Щойно вщух скандал щодо появи турбін Siemens в анексованому Криму, як стало відомо про нове ймовірне порушення санкцій ЄС, інформує TrueUA з посиланням на De Gelderlander.
Як з'ясувалося, дві компанії з Нідерландів надали техніку для будівництва Керченського мосту.
Під вогнем критики опинилися дві невеликі компанії з Нідерландів. Як випливає з розслідування газети De Gelderlander, вони надали для будівництва Керченського мосту між Росією та анексованим Кримом машину для прокладки по дну моря важких труб, які стали основою для опор мосту.
За даними виданням, компанія Вijlard Hydrauliek начебто виготовила «найважливішу частину» для цієї машини, а інша - Dematec Equipment - зібрала її.
На початку 2016 року обладнання передали Росії. Спершу його зберігали в російському місті Тамань, а згодом використали у будівництві 19-кілометрового мосту з Таманського півострова Росії у Крим.
Росія вирішила будувати міст після анексії Криму навесні 2014 року. Запуск автомобільного сполучення запланований на кінець 2018-го, а залізничного - на 2019-й.
Санкції ЄС та США забороняють західним компаніям інвестувати, продавати та вести бізнес у Криму, а також надавати послуги і обладнання для енергетики, видобутку копалин, а також туризму та інфраструктури Криму.
Обидві компанії заперечують, що порушили санкції ЄС, накладені на Росію через анексію Криму та події на Сході України.
У відповідь на запит нідерландських журналістів директор Dematec Equipment Дерк ван ден ХОЙВЕЛ заявив, що все відбувалося в рамках закону, оскільки будівництво велося на території Росії, а не Криму.
«Згідно з санкціями ЄС, ми не повинні перебувати в Криму, але в Росії можна», - цитує ван ден ХОЙВЕЛА газета Gelderlander.
Директор іншої компанії, Марсел БЕЙЛАРД повідомив, що нічого не знав про те, що його продукція призначалася для Керченського мосту: «Ми лише надали комплектуючі замовнику в Нідерландах. Нічого більше».
Проте перша ж перевірка ставить під сумнів ці твердження. Так, ще у 2015 році керівник Вijlard Hydrauliek розповів тележурналісту нідерландської телекомпанії NimaRTV, що виготовив обладнання для підготовки фундаменту морських мостів, яке мало постачатися, зокрема, і в Росію.
За випробуванням техніки спостерігали, як йдеться у сюжеті, російські бізнесмени.
Одразу після розслідування De Gelderlander уряд Нідерландів заявив, що перевірить законність участі голландських компаній у будівництві мосту в анексований Крим.
У прес-службі міністерства закордонних справ Нідерландів повідомили, що уряд країни «жорстко дотримується політики невизнання незаконної анексії Криму та жодним чином не заохочує дії, спрямовані на узаконення нинішньої ситуації».
До таких дій, на думку Гааги, належить і будівництво мосту між Росією і Кримом.
За розслідування взялася Адміністрація з питань податків та мит, яка згодом передасть матеріали справи в генеральну прокуратуру Нідерландів.
Така різка реакція цілком очікувана, вважає Тоні ван дер ТОГТ, старший науковий співробітник Нідерландського інституту міжнародних відносин Сlingendael.
За його словами, з огляду на катастрофу рейсу MH17 над Донбасом у 2014 році, коли загинули майже двісті громадян Нідерландів, офіційна Гаага дуже серйозно ставиться до європейських санкцій щодо Росії та, у порівняні з іншими європейськими країнами, значно менше підтримує «намагання бізнесу вести справи в Росії так, наче нічого не сталося».
Те, що будівництво Керченського мосту підпадає під санкції Євросоюзу, ще 2016 року підтвердив Суд ЄС у Люксембурзі.
Розглядаючи скаргу на санкцїі ЄС з боку російського мільярдера Аркадія РОТЕНБЕРГА, чия компанія «Стройгазмонтаж» є головним підрядником будівництва мосту, суд визначив, що проект є «підсанкційним», бо закріплює приєднання Криму до РФ, а отже підриває територіальну цілісність та суверенітет України.
З'ясувати, чи знали західні компанії, які співпрацюють з Росією, про використання своєї продукції в незаконному будівництві Керченського мосту, вкрай складно.
За словами Тоні ван дер ТОГТА, можливо, Вijlard Hydrauliek та Dematec Equipment справді не були в курсі усіх деталей. Водночас, на думку експерта, нерідко західний бізнес веде прибуткову діяльність у так званій «сірій зоні», коли не до кінця зрозуміло, чи заборонено це законом.
«Інколи компанії взагалі не цікавляться такими питаннями та дають своїм російським партнерам робити з продукцією все, що заманеться. Щоб потім сказати: ми не знали, що це порушить санкційний режим, ми були не в курсі», - вважає експерт.
У Єврокомісії повідомили, що контроль за дотриманням санкцій є прерогативою країн-членів ЄС і, хоча Брюссель моніторить це питання, список порушників ЄК не веде.
Так, коли у липні 2017 року агенція Reuters повідомила про появу турбін німецької компанії Siemens в Криму, розслідування цієї справи провів офіційний Берлін.
Після чого Рада ЄС внесла у санкційний список російські компанії та чиновників, відповідальних за транспортування турбін до Криму. Siemens тоді заявив, що нічого про це не знав.
Чи буде розширено санкції через скандал з нідерландськими компаніями, в Брюсселі поки не коментують. На думку Тоні ван дер ТОГТА, цей випадок, безперечно, викличе дискусії в ЄС щодо можливого посилення санкцій у зв'язку з анексією Криму.
А розширення санкційного списку в майбутньому відбуватиметься не тільки у зв'язку з будівництвом Керченського мосту, але й через «обмеження судноплавства в українські порти Азовського моря, що матиме наслідки для європейських компаній».
Ще одна підстава для розширення санкцій, за словами експерта, - видобуток Росією газу на Чорноморському шельфі в морській економічній зоні України.
