# сільське господарство

Українські агропромислові виробники можуть легко експортувати до Європи цибулю, томат, огірок і перець. Однак у цьому треба дотримуватися норм Європейського Союзу та деяких нюансів перевезення овочів.Про це повідомив EastFruit із посиланням на директора товариства з обмеженою відповідальністю "Органік-Д" (Вінницька область) Вадима Кричковського.За його словами, овочі, які потрібно очищати від землі, продати в Євросоюзі майже неможливо, адже їх треба мити, що значно скорочує термін їхнього зберігання."Ми легко можемо експортувати цибулю, томат, огірок чи перець. Моркву продавати на зовнішні ринки складно — не лише тому, що ціни на неї дуже нестабільні, а тому, що, за вимогами ЄС, частка ґрунту в обсязі цієї продукції не повинна перевищувати 1%", — наголосив аграрій.Він пояснив, що потрібно мити моркву до перетину кордону з Євросоюзом. А потім терміново продавати, бо миті коренеплоди зберігаються не більше як тиждень.Вадим Кричевський додав, що експортувати цибулю хоча й легко, але зараз економічно недоцільно, бо на внутрішньому ринку вона набагато дорожча.Раніше експерти констатували, що Україна виривається у лідери світового експорту замороженої малини, обійшовши Польщу та Сербію.Нагадаємо, нещодавно повідомлялося, що в Індію прибула перша партія українських яблук. Такі торгівельні процеси відбуваються в межах спільної роботи посольства України в Індії, Держпродспоживслужби України та Міністерства закордонних справ України.

В Індію прибула перша партія українських яблук. Такі торгівельні процеси відбуваються в межах спільної роботи посольства України в Індії, Держпродспоживслужби України та Міністерства закордонних справ України.Про це повідомив EastFruit. Зазначається, що проект спрямований на відкриття нових ринків для експорту вітчизняної сільськогосподарської продукції."Українська продукція успішно пройшла передбачені місцевим законодавством інспекційні заходи", — йдеться в повідомленні.Журналісти додали, що якість українських яблук високо оцінили також індійські експерти."Це важливий етап для України та українських виробників, які продовжують відкривати нові ринки, розширюючи географію постачань високоякісної сільськогосподарської продукції", — наголосили в посольстві України в Індії.До речі, в березні 2025 року Агенція харчової інспекції Канади (CFIA) затвердила програму експорту свіжих яблук з України до Канади.На теперішній момент Канада вже оновила імпортні вимоги для України у своїй автоматизованій довідковій системі імпорту (AIRS) та затвердила загальнонаціональну програму експорту українських яблук до Канади.Нагадаємо, єврокомісар із питань сільського господарства Крістоф Гансен підтвердив, що Євросоюз очікує скорочення імпорту сільськогосподарської продукції з України. Це, ймовірно, відбудеться після перегляду умов торгівлі.

Європейський Союз очікує скорочення імпорту сільськогосподарської продукції з України. Це, ймовірно, відбудеться після перегляду умов торгівлі.Про це заявив єврокомісар з питань сільського господарства Крістоф Гансен в інтерв'ю агенції AFP. За його словами, Брюссель прагне "знайти нову угоду" для торгівлі з Україною до того, як у червні закінчиться термін дії нинішніх заходів із часткової її лібералізації."Обговорення мають бути швидкими. Європейський Союз готовий до переговорів, і це має відбутися найближчими тижнями. Імпортні квоти не залишаться такими ж, як під час цієї тимчасової лібералізації. Тож насправді імпорту буде менше", — додав він.За словами Гансена, країни ЄС не підтримують продовження нинішніх умов торгівлі з Україною, оскільки вони "спричинили проблеми, особливо в деяких країнах-членах".Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну 2022 року Євросоюз скасував тарифи на українську продукцію на знак підтримки. Але європейські фермери висловили протест через те, що дешевші товари з України шкодять їм.У відповідь минулого року ЄС у рішенні продовжити лібералізацію торгівлі з Україною запровадив певні обмеження на такі продукти, як цукор, м'ясо птиці, яйця та кукурудза.Європейська комісія цього тижня заявила, що готує пропозицію щодо нового формату торгівельних відносин з Україною після завершення дії чинного механізму торгівельної лібералізації 5 червня 2025 року.Нагадаємо, що, за інформацією агенції Bloomberg, США прагнуть взяти під контроль усі великі майбутні інвестиції в інфраструктуру та видобуток корисних копалин в Україні, потенційно отримавши право вето щодо будь-якої ролі інших союзників Києва та підірвавши його заявку на членство у Європейському Союзі.

