# Зернова угода

На прохання України до країн Європейського Союзу про дозвіл на збільшення експорту зерна через Європу Польща та Румунія відповіли відмовами. Вони не готові розширювати транзит через власні обмеження.Про це повідомили журналісти видання Politico, які послалися на власні джерела в Брюсселі."Занепокоєння європейських фермерів дедалі сильніше впливають на рішення країн ЄС щодо українського зерна. Водночас блокада Чорного моря створює для України серйозні проблеми з експортом і може позначитися навіть на наступному врожаї", — зазначили аналітики.Вони констатували, що Україні необхідно вивозити мільйони тонн зерна, оскільки російські атаки на порти та судна тривають уже третій місяць.Цього тижня міністр сільського господарства України Тарас Висоцький прибув до Брюсселя. Він закликав країни ЄС збільшити можливості для транспортування української аграрної продукції через Європу, а також попросив виділити 1,1 мільярда євро на покриття додаткових витрат на перевезення.За його словами, українські фермери вже відчувають гостру нестачу коштів. Якщо вони не зможуть продати зібраний урожай, їм буде складно профінансувати посівну наступного сезону.Країни, які мають важливу інфраструктуру для транспортування та зберігання зерна, не готові суттєво розширювати її використання для українського експорту.У Румунії наголосили, що інтереси власних фермерів залишаються пріоритетом. Міністр сільського господарства країни Барна Танчош заявив, що поєднання великого обсягу українського зерна та низького рівня води в Дунаї вже створює додаткове навантаження на румунські порти. Через це румунські фермери стикаються зі складнощами під час реалізації власної продукції.Водночас Бухарест намагається покращити логістику. Минулого місяця Румунія підписала з Україною меморандум, який передбачає спрощення проходження кордону та посилення залізничного сполучення.Однак Танчош зазначив, що країна фізично не може подвоїти кількість потягів або пропускну спроможність автомобільних і залізничних шляхів та портів.Польща також не планує збільшувати транзит української аграрної продукції. Речниця польського Міністерства інфраструктури Анна Шуманська заявила, що відомство "не має наміру вносити будь-які зміни, спрямовані на збільшення транзиту української сільськогосподарської продукції".За оцінкою Висоцького, наразі європейськими залізничними, автомобільними та річковими маршрутами вдається вивозити менше половини українського експорту. Якщо проблеми з експортом збережуться, то в Україні цього року може залишитися до 35 мільйонів тонн зерна."Це створює проблему не лише для нинішнього врожаю. Нереалізоване зерно та олійні культури накопичуватимуться, а фермери не отримуватимуть грошей, необхідних для посіву озимих культур", — пояснили аналітики.Український міністр Тарас Висоцький попередив: якщо ситуація не зміниться до весни, площі посівів можуть скоротитися на 35-40%.Нагадаємо, що за вересень вдалося експортувати близько двох мільйонів 400 тисяч тонн сільськогосподарської продукції. Це складає лише 46% запланованого експорту України..

За вересень вдалося експортувати близько двох мільйонів 400 тисяч тонн сільськогосподарської продукції. Це складає лише 46% запланованого експорту України.Про це повідомив міністр аграрної політики України Тарас Висоцький під час спілкування з журналістами в п’ятницю, 2 жовтня.За його словами, зернових експортували 300 тисяч тонн — це 38% потенційно необхідного експорту; олійних — 444 тисяч тонн, це 83% потенційно необхідного експорту. олія — 311 тисяч тонн, це 64% потенційно необхідного експорту, шроти — 280 тисяч тонн, 46% потенційно необхідного експорту."Частка зерна є меншою, а загальна частка — 46%. Оці 46% фактично з 20 вересня не змінювалися, якщо брати перші 20 днів. Тобто ми досягаємо того, що прогнозували, що до 45-50% — це об'єктивний максимум в межах поточних шляхів", — заявив Висоцький.Він також додав, що за допомогою залізничних шляхів Україна експортує близько одного мільйона тонн сільськогосподарської продукції."Два основні шляхи збільшення експорту — дунайський і залізниця", — зазначив український міністр.Раніше Тарас Висоцький повідомляв, що через двомісячну зупинку експорту з глибоководних портів Великої Одеси Україна не може вивезти понад половину свого збіжжя."Це близько 30 мільйонів тонн збіжжя", — констатував тоді міністр аграрної політики України.Нагадаємо, 20 вересня стало відомо, що Туреччина надіслала Росії й Україні пропозиції щодо деескалації ситуації в Чорному морі. При цьому в Анкарі визнали, що за теперішніх обставин складно досягнути результату, тим паче тривалого..

