# сільське господарство

У межах Борозенської сільської територіальної громади Бериславського району Херсонської області зафіксовано масове розмноження небезпечного багатоїдного шкідника — сарани, зокрема, італійського пруса.Про це повідомили в Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів (Держпродспоживслужбі) в Херсонській області."Виявлено пошкодження посівів соняшнику. Причиною поширення фітофагу стали сприятливі погодні умови – висока температура повітря та тривала посуха", — йдеться в повідомленні.У відомстві додали, що на території Борозенської сільської територіальної громади Бериславського району Херсонської області введено особливий режим захисту рослин. Здійснюються всі необхідні заходи щодо локалізації та ліквідації вогнищ надпорогової чисельності саранових.Фахівцям агропідприємств Херсонщини, Миколаївщини, Запоріжжя та Дніпропетровщини надано такі рекомендації:термінові обстеження необхідно проводити насамперед на занедбаних сільськогосподарських угіддях, пасовищах, неугіддях, луках, узбіччях доріг особливо в ранкові або вечірні години, коли саранові перебувають на рослинах у стані відносного спокою;за перевищення порогу шкідливості (2-5 екз./м² для італійського пруса; 10-15 екз./м² для нестадних саранових) застосовувати дозволені інсектициди відповідно до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів;за необхідності застосувати хімічний обробіток, при цьому попередивши органи місцевого самоврядування, власників пасік про час і місце проведення обприскування (вказати назву, ступінь і термін дії токсичності препарату); обробки необхідно проводити в тиху, безвітряну погоду в ранішні та вечірні години, завчасно попереджаючи власників пасік."До роботи з пестицидами допускаються лише ті особи, які пройшли навчання з питань безпечного поводження з пестицидами та мають посвідчення про право роботи з пестицидами", — зазначили в Держпродспоживслужбі.Там підсумували, що в разі виявлення осередків саранових (італійської, марокканської, перелітної чи азійської сарани) варто негайно повідомляти територіальний орган Держпродспоживслужби у вашому регіоні для оперативного реагування та запобігання поширенню шкідника.Нагадаємо, що, за попередніми оцінками фахівців, приблизно 2050 року 50% площі в Україні перебуватиме в посушливій зоні. Це суттєво вплине на стан сільського господарства в країні та матиме інші негативні наслідки.

За попередніми оцінками, приблизно 2050 року 50% площі в Україні перебуватиме в посушливій зоні. Це суттєво вплине на стан сільського господарства в країні та матиме інші негативні наслідки.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit, які послалися на заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Михайла Соколова. За його словами, просто шляхом No-till чи Strip-till проблему не вирішити."За наявного балансу води з нормою поливу у два кубічних метри на гектар можна буде поливати лише чотири мільйони гектарів", — зазначив він.Аграрій додав, що 11 мільйонів гектарів просто неможливо буде використовувати."Якщо ми розпочнемо скорочувати виробництво, це буде не лише наша проблема як бізнесу та країни, а й світова проблема. І, можливо, вона буде гіршою, ніж кліматичні проблеми", — зауважив Михайло Соколов.На його думку, основний фокус має бути на середніх виробниках, які обробляють від одного до десяти тисяч гектарів.При цьому заступник голови Всеукраїнської аграрної ради зауважив, що не всі адаптивні підходи доступні для цієї категорії."Якщо ми хочемо мати практичний вплив на сільське господарство, то повинні щось пропонувати аграрію, що йому покращить життя і збільшить його врожаї", — наголосив експерт.Нагадаємо, раніше голова громадської спілки "Укрсадвинпром" Володимира Печка розповідав, що через заморозки в Україні під загрозою перебував урожай плодових дерев, особливо абрикос. Найбільше весняний мороз уразив три регіони.

