Науковці встановили, що сидячий спосіб життя в зрілому віці пов’язаний зі зменшенням об'єму мозку та когнітивним спадом. Це стосується навіть людей, які регулярно займаються спортом.
Як повідомляє Neuroscience News, люди з генетичною схильністю до хвороби Альцгеймера мають вищі ризики.
Дослідники з медичного центру Університету Вандербільта та Піттсбурзького у Сполучених Штатах Америки університету встановили, що малорухливий спосіб життя у людей старших за 50 років прискорює процеси старіння мозку. Йдеться про зменшення об’єму тих ділянок мозку, які мають найбільшу вразливість до хвороби Альцгеймера.
"Просто ходити в спортзал щодня недостатньо. Важливо також мінімізувати загальний час сидіння протягом дня", — наголосили вчені.
Загалом у цьому досліджені взяли участь 404 людини віком від 50 років. Усі учасники носили фітнес-трекери впродовж тижня, а потім впродовж семи років проходили когнітивні тести. Окрім цього, учасники дослідження проходили МРТ головного мозку.
Вчені встановили, що люди, які проводили більше часу в сидячому положенні, мали більшу ймовірність зазнавати зниження розумових здібностей та більше підлягали нейродегенеративним змінам. Це відбувалось незалежно від того, скільки часу учасники дослідження займалися фізичними вправами.
У людей, які проводили більше часу сидячи, мозок атрофувався сильніше, незалежно від рівня їхньої фізичної активності. Вчені наголосили, що тривале перебування у сидячому положені нівелює будь-яку користь від фізичних вправ.
"Навіть якщо у вас гарна спортивна форма, сидіння по вісім-десять годин на день може нейтралізувати користь від тренувань", — додали науковці.
Видання зауважило, що це дослідження не тільки про спорт, а й про рух протягом усього дня. Вчені додали, що такі прості дії, як встати, пройтись, змінити позу — є дрібницями, що реально мають значення для мозку.
Нагадаємо, раніше видання Popular Science повідомляло, що запровадження більш сучасної мережі стільникового зв’язку 5G зробило її основою для багатьох теорій змов і міфів про нібито шкоду для здоров’я людей. Водночас науковці не виявили жодної шкоди від цієї технології.
Важливо! Відповідний матеріал має винятково загальноінформаційний характер, а тому не може бути основою для встановлення діагнозу чи медичних висновків. Інформація у публікаціях на сайті заснована на останніх актуальних і науково обґрунтованих дослідженнях у сфері медицини. Для встановлення діагнозу або отримання медичної консультації, обов’язково зверніться до лікаря.