# сільське господарство

Більшість садівників України цього тижня заявили про завершення сезону реалізації черешні. При цьому нові ціни на ягоду як мінімум на 10% вищі порівняно з попереднім тижнем.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit. Про початок завершення сезону черешні кажуть і гуртові компанії, які цього тижня розповідали про брак пропозиції цих кісточкових у місцевих господарствах."Придбати необхідний гуртовий обсяг черешні не вдавалося навіть шляхом підвищення закупівельних цін на нові партії", — зауважили аграрії.Зараз гуртові партії черешні з місцевих господарств надходять у продаж по 150-220 гривень за кілограм (3,59-5,26 долара за кілограм), залежно від якості, сорту й обсягів запропонованих партій."Нові ціни були вже мінімум на 10% вищими, ніж минулого тижня", — констатували аналітики проекту.Ціни на черешню цього сезону на внутрішньому ринку України часто перевищували показники минулого року, що зумовлено зниженням урожайності фруктів цього року через аномальні погодні умови наприкінці весни та на початку літа."Висока вартість часто спричиняла зниження попиту на цю ягоду. Учасники ринку пояснювали це тим, що кінцеві споживачі не готові купувати місцеву ягоду за настільки високими цінами", — зробили висновок аналітики.Торік сезон черешні в Україні завершився приблизно на тиждень пізніше, але останні партії цієї продукції виробники відвантажували в середньому на 45% дешевше, ніж цього сезону."Таку цінову різницю ключові гравці ринку пояснюють як зниженням врожайності черешні, так і різким зростанням витрат на вирощування цієї культури", — наголосили в EastFruit.Нагадаємо, в травні експерти констатували, що весняні заморозки негативно вплинули на деякі плодово-ягідні дерева. Зокрема, частково знищено майбутній урожай вишень і черешень.

Міністерство аграрної політики та продовольства України та Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) підписали угоду про впровадження програми технічної співпраці.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit із посиланням на українське агропромислове відомство."Вдячний, що наша співпраця з ФАО — це потужний альянс, який дає конкретні результати", — наголосив міністр агрополітики Віталій Коваль під час зустрічі із заступником гендиректора ФАО Мауріціо Мартіно.Український міністр додав, що ця угода — гнучкий інструмент швидкого реагування, який посилить спроможність у розробці довгострокових стратегій сталого розвитку."Це забезпечить нас важливою експертною й аналітичною підтримкою", — уточнив Віталій Коваль.Міністр також подякував команді ФАО за практичну допомогу українським аграріям.За його словами, їхня підтримка у часи війни дуже важлива. Це й понад 200 генераторів для харчових підприємств, і модульні сховища для зерна, і насіння, і реалізація плану надзвичайного реагування та раннього відновлення.Крім того, Віталій Коваль закликав команду ФАО посилити підтримку аграріїв саме з прифронтових територій."Обговорили роль України у формуванні глобальної аграрної політики. Переобрання України до Ради ФАО на 2025-2028 роки є свідченням довіри міжнародної спільноти до нашої держави як до ключового учасника глобальної продовольчої системи. Це дає нам можливість ще активніше просувати інтереси українських агровиробників під час ухвалення стратегічних рішень", — зазначив міністр.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що на Одещині впроваджують конкретні проекти для підтримки аграріїв південного регіону України. У зв’язку з цим підписано дві угоди в Римі на полях Ukraine Recovery Conference 2025.

