# Зернова угода

Після інавгурації новообраного президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа відбудеться його зустріч з українським колегою Володимиром Зеленським. Тоді й пройдуть важливі міждержавні переговори. Про це президент Володимир Зеленський сказав під час спілкування з журналістами на Третій міжнародні й конференції з продовольчої безпеки Grain from Ukraine ("Зерно з України"). "Я не знаю, коли відбудуться зустрічі, у мене немає дати. Це залежить від багатьох речей — не тільки від графіків, а й від легітимності проведення відповідних зустрічей. Якщо ми хочемо зустрічі, на яких розв’язуються якісь питання, то для цього мають бути відповідні законодавчі можливості, пройдена інавгурація. Якщо матимемо якісь підготовчі зустрічі, то вони можуть бути ще до інавгурації", — зазначив Зеленський. Він додав, що переговорний процес на рівні команд триває. Президент акцентував, що нині багато сил намагаються не допустити міцного союзу між Києвом і Вашингтоном. "Нам дуже важливо до всіх цих зустрічей, які дуже важливі для України, не дати можливість тим чи іншим хвилям, оточенням посварити Президента України та обраного президента США. Це дуже важливо, тому що охочих дуже багато. Росія не зацікавлена, щоби цей союз був міцним і взагалі був", — наголосив Зеленський. Він також розповів, що за час роботи нашої програми «Зерно з України» вже 20 мільйонів людей вдалося врятувати від голоду. І це тільки завдяки одній нашій гуманітарній програмі. В цілому український експорт продовольства забезпечує 400 мільйонів людей у 100 країнах. "Україна є одним із найбільших світових донорів продовольчої безпеки. І ми зберігаємо це наше значення попри повномасштабну війну. Тому так важливо, щоби ми й надалі були разом у захисті продовольчої безпеки, безпеки маршрутів постачання продовольства та інших критичних експортних товарів", — зауважив український президент. Він підсумував, що цією війною проти України Росія показала, що у світі немає країн, які були би насправді далекими одна від одної. Все у світі зараз повʼязане. "Ми всі однаково зацікавлені, щоб ніхто у світі не воював проти продовольства", — зазначив Володимир Зеленський. Нагадаємо, що сьогодні в Україні вшановують пам'ять жертв Голодоморів. Це щорічне відзначення в четверту суботу листопада. На всій території Україні о 16:00 запалюють символічні "Свічки пам’яті". Про цю дату також згадав у своїх соціальних мережах президент України Володимир Зеленський, який долучився до згадки про неї разом із дружиною Оленою Зеленською.

Україна та Росія провели таємні переговори 2022 року. Вони відбувалися після початку повномасштабної війни та стосувалися, зокрема, "зернової угоди". Про це розповів міністр оборони України Рустем Умєров в інтерв'ю The Washington Post заявив. Він зазначив, що в результаті переговорів сторони досягнули згоди щодо гуманітарного коридору. Це дозволило вивезти з окупованих Росією українських територій близько 400 тисяч людей. Також у результаті такого непрямого діалогу Україна та Росія погодили обмін військовополоненими, політв'язнями та пораненими солдатами. При цьому, як розповів міністр оборони України, підсумком таких переговорів стала й "зернова угода", яка дозволила експортувати українське зерно Чорним морем. Згодом її порушила Росія. Умєров запевнив, що США "завжди були в курсі" цих контактів, оскільки Україна постійно проводила консультації з усіх напрямків. Як відомо, навесні 2022 року українська та російська делегації вели переговори щодо умов для завершення війни. Вони проходили у Білорусі та Туреччині. Росія, зокрема, вимагала, щоб Україна відмовилася від вступу до НАТО, а також хотіла значного послаблення української армії. Ті переговори до конкретних рішень не призвели. Нагадаємо, декілька днів тому міністр оборони Рустем Умєров заявляв, що Україна домовилася з Німеччиною про негайне посилення системи протиповітряної оборони. Таким чином вдається досягати конкретних кроків для захисту цивільного населення та критичної інфраструктури.

