Вік впливає на готовність допомагати: вчені з'ясували цікаву закономірність
Люди старшого віку частіше допомагають не лише близьким, а й малознайомим людям та більше жертвують на благодійність, ніж молодь. Такі результати показало дослідження, проведене у США та Китаї. Водночас на готовність ділитися з іншими впливають і особисті цінності людини.
Зазвичай люди охочіше підтримують тих, кого добре знають, пише PsychologyToday. Наприклад, допомогти члену родини простіше, ніж колезі, а поділитися ресурсами з незнайомцем готові ще менше людей. У психології таку закономірність називають соціальним дисконтуванням. Вона означає, що зі збільшенням соціальної дистанції зменшується цінність, яку людина надає добробуту іншої особи.
Однак нове дослідження показало, що цей принцип по-різному проявляється у представників різних вікових груп.
Як вчені досліджували щедрість людей
Авторкою роботи стала доцентка кафедри психології Університету Західного Кентуккі Ї Лу. До дослідницької команди також долучилися науковці з Китайського університету Гонконгу та Пекінського університету.
У дослідженні взяли участь майже 1000 дорослих різного віку зі США та Китаю. Учасникам пропонували уявити різні ситуації й вирішити, якою сумою грошей вони готові поділитися з іншими. Серед потенційних отримувачів були як близькі родичі, так і зовсім незнайомі люди.
Крім того, учасники розповідали, скільки коштів жертвують на благодійність. Після цього дослідники порівняли відповіді представників різних вікових груп, врахувавши культурні особливості та інші відмінності між людьми.
Результати в обох країнах виявилися подібними. Найщедрішими були старші учасники дослідження. Вони менше зважали на те, наскільки добре знають людину, охочіше допомагали знайомим і незнайомцям, а також повідомляли про більші благодійні внески, ніж молодші респонденти.
За словами Ї Лу, ці результати суперечать поширеному уявленню про те, що з віком люди стають більш зосередженими на собі або мають менше можливостей допомагати іншим. Подібна закономірність виявилася і в американців, і в китайців, що може свідчити про ширшу тенденцію, пов’язану з віком.
Які особисті якості впливають на готовність допомагати
На щедрість впливає не лише вік, а й переконання людини. Виявилося, що учасники, які більше цінували рівність і близькість між людьми, загалом частіше ділилися з іншими. Натомість ті, для кого важливішими були особисті досягнення та високий соціальний статус, виявляли меншу схильність до щедрості.
Водночас дослідниця звернула увагу на кілька обмежень роботи. Частина запитань стосувалася гіпотетичних ситуацій, тому відповіді учасників не обов’язково відображають їхню реальну поведінку, коли йдеться про власні гроші. Інформацію про благодійні внески люди також повідомляли самостійно, а не надавали незалежне підтвердження.
Крім того, науковці порівнювали представників різних поколінь в один період часу, а не спостерігали за тими самими людьми протягом життя. Тому результати не доводять, що кожна людина обов’язково стає щедрішою з віком. На відмінності можуть впливати й особливості поколінь.
Поки що дослідники також не можуть точно пояснити, чому старші люди частіше допомагають іншим. Одна з можливих версій полягає в тому, що з віком люди починають більше зосереджуватися на емоційно значущих цілях. Однак переконливих доказів на користь цього пояснення наразі немає.
"Це одне з небагатьох досліджень, у якому вивчали, як люди різного віку діляться ресурсами з іншими людьми з огляду на соціальну дистанцію та культурні відмінності. І в США, і в Китаї старші учасники нашого дослідження частіше виявляли щедрість до людей за межами свого близького кола. Це важливо для нашого розуміння старіння. Люди старшого віку не лише отримують підтримку, а й самі можуть бути важливим джерелом допомоги у своїх громадах", — наголосила Ї Лу.
Додамо, спілкування з близькими позитивно впливає на емоційний стан, однак для покращення настрою не завжди потрібні глибокі розмови. Нове дослідження показало, що навіть проста присутність інших людей поруч може підвищувати рівень щастя.
Читайте також: Що відбувається з мозком, коли ми говоримо подумки: результати нового дослідження