Цього тижня в Україні стартував сезон яблук нового врожаю. Наразі експерти не висловлюють чітку думку стосовно того, наскільки він гірший від попереднього.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit. За даними щоденного моніторингу, цього року українські садівники розпочали збирання врожаю яблук ранніх сортів фактично в ті ж терміни, що й минулого сезону.Закупівельні ціни на яблука нового врожаю формуються в межах 60-70 гривень за кілограм (1,43-1,67 долара за кілограм), що в середньому у 2,9 раза дорожче, ніж на початку минулого сезону."Початок сезону постачань місцевого яблука одразу ж негативно вплинув на продаж імпортних фруктів, проте українські трейдери не поспішають знижувати ціни на свою продукцію", — зазначили експерти.Рішення трейдерів аргументовані тим, що основну пропозицію на українському ринку яблук наразі, як і раніше, складає імпортна продукція."При цьому попит на них утримується на низькому рівні, оскільки покупці найчастіше віддають перевагу сезонним фруктам і ягодам", — зробили висновок аналітики.За їхньою версією, масово вийти на ринок українські виробники яблук планують уже з наступного тижня.Що стосується цін на ці фрукти, то, за словами самих садівників, ціна знижуватиметься після збільшення пропозиції місцевого яблука на ринку.При цьому негативний ціновий тренд залишатиметься притаманним не лише сегменту місцевої продукції, а й може знизитися ціна й на імпортні яблука.Нагадаємо, минулого тижня директор корпорації "Вінницясадвінпром" Сергій Бойчук прогнозував, що яблука та груші нового врожаю в Україні подорожчають як мінімум на 10-15% порівняно з попереднім сезоном. Це пов’язано з втратою великої частки врожаю навесні.

На Одещині впроваджують конкретні проекти для підтримки аграріїв південного регіону України. У зв’язку з цим підписано дві угоди в Римі на полях Ukraine Recovery Conference 2025.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit, які послалися на міністра аграрної політики та продовольства України Віталія Коваля."Ми зробили ще один важливий крок для розвитку українського села. Підписано дві угоди, які дозволять запустити конкретні проекти для підтримки аграріїв на Одещині. Перша — старт проекту Pro.UKR. Разом зі CIHEAM Bari й Одеською обласною державною адміністрацією ми підписали імплементаційну угоду", — розповів він.За його словами, цей проект, який фінансує уряд Італії через AICS, допоможе малим і середнім агровиробникам Одещини створювати кооперативи, отримати сучасне обладнання, техніку, навчання та консалтингову підтримку.Міністр наголосив, що розвиток кооперації — це стратегічний пріоритет. Наприклад, в Італії кооперативи охоплюють понад 55% агросектору.Водночас в Україні зараз працює понад 2 300 сільськогосподарських кооперативів, тож їм намагаються надати новий імпульс."Друга угода — про модернізацію зрошення. Разом із віце-прем’єр-міністром з відновлення України, міністром розвитку громад і територій України Олексієм Кулебою та за підтримки уряду Італії дали старт новому проекту з реконструкції Татарбунарської та Кілійської зрошувальних систем", — продовжив розповідь Коваль.Він додав, що його бюджет — 6 мільйонів євро. Мета — ефективніше використання водних ресурсів, підвищення врожайності й адаптація агросектору до змін клімату.Мінагрополітики виступатиме виконавцем цього проекту. Експерти кажуть, що це важливий крок до системної модернізації зрошення в регіоні."Це не просто меморандуми. Це — конкретні рішення, що працюють на розвиток українського фермерства, продовольчу безпеку та стійке майбутнє сільських громад", — підсумував Віталій Коваль.Нагадаємо, вчора прес-служба Міністерство аграрної політики та продовольства повідомляла, що Україна експортувала 486 тисяч тонн зернових і зернобобових культур, що на 1,51 мільйона тонн менше, ніж за цей же період минулого року. Такими є показники від початку нового сільськогосподарського сезону.

