# сільське господарство

Підприємства, установи й організації агропромислового комплексу отримали нові правила щодо надання статусу важливих для національної економіки. Таке рішення ухвалили в Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства.Про це повідомив сайт Kadroland із посиланням на наказ №6954. У документі зазначено, що підприємство визнається таким, що "має важливе значення для галузей національної економіки, якщо воно за видом економічної діяльності належить до сфер, у яких Мінекономіки формує та реалізує державну політику, та відповідає одному із загальних критеріїв".Загалом таких критерії у наказі є 12. Серед них, зокрема: отримання державних грантів на розвиток переробної промисловості, виконання робіт або надання послуг для міністерства за довгостроковими контрактами терміном не менше шести місяців тощо.Підприємства у сфері лісового господарства зможуть претендувати на статус важливого для національної економіки, якщо вони займаються лісівництвом, заготівлею деревини або надає послуги у лісовій галузі та відповідає певним вимогам.Зокрема, мають або користуватися лісовими угіддями площею щонайменше 2,5 тисячі гектарів (замість 500 гектарів), або мають не менше 10 працівників (замість 15) і річний дохід від 10 мільйонів гривень. Також основним видом діяльності підприємства має бути робота у сфері лісового господарства, лісозаготівлі чи супутніх послуг.У сфері сільського господарства підприємства зможуть отримати статус важливого для національної економіки, якщо відповідатимуть щонайменше двом встановленим критеріям. Йдеться про аграрні компанії, які обробляють не менше однієї тисячі гектарів землі (раніше 500 гектарів) або щонайменше 50 гектарів садів, виноградників чи інших багаторічних насаджень. Також критерієм є річний дохід від 40 мільйонів гривень (теж удвічі більше, ніж раніше).Водночас основна діяльність підприємства має бути пов'язана з аграрним сектором. Це — вирощування сільськогосподарських культур, тваринництво, виробництво насіння, добрив чи агротехніки, зберігання та перероблення зерна, виробництво продуктів харчування та напоїв, рибництво, аграрна наука або фінансова підтримка агровиробників.Статус важливих для національної економіки у сфері меліорації зможуть отримати організації водокористувачів, які управляють переданими їм державою або громадами меліоративними системами. Для цього вони мають обслуговувати мережі на площі понад 500 гектарів і мати щонайменше п'ятьох працівників.Статус важливих для національної економіки також зможуть отримати представництва іноземних компаній, міжнародних організацій і неурядових об'єднань, які працюють в Україні щонайменше два роки та офіційно зареєстровані в країні.Водночас вони не повинні перебувати під санкціями, вести діяльність у Росії чи Білорусі або працювати на окупованих територіях України. Крім того, рівень зарплат їхніх працівників має щонайменше втричі перевищувати середню зарплату в країні (середня зарплата і країні, помножена на коефіцієнт 3).Нагадаємо, що з червня набули чинності нові правила бронювання військовозобов'язаних працівників від мобілізації. Зміни стосуються підприємств, установ і організацій, які визначаються критично важливими для функціонування економіки та держави в умовах воєнного стану..