Якщо брати до уваги найближчу перспективу, то Україна не очікує на морське перемир’я з Росією. Москва щоразу відхиляє всі пропозиції щодо припинення вогню.Про це заявив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час спілкування з журналістами в Брюсселі, його цитує видання Bloomberg.За його словами, Україні потрібне перемир’я, щоби відновити експорт зерна в Чорному морі. Проте на теперішній момент сподіватися на це марно."На жаль, зараз складно уявити якісь позитивні рішення з цього питання. Це стосується перспективи в декілька місяців", — акцентував Висоцький.На його думку, Україна має бути готова до того, що ця ситуація залишиться критичною. Принаймні зараз Київ шукає альтернативні шляхи для розв’язання складної ситуації.Міністр додав, що Україна отримала від партнерів інформацію про те, що Росія відкинула всі пропозиції щодо перемир’я в Чорному морі навіть за посередництва відносно нейтральних країн світу."Усі можливі варіанти випробували, жодних результатів наразі немає", — підсумував Тарас Висоцький.Раніше Україна вже пропонувала негайне припинення вогню на Чорному морі, але Росія не демонструє готовності погодитися та продовжує знаходити причини для відмови.Крім того, 51 країна-член ООН спільно закликала Росію погодитися на повне, негайне та безумовне припинення вогню, наголосивши, що Україна ще в березні 2025 року погодилася на такий крок. Щоправда, в Кремлі й надалі ігнорують такі пропозиції світової спільноти, продовжуючи демонструвати свою агресивну суть.Нагадаємо, що під час зустрічі українського й американського президентів Володимир Зеленський погодився на пропозиції Дональда Трампа щодо відновлення безпеки на морі та захисту енергооб'єктів..

Туреччина надіслала Росії й Україні пропозиції щодо деескалації ситуації в Чорному морі. При цьому в Анкарі визнали, що за теперішніх обставин складно досягнути результату, тим паче тривалого.Про це заявив міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан в інтерв’ю NTV.Він зазначив, що Анкара надіслала українській і російській сторонам пропозиції щодо деескалації в Чорному морі та чекає на відповідь. Водночас не уточнив деталей цих пропозицій."Дещо складно досягнути тривалого результату. Чи ми продовжимо війну, руйнівний характер якої всі сторони достатньо усвідомлюють і яка зараз поступово згасає, чи ми знайдемо розумний компроміс і скажемо: "Не знищуймо більше одне одного"?" — зауважив турецький міністр.Очільник дипломатичного відомства Туреччини акцентував, що його країна надіслала пропозицію обидвом сторонам і чекає на відповідь."Ми бачимо, що якщо зерно, зібране з полів, не потрапить на світові ринки, в багатьох країнах виникнуть проблеми з продовольчою безпекою", — застеріг Фідан.Міністр нагадав, що 2022 року за сприяння Туреччини й ООН Росія й Україна домовилися про розблокування чорноморських портів і безпечний експорт українського зерна."Насправді декілька років тому ми уклали угоду, яку згодом порушили, але, попри це, існувала фактична система, що функціонувала, — сторони не втручалися. Однак зараз вони активно втручаються", — зазначив турецький посадовець.Він конкретизував, що Росія й Україна, зокрема, атакують порти та всі види морської діяльності, і цей поцес, який став уже постійним, заважає досягненню домовленостей."Чесно кажучи, ми намагаємося довести цю справу до логічного завершення. У цьому випадку важко узгодити позиції сторін, спираючись на уроки, отримані під час реалізації попередньої угоди", — підсумував Хакан Фідан.Нагадаємо, минулого четверга в турецькій вантажній компанії T&O Denizcilik заявили, що подають позов на Україну до Міжнародного кримінального суду. Це пов’язано з атакою дрона на судно біля порту Новоросійська, яка відбулася ще 21 липня..

