# сільське господарство

Українські тепличні комбінати продовжують активно підвищувати ціни на помідори. Висхідний ціновий тренд на ринку тепличного томата в країні сформувався ще минулого тижня.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit. Таку ситуацію вони пов’язують із доволі суттєвим скороченням пропозиції цієї продукції на ринку на тлі високого попиту на тепличні томати.На теперішній момент тепличні томати вже надходять у продаж по 50-75 гривень за кілограм (1,68-1,92 долара за кілограм), що в середньому на 14% дорожче, ніж наприкінці минулого робочого тижня.Учасники ринку зазначили, що постачання цієї продукції з місцевих тепличних комбінатів зараз є доволі обмеженими та нестабільними.«У більшості стаціонарних тепличних комбінатів дозрівання томатів суттєво сповільнилося через похолодання, а постачання цієї продукції з плівкових теплиць взагалі припинилися», — констатували експерти.Вони додали, що компенсувати нестачу пропозиції місцевих тепличних овочів за рахунок імпортної продукції продавцям поки що не вдається."Проте, попри чергове подорожчання в цьому сегменті, зараз тепличні комбінати України реалізують томати в середньому на 18% дешевше, ніж у середині жовтня 2025 року", — зауважили аналітики.Водночас ключові гравці ринку акцентували, що подорожчання місцевого томата вже розпочало стимулювати зростання постачань цієї продукції із зовнішнього ринку.Нагадаємо, що ще в середині вересня змінилися ціни на низку овочів та фруктів. Зокрема, дорожчали помідори, огірки, цибуля та буряк, водночас продавці тоді розпочали знижувати ціни на яблука та груші..

Україна розпочала сезон експорту замороженої малини 2026/2027 на рівні, що відповідає показникам 2024 року. Через скорочення врожаю в Польщі українські виробники можуть посилити свої позиції на європейському ринку та отримати додаткові можливості для експорту.Про це свідчать дані аналітичного звіту Асоціації "Ягідництво України" за вересень. За даними фахівців, у червні-липні 2026 року Україна експортувала 7,4 тисячі тонн замороженої малини на загальну суму 29,9 мільйона євро. Середня експортна ціна становила 4,06 євро за кілограм.Зокрема, у липні за кордон відправили 5,2 тисячі тонн продукції за середньою ціною 4,03 євро за кілограм. Такий початок сезону помітно перевищує слабші показники старту експортного сезону 2025 року. Водночас основний пік постачання малини ще попереду.Основні ринки збутуГоловними напрямками експорту української замороженої малини залишаються Польща, Німеччина та Чехія. Україна вже входить до числа світових лідерів за чистим експортом цієї продукції: щороку країна постачає на зовнішні ринки близько 65 тисяч тонн замороженої малини.У сезоні 2026/2027 українські виробники можуть зміцнити свої позиції завдяки скороченню врожаю в Польщі. Дефіцит продукції на європейському ринку створює додаткові можливості для українських експортерів.Ще одним чинником може стати використання ремонтантних сортів малини, які дають змогу продовжити сезон збору врожаю та пропонувати продукцію восени.Що це означає для українських виробниківДефіцит малини на європейському ринку може сприяти формуванню сприятливих цінових умов для українських постачальників. Однак для використання цих можливостей виробникам варто заздалегідь планувати заготівлю ягід і укладення експортних контрактів.Також важливо дотримуватися вимог Європейського Союзу щодо безпечності продукції, зокрема нормативів максимально допустимих рівнів залишків пестицидів (MRL). На перспективи експорту впливатимуть і переговори між Україною та ЄС щодо перегляду торговельних умов.Нагадаємо, в Україні продовжує знижуватися вартість ріпчастої цибулі — фермери продають її по 9-15 гривень за кілограм. На ціни впливають збільшення пропозиції та погіршення якості частини врожаю через несприятливу погоду під час збирання..