У січні-травні 2026 року в Україні обсяг виробництва сільськогосподарської продукції збільшився на 1,4% порівняно з аналогічним періодом 2025 року. Однак за підсумками чотирьох місяців зростання складало 1,7%.Про це повідомили в Державній службі статистики. Як свідчать оприлюднені у вівторок дані, позитивну динаміку забезпечила винятково галузь тваринництва, оскільки дані з рослинництва до червня традиційно не формуються.Основним чинником зростання залишилися сільськогосподарські підприємства, які за підсумками п'яти місяців наростили виробництво на 10,9%.Найкращі показники в цьому секторі продемонстрували Закарпатська (+33,1%), Чернівецька (+31,8%), Львівська (+28,4%), Хмельницька (+27,0%) та Одеська (+24,9%) області.Водночас скорочення виробництва на сільгосппідприємствах зафіксовано у Херсонській (на 40,4%), Сумській (на 6,4%), Миколаївській (на 3,8%) та Вінницькій (на 1,2%) областях.У господарствах населення спад виробництва зменшився до 15,3% порівняно з 15,7% за результатами чотирьох місяців. Найбільше скорочення в приватному секторі спостерігалося в Донецькій (66,2%), Тернопільській (39,2%), Закарпатській (26,1%) та Запорізькій (28,0%) областях.Зростання виробництва у господарствах населення фіксували лише в Київській області (на 0,9%).Як відомо, за підсумками 2025 року сільгоспвиробництво в Україні скоротилося на 6,8% порівняно з 2024 роком.Нагадаємо, минулого тижня прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко розповідала, що уряд планує посилити підтримку аграріїв. Зокрема, запускається нова програма для закупівлі українських добрив і збільшується компенсація на меліорацію..

У зв’язку із перевищенням ліміту площ насаджень малини, на які надається грантова підтримка для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства, Мінекономіки припинило приймання заяв для надання безповоротної державної допомоги у формі грантів для вирощування зазначеної культури.Про це повідомила пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства. Там зазначили, що гранти для вирощування всіх інших культур продовжуються."Керуючись пунктом 11 порядку ухвалення рішення Мінекономіки про надання гранту для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства, з 22 червня 2026 року припиняється приймання заяв на надання грантів для вирощування культури малини відповідно до запланованих на 2022-2027 роки площ для посадки плодово-ягідних насаджень і виноградників", — ідеться в повідомленні.У відомстві додали, що із звітом щодо погоджених проєктів у розрізі площ насаджень культур можна ознайомитися на офіційному сайті Мінекономіки.Згідно з оприлюдненим моніторингом погоджених проєктів, станом на 22 червня грантову підтримку для вирощування малини погоджено на площу 307,4 гектара за ліміту в 300 гектарів.Кабінет міністрів України 2026 року ухвалив вісім рішень про надання гранту для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства."Йшлося про вирощування малини на площі близько 88 гектарів", — уточнили в Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства.У Мінекономіки зазначили, що приймання заявок на гранти для вирощування інших плодово-ягідних культур і винограду продовжується. Зокрема, найбільший резерв для нових заявок наразі зберігається за аґрусом, порічкою, ожиною, сливою та черешнею.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що в Україні фіксується суттєве зниження цін на малину. Станом на 17 червня ягода подешевшала на 35,71%, що стало одним із найвідчутніших цінових падінь серед продовольчих товарів..

Кабінет міністрів України планує посилити підтримку аграріїв. Зокрема, запускається нова програма для закупівлі українських добрив і збільшується компенсація на меліорацію.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Аграрії зможуть отримати до 1 000 гривень на гектар безповоротної допомоги на закупівлю комплексних мінеральних добрив українського виробництва — з розрахунку до семи тонн на кожні 100 гектарів угідь", — зазначила вона.За її словами, подати заявку можна буде через Державний аграрний реєстр. Це допоможе зменшити витрати аграріїв та підтримає українських виробників добрив."Також розширюємо державну підтримку меліорації. Збільшили максимальний розмір компенсації для аграріїв і організацій водокористувачів — до понад 30 тисяч гривень на гектар по всій Україні, а на прифронтових територіях — до понад 48 тисяч гривень на гектар", — наголосила сільниця уряду.Вона пояснила, що фермери зможуть швидше відновлювати та модернізувати зрошувальні системи, а також розширювати площі зрошення там, де воно найбільше потрібне. Із 2027 року ця підтримка щороку індексуватиметься."Це продовження системної реформи меліорації. Уряд розпочав модернізацію зрошувальних систем на Одещині. Зокрема, збільшив державну підтримку для розвитку меліорації на прифронтових територіях до 80%", — зауважила прем’єр-міністерка.Вона запевнила, що Кабмін послідовно підтримує українських фермерів: працює програма гуманітарного розмінування сільськогосподарських земель, компенсується вартість української сільгосптехніки, будівництва та реконструкції ферм, підтримуються виробники в зонах ризикованого землеробства."Цього тижня перші п’ять агровиробників із прифронтових регіонів отримали підвищену компенсацію — 40% вартості української сільгосптехніки", — акцентувала очільниця Кабміну.Вона поінформувала, що з початку року уряд отримав від малих фермерів заявки на 1,1 мільярда гривень допомоги в межах європейських програм. Кошти виплатять у найближчий місяць. Також розширено можливості для експорту української агропродукції."Сьогодні, у Всеукраїнський день фермера, дякую кожному, хто, попри війну, щодня працює на українській землі", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, що сільськогосподарські підприємства України у квітні-червні 2026 року очікували на уповільнення темпів падіння обсягів виробництва та на підвищення цін на власну продукцію, а також розширення штату працівників..

