.png.webp)
Чи здатна Європа надати Україні гарантії безпеки, які зупинять Путіна? Аналіз Politico
Попри тиск з боку президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа, український президент Володимир Зеленський чітко дав зрозуміти, що його країна піде на мирну угоду з Росією лише за умови надійних гарантій безпеки.
Видання Politico повідомляє, що союзники Києва намагаються з'ясувати, як захистити Україну від чергового російського нападу в разі укладення мирної угоди.
У ході зустріч, яка пройшла у понеділок, 18 серпня, Трамп заявив Зеленському та європейським лідерам, що Україна отримає захист на кшталт статті 5 НАТО, але не надав жодних конкретних деталей. Вже у вівторок, 19 серпня, "Коаліція охочих" почала розв'язувати це питання, а держсекретар США Марко Рубіо очолює робочу групу українських та європейських чиновників, яка працює над розробкою проекту гарантій безпеки.
"Це величезна проблема, яку союзники Києва неодноразово порушували протягом останніх трьох років, але так і не знайшли рішення. Найбільш очевидним варіантом — і тим, якого прагне Київ, є дозвіл Україні приєднатися до НАТО, після чого країна була б захищена спільним оборонним пактом Альянсу. Втім, Сполучені Штати (за тихої підтримки деяких європейських країн) відкинули цю можливість", — наголошує видання.
Необхідність організувати спеціальну місію створює величезні складнощі. Politico вважає, що наразі у Європі є питання щодо того, яка країна відправить війська до України та якими будуть умови розгортання цих сил. Окрім цього, невідомо, як вони реагуватимуть у разі нападу. У вівторок, 19 серпня, стало ясно, що Вашингтон не буде розгортати війська в Україні.
"Я можу сказати вам, що Трамп остаточно виключив можливість розгортання військ", — заявила журналістам прессекретар Білого дому Керолайн Левітт.
Також Трамп і сам відверто висловився про те, хто повинен взяти на себе відповідальність: "У нас є європейські країни, і вони візьмуть на себе основний тягар. Франція і Німеччина, кілька з них, Велика Британія. Вони хочуть, знаєте, наземні війська".
Видання наголошує, що за гучними словами "ховається хаотична реальність". Попри всі розмови про "військові сили на землі", точна форма гарантій безпеки для України залишається невизначеною — і ця неясність сіє плутанину серед союзників Києва.
Своєю чергою, неназваний європейський чиновник з питань безпеки попередив, що будь-які збройні сили потребуватимуть щонайменше "бойового мандата", щоб захиститися в разі нападу Росії, але наголосив, що така місія не буде відповідальна за забезпечення миру. За словами чиновника, це залишиться завданням українських військових.
"Відсутність чіткого визначення також викриває слабкості тих, хто найбільше прагне очолити процес. Макрон і Стармер — лідери ядерних держав, які мають місця в Раді Безпеки Організації Об'єднаних Націй, прагнуть показати, що вони все ще відіграють важливу роль на світовій арені. Втім, обидва стикаються з політичними та економічними труднощами, які підживлюють скептицизм стосовно здатності їхніх країн відправити війська в Україну", — наголошує Politico.
Неназваний дипломат Євросоюзу у коментарі виданню заявив, що, якщо врахувати, наскільки політично слабкими є Макрон і Стармер, то нелегко уявити, як цей план буде реалізований. За його словами, зараз економічно нелегкі часи. Politico зауважує, що наразі Німеччина залишається нерішучою. Соціал-демократичний депутат Андреас Шварц, відповідальний за парламентський контроль над оборонним бюджетом країни, підкреслив обмеження.
"Це рішення має ухвалити парламент", — сказав він, наголосивши, що розгортання військ не є рішенням виконавчої влади.
Також німецька армія занадто нечисленна, а відновлення фінансування оборони відбулося занадто недавно, щоб дозволити велике розгортання військ. Навіть виряджання 5000 військовослужбовців на постійну місію до Литви є надмірним навантаженням для Бундесверу.
"Ми просто не маємо достатньо персоналу для великого контингенту. Навіть невелике розгортання військ буде складним завданням", — наголошує Шварц.
Видання зауважило, що Туреччина — з її великою армією та досвідом у Чорному морі, могла б відігравати ключову роль. Втім, це також політично складно, адже Греція та Кіпр не хочуть, щоб Анкара отримувала доступ до будь-яких коштів ЄС для її збройних сил. Екс-посол Туреччини Селім Єнель зауважив, що наразі занадто рано думати про такий розвиток подій. Він також попередив, що Анкара вимагатиме щось натомість.
"Що стосується компенсації, то все одно буде важко подолати перешкоди ЄС щодо фінансування оборони. Я впевнений, що ЄС знайде спосіб не допустити Туреччину до цих коштів", — зазначив він.
Своєю чергою, Польща, яка зараз має найбільшу армію в ЄС, виключає можливість виряджання військ до України, але Варшава заявляє, що допоможе з логістикою для будь-якої місії на сході. Неназваний високопоставлений польський чиновник у коментарі видання заявив про стратегічну дилему Варшави.
"Польща має свою стратегічну дилему, оскільки межує з Росією та Білоруссю, тому не може послабити сили, необхідні для запобігання нападу", — наголосив він.
Прем'єр-міністр Італії Джорджа Мелоні також обережно ставиться до виряджання солдатів в Україну і сперечається з Макроном, наголошуючи, що розумніше запропонувати Україні оборонний пакт, а не війська, які можуть бути втягнуті у війну з Росією.
Позиція Росії
Видання наголошує, що наразі існують підстави для обережності. Попри "теплу атмосферу" саміту російського диктатора Володимира Путіна з Трампом, яка пройшла 15 серпня на Алясці, Москва категорично проти будь-якого розгортання військ НАТО в Україні.
"Ми підтверджуємо нашу давню позицію щодо однозначного неприйняття будь-яких сценаріїв, що передбачають розгортання військових контингентів НАТО в Україні, оскільки це створює ризик неконтрольованої ескалації з непередбачуваними наслідками", — заявила речниця МЗС держави-агресора Марія Захарова.
Politico додає, що Україна вже не раз "обпеклася" на деклараціях, які не підкріплювалися залученням військових. У Будапештському меморандумі від 1994 року США і Британія пообіцяли "гарантії безпеки" в обмін на відмову України від ядерної зброї, після чого було укладено договори з Росією, але всі вони були порушені.
"Для Києва дебати навколо гарантій безпеки є прикро знайомими. Уже у 2023 році, напередодні саміту НАТО у Вільнюсі, розгорталися ті самі аргументи — і ті самі питання залишалися без відповіді", — зазначає видання.
Неназваний високопоставлений польський чиновник назвавши всі дискусії щодо гарантій безпеки передчасними. Він зауважив, що наразі нічого не відбудеться, тому що бойові дії не припиняються.
"Американці, здається, не бажають занадто наближатися до Росії, а європейці продовжують підтримувати Україну. Тому в нас глухий кут", — наголосив він.
Нагадаємо, раніше міністр оборони Великої Британії Джон Гілі заявив, що наразі Лондон не планує вводити свої війська в Україну. Втім, якщо буде досягнуто припинення вогню, солдати цієї країни будуть готові до виконання миротворчої місії.