Україна експортувала 486 тисяч тонн зернових і зернобобових культур, що на 1,51 мільйона тонн менше, ніж за цей же період минулого року. Такими є показники від початку нового сільськогосподарського сезону.Про це повідомила прес-служба Міністерство аграрної політики та продовольства України.У відомстві зазначили, що найбільше експортовано кукурудзи — 309 тисяч тонн, що на 691 тисячу тонн (69,1%) менше, ніж торік.Там додали, що пшениці відвантажено 172 тисячі тонн — на 560 тисяч тонн (76,5%) менше тогорічного обсягу.Експорт ячменю склав дві тисячі тонн — на 252 тисячі тонн (99,2 %) менше порівняно з тогорічним показником.Натомість на теперішній момент жита українські аграрії наразі не експортували зовсім.У міністерстві також констатували, що експорт борошна складає 1,7 тисячі тонн — на одну тисячу тонн (37,0%) нижче торішнього показника.Раніше міністерство сільського господарства США знизило в липневому прогнозі для України очікування щодо виробництва пшениці 2025-2026 років на один мільйон тонн порівняно з прогнозом у червні – до 22 мільйонів тонн (на 4,35%).Водночас президент Української зернової асоціації Микола Горбачов прогнозує, що 2025-2026 років Україна зможе виростити 83 мільйони тонн зернових і олійних культур, що на 5,5% більше, ніж попереднього року, коли зібрали 78,7 мільйона тонн.Нагадаємо, що від початку відкриття ринку сільськогосподарської землі у липні 2021 року в Україні вартість землі зросла на 60%. Наразі за один гектар в середньому сплачують 60,7 тисячі гривень.

Судно з 20 тисячами тонн українського зерна на борту прибуло до Туреччини в межах ініціативи Всесвітньої продовольчої програми Організації Об’єднаних Націй. Йдеться про підтримку регіонів, постраждалих від кризи, зокрема, це зерно призначене для Сирії.Про це повідомило видання Hürriyet Daily News."Ми вітаємо судно Brave Commander, символ міжнародної солідарності та швидких гуманітарних дій у нашому прагненні подолати голод у світі", — зазначив голова представництва Всесвітньої продовольчої програми в Туреччині Стівен Кахілл.Зазначається, що судно Brave Commander під прапором Бейрута прибуло до порту Торос у північній провінції Самсун.На борту судна, яке раніше брало участь у Чорноморській зерновій ініціативі, 20 тонн українського зерна. З них п'ять тисяч тонн доправлять у межах програми Всесвітньої продовольчої програми в Сирію.Виконувач обов'язків заступника губернатора Самсуна Кемаль Йилдиз привітав доставлення зерна як символ глобальної солідарності."Це вантаж відображає спільну совість і зобов'язання людства допомагати нужденним", — сказав він.Йилдиз висловив гордість за лідерство Туреччини у постачанні продовольства в межах програми ООН і її постійний внесок із моменту створення програми.Він також закликав до відновлення глобальної єдності у розколотому світі, посилаючись на кризи в Газі, Судані та Ємені.Нагадаємо, що в серпні минулого року Туреччина ратифікувала угоду про вільну торгівлю з Україною. Основні сфери співпраці — чорна металургія, машинобудування, енергетика, автомобілебудування та зерно.