В Україні фізичні особи-підприємці та юридичні особи можуть виробляти насіння та посадковий матеріал для продажу. Однак робити це потрібно, згідно з нормами чинного законодавства.Про це повідомив EastFruit із посиланням на Міністерство аграрної політики та продовольства України.Для виробництва та продажу насіння українські фермери мають перебувати в Державному реєстрі суб'єктів насінництва та розсадництва.До суб'єктів насінництва та розсадництва належать:виробники — ті, хто займається вирощуванням насіння чи посадкового матеріалу з метою реалізації;постачальники — ті, хто виробляє розмноження, виробництво, зберігання, оброблення, продаж чи імпорт посадкового матеріалу.Щоб увійти до реєстру, підприємці мають подати заявку до Мінагрополітики через електронний кабінет у системі "еРослинництво".Після цього вони зможуть легально виробляти та реалізовувати насіння та матеріал відповідно до законодавства.Як відомо, в Україні також обговорюють запуск нового фінансового інструменту для аграріїв — аграрних нот. Зараз нововведення узгоджують із головою Національної комісії з цінних паперів і фондового ринку Русланом Магомедовим.Нагадаємо, що цього року на Херсонщині подвоять площі під овочами та баштанними. Розмінування полів і часткове відновлення зрошення на правобережжі області сприяють збільшенню посівних площ.

У січні-лютому 2025 року Україна відправила на експорт 20,1 тисячі тонн яєць. Це вдвічі більше, ніж за аналогічний період минулого року.Про це повідомило видання Agro Times з посиланням на дані Державної митної служби."У грошовому еквіваленті експорт за два місяці цього року зріс у 2,1 раза, якщо порівняти з аналогічним періодом 2024 року, і склав 23 мільйони доларів", — ідеться в повідомленні.Журналісти зазначили, що головними покупцями українських яєць протягом січня-лютого 2025 року стали Хорватія (22,4%), Італія (11,5%) та Польща (11%).За весь 2024 рік Україна експортувала 77 800 тонн яєць — на 59,4% більше, ніж 2023 року.Виторг склав 72,8 мільйона доларів, що на 22% перевищило показник попереднього року.Основними ринками збуту тоді називали Нідерланди, Ізраїль, Польщу й Італію.На початку березня в Польщі зафіксували пташиний грип. Через поширення хвороби там розпочали знищувати курей-несучок, що спричинило дефіцит яєць у країні. За словами аналітика асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" Максима Гопка, якщо на польському внутрішньому ринку виникнуть масштабніші проблеми з яйцями, то наші сусіди можуть збільшити обсяги постачання цього продукту з України, аби стабілізувати ситуацію.Водночас він запевнив, що значного здорожчання яєць в Україні найближчим часом не очікується.Нагадаємо, що в лютому ціни на яйця в Україні значно знизилися. Проте, за прогнозами фахівців, за тиждень-два до Великодня ситуація може змінитися, а вартість цього продукту зрости.

Цього року на Херсонщині подвоять площі під овочами та баштанними. Розмінування полів і часткове відновлення зрошення на правобережжі області сприяють збільшенню посівних площ.Про це повідомив EastFruit із посиланням на керівника департаменту сільського господарства Херсонської обласної військової адміністрації Дмитра Юнусова."Зараз у нас розміновано понад 80% сільгосподарських земель. Потенційно замінованими залишаються ще 100 тисяч гектарів", — зазначив він.За його словами, також пріоритетним завданням минулого та цього року стало відновлення зрошення. Його відновили на площі три тисячі гектарів."Завдяки цьому ми майже вдвічі збільшимо цього року саме загальну площу овочевих і баштанних культур — до 10 тисяч гектарів. Зокрема, кавунів ми плануємо засіяти 1,5 тисячі гектарів, 400 гектарів буде динь", — розповів Юнусов.Для порівняння: до вторгнення Росії, 2021 року, овочевими та баштанними культурами в Херсонській області засівали 22,5 тисячі гектарів.Урожайність кавунів завдяки зрошенню в Херсонській області 2021 року склала понад 20 тонн за гектар. 2025 року прогнозується врожай кавунів 10 тонн за гектар. Ціна на баштанні, найімовірніше, буде такою ж високою, як і минулого року.Нагадаємо, що в липні Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій (ІР офіс) зареєстрував нове географічне зазначення — Херсонський кавун. Цей статус надає виробникам додаткові переваги, підвищуючи їх конкурентоспроможність на внутрішньому та міжнародному ринках.

