Гірше за санкції: у розвідці розкрили, чого насправді панічно боїться Кремль

Російське керівництво побоюється вересневих виборів до Держдуми більше, ніж зовнішніх економічних санкцій. Через відсутність контролю над прихованим невдоволенням суспільства репресивний апарат Кремля перейшов до превентивних зачисток будь-яких політичних опонентів.

Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.

Втома від війни та превентивні репресії

Розвідка зазначила, що у російському суспільстві наростає втома від затяжної війни, яку стає дедалі важче приховувати офіційній пропаганді. За даними підконтрольних владі соціологів, за продовження бойових дій виступають лише 15–24% росіян, тоді як від 64% до 67% громадян висловлюються за мирні переговори. В умовах тотального страху реальний рівень підтримки війни є ще нижчим.

Для зачистки політичного поля перед виборами режим усуває навіть формальних опонентів, яскравим прикладом чого стало затримання Бориса Надєждіна. Аналітики відомства так оцінюють страхи російської верхівки:

"Кремль боїться не окремих політиків, а будь-якої можливості перетворити суспільне невдоволення на політичний процес. Для Кремля відсутність очевидних лідерів протесту — радше проблема, ніж перевага. Лідера можна дискредитувати, заарештувати або не допустити до виборів. Без такого лідера влада не розуміє, звідки з'явиться наступний осередок невдоволення. Тому репресії стають превентивними".

Розкол еліт та загроза "ветеранського" бунту

У розвідці запевнили, що паралельно з цим поглиблюється криза всередині самої російської верхівки. Частина оточення Володимира Путіна закликає шукати вихід із війни, оскільки Центробанк Росії визнає несумісність фінансової стабільності з постійними видатками на бойові дії, а олігархи намагаються налагодити сепаратні контакти. 

На тлі системних ударів по НПЗ, втрат флоту та ізоляції окупованого Криму навіть Пекін починає готуватися до сценарію, де майбутнє Росії не пов'язане з чинним диктатором. Головним джерелом нестабільності для Москви під час вересневих виборів 2026 року можуть стати не цивільні активісти, а сотні тисяч військових, які повертаються з фронту. Аналітики розвідки акцентували на високій ймовірності вибуху внутрішньої кризи:

"У Росії джерелом нестабільності можуть стати вже не цивільні активісти, а сотні тисяч ветеранів війни. Багато хто з них не отримав обіцяних пільг, роботи чи соціального статусу. Якщо їхнє розчарування збігатиметься із загальним невдоволенням у країні, вересневі вибори 2026 року можуть стати для Кремля не черговою формальністю, а моментом, коли внутрішня криза перетвориться на бурю", — резюмували в Службі зовнішньої розвідки.

Нагадаємо, за даними Інституту вивчення війни, російська влада продовжує наполягати на своїх максималістських вимогах щодо капітуляції України, повністю відкидаючи можливість територіальних компромісів заради миру. Водночас аналітики зазначають, що Кремль намагається формувати хибне уявлення про успіхи власної армії, реальні просування якої залишаються вкрай незначними.