Глава Білого дому назвав Путіна "абсолютно божевільним". Але цю фразу не варто виривати із контексту, адже Трамп продовжує звинувачувати у війні й Зеленського. Відтак казати про кардинальні зміни у голові американського президента не доводиться.
"У мене завжди були дуже хороші стосунки з Володимиром Путіним, але з ним щось сталося. Він став абсолютно божевільним! Він без потреби вбиває безліч людей, і я говорю не тільки про солдатів. Ракети і безпілотники запускають по містах в Україні без жодної причини. Я завжди говорив, що він хоче отримати всю Україну, а не тільки її частину, і, можливо, це виявиться правдою, але якщо він це зробить, це призведе до краху Росії", — написав Трамп.
Тут же він розкритикував президента Володимира Зеленського, мовляв, "не приносить користі своїй країні своїми заявами".
"Усе, що виходить із його вуст, створює проблеми, мені це не подобається, і краще б це припинити", — додав він.
Каже, що лише допомагає "гасити великі й потворні пожежі, що розгорілися через грубу некомпетентність і ненависть". Це із набридлої рубрики "якби я був президентом, цього б не сталося".
"Трамп усвідомив обман Путіна", — відреагував на пост американського колеги президент Франції Еммануель Макрон.
Та чи дійсно на "капітана Америки" на початку п’ятого місяця правління зійшло прозріння?
Одразу відкинемо версію про християнську любов і милосердя до жертв війни. Нинішній глава Білого та його оточення — політичні циніки вищого рівня. Один з останніх прикладів — реакція на новину про смертельну хворобу Джо Байдена. Попередній президент США після замаху на Трампа 13 липня 2024 року співчував супернику, з яким поспілкувався особисто телефоном. Коли повідомили про онкологічне захворювання Байдена, син Трампа Дональд-молодший в’їдливо "підколов" дружину екс-президента, лікарку за фахом Джил Байден, що та, мовляв, не помітила рак у чоловіка.
Далі — про найімовірніші версії. Перша: падіння рейтингу та підозра американців, що їхній президент — на боці Путіна. Згідно з дослідженням Юридичної школи Університету Маркетта, 46% американців схвалюють дії президента, тоді як 54% висловлюють незадоволення. Водночас за опитуванням Reuters / Ipsos рейтинг підтримки Трампа становить 42%, а рівень незадоволення ним — 52%. Найбільше американці невдоволені економічною політикою, а саме обіцянка "ери процвітання" була серед ключових під час передвиборчої кампанії. Згідно з опитуванням Reuters / Ipsos, економічну політику своєї адміністрації схвалює 39%, а боротьби з інфляцією — 33%.
Американцям також не подобається умиротворення Трампом Путіна. Травневе опитування Harvard CAPS/Harris Poll демонструє наступні цифри: 64% опитаних вважають, що Україна має отримати прямі гарантії безпеки від Сполучених Штатів, якщо піде на поступки заради закінчення війни; 62% — за продовження постачання Америкою зброї Україні та за посилення санкцій проти Росії; 59% опитаних вказали на недостатню жорсткість свого президента у веденні перегорів із Росією.
Можна припустити, що Трампа ставлення американців до нього не надто турбує, оскільки він на посаді лише чотири місяці з чотирьох років, проте падіння його рейтингу — це ще й проблема республіканської партії. Загалом темпи зниження рівня підтримки президента США не катастрофічні, проте довіра американців до нього відображається на рівні довіри до партії, яка його висунула. І, схоже, в середовищі республіканців визріває підозра, що Трамп із його непередбачуваною політикою потягне їх на дно. Якщо його не поставити в рамки.
Серйозної фронди Трампу серед сенаторів і конгресменів від республіканців поки немає, але від них усе частіше чутно заяви, що суперечать політиці Білого дому щодо Росії. Так, сенатори Ліндсі Грем і Річард Блюменталь, співавтори законопроекту про "пекельні санкції" проти Москви, заявляють, що у Сенаті є 81 голос на підтримку вторинних санкції проти країн, які допомагають Росії у війні. Цього буде досить, щоб подолати вето Трампа, якщо він і далі заграватиме з Путіним.