Станом на четвер, 8 жовтня, українські аграрії засіяли озимими зерновими культурами 2 мільйони 520,2 тисячі гектарів або 48,4% прогнозованої площі, озимим ріпаком – 1 мільйон 40,9 тисячі гектарів або 94,2% прогнозу.Про це повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства на сайті відомства.Зокрема, пшеницею та тритикале (гібрид пшениці та жита) засіяно 2 мільйони 252,5 тисячі гектарів (49,6% прогнозу), ячменем — 209,9 тисячі гектарів (35,4%), житом — 57,8 тисячі гектарів (75,3%).За тиждень посіви зернових збільшилися на 925,7 тисячі гектарів, тоді як за попередній тиждень — на 853,2 тисячі гектарів.Минулого року на цю дату посіяли 2 мільйони 571,7 тисячі гектарів зернових, що всього на 2% більше, ніж цього року. Посіви під пшеницю були більшими на 4,2%, тоді як посіви під ячменем та житом більші цього року — відповідно на 17,1% та 26,5%.Щодо ріпаку, то його посівна добігає кінця: за тиждень площа збільшилася всього на 22,9 тисячі гектарів, тоді як за попередній тиждень — на 59,2 тисячі гектарів. Посіви ріпаку на цю дату цього року на 5,6% більші за минулорічні.Мінагрополітики уточнило, що за площами посіву озимих зернових лідирують:Миколаївська область — 368,8 тисячі гектарів, із них 288 тисяч гектарів пшениці та тритикале, 79,3 тисячі гектарів ячменю та 1,5 тисячі гектарів жита;Дніпропетровська область — 284,6 тисячі гектарів, із них 262,1 тисячі гектарів пшениці та тритикале, 21,2 тисячі гектарів ячменю та 1,3 тисячі гектарів жита;Полтавська область — 200,1 тисячі гектарів, із них 191,9 тисячі гектарів пшениці та тритикале, 3,2 тисячі гектарів ячменю та 5 тисяч гектарів жита.Нагадаємо, федеральний міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що на теперішній момент унаслідок російських атак на українські порти експорт зерна опинився заблокованим, а під загрозою псування в Україні перебуває близько третини врожаю. Це ставить під загрозу продовольчу безпеку світу..

У Європейському Союзі планують суттєво обмежити фінансову підтримку та доступ до ринку для окремих українських сільськогосподарських товарів. Такі механізми можуть застосовуватися у процесі майбутнього вступу України до ЄС через високу конкурентоспроможність її аграрного сектору.Про це повідомили в Європейській комісії.Єврокомісія зазначає, що через масштаби, структуру та високу продуктивність українського агросектору під час вступу країни до ЄС можуть знадобитися спеціальні обмежувальні механізми. Йдеться про окремі категорії так званих "чутливих" сільськогосподарських продуктів. У Єврокомісії зазначили, що для них передбачать механізми, які суттєво обмежуватимуть фінансову підтримку та доступ на європейський ринок."З огляду на масштаби, структуру та дуже високу продуктивність її сільськогосподарського сектору, цільові механізми повинні суттєво обмежити фінансову підтримку та доступ на ринок для чутливих сільськогосподарських товарів", — йдеться у повідомленні Єврокомісії.Водночас у ЄС наразі не уточнили, які саме українські аграрні товари вважатимуть "чутливими".Яку підтримку планують для УкраїниУ Єврокомісії водночас наголосили на необхідності допомогти Україні відновити доступ до традиційних експортних ринків у третіх країнах.Таким чином, у межах майбутньої інтеграції України до ЄС планують поєднати спеціальні механізми для окремих аграрних товарів із підтримкою українського експорту на інші міжнародні ринки.Додамо, Україна може недоотримати щонайменше вісім мільярдів доларів експортної виручки, якщо чорноморські порти залишатимуться заблокованими впродовж року. За такого сценарію країна також не зможе вивезти значну частину запланованих обсягів аграрної продукції.Читайте також: Україні бракує $4 млрд: Зеленський розповів, як планують закрити дефіцит.

