# інфляція

Інфляція в Україні продовжуватиме знижуватися у наступні роки, що і відповідає попереднім прогнозам. Проте тиск на ціни зберігатиметься.Про це йдеться в Інфляційному звіті Національного банку України за жовтень 2025 року."Інфляція поступово знижуватиметься. Її сповільненню найближчими місяцями посприяє висока пропозиція продовольства", — йдеться у звіті.Водночас, за даними регулятора, тиск на ціни зберігатиметься. Головними причинами такої тенденції є:значні витрати бізнесу, зокрема на енергоресурси й оплату праці;поступове підвищення адміністративно-регульованих цін. Інфляційний прогноз НБУУ найближчі роки інфляція становитиме:у 2025 році — 9,2%;у 2026 році — 6,6%;у 2027 році — 5%.Зниженню інфляції сприятимуть заходи монетарної політики НБУ, спрямовані на збереження інтересу населення до гривневих інструментів для заощаджень і стійкості валютного ринку.Нагадаємо, 23 жовтня правління Національного банку України ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 15,5% річних. Це сприятиме зниженню інфляції..

В Україні продовжується стрімке подорожчання тепличних огірків — ціни зростають уже другий місяць поспіль.Про це повідомляють аналітики проекту EastFruit. Зазначається, що сезон реалізації огірків із місцевих тепличних комбінатів в Україні підходить до завершення. При цьому експерти наголошують, що вітчизняним виробникам до кінця сезону вдається підвищувати ціни на цю продукцію практично щодня.Чергове подорожчання у цьому сегменті експерти пояснюють суттєвим скороченням пропозиції огірка з місцевих господарств. Тим часом попит на цей овоч на внутрішньому ринку залишається досить високим, що й провокує стрімке зростання цін.Порівняння цін на огіркиСьогодні виробники продають кілограм тепличного огірка від 100 до 120 гривень, що в середньому на 12% дорожче, ніж тижнем раніше. Ціна залежить від якості та обсягів партій овочів, що пропонуються. "В обставинах, що склалися, тепличним комбінатам України сьогодні вдається вести продаж огірка вже в середньому на 12% дорожче, ніж в аналогічний період попереднього року", — зазначають аналітики.При цьому гравці ринку не виключають ймовірності збереження позитивних цінових тенденцій у даному сегменті та надалі.Нагадаємо, декілька днів тому повідомлялося, що в українських магазинах помітно зросли ціни на тепличні овочі. Йшлося про огірки, помідори, зелену цибулю та броколі, тоді як картопля, капуста та сезонні дині подешевшали..

В Україні у вересні, як і у серпні, спостерігалося несуттєве зниження цін на продукти — на 0,9% проти попереднього місяця. Проте загальний рівень інфляції становив 0,3% проти -0,2% у серпні.Як повідомив виконувач обов'язків директора Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" академік НААН Юрій Лупенко, в основному продовження зниження цін на харчові продукти відбулося внаслідок здешевлення фруктів (-11,8%) та овочів (-10,6%), а також яєць (-2,9%) та цукру (-1,5%).Водночас інші продукти подорожчали від 0,1% — на сир і м’який сир до 2,1% — на олію соняшникову. За словами фахівця, визначальним для відновлення позитивного значення інфляції до попереднього місяця, після дефляції у липні та серпні (-0,2%), є відновлення зростання споживчих цін на одяг та взуття (+8,2%), освіту (+12,4%), а також спиртне, тютюнові вироби, ресторани та готелі (+1,2%), охорону здоров’я (+0,8%), автодорожній пасажирський транспорт (+0,6%)."Причому у травні-липні цього року ціни на одяг та взуття постійно знищувалися (від 1,9 до 4,6 %), а на освіту з лютого зростали не більше, ніж на 0,1% на місяць", — наголосив Лупенко.За його словами, у наступні місяці 2025 року зростання споживчих цін продовжиться, можливо дещо повільнішими темпами, ніж торік. Фахівець наголосив, що потенціал зниження цін на переважну більшість товарів й послуг практично вичерпується, але стартова позиція відновлення рівня інфляції у вересні (0,3%) значно менша, ніж у вересні 2024 року (1,5%) та вересня 2023 року (0,5%), що зберігає можливості для утримання рівня інфляції в однозначному (до 10%) вимірі.Нагадаємо, раніше Національний банк повідомляв, що до кінця поточного року інфляція в Україні сповільниться до 9,2%, а наприкінці 2027 року досягне цілі п'ять відсотків..

