Рада скасувала акти виконаних робіт для бізнесу: як тепер працюватимуть підприємці

Верховна Рада ухвалила закон, який скасовує обов'язкове підписання актів виконаних робіт для підприємств, спрощуючи документообіг і зменшуючи адміністративне навантаження. Ці зміни не лише підвищать ефективність бізнесу, а й полегшать співпрацю з міжнародними партнерами.

Про це повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. За його словами, український бізнес отримав можливість "працювати за інвойсами" — як це вже давно роблять європейські та американські підприємці.

"Тепер для простих задач не потрібні купи паперу, і додаткові бухгалтери, аби ці папери обслуговувати", — зауважив нардеп.

Що передбачає законопроєкт

Головна мета законопроєкту №14023 — зменшення адміністративного навантаження на бізнес шляхом спрощення документообігу. У пояснювальній записці до документа вказується, що при оформленні акту наданих послуг реквізити (посада, прізвище або особистий підпис особи, відповідальної за господарську операцію з боку замовника) не будуть обов’язковими у випадку, якщо порядок оформлення документів визначено договором і вартість послуг оплачена замовником безготівковим способом.

Переваги для підприємців

Голова Європейської Бізнес Асоціації Анна Дерев’янко пояснила, що цей крок не лише зблизить відносини між замовником та виконавцем до європейських стандартів регулювання, а й дозволить зекономити адміністративний ресурс підприємців. 

"Ініціатива дозволить нівелювати паперову бюрократію у процесі документообігу та зменшити адміністративне навантаження на бухгалтерії компаній", — зазначила вона.

Посадовиця зауважила, що акт виконаних робіт не гарантує права покупця, а натомість збільшує ризики під час податкових перевірок. Його скасування стане полегшенням для переважної частини бізнесу. 

Дерев’янко також навела приклад, що у ЄС немає актів, проте є чітке виконання контрактних зобовʼязань. За її словами, там виконавець дає пропозицію, замовник підписує її і навіть це вже вважається контрактом, який зобовʼязує підрядника виконати роботу, а замовника — отримати сервіс чи послугу. 

Нагадаємо, Україна та Міжнародний валютний фонд домовилися про підвищення порогу впровадження податку на додану вартість для приватних підприємців. Він може зрости чотирьох мільйонів гривень.

Читайте також: Не просто тренд, а вимога часу. Як український бізнес впроваджує стратегії сталого розвитку