Путін тисне на російський Центробанк на тлі високої інфляції, пов’язаної з війною, — ISW

Між головою Центробанку Росії Ельвірою Набіулліною та Кремлем існує напруженість через високу відсоткову ставку та грошово-кредитну політику країни у воєнний час. 

Про це повідомляють аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War). 

Російське інсайдерське джерело заявило 23 березня, що рахункова палата Ради Федерації Росії (вищий аудиторський орган РФ) нещодавно ініціювала перевірку Центрального банку Росії для розслідування його грошово-кредитної політики з 2022 по 2024 рік та впливу процентної ставки на інфляцію, бюджетні витрати та інвестиції. Джерело заявило, що розслідування "фактично" є атакою на Набіулліну. 

"Інсайдерське джерело заявило, що група лобістів із великого російського бізнесу домагається зниження процентної ставки. ISW не може незалежно перевірити заяву цього інсайдерського джерела та не бачив інших повідомлень про передбачувану перевірку", — пише ISW. 

Як зазначають аналітики, інфляція в Росії зростає через повномасштабне вторгнення Росії в Україну, і в грудні 2024 року Центральний банк РФ ухвалив рішення зберегти ключову процентну ставку на рівні 21 відсотка — найвищої процентної ставки в Росії з 2003 року — в рамках зусиль зі стримування зростання темпів інфляції. 

Процентна ставка Центрального банку Росії до 2025 року залишалася консервативною, попри значний і зростальний інфляційний тиск. В останні місяці Кремль заявляв, що рівень інфляції становить близько 9–10 відсотків, але ці цифри, ймовірно, набагато нижчі від фактичного рівня інфляції, який, ймовірно, ближчий до 20–25 відсотків. 

"Поточна процентна ставка в Росії, ймовірно, має бути вищою, і Кремль, ймовірно, чинив тиск на Центральний банк, щоб той зберіг ставку на рівні 21 відсотка, хоча Центральний банк мав підвищити її, щоб стримати інфляцію", — йдеться у зведенні аналітиків. 

В ISW переконані, що глава Кремля Володимир Путін також спробував перекласти провину за зростання інфляції на Центральний банк і, зокрема, на Набіулліну. Ймовірно, це було зроблено у спробі відвернути гнів російської ділової спільноти від Кремля і направити його на неї, хоча Набіулліна, ймовірно, не змогла проводити незалежну грошово-кредитну політику. 

"Аудит Центрального банку може бути частиною зусиль Кремля, що продовжуються, з надання політичного тиску на банк з метою запобігання подальшому підвищенню процентних ставок понад поточну ставку у 21 відсоток, управління очікуваннями та розчаруваннями російської ділової спільноти та подальшого поширення інформації Кремля про економічну стабільність Росії", — пишуть аналітики ISW.

Там переконані, що маніпулювання Кремлем, що триває, рішеннями Центрального банку, ймовірно, перешкоджає здатності російського уряду проводити розумну грошово-кредитну політику воєнного часу.

Нагадаємо, раніше аналітики Інституту вивчення війни зазначали, що російський диктатор Володимир Путін маніпулює фактами про стан економіки країни-агресорки та намагається представити її громадянам як "стабільну". Проте насправді стан російської економіки є набагато гіршим.