В Україні обговорюють запуск нового фінансового інструменту для аграріїв — аграрних нот. Зараз нововведення узгоджують із головою Національної комісії з цінних паперів і фондового ринку Русланом Магомедовим.Про це повідомив EastFruit із посиланням на міністра аграрної політики та продовольства України Віталія Коваля."Аграрна нота — це неемісійний цінний папір в електронній формі, що посвідчує безумовне зобов’язання боржника, забезпечене заставою, здійснити постачання сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти кредитору відповідно до умов, визначених таким цінним папером", — пояснив він.За його словами, цей механізм відкриває нові можливості для українських аграріїв, зокрема:цифровізація — аграрні ноти існують в електронній формі, що спрощує видачу та обіг, а також знижує транзакційні витрати;доступ до фінансування — агровиробники зможуть залучати додаткові ресурси та здійснювати розрахунки за договорами;прозорість і надійність — інформація про аграрні ноти обліковуються в Реєстрі аграрних нот і депозитарній системі України, що гарантує швидкість і безпеку операцій."Це важливий крок у цифровій трансформації агрофінансування, що сприятиме інтеграції українського агробізнесу у світові фінансові ринки", — наголосив Віталій Коваль.Також він запросив аграріїв ознайомитися з можливостями аграрних нот і активно використовувати цей інструмент для розвитку своїх господарств.Нагадаємо, декілька днів тому в асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" повідомляли, що харчові продукти в березні в Україні дещо подорожчали. Найбільший стрибок цін зафіксували на овочі.

Світлана Рисова з Миколаївської області створює незвичні їстівні букети. Робить їх майстриня з абсолютно всіх можливих інгредієнтів: ковбаси, сиру, риби, сухофруктів тощо.Про це повідомило видання EastFruit."Я створюю букети з їстівних продуктів. З абсолютно всього, що людина тільки забажає: і ковбаса, і сир, й овочі, і фрукти, і сухофрукти, і цукерки, і зефір. Абсолютно з усього можна зробити індивідуальну композицію, ту, яка прийдеться до смаку та до вподоби", — зазначила Світлана Рисова.Вона зізналася, що любить створювати щось власними руками. Спочатку це все розпочалося з того, що творила такі букети для себе та своїх рідних."А потім думаю: чому би не пройти якісь курси, навчитися цього професійно? Їхати далеко не стала, я сама з Миколаївської області, знайшла там людей, які займаються цією справою. Зараз дуже популярно виробляти букети з домашнього зефіру. Але це в мене поки що в проекті", — зазначила майстриня.Перед тим, як створювати солодкі зефірні букети, Світлана Рисова вирішила спробувати себе у виготовленні букетів із сухофруктів. Зараз тема здорового харчування особливо актуальна не тільки в Україні, а й у всьому світі."Букети зі сухофруктів я роблю буквально пів року. Тільки розпочала. Але такі букети людям дуже подобаються. Деякі навіть думають, що це не їстівне, а просто такі красиві композиції — і все. Однак саме зараз на них спостерігається особливий попит", — розповіла Рисова.Поділилася майстриня секретом створення такого букета. Кожна квітка формується окремо на шпажках, які потім фіксують на спеціальному каркасі з пінопласту, чи схожого матеріалу. Щодо їстівних компонентів букета, тут майстриня вже встигла знайти надійних постачальників. Перед тим як придбати сухофрукти для букетів Світлана Рисова особисто перевіряє всі інгредієнти. А нещодавно майстриня створила їстівний букет не тільки з фруктів, а й з овочів. Таким було непросте замовлення від постійної клієнтки."Одна з моїх клієнток замовила букет для знайомого, який займається помідорами. Вона хотіла, щоб я створила композицію саме з цих овочів. І я це зробила. Це абсолютно свіжі томати в кошичку. Вони виглядали так, ніби ростуть і плетуться в цьому кошичку. Прикрасили їх різноманітною зеленню", — зауважила Рисова.Здебільшого замовники їстівних букетів обирають нестандартні рішення. Переважна більшість пов’язана не з цукерками, а саме зі здоровим харчуванням. Це новий тренд.Найчастіше купують такі їстівні букети до сімейних свят, розповіла Світлана Рисова. Середня ціна одного не набагато перевищує вартість звичайних букетів із квітів — від 600 гривень і більше. Все залежить від ціни інгредієнтів та складності самої роботи.Нагадаємо, що, за інформацією асоціації "Український клуб аграрного бізнесу", харчові продукти в березні в Україні дещо подорожчали. Найбільший стрибок цін зафіксували на овочі.

