина продукції швидше втрачає товарний вигляд, що змушує виробників поступатися покупцям у ціні.Загалом нині українські сливи коштують у середньому на 24% дешевше, ніж наприкінці серпня минулого року. Садівники не виключають подальшого здешевлення продукції.Варто зауважити, що нещодавно міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький повідомляв, що в Україні наразі не зафіксовано дефіциту продовольства через знищення окремих розподільчих центрів унаслідок атак Росії. Водночас до 40% втрачених потужностей можна порівняно швидко замінити або відновити.Нагадаємо, раніше в Україні відновилося зниження цін на тепличні помідори. Головна причина — збільшення пропозиції ґрунтових овочів, збиранню яких сприяють погодні умови.Читайте також: Інфляція у липні: які товари та послуги подорожчали найбільше.

В Україні цього тижня суттєво подорожчали дині. Основними факторами зростання цін у цьому сегменті стали сезонне скорочення пропозиції цієї продукції, а також доволі активний попит із боку споживачів.Про це повідомляють аналітики проєкту EastFruit. Вони зазначили, що, зокрема, порівняно з минулим тижнем дині в українських господарствах подорожчали в середньому на 37%. Це, за словами фермерів, насамперед пов’язано зі сезонним скороченням пропозиції цієї продукції."У багатьох господарствах південних регіонів практично завершилося збирання дині", — йдеться в повідомленні.Крім того, стверджують фахівці, на цьому етапі в багатьох виробників виникнули проблеми з якістю продукції через несприятливі погодні умовиЗараз гуртові партії динь фермери відвантажують прямо з поля по 10-20 гривень за кілограм (0,22-0,45 долара за кілограм), тоді як минулого тижня ціна в цьому сегменті не перевищувала 15 гривень за кілограм (0,34 долара за кілограм)."На теперішній момент дині в українських господарствах усе ж коштують у середньому на 46% дешевше, ніж в аналогічний період минулого року", — акцентували аналітики.Нагадаємо, нещодавно президентка асоціації "Ягідництво України" Ірина Кухтіна зазначала, що найближчими роками українські ягідники матимуть цілу низку системних проблем — від дефіциту працівників і енергетичних ризиків до складнішого доступу до фінансування. До того ж посиляться вимоги ЄС..

Мережа "АТБ Маркет" обмежила продаж низки товарів бакалійної групи та курячих яєць. Такий крок пояснили масовим викупом продуктів гуртовими перекупниками, через що люди можуть залишитися без необхідних товарів.Про це заявив начальник управління з корпоративних комунікацій мережі "АТБ Маркет" Сергій Демченко в коментарі "РБК-Україна".В "АТБ" підтвердили запровадження обмежень на продаж низки продуктів популярних категорій. Перелік містить товари більше 10 продовольчих груп:рибні та м'ясні консерви;олія й оцет;продукти швидкого приготування;крохмаль, макаронні вироби, пластівці;сіль, сода, товари для випічки та цукор;курячі яйця.Згідно з рішенням операційного менеджменту, обмеження полягають у тому, що один покупець може придбати до шести десятків яєць, шести кілограмів сипучих або твердих продуктів,шестити пляшок чи інших видів упаковки певних товарів.За словами Демченка, такі норми продажу спираються на дані досліджень споживчого попиту. Як зазначив представник ритейлера, рішення про встановлення лімітів стало вимушеним кроком на тлі недобросовісних дій гуртових перекупників. Зокрема, доступні ціни в мережі спровокували масовий викуп соціально значущої продукції у великих обсягах."Обмеження пов'язані насамперед з недобросовісною конкуренцією, а саме тим, що гуртові продавці викупають продукти першої необхідності, таким чином обмежують звичайних покупців у придбанні тих товарів, які їм необхідні. Ці гравці створюють певний ажіотаж", — пояснив Демченко.За його словами, головна мета нових правил — захистити роздрібного споживача та запобігти виникненню дефіциту базових продуктів на полицях супермаркетів.Демченко зазначив, що обмеження діють на території всієї України незалежно від формату покупки — і в магазинах, і під час онлайн-замовлення.Водночас чіткого прогнозу щодо термінів скасування обмежень в компанії не дають: враховуючи ситуацію в країні, робити такі прогнози складно. У мережі наголосили, що готові переглянути вимушені заходи, щойно ринкова ситуація стабілізується.Нагадаємо, що сьогоднішня російська повітряна атака призвела до влучання в торгівельний об'єкт мережі FOZZY на Київщині. На місці події продовжують працювати підрозділи надзвичайників, а компанія висловила подяку рятувальникам за сміливість під час приборкання наслідків удару..

