Міністерство культури та інформаційної політики внесло до переліку нематеріальної культурної спадщини України кавову традицію кримських татар. Вона має низку своїх особливостей та секретів, які роблять її унікальною.
Про це повідомила прес-служба міністерства.
У відомстві наголосили, що поширення саме цієї традиції пов’язане із місцями проживання кримськотатарського народу на території України. Переважна більшість кримських татар проживають в Автономній Республіці Крим. Крім того, кримські татари в невеликій кількості також проживають у Київській та Херсонській областях, у містах Києві, Львові, Вінниці, Полтаві, Луцьку, Мелітополі, Дніпрі, Дрогобичі.
"В усі часи кримські татари славились своєю гостинністю. Народ має давнє повір’я, що під виглядом незнайомця світом мандрує праведник Хидир. Для свого візиту він може обрати будь-який дім. Тому кожного гостя потрібно шанобливо вітати і допомагати в дорозі. Адже його прихід — це неодмінно щастя та удача в родині. З давнини до сьогодення в кримськотатарській оселі гостя вітають ароматною та міцною кавою. До неї обов’язково додається приємна розмова, а також колотий цукор та пісочне печиво курабіє", — йдеться у повідомленні.
Для кримськотатарської кави необхідно дрібно змолоти смажені кавові зерна з допомогою ручного млинка, насипати у розігріту мідну джезву, покласти на дно джезви кілька крупинок солі, а потім залити холодною водою. Каву зазвичай готують у наступних пропорціях — одна повна чайна ложка меленої кави на один фільджан води. Далі фільджан ставляють на вугілля, гарячий пісок чи плиту та доводять до кипіння, поки не з’явиться густа та запашна пінка. Після того, як пінка з'явилася, кава вважається готовою.
Фото: Міністерство культури та інформаційної політики
"Коли мама або бабуся вчать доньку варити каву, вони використовують слово "налякати" каву, що означає не кип’ятити її, а коли пінка піднімається над верхнім краєм джезви, прибирати з вогню. Це вимагає концентрації та уваги господині", — розповіли у міністерстві.
Каву подають у кавових чашках невеликого розміру на блюдцях. І найголовніше — спочатку до чашки викладається кавова пінка, а вже після того наливається сам напій.
Також кримські татари, окрім звичайної чорної кави, готують ще й молочну та каву з вершками. Зокрема, молочна кава — це звичайна кава з додаванням молока. Водночас кава з вершками має свої особливості. Вершки для кави кримські татари зазвичай готують власноруч. Для цього незбиране свіже молоко з вечора кип’ятять 5-7 хвилин, ставлять у прохолодне місце, закривають кришкою і через 12 годин знімають з молока вершки з молочною пінкою. При кип’ятінні молоко переливають за допомогою черпака кілька разів особливим чином, щоб пінка була пишною і товстою. Каймак, що утворився, з вершками товщиною 1,0-1,3 сантиметра обережно знімають і перекладають в окремий посуд з невеликою кількістю молока на дні та зберігають у холодильнику.
Фото: Міністерство культури та інформаційної політики
"При подачі кави, на поверхню налитої кави у фільджан викладається чайна ложка каймак, який від гарячої кави розм’якшується, з неї виступають невеликі жовті краплі молочного жиру і красиво розтікаються серед кавової пінки. Кава має м’який вершковий присмак", — зауважили у Мінкульті.
Ще однією цікавинкою кримськотатарської кави є те, що цукор до неї додавати не заведено. Так, каву п’ють прикушуючи дрібно колотим молочним цукром або твердим цукром домашнього приготування.
Найчастіше каву готують і подають молоді члени сім’ї (невістка чи старші дочки). Представники старшого покоління приймають гостей та неквапливо ведуть бесіди.
Діти також можуть взяти участь в приготуванні кави, дорослі своєю чергою адаптують цей процес до віку дітей — перенести на стіл посуд із солодощами, підготувати фільджани, насипати перемелену каву. Найцікавіше для дітей, поки мама зайнята іншими процесами по кухні — стежити за підняттям кавової пінки в джезві.
"У кримських татар практично немає кулінарних книг, практика приготування страв та напоїв передається в сім’ї від мами, тата, бабусі або дідуся до дитини. Передача знань про елемент відбувається усно і через спільне практикування", — резюмували у міністерстві.
Нагадаємо, Міністерство культури та інформаційної політики України додало до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини традиції приготування каші "Зозуля".
Підписуйтеся на нас в Telegram 
, щоб дізнаватися важливі та цікаві новини першими