Україна експортувала 486 тисяч тонн зернових і зернобобових культур, що на 1,51 мільйона тонн менше, ніж за цей же період минулого року. Такими є показники від початку нового сільськогосподарського сезону.Про це повідомила прес-служба Міністерство аграрної політики та продовольства України.У відомстві зазначили, що найбільше експортовано кукурудзи — 309 тисяч тонн, що на 691 тисячу тонн (69,1%) менше, ніж торік.Там додали, що пшениці відвантажено 172 тисячі тонн — на 560 тисяч тонн (76,5%) менше тогорічного обсягу.Експорт ячменю склав дві тисячі тонн — на 252 тисячі тонн (99,2 %) менше порівняно з тогорічним показником.Натомість на теперішній момент жита українські аграрії наразі не експортували зовсім.У міністерстві також констатували, що експорт борошна складає 1,7 тисячі тонн — на одну тисячу тонн (37,0%) нижче торішнього показника.Раніше міністерство сільського господарства США знизило в липневому прогнозі для України очікування щодо виробництва пшениці 2025-2026 років на один мільйон тонн порівняно з прогнозом у червні – до 22 мільйонів тонн (на 4,35%).Водночас президент Української зернової асоціації Микола Горбачов прогнозує, що 2025-2026 років Україна зможе виростити 83 мільйони тонн зернових і олійних культур, що на 5,5% більше, ніж попереднього року, коли зібрали 78,7 мільйона тонн.Нагадаємо, що від початку відкриття ринку сільськогосподарської землі у липні 2021 року в Україні вартість землі зросла на 60%. Наразі за один гектар в середньому сплачують 60,7 тисячі гривень.

Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі ухвалила рішення про застосування антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну свіжих огірків та свіжих помідорів. Ідеться про овочі з Туреччини.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit, посилаючись на офіційну інформацію, опубліковану в "Урядовому кур’єрі".Йдеться про антидемпінгове мито за ставкою від 20,1% до 26,9%, яке запроваджується на п’ять років."Після ретельного розслідування комісія визнала, що імпорт свіжих огірків і томатів із Туреччини здійснювався за демпінговими цінами", — зазначається в повідомленні.Раніше міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль зауважував, що імпорт свіжих огірків та томатів з Туреччини за демпінговими цінами ставив під загрозу не лише прибутковість українських тепличних господарств, а й саме існування галузі."Це рішення — не проти когось. Це — за справедливу конкуренцію. За те, щоб українські фермери мали рівні умови на ринку, могли інвестувати в розвиток, модернізацію, нові робочі місця", — написав він у соціальних мережах.Скаргу до міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі подали декілька українських компаній. Серед них — ТОВ "Агроконцерн", ПАТ "Зміївська овочева фабрика", ПАТ "Комбінат "Тепличний", ТОВ "Красноградська овочева фабрика" й інші.Комісія ухвалила рішення 7 липня 2025 року. Воно набирає чинності через 10 днів з дати опублікування.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що в Україні значно знизилися ціни на помідори. Головна причина — різке збільшення пропозиції продукту на ринку.

Яблука та груші нового врожаю в Україні подорожчають як мінімум на 10-15% порівняно з попереднім сезоном. Це пов’язано з втратою великої частки врожаю навесні.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit, які послалися на прогноз директора корпорації "Вінницясадвінпром" Сергія Бойчука."На цьому тлі ще гостріше постає питання захисту садівників", — зауважив він.За його словами, є розуміння, що держава зараз має багато насущних викликів, і пріоритети часто зосереджені на першочергових потребах."Однак залишати садівництво віч-на-віч із проблемами — теж не можна", — наголосив аграрій.Він запевнив, що вони зверталися і до страхових компаній, проте, на жаль, поки що вони не готові йти нам назустріч у цьому питанні."Однак ці проблеми є, тож мовчати про них не можна", — акцентував Сергій Бойчук.Він констатував, що збереження садівництва у традиційних регіонах — це більше, ніж ентузіазм окремих господарів."Необхідна системна робота: держава, науковці, фінансові інститути повинні об'єднати зусилля, щоби виробити реальні механізми підтримки, адаптації та розвитку", — підсумував директор корпорації "Вінницясадвінпром".Нагадаємо, на початку травня співвласник фермерського господарства "Макосад" (Чернівецька область) Владислав Макаренко прогнозував, що 2025 рік в Україні з погляду вегетації садів буде однозначно інший, ніж попередній. Зокрема, за його словами, прогнозується більший урожай яблука.