Найближчими роками українські ягідники матимуть цілу низку системних проблем — від дефіциту працівників і енергетичних ризиків до складнішого доступу до фінансування. До того ж посиляться вимоги Європейського Союзу.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit із посиланням на президентку асоціації "Ягідництво України" Ірину Кухтіну.Вона зазначила, що галузі доведеться відмовлятися від сировинної моделі та робити ставку на механізацію, технологічність і гнучкість. За її словами, серед головних викликів — нестача працівників."Дефіцит збирачів, фахівців і механізаторів уже впливає на роботу господарств, а протягом наступних трьох-п’яти років значення механізації та продуктивності праці лише зростатиме", — пояснила спеціалістка.Іншим фактором вона назвала енергетичну нестабільність. Сонячна генерація не здатна повністю забезпечити потреби господарств протягом доби, тому для охолодження та зберігання ягід потрібні накопичувачі енергії та резервні генератори."Перспективним рішенням може стати децентралізована енергетика з накопичувальними хабами на рівні громад", — зауважила президентка асоціації "Ягідництво України".Не менш гостро стоїть питання фінансування. Високі кредитні ставки й обережність банків ускладнюють інвестиції, особливо в багаторічні насадження з тривалим періодом окупності. За словами Кухтіної, підходи до оцінки таких проєктів потребують перегляду.Ще один виклик — посилення європейських вимог до засобів захисту рослин. Через поступове вилучення окремих речовин виробникам необхідно постійно стежити за регулюванням Євросоюзу та допустимими рівнями залишків пестицидів для продукції, призначеної на експорт.П’ятим фактором експертка назвала необхідність довгострокової стратегії розвитку галузі. На її думку, Україні потрібна щонайменше трирічна програма за участю держави."Ягідництву варто переходити від експорту дешевої сировини до технологічного виробництва, диверсифікації культур, механізації та створення декількох варіантів логістики та зберігання продукції", — підсумувала Ірина Кухтіна.Нагадаємо, вчора в Міністерстві аграрної політики та продовольства України повідомляли, що через брак місць для зберігання зерна та дефіцит обігових коштів у фермерів Україна ризикує скоротити посівні площі під майбутній урожай. Ідеться про територію від п’яти до семи мільйонів гектарів..