Збитки України внаслідок привласнення країною-агресоркою Росією зерна складають понад 30 мільярдів гривень.  Про це повідомив начальник Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора Юрій Бєлоусов на конференції United for Justice: Accountability for the Attacks against Civilian Objects -- Об’єднані заради справедливості. За словами посадовця, наразі РФ намагається позбавити українців засобів до існування: намагається вкрасти зерно, а якщо не вдається, то знищити його. На сьогодні збитки, які Україна отримала через привласнення Росією зерна, попередньо сягають понад 30 мільярдів гривень. "Ми виділили два періоди атак Росії на агропромислову інфраструктуру, що мають прив’язку до "зернової угоди". До її підписання обстріли здійснювалися з артилерійських систем в прифронтових зонах: найбільше уражених об’єктів у Миколаївській (59) та Херсонській (78) областях. Після того, як Україна відмовилася від загрозливих умов країни-агресора, масштаби ударів почали розширюватися. У першу чергу ціллю стала Одеса та Одеська область, яка має найбільш потужну і розвинену інфраструктуру", -- наголосив Бєлоусов. Він зауважив, що з того часу Росія стала використовувати великий діапазон абсолютно різних засобів ураження. Так, ворог б'є по агропромисловій інфраструктурі "шахедами", "Іскандерами", ракети тактичної авіації та ракети морського та наземного базування. "Враховуючи масштаби таких злочинів, однозначно як мінімум простежується злочин проти людяності, у більш широкій перспективі -- один з елементів геноциду, який пов’язаний зі створенням умов для фізичного знищення нації. Йдеться про позбавлення нації умов для виживання, адже ми знаємо, який потенціал має зерно", -- додав Бєлоусов. Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський повідомляв, що за рік роботи морського коридору з українських портів вивезли 70 мільйонів тонн вантажів до країн Азії, Африки, Європи та Америки.

Україна не погодиться на повернення до умов, які були в рамках першого зернового коридору. При цьому в Туреччині не полишають сподівань відновити його роботу. Таку заяву в ефірі телемарафону зробив посол України у Туреччині Василь Боднар. "Те, що ми створили свій власний коридор (у Чорному морі, — ред.), стимулює партнерів прокладати інші маршрути. Я хотів би нагадати, що кораблі проходять територіальними водами Румунії, Болгарії та Туреччини, а зараз йде мова про створення більш безпечного маршруту", — сказав посол. За словами Боднара, єдине, що не влаштовує офіційний Київ — це повернення до умов, які були прописані в угоді першого зернового коридору. "Ніякого контролю, ніяких обстежень суден, які йдуть з українських портів, бути не може. Ми на це ніколи не погодимось", — заявив він. Василь Боднар також наголосив, що ці переговори — частина підготовки до Конференції з продовольчої безпеки, яка пройде у Туреччині наприкінці серпня. Нагадаємо, речник Військово-морських сил Збройних сил України Дмитро Плетенчук заявив у січні, що українським зерновим коридором на той час пройшли вже 500 суден. Його робота фактично вийшла на потужності до повномасштабного вторгнення Російської Федерації.

Зниження цін на пшеницю пов'язане зі збором урожаю в північній півкулі Землі, зокрема, в Україні. Тож світовий індекс цін на зернові знизився у червні. Про це повідомила Продовольча та сільськогосподарська організація ООН. Там зазначили, що індекс цін на зернові в червні в середньому становить 115,2 пункту, що на 3% нижче за травень і на 9% нижче за червень 2023 року. Організація спрогнозувала кращі перспективи виробництва в деяких основних країнах-експортерах, зокрема, в Казахстані й Україні. А ще зниження цін відбулося завдяки тимчасовій забороні на імпорт з боку Туреччини. Експортні ціни на кукурудзу також знизилися в червні — завдяки збиранню врожаю в Аргентині та Бразилії та більшим посівним площам цієї культури в США. Серед інших зернових у червні також знизилися світові ціни на ячмінь і сорго. Індекс на рис у червні продемонстрував помірне зниження. У цілому Індекс продовольчих цін у червні 2024 року склав 120,6 пункту та не змінився відносно травня: зростання індексів цін на рослинну олію, цукор і молочні продукти врівноважило зниження індексу цін на зернові, тоді як індекс цін на м'ясо майже не змінився. Нагадаємо, макроекономічний і монетарний огляд НБУ липня 2024 року засвідчив, що у травні в Україні споживча інфляція пришвидшилася на 3,3%, проте залишалася нижчою за траєкторію прогнозу Національного банку України. Річна інфляція сягає 5,0%.