Колишній прем'єр-міністр Румунії та кандидат у президенти Віктор Понта висунув ідею про припинення експорту українського зерна через румунську територію. Він заявив, що спробує просунути її на законодавчому рівні.Слова румунського політика наводить агенція Reuters. Журналісти цитують Понту, який заявив, що бажає припинити експорт українського зерна через чорноморські порти Румунії, щоби "захистити місцевих фермерів".Окрім того, він пообіцяв "захистити" сусідню країну Молдову, якщо на неї нападе країна-агресорка Росія.Журналісти зауважили, що за три роки після повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну Румунія допомогла експортувати близько 29 мільйонів тонн українського зерна через свій чорноморський порт Констанца, ставши "головним альтернативним маршрутом" експорту для України."Останніми роками проводили політику надання переваги українському зерну в плані доступу до портових потужностей на шкоду румунському зерну, й румунські фермери сильно постраждали від цього", — сказав Понта.Водночас він заявив, що підтримає інші заходи, які вже застосовує влада Румунії для підтримки України, включно з транзитом зброї та навчанням українських пілотів.Варто зауважити, що Віктор Понта є політиком-центристом, який загалом підтримує Україну. Однак у питанні транзиту зерна дотримується іншої позиції.Наприкінці 2024 року у першому турі голосування на президентських виборах в Румунії неочікувано переміг кандидат від ультраправих Келін Джорджеску. Він здобув 23% голосів, хоча за результатами передвиборчих опитувань вважався малоймовірним претендентом на перемогу.Однак за два дні до запланованого другого туру Конституційний суд Румунії анулював результати першого туру. Причиною стали повідомлення про втручання Росії у вибори, зокрема, через соціальні мережі.Нагадаємо, наприкінці березня посол України у Великій Британії та колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний заявив, що йому телефонували представники Румунії та просили не розповідати про падіння російських дронів на їхній території..

Велика Британія найближчим часом передасть Україні базу даних для відстеження та припинення крадіжки зерна з окупованих Росією українських регіонів. Її розробили фахівці в Лондоні.Про це повідомили на сайті уряду Великої Британії. Там зазначили, що Україна, яка залишається основним постачальником сільськогосподарської продукції, має вирішальне значення для глобальної продовольчої безпеки."Базу даних Україні передасть міністр охорони довкілля найближчими тижнями", — йдеться в повідомленні.В уряді додали, що база розроблена "з використанням передових наукових досягнень для визначення місць вирощування та збирання зерна". Країна розробила її після того, як Україна звернулася до країн "Великої сімки" з проханням допомогти відстежити вкрадене зерно з українських полів, які перебувають під контролем Росії. Як відомо, його потім перемарковують і продають третім країнам.Експерти стверджують, що нову схему відстеження переміщення зерна запустять у межах договору про 100-річне партнерство між Україною та Великою Британією, підписання якого очікують під час візиту прем'єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера до Києва, що розпочався в четвер, 16 січня.Нагадаємо, що сьогодні премʼєр-міністр Великої Британії Кір Стармер прибув до України. Він зустрінеться з президентом Володимиром Зеленським..