Будівництво тепличного комплексу площею 1,8 гектара для вирощування суниці розпочали в селі Савчине Вінницької області. Проект реалізують за підтримки державної програми "єРобота".Про це повідомили аналітики проекту EastFruit. Там зазначили, що теплицю тунельного типу будують на території фермерського господарства "Флора А.А.".Керівник господарства Андрій Каприця розповів, що на проект отримали сім мільйонів гривень грантових коштів, решту (понад три мільйони гривень) дофінансували коштом власних і кредитних ресурсів."Будемо вирощувати суницю садову. Перші ягоди очікуємо навесні наступного року", — розповів Каприця.У господарстві вже закінчили встановлювати опори, залишилося накрити теплицю плівкою та змонтувати зрошення.Угоду на збут продукції підприємство вже підписало з великими закупівельниками. У майбутньому тут планують розширити площі ще на два гектари та вирощувати овочі."Маємо чіткий план розвитку — спочатку суниця, потім овочі. Тип теплиць дозволяє це реалізувати", — розповів фермер.Програма "єРобота" передбачає компенсацію до 70% вартості проекту. Решту витрат покриває заявник."Грант дозволив закупити обладнання, каркаси та плівку. Інші витрати, зокрема, буріння свердловини, крапельне зрошення — нашим коштом", — розповів Каприця.За інформацією директора департаменту агропромислового розвитку обласної військової адміністрації Олега Сидорова, цьогоріч у Вінницькій області гранти на створення теплиць отримали три господарства. Загалом програмою вже скористались дев’ять фермерських підприємств. Загальна площа збудованих теплиць у регіоні становить понад 13,5 гектара."Це інвестиції не лише в агробізнес, а й у продовольчу безпеку області. Теплиці дозволяють захистити урожай від примх погоди та стабілізувати постачання продукції", — підсумував Сидоров.Нагадаємо, що Міністерство аграрної політики та продовольства України долучилося до програми технічної допомоги "Архітектура відновлення та реформ в Україні" (URA), яка запроваджена Європейським банком реконструкції та розвитку в партнерстві з ЄС для підтримки важливих процесів відновлення та реформ.

Міністерство аграрної політики та продовольства України долучилося до програми технічної допомоги "Архітектура відновлення та реформ в Україні" (URA), яка запроваджена Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) у партнерстві з Європейським Союзом для підтримки важливих процесів відновлення та реформ.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit."Офіс відновлення та реформ і команди підтримки відновлення та реформ уже функціонують при Кабінеті міністрів України та шести міністерствах", — констатував міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль.За його словами, це сильна професійна підтримка реформ, що вже довела свою ефективність. Відтепер така команда працюватиме і в Міністерстві аграрної політики та продовольства України."Її завдання — надання технічної допомоги в підвищенні спроможності щодо розробки та впровадження пріоритетних стратегій і програми реформ, а також формування політик у пріоритетних сферах", — наголосив міністр.Прес-служба Мінагрополітики додала, що основна діяльність команди полягає у наданні цільової експертної підтримки за напрямами:залучення інвестицій в агросектор;ефективне управління землями та водними ресурсами;розвиток зрошення;сталий розвиток харчового виробництва;сприяння аграрній торгівлі;адаптація до зміни клімату та інше.Європейська команда також підтримуватиме Мінагрополітики в процесі євроінтеграції. Зокрема, шляхом допомоги в підготовці до двосторонніх зустрічей Україна — ЄС у межах угоди про асоціацію та процесу вступу до Євросоюзу."Маємо великі очікування від цього партнерства. Сподіваюся, що до команди долучаться найкращі фахівці аграрної галузі. Тож стежте за оголошеннями про відкриті конкурси — й долучайтеся до змін", — акцентував Віталій Коваль.Програма "Архітектура відновлення та реформ в Україні" (URA) реалізується за фінансової підтримки Багатостороннього донорського  фонду стабілізації та сталого розвитку України. Учасниками фонду є Австрія, Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Латвія, Нідерланди, Норвегія, Польща, Словенія, Швеція, Швейцарія, Велика Британія, США та Європейський Союз.Нагадаємо, що в Україні триває робота над створенням національної мережі овочесховищ. В уряді вважають, що це один із кроків до формування моделі агроіндустріальної країни.