У Міністерстві оборони Туреччини поінформували про те, що міністр оборони України Рустем Умєров перебував з візитом в Анкарі 14 травня. Під час переговорів ішлося, зокрема, про безпеку судноплавства в Чорному морі. Про це повідомило видання Cumhuriyet. Радник із питань преси та зв'язків із громадськістю міноборони Туреччини Зекі Актюрк відповів на запитання журналістів про те, що обговорювалося під час візиту міністра оборони України до Анкари. "Ми висловили нашу підтримку незалежності та територіальній цілісності України, ми переконані в необхідності запобігання напруги в Чорному морі, висловлюємо прихильність безкомпромісному виконанню Конвенції Монтре та готові докласти зусиль із відновлення Чорноморської зернової ініціативи", — зазначив він. За його словами, зустріч пройшла "в дуже теплій і конструктивній атмосфері та сприяла подальшому зміцненню наших відносин". У квітні ЗМІ повідомляли, що Україна та Росія спільно з Туреччиною два місяці вели переговори про угоду щодо безпеки судноплавства в Чорному морі, яку мали оголосити наприкінці березня. Як відомо, після повномасштабного вторгнення на тлі морської блокади українських чорноморських портів з боку Росії в липні 2022 року Туреччина й ООН допомогли укласти Чорноморську зернову ініціативу. У її межах Україна змогла безпечно експортувати Чорним морем майже 33 мільйони метричних тонн українського зерна так званим "зерновим коридором". Але в липні 2023 року Росія вийшла з угоди, заявивши, що її вимоги так і не виконали. Турецька сторона після цього неодноразово виступала за відновлення "зернового коридору" за участі Росії. Своєю чергою, Україна змогла налагодити власний маршрут. Нагадаємо, в березні постпред України при ООН Сергій Кислиця заявив на засіданні Ради Безпеки, що окупанти намагаються зірвати функціонування морського коридору, який створили Військово-морські сили України після виходу Росії з Чорноморської зернової ініціативи. Для цього вони обрали Одесу однією з головних цілей для авіаударів.

Окупанти намагаються зірвати функціонування морського коридору, який створили Військово-морські сили України після виходу Росії з Чорноморської зернової ініціативи. Для цього вони обрали Одесу однією з головних цілей для авіаударів. Про це повідомив "Укрінформ" із посиланням на заяву постпреда України при ООН Сергія Кислиці на засіданні Ради Безпеки. "Спроби Росії шантажувати міжнародну спільноту виходом з ініціативи провалилися. Однак Україна, попри війну, запустила морський коридор і продовжує посилювати його ефективність", — пояснив Кислиця. За його словами, зі серпня 2023 року з портів "Одеса", "Південний" і "Чорноморськ" експортували майже 30 мільйонів тонн вантажів до 42 країн світу. З них понад 8 мільйонів тонн — лише в лютому. 80% відвантажень — аграрна продукція. Постпред зазначив, що фактично експорт з українських чорноморських портів досягнув рівня, який можна порівняти з тим, що був до повномасштабного вторгнення. "Російський Чорноморський флот, чисельність якого постійно скорочується, більше не наважується з'являтися в північно-західній частині Чорного моря, не кажучи вже про його здатність блокувати українські порти", — наголосив Кислиця. Він підсумував: все, що залишається Росії, — це запускати ракети, намагаючись залякати Україну та наших торговельних партнерів, сказав він, наголосивши на важливості посилення протиповітряної оборони портів. Нагадаємо, що 6 березня під час візиту президента України до Одеси, окупанти атакували місто. Під прицілом російських загарбників опинилася портова інфраструктура. Внаслідок ворожого удару загинули п'ятеро людей.