Упродовж останнього тижня практично на всій території України встановилася прохолодна дощова погода. Це безпосередньо позначилося на місцевій черешні, яка подешевшала на ринку.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit. Вони констатували, що основний обсяг запропонованої для продажу ягоди зараз складає продукція середньої та низької якості."Обсяги пропозиції місцевої черешні продовжують поступово збільшуватися, що чинить тиск на ціни. Однак садівники серйозно занепокоєні рясними опадами, які, на їхню думку, можуть згубно позначитися як на загальних обсягах цьогорічного врожаю збору, так і на його якості", — наголосили фахівці.Зараз місцева черешня на внутрішньому ринку України надходить у продаж за цінами 140-200 гривень за кілограм (3,36-4,80 долара за кілограм), що в середньому на 13% дешевше, ніж наприкінці минулого тижня.Аграрії додали, що при цьому, попри обмежену пропозицію цих кісточкових на українському ринку, попит у цьому сегменті залишається невисоким.Крім того, продавці неякісної черешні прагнуть якнайшвидше позбутися такої продукції, поступово переглядаючи цінники у бік зниження."Ще одним фактором для зниження відпускних цін на місцеву черешню послужило різке погіршення якості цієї ягоди. Проблеми обумовлені дощовою погодою в основних регіонах виробництва. Через підвищену вологість ягода на деревах тріскається, тож продати такий товар за високими цінами практично нереально", — пояснили аналітики.Однак вони зауважили, що зараз ціни на місцеву черешню в Україні все ж у середньому втричі вищі, ніж в аналогічний період минулого року.Нагадаємо, що наприкінці травня українські садівники розпочали продаж місцевої черешні нового врожаю. Попри весняні заморозки та несприятливі погодні умови, сезон черешні в Україні стартував вчасно.

Зараз на ринку України представлено понад 240 сортів картоплі. З цієї кількості близько третини української селекції, тобто 75 сортів або майже 80%, створено в Інституті картоплярства Національної академії аграрних наук (НААН).Про це повідомили аналітики проекту EastFruit із посиланням на директора Інституту картоплярства Миколу Фурдигу. Він зазначив, що робиться акцент на ранніх сортах, сортах, призначених для перероблення на чипси та крохмаль."Селекція картоплі не стоїть на місці — щороку ведуться роботи з удосконалення сортів, які відповідають сучасним вимогам аграріїв, переробних підприємств і споживачів", — додав директор Інституту картоплярства.Він зауважив, що зараз селекціонери працюють над створенням ранніх сортів, сортів, придатних для перероблення та з високим вмістом крохмалю.Фурдига пояснив, що ранні сорти дозволяють фермерам отримати врожай вже через 55-65 днів після сходжень, що особливо важливо для тих, хто прагне першим вийти на ринок молодої картоплі.Своєю чергою, індустрія перероблення картоплі вимагає сортів зі стабільними біохімічними показниками, низьким вмістом редукованих цукрів і гарною структурою м’якоті."Також варто враховувати й підвищені вимоги до розміру бульб і стійкості до механічних пошкоджень", — підсумував Микола Фурдига.Він акцентував, що виробництво крохмалю потребує сортів із високим вмістом сухих речовин (вміст крохмалю — від 20% і вище).Нагадаємо, що в Бориспільському районі Київської області заклали дослідні ділянки з добазовою картоплею на краплинному зрошенні. Над цим працюють фахівці Інституту картоплярства України спільно зі сімейним фермерським господарством "Ельдорадо".

