
У Росії накопичуються проблеми з реалізацією масштабних державних будівельних проєктів. Серед об’єктів, які не вдається завершити в заплановані терміни, — дороги, мости, лікарні, промислові підприємства та наукові установи. Найчастіше причиною затримок влада називає нестачу фінансування, рідше — відсутність потрібного обладнання.
Про це пише The Moscow Times, журналісти якого проаналізували реєстри федеральних відомств. За їхніми підрахунками, понад 290 проєктів на загальну суму 9,5 трильйона рублів залишаються незавершеними. Крім того, будівництво ще більш як 380 об'єктів вартістю щонайменше трильйон рублів досі не розпочалося.
Кількість перенесень термінів введення об'єктів в експлуатацію зростала майже щороку. Якщо у 2021 році такі рішення ухвалювали 15 разів, то у 2022-му — 24, у 2023-му — 26, у 2024-му — 59, а у 2025-му — вже 86. За неповний 2026 рік зафіксували 81 перенесення.
Деякі будівництва відкладали неодноразово. Зокрема, чотири рази змінювали терміни реалізації судового кварталу Верховного суду РФ у Санкт-Петербурзі та Нанотехнологічної лабораторії НІЦ "Курчатовський інститут". Водночас зростає і кількість проєктів, терміни завершення яких переносять уперше.
Найбільше коштів серед довгобудів, терміни реалізації яких неодноразово змінювали, потребує газопереробний комплекс в Усть-Лузі. Його вартість оцінюють у 3,5 трильйона рублів. Першу чергу підприємства планували запустити ще у 2023 році, другу — до кінця 2024-го.
Другим за вартістю є Північний широтний хід — залізнична лінія протяжністю понад 700 кілометрів, яка має з'єднати Ямало-Ненецький автономний округ з уральською залізничною мережею. Проєкт оцінюють у 850 мільярдів рублів. Його будівництво розпочали ще у 2011 році, однак терміни неодноразово переносили. Згідно з останньою редакцією федеральних програм, відкрити маршрут планують лише у 2031 році.
Також затримується будівництво Курської АЕС-2 вартістю 508,7 мільярда рублів. Роботи на об'єкті розпочали у 2016 році, а перше введення в експлуатацію планували на 2022-й.
До п'ятірки найдорожчих довгобудів увійшов і автомобільний міст через річку Лену. Його вартість становить 174,8 мільярда рублів. Проєкт обіцяють реалізувати з 2006 року, але терміни будівництва вже переносили вісім разів.
Економісти проводять паралелі між нинішнім станом російського будівництва та пізнім радянським періодом, коли державні плани регулярно зривалися. За даними Держкомстату СРСР, у 1986-1988 роках щороку приблизно третину об'єктів найважливішого народногосподарського значення не вдавалося ввести в експлуатацію вчасно. У 1989 році таких об'єктів було вже близько половини. Того ж року Рада Міністрів СРСР розпорядилася законсервувати будівництва, які затягувалися через скорочення фінансування.
Економіст Ігор Ліпсиц вважає, що нинішня ситуація в Росії нагадує радянську практику, коли будівельні майданчики залишалися незавершеними через брак коштів.
"Росія знову йде по стопах Радянського Союзу. Тоді копали котлован, а далі будівництво заморожувалося під приводом того, що колись з'являться гроші", — зазначив він.
Співрозмовник The Moscow Times із числа сенаторів, обізнаний із ситуацією в будівельній галузі, також назвав заморожування масштабних проєктів ознакою серйозних економічних проблем. За його словами, подібне відбувалося в Росії під час дефолту 1998 року, світової фінансової кризи 2008–2009 років, кризи 2020 року та на початку пандемії коронавірусу.
"Це звичайна практика, яка застосовувалася під час дефолту 1998 року, світової фінансової кризи 2008-2009 років, кризи 2020 року та на початку пандемії. Сьогодні ми зіштовхуємося з не менш значущими проблемами. У влади є напрацьована схема дій, і вона цією схемою керуватиметься", — переконаний сенатор.
Нагадаємо, нещодавно міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський розкритикував пріоритети російської влади. За його словами, Кремль більше зосереджений на захопленні іноземних міст, ніж на розв'язанні внутрішніх проблем, зокрема відсутності домашніх туалетів у мільйонів громадян.