Картоплярі південних регіонів України завершили збирання ранньої продукції, вирощеної під агроволокном. Вони продовжують копати картоплю у відкритому ґрунті.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit з посиланням на AgroTimes.У компанії "Агріко Україна", яка займається поширенням нідерландських сортів картоплі, розповіли, що в Одеській і Миколаївській областях урожайність наразі становить 19-23 тонн із гектара, а польові роботи тривають навіть в умовах постійних повітряних тривог, атак дронів і перебоїв із навігацією.Найпершим у збиранні став ультраранній сорт "Рів’єра". У подальшому конвеєрі дозрівання — сорти "Раномі", "Арізона", "Твістер" і "Алюетт", які теж демонструють хороші темпи розвитку."Водночас весняне похолодання вплинуло на формування врожаю: у "Рів’єри" та "Раномі" закладається по шість-вісім бульб, тоді як у сорту "Арізона" — дев’ять-одинадцять. Окрім того, аграрії відзначили подовження столонів і активізацію другої хвилі їх утворення", — йдеться в повідомленні.У компанії зазначили, що помірні опади останнього часу в поєднанні з мінеральним живленням сприяли активному росту рослин."Господарства продовжують поливи та фертигацію, використовуючи як дощувальні системи, так і краплинне зрошення. Проведення двох-трьох фунгіцидних обробок дозволило стримати поширення фітофторозу та альтернаріозу", — додали фахівці.Цього сезону виробники відмовилися від застосування ґрунтових гербіцидів на основі метрибузину, віддавши перевагу препаратам із метобромуроном, флурохлоридоном, прометрином і пендіметаліном. Такий підхід допоміг уникнути фітотоксичності та гербіцидного стресу, особливо в сорту "Твістер", який разом із "Джоліном" демонструє високий потенціал."На демонстраційних ділянках в Одеській області ранні сорти вже готові наочно показати свої можливості за різних систем зрошення", — підсумували аграрії.Нагадаємо, минулого тижня фахівці зазначали, що в Україні поступово дешевшає молода картопля. Зниження вартості пов’язують із збільшенням пропозиції на ринку й активним надходженням нового врожаю..

Українські виробники яблук поступово зміщують фокус у бік преміального сегмента на зовнішніх ринках, де їхню продукцію порівнюють уже з постачанням з Італії та Іспанії.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit із посиланням на експорт-менеджерку компанії "Сади Дніпра" Альону Щебетаху. Зокрема, йдеться про підвищення вимог до якості, сортування та стабільності постачання, що дозволяє українському яблуку займати вищі цінові позиції.За її словами, українські садівники вже вийшли на рівень, який дозволяє конкурувати на вимогливих ринках і пропонувати продукцію, що відповідає стандартам імпортерів."Саме висока якість українського яблука має більший попит на зовнішніх ринках. Виходячи на експорт, наша компанія позиціонує своє яблуко ближче до італійського й іспанського, ніж до польського", — зазначила вона.Водночас виробникам необхідно уважно відстежувати зміни глобального ринку, зокрема, попит на окремі сорти, ще на етапі закладання нових садів, щоби залишатися конкурентними в довгостроковій перспективі.Попри кліматичні ризики, війну та складну логістику, галузь зберігає позитивну динаміку розвитку та поступово нарощує експортні можливості."Ринок яблук залишається доволі потужним і дає можливість заробляти", — підсумувала Альона Щебетаха.Нагадаємо, раніше головний агроном ТОВ "Санні Гарден" Андрій Кузьміченко розповідав, що показник урожайності яблуневого саду в 30 тонн із гектара більше не рятує господарства від збитків. А ще декілька років тому такі показники вважалися цілком задовільними..