В Україні триває робота над створенням національної мережі овочесховищ. Це один із кроків до формування моделі агроіндустріальної країни.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit, які послалися на заяву міністра аграрної політики та продовольства України Віталія Коваля під час зустрічі з представниками громадського об’єднання лідерів продовольчого ритейлу UFRA.На зустрічі обговорили розвиток сучасної системи овочесховищ — критично важливої інфраструктури для стабільного ринку овочів в Україні."Унаслідок війни втрачено понад 281 тисяча тонн одночасного зберігання. Сьогодні 35% урожаю овочів не доїжджає до споживача — просто через відсутність належних умов зберігання", — наголосив міністр.Віталій Коваль також акцентував, що "овочесховища — це не просто склади". Крім усього іншого вони виконують й інші функції:можливість зберігати врожай та продавати його за найкращою ціною;інструмент для стримування інфляції;підтримка локальних селян;нові робочі місця та податки до бюджету;крок до імпортозаміщення та розвитку експорту продукції з доданою вартістю.За словами міністра, Україна рухається до моделі агроіндустріальної країни, де не сировина, а перероблена продукція формує економічну вартість."Зараз один гектар землі в Україні приносить у середньому 1 000 євро експортної виручки, а, наприклад, у Данії — це 15 000 євро", — констатував Віталій Коваль.Міністр подякував бізнесу за співпрацю, зазначивши, що системне партнерство бізнесу та держави — ключ до продовольчої стабільності України.Нагадаємо, раніше заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов розповідав, що, за попередніми оцінками, приблизно 2050 року 50% площі в Україні перебуватиме в посушливій зоні. Це суттєво вплине на стан сільського господарства в країні та матиме інші негативні наслідки.

Аграрії дев’яти областей України розпочали збирання ранніх зернових і зернобобових культур, намолотивши 865,7 тисячі тонн із площі 331,9 тисячі гектарів проти 188 тисячі тонн із 74 тисячі гектарів тижнем раніше.Про це повідомили в Міністерстві аграрної політики та продовольства України.Там надали такі дані:пшениці — обмолочено 107,4 тисячі гектарів, намолочено — 277,8 тисячі тонн;ячмінь — обмолочено 176,6 тисячі гектарів, намолочено — 501,2 тисячі тонн;горох — обмолочено 47,2 тисячі гектарів намолочено — 83,8 тисячі тонн."Лідер зі збору зернових і зернобобових Одеська область. Загалом жнивують уже дев’ять областей", — розповіли у відомстві.Зокрема:Одеська область — обмолочено 175,8 тисячі гектарів, намолочено — 516,2 тисячі тонн;Миколаївська область — обмолочено 119,7 тисячі гектарів, намолочено — 276,7 тисячі тонн;Дніпропетровська область — обмолочено 17,7 тисячі гектарів, намолочено — 37,2 тисячі тонн.Сільгосптоваровиробники Миколаївської, Одеської, Запорізької та Херсонської областей зібрали вже 71,6 тисячі тонн ріпаку, який обмолочений на площі 46 тисяч гектарів.Для порівняння, станом на 5 липня 2024 року в Україні жнивували аграрії дванадцяти областей, які намолотили 3,7 мільйона тонн нового врожаю із 1 154,3 тисячі гектарів, зокрема, пшениці 1,62 мільйона тонн із 482,2 тисячі гектарів, ячменю 1,56 мільйона тонн із 402,7 тисячі гектарів, гороху — 166,4 тисячі тонн із 82 тисячі гектарів, ріпаку — 285,9 тисячі тонн із 186,9 тисячі гектарів, сої — 0,3 тисячі тонн із 0,2 тисячі гектарів.Нагадаємо, 3 червня цього року міністр аграрної політики Віталій Коваль заявив, що в Україні через заморозки та відносну посуху очікується "складний сезон". За найбільш песимістичними оцінками, цьогоріч врожай зернових може знизитися на 10%.

