
Відтоді як американський президент Дональд Трамп розпочав свій другий термін і фактично зруйнував звичну трансатлантичну систему безпеки, Європа намагається терміново пристосуватися до нових умов. У такому випадку континенту варто готуватися до найгіршого сценарію.
Як повідомляє редакційна колегія газети The Times, військові бюджети зросли, пролунали жорсткі заяви, а також сформувався новий формат європейської дипломатії — так звана "коаліція охочих".
Медійники наголошують, що Сполучені Штати Америки й далі наполегливо просувають ідею, щоб Україна пішла на територіальні поступки Росії заради миру — крок, який винагородив би агресію російського диктатора Володимира Путіна і, ймовірно, поставив би хрест на президентстві Володимира Зеленського.
Своєю чергою, генеральний секретар НАТО Марк Рютте попередив про ймовірність конфлікту між Росією та Заходом і заявив, що Північноатлантичний альянс повинен бути готовими "до війни такого масштабу, яку пережили наші діди та прадіди". Редакційна колегія газети наголосила, що багато хто вважає його слова гіперболізованими.
"Рютте, безперечно, має рацію, коли каже, що настав час важких виборів і справжніх жертв", — зазначили медійники.
В газеті додають, що невдовзі буде ухвалене рішення щодо того, чи конфісковувати 210 мільярдів євро заморожених російських державних активів у європейських банках — ініціативу підтримує Велика Британія. Відомо, що більша частка коштів, а саме 180 мільярдів євро, зберігається в Бельгії, яка побоюється можливих позовів з боку Росії або ще гірших наслідків, якщо ці фінанси будуть спрямовані на війну в Україні у вигляді кредиту для Києва.
"Інші європейські країни, зокрема Італія, також наполягають на більш обережному підході", — додали у The Times.
На сьогодні є вагомі заперечення проти конфіскації російських заморожених активів, адже це може порушити законодавство ЄС і створити небезпечний прецедент для інших країн, які інвестують у Європу. Водночас бездіяльність теж має свою ціну: ці фінанси могли б стати величезною підтримкою для України, і знайти їх в іншому місці буде складно.
"Проте навіть якщо питання активів відкласти, Європа все ще стоїть перед критичним випробуванням: чи зможе вона діяти рішуче, сміливо й єдиним фронтом, або ж внутрішні суперечки та дрібні амбіції розділять її", — наголошують медійники.
Редакційна колегія газети зауважує, що Путін давно вважав Європу слабкою, залежною від соціальних виплат і дилетантською. Упродовж останніх тижнів, у своїх інтерв’ю та у тексті нової Стратегії національної безпеки, Трамп дав зрозуміти, що має схожу думку.
"Європі варто готуватися до найгіршого сценарію: якщо Вашингтон повністю відмовиться від своїх зобов’язань перед Європою, східний фланг континенту опиниться вразливим перед новою агресією Путіна, а гарантії безпеки НАТО можуть похитнутися", — зазначили у газеті.
Редакційна колегія видання зауважує, що єдиним способом зберегти статус-кво в Україні є розміщення європейських військ на місцях і величезні інвестиції у військову техніку, що вимагатиме термінових бюджетів і підвищення податків. Медійники додали, що це небажаний сценарій, який, можливо, можна уникнути, але після останніх подій він цілком реалістичний.
Підбивши підсумки, у The Times зауважили, що найкращий шанс Європи уникнути відповідного сценарію — це діяти рішуче, показавши Росії та США, що вона може стояти на своєму, якщо це буде необхідно.
Нагадаємо, у неділю, 14 грудня, під час перемовин у Берліні президент Володимир Зеленський погодився відмовитись від вступу України до Північноатлантичного альянсу в обмін на чіткі безпекові гарантії від Сполучених Штатів Америки та Європейського Союзу.