# сільське господарство

На сьогодні вирощування лохини в Україні втрачає колишню рентабельність. Головна причина — насичення ринку та зниження прибутковості.Про це повідомляє EastFruit з посиланням на AgroTimes. Зазначається, що за словами керівника компанії USPA Fruit Володимира Гуржія, за останні 20 років лохина в Україні пройшла шлях від маловідомої культури до однієї з важливих експортних ягід.Однак нині збільшення обсягів виробництва створює дедалі більший тиск на ціни реалізації. При цьому витрати на вирощування лохини продовжують зростати, що негативно впливає на рентабельність ягідного бізнесу.Однією з ознак насичення ринку свіжої ягоди стало активне зростання обсягів заморожування. Якщо раніше виробники могли реалізовувати у свіжому вигляді майже весь урожай, то тепер м’яку та перезрілу лохину дедалі частіше відправляють на переробку.Ще однією проблемою залишається структура експорту. Значну частину української лохини на європейських ринках продають навалом як сировину. Після цього ягоду фасують і реалізують під брендами іноземних компаній.Таким чином, українські виробники втрачають частину потенційної доданої вартості, яку можна було б отримувати завдяки власному фасуванню та продажу готової продукції під українськими брендами.Нагадаємо, нещодавно міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький повідомляв, що в Україні наразі не зафіксовано дефіциту продовольства через знищення окремих розподільчих центрів унаслідок атак Росії. Водночас до 40% втрачених потужностей можна порівняно швидко замінити або відновити.Читайте також: Інфляція у липні: які товари та послуги подорожчали найбільше.

В Україні не очікується дефіциту гречки, попри проблеми з логістикою та російські атаки на окремі об’єкти аграрної інфраструктури. Внутрішній ринок має достатні запаси продовольства, а виробництво прогнозують приблизно на рівні минулого року.Про це повідомив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час щотижневого онлайн-спілкування з представниками ЗМІ. За його словами, цього року в Україні очікується виробництво понад 80 тисяч тонн гречки, що приблизно відповідає показнику минулого року. Тому підстав говорити про фізичний дефіцит цієї крупи немає.Що буде з цінами на гречкуВодночас ціна гречки найближчим часом може дещо зрости. За прогнозом міністра, вартість крупи, ймовірно, залишатиметься близькою до нинішнього рівня, однак не виключене подорожчання до 15%.Загалом Україна має достатні обсяги продовольства для забезпечення внутрішнього споживання. Через пошкодження розподільчих центрів унаслідок російських атак у деяких регіонах можливі короткострокові перебої з доставкою окремих товарів та тимчасове скорочення асортименту в магазинах.Водночас такі перебої пов’язані саме з перебудовою логістики та перерозподілом запасів, а не з нестачею продукції. За словами Висоцького, загрози фізичного дефіциту продовольства в Україні немає.Нагадаємо, нещодавно міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький повідомляв, що в Україні наразі не зафіксовано дефіциту продовольства через знищення окремих розподільчих центрів унаслідок атак Росії. Водночас до 40% втрачених потужностей можна порівняно швидко замінити або відновити.Читайте також: Інфляція у липні: які товари та послуги подорожчали найбільше.

