Протягом багатьох років неодноразово лунали заяви про неминучий крах іранського режиму. Проте масштаб терору, який цього разу розв’язала іранська влада, робить ситуацію принципово іншою. Як повідомляє видання The Hill із посиланням на старшу наукову співробітницю Інституту Близького Сходу Юлію Джою, іранська диктатура має свій "термін придатності", і тепер він уже добігає кінця. Вона зауважила, що один зі способів уявити прискорений розвиток подій — поставити запитання: "Чи готові Росія та Китай відмовитися від підтримки Тегерана?"
Аятола Алі Хаменеї. Джерело: Getty Images / Global Images Ukraine
Чому Китай та Росія не "врятують" Іран: пояснення The Hill
04:39 - 04.02.2026
Науковиця зазначила, що упродовж багатьох років китайський лідер Сі Цзіньпін і російський диктатор Володимир Путін мали спільний інтерес — залучити Іран для стримування американської могутності та обмеження західного впливу на Близькому Сході й у Північній Африці. За її словами, ця мета нікуди не зникла.
"Але на тлі кризи в Ірані Москва й Пекін, імовірно, починають перестраховуватися: жодна зі сторін не захоче робити ставку на те, що дедалі більше схоже на програшну карту", — наголосила Джоя.
Вона зауважила, що на сьогодні Іран готується до переходу влади. Верховному лідеру, аятолі Алі Хаменеї, у квітні виповнюється 87 років, і планування наступництва вже триває. В країні загострюється жорстка боротьба за вплив між командирами Корпусу вартових Ісламської революції, духовенством і лояльними технократами — і саме тут відкривається вікно можливостей для американських політиків.
Торік у грудні почалися протести через поглиблення економічної кризи. Гіперінфляція, обвал курсу іранської валюти (один американський долар зараз коштує понад мільйон ріалів) і стрімке зростання вартості життя нещодавно вивели на вулиці протестувальників.
"Попри нещодавню невимовну жорстокість сил безпеки, протестувальники повернулися. Незадоволення зараз поширилося по всій країні й охопило всі покоління. Бажання реформ, судячи з усього, зникло. Народ Ірану втомився від диктатури мулл", — наголосила Джоя.
Науковиця додала, що протягом останнього року як Китай, так і Росія докладали зусиль, щоб захистити Іран від санкцій і заходів проти Тегерана за невиконання ядерних зобов'язань. Іран та його стратегічні партнери Росія і Китай, можливо, все ще прагнуть демонструвати спільну позицію — принаймні на цей час. Але в альянсі вже з'являються тріщини.
Всі три країни направили кораблі на нещодавні військово-морські навчання БРІКС "Воля до миру 2026", які відбулися біля узбережжя Південної Африки. Проте Іран відмовився від участі в навчаннях, як повідомляється, під тиском своїх "великих" друзів. У квітні лідер Китаю має прийняти в Пекіні президента Трампа.
"Китай грає в геополітичну гру, але навряд чи для нього важливіше підтримувати хиткий і занепадаючий режим, якого американці прагнуть позбутися, ніж зосередитися на справді великих ставках. З огляду на Тайвань і прагнення до формування сфер впливу, Пекін зацікавлений у великій угоді. Чи дозволить Сі нестабільному й дедалі більш фрагментованому Ірану зіпсувати ці плани?" — зауважила Джоя.
Вона додала, що торік у листопаді США перехопили китайське судно, що прямувало до Ірану з деталями для звичайних озброєнь. Пекін не прокоментував цю подію.
"Також Китай фактично роздратував Іран, підтримавши претензії Об’єднаних Арабських Еміратів на три острови в Перській затоці", — наголосила науковиця.
Вона додала, що позиція Китаю щодо бурхливих протестів в Ірані полягала у м'якій риторичній підтримці режиму. 12 січня Міністерство закордонних справ Китаю висловило "надію", що Тегеран "подолає нинішні труднощі та збереже стабільність у країні". Пекін також не надав своєму стратегічному партнеру підтримку в галузі протиповітряної оборони минулого літа і не закликав США стримати Єрусалим під час 12-денної війни.
"Те саме можна сказати й про Росію та російсько-іранські відносини. Для Москви Тегеран зараз є одноразовим союзником", — зазначила Джоя.
Науковиця підтвердила, що Росія залежала від іранських дронів і ракет у своїй війні проти України. З 2021 року Москва закупила ракет на суму майже у три мільярди доларів, але іранські запаси є обмеженими й можуть вичерпатися.
За її словами, Іран покладається на Китай у питаннях постачання компонентів для оновлення своєї ракетної програми, що нині підпадає під обмеження з боку Сполучених Штатів. З погляду Москви, Тегеран є корисним у протистоянні із Заходом, доки Іран може виконувати свої зобов’язання.
"Незалежно від того, чи Трамп знову завдасть удару по Ірану, чи ні, існують інші способи прискорити падіння тиранічного режиму, який є прокляттям для іранського народу та руйнівною і дестабілізаційною силою для регіону та за його межами. Китай і Росія є ключовими елементами цієї головоломки", — зробила висновки Джоя.
Нагадаємо, у січні агентство Reuters повідомляло, що президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп розглядає можливі дії проти Ірану, зокрема, цілеспрямовані удари по військових об’єктах, щоб підштовхнути протестні настрої в країні. Господар Білого дому хотів створити умови для "зміни режиму" після того, як на початку цього місяця репресії придушили загальнонаціональний протестний рух, в результаті якого в Ірані загинули тисячі людей.
Завантажити ще
Реклама