Показник урожайності яблуневого саду в 30 тонн із гектара більше не рятує господарства від збитків. А ще декілька років тому такі показники вважалися цілком задовільними.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit із посиланням на головного агронома ТОВ "Санні Гарден" Андрія Кузьміченка.На думку фахівця, стрімке подорожчання енергоресурсів, засобів захисту рослин і робочої сили кардинально змінило фінансову математику галузі.За його розрахунками, сад розпочинає працювати в плюс лише тоді, коли стабільно дає від 80 тонн із гектара — і це без урахування так званої "через рік" урожайності.Кузьміченко навів конкретні орієнтири: господарства, які перейшли на сучасні системи формування крони, збирають до 70 тонн із гектара навіть без зрошення."А сади з краплинним поливом у кращі роки впритул підходять до 100 тонн із гектара", — наголосив він.Однак агроном застеріг: сам лише великий урожай ще не означає успіху. Вирішальну роль відіграє якість продукції — саме вона визначає, чи знайде товар свого покупця."Погода та ринок — поза контролем агронома. Тому вся увага має бути зосереджена на тому, чим можна керувати: технології, собівартості та якості", — підсумував Андрій Кузьміченко.До речі, головний агроном "Файно Фрут" із Закарпатської області Олександр Лозінський зазначав, що садівничі господарства в Україні дедалі частіше скорочують площі під яблунями. Вони більше віддають перевагу черешні та ягідним культурам, які дозволяють швидше повернути вкладені інвестиції.Нагадаємо, що на початку червня в Україні фіксували зниження цін на місцеву суницю садову. Основною причиною такої тенденції експерти називали стрімке збільшення пропозиції ягоди з південних регіонів країни на тлі стриманого попиту з боку споживачів..

Садівничі господарства в Україні дедалі частіше скорочують площі під яблунями. Вони більше віддають перевагу черешні та ягідним культурам, які дозволяють швидше повернути вкладені інвестиції.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit із посиланням на головного агронома "Файно Фрут" із Закарпатської області Олександра Лозінського.За його словами, підприємство вже розпочало оновлення садів, поступово замінюючи старі яблуневі насадження, що втратили економічну ефективність."Минулого року господарство заклало два гектари нового яблуневого саду та шість гектарів суниці садової, а найближчим часом планує висадити ще близько чотирьох гектарів черешні", — зазначив він.Садівник розповів, що раніше компанія спеціалізувалася переважно на яблуках, однак зараз поступово змінює пріоритети. Це пов’язано з тенденціями ведення бізнесу, які планують й інші українські господарства.Агроном констатував, що новий черешневий сад формуватимуть переважно з ранніх і середньостиглих сортів."Такий підхід дає можливість виходити на ринок до початку масового сезону та отримувати кращі цінові умови", — пояснив він.У компанії також наголосили на важливості диверсифікації виробництва."Ягідні культури забезпечують швидший обіг коштів, а розвиток черешневого напрямку має підвищити фінансову стійкість господарства та зменшити залежність від виробництва яблук", — конкретизував Олександр Лозінський.Нагадаємо, що на початку червня в Україні фіксували зниження цін на місцеву суницю садову. Основною причиною такої тенденції експерти називали стрімке збільшення пропозиції ягоди з південних регіонів країни на тлі стриманого попиту з боку споживачів..

