Війна компроматів і гра м’язами: як українські силовики і правоохоронці гойдають тил

14 вересня внаслідок повітряної атаки загинув прокурор Прилуцької окружної прокуратури Олександр Шкеть, який пропрацював у прокуратурі 15 років. У той самий час його безпосередній начальник, генпрокурор Руслан Кравченко втікав з України.   

Як Кравченко зробив понеділок, 14 вересня, не нудним

Протягом минулого тижня Вищий антикорупційний суд відправив під варту фігурантів гучної справи "Карфаген" — прокурора Сергія Кропиву ("Канцлер"), його співмешканку Єлизавету Івахненко ("Муза"), водія Кропиви Сергія Куцого ("Камрад") та адвоката і чоловіка сестри Кропиви Олександра Дидича ("Флеш"), двох прокурорів із Черкаської обласної прокуратури, які засвітилися у справі. Їх звільнили з посад, а сама з Офісу генпрокурора звільнилася заступниця Кравченка Марія Вдовиченко. Тобто відбулися традиційні процесуальні процедури щодо чотирьох головних фігурантів.

Самому генпрокурору підозру не оголошували. Однак минулого понеділка, 7 вересня, він після розмови з президентом написав заяву про відставку, на 15 вересня анонсувалося голосування у Верховній Раді за звільнення Кравченка. Але вчора сталося те, що знову сколихнуло країну: генеральний прокурор утік. Тим самим повторив "подвиг" Віктора Пшонки, який накивав п’ятами після перемоги Революції гідності у 2014 році.

За його легендою, поїхав у закордонне відрядження до Парижа для участі у засіданні парламентської мережі з питань становища дітей в України Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), куди сам себе відрядив на п'ять днів. У ПАРЄ заперечили участь Кравченка або представників Офісу генпрокурора у цьому заході, тобто він збрехав. Ця втеча має розцінюватися як дезертирство під час війни, якщо посадовець не повернеться.

Але перед тим, як стало відомо про виїзд генпрокурора за кордон, він особисто повідомив, що оголосив підозру директору НАБУ Семену Кривоносу та ще одній особі (за даними ЗМІ, дружині керівника САП Олександра Клименка).

"Підозрюю його у підробленні офіційних документів для отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі. Я впевнений у цих матеріалах і можу їх оприлюднити", — заявив Кравченко й згодом оприлюднив електронну версію підозри Кривоносу.

На дії генпрокурора відреагував президент Зеленський:

"У цього генерального прокурора є тільки один шлях: звільнення з посади. Саме це я йому і сказав. Україна бачила всі причини. Якщо він вважає це політичним тиском, нехай так і називає. Прошу парламентарів підтримати це звільнення невідкладно".

За кілька годин по тому він спрямував до Верховної Ради подання на звільнення втікача. І якщо минулого тижня були сумніви, що депутати проголосують, то після вчинку Кравченка всі сумніви розвіялися.

У НАБУ і САП пояснили свою позицію: підозри за відповідною до закону процедурою Кривоносу не оголошувалися. Пізно ввечері Офіс генпрокурора повідомив, що керівнику НАБУ не повідомлялось про підозру у передбаченому порядку, правові підстави для цього відсутні, а заяви про начебто підозру були позбавленими юридичного сенсу. Відтак відповідні відмітки в ЄРДР про повідомлення про підозру були скасовані.

Опальний посадовець продовжив атакувати директора НАБУ, оприлюднивши на платформі YouTube деталі буцімто фіктивного усиновлення дитини. Кривоноса колись звинувачували у тому, що він задля уникнення кримінального покарання усиновив дитину. Ця історія циркулювала у мережі ще коли нинішній директор НАБУ брав участь у конкурсі на посаду.

"Звинувачення Кравченка — маячня та тиск", — прокоментував звинувачення Кривонос.

Невелика ремарка: у політиці не заведено воювати з опонентами, використовуючи дітей, рідних чи усиновлених, Кравченко скористався цим способом, за що втратив залишки співчуття, якщо вони в когось і були.

"Все це не нормально і максимально шкодить іміджу України у світі", — коротко прокоментував ситуацію керівник Офісу президента Кирило Буданов.

За його словами, останні інциденти у вищому керівництві антикорупційних та правоохоронних органів викличуть негативний резонанс серед міжнародних партнерів, — збереження довіри є критично важливим, а поточні скандали створюють небажані ризики для іміджу держави.

Розбірки силовиків і правоохоронців підривають віру у перемогу

Поки наші оборонці тримають фронт, у тилу мишаче вовтузіння між державними органами виплеснулися у публічну площину. Причому таке стається цього місяця вже вдруге. Прокурори та НАБУшники кидалися один в одного звинуваченнями, але хоча б не стріляли, а співробітники ГУР й СБУ 2 вересня на столичних Березняках влаштували перестрілку, через це третій силовий орган, поліція, був змушений перекрити район бойових дій, щоб не постраждали звичайні перехожі.

Пояснення обох сторін відрізнялися, кожний відстоював чистоту власних мундирів. На це відреагував Володимир Зеленський, він назвав інцидент "ганебною ситуацією".

"Має бути відповідальність, в тому числі кадрові рішення керівників спецслужб щодо учасників того, що сталося, та мають бути внутрішні розслідування в обох службах", — наголосив президент.

Двоє учасників конфлікту з обох сторін отримали підозри, які, до слова, підписував генпрокурор Кравченко.

ГУР і СБУ зрештою порозумілися, а от історія протистояння Кравченка з керівництвом НАБУ і САП триватиме. YouTube-канал, де розміщений компромат на Кривоноса, явно створений не для одноразового використання, які ще матеріали міг зібрати й вивезти за кордон Кравченко, невідомо. Видно, людина не розуміє, що помста менше нашкодить конкретним особам, аніж державі та її громадянам. Також невідомо, чиєю підтримкою заручився втеклий генпрокурор в Європі — сумнівно, що він їхав без гарантій, що його там візьмуть під крило. В ЄС переховується багато колишніх чиновників, є там і бізнесмени, у котрих "зуб" на українську владу, вистачає й російської агентури.

Наостанок ще кілька думок. Перша: окрім керівників НАБУ і САП, яких Кравченко вважає особистими кривдниками, він звинувачує у тиску президента. Це взагалі нонсенс, — за допущену в Офісі генпрокурора корупційну схему з "кришування" шахрайських "кол-центрів" генпрокурор мав понести політичну відповідальність, одразу написавши заяву про відставку. Він же чіплявся за крісло, та і зараз продовжує чіплятися. Президент діяв так, як мав діяти у цій ситуації.

Друга думка: навіть коли уявити, що регулярний викид компромату Кравченком спричинить тимчасове відсторонення Кривоноса, це не зупинить роботу НАБУ і фігуранти справи "Карфаген" опиняться на лаві підсудних. В Антикорупційному бюро є детективи, є перший заступник Денис Гюльмагомедов, який працює тут 11 років, починав із детектива, він "собаку з’їв" на антикорупційних розслідуваннях.

Третя думка: те, що влаштував Кравченко, що сталося між ГУРівцями та СБУшниками, підриває віру українців у перемогу, бо фрагментує силові структури, які замість діяти спільно влаштовують розбірки між собою. З цим пора завершувати: посадовцям, які хочуть один перед одним пограти м’язами або влаштувати війну компроматів, потрібно жорстко вказувати на двері.