Який вигляд мали наші предки 315 тисяч років тому: вчені відтворили обличчя
Дослідники створили цифрову реконструкцію обличчя одного з найдавніших відомих представників Homo sapiens. Для цього вони використали скам’янілості, знайдені в Марокко. Результат дає змогу уявити, який вигляд могли мати люди нашого виду понад 300 тисяч років тому.
Про це пише видання Descopera.ro, посилаючись на результати дослідження, які опубліковані в науковому журналі Heritage. За словами 3D-дизайнера Цісеро Мораеса, який працював над реконструкцією, представник популяції з Джебель-Ірхуда міг би загубитися в натовпі, хоча під час ближчого знайомства його зовнішність видалася б дещо незвичною.
Як знайшли останки давньої людини
Історія відкриття розпочалася на початку 1960-х років. Тоді робітник, який видобував корисні копалини в районі Джебель-Ірхуда в Марокко, знайшов людський череп. Спочатку вчені припускали, що він належав африканському неандертальцю, який жив приблизно 40 тисяч років тому.
Подальші розкопки принесли нові знахідки — інші людські останки та кам’яні знаряддя праці. У 2017 році результати двох досліджень засвідчили, що скам’янілості належать раннім представникам Homo sapiens.
Датування показало, що вік останків становить близько 315 тисяч років, хоча похибка оцінки сягає приблизно 34 тисяч років. Це відкриття суттєво змінило уявлення про історію нашого виду, відсунувши відому дату його появи приблизно на 100 тисяч років у минуле.
Як вчені відтворили обличчя Homo sapiens
Для реконструкції дослідники використали цифрову модель черепа, складену з кількох скам’янілостей. Фахівці Інституту еволюційної антропології імені Макса Планка в Німеччині об’єднали фрагменти, щоб отримати повнішу анатомічну модель.
Основна частина черепної коробки та верхньої ділянки обличчя походить із черепа Irhoud 1. Нижню щелепу й зуби відтворили за іншими скам’янілостями, знайденими в тому самому археологічному шарі.
Отже, реконструкція не є точним портретом однієї конкретної людини. Вона поєднує анатомічні дані кількох представників давньої популяції. Водночас Мораес вважає, що фрагменти добре узгоджуються між собою, тому виявлення оригінальної нижньої щелепи навряд чи суттєво змінило б загальний вигляд моделі.
Для створення тривимірної реконструкції команда використала зображення та відеоматеріали, опубліковані в наукових дослідженнях 2017 року. Спочатку фахівці сформували 3D-модель черепа, а потім застосували комп’ютерну томографію сучасної дорослої людини. Цифрову модель поступово змінювали, щоб її форма відповідала викопним решткам.
Після цього дослідники відтворили м’які тканини обличчя, оцінюючи їхню товщину за вимірюваннями сучасних людей. Для роботи використовували безкоштовне програмне забезпечення Blender та інструменти OrthogOnBlender.
Такий підхід застосовують і вдосконалюють щонайменше з 2013 року. Однак він має певні обмеження: м’які тканини людей, які жили сотні тисяч років тому, не збереглися. Тому сучасні анатомічні дані допомагають наблизитися до ймовірного вигляду давньої людини, але не дають змоги точно встановити її зовнішність.
Що вдалося з’ясувати під час реконструкції
Дослідники також перевірили внутрішні розміри цифрової моделі черепа. Його об’єм становив 1364 мілілітри — показник, близький до попередньої оцінки в 1375 мілілітрів. Така відповідність свідчить про узгодженість пропорцій моделі, проте сама собою не підтверджує абсолютної точності відтворення обличчя.
Фахівці підготували кілька варіантів зображення. Один із них — чорно-біла реконструкція без волосся, інший — кольорове зображення зі шкірою, волоссям і бородою.
Саме кольоровий варіант містить більше художніх припущень. Як пояснив Мораес, пігментацію шкіри, наявність волосся на обличчі та інші подібні деталі складніше підтвердити науковими доказами, ніж основні анатомічні характеристики черепа.
Попередні дослідження останків із Джебель-Ірхуда виявили поєднання рис, характерних для сучасної людини, з архаїчними особливостями черепа. Це свідчить про те, що різні характеристики Homo sapiens формувалися не одночасно, а з’являлися на різних етапах еволюції.
Для Мораеса одним із найцікавіших моментів роботи є поява перших основних рис обличчя на екрані комп’ютера. Саме тоді цифрова модель починає набувати впізнаваних людських рис, допомагаючи дослідникам наочно уявити зовнішність представника нашого виду, який жив приблизно 315 тисяч років тому.
Нагадаємо, нещодавно археологи отримали нові дані про одну з жертв виверження Везувію 79 року н. е., які дозволяють по-новому поглянути на останні миті життя мешканців Помпеїв.
Додамо, приблизно 900 тисяч років тому людство було на межі вимирання. Нові дослідження доводять, що масова міграція людей з Африки пов'язана зі значними змінами клімату.
