У ISW оцінили наслідки ймовірної втрати Покровська та нові ризики для ЗСУ

Попри прогнози військових аналітиків щодо можливої втрати Покровська, такий успіх обійдеться окупантам занадто дорогою ціною. Навіть у разі капітуляції міста, Росія навряд чи отримає достатньо ресурсів, щоб прорвати стратегічну оборону ЗСУ на східному фронті.

Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).

Ще 30 січня російський диктатор Володимир Путін заявив, що Росія захопила українське місто Покровськ, що стало кульмінацією 20-місячної кампанії. Україна заперечувала падіння міста, заявивши, що її війська все ще контролюють північ.

Більшість військових аналітиків вважають, що Покровськ врешті-решт паде. Коли це станеться, це стане пірровою перемогою для Росії, яка сама по собі навряд чи зможе підірвати оборону України на сході країни. Але хоча остаточне захоплення міста надасть Росії лише незначні тактичні переваги, ця кампанія показує, що російські військові навчаються та адаптуються, що, якщо не зупинити, може передвіщати серйозні проблеми для України в найближчій та середньостроковій перспективі.

До війни населення Покровська становило 60 тисяч осіб, а його площа становила 11,42 квадратних милі (приблизно 8,5 центральних парків). Попри те, що Покровськ є невеликим містом, він відігравав важливу роль завдяки своїй близькості до логістичних ліній постачання: автомагістралі E-50 (однієї з трьох автомагістралей, що з'єднують спірний східний регіон Донецька з рештою України) та залізничної колії, яка з'єднує утримувані Україною частини Донецька з логістичним центром міста Дніпро та рештою країни — ключовим для маршрутизації постачань українським військам на передовій.

Кремль роздуває важливість захоплення Покровська, щоб зобразити неминучість просування Росії на полі бою. Це відчуття неминучості поділяють деякі члени переговорної команди президента Дональда Трампа, які намагаються розробити мирну пропозицію щодо війни в Україні. Але нічого не можна назвати неминучим. Насправді Росія заплатила високу ціну за свою невпинну кампанію в Донецьку. За останні 20 місяців російські війська просунулися лише приблизно на 25 миль від Авдіївки до Покровська. Російські війська втратили щонайменше п'ять дивізій бронетехніки та танків (понад 1000 бронетехніки та понад 500 танків) у районі Покровська з початку наступальних операцій із захоплення Авдіївки в жовтні 2023 року до літа 2024 року.

Відтоді російські війська змінили свою тактику, поступившись пріоритетом механізованих атак на користь місій проникнення невеликих піхотних підрозділів, ймовірно, щоб зберегти транспортні засоби, які мають низьку живучість проти українських безпілотників. Ця зміна дозволила російським військам продовжувати наступ буквально пішими темпами та з великими втратами.

Тільки в районі Покровська російські війська у жовтні цього року зайняли лише близько 12 квадратних миль. За той самий період, за повідомленнями, вони втратили 25 тисяч військовослужбовців.

Падіння Покровська навряд чи призведе до прориву для росіян. Сили, що дислокуються там, тепер добре обізнані у виснажливій позиційній війні, не мають можливості швидко пересуватися та захоплювати більше територій. А враховуючи, що, за оцінками, Росія зазнала понад 1 мільйона втрат та понад 250 тисяч убитих, а також те, що вербування не дозволяє повністю компенсувати втрати, Росії бракує військ для рішучого прориву у такому масштабі, особливо враховуючи, що Україна має густу мережу польових укріплень безпосередньо на захід від Покровська.

Проте у цій кампанії росіяни продемонстрували нещодавно розроблений оперативний шаблон захоплення українських міст: спочатку систематично руйнувати логістичні лінії України за допомогою безпілотників, а потім відправляти піхотні штурмові та інфільтраційні групи, щоб придушити обложених захисників. Зокрема, здатність Росії послаблювати позиції України на полі бою ударами середньої дальності викликає занепокоєння.

Оборона Україною фортечного поясу — добре укріплених міст Слов'янськ, Краматорськ, Дружківка та Костянтинівка — буде значно ускладнена, якщо Росія зможе позбавити Україну залізниць та автомагістралей, необхідних для постачання цих опорних пунктів. Дійсно, Росія вже намагається повторити уроки, отримані під час Покровська. На початку листопада Україна припинила залізничне сполучення з Краматорськом, ймовірно, через загрозу з боку російських безпілотників.

Україні потрібно знайти спосіб протидіяти цьому шаблону. Їй потрібно застосувати ефективніші засоби протидії безпілотникам для захисту свого тилу, водночас краще націлюючись на операторів російських безпілотників. Для цього Україні потрібно буде покращити свою здатність уражати цілі середньої дальності приблизно на відстані від 40 до 60 миль за фронтом. Безпілотники без перешкод, які зараз розробляються українськими стартапами, є частиною цього рішення.

Але щоб справді зупинити росіян, допомога Заходу залишається життєво важливою. Україні потрібне продовження обміну розвідувальними даними, а також нові постачання більшої кількості звичайної зброї для ураження цілей середньої дальності, включаючи артилерію та ракети. Поки Росія продовжуватиме досягати успіхів на полі бою, малоймовірно, що вона вестиме змістовні переговори щодо припинення війни. Вся дипломатія адміністрації Трампа буде мало що робити, доки просування Росії не буде зупинено.

Нагадаємо, як раніше зазначав головнокомандувач української армії Олександр Сирський, всупереч твердженням кремлівських пропагандистів, окупаційні війська так і не спромоглися реалізувати свої плани в межах Покровсько-Мирноградської агломерації. Сили оборони продовжують стримувати противника, не дозволяючи йому досягти стратегічних цілей на цьому напрямку.