Після інавгурації новообраного президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа відбудеться його зустріч з українським колегою Володимиром Зеленським. Тоді й пройдуть важливі міждержавні переговори. Про це президент Володимир Зеленський сказав під час спілкування з журналістами на Третій міжнародні й конференції з продовольчої безпеки Grain from Ukraine ("Зерно з України"). "Я не знаю, коли відбудуться зустрічі, у мене немає дати. Це залежить від багатьох речей — не тільки від графіків, а й від легітимності проведення відповідних зустрічей. Якщо ми хочемо зустрічі, на яких розв’язуються якісь питання, то для цього мають бути відповідні законодавчі можливості, пройдена інавгурація. Якщо матимемо якісь підготовчі зустрічі, то вони можуть бути ще до інавгурації", — зазначив Зеленський. Він додав, що переговорний процес на рівні команд триває. Президент акцентував, що нині багато сил намагаються не допустити міцного союзу між Києвом і Вашингтоном. "Нам дуже важливо до всіх цих зустрічей, які дуже важливі для України, не дати можливість тим чи іншим хвилям, оточенням посварити Президента України та обраного президента США. Це дуже важливо, тому що охочих дуже багато. Росія не зацікавлена, щоби цей союз був міцним і взагалі був", — наголосив Зеленський. Він також розповів, що за час роботи нашої програми «Зерно з України» вже 20 мільйонів людей вдалося врятувати від голоду. І це тільки завдяки одній нашій гуманітарній програмі. В цілому український експорт продовольства забезпечує 400 мільйонів людей у 100 країнах. "Україна є одним із найбільших світових донорів продовольчої безпеки. І ми зберігаємо це наше значення попри повномасштабну війну. Тому так важливо, щоби ми й надалі були разом у захисті продовольчої безпеки, безпеки маршрутів постачання продовольства та інших критичних експортних товарів", — зауважив український президент. Він підсумував, що цією війною проти України Росія показала, що у світі немає країн, які були би насправді далекими одна від одної. Все у світі зараз повʼязане. "Ми всі однаково зацікавлені, щоб ніхто у світі не воював проти продовольства", — зазначив Володимир Зеленський. Нагадаємо, що сьогодні в Україні вшановують пам'ять жертв Голодоморів. Це щорічне відзначення в четверту суботу листопада. На всій території Україні о 16:00 запалюють символічні "Свічки пам’яті". Про цю дату також згадав у своїх соціальних мережах президент України Володимир Зеленський, який долучився до згадки про неї разом із дружиною Оленою Зеленською..

Україна та Росія провели таємні переговори 2022 року. Вони відбувалися після початку повномасштабної війни та стосувалися, зокрема, "зернової угоди". Про це розповів міністр оборони України Рустем Умєров в інтерв'ю The Washington Post заявив. Він зазначив, що в результаті переговорів сторони досягнули згоди щодо гуманітарного коридору. Це дозволило вивезти з окупованих Росією українських територій близько 400 тисяч людей. Також у результаті такого непрямого діалогу Україна та Росія погодили обмін військовополоненими, політв'язнями та пораненими солдатами. При цьому, як розповів міністр оборони України, підсумком таких переговорів стала й "зернова угода", яка дозволила експортувати українське зерно Чорним морем. Згодом її порушила Росія. Умєров запевнив, що США "завжди були в курсі" цих контактів, оскільки Україна постійно проводила консультації з усіх напрямків. Як відомо, навесні 2022 року українська та російська делегації вели переговори щодо умов для завершення війни. Вони проходили у Білорусі та Туреччині. Росія, зокрема, вимагала, щоб Україна відмовилася від вступу до НАТО, а також хотіла значного послаблення української армії. Ті переговори до конкретних рішень не призвели. Нагадаємо, декілька днів тому міністр оборони Рустем Умєров заявляв, що Україна домовилася з Німеччиною про негайне посилення системи протиповітряної оборони. Таким чином вдається досягати конкретних кроків для захисту цивільного населення та критичної інфраструктури..