У п'ятницю, 8 березня, президент України Володимир Зеленський планує відвідати Туреччину. Там він проведе переговори з турецьким лідером Реджепом Таїпом Ердоганом. Про це повідомляє газета Hurriyet. Політики планують обговорити перебіг війни Росії в Україні, продовження дії "зернової угоди" та двосторонні відносини між країнами.  В Офісі президента України поки що про візит Зеленського до Туреччини не повідомляли. Зазначимо, що Ердоган нещодавно знову заговорив про бажання посадити Україну і Росію за стіл переговорів. "Я, як і раніше, дотримуюся думки, що дипломатія і діалог повинні отримати шанс закінчити війну справедливим і міцним миром", -- сказав Ердоган 28 лютого у відеозверненні до учасників саміту "Україна -- Південно-Східна Європа". Нагадаємо, у лютому 2024 року стало відомо, що візит російського диктатора Володимира Путіна до Туреччини було відкладено. Він, ймовірно, відбудеться наприкінці квітня або на початку травня цього року. Цікаво, що поїздка глави Кремля, яка двічі відкладалася з кінця минулого року, має стати першим візитом Путіна до країни-члена НАТО з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року.

У понеділок, 4 березня, президент Володимир Зеленський провів щоденний селектор. На ньому, зокрема, обговорили наслідки обстрілів українських міст та ефективність роботи зернового коридору. Про це глава держави повідомив у своєму Telegram-каналі. Зеленський заявив, що отримав останню інформацію про рятувальну операцію в Одесі.  "Розбір завалів завершили. Тепер важливо, щоб люди якнайшвидше отримали всю належну допомогу, зокрема й нове житло замість втраченого. Дав доручення голові ОВА взяти це на контроль", — написав він. Президент повідомив, що також триває ліквідація наслідків обстрілу Курахового, де російські окупанти вдарили керованою авіабомбою по житловому кварталу.  "Там, на щастя, без жертв, але багато поранених. Людям так само надають усю необхідну допомогу", — наголосив Зеленський. Глава держави також заслухав міністра та представників Міноборони щодо фактичних надходжень зброї та боєприпасів, а також запланованих надходжень у березні.  "Заслухав головкома щодо оперативної обстановки на основних напрямках, аудиту Збройних сил, ротації бригад і кадрових рішень у їхніх межах. Обов’язково — доповіді розвідок, СБУ та МВС", — йдеться у заяві президента. Зеленський відзначив ефективну роботу зернового коридору. "Зерновий коридор продовжує демонструвати хорошу динаміку — наближаємося до позначки в 30 мільйонів тонн вантажів, з них лише за лютий експортували понад вісім мільйонів тонн. Продовжуємо розвивати й альтернативні маршрути: Дунаєм і через Молдову", — додав президент Зеленський. Нагадаємо, речник Військово-морських сил Збройних сил України Дмитро Плетенчук заявив у січні, що українським зерновим коридором пройшли вже 500 суден. Його робота фактично вийшла на потужності до повномасштабного вторгнення Російської Федерації.