Українські виробники заморожених органічних ягід провели понад 20 зустрічей з нідерландськими трейдерами в межах бізнес-місії. Її організували за підтримки трьох швейцарських і міжнародних програм.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit зі посиланням на експертку плодоовочевого ринку Тетяну Гетьман. Вона перерахувала ці програми: Швейцарська програма сприяння імпорту (SIPPO), Програма торгівлі якісними продуктами харчування (QFTP) і Програма з промислового розвитку Організації Об’єднаних Націй (UNIDO)."Нідерландські трейдери дуже тепло нас приймали та надихали тим, як із душею вони розповідали історії своїх бізнесів, яким від 15 до 160 років. Це одразу викликало довіру", — зазначила Гетьман.Вона додала, що серед ключових висновків — важливість якісної презентації продукції, відсутність компромісів щодо ціни чи безпеки постачань, а також низька ймовірність прямих контрактів із супермаркетами.За словами експертки плодоовочевого ринку, раніше певні ускладнення виникали через те, що продажами зазвичай займалися трейдери, часто з офісами у Польщі.Нідерландські партнери очікують довгострокової співпраці та майже не зацікавлені в разових постачаннях.Фахівці стверджують, що зараз попит на заморожену ягоду зростає, особливо на суницю, малину, чорницю та потенційно — лохину, яка могла би замінити канадську."Попри поступовий відхід спеціалізованих органічних магазинів у Європейському Союзі, органічна продукція впевнено виходить у масовий маркет", — підсумувала Тетяна Гетьман.Нагадаємо, аналітики зауважили, що цього тижня на українському ринку продовжується зниження цін на суницю садову. Головна причина — стрімке збільшення пропозиції, але водночас зниження попиту.

Хліб може подорожчати в Україні на 20% до кінця 2025 року. Причиною цьому є зростання цін на всі складові товару — борошно, дріжджі, жири, цукор. Проте це навряд чи підірве бюджет української сім'ї.Таку думку висловив очільник Всеукраїнської асоціації пекарів (ВАП) Олександр Тараненко в інтерв`ю агенції "Інтерфакс-Україна"."Не здивуюся, якщо так станеться. Все до того йде", — сказав він.Кажучи про 20-відсоткову перспективу підвищення цін на хліб, Тараненко розповів, що наразі відпускна ціна одного кілограма хліба з хлібзаводу становить трохи понад 40 гривень. При цьому маржа супермаркетів на хлібі за різними маркетинговими механізмами подеколи досягає 30%, хоча законодавчо не має перевищувати 10%."Не будемо брати вітчизняну статистику — вона не відповідає дійсності через наявність "тіньового" ринку й інші нюанси. Об'єктивно зараз українець споживає 150-200 грамів хліба щодня, тобто на місяць — близько п’яти кілограмів. Отже, щомісяця громадянин України витрачає на хліб 200-210 гривень", — підрахував пекар.Він продовжив підрахунок: якщо ціна за рік збільшиться на 20%, то людина витрачатиме щомісяця на хліб на 40 гривень більше."Так, для наших пенсіонерів та інших малозабезпечених верств населення 40 гривень — це гроші. Проте казати, що 40 гривень на місяць підірвуть бюджет української сім'ї, мабуть, стало би перебільшенням", — наголосив експерт.Серед причин подорожчання хліба він назвав зростання цін на всі складові товару — борошно, дріжджі, жири, цукор. До них додаються вартість електроенергії, логістика, а також вимога держави для підприємств, критично важливих для економіки та з правом бронювати персонал, підвищити зарплати до 20 тисяч гривень."З вирахуванням податків на руки люди отримають 16 тисяч гривень. До цього середня зарплата в нашому бізнесі становила 13-15-16 тисяч гривень незалежно від підприємства. Погодьтеся, невисока зарплата. Але коли хтось каже, що пекарі наживаються, це зовсім не так. Підвищення зарплати навіть на 20-30% — це суттєве збільшення витрат виробника при тому, що дохідну частину наростити не можемо", — пояснив фахівець.Тараненко додав, що рентабельність хлібного бізнесу наразі становить трохи вище нуля, а часто за деякими сортами хліба — нижче нуля.Він навів дані Держстату, згідно з якими в Україні зареєстровано понад три тисячі виробників хліба."Нехай не всі вони зараз працюють із різних причин, але навіть якщо з них працює дві тисячі, то теоретично уявити, що всі змовилися та мають надприбутки, — це нісенітниця", — відкинув думку про наявність галузевої змови щодо підвищення цін на хліб в Україні очільник ВАП.Нагадаємо, 17 квітня міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль розповідав, що в Україні ціна на хліб нижча, ніж у всіх інших країнах Європи. Проте тут важливу роль відіграє купівельна спроможність держав.