У жовтні 2026 року в Україні очікується подорожчання деяких овочів і фруктів. Також в українських супермаркетах можуть зрости ціни на яловичину, свинину та курятину.Про це повідомила головна наукова співробітниця Інституту аграрної економіки Інна Сало, яку цитує видання "Главред".За її прогнозом, овочі борщового набору можуть подорожчати до 7%, а салатні овочі — до 20% через сезонне скорочення пропозиції.Водночас ситуація з фруктами буде різною. Зокрема, українські яблука можуть подешевшати до 10% завдяки збільшенню їхньої пропозиції на ринку."У жовтні очікується поступове подорожчання овочів борщового набору порівняно з нинішніми цінами — до 7%. Водночас прогнозується незначне здешевлення яблук — до 10% — у зв’язку з розширенням обсягів їхніх продажів. Ціни на салатні овочі в жовтні 2026 року у зв’язку зі скороченням їхньої пропозиції зростуть порівняно з нинішніми цінами до 20%", — зазначила Сало.За словами фахівчині, восени ціна на овочі та фрукти значною мірою залежатиме від того, у скільки обійдуться їхнє зберігання та доставлення до магазинів."На формування цін на плодоовочеву продукцію суттєво впливають оперативність і обсяги постачань, вартість зберігання та транспортування, підвищені тарифи на електроенергію для промислових виробників, а також істотне зростання цін на паливо", — пояснила експертка.Російські удари по логістичній інфраструктурі також залишаються одним із ризиків для цін. Водночас поки що вони не призвели до дефіциту овочів і фруктів."Наразі дефіциту фруктів і овочів через удари по логістичній інфраструктурі не спостерігається. Товарна пропозиція плодоовочевої продукції на належному рівні", — акцентувала Сало.Також у жовтні в українських супермаркетах можуть зрости ціни на яловичину, свинину та курятину. За прогнозом провідної наукової співробітниці Інституту аграрної економіки Наталії Копитець, подорожчання може становити до 3%."За прогнозами, в продуктових супермаркетах у жовтні 2026 року на основні види м’яса — яловичину, свинину та курятину — можливе підвищення роздрібних цін до 3%", — розповіла вона.При цьому у вересні єдиної тенденції на ринку м’яса не спостерігалося: одні види продукції дорожчали, інші — дешевшали. Одним із головних чинників, який визначатиме ціни восени, стане вартість зернових. За словами Копітець, саме корми становлять близько 70% собівартості м’яса."Восени визначальним фактором, що впливає на ціну основних видів м’яса, є ціна на зернові та їхній фактичний урожай, адже у структурі собівартості м’яса близько 70% становлять саме корми", — підсумувала експертка.Нагадаємо, що, за порадами фахівців, українським фермерам, які планують займатися ягідництвом, варто оцінювати культури не лише за поточною ціною на ринку. Важливими факторами є врожайність, витрати на працівників, можливість механізованого збору, перспективи експорту та перероблення продукції..

За вересень вдалося експортувати близько двох мільйонів 400 тисяч тонн сільськогосподарської продукції. Це складає лише 46% запланованого експорту України.Про це повідомив міністр аграрної політики України Тарас Висоцький під час спілкування з журналістами в п’ятницю, 2 жовтня.За його словами, зернових експортували 300 тисяч тонн — це 38% потенційно необхідного експорту; олійних — 444 тисяч тонн, це 83% потенційно необхідного експорту. олія — 311 тисяч тонн, це 64% потенційно необхідного експорту, шроти — 280 тисяч тонн, 46% потенційно необхідного експорту."Частка зерна є меншою, а загальна частка — 46%. Оці 46% фактично з 20 вересня не змінювалися, якщо брати перші 20 днів. Тобто ми досягаємо того, що прогнозували, що до 45-50% — це об'єктивний максимум в межах поточних шляхів", — заявив Висоцький.Він також додав, що за допомогою залізничних шляхів Україна експортує близько одного мільйона тонн сільськогосподарської продукції."Два основні шляхи збільшення експорту — дунайський і залізниця", — зазначив український міністр.Раніше Тарас Висоцький повідомляв, що через двомісячну зупинку експорту з глибоководних портів Великої Одеси Україна не може вивезти понад половину свого збіжжя."Це близько 30 мільйонів тонн збіжжя", — констатував тоді міністр аграрної політики України.Нагадаємо, 20 вересня стало відомо, що Туреччина надіслала Росії й Україні пропозиції щодо деескалації ситуації в Чорному морі. При цьому в Анкарі визнали, що за теперішніх обставин складно досягнути результату, тим паче тривалого..