Через брак місць для зберігання зерна та дефіцит обігових коштів у фермерів Україна ризикує скоротити посівні площі під майбутній урожай. Ідеться про територію від п’яти до семи мільйонів гектарів.Про це повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства України.Там зазначили, що систематичні атаки росіян на портову інфраструктуру Одещини спричинили гостру кризу в агросекторі. Ситуацію та план підтримки фермерів обговорили очільник Мінагрополітики Тарас Висоцький і представники структур ООН.За його словами, вже цієї осені дефіцит потужностей для зберігання врожаю може сягнути 11 мільйонів тонн, а на розв'язання проблеми потрібно 44 мільйони доларів."Друге, не менш критично важливе завдання, — забезпечити аграріїв обіговими коштами. Навіть якщо зерно вдається зберегти у рукавах, господарства мають щомісяця покривати операційні витрати та виплачувати заробітну плату. Найбільший виклик зараз — компенсація відсоткових ставок за кредитами", — наголосив міністр.Щоби зберегти пільгове кредитування, Україна вже подала запит до Євросоюзу на виділення 220 мільйонів євро.Структури ООН підтвердили готовність мобілізувати ресурси для підтримки українського агропромисловому сектору. ФАО та Всесвітня продовольча програма передадуть фермерам до 10 тисяч зернових рукавів і модульні сховища. Перші постачання очікуються найближчим часом, причому 60% обладнання спрямують у прифронтові регіони."Наше головне завдання зараз — оперативно мобілізувати ресурси, надати необхідне обладнання та задіяти наявні гуманітарні інструменти, щобb якнайшвидше допомогти агросектору подолати нинішні виклики", — запевнив координатор системи ООН в Україні Матіас Шмале.У міністерстві наголосили, що російські війська регулярно завдають ударів по портовій і логістичній інфраструктурі Півдня України. Мета ворога — блокувати морський експорт продовольства та підірвати економіку країни.Окрім знищення зерносховищ і терміналів, через постійні обстріли та замінування прифронтових територій суттєво зменшується кількість земель, придатних для посівної. Додатково Україна шукає фінансову підтримку через Світовий банк та приватні фонди.Нагадаємо, що програма діяльності Кабінету міністрів України передбачає 2026 року запровадження механізму верифікації втрачених внаслідок бойових дій посівів і виплати компенсацій постраждалим виробникам сільськогосподарської продукції..

В Україні подорожчала лохина. Це перше зростання вартості цієї ягоди від початку літа, що свідчить про зміну цінової тенденції на ринку.Про це повідомляють аналітики проєкту EastFruit.Причиною подорожчання стало скорочення пропозиції ягоди на тлі активного попиту. Більшість українських виробників уже завершили реалізацію лохини цього сезону, тому обсяги продукції на ринку поступово зменшуються.Водночас виробники, які продовжують продавати лохину пізніх сортів, отримали можливість підвищити відпускні ціни. Наразі на українському ринку кілограм лохини продають по 140-240 гривень. У середньому це на 24% дорожче, ніж тижнем раніше.Попри нинішнє зростання цін, лохина все ще залишається дешевшою, ніж торік. За даними аналітиків, зараз українські покупці платять за ягоду в середньому на 18% менше, ніж в аналогічний період 2025 року.Учасники ринку очікують, що найближчим часом ціни на лохину продовжать зростати. Подальше подорожчання може бути пов’язане зі скороченням пропозиції після завершення сезону в більшості українських господарств.Варто зауважити, що нещодавно міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький повідомляв, що в Україні наразі не зафіксовано дефіциту продовольства через знищення окремих розподільчих центрів унаслідок атак Росії. Водночас до 40% втрачених потужностей можна порівняно швидко замінити або відновити.Нагадаємо, минулого тижня в Україні відновилося зниження цін на тепличні помідори. Головна причина — збільшення пропозиції ґрунтових овочів, збиранню яких сприяють погодні умови.Читайте також: Інфляція у липні: які товари та послуги подорожчали найбільше.

На сьогодні вирощування лохини в Україні втрачає колишню рентабельність. Головна причина — насичення ринку та зниження прибутковості.Про це повідомляє EastFruit з посиланням на AgroTimes. Зазначається, що за словами керівника компанії USPA Fruit Володимира Гуржія, за останні 20 років лохина в Україні пройшла шлях від маловідомої культури до однієї з важливих експортних ягід.Однак нині збільшення обсягів виробництва створює дедалі більший тиск на ціни реалізації. При цьому витрати на вирощування лохини продовжують зростати, що негативно впливає на рентабельність ягідного бізнесу.Однією з ознак насичення ринку свіжої ягоди стало активне зростання обсягів заморожування. Якщо раніше виробники могли реалізовувати у свіжому вигляді майже весь урожай, то тепер м’яку та перезрілу лохину дедалі частіше відправляють на переробку.Ще однією проблемою залишається структура експорту. Значну частину української лохини на європейських ринках продають навалом як сировину. Після цього ягоду фасують і реалізують під брендами іноземних компаній.Таким чином, українські виробники втрачають частину потенційної доданої вартості, яку можна було б отримувати завдяки власному фасуванню та продажу готової продукції під українськими брендами.Нагадаємо, нещодавно міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький повідомляв, що в Україні наразі не зафіксовано дефіциту продовольства через знищення окремих розподільчих центрів унаслідок атак Росії. Водночас до 40% втрачених потужностей можна порівняно швидко замінити або відновити.Читайте також: Інфляція у липні: які товари та послуги подорожчали найбільше.

