316 років Конституції Пилипа Орлика: що це за документ, який вважають першою конституцією України

Конституція Пилипа Орлика — один із найдавніших політико-правових документів Європи, ухвалений 5 квітня 1710 року. У ній задовго до появи сучасних демократичних систем закладено ідею обмеженої влади гетьмана та чіткого розподілу повноважень. Це була смілива спроба побудувати державу на принципах, які для того часу були справжнім проривом.

Сьогодні цей документ — не лише історична пам’ятка, а й важливий символ української державності та політичної думки.

TrueUA розповідає про історію Конституції, яка стала феноменом не лише в Україні, а й у Європі. Чому цей проєкт так і не вдалося реалізувати, які ключові положення містив документ і яке значення він має для сучасних українців — читайте у нашому матеріалі.

Що це за документ

Конституція Пилипа Орлика, відома також як "Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорозького" — це угода між гетьманом і козацтвом, яка визначала принципи управління державою.

Перша й остання сторінки Конституції Пилипа Орлика. Колаж TrueUA

Документ ухвалили 5 квітня 1710 року на козацькій раді біля містечка Тягина (Бендери) на Дністрі. Саме тому його ще називають Бендерською конституцією.

Після смерті Івана Мазепи гетьманом у вигнанні обрали Пилипа Орлика, і саме під час цього обрання було укладено цей договір.

Історичні обставини

Конституція з’явилася в складний для України період. Після поразки у Полтавській битві 1709 року козацька старшина разом із Мазепою опинилася в еміграції.

Полтавська битва. Джерело: Wikipedia

Українські діячі шукали підтримки у Швеції, зокрема у короля Карла XII, який став союзником у боротьбі проти Московії. У цих умовах виникла потреба не лише у військовому союзі, а й у чіткому баченні майбутнього державного устрою України.

Чому її вважають першою Конституцією?

Документ має всі ключові ознаки конституції:

• визначає систему влади;
• встановлює правила управління державою;
• обмежує повноваження правителя;
• закріплює права та обов’язки різних станів.

У ньому вперше для того часу було чітко прописано розподіл влади між гетьманом, радою та судом. Саме тому Конституцію Орлика часто називають однією з перших у Європі.

Основні положення документа

Конституція складалася з преамбули та 16 статей і охоплювала різні сфери життя держави.

Пам'ятний знак присвячений Пилипу Орлику в м. Крістіанстад, Швеція. Джерело: Wikipedia

Серед головних ідей:

• обмеження влади гетьмана — він не міг одноосібно вирішувати державні справи;
• важлива роль Генеральної ради — вона виконувала функції своєрідного парламенту і збиралася кілька разів на рік;
• розподіл влади — окремо визначалися законодавча, виконавча та судова гілки;
• захист прав козаків і населення — заборона примусових робіт, обмеження податків, соціальний захист;
• питання віри — православ’я проголошувалося основою держави;
• зовнішня політика — союз зі Швецією, мир із Кримським ханством і незалежність від Московії.

Також документ передбачав боротьбу з корупцією та контроль за державними фінансами. Попри прогресивність, Конституція не була реалізована на практиці. Серед основних причин:

• уряд діяв у вигнанні;
• не було контролю над територією України;
• складна міжнародна ситуація.

Фактично документ залишився політичним проєктом, який не вдалося втілити.

Значення для України

Конституція Пилипа Орлика має велике історичне значення. Насамперед вона є символом прагнення до незалежності. Також документ демонструє високий рівень політичної думки козацької еліти та став прикладом ранніх демократичних ідей у Європі. Найголовнішим став той факт, що Конституція вплинула на подальший розвиток української державності.

Сучасне уявне зображення Пилипа Орлика. Автор Наталія Павлусенко, 2021 рік. Джерело: Wikipedia

Попри те, що документ довго залишався маловідомим, сьогодні його визнають важливою частиною європейської політичної спадщини.

Конституція Пилипа Орлика — це не просто історичний документ, а свідчення того, що ідеї демократії, прав людини та обмеження влади існували в Україні ще на початку XVIII століття. Навіть не будучи реалізованою, вона залишила глибокий слід в історії та залишається актуальною як символ боротьби за справедливу державу.

Нагадаємо, торік у березні завершили оцифрування документів Софійського собору та всього національного заповідника "Софія Київська". Цей проект покликаний зберегти унікальні архіви минулого століття для науки та подальшої реставрації.