Програма діяльності Кабінету міністрів України передбачає 2026 року запровадження механізму верифікації втрачених внаслідок бойових дій посівів та виплати компенсацій постраждалим виробникам сільськогосподарської продукції.Про це повідомив "Інтерфакс-Україна". Йдеться про те, що уряд 2027 року планує розширити застосування механізму компенсації за пошкоджені або втрачені посіви сільськогосподарських культур унаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.Окремим завданням на 2027 рік визначено запровадження механізму використання прав оренди сільськогосподарських земель для розблокування звернення стягнення на права оренди та використання права оренди як застави за аграрними нотами.У частині доступу до державної підтримки програма передбачає 2026-2027 років впровадження чинних і нових програм підтримки через Державний аграрний реєстр (ДАР). Передбачається, що 2027 року через ДАР надаватимуть не менш як 80% державної підтримки для аграрного сектору.Уряд також планує 2027 року забезпечити повноцінне функціонування органу сертифікації Виплатної агенції та запровадити інтегровану систему адміністрування та контролю і систему даних щодо сталого розвитку сільського господарства на національному рівні.Також запровадять комплексну програму підтримки релокації підприємств аграрного сектору з тимчасово окупованих територій України, а з 2027 року — механізм надання державної підтримки релокованим виробникам сільськогосподарської продукції в першочерговому порядку.Уряд також планує 2027 року розробити механізм визначення земельних ділянок, що використовуються для розміщення й обслуговування фортифікаційних споруд, звільнення їх від оподаткування та виплати компенсацій власникам і землекористувачам.Окремим завданням визначено запровадження з 2027 року виплат компенсацій власникам і користувачам земельних ділянок, які використовуються для розміщення й обслуговування фортифікаційних споруд. Очікується, що такі компенсації отримуватимуть близько 70% власників і користувачів відповідних земель.Як відомо, 17 серпня Кабінет міністрів України затвердив програму діяльності уряду. Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук повідомив, що парламент розгляне її найближчим часом за встановленою процедурою.Нагадаємо, раніше прем’єр-міністр України Сергій Корецький зазначав, що уряд пришвидшить роботу для виконання зобов’язань у межах Ukraine Facility. Це необхідно, щоб отримати максимально можливий обсяг фінансування від партнерів..

Огірки наприкінці літа різко подорожчали. За два тижні ціна на популярний овоч зросла втричі — з 10 до 30 гривень за кілограм. Як пише видання Аgronews, таке зростання відбулося після нетривалого періоду низьких цін.Так, на одному із столичних ринків ціна на огірки сорту "Україна Колючка" після літнього здешевлення почала стрімко зростати. Наприкінці липня кілограм овочів коштував 20 гривень, однак уже на початку серпня ціна опустилася до мінімальних 10 гривень.Довго втриматися на цьому рівні вартості не вдалося. Уже 7 серпня огірки подорожчали до 12 гривень за кілограм, після чого ціна почала швидко зростати. До середини серпня вартість огірків досягла 30 гривень за кілограм і наразі залишається на цій позначці. Таким чином, від мінімальної ціни на початку місяця популярний овоч подорожчав утричі.За поточними даними, ціни на огірки коливаються в межах 20-40 гривень за кілограм. Актуальна ціна становить близько 30 гривень за кілограм.Експерти пояснюють подорожчання огірків наприкінці літа сезонними чинниками. У цей період скорочується пропозиція продукції відкритого ґрунту, а виробники поступово переходять на тепличне вирощування, що може спричиняти зростання цін.Нагадаємо, нещодавно міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький повідомляв, що в Україні наразі не зафіксовано дефіциту продовольства через знищення окремих розподільчих центрів унаслідок атак Росії. Водночас до 40% втрачених потужностей можна порівняно швидко замінити або відновити.Читайте також: Інфляція у липні: які товари та послуги подорожчали найбільше.

На тижні, що минає, на українському ринку спостерігається дефіцит білоголової капусти нового врожаю. До того ж її якість суттєво погіршилася через присутність на полях хвороб і шкідників.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit із посиланням на фермерів і учасників ринку."Така ситуація пов’язана зі скороченням пропозиції білоголової капусти на ринку, оскільки через спекотну погоду дозрівання цієї продукції в господарствах дещо сповільнилося", — пояснили експерти.Зокрема, наприкінці цього тижня українські господарства пропонували білоголову капусту до продажу по 15-22 гривень за кілограм (0,34-0,49 долара за кілограм), що в середньому на 37% дорожче, ніж наприкінці минулого робочого тижня.До речі, ще тиждень тому ціни на цю продукцію не перевищували 18 грнивень за кілограм (0,40 долара за кілограм)."Крім того, якість білоголової капусти суттєво погіршилася через поширення на полях хвороб і шкідників, що, своєю чергою, також дозволило продавцям підвищити відпускні ціни на якісну продукцію", — зауважили учасники ринку.Тенденцію до зростання цін галузеві експерти також пояснили доволі обмеженою пропозицією цієї продукції на ринку. Більшість господарств уже завершили сезон реалізації капусти ранніх сортів, тоді як продукція пізніших сортів ще не розпочала масово надходити на ринок."Водночас попит на цю продукцію залишається доволі високим, що також сприяє подальшому зростанню цін", — констатували фахівці.Вони зазначили, що зараз ціна на капусту в Україні вже в середньому на 59% вища, ніж за аналогічний період минулого року."Якщо поточні темпи збуту білоголової капусти збережуться, то місцеві фермери планують і надалі намагатися підвищувати ціни в цьому сегменті", — зробили висновок аналітики.Нагадаємо, декілька днів тому міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький повідомляв, що в Україні наразі не зафіксовано дефіциту продовольства через знищення окремих розподільчих центрів унаслідок атак Росії. Водночас до 40% втрачених потужностей можна порівняно швидко замінити або відновити..

