Реформа освіти без примусового відпрацювання: що зміниться для студентів-бюджетників

Студентів-бюджетників цивільних спеціальностей не зобов’язуватимуть відпрацьовувати після навчання. Випускники зможуть самостійно обирати місце роботи та будувати професійний шлях без обов’язкового направлення.

Як повідомив народний депутат від партії "Слуга народу", голова Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак, у доопрацьованій версії законопроєкту №10399 вилучили норму про обов’язковий контракт на перше робоче місце для студентів цивільних спеціальностей, які навчаються за кошти державного бюджету.

За його словами, обов’язкове відпрацювання залишиться лише для тих, хто від початку навчання готується до роботи у структурах сектору безпеки й оборони — зокрема у військових закладах освіти, МВС, СБУ, розвідці та інших установах зі спеціальними умовами підготовки.

"Обов’язкового контракту на перше робоче місце для студентів цивільних спеціальностей у доопрацьованому законопроєкті №10399 не буде", — зазначив Бабак.

Раніше законопроєкт передбачав, що після другого курсу студент-бюджетник мав укласти контракт на запропоноване державою перше робоче місце, а після завершення навчання певний час працювати за фахом. У разі відмови передбачалося відшкодування вартості навчання.

Таку модель пропонували через нестачу кадрів у низці сфер. Зокрема, у сфері освіти держава щороку фінансує підготовку близько 10 тисяч майбутніх педагогів, однак до роботи у школах приходить значно менше випускників.

Водночас ініціатива викликала значний суспільний резонанс. Серед зауважень були питання щодо можливого примусу до праці, конституційних прав випускників та умов оплати праці на першому робочому місці.

"Ми зрозуміли, що через одну суперечливу норму можемо поставити під загрозу весь законопроєкт, тому наразі її прибрали", — пояснив голова профільного комітету.

За словами Бабака, основна мета законопроєкту №10399 — змінити підхід до державної підтримки вищої освіти. Державне замовлення має формуватися відповідно до потреб країни, а не лише за рішеннями закладів освіти.

Нова модель передбачає три основні інструменти підтримки студентів:

1. Державне замовлення — для тих, хто навчається у системах із визначеним подальшим працевлаштуванням, насамперед у секторі безпеки й оборони.
2. Бюджетні місця для цивільних спеціальностей — для вступників із найкращими результатами. Вони не матимуть зобов’язання відпрацьовувати після випуску.
3. Система грантів — для студентів, які навчаються за контрактом, але можуть отримати повне або часткове фінансування від держави.

Окремі гранти планують передбачити для соціально вразливих категорій, зокрема учасників бойових дій, дітей загиблих захисників, дітей-сиріт та інших категорій, які потребують державної підтримки.

Як зазначив Сергій Бабак, нова система не скорочує державну підтримку освіти, а змінює її формат: бюджетні місця збережуться для найкращих вступників, а державне замовлення буде спрямоване на підготовку фахівців, потреба в яких є найбільш актуальною для країни.

Нагадаємо, у Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт №15440, який покликаний завчасно врегулювати проведення державної підсумкової атестації та вступної кампанії 2027 року. Ініціатива має на меті створити стабільні законодавчі умови для організації навчального процесу та екзаменів у режимі воєнного стану.

Читайте також: Вступають частіше, ніж торік: в Україні зафіксували рекордну кількість абітурієнтів