Уже впродовж тривалого часу українці споживають переважно китайський часник. Українського часнику в нас немає та не буде. І це зовсім не через погоду — в Україні досі критично мала кількість професійних виробників часнику.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit, посилаючись на комерційного директора "Ван Дайк Технікс" Андрія Марущака. Його компанія спеціалізується на професійних рішеннях для зберігання овочів і перероблення ягід, фруктів, овочів."Зараз ми запускаємо систему зберігання часнику, який збиратимуть приблизно на початку липня. Часник в Україні всі вирощують озимий", — зазначив він.При цьому аграрій висловив переконання, що українського часнику в Україні немає та не буде найближчим часом."І це зовсім не через погоду — в Україні критично мала кількість професійних "вирощувачів" часнику. Їх можна порахувати на пальцях однієї руки", — розповів Андрій Марущак.Також він додав, що в Україні до цього часу критично мало потужностей для професійного зберігання часнику. Але не це основна проблема."Українці ще довго їстимуть китайський часник, хоча у нас є чимало хороших сортів, але в Україні немає належної кількості насіннєвого матеріалу. Зрештою, і площі є, і фермерів, які бажають вирощувати саме часник, теж удосталь. Однак тут потрібно дуже ретельно до всього підходити", — вважає фахівець.Він констатував, що для часнику потрібна спеціалізована техніка, а вона коштує грошей і підходить тільки для вирощування цієї культури."Так, часник коштує дорожче за картоплю, але варто враховувати, що врожайність картоплі — 40 тонн з гектара, а часнику — приблизно сім тонн", — зауважив експерт.За його словами, вирощувати часник — це насправді дорога справа, розрахована, швидше, на дрібних фермерів, які вирощують його, скажімо, на 20 гектарах."Однак 100 гектарів часнику — це вже космічний масштаб для України", — наголосив Андрій Марущак.Нагадаємо, в січні цього року аналітики зазначали, що в Україні ціни на часник досягли рекордно високих показників. І здешевшання навряд відбудеться, адже немає достатніх запасів продукту.

Компанія "ФруТек" першою в Україні сертифікувала посадковий матеріал сортів лохини. Вони належать до сортів суспільного надбання.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit. Вони зазначили, що, зокрема, сертифіковано сорти "Дюк", "Блюкроп", "Блюголд", "Чендлер", "Нельсон" та "Еліотт" у категорії "вихідний матеріал".В асоціації "Укрсадпром" пояснили, що це перша така сертифікація, проведена відповідно до чинного законодавства."Чинна редакція закону України "Про охорону прав на сорти рослин" передбачає можливість внесення до Реєстру сортів рослин, придатних для розповсюдження сортів громадського надбання в Україні", — зауважили в асоціації.Там уточнили, що сорти суспільного надбання — це сорти, правова охорона на які припинилася, завершилася або ніколи не надавалася країнами-членами Міжнародної спілки з охорони прав на нові сорти рослин (UPOV).Заявку на включення до реєстру такого сорту може подати будь-який охочий, при цьому заявник офіційно реєструється як такий, що підтримує сорт."Згідно із законодавством країн ЄС, після включення сорту до реєстру будь-хто має право на вирощування посадкового матеріалу та введення його в обіг", — додали в асоціації "Укрсадпром".Нагадаємо, наприкінці червня аналітики повідомляли, що в Україні суттєво впали ціни на лохину. Головна причина — стрімке зростання обсягів пропозиції цієї ягоди.