У суботу, 15 серпня, російський fpv-дрон атакував сільгосптехніку, яка працювала для збору врожаю в Запорізькому районі. Внаслідок удару поранення отримали хлібороби.Про це повідомив начальник Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров."Росія атакує хліборобів: двоє людей поранені через атаку на комбайн, що працював у полі", — написав він у своєму Telegram-каналі.Посадовець уточнив у дописі, що внаслідок цієї атаки поранень зазнали чоловіки 30 та 32 років."Їм надається уся необхідна медична допомога", — запевнив очільник військової адміністрації Запорізької області.До цього Іван Федоров повідомляв, що троє людей отримали поранення внаслідок ворожих атак на Запорізький район. Росіяни теж fpv-дронами ударили по автівках у селі Українка."Поранень зазнав 65-річний чоловік, чий транспортний засіб рухався однією з вулиць села", — зазначав він.Ще дві людини — чоловік 62 років та жінка 58 років — постраждали в автомобілі неподалік від залізничного переїзду. Пораненим надається вся необхідна медична допомога.Нагадаємо, раніше начальник Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров інформував, що на Сумщині рашисти цинічно атакували комбайн. Унаслідок удару безпілотником техніка згоріла..

Українська лохина у 2026 році стала значно доступнішою для покупців, однак для фермерів сезон виявився складним. На тлі падіння гуртових цін до 100 гривень за кілограм виробники повідомляють про суттєве зниження врожайності, особливо середніх і пізніх сортів.Про це пише EastFruit, посилаючись на заяву президента Української плодоовочевої асоціації (УПОА) Тараса Баштанника. Зазначається, що попри погодні втрати, на внутрішньому ринку цього року спостерігається значна пропозиція, що спричинила зниження цін.За словами Баштанника, у періоди найбільшої пропозиції кілограм лохини безпосередньо з господарства продавали приблизно по 100 гривень (у роздріб — близько 200 гривень). Таким чином, лохина поступово переходить із категорії дорогої нішової ягоди до більш масового продукту. За словами експерта, одночасно зростають і попит, і пропозиція.Водночас доступні ціни для споживачів не означають низької собівартості виробництва. Фермери стикаються зі значними витратами на ручний збір, сортування, охолодження, пакування та логістику. Додатковим фактором ризику стали весняні заморозки.Заморозки скоротили врожайність лохиниПроблеми з урожайністю спостерігаються в багатьох регіонах України. Їхній масштаб залежить від погодних умов, мікроклімату, сорту та рівня захисту насаджень. Найбільше постраждали середньостиглі та пізні сорти. В окремих господарствах урожайність середніх сортів цього року фактично нульова.Така ситуація підвищує значення правильного підбору сортів, розподілу строків достигання та використання технологій захисту рослин від погодних ризиків.Для фермерів важлива не лише кількість, а й якість ягодиЗа нинішніх цін виробникам важливо отримувати максимальну частку товарної ягоди та знаходити вигідні канали збуту. Професійні господарства дедалі більше орієнтуються на преміальний роздріб і експорт, що дозволяє диверсифікувати продажі та зменшувати залежність від ситуації на внутрішньому ринку.Водночас вирощування лохини в контейнерах і на субстратах поки залишається нішевим напрямом. Така технологія дає змогу краще контролювати живлення, кислотність і водний режим, але потребує значних інвестицій і високого рівня технологічної підготовки.Ще одним обмеженням для розвитку галузі залишається дефіцит працівників. Оскільки значна частина лохини збирається вручну, нестача робочої сили безпосередньо впливає на можливості розширення виробництва.Нагадаємо, на початку серпня гуртові ціни на кавуни у Херсонській області різко обвалилися. Їхня вартість впала приблизно до двох гривень за кілограм. Для порівняння, торік у цей самий період фермери продавали продукцію по 5–10 гривень за кілограм.Читайте також: Інфляція у липні: які товари та послуги подорожчали найбільше.