У Бориспільському районі Київської області заклали дослідні ділянки з добазовою картоплею на краплинному зрошенні. Над цим працюють фахівці Інституту картоплярства України спільно зі сімейним фермерським господарством "Ельдорадо".Про це повідомили аналітики проекту EastFruit. Там зазначили, що, оскільки Інститут картоплярства наразі не має технічної можливості використовувати краплинне зрошення, дослід вирішили реалізувати спільно з "Ельдорадо".Це сімейне фермерське господарство є членом "Української асоціації виробників картоплі"."На підготовлених грядах із закладеною зрошувальною стрічкою висадили міні-бульби сортів "Фотинія", "Мирослава" та "Містерія", — поінформували в "Ельдорадо".Фахівці уточнили, що їх поміщали у промарковані лунки по 25 штук на метр з інтервалом 20 сантиметрів на глибину 3-4 сантиметри. Вага кожної бульби — 5-10 грамів."Посадковий матеріал вирощено з пробіркового матеріалу Інституту картоплярства", — зауважили в сімейному фермерському господарстві "Ельдорадо".Аграрії додали, що на ділянках використовуватимуть технології Інституту картоплярства України з максимальним захистом від хвороб і шкідників."Науковий супровід забезпечують його фахівці", — підсумували в "Ельдорадо".Нагадаємо, минулого тижня стало відомо, що в Україні зафіксоване чергове зростання цін на картоплю врожаю минулого року. Попри це, попит на неї на території країни й надалі залишається доволі високим.

На українському ринку цього тижня продовжує збільшуватися пропозиція буряків нового врожаю з місцевих господарств. При цьому ціни на торішні коренеплоди утримуються на рекордно високих позиціях.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit. Вони зазначили, що пропозиція буряків урожаю 2024 року на українському ринку доволі обмежена, але попит на ці овочі з боку покупців залишається високим."Як наслідок, ціни на ці коренеплоди вже декілька місяців перебувають на рекордно високому рівні в порівнянні з цінами минулого сезону", — йдеться в повідомленні.Зокрема, на теперішній момент ця продукція надходить у продаж по 25-33 гривень за кілограм (0,60-0,80 долара за кілограм) залежно від якості й обсягів партій, що в середньому на 21% дорожче, ніж за аналогічний період минулого року."Сезон столових буряків нового врожаю розпочався приблизно в той же час, що й рік тому", — додали аграрії.Вони зауважили, що відпускні ціни зараз варіюються в діапазоні 32-40 гривень за кілограм (0,77-0,96 долара за кілограм). При цьому в міру збільшення пропозиції буряків нового врожаю ціни на цю продукцію поступово знижуються."Цього сезону це зниження може бути незначним через відсутність тиску на ціни перехідними запасами овочів урожаю 2024 року", — кажуть учасники ринку.Нагадаємо, в середині квітня цього року аналітики наголошували, що в Україні розпочали стрімко зростати ціни на столовий буряк. На той момент його вартість уже була майже вдвічі вища, ніж рік тому.

В Україні зафіксоване чергове зростання цін на картоплю врожаю минулого року. Попри це, попит на неї на території країни й надалі залишається доволі високим.Це констатували аналітики проекту EastFruit, які послалися на інформацію учасників ринку."Основною причиною подорожчання в цьому сегменті стало загальне скорочення пропозиції цієї продукції на внутрішньому ринку", — зробили висновок експерти.Станом на теперішній момент, за даними аграріїв, ціна на торішню картоплю в Україні коливається в межах 18-28 гривень за кілограм (0,43-0,68 долара за кілограм), що в середньому на 13% вище, ніж наприкінці минулого робочого тижня."Чергове подорожчання пов’язане з фактичним завершенням сезону реалізації цієї продукції на українському ринку", — уточнили аналітики.Водночас, додали вони, попри зростання вартості, попит на торішню картоплю залишається доволі високим."Для порівняння: зараз торішня картопля в Україні продається вже на 24% дорожче, ніж в аналогічний період минулого року", — наголосили спеціалісти.Нагадаємо, експерти сільського господарського ринку також зауважили, що в Україні продовжують знижуватися ціни на огірки. Головна причина — збільшення на ринку пропозиції овочів із літніх теплиць.