В Україні не очікується дефіциту гречки, попри проблеми з логістикою та російські атаки на окремі об’єкти аграрної інфраструктури. Внутрішній ринок має достатні запаси продовольства, а виробництво прогнозують приблизно на рівні минулого року.Про це повідомив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час щотижневого онлайн-спілкування з представниками ЗМІ. За його словами, цього року в Україні очікується виробництво понад 80 тисяч тонн гречки, що приблизно відповідає показнику минулого року. Тому підстав говорити про фізичний дефіцит цієї крупи немає.Що буде з цінами на гречкуВодночас ціна гречки найближчим часом може дещо зрости. За прогнозом міністра, вартість крупи, ймовірно, залишатиметься близькою до нинішнього рівня, однак не виключене подорожчання до 15%.Загалом Україна має достатні обсяги продовольства для забезпечення внутрішнього споживання. Через пошкодження розподільчих центрів унаслідок російських атак у деяких регіонах можливі короткострокові перебої з доставкою окремих товарів та тимчасове скорочення асортименту в магазинах.Водночас такі перебої пов’язані саме з перебудовою логістики та перерозподілом запасів, а не з нестачею продукції. За словами Висоцького, загрози фізичного дефіциту продовольства в Україні немає.Нагадаємо, нещодавно міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький повідомляв, що в Україні наразі не зафіксовано дефіциту продовольства через знищення окремих розподільчих центрів унаслідок атак Росії. Водночас до 40% втрачених потужностей можна порівняно швидко замінити або відновити.Читайте також: Інфляція у липні: які товари та послуги подорожчали найбільше.

Програма діяльності Кабінету міністрів України передбачає 2026 року запровадження механізму верифікації втрачених внаслідок бойових дій посівів та виплати компенсацій постраждалим виробникам сільськогосподарської продукції.Про це повідомив "Інтерфакс-Україна". Йдеться про те, що уряд 2027 року планує розширити застосування механізму компенсації за пошкоджені або втрачені посіви сільськогосподарських культур унаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.Окремим завданням на 2027 рік визначено запровадження механізму використання прав оренди сільськогосподарських земель для розблокування звернення стягнення на права оренди та використання права оренди як застави за аграрними нотами.У частині доступу до державної підтримки програма передбачає 2026-2027 років впровадження чинних і нових програм підтримки через Державний аграрний реєстр (ДАР). Передбачається, що 2027 року через ДАР надаватимуть не менш як 80% державної підтримки для аграрного сектору.Уряд також планує 2027 року забезпечити повноцінне функціонування органу сертифікації Виплатної агенції та запровадити інтегровану систему адміністрування та контролю і систему даних щодо сталого розвитку сільського господарства на національному рівні.Також запровадять комплексну програму підтримки релокації підприємств аграрного сектору з тимчасово окупованих територій України, а з 2027 року — механізм надання державної підтримки релокованим виробникам сільськогосподарської продукції в першочерговому порядку.Уряд також планує 2027 року розробити механізм визначення земельних ділянок, що використовуються для розміщення й обслуговування фортифікаційних споруд, звільнення їх від оподаткування та виплати компенсацій власникам і землекористувачам.Окремим завданням визначено запровадження з 2027 року виплат компенсацій власникам і користувачам земельних ділянок, які використовуються для розміщення й обслуговування фортифікаційних споруд. Очікується, що такі компенсації отримуватимуть близько 70% власників і користувачів відповідних земель.Як відомо, 17 серпня Кабінет міністрів України затвердив програму діяльності уряду. Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук повідомив, що парламент розгляне її найближчим часом за встановленою процедурою.Нагадаємо, раніше прем’єр-міністр України Сергій Корецький зазначав, що уряд пришвидшить роботу для виконання зобов’язань у межах Ukraine Facility. Це необхідно, щоб отримати максимально можливий обсяг фінансування від партнерів..

