Як емоційний стан може впливати на хронічний біль: результати дослідження
Дослідження за участю понад 1500 людей із хронічним болем показало, що труднощі з розпізнаванням і описом власних емоцій можуть бути пов’язані з сильнішими больовими відчуттями. Науковці припускають, що робота з емоційним станом, зокрема за допомогою когнітивно-поведінкової терапії, може допомогти людям краще справлятися з болем.
Як повідомляє Psychology Today, аналізуючи дослідження команди Рейчел Аарон із Університету Джонса Гопкінса, науковці вивчали алекситимію — особливість, за якої людині складно розпізнавати та описувати власні почуття. Як пояснюють автори дослідження, це "сукупність порушень обробки емоцій, зокрема труднощів із визначенням і описом власних почуттів".
У дослідженні взяли участь понад 1500 людей із хронічним болем у США. Середній вік учасників становив 41 рік. Впродовж 24 місяців дослідники оцінювали вираженість болю, складнощі з усвідомленням емоцій, а також симптоми депресії та тривожності.
Результати показали, що алекситимія була пов’язана з інтенсивністю болю через проміжний чинник — психологічний дистрес, тобто емоційне напруження та психологічне неблагополуччя. Дослідники припускають, що людям, яким складно усвідомлювати власні почуття, може бути важче регулювати емоційні реакції на біль. Тривога, страх і схильність очікувати найгіршого можуть додатково ускладнювати переживання больових відчуттів.
Як може допомогти психологічна підтримка
Автор матеріалу зазначає, що одним із можливих підходів до роботи з хронічним болем є когнітивно-поведінкова терапія. Вона може допомагати людині розпізнавати емоції, змінювати реакції на стресові ситуації та опановувати способи подолання психологічного напруження.
Водночас дослідники розглядають алекситимію як відносно стабільну особистісну рису, тому людям із вираженими труднощами в розпізнаванні емоцій може знадобитися поетапна підтримка. Спочатку важливо навчитися визначати власні почуття, а потім — працювати з реакціями, які посилюють страждання.
У матеріалі також звертають увагу на відмінності між терапевтичними підходами. Зокрема, автор вважає, що практик усвідомленості, які заохочують зосереджуватися на тілесних відчуттях, може бути недостатньо для людей із вираженою алекситимією, якщо вони не допомагають розпізнавати емоції.
Водночас важливо, що дослідження виявило зв’язок між емоційними труднощами, психологічним дистресом і болем, але саме по собі не доводить, що алекситимія безпосередньо спричиняє хронічний біль або що певний вид терапії гарантовано його зменшить. Емоційна підтримка може доповнювати медичне лікування, але не замінює обстеження та допомогу фахівців.
Додамо, дослідники з Університету Міссісіпі з’ясували, що особливості опису власного життя можуть бути пов’язані з окремими психопатичними рисами. Водночас вчені наголошують, що йдеться не про спосіб діагностувати психопатію за текстом, а про відмінності в тому, як люди осмислюють власний досвід.
Читайте також: Шість серіалів, після яких ви краще розбиратиметесь у людях
