Бакалаврат за три роки: МОН готується до важливих змін у системі вищої освіти

До 2029 року у закладах вищої освіти запровадять трирічний бакалаврат. Нововведення орієнтоване на учнів Нової української школи, які навчатимуться 12 класів.

Про це розповів заступник міністра освіти та науки Микола Трофименко, підсумовуючи нараду з очільником відомства Оксеном Лісовим та колегою-заступницею міністра Надією Кузьмичовою. Разом з ректорами закладів вищої освіти посадовці обговорили впровадження профільної старшої школи і трансформації бакалаврату.

"Переходимо до практичного етапу на обох рівнях. Розпочинаємо підготовку експерименту з трирічного бакалаврату. Найближчим часом зберемо робочі групи і почнемо предметну роботу над нормативною та методичною базою цього проєкту", — поінформував він.

Трофименко зауважив, що освітні програми і навчальні плани мають бути підготовлені завчасно, щоб у 2029 році заклади були готові до експериментального запуску, а з 2030 року трирічний бакалаврат став звичною моделлю на тих спеціальностях, де це академічно і професійно виправдано.

Які зміни пропонує МОН

"Профільна старша школа змінює підготовку випускника. Заклад вищої освіти теж має змінитися. Там, де зміст програми, результати навчання і вимоги до професії це дозволяють, бакалаврат має ставати трирічним. Далі — дворічна магістратура", — пояснив посадовець.

Заступник Лісового наголосив, що такі зміни "відповідають сучасним тенденціям розвитку європейської освіти". 

"Саме в цей бік уже рухається вища освіта: більша суб’єктність студента, індивідуальні освітні траєкторії, гнучкість у побудові програми, оновлення стандартів. Частина вступників, які будуть радикально змінювати профіль освіти після отримання свідоцтва про повну загальну середню освіту, зможуть пройти додатковий "компенсаційний" курс", — зазначив він.

Тривалість навчання

Трофименко зауважив, що про механічне скорочення строків навчання не йдеться. Він пояснив, що є спеціальності, де довший цикл підготовки є об’єктивною вимогою. Це, насамперед, професії з складними технологічними вимогами або прямим впливом на безпеку та здоров’я людей. 

"Освіта дорослих має ставати для університетів окремим напрямом роботи. Йдеться про короткі програми, сертифікатні програми, підвищення кваліфікації, освіта для ветеранів, навчання для тих, хто змінює фах, повертається до навчання після паузи, внутрішньо переміщених осіб та ветеранів, або для тих, хто потребує нових компетентностей для ринку праці. Такий запит уже є, і він лише зростатиме", — зауважив посадовець.

Важливим, за його словами, є той фактор, що МОН не стартує з нуля. Правова можливість для такого формату навчання існує давно.

"Бакалаврський рівень у законі визначений як програма обсягом 180-240 кредитів ЄКТС. Тепер наше завдання — перевести цю можливість із поодинокої практики в системне рішення там, де вона виправдана", — пояснив Трофименко.

Водночас він додав, що попереду ще багато спільної роботи, але напрям вже визначений. Реформа передбачає наступні зміни:

• профільна старша школа;
• профорієнтований вступник;
• гнучкіша вища освіта;
• сильніші заклади;
• коротший шлях до професії там, де це можливо;
• більше можливостей навчатися впродовж життя.

Нагадаємо, наприкінці березня Верховна Рада України ухвалила закон, який запроваджує нову навчальну дисципліну — "Основи національного спротиву" для студентів університетів і фахових коледжів. Йдеться про оновлення підходу до підготовки молоді в умовах війни та сучасних безпекових викликів.