Велика Британія може зіткнутися з дефіцитом окремих продуктів харчування через рекордну посуху та тривалі хвилі спеки. Про це попередив Національний союз фермерів (NFU), закликавши уряд терміново підтримати аграріїв, передає The Guardian.За даними Агентства з охорони здоров'я Великої Британії (UKHSA), у восьми регіонах Англії оголошено жовтий рівень небезпеки через спеку. У найближчі дні температура повітря місцями перевищить 30°C, що створює додаткові ризики для здоров'я населення, особливо людей похилого віку та інших вразливих груп.Фермери зазначають, що сільське господарство країни опинилося під подвійним ударом. Узимку поля постраждали від масштабних повеней, які ускладнили посівну кампанію, а влітку господарства зіткнулися з гострою нестачею води через обмеження на зрошення.За словами президента NFU Тома Бредшоу, це вже третя масштабна посуха за останні п'ять років, і такі погодні явища стають новою реальністю для британського сільського господарства. Він наголосив, що врожай пшениці в окремих господарствах удвічі нижчий за звичний рівень, а збір зернових цього року став найранішим за всю історію спостережень.Метеорологічна служба Великої Британії повідомила, що в липні в Англії випало лише 8% від середньої місячної норми опадів. Очікується, що цей липень стане найсухішим за всю історію метеоспостережень.Через тривалу посуху близько 23 мільйонів жителів Англії та Уельсу вже перебувають під обмеженнями на використання води, зокрема забороною користуватися садовими шлангами. Крім того, суха погода спричинила численні лісові пожежі, зокрема у графстві Саффолк.У Раді з розвитку сільського господарства та садівництва (AHDB) підтвердили, що найбільше від спеки постраждали посіви пшениці та ячменю. За даними першого звіту про врожай 2026 року, фермери на півдні та сході Англії завершили жнива на два-три тижні раніше, ніж це зазвичай відбувалося в попередні роки.Нагадаємо, наприкінці червня цього року в Державній службі статистики повідомили, що в січні-травні 2026 року в Україні обсяг виробництва сільськогосподарської продукції збільшився на 1,4% порівняно з аналогічним періодом 2025 року. Однак за підсумками чотирьох місяців зростання складало 1,7%..

У липні 2026 року Україна експортувала 3,67 мільйона тонн агропромислової продукції, що на 23,4% менше, ніж у червні. Основною причиною скорочення стало зменшення відвантажень зернових, олійних культур та макухи.Про це повідомили в асоціації "Український клуб аграрного бізнесу". Зазначається, що найбільшу частку в експорті традиційно становили зернові культури — 2,67 мільйона тонн, однак їхні поставки за місяць скоротилися на 25,1%. У структурі зернового експорту переважала кукурудза (49%), далі йшли пшениця (39,9%) та ячмінь (11,1%).Експорт олійних культур зменшився ще суттєвіше — на 43,7%, до 88,5 тисячі тонн. Основу експорту становила соя (71,9%), ріпак (21,9%) та соняшник (3,2%).Водночас постачання рослинних олій продемонстрували позитивну динаміку. У липні їхній експорт зріс на 5,8% і досяг 326 тисяч тонн. Найбільшу частку займала соняшникова олія (79,3%), тоді як соєва та ріпакова становили 13,4% і 7,3% відповідно.Обсяги експорту макухи після вилучення рослинних олій скоротилися майже наполовину — на 45,8%, до 194,5 тисячі тонн. Інші види агропромислової продукції також продемонстрували незначне зниження — на 3,2%, до 390,8 тисячі тонн."Як і прогнозувалося раніше, через скорочення відвантажень і зниження інтенсивності роботи портів Великої Одеси у липні, експорт просів майже на чверть. Прогноз щодо серпневих обсягів залишається актуальним: експорт може скоротитися ще майже вдвічі порівняно з липнем", — зауважив аналітик УКАБ Максим Гопка.Нагадаємо, наприкінці червня цього року в Державній службі статистики повідомили, що в січні-травні 2026 року в Україні обсяг виробництва сільськогосподарської продукції збільшився на 1,4% порівняно з аналогічним періодом 2025 року. Однак за підсумками чотирьох місяців зростання складало 1,7%..