До кінця поточного року інфляція в Україні сповільниться до 9,2%, а наприкінці 2027 року досягне цілі 5%.Про це повідомляє прес-служба Національного банку України, посилаючись на оновлений макропрогноз.Інфляція надалі знижуватиметься до цілі 5% на прогнозному горизонті. У вересні споживча інфляція сповільнилася до 11,9% у річному вимірі, така ж тенденція тривала й у жовтні. Її збереженню в наступні роки сприятимуть:перенесення на споживчі ціни ефектів від цьогорічних врожаїв овочів та зернових;подальше нарощування урожаїв;заходи з монетарної політики, спрямовані на підтримання інтересу до гривневих активів і стійкості валютного ринку. Чого очікувати від інфляції у 2026-2027 рокахЗа даними НБУ, інфляція мінятиметься наступним чином:у 2025 році — знизиться до 9,2%;у 2026 році — знизиться до 6,6%;наприкінці 2027 року — до 5%.У Нацбанку також зауважили, що зростання економіки триває, однак його темпи залишатимуться стриманими через наслідки війни, зокрема: енергодефіцит, зумовлений останніми руйнуваннями інфраструктури та газодобувних потужностей;збереження дефіциту робочої сили. З огляду на це, НБУ переглянув прогноз зростання економіки у 2025 році до 1,9%. У наступні роки очікується помірне пришвидшення економічного зростання:у 2026 році — ВВП зросте на 2%;у 2027 році — ВВП зросте на 2,8%.Нагадаємо, 23 жовтня правління Національного банку України ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 15,5% річних. Це сприятиме зниженню інфляції..

У четвер, 23 жовтня, правління Національного банку України ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 15,5% річних. Це сприятиме зниженню інфляції.Про це повідомила прес-служба регулятора.Збереження облікової ставки на попередньому рівні дозволить підтримувати належні монетарні умови для стійкості валютного ринку, контрольованості очікувань і приведення інфляції до цілі 5%.Чому НБУ ухвалив саме таке рішенняІнфляціяЦе рішення враховує, що, попри зниження інфляції протягом останніх місяців, інфляційні очікування залишаються високими, а проінфляційні ризики пов'язані, зокрема, зі зростанням енергодефіциту та бюджетних потреб, посилилися."Інфляція знижується, проте фундаментальний тиск залишається стійким. У вересні темпи зростання цін сповільнилися до 11,9%. За оцінками НБУ, така тенденція тривала й у жовтні. Натомість базова інфляція знижувалася помірнішим темпом через збереження високих витрат бізнесу на оплату праці та енергоресурси. Монетарна політика НБУ спрямована на зниження інфляції до цілі 5% на горизонті політики", — пояснили у регуляторі.До того ж інфляційні очікування більшості груп респондентів протягом останнього кварталу не поліпшилися (за виключенням банків). Водночас увага домогосподарств до теми інфляції зросла, про що свідчила статистка пошукових запитів в інтернеті.Допомога від партнерівОбсяги міжнародної допомоги залишаються достатніми для беземісійного фінансування дефіциту бюджету та підтримання адекватного рівня міжнародних резервів. До оновленого прогнозу НБУ закладене припущення про збереження в наступні роки стійкого й достатнього міжнародного фінансування насамперед шляхом репараційної позики на основі знерухомлених російських активів.   Ризики для розвитку економікиУ Нацбанку зауважили, що перебіг повномасштабної війни залишається основним ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку. До того ж посилили ризики вищого тиску на ціни та подальшого зниження економічного потенціалу наступні фактори: зростання інтенсивності обстрілів;руйнувань енергетичної інфраструктури та логістики;руйнування виробництв упродовж останніх місяців Облікова ставка: чого очікувати даліНБУ підтримуватиме відносно жорсткі монетарні умови, щоб зберегти стійкість валютного ринку і привабливість заощаджень у гривні та забезпечити стале зниження інфляції до цілі 5% на горизонті політики.Базовий сценарій жовтневого макропрогнозу НБУ передбачає, що зниження облікової ставки розпочнеться в першому кварталі 2026 року. "Водночас НБУ готовий відтермінувати зниження в разі реалізації та/або посилення ризиків для цінової динаміки. Натомість послаблення проінфляційних ризиків стане сигналом для переходу до циклу пом'якшення процентної політики", — зауважили у прес-службі.Облікова ставка — це інструмент, за допомогою якого Нацбанк намагається впливати на інфляцію. НБУ збільшує ставку для стримування цін або знижує для підвищення економічної активності.Нагадаємо, раніше економіст та фінансовий аналітик Олексій Кущ в інтерв'ю TrueUA пояснив, яку валюту зараз варто зберігати. .

