
Якщо людина померла, не залишивши заповіту, її майно успадковується за законом. Цивільний кодекс України визначає п’ять черг спадкоємців, а в окремих випадках право на спадщину можуть отримати родичі інших черг або особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю.
Спадкування за законом застосовується не лише тоді, коли заповіту взагалі немає. Також ці правила діють, якщо заповіт визнали недійсним, спадкоємці за заповітом не прийняли майно або відмовилися від нього, чи документ охоплює не всю спадщину, передає видання "Судово-юридична газета".
Загалом закон передбачає п’ять черг спадкоємців:
Наступна черга отримує право на спадщину, якщо спадкоємців попередньої немає, вони усунені від спадкування, не прийняли спадщину або відмовилися від неї.
Діти, народжені поза зареєстрованим шлюбом, мають такі ж спадкові права, як і діти, народжені у шлюбі, якщо батьківство зазначене у свідоцтві про народження або встановлене судом. До першої черги також належать усиновлені діти.
Ступінь споріднення визначають за кількістю народжень, які віддаляють родича від спадкодавця. Саме народження спадкодавця при цьому не враховується.
Окремо закон передбачає спадкування за правом представлення. Воно застосовується, коли спадкоємець помер до відкриття спадщини, а його частку отримують його нащадки. Зокрема:
Якщо право представлення мають кілька людей, частка померлого родича ділиться між ними порівну.
Під час спадкування за законом усиновлені та їхні нащадки прирівнюються до родичів за походженням щодо усиновлювача та його родини.
Водночас після усиновлення спадковий зв’язок із біологічними родичами за загальним правилом припиняється. Винятки можливі, якщо суд під час усиновлення зберіг відповідний правовий зв’язок, зокрема з бабою, дідом, братом чи сестрою.
"Згідно зі статтею 1259 Кодексу черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини. Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов’язкову частку у спадщині", — зауважили в матеріалі.
Крім того, спадкоємець наступної черги може через суд отримати право спадкувати разом із представниками попередньої черги. Для цього потрібно довести, що він тривалий час опікувався спадкодавцем, матеріально його забезпечував або надавав іншу допомогу, коли через вік, тяжку хворобу чи інвалідність людина перебувала у безпорадному стані.
За загальним правилом частки всіх спадкоємців однієї черги є рівними.
"Спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них. Якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, вони можуть це зробити тільки за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом (стаття 1267 Кодексу)", — зазначили в статті.
Додамо, питання передачі спадщини часто стає актуальним для подружжя, яке має спільно нажите майно — житло, землю, автомобілі чи заощадження. Для врегулювання таких питань в українському законодавстві передбачено інструмент, який називається спільний заповіт подружжя.