
Хронічний стрес, спричинений війною, порушує роботу нервової системи, сон, гормональний баланс та увагу, а постійне життя в режимі "не на часі" лише посилює виснаження. Щоб зберегти психологічний ресурс, важливо не відмовлятися від звичних радощів і підтримувати щоденну рутину.
Про це в ефірі телеканалу "Київ24" розповіла психологиня Оксана Глущенко.
За її словами, низькі показники якості життя в Україні не означають, що кожен українець почувається нещасним. Водночас багаторічна війна, постійні повітряні тривоги, втрати та невизначеність створюють середовище, яке виснажує психіку.
"Психіка людини не створена для життя в умовах багаторічної загрози. Коли є війна, повітряні тривоги, втрати, постійна невизначеність, наша система залишається в режимі виживання", — пояснила Глущенко.
Психологиня зазначила, що такий стан супроводжується підвищеною тривожністю, порушеннями сну та втратою здатності відчувати радість. Крім того, ситуацію погіршує поширене переконання, що під час війни "не на часі" жити повноцінним життям.
На її думку, відкладене життя може призвести до ще більшого емоційного виснаження, особливо якщо війна триватиме довго.
"Якщо ми будемо весь час казати, що "не на часі", то куди ми себе цим заведемо?" — наголосила експертка.
Глущенко рекомендує створювати для себе стабільну щоденну рутину, знаходити приємні моменти та дозволяти собі те, що повертає відчуття опори й допомагає відновлювати внутрішній ресурс.
За словами психологині, хронічний стрес поступово змінює роботу нервової системи, впливає на гормональний баланс, концентрацію уваги та загальне самопочуття. У результаті людина може відчувати повне виснаження, навіть якщо їй здається, що "все нормально".
Додамо, психологи пояснюють, що тривожні думки є природною функцією мозку — він постійно прогнозує ризики та намагається підготувати людину до можливих труднощів. Проблема виникає тоді, коли це прогнозування перетворюється на безперервне "прокручування" сценаріїв, яке заважає концентрації та повсякденному життю.