Італійські сорти фундука в умовах українського клімату можуть зазнавати значних втрат. Це пов’язано з різкими перепадами температур узимку та весняними заморозками.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit із посиланням на директора ТОВ "Горіх Полісся" Олександра Волошенка.Він констатував, що в одному з господарств Житомирської області несприятливі погодні умови призвели до втрати близько 90% урожаю, Господарство свого часу завезло з італійських розсадників Carlo Negro й Elio Resia саджанці сортів Tonda Gentile Romana, Nocchione, Tonda Gentile delle Langhe та Giffoni. Проте проблеми розпочалися вже взимку: під час відлиг рослини передчасно виходили зі стану спокою, після чого чергові хвилі холоду пошкоджували бруньки."Додаткового удару завдали сильні морози. Взимку температура опускалася до -30°C, а у квітні весняний приморозок до -8°C супроводжувався сильним вітром", — зазначили фахівці.Вони додали, що на окремих ділянках у низинах плодова деревина та чоловічі суцвіття вимерзли повністю."Частина плодової деревини просто вимерзла. Бруньки не відкрилися, чоловічі суцвіття не дали пилку, а запилення виявилося слабким. У результаті втрати врожаю сягнули близько 90%", — описав ситуацію Волошенко.За його словами, цей досвід показує, що походження сорту має враховуватися під час закладання фундукового саду в Україні."Італійські сорти, які добре зарекомендували себе у м’якших кліматичних умовах, можуть виявитися значно чутливішими до українських зимових морозів і різких температурних коливань", — підсумував директор ТОВ "Горіх Полісся".Нагадаємо, на початку року стало відомо, що на світовому ринку волоського горіха суттєво зменшилася кількість українських пропозицій. У цьому сегменті Україна вже не посідає лідерських позицій, як це відбувалося раніше..

Якщо брати до уваги найближчу перспективу, то Україна не очікує на морське перемир’я з Росією. Москва щоразу відхиляє всі пропозиції щодо припинення вогню.Про це заявив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час спілкування з журналістами в Брюсселі, його цитує видання Bloomberg.За його словами, Україні потрібне перемир’я, щоби відновити експорт зерна в Чорному морі. Проте на теперішній момент сподіватися на це марно."На жаль, зараз складно уявити якісь позитивні рішення з цього питання. Це стосується перспективи в декілька місяців", — акцентував Висоцький.На його думку, Україна має бути готова до того, що ця ситуація залишиться критичною. Принаймні зараз Київ шукає альтернативні шляхи для розв’язання складної ситуації.Міністр додав, що Україна отримала від партнерів інформацію про те, що Росія відкинула всі пропозиції щодо перемир’я в Чорному морі навіть за посередництва відносно нейтральних країн світу."Усі можливі варіанти випробували, жодних результатів наразі немає", — підсумував Тарас Висоцький.Раніше Україна вже пропонувала негайне припинення вогню на Чорному морі, але Росія не демонструє готовності погодитися та продовжує знаходити причини для відмови.Крім того, 51 країна-член ООН спільно закликала Росію погодитися на повне, негайне та безумовне припинення вогню, наголосивши, що Україна ще в березні 2025 року погодилася на такий крок. Щоправда, в Кремлі й надалі ігнорують такі пропозиції світової спільноти, продовжуючи демонструвати свою агресивну суть.Нагадаємо, що під час зустрічі українського й американського президентів Володимир Зеленський погодився на пропозиції Дональда Трампа щодо відновлення безпеки на морі та захисту енергооб'єктів..