Огірки наприкінці літа різко подорожчали. За два тижні ціна на популярний овоч зросла втричі — з 10 до 30 гривень за кілограм. Як пише видання Аgronews, таке зростання відбулося після нетривалого періоду низьких цін.Так, на одному із столичних ринків ціна на огірки сорту "Україна Колючка" після літнього здешевлення почала стрімко зростати. Наприкінці липня кілограм овочів коштував 20 гривень, однак уже на початку серпня ціна опустилася до мінімальних 10 гривень.Довго втриматися на цьому рівні вартості не вдалося. Уже 7 серпня огірки подорожчали до 12 гривень за кілограм, після чого ціна почала швидко зростати. До середини серпня вартість огірків досягла 30 гривень за кілограм і наразі залишається на цій позначці. Таким чином, від мінімальної ціни на початку місяця популярний овоч подорожчав утричі.За поточними даними, ціни на огірки коливаються в межах 20-40 гривень за кілограм. Актуальна ціна становить близько 30 гривень за кілограм.Експерти пояснюють подорожчання огірків наприкінці літа сезонними чинниками. У цей період скорочується пропозиція продукції відкритого ґрунту, а виробники поступово переходять на тепличне вирощування, що може спричиняти зростання цін.Нагадаємо, нещодавно міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький повідомляв, що в Україні наразі не зафіксовано дефіциту продовольства через знищення окремих розподільчих центрів унаслідок атак Росії. Водночас до 40% втрачених потужностей можна порівняно швидко замінити або відновити.Читайте також: Інфляція у липні: які товари та послуги подорожчали найбільше.

На тижні, що минає, на українському ринку спостерігається дефіцит білоголової капусти нового врожаю. До того ж її якість суттєво погіршилася через присутність на полях хвороб і шкідників.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit із посиланням на фермерів і учасників ринку."Така ситуація пов’язана зі скороченням пропозиції білоголової капусти на ринку, оскільки через спекотну погоду дозрівання цієї продукції в господарствах дещо сповільнилося", — пояснили експерти.Зокрема, наприкінці цього тижня українські господарства пропонували білоголову капусту до продажу по 15-22 гривень за кілограм (0,34-0,49 долара за кілограм), що в середньому на 37% дорожче, ніж наприкінці минулого робочого тижня.До речі, ще тиждень тому ціни на цю продукцію не перевищували 18 грнивень за кілограм (0,40 долара за кілограм)."Крім того, якість білоголової капусти суттєво погіршилася через поширення на полях хвороб і шкідників, що, своєю чергою, також дозволило продавцям підвищити відпускні ціни на якісну продукцію", — зауважили учасники ринку.Тенденцію до зростання цін галузеві експерти також пояснили доволі обмеженою пропозицією цієї продукції на ринку. Більшість господарств уже завершили сезон реалізації капусти ранніх сортів, тоді як продукція пізніших сортів ще не розпочала масово надходити на ринок."Водночас попит на цю продукцію залишається доволі високим, що також сприяє подальшому зростанню цін", — констатували фахівці.Вони зазначили, що зараз ціна на капусту в Україні вже в середньому на 59% вища, ніж за аналогічний період минулого року."Якщо поточні темпи збуту білоголової капусти збережуться, то місцеві фермери планують і надалі намагатися підвищувати ціни в цьому сегменті", — зробили висновок аналітики.Нагадаємо, декілька днів тому міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький повідомляв, що в Україні наразі не зафіксовано дефіциту продовольства через знищення окремих розподільчих центрів унаслідок атак Росії. Водночас до 40% втрачених потужностей можна порівняно швидко замінити або відновити..