Протести польських фермерів проти транзиту українського зерна розширюються. На цьому тижні фермери сусідньої держави готуються до двох нових блокувань:  на прикордонному пункті між Польщею та Німеччиною у місті Швецько та під Литвою — на прикордонному пункті Калварія-Будзіск. Про це розповів співорганізатор протесту на литовському кордоні Кароліс Печіньскінс, пише LRT. За його словами, фермери зупинятимуть та фізично перевірятимуть усі транспортні засоби, які можуть перевозити українське зерно чи іншу сільськогосподарську продукцію. "Акція протесту має розпочатися 1 березня о 10:00. Це не буде повною блокадою пункту пропуску через кордон. Ми, фермери, разом із польською владою хотіли б перевірити, що перевозиться у вантажівках, приділяючи особливу увагу тим транспортним засобам, які мають потенціал для перевезення сільськогосподарської продукції", — сказав Печіньскінс. Співрозмовник розуміє, що подібні перевірки завдадуть незручності перевізникам, але просить їх зрозуміти, в якому важкому становищі опинилися фермери його країни. "Ми просто хочемо довести та привернути увагу до того, що відбувається, бо вважаємо, що наші інтереси порушуються, і ми не отримуємо ні від кого підтримки. Питання про блокування литовського кордону виникло під час обмірковування того, як посилити тиск на польський уряд", — запевняє організатор протесту. За його словами, є багато питань, які спричиняють головний біль у польських фермерів, але головна проблема — підозри, що частина українського зерна, яке має пройти через Польщу транзитом, фактично залишається в країні. "Сільськогосподарська продукція перевантажується з вантажівок до поїздів, кінцевим пунктом призначення яких є транзитні порти Балтійського моря. Але фермери підозрювали, що частина цієї продукції залишається у Польщі", — заявив він. За даними джерела, міністри сільського господарства Євросоюзу зустрінуться у понеділок у Брюсселі. Інтерв'юер сподівається, що місцеві політики ухвалять рішення, сприятливі для польських фермерів. "Звичайно, ми чекаємо і наполягаємо на укладенні угод, які б принесли користь польським фермерам, щоб було зрозуміло, як українська сільгосппродукція проходить через Польщу, на яких умовах і як гарантується, що ця продукція досягне кінцевого пункту призначення і не буде залишатися в Польщі", — стверджує Печіньскіс. Вплив Кремля на блокування кордонів Хоча деякі експерти кажуть, що Кремль може використати конфлікт через українське зерно як пропагандистський інструмент, польський фермер запевняє, що уникає будь-яких контактів з можливими провокаторами. "Ми проти будь-яких провокацій ми намагаємося, щоб наші протести відповідали інтересам польських фермерів. Ми контролюємо, щоби серед нас не виникало радикальних, маргінальних чи інших політично невигідних ініціатив. Ми погоджуємо наші протести з владою, щоб усі протести проходили легально та мирно, й уникали будь-яких контактів із можливими провокаторами", — запевняє організатор блокади. Трохи раніше у понеділок голова Литовської асоціації виробників зерна Аушріс Маціяускас заявив, що литовські фермери зі свого боку не сприятимуть польському протесту. На думку Маціяускаса, найбільшою проблемою для литовських аграріїв є російське зерно. Як відомо, з листопада 2023 року польські перевізники та фермери блокують український кордон. У січні вдалося тимчасово розблокувати кордон, у лютому протести на польсько-українському кордоні відновилися. До того ж нещодавно у ході протестів поляки на кордоні почали висипати українське зерно. Зафіксовано вже три такі випадки. Нагадаємо, що 24 лютого на залізничній станції "Дорогуськ" утретє пошкодили вагони з українською агропродукцією. Зокрема, вантажні вагони з бобами. Також у ніч на 25 лютого в Польщі на станції Котомеж була розсипана українська агропродукція з восьми напіввагонів. Вантаж прямував транзитом до порту Гданськ, звідки направлявся до інших країн світу.