Високі витрати на енергоносії змушують більшість малих тепличних господарств відмовлятися від зимового вирощування. Вони вимушено залишаються залежними від сезонного чинника.Про це повідомили аналітики Agro Times із посиланням на статистичні дані журналу "Плантатор".Опитування 50 малих виробників овочів закритого ґрунту показало, що майже третина з них узагалі не опалює свої виробничі приміщення."У розрахунку на загальну площу без обігріву працює близько 62% теплиць у цьому секторі", — підрахували спеціалісти.Вони зробили висновок, що через високу вартість палива зимове виробництво залишається економічно недоступним для більшості фермерів.Аналітики сільськогосподарської галузі констатували, що основний урожай малі господарства отримують лише у період із весни до початку осені."За даними дослідження, до повномасштабного вторгнення енергетичні витрати становили близько третини собівартості тепличної продукції, а під час війни зросли майже до половини виробничих витрат", — зазначили експерти.Серед тих господарств, які все ж використовують опалення, найпоширенішими джерелами енергії залишаються пелети та деревина."Енергоресурси продовжують входити до трійки головних чинників, що стримують розвиток галузі", — підсумували аналітики.Нагадаємо, що до початку повномасштабної російської агресії в Україну Едуард Мальченко розвивав свій бізнес у Каховці Херсонської області. Однак через окупантів фермер змушений був перенести виробництво на Тернопільщину. Переїхавши туди, він розпочав справу з нуля, з новими кліматичними умовами та ґрунтами..

Цього сезону пропозиція гречки в Україні залишатиметься обмеженою, що другий сезон поспіль формуватиме напружений баланс пропозиції та розподілу зернової. Це сприятиме зростанню цін.Про це заявив керівник служби бізнес-проєктів інформаційної агенції "АПК-Інформ" Андрій Купченко під час виступу на конференції "Зерно та переробка". "Зокрема, за нашими оцінками, нового сезону загальна пропозиція гречки може сягнути 112,2 тисячі тонн, що майже на 30% менше за показник попереднього сезону та всього на 17 тисяч тонн перевищує оцінку внутрішнього споживання 2026-2027 років, яка складає 95 тисяч тонн", — зазначив він.Також Купченко додав, що валовий збір гречки в Україні цього року очікується на рівні 62,2 тисячі тонн, що на 12% менше за минулорічний показник.За оцінками Мінагрополітики, збиральна площа під гречкою 2026 року може сягнути всього 48,6 тисячі гектарів, тоді як попереднього року її оцінювали в 59 тисяч гектарів. Тобто цього сезону площа скоротиться майже на 18%."Оперативні показники урожайності гречки теж поки що нижчі за минулорічні — середня урожайність зернової станом на 14 вересня оцінюється на рівні 14,5 центнера з гектара, що на 2% менше за минулорічний показник (14,8 центнера з гектара)", — наголосили аналітики.За словами експерта, на тлі зменшення пропозиції гречки очікується зростання цін на гречану крупу. Додаткову підтримку надає збільшення попиту споживачів, що активніше формують запаси в очікуванні дуже складної зими, а також ризиків руйнування складів рітейлу, що може порушити стабільність та обсяги поставок безпосередньо в магазини."За даними моніторингу інформаційної агенції "АПК-Інформ", станом на 11 вересня середня відпускна ціна переробників на гречану крупу в Україні встановилася на рівні 65 тисяч гривень за тонну, що на 3 000 гртвень за тонну перевищує показник попереднього тижня. З огляду на ринкові умови, що склалися, зростання цін в цьому сегменті може зберегтися й надалі", — підсумував Андрій Купченко.Нагадаємо, наприкінці серпня міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький інформував, що в Україні не очікується дефіциту гречки, попри проблеми з логістикою та російські атаки на окремі об’єкти аграрної інфраструктури. Внутрішній ринок має достатні запаси продовольства, а виробництво прогнозують приблизно на рівні минулого року..

