Україна синхронізувала санкції проти РФ з Японією: хто у "чорному списку"

У суботу, 11 жовтня, президент України Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо синхронізації санкцій з Японією та підписав відповідний указ.

Про це повідомив Офіс президента. Зазначається, що під санкції потрапили вісім фізичних і 14 юридичних осіб, які причетні до підтримки російської воєнної машини й обходу санкцій, серед них:

• генеральний директор "Алроси" Павло Маріничев, компанія якого забезпечує російський бюджет прибутками від видобутку алмазів;
• директор Тульського патронного заводу Сергій Лукін;
• представник північнокорейської компанії KOMID Рім Йон Хьок, який бере участь у постачанні зброї до Росії.

Крім того до "чорного списку" потрапили підприємства російського ОПК, зокрема "Стаут" й Центр інноваційних технологій та інжинірингу, що постачають електронні компоненти, обладнання й системи зв’язку для російської армії. Також під санкції потрапила приватна військова компанія "Конвой", яка створена на тимчасово окупованій території України та яку фінансують російський олігарх Аркадій Ротенберг і підсанкційний банк ВТБ.

"Від червня цього року Україна ухвалила вже вісім санкційних пакетів і синхронізувала санкції із США, Канадою, Великою Британією і Японією, а також з усіма санкційними пакетами Європейського Союзу... Синхронізація санкцій із партнерами має велике значення для унеможливлення їх обходу та посилення економічного тиску на Росію. Україна розраховує на повну синхронізацію наших санкцій у юрисдикціях країн-партнерів", — уточнили в ОП.

Загалом Україна запровадила обмеження проти 281 фізичної і 633 юридичних осіб, які пов’язані з російським військово-промисловим комплексом, фінансово-банківською системою Росії, служінням окупанту на тимчасово окупованих територіях України, а також залучені до обходу санкцій, функціонування російського тіньового флоту й викрадення українських дітей.

Нагадаємо, посли країн Європейського Союзу 8 жовтня погодилися продовжити реалізацію плану блоку щодо припинення імпорту російської нафти та газу до 2028 року, подолавши першу політичну перешкоду, пов'язану з законом, перед тим, як уряди проголосують за нього цього місяця.