Politico пояснило, чи є у Європи рішучість стримувати Росію
Цього тижня міністри оборони, високопоставлені військові та представники оборонної промисловості Європи збиралися на виставку Defence and Security Equipment International (DSEI) у Лондоні, яку вважають найбільшою військовою виставкою у світі. Втім, справжнє випробування для Європи полягає не в теоретичних інноваціях, а в тому, чи здатна вона швидко мобілізуватися на практиці.
Як повідомляє видання Politico, головною проблемою Європи досі була політична й військова неспроможність відповісти на виклики. Генерал Нік Картер, який є колишнім начальник штабу збройних сил Великої Британії та стратегічним радником в Інституті глобальних змін імені Тоні Блера наголосив, що в умовах непевності у Вашингтоні та загроз із боку Москви, європейський континент опинився на стратегічному роздоріжжі — між вибором взяти на себе відповідальність за власну оборону та безпеку чи залишитися небезпечно залежним від сил, що не підконтрольні йому.
"Під питанням залишається те, чи зможе наростальна єдність європейських лідерів і значне збільшення оборонних витрат у Європі розгорнуте достатньо швидко, щоб урятувати Україну без суттєвої допомоги США. Також невідомо, чи здатні ці кроки відновити стримування у євроатлантичному просторі та запобігти російській загрозі до 2030 року", — наголошує видання.
Politico додає, що наразі концепція стримування має враховувати й так звану "сіру зону". Видання зауважує, що Москва вже підриває дію статті п'ятої НАТО про колективну оборону за допомогою атак гібридного характеру, спрямованих на ослаблення рішучості без провокування прямої військової відповіді. Ймовірно, Москва посилюватиме подібні цілеспрямовані провокації, наприклад, диверсії на підводних кабелях, кібератаки на енергосистеми чи "випадкові" ракетні удари поблизу території НАТО. Усе це є частиною продуманої стратегії розширення впливу Кремля.
"Тим часом на полі бою в Україні ми спостерігаємо поєднання елементів Першої та Третьої світових воєн — своєрідне дослідження в реальному часі, яке показує риси майбутніх конфліктів. За останні роки стало очевидно, як швидко змінюється характер війни та як стираються межі між сушею, морем, повітрям, космосом і кіберпростором у прагненні інтегрувати ці сфери для досягнення переваги", — зазначає видання.
Картер наголошує, що у такому контексті багато хто справедливо відзначає винахідливість України, яка адаптується під вогнем, втім Росія демонструє інновації не меншого масштабу та темпу, наголошує застосовує дешеві дрони, системи радіоелектронних перешкод, цілевказання з використанням штучного інтелекту та перебудовує свою економіку на військові рейки. Лише цього року Кремль виготовить 1500 танків, три тисячі бронемашин і двісті балістичних ракет.
"З огляду на такий темп технологічних змін, надзвичайно важливо постійно стежити за інноваціями, і саме на цьому принципі має базуватися оборонне планування Європи. У війні завжди перемагає той, хто швидше адаптується", — зазначає Картер.
Втім, Європі потрібно кардинально переосмислити не тільки необхідні зараз і в майбутньому можливості, але й те, як повинні змінитися її системи та інститути, щоб забезпечити їх реалізацію. Видання додає, що це означає збільшення обсягів оборонного виробництва, модернізацію збройних сил, переосмислення закупівель та інвестування в правильне поєднання можливостей для протидії сучасним загрозам, а також тим, що з’являться в майбутньому.
Задля розв'язання цього питання Інститут Тоні Блера започаткує програму для стимулювання дискусії щодо європейської оборони, аналізуючи безпекове середовище та можливі сценарії його розвитку. На обговорення винесуть питання розподілу тягаря — зокрема ролей, регіонів, спроможностей та оборонно-промислової бази, а також очікується початок дебатів щодо національної та суспільної стійкості.
"На щастя, Європа зараз працює на міцнішому фундаменті, оскільки члени НАТО, окрім США, пообіцяли підняти базові оборонні витрати до 3,5% ВВП, а ЄС запустив фонд SAFE обсягом €150 мільярдів для посилення оборонного потенціалу. Проте ці кроки не принесуть бажаного результату, якщо кошти не будуть витрачені оперативно", — додав Картер.
Видання зауважило, що, зважаючи на це все, істина полягає в тому, що одних лише фінансів недостатньо. Без стратегії, політичної рішучості, національної стійкості та структурних реформ інвестиції не перетворяться на реальні можливості.
"Наші економіки в 10 разів перевищують економіку Росії, наша технологічна база набагато сильніша, а наші союзи не мають собі рівних. Якщо ми вирішимо діяти негайно, то будь-яку загрозу з боку Росії можна буде подолати. Питання полягає в тому, чи зробимо ми це", — наголосив Картер.
Нагадаємо, у серпні видання The Times повідомляло, що військові Великої Британії змінили формат і завдання миротворчої місії, що запрацює в Україні після завершення активної фази війни з Росією. За даними видання, командування армії Великої Британії відмовилося від ідеї створення 30-тисячного контингенту для захисту українських портів та міст.