Збитки України внаслідок привласнення країною-агресоркою Росією зерна складають понад 30 мільярдів гривень.  Про це повідомив начальник Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора Юрій Бєлоусов на конференції United for Justice: Accountability for the Attacks against Civilian Objects -- Об’єднані заради справедливості. За словами посадовця, наразі РФ намагається позбавити українців засобів до існування: намагається вкрасти зерно, а якщо не вдається, то знищити його. На сьогодні збитки, які Україна отримала через привласнення Росією зерна, попередньо сягають понад 30 мільярдів гривень. "Ми виділили два періоди атак Росії на агропромислову інфраструктуру, що мають прив’язку до "зернової угоди". До її підписання обстріли здійснювалися з артилерійських систем в прифронтових зонах: найбільше уражених об’єктів у Миколаївській (59) та Херсонській (78) областях. Після того, як Україна відмовилася від загрозливих умов країни-агресора, масштаби ударів почали розширюватися. У першу чергу ціллю стала Одеса та Одеська область, яка має найбільш потужну і розвинену інфраструктуру", -- наголосив Бєлоусов. Він зауважив, що з того часу Росія стала використовувати великий діапазон абсолютно різних засобів ураження. Так, ворог б'є по агропромисловій інфраструктурі "шахедами", "Іскандерами", ракети тактичної авіації та ракети морського та наземного базування. "Враховуючи масштаби таких злочинів, однозначно як мінімум простежується злочин проти людяності, у більш широкій перспективі -- один з елементів геноциду, який пов’язаний зі створенням умов для фізичного знищення нації. Йдеться про позбавлення нації умов для виживання, адже ми знаємо, який потенціал має зерно", -- додав Бєлоусов. Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський повідомляв, що за рік роботи морського коридору з українських портів вивезли 70 мільйонів тонн вантажів до країн Азії, Африки, Європи та Америки..

Україна не погодиться на повернення до умов, які були в рамках першого зернового коридору. При цьому в Туреччині не полишають сподівань відновити його роботу. Таку заяву в ефірі телемарафону зробив посол України у Туреччині Василь Боднар. "Те, що ми створили свій власний коридор (у Чорному морі, — ред.), стимулює партнерів прокладати інші маршрути. Я хотів би нагадати, що кораблі проходять територіальними водами Румунії, Болгарії та Туреччини, а зараз йде мова про створення більш безпечного маршруту", — сказав посол. За словами Боднара, єдине, що не влаштовує офіційний Київ — це повернення до умов, які були прописані в угоді першого зернового коридору. "Ніякого контролю, ніяких обстежень суден, які йдуть з українських портів, бути не може. Ми на це ніколи не погодимось", — заявив він. Василь Боднар також наголосив, що ці переговори — частина підготовки до Конференції з продовольчої безпеки, яка пройде у Туреччині наприкінці серпня. Нагадаємо, речник Військово-морських сил Збройних сил України Дмитро Плетенчук заявив у січні, що українським зерновим коридором на той час пройшли вже 500 суден. Його робота фактично вийшла на потужності до повномасштабного вторгнення Російської Федерації..

Зниження цін на пшеницю пов'язане зі збором урожаю в північній півкулі Землі, зокрема, в Україні. Тож світовий індекс цін на зернові знизився у червні. Про це повідомила Продовольча та сільськогосподарська організація ООН. Там зазначили, що індекс цін на зернові в червні в середньому становить 115,2 пункту, що на 3% нижче за травень і на 9% нижче за червень 2023 року. Організація спрогнозувала кращі перспективи виробництва в деяких основних країнах-експортерах, зокрема, в Казахстані й Україні. А ще зниження цін відбулося завдяки тимчасовій забороні на імпорт з боку Туреччини. Експортні ціни на кукурудзу також знизилися в червні — завдяки збиранню врожаю в Аргентині та Бразилії та більшим посівним площам цієї культури в США. Серед інших зернових у червні також знизилися світові ціни на ячмінь і сорго. Індекс на рис у червні продемонстрував помірне зниження. У цілому Індекс продовольчих цін у червні 2024 року склав 120,6 пункту та не змінився відносно травня: зростання індексів цін на рослинну олію, цукор і молочні продукти врівноважило зниження індексу цін на зернові, тоді як індекс цін на м'ясо майже не змінився. Нагадаємо, макроекономічний і монетарний огляд НБУ липня 2024 року засвідчив, що у травні в Україні споживча інфляція пришвидшилася на 3,3%, проте залишалася нижчою за траєкторію прогнозу Національного банку України. Річна інфляція сягає 5,0%..

