The Economist оцінив шанси РФ: чи здатен Путін виграти війну на полі бою
У випадку, якщо російсько-українська війна буде продовжуватися до 10 червня 2026 року, то вона перевершить за тривалістю Першу світову. Той військовий конфлікт мав завершитися за кілька тижнів, але, як і в Україні, бойові дії затяглися.
Видання The Economist, проводячи паралелі між цими війнами повідомляє, що у серпні 1918 року союзники застосували нові тактики, щоб прорвати німецькі лінії. Сьогодні, навпаки, Україна не здається, а Росія не знає, як перемогти.
Заступник редактора видання Едвард Карр, наголошує що навіть у диктатурі лідер без чіткої стратегії перемоги накопичує проблеми. Свого часу російський цар Микола II під час Першої світової війни зрозумів, що рано чи пізно настає розплата. Чим більше кремлівський диктатор Володимир Путін сьогодні марно жертвує життями своїх військових, тим серйозніша криза чекатиме його завтра.
"Корінь проблеми Путіна полягає в тому, що він не здатний здолати Україну на полі бою. Наступ влітку 2025 року — третій і найамбіційніший — зазнав повного фіаско. Тактика Росії полягає в тому, щоб кидати невеликі групи солдатів у зону ураження. Проте навіть якщо частина проривається, решта не може скористатися цим проривом. Як тільки війська концентруються, їх знищують", — зазначив Карр.
За рік до середини жовтня кількість російських втрат зросла майже на 60% і становить від 984 000 до 1 438 000 осіб, з них загиблих від 190 000 до 480 000. У виданні припустили, що можливо, на кожного загиблого українського солдата припадає п’ятеро російських.
"І все ж, протягом літа армія Путіна не змогла захопити жодного великого міста. Росія просувається вперед, але щоб утримати чотири області, які вона називає своїми, знадобиться ще п’ять років. Якщо втрати РФ будуть на рівні 2025 року, загальна кількість загиблих росіян сягне майже чотирьох мільйонів", — додає заступник редактора видання.
Водночас він наголошує, що відсутність успіхів на фронті пояснює, чому Москва завдає ударів по українських містах і критичній інфраструктурі. За словами Карра, Путін прагне зробити частину України непридатною для життя та зламати моральний дух населення. Росія вже почала говорити про тяжку зиму, яка насувається.
На відміну від цього, глибокі удари України по території Росії можуть змінити погляди частини населення. За даними опитувань, 70% росіян заявляють про підтримку війни.
"Можливо, лише кожен п’ятий із них справді переконаний у цьому. Решта ж просто уникає думок про те, що насправді відбувається. Але, атакуючи нафтову інфраструктуру та аеропорти на тлі падіння економіки та обмежених бюджетів, Україна може змусити росіян задуматись про реальність", — зазначив Карр.
Кремлівський диктатор розраховує, що американський президент Дональд Трамп схилить ситуацію на його користь. Відмовившись від життєво важливої американської підтримки, зокрема в галузі розвідки та протиповітряної оборони, Трамп дійсно міг би нав'язати Україні невигідний мир. На початку цього року він певний час намагався це зробити.
"Проте відповідна тактика вже не є ймовірною. "Миротворець" у Білому домі то підтримує, то критикує президента Володимира Зеленського. Водночас Європа взяла на себе фінансування України, усуваючи основну претензію MAGA, що Вашингтон нібито використовують. І Трамп, здається, дійшов висновку, що кинути Київ на поталу зруйнує його мрію стати лауреатом Нобелівської премії миру", — додає Карр.
У виданні припустили, що російський диктатор, можливо, сподівається на ослаблення рішучості Європи. Коштів, необхідних Україні для продовження боротьби, вистачить лише до лютого, а перспектива появи популістських урядів, менш ворожих до Москви, вже нависає над європейським континентом. Розділена та нестійка Європа може не забезпечити Києву довгострокову підтримку, необхідну для відновлення після війни.
"Проте це не те саме, що покинути Україну в розпалі боїв. Те, що ця країна є ключем до європейської безпеки, є незаперечним фактом. Якщо Київ впаде, Путін отримає контроль над найбільшою армією Європи та потужною оборонною промисловістю", — зазначає The Economist.
Дехто припускає, що кремлівський диктатор вірить у перевагу часу, інакше він уже домовився б про мир. Проте уроки В’єтнаму, Афганістану та Іраку показують, що лідери тримаються за владу в надії, що щось — будь-що — зміниться. Тож скоріш за все, Путін продовжуватиме війну у 2026 році, очікуючи, що його генерали знайдуть нову тактику, Україна вичерпає ресурси, уряд Зеленського зазнає краху або що у Білому домі чи Європі втратять терпіння. Карр наголоси, що, якщо нічого з цього не відбудеться, Путін отримає "страшну розплату".
"Росія заклала свою економіку, змусила Фінляндію і Швецію вступити в НАТО, підкорилася Китаю і знищила ціле покоління молодих чоловіків. І для чого? Як тільки це питання постане на вустах росіян, світ зіткнеться з новою небезпекою. Путін може прийняти поразку за кордоном і навести терор у себе вдома. Або він може піти на ескалацію", — наголошує заступник редактора видання.
Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський назвав залякуванням вторгнення російських безпілотників і винищувачів у повітряний простір НАТО. Такі провокації свідчать про справжні наміри Кремля.