Європейська комісія затвердила обсяг квот на українську сільськогосподарську продукцію, які діятимуть з 6 червня до кінця 2025 року. Йдеться про угоду про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі.Про це повідомив "Interfax-Україна" з посиланням на документ Єврокомісії. Тож Україна зможе надати на ринок ЄС у межах поглибленої та всеохопної зони вільної торгівлі у режимі 7 з 12 місяців року (7/12) пшеницю, борошно й меслин — 583,33 тисячі тонн, кукурудзу — 379,167 тисячі тонн, ячмінь — 204,167 тисячі тонн.Обмеження стосуватимуться й м`яса птиці, яких дозволено надати 52,511 тисячі тонн, які, своєю чергою, розділені таким чином: 4/7 кількості за період із 6 червня по 30 вересня та 3/7 від кількості за період з 1 жовтня по 31 грудня. Аналогічний сценарій постачань продукції передбачено для яловичини, експорт якої обмежено сімома тисячами тонн, та яєць, обсяг постачань яких має становити 3 500 тонн.Молока та вершків дозволено надати на ринок ЄС до 31 грудня 2025 року 5 833 тонн, сухого молока — 2 917 тонн, вершкового масла — 1 750 тонн.Формула "7/12" передбачає розрахунок квот пропорційно до періоду з червня по грудень (7 з 12 місяців року), що відповідає терміну дії нинішнього регламенту. Саме вона визначає фактичні межі безмитного експорту на другу половину 2025 року.Рішення ухвалене у межах загального пакета тимчасових автономних торгівельних заходів ЄС для підтримки українського агросектору. Водночас воно також враховує запроваджені Європейською комісією захисні механізми для європейських фермерів.Перші автономні торгівельні заходи набули чинності 4 червня 2022 року терміном на рік, тимчасово скасувавши мита, квоти та торгові обмеження для українських товарів. Тож їх двічі продовжували — 6 червня 2023 року та 6 червня 2024 року.Міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль 27 травня під час виступу у Раді зі сільського господарства та рибальства у Брюсселі наголосив, що сільське господарство з початку війни становить 70% ВВП країни. Тому повернення до довоєнних тарифних квот з ЄС обернеться втратами у розмірі від 2,8 мільярда євро до 3,5 мільярда євро для України 2025 року.Нагадаємо, сьогодні перша віце-прем'єр-міністерка, міністерка економіки України Юлія Свириденко повідомила, що Європейський Союз продовжив безмитний режим для імпорту української сталі та заліза ще на три роки. Таким чином українські виробники мають можливість експортувати продукцію без квот, мит чи інших обмежень.