Цього тижня на українському ринку спостерігається тенденція до зниження цін на тепличні огірки. Чергове здешевлення в цьому сегменті на початку червня називають традиційним.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit. Вони пояснили таку тенденцію збільшенням пропозиції овочів із літніх теплиць.Станом на теперішній момент основні продажі огірків українські тепличні комбінати здійснюють за ціною 35-65 гривень за кілограм (0,79-1,47 долара за кілограм). Це в середньому на 17% дешевше, ніж тижнем раніше."Причиною здешевлення цієї продукції, на думку експертів проєкту, став так званий сезонний фактор, коли на ринку розпочала зростати пропозиція цих овочів із місцевих господарств", — зауважили фахівці.За словами представників комбінатів, головною причиною зниження цін є доволі значна пропозиція огірків із літніх теплиць господарств південного регіону, які надходять у продаж у середньому по 25 гривень за кілограм (0,56долара за кілограм)."Попри чергове зниження цін, на теперішній момент українські комбінати відвантажують огірки в середньому на 17% дорожче, ніж на початку червня 2025 року", — констатували аналітики.Нагадаємо, вчора фахівці інформували, що в Україні продовжується зниження цін на ранню капусту. За даними аналітиків, за минулий тиждень середня вартість впала приблизно на 22% і нині становить 11-18 гривень за кілограм..

Через несприятливі погодні умови у селі Василівка Болградського району Одеської області загинуло найбільше в Україні лавандове поле. На жаль, коріння рослини не витримало морозу, лавандові кущі висохли.Про це повідомило видання "Бессарабія Inform" із посиланням на проєкт Laviana estate.Варто зазначити, що лавандове поле в самому серці Бессарабії висадили ще 2019 року. Воно було улюбленою локацією для фотозйомок. Зазвичай у сезон цвітіння лаванди, у період з червня по липень, поле відвідували тисячі людей.Уже у квітні 2026 року організатори повідомили про перейменування проєкту з Lavender у Laviana estate. Крім того, на оновленій сторінці також зазначили, що довелося викорчувати велику кількість лавандових кущів і залишити лише чотири гектари поля, засіяних рослиною."Ми вже не найбільше лавандове поле в Україні. Але для ваших красивих фото ми залишили чотири гектари лаванди, цього достатньо для розміщення фотолокацій", — інформували організатори.Однак 1 червня напередодні відкриття сезону організатори повідомили про загибель рослин."Чи буде цього року існувати фотопроєкт Laviana estate — ми не знаємо, але намагаємося зробити все можливе, щоби реанімувати лавандове поле", — зазначили на сторінці проєкту.Разом з тим координатори закликали підтримати проєкт, купивши екологічну крафтову продукцію, яку готували на сезон 2026 року. Серед асортименту — ефірні олії, гідролати, лавандовий мед, догляд за тілом і аромадекор."Просимо вас підтримати нас, купивши продукцію, яку виготовили на сезон 2026 року. Ми розпродаємо все за приємними цінами. Пишіть у дірект або телефонуйте за номером 096-233-42-01. Віримо, що ми можемо пройти це разом", — підсумували організатори.Нагадаємо, що в Україні є чимало чудових місць, де можна гармонійно поєднати відпочинок, красиві краєвиди та нові яскраві враження..

