Мовний омбудсмен закликала уряд змінити статус російської мови: що пропонує

Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська переконана, що російська мова не потребує підтримки та особливого захисту, а документ, який створював цей захист, слугував для маніпуляцій Москви.

Про це повідомляють на офіційній сторінці уповноваженого у Facebook. 

Мовний омбудсмен хоче оновити перелік мов, які потребують підтримки та особливого захисту. 

Івановська наполягає на необхідності привести назву та положення закону України "Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин" у відповідність до оновленого офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов, затвердженого МЗС у січні 2024 року, і оновити перелік мов, що справді потребують підтримки та особливого захисту.

За словами уповноваженої, листа з відповідними пропозиціями вона направила прем’єр-міністру України ще в перші дні свого перебування на посаді. У листі наголошується, що некоректний офіційний переклад Хартії призвів до підміни об'єкта і цілі Хартії як міжнародного договору, спричинив безпідставні звинувачення щодо неналежного виконання Україною своїх міжнародних зобов’язань, створив умови для політичного маніпулювання, спрямованого на підрив статусу української мови як державної.

"Москва роками використовувала цей документ як інструмент маніпуляцій. Нам потрібен адекватний переклад, щоб вилучити мову окупанта з переліку. Російська не потребує нашого захисту. Коли кримськотатарська і караїмська стоять поруч із російською, це парадоксально", — наголосила Олена Івановська.

Вона також нагадала, що Конституційний Суд України у своєму рішенні від 14 липня 2021 року № 1-р/2021 зобов’язав органи влади усунути невизначеність у питанні перекладу, однак необхідні зміни досі не ухвалені.

"Задля справедливості, заради того, щоб тримати обличчя перед тими національними меншинами, корінними народами, мова яких дійсно потребує підтримки, нам треба зробити цю роботу", — додала уповноважена.

Нагадаємо, у квітні вже колишній уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь розповідав, що на порушення мовного законодавства з початку 2025 року поскаржилися понад 600 разів. Найбільше скарг надійшло зі столиці, а також Одеської та Харківської областей.

Також від початку цього року порушники мовного законодавства сплатили до місцевих бюджетів штрафи на суму майже 200 тисяч гривень. Однак при цьому самих порушень на території всієї України не стало менше.