Що приховує галактика Вир: вчені зробили унікальний знімок
Космічні телескопи James Webb і Hubble отримали детальне зображення одного зі спіральних рукавів галактики Вир, відомої також як Messier 51. Нові дані допомагають астрономам зрозуміти, як молоді зоряні скупчення виходять із газово-пилових хмар, у яких народилися.
Як пише Live Science, галактика Вир розташована приблизно за 31 мільйонів світлових років від Землі в сузір’ї Гончих Псів. Її спіральні рукави містять великі хмари газу й пилу, де формуються нові зорі.
Зорі народжуються, коли масивні хмари водню та пилу стискаються під дією гравітації. Усередині формується щільне ядро, яке нагрівається настільки, що запускає термоядерний синтез. Водночас те, що відбувається одразу після появи молодих зірок із таких хмар, досі залишалося одним із важливих питань для астрономів.
Що показав новий знімок
Зображення створили, поєднавши дані космічного телескопа James Webb і телескопа Hubble. Webb завдяки інфрачервоному зору дозволив побачити молоді зорі, які були б приховані пилом для звичайних оптичних телескопів.
На знімку видно червоно-помаранчеві нитки газу й пилу, блакитні ділянки, підсвічені молодими зорями, а також яскраві білі групи зірок у проміжках між газовими структурами. Ці дані стали частиною ширшого дослідження, у межах якого вивчали майже девʼять тисяч зоряних скупчень у кількох близьких галактиках.
Науковці встановили чітку закономірність: масивніші групи зірок швидше звільняються від газу й пилу, в яких вони сформувалися. Великі зоряні скупчення розчищають свої "колиски" приблизно за пʼять мільйонів років, тоді як меншим на це потрібно сім-вісім мільйонів років.
Чому це важливо для розуміння Всесвіту
Після народження зірок їхнє випромінювання, зоряні вітри та вибухи наднових починають виштовхувати навколишній газ. Цей процес називають зоряним зворотним зв’язком. Саме він визначає, скільки газу в галактиці зможе перетворитися на нові зорі, а скільки буде розсіяно. Тобто від цього механізму залежить, як галактики ростуть і змінюються з часом.
Відкриття також може допомогти пояснити ранню історію Всесвіту. Приблизно через 500 мільйонів — один мільярд років після Великого вибуху відбувся період реіонізації, коли нейтральний газ у Всесвіті знову став іонізованим.
Одне з ключових питань полягає в тому, яке джерело енергії могло спричинити цей процес. Автори дослідження припускають, що важливу роль могли відіграти масивні зоряні скупчення, які швидко звільнялися від своїх газових хмар і встигали випромінювати достатньо ультрафіолетового світла.
"Саме формування масивних зоряних скупчень, ймовірно, сприяло процесу реіонізації Всесвіту. Той факт, що наймасивніші скупчення можуть вириватися зі своїх материнських газопилових хмар лише за пʼять мільйонів років, означає, що вони мали достатньо часу для утворення фотонів, які й забезпечили реіонізацію Всесвіту", — зазначила співавторка дослідження Даніела Кальцетті.
Дослідники вважають, що поєднання можливостей Webb і Hubble дозволяє набагато детальніше простежити ранні етапи життя зірок і краще зрозуміти, як зоряні скупчення впливають на еволюцію галактик.
Нагадаємо, нещодавно науковці представили новий міжнародний протокол, який визначає порядок дій у разі виявлення підтвердженого сигналу від позаземної цивілізації. Документ містить вісім основних пунктів — від перевірки сигналу до можливого контакту з іншою формою розумного життя.
Читайте також: Що буде із Землею, якщо зникне Сонце: вчені описали сценарій