Кабінет міністрів України усунув диспропорції, які призводили до заниження оцінки земельних ділянок та позбавляли місцеві бюджети додаткових надходжень. Відповідну постанову ухвалено 27 травня.Про це повідомила пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України."Нові правила вдосконалюють загальну методологію, що запроваджена після реформи 2021 року, та пропонують ефективніші рішення для розвитку громад", — ідеться в повідомленні.Насамперед постанова скасовує жорстку прив'язку до адмінцентру під час визначення базових показників. Раніше визначення рентного доходу залежало винятково від кількості населення адміністративного центру громади. Через це, якщо в межах громади були інші — більші чи економічно активніші населені пункти, — оцінка земельних ділянок на всій території громади занижувалася. Тепер громадам дозволено використовувати для розрахунків показники найбільш розвиненого населеного пункту."Окремий блок змін стосується земель оздоровчого та курортного призначення", — пояснили у відомстві.Часто такі ділянки розташовані в містах і селищах, займають великі площі у привабливих зонах. Після ухвалення методики 2021 року їхня нормативна оцінка суттєво знизилась. Санаторії та курортні комплекси сплачували значно менший податок."Тепер такі землі оцінюватимуться за тим же коефіцієнтом, що й забудовані земельні ділянки населених пунктів. Тобто за вищим показником, оскільки вони активно використовуються і приносять дохід. Крім того, уряд уточнив перелік курортно-рекреаційних зон і офіційно включив до нього Одесу", — зауважили в міністерстві.Там наголосили, що вдосконалення методики нормативної грошової оцінки — це насамперед крок до фінансової самостійності українських громад."Ми прибираємо штучні обмеження, через які місцеві бюджети втрачали реальні доходи від плати за землю. Оновлені підходи до оцінки курортних зон і включення Одеси до відповідного переліку дозволять мобілізувати значні кошти. Лише це рішення додатково приноситиме місцевим бюджетам близько 300 мільйонів гривень щороку", — зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Денис Башлик.Водночас постанова суттєво спрощує життя бізнесу та землевпорядникам, завдяки трьом важливим змінам:усунення прогалин під час розширення меж населених пунктів: досі не було механізму, як оцінювати земельні ділянки до моменту проведення повної оцінки всієї території; нова постанова запроваджує чіткий і зрозумілий алгоритм для таких випадків;укрупнення оціночних районів: максимальну площу одного району збільшено до 1 500 гектарів, що суттєво спростить виконання робіт;актуальні дані про якість ґрунтів: виконавці робіт з оцінки тепер можуть уточнювати агровиробничі групи ґрунтів на основі реальних сучасних ґрунтових обстежень, це дозволить отримувати максимально точні дані; правило поширюється на всі землі, крім особливо цінних.Нагадаємо, декілька днів тому на платформі для роботи з відкритими даними "Опендатабот" повідомляли, що вартість сільськогосподарської землі в Україні продовжує зростати в більшості регіонів. Найвищі ціни традиційно фіксують у західних областях, де попит на ділянки залишається стабільно високим. Вартість гектара землі в Україні коливається від 30 745 до 179 622 гривень..