Попри відносну стабільність на валютному ринку, експерти наголошують: нинішній курс гривні тримається передусім завдяки зовнішній фінансовій підтримці. Україна фактично "воює в борг", а від своєчасного надходження макрофінансової допомоги залежить не лише стабільність державного бюджету, а й вартість національної валюти.Що сьогодні утримує стабільність гривні, чому Міжнародний валютний фонд наполягає на її девальвації, чим загрожує нестача зовнішніх коштів і як українцям варто зберігати заощадження у 2026 році — про це й не тільки у нашому інтерв’ю з економістом, експертом Економічного дискусійного клубу Олегом Пендзиним.— Як би ви оцінили нинішній стан гривні? Чи можна говорити, що курс зараз стабільний — чи це лише "тимчасова рівновага"?— Українська економіка й бюджет напряму залежать від макроекономічного фінансування наших партнерів. Єдиним найбільшим джерелом поповнення валютних резервів Національного банку є макрофінансова валютна допомога. Україна взагалі воює в борг. Тому, коли ми з вами говоримо про стійкість національної грошової одиниці, вона напряму залежить від своєчасності повноти отримання нами макрофінансової допомоги. Для прикладу: 2022 року, коли не було макрофіну, НБУ, щоби погасити соціальні зобов'язання держави, вимушений був провести емісію, тобто викупити облігації Міністерства фінансів на 400 мільярдів гривень. Це призвело до падіння курсу національної грошової одиниці до 36 гривень за долар.Ось яскравий приклад, як від фінансової стабільності бюджету залежить курсовий паритет і ситуація з валютним курсом. Тому повторюся: все залежить від макрофінансової допомоги: якщо ми її отримаємо 2026 року, курс буде більш-менш стабільним. Якщо ні — держава покриватиме свої зобов'язання облігаціями, які викуплятиме Нацбанк, й тоді курс котитиметься вниз. При цьому Міжнародний валютний фонд наполягає на девальвації гривні. У засобах масової інформації вже покотилася активна дискусія з приводу того, що МВФ вимагає зниження курсу української грошової одиниці для того, аби ефективніше використовувати ту валюту, яка приходить в країну.Як відомо, Міжнародний валютний фонд вважає, що послаблення курсу гривні покращить фінансовий стан й допоможе профінансувати заплановані видатки державного кошторису України на 2026 рік. Фонд вбачає у девальвації гривні необхідний для початку перемовин щодо нової програми фінансування крок, а це важливо в умовах продовження війни протягом 2026 року. МВФ прогнозує середній курс долара на 2026 рік на рівні 45,4 гривні.Національний банк, своєю чергою, проти девальвації, адже це може призвести до росту інфляції та незадоволення населення.— Тобто макрофінансова допомога є головним чинником, який сьогодні робить вплив на валютний ринок нашої країни?— Так. У бюджеті на наступний рік доходи прогнозуються у розмірі 2,8 трильйона гривень, а видатки — 4,8 трильйона гривень. Тобто нам два трильйони гривень, а це 45 мільярдів доларів, треба десь шукати. Тому маємо розуміти: якщо виникнуть проблеми з цими грошима, й держава вимушена буде кредитувати соціальні видатки за рахунок облігацій, що купляє Нацбанк, курс, відповідно, покотиться.— Яку роль у збереженні стабільності гривні відіграють валютні інтервенції НБУ?— Що на сьогодні може формувати курс? У нас є імпортери, які постійно висловлюють потреби в валюті, тому що ми надто залежні від імпорту. А де ще можна імпортерам взяти валюту? Купити на валютних торгах, які проводить Нацбанк. Сьогодні єдиним, скажімо, джерелом отримання валюти в країні є макрофінансова допомога, яку Мінфін продає Нацбанку. Нацбанк формує валютні резерви, а потім продає з валютних резервів валюту для імпортерів через механізм валютних інтервенцій. Так воно працює.Валютні інтервенції — це цілеспрямований вплив центрального банку на валютний ринок шляхом купівлі або продажу великих партій іноземної валюти для регулювання курсу національної валюти. Це робиться для стабілізації валютного курсу, накопичення міжнародних резервів або впливу на загальний попит і пропозицію грошей в країні.— Яких коливань курсу варто очікувати до кінця осені та взимку? І які прогнози на початок 2026 року?— Оскільки 2025 рік вже закритий по макрофіну повністю, то тут якраз проблем немає, і я не вважаю, що курс буде суттєво мінятися. Інша справа 2026-й. Там багато невизначеностей, і не зрозуміло, як воно буде далі.— Крім відсутності макрофіну, що ще може стати тригером різкого ослаблення гривні?— По суті, це єдиний тригер. Бо звідки береться в нормальній економіці валюта? Економіка працює, виробляє продукцію, яку експортери везуть на зовнішній ринок. Вони цю продукцію продають на експорт, отримують валюту, яку потім продають на внутрішньому валютному ринку в країні, для того, аби забезпечувати заробітну платню національною грошовою одиницею й для ведення господарської діяльності.