У Міністерстві оборони Туреччини поінформували про те, що міністр оборони України Рустем Умєров перебував з візитом в Анкарі 14 травня. Під час переговорів ішлося, зокрема, про безпеку судноплавства в Чорному морі. Про це повідомило видання Cumhuriyet. Радник із питань преси та зв'язків із громадськістю міноборони Туреччини Зекі Актюрк відповів на запитання журналістів про те, що обговорювалося під час візиту міністра оборони України до Анкари. "Ми висловили нашу підтримку незалежності та територіальній цілісності України, ми переконані в необхідності запобігання напруги в Чорному морі, висловлюємо прихильність безкомпромісному виконанню Конвенції Монтре та готові докласти зусиль із відновлення Чорноморської зернової ініціативи", — зазначив він. За його словами, зустріч пройшла "в дуже теплій і конструктивній атмосфері та сприяла подальшому зміцненню наших відносин". У квітні ЗМІ повідомляли, що Україна та Росія спільно з Туреччиною два місяці вели переговори про угоду щодо безпеки судноплавства в Чорному морі, яку мали оголосити наприкінці березня. Як відомо, після повномасштабного вторгнення на тлі морської блокади українських чорноморських портів з боку Росії в липні 2022 року Туреччина й ООН допомогли укласти Чорноморську зернову ініціативу. У її межах Україна змогла безпечно експортувати Чорним морем майже 33 мільйони метричних тонн українського зерна так званим "зерновим коридором". Але в липні 2023 року Росія вийшла з угоди, заявивши, що її вимоги так і не виконали. Турецька сторона після цього неодноразово виступала за відновлення "зернового коридору" за участі Росії. Своєю чергою, Україна змогла налагодити власний маршрут. Нагадаємо, в березні постпред України при ООН Сергій Кислиця заявив на засіданні Ради Безпеки, що окупанти намагаються зірвати функціонування морського коридору, який створили Військово-морські сили України після виходу Росії з Чорноморської зернової ініціативи. Для цього вони обрали Одесу однією з головних цілей для авіаударів..

Окупанти намагаються зірвати функціонування морського коридору, який створили Військово-морські сили України після виходу Росії з Чорноморської зернової ініціативи. Для цього вони обрали Одесу однією з головних цілей для авіаударів. Про це повідомив "Укрінформ" із посиланням на заяву постпреда України при ООН Сергія Кислиці на засіданні Ради Безпеки. "Спроби Росії шантажувати міжнародну спільноту виходом з ініціативи провалилися. Однак Україна, попри війну, запустила морський коридор і продовжує посилювати його ефективність", — пояснив Кислиця. За його словами, зі серпня 2023 року з портів "Одеса", "Південний" і "Чорноморськ" експортували майже 30 мільйонів тонн вантажів до 42 країн світу. З них понад 8 мільйонів тонн — лише в лютому. 80% відвантажень — аграрна продукція. Постпред зазначив, що фактично експорт з українських чорноморських портів досягнув рівня, який можна порівняти з тим, що був до повномасштабного вторгнення. "Російський Чорноморський флот, чисельність якого постійно скорочується, більше не наважується з'являтися в північно-західній частині Чорного моря, не кажучи вже про його здатність блокувати українські порти", — наголосив Кислиця. Він підсумував: все, що залишається Росії, — це запускати ракети, намагаючись залякати Україну та наших торговельних партнерів, сказав він, наголосивши на важливості посилення протиповітряної оборони портів. Нагадаємо, що 6 березня під час візиту президента України до Одеси, окупанти атакували місто. Під прицілом російських загарбників опинилася портова інфраструктура. Внаслідок ворожого удару загинули п'ятеро людей..