Перед стартом європейського картопляного сезону галузеві експерти прогнозують зниження посівних площ у ключових країнах-виробниках порівняно з минулим роком. Однак учасники ринку вважають, що очікуваного скорочення замало, щоб уникнути чергової кризи надвиробництва.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit. Вони зазначили, що після сезону значного надвиробництва та зниження попиту можливості вільного продажу картоплі для фермерів ЄС залишаються вкрай обмеженими."Виробники раді вже тому, якщо вдається безкоштовно завантажити вантажівку та просто позбутися картоплі", — кажуть деякі європейські фермери.На цьому тлі Асоціація виробників картоплі Північно-Західної Європи (NEPG) неодноразово закликала учасників ринку обережніше підходити до планування посівів нового сезону.У березневій заяві організація наголосила на необхідності скорочення площ під картоплею та рекомендувала аграріям вирощувати лише ті обсяги, які можна реалізувати за прийнятною ціною. У NEPG також зазначили, що довгострокова стійкість галузі можлива лише за умови збалансованої взаємодії всіх учасників ланцюжка постачань.Посівна кампанія картоплі в Європі вже наближається до завершення, розпочинають з'являтися перші оцінки площ і обсягів майбутнього врожаю.За даними Федерального статистичного управління Німеччини, площа вирощування картоплі в країні становитиме близько 280,4 тисячі гектарів, що на 7,1% менше, ніж роком раніше. У Франції влада прогнозує скорочення площ на 5,2%, хоча це все одно стане другим найбільшим показником в історії. У Бельгії зниження очікується суттєвішим: у Фландрії площі можуть скоротитися приблизно на 19%, а в цілому в країні — на 14,5%.Раніше учасники ринку зазначали, що для стабілізації ситуації потрібне скорочення виробництва як мінімум на 10-15%.Європейська комісія також опублікувала попередній прогноз урожайності картоплі до ЄС на 2026 рік. Очікується зниження загального виробництва в Євросоюзі на 4% порівняно з минулим роком, хоча показник залишиться на рівні середнього значення за останні п'ять років. Для Бельгії прогнозується падіння виробництва на 8% у річному вираженні, що лише на 1% нижче за середньоп'ятирічний рівень."Ситуацію ускладнює конфлікт на Близькому Сході, який обмежує постачання європейської замороженої картопляної продукції до країн Перської затоки. Хоча повні експортні дані за період після початку конфлікту поки що відсутні, учасники ринку вже очікують на істотне зниження продажів. Зафіксовані випадки повернення вантажів, які не змогли потрапити на ринок призначення. Імпорт замороженої картоплі фрі до Бахрейну у березні скоротився на 61% порівняно з аналогічним періодом минулого року", — наголосили аналітики.Нагадаємо, що в Україні продовжують зростати ціни на торішню моркву. Головна причина — сезонне скороченням запасів якісної продукції у господарствах..

Ще з початку минулого тижня ціни на торішню картоплю в Україні розпочали поступово зростати. Фахівці прогнозують продовження такої тенденції й надалі.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit із посиланням на учасників ринку.Зокрема, станом на теперішній момент виробники пропонують картоплю врожаю 2025 року за ціною 6-12 гривень за кілограм (0,14-0,27 доларів за кілограм) залежно від якості, сорту й обсягу партії."У середньому це на 15% дорожче, ніж наприкінці минулого робочого тижня", — йдеться в повідомленні.За словами операторів ринку, підвищувати ціни в цьому сегменті фермерам вдається завдяки сезонному скороченню пропозиції за умов стабільного попиту.Також варто зазначити, що гуртові компанії часто скаржаться на нестачу якісної картоплі у виробників, що не дає можливості формувати достатні обсяги товарних партій."Попри сформовану ситуацію, торішня картопля в Україні продовжує реалізовуватися майже на 60% дешевше, ніж в аналогічний період минулого року", — зауважили фахівці.Водночас багато операторів ринку не виключають подальшого подорожчання цієї продукції, оскільки частка некондиційної картоплі цього сезону є доволі високою, а запаси в господарствах населення продовжують стрімко скорочуватися.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що ідея скасувати або призупинити дію антидемпінгових мит на імпорт огірків і помідорів із Туреччини викликали спротив українських фермерів. Вони закликали Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства не вдаватися до таких заходів..

Обсяг виробництва сільськогосподарської продукції в Україні збільшився на 1,7% в січні-квітні 2026 року порівняно з аналогічним періодом минулого року. За результатами трьох місяців зростання склало 1,2%.Про це повідомила Державна служба статистики України. Там зазначили, що позитивну динаміку забезпечила винятково галузь тваринництва, оскільки дані з рослинництва до червня традиційно не формуються."Основним чинником зростання стали сільгосппідприємства, які наростили обсяги виробництва на 10,5%", — йдеться в повідомленні.Найкращі показники у цьому секторі за підсумками чотирьох місяців продемонстрували Чернівецька (+32,2%), Донецька (30,8%), Закарпатська (30,0%) та Львівська (29,4%) області, тоді як погіршення показників зафіксовано в чотирьох областях: Херсонській (на 35,4%), Сумській (на 7,6%), Вінницький (на 3,6%) та Миколаївській (на 3%).У господарствах населення спад виробництва залишився на рівні першого кварталу — 15,7%. Найбільше скорочення в приватному секторі спостерігалося в Донецькій (67%), Закарпатській (48,4%) і Тернопільській (35,9%) областях.Невелике зростання у господарствах населення зафіксовано лише у двох областях — Київській (1,0%) та Одеській (0,1%).Як повідомлялося, за підсумками 2025 року сіль господарське виробництво в Україні скоротилося на 6,8% порівняно з 2024 роком. У січні 2026 року зафіксовано зростання на 3,2%, проте за підсумками січня-лютого воно сповільнилося до 1,7%.Нагадаємо, що ідея скасувати або призупинити дію антидемпінгових мит на імпорт огірків і помідорів із Туреччини викликали спротив українських фермерів. Вони закликали Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства не вдаватися до таких заходів..