"Поки ми прагнемо миру, для нас — і для переважної більшості Сенату — стає все більш очевидним, що Путін грає в ігри. Сенат США готовий діяти, якщо ці ігри продовжаться", — йдеться у заяві двох сенаторів.
Схожі настрої серед республіканців і в Конгресі. Конгресмен Дон Бейкон закликав США та союзників "озброїти Україну до зубів, ввести максимальні санкції проти Росії та конфіскувати 300 мільярдів доларів російських активів за кордоном".
"Прийшов час для чесності. Мирні переговори не мають жодного впливу на Путіна. Його мета — домінувати над Україною, і він не зупиниться, доки не зрозуміє, що не може перемогти", — заявив Бейкон.
То ж можна припустити, що заява Трампа про "божевільного" Путіна, в яку він вмонтував і критику на адресу Зеленського — ніщо інше, як бажання збити хвилю невдоволення республіканців, а не сигнал згоди з ними. Може, ця думка і помилкова, але наступні висловлювання Трампа будуть на кшталт "американцям не потрібна третя світова війна, а санкції її прискорять". Для всіх очевидно, що нинішній керманич Америки не хоче запроваджувати санкційні заборони, які містяться у законопроекті Грема-Блюменталя.
Хоча Трамп і непередбачуваний, проте його логіка — очевидна. Він прагне чим швидше зіскочити з переговорної теми по війні в Україні, в яку сам в’язався, не маючи на руках потужних механізмів тиску на Росію. Зараз Трамп пожинає плоди свого нестримного популізму. Проте просто повернутися спиною до України він уже не зможе, оскільки матиме вигляд зганьбленого слабака і лише посилить невдоволення республіканців.
Що б він не говорив далі, а заяви цього політика часто — суцільний потік свідомості, сценаріїв у нього насправді небагато. Перший — вчинити так, як радять Грем, Блюменталь, а особливо — Бейкон. Тобто показати силу Путіну та його прямим і побічним союзникам Китаю, Індії та іншим, хто в різний спосіб підтримує кремлівську економіку війни. Лише заява про божевілля Путіна обвалила російські фондові біржі, реальні санкції можуть вдарити дуже боляче. Не одразу, але в перспективі літа-осені — точно. Проте цей варіант, повторимося, для Трампа не є першочерговим. По-перше, він погодився на бажання Кремля вести переговори під час бойових дій, що є суттєвою поступкою Москві. По-друге, відмовляється діяти превентивно, тим самим свідомо віддає ініціативу.
Другий сценарій — спробує перемикнути увагу американців та світу на інший конфлікт. Найближча велика подія — червневий саміт НАТО у Гаазі, куди має прибути Трамп. ЗМІ припускають, що на цьому зібранні може виникнути суперечка між американським президентом, європейськими членами Альянсу та запрошеними на нього гостями. Нагадаємо: запрошення отримав і Володимир Зеленський. Якщо Трамп лякатиме виходом США з НАТО, а він це робив під час першого свого терміну правління, то саме це стане топ-темою надовго. Можуть бути й інші варіації — від чергового обстрілу єменських хуситів до загострення відносин з Іраном. Головне для глави Білого дому, щоб його якомога менше пов’язували з проваленою ним темою закінчення війни в Україні.
Третій сценарій — Трамп зустрінеться з Путіним до саміту НАТО (до 24 червня), після чого заявить союзникам, що далі Україну підтримуватимуть тільки вони. Це дуже поганий сценарій, проте тут можна пригадати, як Трамп мило бесідував із господарем Кремля телефоном. І не казав, що розмовляв із божевільним. Це серйозно вдарить по реноме Штатів як захисника світової безпеки й демократії, проте, мабуть, лише ідеалісти досі не зрозуміли, що метою Трампа і не було відстоювання чинного світопорядку.
Четвертий сценарій — після оприлюднення Росією так званого "меморандум про мир", а про що буде в ньому нескладно здогадатися після стамбульського ультиматуму Росії, глава Білого дому задумається над способом усунення Путіна від влади. Тобто слідом за прозрінням про божевілля кремлівського диктатора прийде розуміння, що неадекватних із ядерною кнопкою потрібно якнайшвидше позбуватися.