Росія повторює сценарій 2022 року, коли атакує цивільні судна в українських портах і в морському коридорі. Це може спричинити нову глобальну продовольчу кризу та катастрофу.Про це заявив тимчасовий виконувач обв’язків міністра закордонних справ України Андрій Сибіга, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X."Коли Росія 2022 року розпочала свою незаконну блокаду українських морських портів, глобальний індекс цін на продукти харчування часом зростав більш ніж на 25%, що призводило до гострої продовольчої незахищеності для мільйонів сімей", — нагадав він.За його словами, Росія намагається досягнути того самого результату зараз, атакуючи цивільні судна в українських портах і вздовж морського коридору України."Наслідки для світу можуть виявитися такими ж серйозними, як і 2022 року", — застеріг очільник українського дипломатичного відомства.Він закликав постраждалі регіони та країни висловлюватися, а міжнародну спільноту — посилити тиск на Москву."Необхідно вимагати припинення атак проти свободи судноплавства та глобальної продовольчої безпеки в Чорному морі", — підсумував Андрій Сибіга.Як відомо, сьогодні Кабмін ухвалив рішення з екстреного пакету підтримки українських аграріїв. Це пов’язано з російським терором у Чорному морі та блокуванням експортних маршрутів.Зокрема, внесено зміни до програми "5-7-9%", щоб аграрії могли залучати пільгові кредити на поповнення обігових коштів. Держава компенсуватиме різницю у відсоткових ставках. Загальний розмір кредитних можливостей за цією програмою — до 80 мільярдів гривень."Це допоможе аграріям закупити все необхідне для проведення польових робіт, зберегти виробництво та забезпечити стабільний експорт української продукції", — запевнив прем’єр-міністр України Сергій Корецький.Нагадаємо, що сьогодні ворог атакував цивільне судно в акваторії Чорного моря. Одна людина загинула. За інформацією голови Одеської ОВА Олега Кіпера, окупанти уразили торгівельний суховантаж під прапором Гвінеї Бісау, завантажений українською пшеницею..

У четвер, 6 серпня, Кабінет міністрів України ухвалив рішення з екстреного пакету підтримки українських аграріїв. Це пов’язано з російським терором у Чорному морі та блокуванням експортних маршрутів.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Вносимо зміни до програми "5-7-9%", щоб аграрії могли залучати пільгові кредити на поповнення обігових коштів", — зазначив він.За його словами, держава компенсуватиме різницю у відсоткових ставках. Загальний розмір кредитних можливостей за цією програмою — до 80 мільярдів гривень."Це допоможе аграріям закупити все необхідне для проведення польових робіт, зберегти виробництво та забезпечити стабільний експорт української продукції", — запевнив очільник українського уряду.Він додав, що паралельно Кабмін працює з Європейською комісією над тим, аби залучити додаткову підтримку для розширення цієї програми."Також найближчим часом будуть додаткові практичні рішення для підтримки аграріїв", — підсумував Сергій Корецький.Раніше, 3 серпня, український уряд тимчасово, на період стабілізації ситуації, скоригував мінімально допустимі експортні ціни на окремі види агропродукції. Це потрібно, щоби запобігти зупинці експорту зернових і олійних культур.Нагадаємо, що сьогодні ворог атакував цивільне судно в акваторії Чорного моря. Одна людина загинула. За інформацією голови Одеської ОВА Олега Кіпера, окупанти уразили торгівельний суховантаж під прапором Гвінея Бісау, завантажений українською пшеницею..