У середу, 21 лютого, президент України Володимир Зеленський звернувся до уряду Дональда Туска та президента Польщі Анджея Дуди. Це відбулося на тлі польських протестів на українському кордоні. Про це Володимир Зеленський написав у своїх соціальних мережах. "Хочу звернутися до всіх, хто памʼятає, що означає повний сенс слова "солідарність". Слова, яке так сильно змінило історію всієї нашої Європи до кращого. Це було. І багато в чому є. Але ми бачимо й надмірну та несправедливу політизацію зараз, через яку спільні досягнення можуть розпочати розсипатися", — зазначив він. За його словами, є доручення від нього українському уряду найближчим часом, до 24-го лютого, бути на кордоні між нашими державами. "І я прошу тебе, Дональде, пане премʼєр-міністре, теж приїхати до кордону. Анджею, пане президенте, я прошу тебе підтримати цей діалог. Це національна безпека. Ми не маємо це затягувати. Найближчі дні дають нам шанс це зробити", — наголосив Володимир Зеленський. Він запевнив, що теж особисто готовий бути на кордоні разом із нашим урядом. І хоче звернутися зараз до Єврокомісії: треба зберегти єдність у Європі. Це фундаментальний інтерес Євросоюзу. Тому Україна звертається до Єврокомісії, щоб у цій зустрічі взяв участь представник Єврокомісії. "Досить Москви на наших землях. Досить непорозумінь", — наголосив Володимир Зеленський. Нагадаємо, що генеральний консул Польщі у Львові Еліза Дзвонкевич попросила вибачення перед народом України за дії поляків на кордоні. Вона висловила переконання, що справжні її земляки "ніколи не вдарить ножем у спину сусідньому народу".

У четвер, 8 лютого, з Одеси відправилось перше у 2024 році судно з гуманітарною пшеницею. Українським зерновим коридором рухається балкер з зерном для Нігерії.  Про це повідомила прес-служба Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України. "Українським зерновим коридором рухається балкер SKY GATE з 25 тисячами тонн української гуманітарної пшениці для Нігерії", — йдеться у повідомленні. Зазначається, що це перше судно в цьому році з гуманітарною пшеницею, яке зафрахтоване Всесвітньою продовольчою програмою ООН в рамках програми GrainFromUkraine. "Український коридор сьогодні основний шлях для доступу продукції українських аграріїв на світові ринки. Це є значущим не лише для економічного відновлення України, а і для підтримки продовольчої безпеки світу. За півроку з портів Великої Одеси експортовано понад 15 мільйон тонн українських зернових вантажів. І ми відновлюємо постачання гуманітарної пшениці в рамках програми Grain From Ukraine для країн, які опинились на межі голоду", — зазначив віце прем’єр-міністр з відновлення України Олександр Кубраков. Перше у 2024 році судно з гуманітарною пшеницею. Джерело: Мінінфраструктури Варто додати, що програма GrainFromUkraine була ініційована президентом України Володимиром Зеленським в листопаді 2022 року та реалізується спільно зі Всесвітньою продовольчою програмою ООН і країнами-донорами з листопада 2022-го. Її мета — надати доступ до українського продовольства країнам, які потерпають від голоду. У перший рік до цієї програми приєдналися 34 країни та міжнародні організації. 170 тисяч тонн гуманітарної пшениці було відправлено до Ефіопії, Ємену, Сомалі, Кенії, Афганістану. Перше у 2024 році судно з гуманітарною пшеницею. Джерело: Мінінфраструктури Нагадаємо, за прогнозом Департаменту сільського господарства Сполучених Штатів Америки, у 2024 році в Україні зросте експорт пшениці. Відповідно будуть збільшені показники виробництва сільськогосподарської продукції.

Найближчими днями Польща й Україна розпочнуть технічні переговори щодо експортних ліцензій. Але доки не з'являться результати домовленостей, польська сторона не зніматиме ембарго. Про це повідомило Polskie Radio з посиланням на міністра сільського господарства Польщі Чеслава Секерського. За його словами, сертифікати, створені за зразком тих, які Румунія та Болгарія погодили з Україною, обмежать надмірний приплив товарів до Польщі, а також припинять торгову суперечку між країнами. "Наші експерти з Міністерства сільського господарства спілкуватимуться з фахівцями Мінагрополітики України й обговорюватимуть продукт за продуктом", — наголосив він. Міністр сільського господарства Польщі акцентував, що фахівці розроблять ліцензії, в яких вкажуть обсяги експорту, а також в цих ліцензіях буде запис про одержувача, куди йде товар. "Ми хочемо це трохи формалізувати, але це також впорядкувало би торговельні потоки", — пояснив він. Зокрема, міністр додав, що початок технічних переговорів не означає скасування ембарго доти, доки Україна та Польща не домовляться про двосторонні правила щодо потоку товарів. "Лише тоді, коли ми домовимося, до того ж домовимося про певні речі, ми будемо говорити про зняття ембарго", — наголосив Секерський. Нагадаємо, що сьогодні в Польщі розпочався загальнонаціональний протест фермерів. Вони вимагають більшого захисту їхнього бізнесу від імпорту з третіх країн, зокрема, України. Аграрії виходять і виїжджають на дороги міст і сіл своїми тракторами й іншою технікою у понад 150 місцях на території всієї країни.

