Урядова криза в Румунії: чим вона небезпечна для України та самих румунів

Не встигли українці порадіти поразці партії Віктора Орбана на виборах в Угорщині, як болгари обрали собі владу на чолі з проросійським генералом Руменом Радєвим. А тепер намалювалася ще одна неприємність — у сусідній Румунії урядова криза.

Давня політична ворожнеча. Чому захитався уряд Іліє Боложана

Нинішній румунський уряд склав присягу 24 червня минулого року. Головним урядовцем став лідер Націонал-ліберальної партії Іліє Боложан. Парламентська коаліція у складі націонал-лібералів, соціал-демократів, Союзу порятунку Румунії та Демократичного союзу угорців утворилася після грудневих парламентських виборів 2024 року, але вона ніяк не могла домовитися про співпрацю. Зрештою, коаліціанти досягли консенсусу: уряд працюватиме за ротаційним принципом, і 2027 року його очолить представник соціал-демократів. Проте стабільно працювати урядовцям не вдалося: Боложану довелося за 10 місяців пережити шість голосувань за недовіру. Їхніми ініціаторами були ультраправі. Можливо, прем’єр і далі лишався б "тефлоновим" до спроб скинути його з посади проросійськими трампістами, якби не демарш соціал-демократів.

23 квітня вони оголосили про вихід семи своїх міністрів з уряду Боложана, президент Дан відставки прийняв та призначив тимчасових міністрів з-поміж секретарів міністерств. Тепер у прем’єр-міністра є менш як сорок днів для формування нового складу уряду та отримання вотуму довіри в парламенті. Але есдеки вирішили не чекати й спільно з ультраправими готують подання про вотум недовіри уряду вже найближчими днями травня.

Що ж об’єднало дві різнополюсні ідеологічні партії? Популізм. Прем’єр Болажан тримає курс на жорстку економію бюджетних коштів, зокрема, відмовляється підвищувати мінімальну заробітну плату. Такі кроки зі зрозумілих причин не подобаються значній кількості громадян, — хто ж хоче затягувати паски. Урядовці пояснюють: Румунія має найбільший в Євросоюзі бюджетний дефіцит, а от інвестиційний рейтинг країни падає. В ЄС також вимагають від уряду підвищити пенсійний вік для суддів та прокурорів, а також обмежити розміри їхніх пенсій. Це є умовою для отримання доступу до фондів відновлення та стійкості Європейського Союзу. Нашим суддям і прокурорам на замітку: в разі вступу України до ЄС їх також трохи "общипають".

Президент Дан запевняє: попри кризу, проєвропейський курс країни зберігається, але є нюанс. Румунія — парламентсько-президентська республіка, тут президент і законодавчий орган взаємозалежні. Затяжна урядова криза відобразиться і на підтримці глави держави. Він намагається бути медіатором у цій ситуації й посадити політичні сили за стіл переговорів. Та варто нагадати, при яких обставинах пішов із посади його попередник Клаус Йоганніс. Це сталося за схожого перебігу подій.

Постійний "жабогадюкінг" есдеків і націонал-лібералів призводив до політичних криз. Прем’єрські посади здобували то представники одних, то інших. У червні 2023 року капітаном урядової команди став лідер соціал-демократів Йон-Марчел Чолаку. У статусі глави кабінету міністрів він балотувався в президенти на листопадових виборах 2024 року, його називали фаворитом перегонів. Але тоді трапилася халепа — у першому турі переміг ультраправий популіст, антисеміт та українофоб Калін Джорджеску, в другий тур із ним так само неочікувано вийшла лібералка Єлена Ласконі. 6 грудня того ж року конституційний суд анулював результати першого туру, повторні президентські вибори призначили на 4 травня 2025-го.

Ошелешений поразкою Чолаку лишився прем’єром, щоб спробувати свої сили вдруге. Оскільки президента румуни не обрали, змушений був продовжувати виконувати обов’язки президента і Йоганніс, хоча його термін завершувався у грудні 2024 року. Ультраправа опозиція скористалася з цієї нагоди та вимагала відставки "простроченого" президента. Аби не давати карти в руки правим 10 лютого 2025 року Йоганніс пішов сам.

Подальші події відомі: у першому турі президентських виборів виграв Сіміон, але у другому його обіграв проєвропейський Дан. Період стабільного внутрішньополітичного життя в Румунії виявися коротким і причина цього — між есдеками та націонал-лібералами знову політична війна. Дивіденди від якої отримують ультраправі.

Три сценарії розвитку подій

Перший сценарій — вотум недовіри уряду Боложана, який ініціюють есдеки та ультраправі, провалиться. Після чого переформатована урядова команда без соціал-демократів працюватиме, спираючись на ситуативні голосування і збираючи голоси за кожен закон. Не надто хороший сценарій, бо це суттєво загальмує процес ухвалення законів, яких від Бухареста вимагає Євросоюз, але інші — гірші.

Другий сценарій — нинішній уряд та його очільник ідуть в історію, а соціал-демократи формують власну коаліцію та пропонують свого прем’єра. Про готовність діяти саме так вже заявили з їхнього табору. Але ображені націонал-ліберали на коаліцію не погодяться. Що ж до AUR та кількох дрібних партій зі схожою ідеологією, то альянс із ними поховає ліву партію в очах її виборців. Та й ультраправим це непотрібно, бо їх влаштовує третій сценарій — дочасні парламентські вибори. Тому соціал-демократи граються з вогнем, спроба зруйнувати уряд може обернутися для проєвропейських сил Румунії катастрофою.

Згідно з опитуванням INSKOP, AUR має рейтинг понад 40 відсотків. Далі йдуть есдеки, в яких приблизно 18%, тобто більш ніж удвічі менше. Націонал-ліберали мають 13,5%, Союз порятунку Румунії — майже 12%, після нього розташувалися партії зі значно нижчою підтримкою. В разі дочасних виборів друзі Трампа і Путіна в Румунії можуть замахнутися навіть на монобільшість. Кремль та Білий дім отримали ляпас від румунів на травневих виборах минулого року, від угорців — цього місяця, якщо політичний шторм у Румунії триватиме, то у них вимальовується реванш.

Чим загрожує Україні урядова криза в Румунії

Румунія протягом повномасштабного вторгнення надає Україні значну логістичну і військово-технічну допомогу. Останнім часом Київ і Бухарест дуже зблизилися. У березні президенти Володимир Зеленський і Нікушор Дан підписали декларацію про встановлення стратегічного партнерства між країнами.

"Це важливий момент у наших двосторонніх відносинах. Один із документів стосується спільного виробництва дронів у Румунії", — прокоментував ухвалений документ президент Дан.

Також президенти домовилися про реалізацію у рамках європейської програми з переозброєння та модернізації SAFE проєктів зі спільного виробництва зброї на 200 мільйонів євро.

Крім того, укладено рамкові домовленості щодо співробітництва в енергетичному секторі, зокрема, вони передбачають будівництво повітряної лінії електропередачі між Чернівцями та Сучавою, введення в експлуатацію повітряної лінії електропередачі Порубне — Сірет, а також можливість для Румунії використовувати підземні газові сховища України.

Залишається сподіватися, що дві найбільші проєвропейські, але при цьому антагоністичні румунські партії вчасно зупиняться і справа до дочасних виборів не дійде. Принаймні консультації щодо варіантів виходу з тупику тривають. При цьому слід прораховувати дії України у випадку поглиблення протиріч у Румунії, через що досягнуті домовленості можуть бути поставлені на паузу.