В Україні через заморозки та відносну посуху очікується "складний сезон". За найбільш песимістичними оцінками, цьогоріч врожай зернових може знизитися на 10%.Таку заяву зробив міністр аграрної політики України Віталій Коваль, пише Reuters. За його словами, в Україні у 2025 році очікується зниження виробництва пшениці, ячменю та цукру."Урожай зернових в Україні у 2025 році може зменшитися на 10% — до приблизно 51 мільйона метричних тонн порівняно з 56,7 мільйона тонн у 2024 році, згідно з найпесимістичнішими оцінками", — спрогнозував він.Хоча Україна є світовим виробником зернових та олійних культур, але врожай дуже залежить від сприятливих погодних умов як під час осінньої сівби, так і навесні. Також знижують виробництво військові ризики, пов'язані з вторгненням РФ, адже фермери бояться або не можуть садити та збирати врожай. До того ж значні площі також були захоплені або заміновані."Нас чекає складний сезон. Аномально тепла зима, спочатку не було вологості, потім тривалі дощі затримали посівну кампанію в деяких регіонах на два тижні. Тому ми очікуємо зниження врожаю", — зауважив міністр.Врожай пшениці, за його словами, може скласти від 20 до 22 мільйонів тонн, а остаточна цифра залежатиме від погоди та факторів, пов'язаних з війною."Найбільш негативний прогноз — мінус 10%. За очікуваннями, врожай зернових — мінус 10%, олійних — мінус 5%. Це точно не провал, але, дай Боже, ми все зберемо", — зазначи Коваль.Водночас міністр відмовився надати прогноз експорту зерна з України на поточний сезон, виходячи з поки що незрозумілих остаточних показників врожаю.Нагадаємо, раніше заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук інформував, що в Україні через заморозки врожайність деяких плодових дерев зазнала втрат, які подекуди становлять 100%. Найбільше постраждав врожай персиків та абрикосів.

В Україні через заморозки та відносну посуху врожайність деяких плодових дерев зазнала втрат, які подекуди становлять 100%. Найбільше постраждав врожай персиків та абрикосів.Про це повідомив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук на брифінгу в "Медіацентрі Україна". За його словами, втрати врожаю цих фруктів по деяких господарствах сягають 100%."Через відносну посуху та заморозки є певні втрати. Якщо ми кажемо по культурах, то звичайно найбільше постраждали плодові дерева, кісточкові. По деяких господарствах втрати 100%, зокрема, якщо ми говоримо про абрикоси та персики. Якщо ми говоримо про вишню, черешню — від 30-50% втрати по господарствах. Частково постраждали груші, яблуні", — зазначив він. За його словами, втрата врожаю стане причиною здорожчання цін. "В середньому, більш як на 30% у порівнянні з минулим роком ця категорія продуктів може подорожчати", — зауважив Марчук.Він додав, що "надії на врівноваження ситуації шляхом імпорту не виправдалися". "Навіть хотілося б сподіватися на імпорт, який міг би частково врівноважити цінову позицію, але така ситуація, що майже по всій східній Європі були заморозки, і ті потенційні імпортери, які могли б везти на територію України, теж втратили", — пояснив він.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що ніч із 27 на 28 квітня принесла садівникам України значні проблеми. Це була вже третя хвиля весняних заморозків, яка, на відміну від попередніх, зачепила також пізніші та стійкіші до холодів сади, зокрема, яблуневі та грушеві.

У переважній більшості ключових країн-партнерів український експорт займає лише незначну частку в їхньому спільному імпорті. Винятком є Молдова, де його частка сягає 12,1%.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit із посиланням на директорку з наукової роботи Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Вероніку Мовчан.Вона зазначила, що, за статистичними розрахунками, ключовими партнерами України визначені Польща, Румунія, Туреччина, Молдова, Німеччина, Угорщина, Нідерланди, Китай і Словаччина."Крім Молдови, де частка імпорту з України сягає 12,1%, в інших країнах-партнерах наша частка у загальному імпорті не перевищує 1,4%, а в Китаї — лише 0,2%, тобто Україна не відіграє значної ролі у загальному імпорті більшості партнерів", — пояснила Мовчан.При цьому, за її словами, навіть у тих секторах, де Україна має вагомі позиції (соняшникова олія, відходи після її екстракції й інше), це не означає провідної ролі загалом. Україна в очах партнерів скоріше один із багатьох постачальників, а не ключовий гравець на жодному з ринків.Окрім того, експерт зупинилася на бар'єрах, з якими стикається український бізнес. Серед основних — посилення контролю та блокування кордонів, зокрема, в сусідніх Польщі, Румунії, Угорщині. Це створює значні перешкоди для української продукції, що робить питання торгівлі все більш політизованим і надає ситуації непередбачуваності.Також дослідники розробили класифікацію країн щодо ризику введення обмежень: високий, середній та низький. За словами Мовчан, одними з основних критеріїв стали використання надзвичайних заходів, зокрема, блокування кордонів, політизація торгових відносин з Україною та використання нетарифних заходів, таких як торгівельні бар'єри.Вона уточнила, що до країн із високим ризиком введення обмежень віднесено Польщу, Угорщину та Словаччину, середній ризик фіксується в Румунії, Молдові та Болгарії, а найменший ризик вбачають у Німеччині, Нідерландах, Туреччині та Китаї.Під час підготовки дослідження опитали понад 30 представників посольств України, бізнес-асоціацій, торгових палат і компаній, що діють на ринках країн-партнерів, опрацьовано офіційну статистику за останні п’ять років і публікації у відкритих мережах.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що світовий попит на якісну ягоду стрімко зростає, й Україна впевнено закріплюється серед експортерів лохини у світі. Одним із драйверів цього зростання є компанія "Блу Беррі", яка вирощує лохину на понад 120 гектарах у Закарпатті та збудувала масштабну систему експорту.