Українські садівники очікують зниження гуртових цін на яблука у новому сезоні. За прогнозами учасників ринку, у січні-травні 2027 року вартість продукції може знизитися через більший урожай та посилення конкуренції на ринку.Про це свідчать результати опитування учасників яблучного ринку, проведеного на каналі EastFruit. За даними аналітиків, 43% респондентів прогнозують падіння цін, 29% — очікують зростання, а ще 29% — не бачать суттєвих змін.Найпоширеніший прогноз — зниження цін на 11-20%. Такий сценарій обрали 25% учасників опитування. Ще 14% очікують падіння більш ніж на 21%.За словами економіста інвестиційного департаменту ФАО Андрія Ярмака, поточний сезон уже показав нетипову ситуацію: ціни на яблука почали знижуватися у другій половині сезону та продовжували падати із січня до червня."Під час збирання яблука продавалися щонайменше на 25% дорожче, ніж після тривалого зберігання", — зазначив експерт.Одним із головних факторів тиску на ціни стане збільшення врожаю. За попередніми оцінками, у 2026 році виробництво яблук в Україні може суттєво зрости. Додатково на ринок впливатимуть збільшення витрат на морський експорт та зростання врожаїв яблук у Молдові й Туреччині.Водночас частину надлишкової пропозиції можуть компенсувати поставки до країн Центральної Азії та Кавказу. Очікується, що у Грузії, Казахстані та Узбекистані врожай яблук буде нижчим, що може підтримати попит на українську продукцію.Втім, остаточна ситуація залежатиме від поведінки виробників. Якщо під час збору врожаю вони активно почнуть продавати яблука, ціни у другій половині сезону 2027 року можуть залишитися на рівні поточного року або навіть не знизитися суттєво.Нагадаємо, директор Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України Микола Фурдига заявив, що тривала спека та дефіцит опадів цього літа негативно вплинули на врожай картоплі в Україні. Через це восени ціни на овоч можуть суттєво зрости.Читайте також: Спека та посуха вдарили по врожаю: у Європі попередили про можливий дефіцит овочів.

В Україні триває збиральна кампанія ранніх зернових і зернобобових культур. Станом на 4 серпня аграрії всіх областей уже обмолотили 4,01 мільйона гектарів.Про це повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства України. Там уточнили, що це 34% прогнозованих площ."Зібрано 17,59 мільйона тонн зерна нового врожаю", — йдеться в повідомленні.Зокрема:пшениці — обмолочено 2 736,5 тисячі гектарів (53% площ), зібрано 12,51 мільйона тонн за середньої урожайності 45,7 центнера з гектара;ячменю — 1 015,0 тисячі гектарів (68%), зібрано 4,42 мільйона тонн за урожайності 43,5 центнера з гектара;гороху — 261,7 тисячі гектарів (88%), зібрано 669,5 тисячі тонн за урожайності 25,6 центнера з гектара."За обсягами збору ранніх зернових і зернобобових культур наразі лідирують аграрії Одеської, Миколаївської та Дніпропетровської областей", — зауважили у відомстві.Зокрема:Одеська область — 3 593 тисячі тонн із площі 857 тисяч гектарів (пшениці — 2 108,3 тисячі тонн, ячменю — 1 252,2 тисячі тонн, гороху — 232,5 тисячі тонн);Миколаївська область — 2 124,8 тисячі тонн із площі 606,2 тисячі гектарів (пшениці — 1 440,1 тисячі тонн, ячменю — 577,9 тисячі тонн, гороху — 106,8 тисячі тонн);Дніпропетровська область — 1 911 тисяч тонн із площі 475,4 тисячі гектарів (пшениці — 1 421,4 тисячі тонн, ячменю — 455,6 тисячі тонн, гороху — 34 тисяч тонн).Крім того, триває збирання ріпаку. Обмолочено 910,6 тисячі гектарів (68% площ), зібрано 2,39 мільйона тонн.Нагадаємо, наприкінці червня цього року в Державній службі статистики повідомили, що в січні-травні 2026 року в Україні обсяг виробництва сільськогосподарської продукції збільшився на 1,4% порівняно з аналогічним періодом 2025 року. Однак за підсумками чотирьох місяців зростання складало 1,7%..

