Минулого тижня президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп поставив чіткі вимоги до російського диктатора Володимира Путіна: погодитися на припинення вогню в Україні до початку вересня або зіткнутися з подальшими економічними санкціями.
Як повідомляє видання Politico, йдеться про введення тарифів на країни, які торгують з Росією, що перебуває під санкціями Заходу — серед них, імовірно, Китай та Індія, які підживлюють російську економіку своїми закупівлями нафти.
Водночас Вашингтон продасть Європі системи протиповітряної оборони Patriot для передачі українцям, а також поставить додаткове озброєння, кількість і типи якого залишаються незрозумілими. Довгоочікувану заяву Трампа було зроблено у доволі незвичний спосіб. Під час пресконференції в Овальному кабінеті президент США переважно передав слово генеральному секретарю НАТО Марку Рютте, дозволивши йому підсумувати нову американську політику, а сам лише час від часу коментував.
"Попри це, як у Києві, так і в столицях Західної Європи з полегшенням сприйняли той факт, що Трамп не відмовляється від підтримки України — і зміну його тону щодо Путіна", — наголошує редактор думок в Politico Europe Джеймі Деттмер.
Втім, таке полегшення поділяли й у Кремлі. Росія не продемонструвала занепокоєння через "дуже жорсткі тарифи" Трампа, і цей офіційний спокій відобразився загалом у настроях країни — російський фондовий ринок відреагував стримано, зростаючи на 2,7% після оголошення. Російський політолог Тетяна Станова вважає таку реакцію Кремля звичайною. За її словами, ультиматум Трампа в Москві фактично сприйняли як "карт-бланш на посилення наступу в Україні".
Видання наголошує, що такої ж думки дотримується й російський військовий аналітик Юрій Федоров, який зазначив, що справжнім страхом Кремля було негайне запровадження вторинних санкцій проти покупців російської нафти, просування в Сенаті США законопроектів із жорсткішими обмеженнями проти Росії та її партнерів, а також швидка передача Україні далекобійних ракет.
"Москва розцінює ситуацію як "зелене світло" для продовження авіаційних атак, особливо враховуючи, що Трамп не готовий до серйозного конфлікту з Росією й не хоче такого протистояння", — наголошує Федоров.
Деттамер додав, що невгамовний Кремль отримав можливість і далі сіяти хаос і проливати кров мирних жителів упродовж літа. Він зауважив, що питання в тому, чи справді Трамп стане жорсткішим у вересні та чи буде Путін готовий погодитися на припинення вогню, яке призведе до мирного врегулювання. Є небагато підстав так вважати.
У нещодавньому інтерв'ю колишня радниця президента Дональда Трампа з питань Росії Фіона Гілл попередила, що президент США шанобливо ставиться до Путіна, тому що він дійсно стурбований ризиком обміну ядерними ударами. За її словами, Трамп не розуміє, що російський диктатор не хоче припинення вогню. Він хоче бачити Україну ослабленою, а не здатною протистояти військовому тиску. Це розуміють усі, окрім самого Трампа.
"В основі цього м'якого підходу до Москви лежить особисте обожнювання Путіна президентом США", — наголосила Гілл.
Нагадаємо, раніше речниця Державного департаменту Сполучених Штатів Теммі Брюс повідомляла, що заява Трампа про термін у 50 днів задля припинення вогню є своєрідним "вікном можливостей", під час якого варто досягнути прогресу для якомога швидшого закінчення війни.