У Польщі встановили День пам’яті жертв Волинської трагедії: Україна розкритикувала таке рішення
Польський Сейм ухвалив закон про встановлення 11 липня Національного дня пам’яті поляків, жертв геноциду, вчиненого Організацією українських націоналістів (ОУН) та Українською повстанською армією (УПА) на східних територіях Другої Польської Республіки.
Про це повідомила прес-служба польського Сейму. Згідно з документом, "у 1939-1946 роках українські націоналісти зі Східних кресів Другої Польської Республіки та нинішніх Люблінського та Підкарпатського воєводств скоїли злочин геноциду проти польського населення. Українці вбили понад сто тисяч поляків і змусили сотні тисяч втекти". У Сеймі запевняють, що "апогеєм цього злочину став липень 1943 року".
"Символічною датою гекатомби поляків від рук українських націоналістів є 11 липня 1943 року, коли поляків було вбито приблизно у ста місцевостях. Мучеництво через приналежність до польського народу заслуговує на те, щоб його згадували у вигляді дня, який щорічно відзначає польська держава, в який буде віддано шану жертвам", — йдеться у документі.
Реакція України
Як заявило Міністерство закордонних справ, Україна розцінює рішення Сейму Республіки Польща щодо встановлення 11 липня Дня пам’яті жертв так званого "геноциду, вчиненого ОУН і УПА на східних територіях Другої Польської Республіки" як таке, що йде всупереч із духом добросусідських відносин.
"Такі односторонні кроки не сприяють досягненню взаєморозуміння й примирення, над якими тривалий час працюють наші країни, зокрема у форматі Спільної українсько-польської групи з питань історичного діалогу, яка діє за участю міністерств культури та інститутів національної памʼяті двох країн. Україна послідовно виступає за наукове, неупереджене вивчення складних сторінок спільної історії. Ми переконані, що шлях до справжнього примирення лежить через діалог, взаємну повагу і спільну роботу істориків, а не через політичні односторонні оцінки", — наголосили у відомстві.
До того ж у МЗС закликали Польщу утриматися від кроків, які можуть призвести до зростання напруження у двосторонніх відносинах.
"Попри упередженість і політичний контекст ухвали Сейму Республіки Польща, продовжуємо йти шляхом проведення пошуково-ексгумаційних робіт на території України та Польщі відповідно. Вже маємо на цьому шляху практичні результати, які повинні мати розвиток і в майбутньому. Вкотре нагадуємо, що не слід шукати полякам ворогів серед українців, а українцям — серед поляків. Ворог у нас спільний — Росія. Заради спільної сили, свободи та безпеки наших двох дружніх країн, маємо спільно розв'язувати проблемні питання, а не загострювати їх", — резюмували у МЗС.
Волинська трагедія (у польській історіографії пол. Rzeź wołyńska, "Волинська різанина") — взаємні етнічні чистки польського та українського населення, здійснені Українською повстанською армією та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту, радянських партизанів та українського та польського цивільного населення у 1943 році під час Другої світової війни на Волині. Йдеться про десятки тисяч загиблих.
Варто зауважити, що новообраний президент Польщі Кароль Навроцький, який активно піарився на штучно роздутій темі ексгумацій жертв Волинської трагедії заявляв, що Україні не місце в Європейському Союзі і Північноатлантичному альянсі, поки вона не відповість за злочин на Волині. У такий спосіб він прикривається Волинською трагедією, аби Київ не доєднався до ЄС та НАТО.
Нагадаємо, в січні опитування IBRiS, яке провели на замовлення видання Rzeczpospolita, засвідчило, що без остаточного розв’язання проблемного питання ексгумацій жертв Волинської трагедії не може бути вступу України до НАТО чи Європейського Союзу. Такої думки дотримується половина поляків.