Українські садівники розпочали продаж місцевої черешні нового врожаю. Попри весняні заморозки та несприятливі погодні умови, сезон черешні в Україні стартував вчасно.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit. Вони зазначили, що станом на зараз черешня з місцевих господарств пропонується до продажу за ціною 100-200 гривень за кілограм (2,41-4,82 долара за кілограм).Щоправда, додали фахівці-садівники, це залежить від сорту й обсягів партії."При цьому якість пропонованої продукції в більшості випадків оцінюється як невисока", — визнали експерти.Для порівняння: гуртові партії імпортної черешні високої якості наразі реалізуються у діапазоні 400-850 гривень за кілограм (9,70-20,70 долара за кілограм) залежно від сорту та країни-виробника.Також садівники зазначили, що основну пропозицію на ринку нині складають ранні сорти кісточкових фруктів.Водночас, констатували вони, рання черешня зазвичай не має високого попиту серед гуртових покупців через доволі дрібний калібр ягід."У зв’язку з виходом на ринок черешні більшого калібру більшість садівників планують переглядати ціни на ранні сорти в бік зниження", — йдеться в повідомленні.Торік перші постачання черешні на внутрішній ринок також стартували приблизно в цей же період. Проте тоді ціни на ягоду розпочиналися від 50 гривень за кілограм (1,20 долара за кілограм), що вдвічі дешевше, ніж поточні цінові рівні.Нагадаємо, раніше аналітики наголошували, що весняні заморозки негативно вплинули на деякі плодово-ягідні дерева. Зокрема, частково знищено майбутній урожай вишень і черешень.

За загальними обсягами українські яблука — це 1/6 частина валового світового виробництва яблук. Певні обставини, які зараз складися, дозволяють українським садівникам суттєво заробити на міжнародному ринку.Про це заявив співвласник фермерського господарства "Макосад" (Чернівецька область) Владислав Макаренко. Його цитує проект EastFruit.Садівник зазначив, що після того, як Україна майже закінчує експортувати яблука, південна півкуля світу тільки розпочинає експорт."Там просто фізично не може бути стільки садів, як у північній півкулі. Тому нам є куди розвиватися. Це стосується і клубних, і стандартних сортів", — пояснив він.На його думку, в Україні більшість українських виробників ще недосконало засвоїли виробництво стандартних сортів, щоби працювати на експорт.З іншого боку, за його словами, Західна Європа давно визначила для себе пріоритетом саме виробництва клубних сортів."Адже їхні прибутки зі стандартних сортів невеликі через високу собівартість у Євросоюзі", — зауважив Макаренко.Він додав, що на клубних тамтешнє садівництво ще може розвиватися."Саме тому ми в Україні теж думаємо про це — на десять років уперед", — підсумував Владислав Макаренко.Нагадаємо, минулого тижня експерти констатували, що в Україні суттєво зросла вартість яблук. На той момент ціни на цей фрукт досягнули максимуму за останні два роки.