Українців каратимуть за плагіат та написання робіт через ChatGPT

У четвер, 6 червня, Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроект №10392 про академічну доброчесність. Він передбачає відповідальність за написання наукових робіт за допомогою штучного інтелекту і плагіат у науковій діяльності.

Документ опубліковано на сайті парламенту.

Згідно із пояснювальною запискою, мета проекту закону — зростання культури академічної доброчесності в усіх закладах освіти і наукових установах, утвердження цінностей академічної доброчесності як в академічному середовищі, так і в суспільстві загалом.

Закон буде поширюватися на:

• наукову, науково-педагогічну, викладацьку діяльність; навчальну діяльність здобувачів освіти;
• діяльність, пов’язану зі створенням, рецензуванням, науковим редагуванням академічних творів;
• вступні випробування під час вступу до закладів освіти (наукових установ);
• діяльність осіб, що залучаються до проведення олімпіад, турнірів, конкурсів, змагань та інших заходів змагального характеру;
• діяльність, пов’язану із присудженням наукових ступенів і ступенів освіти, присвоєнням вчених і педагогічних звань, кваліфікаційних категорій;
• здійснення процедур внутрішнього та зовнішнього забезпечення якості освіти тощо.
• Для здобувачів освіти встановлюється, що кожне навчальне завдання має бути виконане самостійно, крім випадків, коли його виконання передбачає участь декількох осіб або правилами виконання відповідних завдань дозволено отримання допомоги від інших осіб, використання допоміжних матеріалів та засобів, мережі Інтернет тощо.

Так, освітня та наукова установа буде зобов’язана мати внутрішню систему забезпечення академічної доброчесності.

Водночас, у документі наголошується, що за порушення закону про академічну доброчесність особа може бути позбавлена вченого звання. Також за порушення академічної доброчесності осіб, що займаються науковою або науково-технічною експертизою можуть позбавити свідоцтва про акредитацію, а роботодавець може розірвати трудовий договір.

Види порушень академічної доброчесності

• відчуження авторства;
• академічний плагіат;
• приписування авторства;
• самоплагіат;
• фабрикація;
• фальсифікація;
• недоброчесне оцінювання результатів навчання;
• несамостійне виконання завдання;
• недозволена допомога;
• академічний саботаж;
• схиляння до порушення академічної доброчесності;
• інституційні порушення академічної доброчесності.
• Додаткові види порушень академічної доброчесності можуть визначатися спеціальними законами у сфері освіти і науки або закладами освіти, науковими установами.

Наголошується, що особа не може вважатися автором академічного твору, якщо він сформований (згенерований) за запитом особи комп’ютерною програмою в автоматичному режимі.

До академічної відповідальності може бути притягнута особа, яка на час вчинення нею порушення академічної доброчесності досягла 14- річного віку.

"Реалізація проекту дозволить не лише активізувати формування академічної культури в академічній спільності, підвищити якість освітнього процесу та наукової діяльності, збільшити довіру до результатів навчання та наукових результатів наших вчених, а й сформувати у підростаючих поколінь той ціннісний фундамент і стрижень, який забезпечить економічне зростання всього суспільства, зниження рівня корупції, збільшить повагу до результатів інтелектуальної діяльності інших людей, один до одного та підвищить відповідальність за доручену сферу роботи", — наголошується у пояснювальній записці.

Нагадаємо, у дисертації колишнього міністра освіти Сергія Шкарлета підтверджено плагіат. Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО) ухвалило з цього приводу остаточне рішення та звернулося до Міністерства освіти та науки України з поданням про позбавлення Шкарлета наукового ступеня доктора економічних наук.

Підписуйтеся на нас в Telegram , щоб дізнаватися важливі та цікаві новини першими