Україна потрапила до десятки світових лідерів за площами насаджень лохини. А в Східній Європи за цим показником вона є лідером. Водночас значні площі вирощування не забезпечують українським виробникам високої продуктивності.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit із посиланням на фахівців асоціації "Ягідництво України" на підставі даних звіту IBO Global Blueberry Report 2026.Загальна площа насаджень лохини в Україні — близько шести тисяч гектарів, із яких приблизно п’ять тисяч гектарів уже плодоносять. 2025 року українські господарства зібрали 14,33 тисяч тонн ягоди."Середня врожайність при цьому залишається відносно низькою — 2,87 тонни з гектара. Для порівняння: в Польщі вона становить 7,13 тонни з гектара, а середньосвітовий показник сягає 9,05 тонни з гектара", — зауважили аналітики.Серед основних причин низької продуктивності фахівці називають значну частку молодих насаджень, переважання невеликих господарств із недостатнім рівнем агротехнологій, використання переважно північних сортів, а також вплив весняних заморозків 2024-2025 років.Водночас змінюється структура експорту української лохини. Якщо 2023 року Польща забезпечувала 27% закупівель, то 2025 року її частка скоротилася до 15%. Найбільшим покупцем української ягоди стали Нідерланди.Експорт свіжої лохини 2025 року знизився на 25% порівняно з попереднім роком. За обсягами постачань Україну також випередила Грузія. Водночас експорт свіжої ягоди залишається економічно привабливим: середня ціна української лохини становила близько 4,8 євро за кілограм, що значно вигідніше за продаж продукції у замороженому вигляді.Окрему увагу у звіті приділено дикорослій чорниці. Україна посідає третє місце у світі за її часткою на глобальному ринку — 10,8%, поступаючись лише Канаді та США.Проте 2025 року обсяги заготівлі дикорослої чорниці в Україні суттєво скоротилися — з 29 тисяч до 13,5 тисячі тонн. Це призвело до дефіциту ягоди на світовому ринку й одночасно посилило інтерес покупців до культурної лохини.Нагадаємо, що наприкінці серпня в Україні подорожчала лохина. Тоді зафіксували перше зростання вартості цієї ягоди від початку літа, що свідчило про зміну цінової тенденції на ринку..

У суботу, 5 вересня, Кабінет міністрів України ухвалив чергове рішення на підтримку аграріїв, які працюють в умовах російського терору у Чорноморському регіоні.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Ворожі атаки на цивільні судна та портову інфраструктуру змусили наших експортерів переорієнтовувати маршрути. Це ускладнило логістику та збільшило терміни доставлення продукції", — зазначив він.Очільник українського уряду оголосив про зміну правил граничних термінів розрахунків за експортними контрактами для окремих аграрних товарів."Ідеться про пшеницю, кукурудзу, сою, насіння соняшнику, соняшникової олії та макухи", — уточнив високопосадовець.Він уточнив, що Міністерство економіки зможе продовжувати встановлені терміни за зверненням експортера — максимум на 180 днів."Це дасть виробникам і експортерам більше часу для виконання контрактів в умовах ускладненої логістики, допоможе зберегти експорт і валютні надходження для держави та забезпечити ресурс для майбутньої посівної", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, що минулого четверга Кабінет міністрів України ухвалив рішення, які покликані адаптувати роботу держави, бізнесу й інфраструктури до нової тактики російських повітряних атак..

