
Кір Стармер оголосив про намір йти у відставку з посади прем’єр-міністра та голови Лейбористської партії. Вже відомий фаворит йому на заміну — це Енді Бернем, ексмер Великого Манчестера. Що зміниться в політиці Лондона після оновлення уряду?
TrueUA детально розповідав понад місять тому, як свого часу маргінальна партія Reform UK Найджела Фараджа здобула понад 700 місць у місцевих радах, запхнувши на пояс лейбористів і консерваторів. У Консервативної партії Фарадж на антимігранстських лозунгах відібрав правих виборців, а от у лівих лейбористів — їхні електоральні вотчини у раніше промислових, а нині радше депресивних регіонах. Ультраправі поєднали націоналізм та соціальний популізм, спекулюючи на соціально-економічних проблемах.
Частина лейбористів, переважно з лівішого флангу партії, звинуватила у провалі Стармера. Зокрема, йому закидали, що він більше уваги приділяє міжнародній політиці, забувши про внутрішню. Прем’єр-міністр справді втрачав популярність серед британців, однак причина цього — комплексна.
Кажучи про комплекс причин, варто згадати події, які спрацювали проти нинішнього уряду. Перша — скандал із експослом Британії у США Пітером Мендельсоном, фігурантом "файлів Епштейна". Тоді як американські посадовці, зокрема президент Дональд Трамп, відбулися легким переляком після оприлюднення компрометуючих документів, Британію сколихнув скандал. Стармера звинуватили в тому, що він знав про зв’язки Мендельсона з Епштейном і попри це відправив його послом. Прем’єр перепросив, проте по його рейтингу удар був завданий чималий.
Друга причина — вбивство 18-річного Генрі Новака. Воно сталося 3 грудня 2025 року, але масштабні протести ультраправих прокотилися Британією на початку цього місяця. Між першокурсником Саутгемптонського університету Новаком та 23-річним сикхом Вікрумою Дігвою стався конфлікт під час якого мігрант із Азії п’ятьма ударами кинджалу важко поранив студента.
Поліція, котра прибула на виклик, послухала Дігву, який набрехав, що Новак напав на ґрунті расизму, і замість рятувати пораненого хлопця, правоохоронці наділи на нього кайданки. Студент помер від крововиливу.
Ця справа набула значного розголосу, її розслідували і 28 травня суд визнав Дігву винним у вбивстві та присудив йому пожиттєвий термін ув’язнення. Але справедливе покарання вбивці для британського суспільства не стало сатисфакцією, адже поліцейські не повірили білому хлопцю, а опинилися на боці прибулого азіата. Натовп, підігрітий лозунгами Фараджа та інших ультраправих, вимагав притягнути до відповідальності поліцію, яка має подвійні стандарти щодо білих людей.
Стармер назвав злочин жахливим, але засудив насилля, яке чинили активісти проти поліцейських. Аналітики ж зауважують, що кожна подібна історія грає на руку ультраправим і реакція влади — неправильна. Пояснення начебто слуги правопорядку не мають упереджень до злочинців через колір шкіри або віросповідання після вбивства Новака сприймаються зі значною недовірою.
Третя причина — аварія на залізниці, внаслідок якої є загиблий та близько дев’яти десятків поранених. 19 червня у районі Бедфорд-Саут зіткнулись два поїзди компанії East Midlands Railway (EMR). Британська залізниця вважається однією з найбезпечніших у світі, але на біду Стармера подія сталася саме на хвилі бажання однопартійців змістити його з посади. Тож катастрофа потягів, очевидно, була останньою краплею.
Лейбористи вирішили рятувати рейтинг відставкою непопулярного прем’єра. Він наостанок перерахував свої здобутки:
"Економіка розвивається швидше, ніж у наших конкурентів, заробітна плата зростає швидше, ніж інфляція, щомісяця з моменту нашого приходу до влади. Інвестиції забезпечено, інфраструктура будується. Також відбулося найбільше збільшення витрат на оборону з часів Холодної війни".
Він також нагадав, що очолив партію, коли вона була "політичним і моральним" банкрутом і привів її до влади.
Відчувається, Стармер іде з образою. Він очолив партію 2020 року, і через чотири роки лейбористи після 14-річної перерви здобули переконливу перемогу на парламентських виборах. Але — настав час змін і нового лідера.
Намір Стармера піти у відставку прокоментувало багато політичних діячів. Президент України Володимир Зеленський подякував прем’єру та британському уряду, а от заяви із Вашингтона і Москви збігаються в головному — і там, і там нічого доброго про відставника не сказали. Трамп, в якого зі Стармером стосунки не склалися, наздогін звинуватив того у "провалі з еміграцією та енергетикою". А прессекретар Путіна Дмитро Пєсков заявив, що Стармер "ніяк себе не зарекомендував з погляду російсько-британських відносин". Очевидно, такі оцінки є доказом успішності та ефективності політики британського прем’єра, якому Україна справді дуже вдячна.
Завдяки його політичній волі 16 січня цього року Київ та Лондон уклали сторічну угоду про партнерство, вона була підписана в українській столиці Зеленським і Стармером. Британія була і, сподіваємося, за наступного глави уряду залишиться двигуном військово-політичної допомоги нашій державі. Буквально днями міністр оборони Об’єднаного Королівства Ден Джарвіс повідомив, що до кінця 2026 року його держава профінансує постачання Україні 150 тисяч БпЛА, а також понад 350 ракет ППО та радарів на майже 1 мільярд доларів. Вражаючі цифри.
Серед політичних аналітиків — єдність: наступником Стармера стане ексмер Великого Манчестера Енді Бернем. Для того, щоб претендувати на посаду, він мав стати депутатом Палати громад. Що і зробив, перемігши на довиборах в окрузі Мейкерфілд висуванця Reform UK. Про цього політика у нас знають небагато, хоча він є послідовним прихильником України. Для прикладу: Бернем — один із засновників міжнародної мережі UNBROKEN Cities Network, яка об'єднує міста світу для допомоги Україні і розвитку реабілітації постраждалих від війни. Тож в разі обрання його прем’єром від лейбористів, не зійде зі шляху підтримки нашої боротьби проти російського агресора.
Заслуговує на повагу його оцінка роботи попередника.
"Кір зробив величезну послугу нашій країні, і я хочу подякувати йому за лідерство та відданість у такий складний період", — сказав Бернем про Стармера.
Гарний приклад для українських політиків, які полюбляють топтатися по попередниках, замість дякувати їм за роботу.
Єдиний мінус — цей політик не має значного досвіду у зовнішній політиці та й, очікувано, він зосереджуватиметься на внутрішніх проблемах Британії, через які зростає популярність ультраправих. Тому важливо, хто очолить МЗС. За повідомленням ЗМІ, глава британської дипломатії Іветт Купер перебуває у таборі прихильників відставки Стармера, тому зі значною долею ймовірності вона збереже посаду. Показово, що свій перший закордонний візит у вересні минулого року вона здійснила саме до України.
Перед Бернемом постане ще два зовнішньополітичних виклики. Перший — Трамп, який майже безсумнівно не сприйме прем’єра Великої Британії з лівими поглядами. Другий — продовження політики попередника у напрямку виправлення помилки, якої ця держава припустилася з "Брексіт". Для лейбористів лозунг "назад до Євросоюзу" здатний стати тією темою, яка мобілізує їхній електорат проти ультраправих прихильників ізоляціонізму.