У межах Борозенської сільської територіальної громади Бериславського району Херсонської області зафіксовано масове розмноження небезпечного багатоїдного шкідника — сарани, зокрема, італійського пруса.Про це повідомили в Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів (Держпродспоживслужбі) в Херсонській області."Виявлено пошкодження посівів соняшнику. Причиною поширення фітофагу стали сприятливі погодні умови – висока температура повітря та тривала посуха", — йдеться в повідомленні.У відомстві додали, що на території Борозенської сільської територіальної громади Бериславського району Херсонської області введено особливий режим захисту рослин. Здійснюються всі необхідні заходи щодо локалізації та ліквідації вогнищ надпорогової чисельності саранових.Фахівцям агропідприємств Херсонщини, Миколаївщини, Запоріжжя та Дніпропетровщини надано такі рекомендації:термінові обстеження необхідно проводити насамперед на занедбаних сільськогосподарських угіддях, пасовищах, неугіддях, луках, узбіччях доріг особливо в ранкові або вечірні години, коли саранові перебувають на рослинах у стані відносного спокою;за перевищення порогу шкідливості (2-5 екз./м² для італійського пруса; 10-15 екз./м² для нестадних саранових) застосовувати дозволені інсектициди відповідно до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів;за необхідності застосувати хімічний обробіток, при цьому попередивши органи місцевого самоврядування, власників пасік про час і місце проведення обприскування (вказати назву, ступінь і термін дії токсичності препарату); обробки необхідно проводити в тиху, безвітряну погоду в ранішні та вечірні години, завчасно попереджаючи власників пасік."До роботи з пестицидами допускаються лише ті особи, які пройшли навчання з питань безпечного поводження з пестицидами та мають посвідчення про право роботи з пестицидами", — зазначили в Держпродспоживслужбі.Там підсумували, що в разі виявлення осередків саранових (італійської, марокканської, перелітної чи азійської сарани) варто негайно повідомляти територіальний орган Держпродспоживслужби у вашому регіоні для оперативного реагування та запобігання поширенню шкідника.Нагадаємо, що, за попередніми оцінками фахівців, приблизно 2050 року 50% площі в Україні перебуватиме в посушливій зоні. Це суттєво вплине на стан сільського господарства в країні та матиме інші негативні наслідки.

За попередніми оцінками, приблизно 2050 року 50% площі в Україні перебуватиме в посушливій зоні. Це суттєво вплине на стан сільського господарства в країні та матиме інші негативні наслідки.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit, які послалися на заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Михайла Соколова. За його словами, просто шляхом No-till чи Strip-till проблему не вирішити."За наявного балансу води з нормою поливу у два кубічних метри на гектар можна буде поливати лише чотири мільйони гектарів", — зазначив він.Аграрій додав, що 11 мільйонів гектарів просто неможливо буде використовувати."Якщо ми розпочнемо скорочувати виробництво, це буде не лише наша проблема як бізнесу та країни, а й світова проблема. І, можливо, вона буде гіршою, ніж кліматичні проблеми", — зауважив Михайло Соколов.На його думку, основний фокус має бути на середніх виробниках, які обробляють від одного до десяти тисяч гектарів.При цьому заступник голови Всеукраїнської аграрної ради зауважив, що не всі адаптивні підходи доступні для цієї категорії."Якщо ми хочемо мати практичний вплив на сільське господарство, то повинні щось пропонувати аграрію, що йому покращить життя і збільшить його врожаї", — наголосив експерт.Нагадаємо, раніше голова громадської спілки "Укрсадвинпром" Володимира Печка розповідав, що через заморозки в Україні під загрозою перебував урожай плодових дерев, особливо абрикос. Найбільше весняний мороз уразив три регіони.