Колишній президент Сполучених Штатів Америки Джо Байден винен у яєчній кризі в країні. Його адміністрація вбила перед своїм відходом майже вісім мільйонів курей по всій Америці, що викликало перебої у постачанні яєць і зростання цін.Таку заяву на своїй сторінці в соціальній мережі Х зробила прес-секретарка Білого дому Каролін Лівітт."Погляньте на це! Адміністрація Байдена вбила майже вісім мільйонів курей перед інавгурацією Дональда Трампа, що призвело до скорочення постачання та зростання цін. Яєчна криза є кризою Байдена", — написала вона.За її словами, зараз президент Дональд Трамп разом із міністром сільського господарства країни Брук Роллінз намагаються розв'язати цю проблему.Як відомо, різке зростання цін на яйця в США сталося через епідемію пташиного грипу.Раніше подібну заяву зробив Ілон Маск, який заявив, що Байден "наказав" убити десятки мільйонів курей."За наказом адміністрації Байдена сталося шалене вбивство 150 мільйонів курей-несучок", — написав мільярдер у соціальній мережі X.З цього приводу журналісти телеканалу CNN наголошували, що такі "вбивства" були вимогою Міністерства сільського господарства США, щоби стримати поширення висококонтагіозного пташиного грипу.Раніше американський віце-президент Джей Ді Венс розкритикував роботу Байдена та звинуватив у неефективному управлінні. На його думку, реальне керівництво країною здійснювала дружина Байдена Джилл.Нагадаємо, що, за інформацією видання The Economist, середня ціна яловичого фаршу в США зросла з 3,90 долара 2020 року до 5,60 долара 2025 року через дефіцит худоби й обмежений імпорт. Запровадження Трампом нових тарифів може ще більше підняти ціни, посилюючи кризу на ринку.

Декілька провідних виробників лохини в Україні створили нову загальногалузеву асоціацію. Вони прагнуть збільшити частку країни на міжнародному ринку, що розширюється.Про це повідомив EastFruit. Медійники зазначили, що створена 14 лютого 2025 року Асоціація виробників лохини України об'єднує експертів і підприємців зі спільною метою — розвивати національний сектор лохини, підвищувати якість і експортний потенціал її плодів, а також співпрацювати в таких галузях, як вирощування, міжнародна дистрибуція та маркетинг."Група зі штаб-квартирою у Києві об'єднує 16 компаній, разом це близько 20% виробництва країни — близько 850 гектарів", — ідеться в повідомленні.Президентка асоціації Наталія Пукшин із Blue Berry впевнена, що, попри необхідність боротися зі збройною агресією Росії у власних межах, у наступні місяці та роки українська галузь лохини може зробити важливі кроки вперед."Перший рік роботи асоціації відбуватиметься в розпал повномасштабної війни, що створює додаткові ризики та проблеми. Основна мета першого року — створити згуртовану спільноту виробників лохини, озброєну знаннями й інструментами для розвитку, а також закласти основу для подальшого зростання галузі, попри всі труднощі", — розповіла вона.Роботу Наталії Пукшин на посаді президента асоціації підтримуватиме її виконавчий директор, генеральний директор Family Garden Іван Гречківський.Нагадаємо, що, за інформацією керівника компанії Alma Fruit Олександра Носова, цього року сезон експорту яблук може завершитися наприкінці квітня, максимум наприкінці травня. Це станеться, якщо локальний ринок до того моменту не поглине всі рештки продукції зі сховищ.