Ідея скасувати або призупинити дію антидемпінгових мит на імпорт огірків і помідорів із Туреччини викликали спротив українських фермерів. Вони закликали Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства не вдаватися до таких заходів.Про це заявила експертка Анжела Махінова під час пресконференції в "Укрінформі".За її словами, застосування антидемпінгових заходів є стандартною світовою практикою для захисту національного виробника, яку активно використовують США, ЄС і сама Туреччина.Україна запровадила обмеження проти турецького імпорту в липні 2025 року після 15-місячного розслідування, яке засвідчило факти демпінгу та шкоду для дев’яти найбільших тепличних комбінатів."Ми отримали запит від Мінекономіки з інформацією про те, що турецька сторона вимагає негайного перегляду, призупинення або навіть анулювання антидемпінгових заходів. І це насторожує українську тепличну галузь, тому що законних підстав для такого термінового перегляду немає", — зауважила Махінова.Вона додала, що призупинення антидемпінгових заходів є винятковим механізмом, який застосовується лише за наявності істотних змін економічних умов або в інтересах національної безпеки. Однак, відповідно до чинних норм, лише національні виробники чи споживачі, а не іноземці можуть порушувати питання щодо призупинення таких заходів.Учасники пресконференції зазначили, що турецька продукція займає значну частку нашого ринку, зокрема, близько 50% огірків і помідорів, які споживають в Україні, походять із Туреччини. У загальній структурі імпорту цих овочів турецькі постачальники охоплюють 90% сегмента огірків та 75% — помідорів.Представник Уманського тепличного комбінату Роман Гордій повідомив, що вітчизняні підприємства працюють у складних умовах через обстріли, руйнування теплиць і кризу в енергетиці, однак продовжують інвестувати в економіку. За його словами, 2025 року та першому кварталі 2026 року тепличні господарства інвестували понад 30 мільйонів доларів, сплатили 600 мільйонів гривень податків і забезпечили близько 1 500 робочих місць.Він додав, що запроваджені мита частково вирівняли умови конкуренції та відкрили ринок для європейських постачальників, зокрема, з Польщі. Водночас турецька продукція залишається широко представленою на ринку."Антидемпінгові заходи нам потрібні. Їх ввели тільки минулого року, і потрібен час, щоби вони спрацювали. Це не короткострокова перспектива. За п’ять років у нас є шанс відновити галузь, збільшити виробництво та покращити ситуацію в галузі, тож нам потрібен цей термін", — наголосив Гордій.Директор Дніпровського тепличного комбінату Сергій Задорожній зазначив, що українські виробники працюють у нерівних умовах через відсутність державних субсидій, тоді як у Туреччині агросектор отримує значну підтримку.Учасники пресконференції закликали Мінекономіки не піддаватися на тиск і не призупиняти дію антидемпінгових заходів, Вони наголосили, що мита мають діяти встановлений термін для забезпечення стабільності галузі та внутрішнього виробництва.Нагадаємо, що минулого року в Київській області утилізували партію свіжих кабачків з Туреччини об'ємом у 810 кілограмів. Причиною ліквідації овочів став перевищений вміст нітратів..