У суботу, 15 серпня, російський fpv-дрон атакував сільгосптехніку, яка працювала для збору врожаю в Запорізькому районі. Внаслідок удару поранення отримали хлібороби.Про це повідомив начальник Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров."Росія атакує хліборобів: двоє людей поранені через атаку на комбайн, що працював у полі", — написав він у своєму Telegram-каналі.Посадовець уточнив у дописі, що внаслідок цієї атаки поранень зазнали чоловіки 30 та 32 років."Їм надається уся необхідна медична допомога", — запевнив очільник військової адміністрації Запорізької області.До цього Іван Федоров повідомляв, що троє людей отримали поранення внаслідок ворожих атак на Запорізький район. Росіяни теж fpv-дронами ударили по автівках у селі Українка."Поранень зазнав 65-річний чоловік, чий транспортний засіб рухався однією з вулиць села", — зазначав він.Ще дві людини — чоловік 62 років та жінка 58 років — постраждали в автомобілі неподалік від залізничного переїзду. Пораненим надається вся необхідна медична допомога.Нагадаємо, раніше начальник Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров інформував, що на Сумщині рашисти цинічно атакували комбайн. Унаслідок удару безпілотником техніка згоріла..

Українська лохина у 2026 році стала значно доступнішою для покупців, однак для фермерів сезон виявився складним. На тлі падіння гуртових цін до 100 гривень за кілограм виробники повідомляють про суттєве зниження врожайності, особливо середніх і пізніх сортів.Про це пише EastFruit, посилаючись на заяву президента Української плодоовочевої асоціації (УПОА) Тараса Баштанника. Зазначається, що попри погодні втрати, на внутрішньому ринку цього року спостерігається значна пропозиція, що спричинила зниження цін.За словами Баштанника, у періоди найбільшої пропозиції кілограм лохини безпосередньо з господарства продавали приблизно по 100 гривень (у роздріб — близько 200 гривень). Таким чином, лохина поступово переходить із категорії дорогої нішової ягоди до більш масового продукту. За словами експерта, одночасно зростають і попит, і пропозиція.Водночас доступні ціни для споживачів не означають низької собівартості виробництва. Фермери стикаються зі значними витратами на ручний збір, сортування, охолодження, пакування та логістику. Додатковим фактором ризику стали весняні заморозки.Заморозки скоротили врожайність лохиниПроблеми з урожайністю спостерігаються в багатьох регіонах України. Їхній масштаб залежить від погодних умов, мікроклімату, сорту та рівня захисту насаджень. Найбільше постраждали середньостиглі та пізні сорти. В окремих господарствах урожайність середніх сортів цього року фактично нульова.Така ситуація підвищує значення правильного підбору сортів, розподілу строків достигання та використання технологій захисту рослин від погодних ризиків.Для фермерів важлива не лише кількість, а й якість ягодиЗа нинішніх цін виробникам важливо отримувати максимальну частку товарної ягоди та знаходити вигідні канали збуту. Професійні господарства дедалі більше орієнтуються на преміальний роздріб і експорт, що дозволяє диверсифікувати продажі та зменшувати залежність від ситуації на внутрішньому ринку.Водночас вирощування лохини в контейнерах і на субстратах поки залишається нішевим напрямом. Така технологія дає змогу краще контролювати живлення, кислотність і водний режим, але потребує значних інвестицій і високого рівня технологічної підготовки.Ще одним обмеженням для розвитку галузі залишається дефіцит працівників. Оскільки значна частина лохини збирається вручну, нестача робочої сили безпосередньо впливає на можливості розширення виробництва.Нагадаємо, на початку серпня гуртові ціни на кавуни у Херсонській області різко обвалилися. Їхня вартість впала приблизно до двох гривень за кілограм. Для порівняння, торік у цей самий період фермери продавали продукцію по 5–10 гривень за кілограм.Читайте також: Інфляція у липні: які товари та послуги подорожчали найбільше.