В Україні спостерігається поступове зростання цін на цукор. Зараз середній рівень умовних відпускних цін із заводу коливається в межах 24,60-25,30 гривні за кілограм. Проте очікується й подальший ріст цін.Про це повідомив сайт Всеукраїнської аграрної ради з посиланням на аналітиків сільськогосподарського кооперативу "Пуск".За словами експертів, на ринок впливає декілька ключових факторів. По-перше, зростає внутрішній попит, а по-друге, відкрився ринок Європейського Союзу."Багато заводів викуповують квоти під європейський ринок. Водночас українські виробники вже адаптувалися до зовнішніх постачань ще до відкриття ЄС — ми експортували продукцію до Туреччини, Камеруну, Кот-д’Івуару, Індонезії й Ізраїлю. Попит із цих країн зберігається, а додатковий інтерес із боку Європи лише посилює ріст цін", — зазначили в "Пуску".Спеціалісти додали, що також на ціноутворення традиційно впливає сезонний тренд. З початку року та до середини літа спостерігається зростання котирувань."Сезонно ми бачимо зростання котирувань зі січня по червень-липень. Враховуючи поточні ринкові фактори, умовні ціни можуть вийти на рівень 27-28 гривні за кілограм із ПДВ", — вважають експерти.Таким чином, зробили вони висновок, активний експорт і традиційні сезонні чинники створюють передумови для подальшого підвищення вартості українського цукру.Нагадаємо, декілька днів тому аналітик Асоціації виробників молока Георгій Кухалейшвілі повідомляв, що вартість молока в Україні на початку березня знизилася під впливом скорочення попиту на внутрішньому ринку. Середня ціна була на 25 копійок меншою, ніж місяць тому.

Цього року сезон експорту яблук може завершитися наприкінці квітня, максимум наприкінці травня. Це станеться, якщо локальний ринок до того моменту не поглине всі рештки продукції зі сховищ.Таку інформацію оприлюднило видання EastFruit із посиланням на керівника компанії Alma Fruit Олександра Носова. За його словами наприкінці травня — на початку червня в Україну навіть піде імпорт дешевих польських сортів — "Айдаред", "Джонагоред" та інших.Раніше з’являлася інформація, що на кінець лютого у сховищах українських господарств залишалося приблизно 10-15% яблук експортної якості від того, що заклали на початку сезону."Зараз і на майбутнє нашим виробникам, які вирощують яблука, треба розуміти, що всі вони не конкуренти один одному, а радше виступають як єдина країна". — зауважив експерт.Тому, на його переконання, треба більше спілкуватись між собою та не відкривати синхронно всі сховища одночасно."Робити це варто більш узгоджено хоча би в різний час у різних регіонах, аби не просаджувати ціну на локальному ринку", — пояснив Олександр Носов.Нагадаємо, що на початку січня українські садівники активно підвищували ціни на якісні яблука. Насамперед ключові гравці ринку пов'язують це з помітною активізацією торгівельно-закупівельної діяльності в цьому сегменті.