Українським зерновим коридором пройшли вже 500 суден. Його робота фактично вийшла на потужності до повномасштабного вторгнення Російської Федерації. Таку заяву в ефірі телемарафону зробив речник Військово-морських сил Збройних сил України Дмитро Плетенчук. За його словами, переважна більшість вантажів — це збіжжя, якого так не вистачає на так званому Глобальному Півдні.  "А що стосується його (зернового коридору, – ред.) роботи, то він фактично вийшов на свої потужності до повномасштабного вторгнення. Ми вже перетнули межу у 500 суден і понад 10 мільйонів тонн вантажів", — наголосив Плетенчук. Наразі, за словами речника ВМС, важко сказати, що зернова угода — це альтернатива українському коридору, адже "кількість вантажів говорить сама за себе". Плетенчук також зауважив, що Україна проводить розмінування у Чорному морі "наскільки це можливо", але поки що немає змоги проведення масштабної операції. Нагадаємо, президент Володимир Зеленський на прес-конференції за підсумками саміту "Зерно з України" повідомив, що роботу програми "Зерно з України" продовжили. На її потреби акумулювали понад 100 мільйонів доларів. Також повідомлялось, що держави-партнери передадуть Україні військові кораблі, які супроводжуватимуть цивільні судна через "зерновий коридор" у Чорному морі. Крім того, в України є домовленості з партнерами щодо захисту Одеського регіону додатковими системами ППО.

У п'ятницю, 9 грудня, президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з прем’єр-міністеркою Естонії Каєю Каллас. Сторони обговорили важливість зміцнення української протиповітряної оборони. Про це повідомив Офіс президента. Гарант розповів очільниці естонського уряду про ранкові спроби Російської Федерації завдати ракетних ударів по цивільній інфраструктурі України та наголосив на важливості подальшого посилення української системи ППО. Зеленський наголосив, що необхідно зміцнювати протиповітряну оборону у прифронтових містах: Харкові, Дніпрі, Запоріжжі та Херсоні, а також на Одещині — для захисту обласного центру та інфраструктури "зернового коридору". Також президент поінформував Каю Каллас про невдалі спроби РФ перешкодити цивільному судноплавству в Чорному морі. Він підкреслив, що, попри всі зусилля агресора, після перезапуску альтернативного "зернового коридору" в Чорному морі ним уже пройшло понад сім мільйонів тонн вантажів. Окрім цього, співрозмовники обговорили важливість збереження політичної та фінансової підтримки України з боку Європейського Союзу. Зокрема, Зеленський наголосив на необхідності єдності в питанні виділення Україні 50 мільярдів євро допомоги. Очільник української держави та прем'єр-міністерка Естонії відзначили важливість ухвалення рішення Європейської ради щодо початку переговорів про вступ України до ЄС. Зокрема, Зеленський запевнив, що Україна зі свого боку виконує всі зобов’язання перед Євросоюзом для початку таких переговорів.  Нагадаємо, Естонія узаконить конфіскацію російських активів для фінансування відновлення України. В уряді країни вже готові, першими серед країн Євросоюзу, схвалити відповідний законопроект та відправити його на затвердження парламенту. Законопроект, над яким в Естонії працюють з грудня 2022 року, може торкнутися близько 35 мільйонів євро фінансових активів, що належать російським підприємствам. Міжнародний реєстр збитків Україні використовуватиметься як підстава для експропріації активів. .