На Одещині провели експеримент із вирощування бавовника: які результати

На Одещині завершують другий рік експерименту з вирощування бавовнику. Цю культуру фермери разом із науковцями випробовують у різних кліматичних умовах, щоб оцінити її потенціал для українського аграрного ринку.

Про це повідомило "Суспільне" з посиланням на голову депутатської групи "Аграрії Одещини" в Одеській обласній раді, фермерку Аллу Стоянову.

"Ми розуміли, що на нас чекають сильні зливи, тому вирішили зібрати врожай на три тижні раніше, ніж планувалося. Ми просто не могли дозволити собі втратити якість сировини, особливо через можливі дощі", — пояснила вона.

Фермерка зазначила, що на полях залишилося декілька коробочок бавовника, які ще не встигли розкритися через похолодання. Однак у планах фермерів — використати технології десикації, щоби прискорити процес дозрівання.

Стоянова також додала, що зібрані партії бавовни вже відправлені до лабораторій в Узбекистані для аналізу, оскільки в Україні ще немає відповідних умов, де можна було би перевірити якість волокна.

"Це дуже важливо для нас, оскільки в Україні досі немає можливостей для аналізу якості волокна, зокрема щодо придатності до виготовлення оборонних матеріалів чи текстилю", — зауважила вона.

Минулого року аграрії на Одещині випробували лише чотири сорти бавовника. Вже цього року їхня кількість збільшилася до 22. Як зазначила Стоянова, вибір сортів став більш різноманітним, адже враховували досвід минулого року.

"Минулого року сорти, які ми обирали, були середньопізні та пізні, і тому бавовник розкривався пізніше, ніж ми очікували. Цього року ми додали болгарські сорти, і вони показали дуже гарні результати. Розкрилися значно раніше, і, хоча ми зібрали врожай раніше, ніж планували, для болгарських сортів це був вчасний збір", — розповіла фермерка.

Одним із ключових моментів, на які звернули увагу, став також різний потенціал волокна. За словами Стоянової, навіть якість волокна в болгарських сортах вища, що сприяло кращому результату. На міжнародній конференції з бавовнику, де брали участь представники Болгарії та Узбекистану, обговорювалися перспективи селекції для українських умов.

Один із найбільших викликів, з яким стикнулися фермери цього року — це відсутність опадів. З початку літа на Одещині не було дощів понад два місяці. Однак, як розповіла Стоянова, бавовник доволі добре витримав посуху, навіть у тих ділянках, де не було зрошення.

"Ми висадили частину сортів без зрошення під природні опади, і, на наше велике здивування, вони витримали посуху і дали непоганий врожай. Без зрошення ми отримали до тонни з гектара, а якість волокна була значно кращою", — зазначила фермерка.

Водночас на зрошуваних ділянках врожайність виявилася вищою: отримали 2,6 тонни з гектару. Це показник, який дає можливість говорити про потенціал цієї культури за оптимальних умов, додала Стоянова.

"Держава вперше дозволила завезення насіння бавовнику, що було заблоковано до цього часу. Окрім того, прийняті два закони, які дозволяють вирощувати бавовник в Україні та сприяють розвитку селекції", — пояснила вона.

Фермерка зазначила, що Україна активно працює над створенням власних сортів, зокрема на базі Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства в Одеській області. Вже наступного року планується висадити перші поля з українськими сортами бавовнику. Держава також надає фінансову підтримку аграріям, що займаються вирощуванням бавовника.

"Цього року Міністерство аграрної політики надає державну підтримку у розмірі 10 тисяч гривень на гектар для тих, хто вирощує бавовник. Це значна допомога, хоча вона й не покриває всіх витрат. Проте, враховуючи нинішні умови війни, ця сума є досить важливою", — зауважила Стоянова.

Попри те, що вирощування бавовника в Україні перебуває на початковому етапі, Стоянова впевнена, що з часом Україна може стати одним з лідерів у виробництві цієї культури.

"Зважаючи на наші родючі землі, Україна має великий потенціал стати одним із провідних виробників бавовнику у світі. Це, безумовно, вплине не тільки на текстильну промисловість, але й на стратегічну безпеку держави, адже бавовна є важливим компонентом для виробництва боєприпасів", — підсумувала вона.

Завдяки цьому експерименту Україна має шанс не лише забезпечити свої оборонні потреби, але й створити новий важливий напрямок в аграрному секторі, який стане основою для майбутнього. Наступні кроки — це збереження та розвиток наукової бази, впровадження інноваційних технологій і розширення площ під бавовником.

На думку Стоянової, країна може забезпечити потреби оборони лише за допомогою значної кількості бавовняних плантацій, що розвиватимуться у найближчі роки.

Нагадаємо, що в Україні запустили новий фінансовий інструмент для аграріїв — аграрні ноти. Нововведення узгодили з головою Національної комісії з цінних паперів і фондового ринку Русланом Магомедовим.