Міністерство аграрної політики та продовольства України посилило роботу над розвитком аграрної дипломатії. Йдеться про підготовку спеціальних аташе для дипломатичних і торгівельних установ за кордоном.Про це повідомив EastFruit із посиланням на міністра агрополітики України Віталія Коваля."На базі профільних закладів вищої освіти ми готуємо фахівців для просування української сільгосппродукції на міжнародних ринках. Йдеться про так званих аграрних аташе при дипломатичних і торгівельних установах за кордоном. Навіть, швидше, не аташе, а саме агропредставників для розвитку торгівлі в стратегічних країнах", — зазначив він.Це питання попередньо обговорили з продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (FAO), яка висловила зацікавленість і підтримку."Водночас це складне та комплексне питання, яке ми опрацьовуємо разом із МЗС", — акцентував міністр.Він зауважив, що для впровадження нової посади необхідні кошти державного бюджету для фінансування заробітної плати, проживання та здійснення діяльності такого аташе за кордоном."Насамперед це є великою проблемою, особливо у воєнний час. Але ми продовжуємо тісно співпрацювати з українськими дипломатичними установами, використовуючи інститут економічних радників", — додав Віталій Коваль.Міністр також констатував, що до цього питання залучається бізнес для просування української аграрної повістки на міжнародному рівні. Йдеться про спілкування на рівні асоціацій, участь у різноманітних виставках і форумах. "Справді, для такої аграрно орієнтованої країни, як Україна, важливо мати представника саме агросектору, адже 2024 року вже понад 15% ВВП формувала аграрна галузь, що підкреслює важливість представлення сектору на міжнародній арені. Але ми маємо розуміти, що для успішної реалізації такої ініціативи нам потрібні час і ресурси", — підсумував міністр агрополітики України.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що в Міністерстві аграрної політики та продовольства України відбулося засідання робочої групи з питань впровадження системи сільськогосподарських знань та інновацій AKIS в Україні.

У Міністерстві аграрної політики та продовольства України відбулося засідання робочої групи з питань впровадження системи сільськогосподарських знань та інновацій AKIS в Україні.Про це повідомив EastFruit. Там зазначили, що в заході взяли участь представники Мінагрополітики, експерти Науково-дослідного інституту «Украгропромпродуктивність» та проекту ЄС "Інституційна та політична реформа дрібномасштабного сільського господарства в Україні" (IPRSA)."Мета зустрічі — обговорити концепцію та майбутню структуру системи AKIS в Україні, що має стати комплексним цифровим рішенням. Хочемо об’єднати максимум європейських і українських знань та інновацій, до яких отримають доступ наші агровиробники", — зазначила заступниця міністра Оксана Осьмачко.Сторони обговорили напрацювання щодо наповнення цифрової платформи інструкціями, дорадчими матеріалами, тренінгами й іншими продуктами з урахуванням українського досвіду та досвіду європейських країн, а також порядок подальшої реалізації проекту.Учасники узгодили план дій щодо впровадження цієї інноваційної методики з погляду законодавчих бар’єрів та інших проблемних питань."Система знань та інновацій в сільськогосподарській галузі (AKIS) охоплюють усіх людей та організації, які створюють, поширюють і використовують знання та інновації в сільському господарстві та взаємопов’язаних сферах: на сільських територіях, в ланцюгах доданої вартості, щодо довкілля, клімату, біорозмаїття, суспільства, споживачів тощо", — йдеться в повідомленні.Усі заходи фінансує Євросоюз у межах проекту "Інституційна та політична реформа дрібномасштабного сільського господарства (IPRSA)".Нагадаємо, фахівці застерігають, що в Україні змінився не тільки механізм формування ґрунтової гідрологічної посухи, а й зменшилася кількість ґрунтових підземних вод. Це є наслідком суттєвих змін клімату.

В Україні триває робота над розширенням ринків. Зараз уже розпочалося опрацювання за 31 новим ринком, куди українські підприємства хочуть експортувати продукцію. Цим займається Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів.Про це розповів голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук в інтерв'ю "Укрінформу". Він зазначив, що минулого року дозвіл на експорт продукції до Європейського Союзу отримали 22 українських виробники харчових продуктів. Зокрема, із них 12 — виробники м'яса птиці та продукції з нього, три — рибопереробні підприємства та п’ять — молокопереробних.Для виробників меду також провели "переакредитацію", оскільки з листопада минулого року в ЄС запроваджений перелік підприємств-імпортерів меду.За результатами проведених інспекцій, до цього переліку увійшли 28 українських виробників і переробників меду.Окрім того, 2024 року затверджено 39 експортних потужностей із виробництва неїстівних продуктів тваринного походження, з яких вісім підприємств уперше потрапили до реєстру, а для 31 підприємства розширено асортимент неїстівних продуктів і країни експорту.Ткачук додав, що українські виробники переорієнтовуються на країни Африки, Близького Сходу та Китай, зокрема, у зв'язку з квотами на певні групи товарів у Євросоюзі.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що в Україні запроваджено обмеження на ввезення деяких вантажів з Угорщини. Причина — на території країни зафіксовано спалах ящуру серед тварин.