У понеділок, 3 серпня, український уряд тимчасово, на період стабілізації ситуації, скоригував мінімально допустимі експортні ціни на окремі види агропродукції. Це потрібно, щоби запобігти зупинці експорту зернових і олійних культур.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Мінімальні ціни, встановлені раніше, стали економічно недосяжними для укладання контрактів через здорожчання логістики та падіння внутрішніх закупівельних цін", — пояснив він.За його словами, це рішення допоможе розблокувати виробникам можливість продавати й експортувати свою продукцію."Це один із практичних кроків підтримки наших виробників та експортерів, узгоджених із представниками галузі напередодні", — акцентував очільник українського уряду.Також прем’єр-міністр доручив невідкладно підготувати план розвитку переробки української агропродукції, щоби більше продукції вироблялося та перероблялося саме в Україні."Мінагрополітики моніторить ситуацію в щоденному режимі. У разі змін будемо оперативно ухвалювати необхідні рішення. Готуємо й інші кроки для стабілізації ситуації в агросекторі", — підсумував Сергій Корецький.Раніше він зазначав, що Росія активізувала обстріли цивільного судноплавства та морської логістичної інфраструктури України, намагаючись підірвати економічну стабільність держави. За його словами, агресор цілеспрямовано атакує критичні ланцюги постачання."Росія посилює терор на морі. Атакує судна, які перевозять українську аграрну продукцію та портову інфраструктуру. Це створює серйозні ризики для експорту, цілої галузі й економіки загалом", — заявив прем'єр-міністр.Нагадаємо, сьогодні Сергій Корецький наголосив, що міжнародні домовленості мають якнайшвидше перетворюватися на конкретний результат для нашої держави. Для цього є декілька напрямків, і серед них — основне завдання, яке стосується європейської інтеграції..

Мала кількість опадів і тривала спека негативно вплинули на формування врожаю картоплі в Україні. Це може призвести до суттєвого підвищення цін восени.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit із посиланням на директора Інституту картоплярства НААН України Миколу Фурдигу."У більшості регіонів країни під час бутонізації та цвітіння картоплі спостерігався гострий дефіцит вологи", — пояснив він.Це призвело до того, що в інституті, де вирощують близько 60 сортів культури, врожайність наразі відстає приблизно на 30% від показників минулого року.За словами вченого, однією з головних причин стали тривалі періоди аномальної спеки."Коли температура повітря понад п’ять днів поспіль перевищувала +37°C, рослини витрачали більшість вологи на охолодження, а не на формування бульб", — акцентував він.Директор Інституту картоплярства додав, що навіть на зрошуваних ділянках шестиденний температурний стрес призвів до втрати близько семи тонн із гектара врожаю.На його думку, вже наприкінці жовтня або на початку листопада ціни на картоплю можуть зрости приблизно на 30% для продукції, що реалізовуватиметься безпосередньо з поля. Картопля зі сховищ, за прогнозами, подорожчає на 12-15%."Водночас нині на ринку спостерігається протилежна тенденція. Через активне збирання ранньої картоплі та бажання фермерів швидко реалізувати врожай закупівельні ціни тимчасово знизилися до 6,5-7 гривні за кілограм", — підсумував Микола Фурдига.Нагадаємо, що, як засвідчили ключові параметри оновленого макроекономічного прогнозу на 2026-2028 роки Національного банку України, очікується прискорення зростання цін наприкінці 2026 року. За прогнозом регулятора, інфляція може сягнути 10%..