Цього року Україна може стикнутися із дефіцитом якісної картоплі на ринку. А ціни на продукцію можуть підскочити на 40%.Про це повідомила директорка з розвитку Української плодоовочевої асоціації (УПОА) та керівниця сайту міжнародної інформаційно-аналітичної платформи EastFruit Катерина Звєрєва, передає Delo.ua.За її словами, на сьогодні остаточно оцінити врожай 2026 року наразі неможливо, адже масове збирання середніх і пізніх сортів ще триває. Водночас погодні умови цього сезону створили значні ризики для картоплярства. За словами Звєрєвої, Інститут картоплярства навіть на зрошуваних площах фіксував втрати близько 7 тонн з гектара після шестиденного температурного стресу."На мою думку, варто говорити не про "30% втрат по Україні", а про дуже нерівномірний урожай 2026 року. На полях із зрошенням, правильно підібраними сортами, якісним насіннєвим матеріалом і технологічним контролем результати можуть бути цілком прийнятними", — зазначила експертка.Вона відзначила, що у вересні — першій половині жовтня, коли традиційно надходять великі обсяги продукції нового врожаю, ситуація на ринку буде стабільною. А от наприкінці осені та взимку українці можуть відчути певні проблеми із картоплею на ринках, адже з полиць зникатиме продукція господарств, які не мають належних сховищ, а також проявлятимуться втрати під час зберігання."Картопля буде, але буде і дефіцит якісної товарної картоплі певних калібрів і сортів у другій половині сезону, особливо навесні 2027 року", — попередила експертка.Натомість фахівчиня додала, що вартість картоплі у грудні–лютому може зрости орієнтовно від 25 до 40%Варто зауважити, що нещодавно міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький повідомляв, що в Україні наразі не зафіксовано дефіциту продовольства через знищення окремих розподільчих центрів унаслідок атак Росії. Водночас до 40% втрачених потужностей можна порівняно швидко замінити або відновити.Нагадаємо, раніше в Україні відновилося зниження цін на тепличні помідори. Головна причина — збільшення пропозиції ґрунтових овочів, збиранню яких сприяють погодні умови.Читайте також: Інфляція у липні: які товари та послуги подорожчали найбільше.

Цього тижня на українському ринку слив сформувався надлишок пропозиції. Це своєю чергою чинить суттєвий тиск на ціни.Про це повідомляють аналітики проєкту EastFruit. Фахівці зазначили, що обсяги продукції з місцевих господарств продовжують зростати через сезонний фактор, тоді як попит з боку оптових компаній залишається низьким.Так, наразі українські садівники продають сливи по 15–35 грн/кг ($0,34–0,79/кг). У середньому це на 24% дешевше, ніж наприкінці минулого робочого тижня.Додатковим фактором тиску на ціни стала спекотна погода. Високі температури сприяли швидшому дозріванню фруктів, але водночас негативно позначилися на їхній якості. Через це частина продукції швидше втрачає товарний вигляд, що змушує виробників поступатися покупцям у ціні.Загалом нині українські сливи коштують у середньому на 24% дешевше, ніж наприкінці серпня минулого року. Садівники не виключають подальшого здешевлення продукції.Варто зауважити, що нещодавно міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький повідомляв, що в Україні наразі не зафіксовано дефіциту продовольства через знищення окремих розподільчих центрів унаслідок атак Росії. Водночас до 40% втрачених потужностей можна порівняно швидко замінити або відновити.Нагадаємо, раніше в Україні відновилося зниження цін на тепличні помідори. Головна причина — збільшення пропозиції ґрунтових овочів, збиранню яких сприяють погодні умови.Читайте також: Інфляція у липні: які товари та послуги подорожчали найбільше.

В Україні цього тижня суттєво подорожчали дині. Основними факторами зростання цін у цьому сегменті стали сезонне скорочення пропозиції цієї продукції, а також доволі активний попит із боку споживачів.Про це повідомляють аналітики проєкту EastFruit. Вони зазначили, що, зокрема, порівняно з минулим тижнем дині в українських господарствах подорожчали в середньому на 37%. Це, за словами фермерів, насамперед пов’язано зі сезонним скороченням пропозиції цієї продукції."У багатьох господарствах південних регіонів практично завершилося збирання дині", — йдеться в повідомленні.Крім того, стверджують фахівці, на цьому етапі в багатьох виробників виникнули проблеми з якістю продукції через несприятливі погодні умовиЗараз гуртові партії динь фермери відвантажують прямо з поля по 10-20 гривень за кілограм (0,22-0,45 долара за кілограм), тоді як минулого тижня ціна в цьому сегменті не перевищувала 15 гривень за кілограм (0,34 долара за кілограм)."На теперішній момент дині в українських господарствах усе ж коштують у середньому на 46% дешевше, ніж в аналогічний період минулого року", — акцентували аналітики.Нагадаємо, нещодавно президентка асоціації "Ягідництво України" Ірина Кухтіна зазначала, що найближчими роками українські ягідники матимуть цілу низку системних проблем — від дефіциту працівників і енергетичних ризиків до складнішого доступу до фінансування. До того ж посиляться вимоги ЄС..