Фото: "Белта"

У перші дні великої війни Москва пропонувала Києву "мирну" угоду: ЗМІ дізналися деталі

У перші дні повномасштабного вторгнення країна-агресорка Росія пропонувала Україні підписати так звану "мирну" угоду. Однак документ радше нагадував вимогу до капітуляції, аніж договір про справедливий мир.

Про це повідомив проект "Система", який є підрозділом розслідувань видання "Радіо Свобода", посилаючись на проект договору, який опинився у розпорядженні редакції.

За даними розслідувачів, документ мав назву "Договір про врегулювання ситуації в Україні та нейтралітет України" і був датований 7 березня 2022 року. Це є свідченням того, що його Москва склала вже за 11 днів після початку великої війни. Документ передали представникам Києва під час третього раунду переговорів в Біловезькій пущі в Білорусі.

"Запропонована Росією угода проливає світло на мету очільника Росії Володимира Путіна щодо повномасштабного вторгнення в Україну, від жодної з яких він публічно не відмовився і яких, як він неодноразово наголошував, він має намір досягти", — йдеться у повідомленні.

Які вимоги до України виснула РФ у "мирній" угоді

Документ, який представники держави агресорки передали Україні, налічував 10 сторінок. З них: шість сторінок — основного договору та чотири — додатків. Серед вимог, які агресор озвучив нашій державі, було:

  • скорочення чисельності української війська до 50 000 осіб, включаючи півтори тисячі офіцерського складу;
  • агресор пропонував Україні "не розробляти, не виробляти, не купувати та не розміщувати на своїй території ракетні озброєння будь-яких видів базування з дальністю стрілянини понад 250 кілометрів";
  • Україна мала "визнати незалежність так званих Донецької та Луганської "республік" межах своїх адміністративних областей;
  • Україна мала взяти на себе витрати на відновлення інфраструктури Донбасу, зруйнованої з 2014 року;
  • скасування всіх санкцій, як українських, так і міжнародних, а також відкликання всіх міжнародних позовів, поданих з 2014 року;
  • надання російській мові статусу державної та відновлення всіх майнових прав Української православної церкви (Московського патріархату);
  • легалізація в Україні радянських та комуністичних символів.

"Угода залишила б Україну дуже вразливою, оскільки російські війська залишалися б на місці, а Київ не мав би можливості захищатися чи шукати підтримки безпеки з боку Заходу. Києву довелося б платити за відновлення Донбасу", — зауважили журналісти.

Зміни тексту угоди 

У ході перемовин між українською та російською сторонами, які тривали у перші місяці повномасштабного вторгнення, змінювався і текст, запропонованої Кремлем угоди. До того ж, як наголосили розслідувачі, обидві сторони навіть зблизилися у деяких питання. Так, Москва та Київ "статус Криму залишили б для майбутніх переговорів, а російські вимоги щодо змін у законодавстві щодо мов та гострих історичних суперечок відійшли б на задній план".

Проте, згідно з останньою версією так званого "мирного" договору між обома сторонами точилися дискусії щодо чисельності українського війська. Так, Київ наполягав на тому, що наша армія має налічувати 250 тисяч солдатів, а от Москва була згодна максимум на 85 тисяч. Тому консенсусу у цьому пункті угоди так і не було досягнуто.

Також, як розповів співрозмовник проекту, знайомий з перебігом переговорів, у ході перемовин, окрім обговорення вже наявних пунктів угоди, країна-агресорка висувала ще й нові умови. Зокрема, РФ вимагала, аби Україна відновила постачання води до Криму. Проте згодом росіяни самі ж і дали задню у цьому питанні, адже у разі його ухвалення, московські війська, які контролювали територію навколо каналу, мали б покинути її, щоб Україна могла "повернути воду в Крим".

Крім того, Кремль вимагав, щоб Збройні сили України склали зброю та повернулися до казарм. Своєю чергою українська сторона висунула агресору аналогічну вимогу, що неабияк здивувало російських чиновників. Відтак, згоди у цьому питанні також досягнуто не було.

"Якби договір був підписаний, його остаточний вигляд у квітні був би лише м’якшим варіантом капітуляції України", — наголосив старший науковий співробітник програми Росії та Євразії Фонду Карнегі за міжнародний мир Ерік Чіарамелла у коментарі журналістам.

Розслідувачі зауважили, що наступні версії договору, які обговорювалися між Україною та РФ, також включали й пункт про заборону на членство в Північноатлантичному альянсу. Проте цю умову не готові виконати, ані Київ, ані НАТО.

Нагадаємо, 16 жовтня президент Володимир Зеленський у залі Верховної Ради представив План перемоги України. Він складається з п'яти пунктів та містить три таємні додатки. Під час свого виступу у парламенті президент заявив, що для завершення війни у 2025 році потрібна підтримка Плану перемоги України з боку партнерів. При цьому Російська Федерація має бути присутньою на наступному Саміті миру.

Як відомо, План перемоги, який запропонував Зеленський, містить п’ять пунктів: перший — геополітичний, що полягає у негайному запрошенні України до НАТО, наступні два — військові, четвертий — економічний і п’ятий — безпековий. Перші чотири призначені на час війни, щоб її завершити, а п’ятий — на післявоєнний період. Зеленський уже презентував деталі плану у США та Європі.

Підписуйтеся на нас в Telegram телеграм, щоб дізнаватися важливі та цікаві новини першими

Війна, 04.11.2024 14:59