У нас з вами на сьогодні основним джерелом отримання валюти в країні є не експорт, який набагато менший фактичного імпорту, а макрофінансова допомога. Тому повторюся: макрофін нині є єдиним гарантом утримання грошової одиниці гривні в більш-менш свідомому курсі.— З огляду на сьогоднішню стабільність національної валюти, у який спосіб українцям варто українцям тримати кошти "про запас"?— На сьогодні, я думаю, рішення людей має залежати від остаточного прийняття державного бюджету на 2026 рік (22 жовтня Верховна Рада підтримала проект Бюджету-2026 за основу. Голосування за документ в цілому очікується до середини листопада, — ред.). Якщо будуть підтверджені доходи Бюджету і відповідні макрофінансові зобов'язання наших партнерів, то, думаю, нічого страшного не буде, якщо люди триматимуть облігації внутрішньої державної позики. Принаймні вони дають значно більший відсоток з дохідності.Тому що валюта на сьогодні… Ну куди ви її дінете? Триматимете в сейфі? Зараз вона працювати в Україні практично не може. Банки дають 0,5% річних. А водночас, наприклад, облігації внутрішньої державної позики номіновані в гривні дають 16-17%. Безперечно, в облігаціях вигідніше тримати. Якщо, звісно, будуть гарантії стабільності курсу.— У бюджеті на 2026 рік уряд заклав річну інфляцію на рівні 9,9%, а промислова інфляція очікується 13,6%. Які ваші прогнози щодо коливання цього показника?— Що таке інфляція? Це індекс росту споживчих цін до аналогічного періоду минулого року. Як правило, річна інфляція визначається показником "грудень до грудня". Якщо, наприклад, була висока база порівняння, то навіть височезна ціна даватиме невеличку інфляцію. Все залежить від бази порівняння: от 2024 року були дуже високі ціни, адже аграрії отримали поганий врожай. Тому до кінця цього року інфляція у нас буде невелика, думаю, буде менш як 10% — просто тому, що база порівняння височезна.Що буде наступного року — мені сказати важко, адже реальні відсотки інфляції залежать й, зокрема, від врожайності наступного року, а також від багатьох інших факторів у 2026-му. Тому що тут є низка моментів, які пробують впливати на інфляцію, які не залежать від монетарної політики Нацбанку чи Міністерства фінансів.— Чи впливає ціна золота на курс "гривня-долар"?— Абсолютно ні. Курс гривня-долар на сьогодні формується по абсолютно інших принципах. І основним тут є, чи будемо мати валюту від наших партнерів, чи ні. Золото не має до курсоутворення жодного відношення, тому що воно нині не є основним активом, в яких зберігаються українські валютні резерви. Українські валютні резерви зберігаються в доларах, а не в золоті. Тому динаміка золота на світовому ринку жодним чином не впливає на оцінку залишків валютних резервів в Україні.До того ж у сьогоднішніх українських реаліях ринок золота не є альтернативним для інвестування в Україні. Тому що з 24 лютого 2022 року в Україні ринку золота немає. Воно все закрите відповідною постановою Національного банку України про валютне регулювання в особливий період. Тому нині монетарного золота в країні немає. Навіть величезні є проблеми для купівлі золота як сировини для ювелірних виробів. Українці теоретично можуть купити золото як інвестиції в ювелірці, але треба завжди пам'ятати, що ви купуєте ювелірний виріб, а не монетарне золото. А ювелірний виріб охоплює і роботу ювеліра. І якщо ви захочете потім продати цей виріб, то будете продавати вже як лом — тобто втратите до 50% від вартості. Тому немає жодного сенсу такої інвестиційної діяльності. А у світі так, є ринок золота. І це прекрасний спосіб знаходження тихої гавані, коли долар непевний, а з євро незрозуміло, що буде. Тоді інвестори йдуть в золото. Але і з золотом є проблеми, адже на сьогодні — це просто вкладання в метал. Водночас, наприклад, облігації, євробонди, доларові, єврові тощо ще й дають дохідність, а золото дохідність дає тільки в межах росту його вартості на ринку.Є періоди, коли золото, наприклад, може зупинитися в рості або відкотитися навіть. Причин може бути багато. Тому в цій ситуації, я думаю, що, по-перше, золото точно не повернеться до того рівня, на якому було. А по-друге, темпи росту цін на нього напряму залежать від того, які у вас очікувані позитивні темпи росту світової економіки. Коли темпи росту світової економіки знижуються — відповідно, золото дорожчає. Коли очікування на темпи росту економіки світової хороші — ростуть ціни на сировинні матеріали, інвестор має інший спосіб інвестування грошей, а не тільки у золото, тому ціна на нього більш стабільна. Тому золото — це як резервний метал для ховання інвестицій в непевні періоди економічного розвитку світу..

Цього тижня в Україні суттєво підвищили відпускні ціни на цибулю. Це пов'язано із тим, що частину врожаю досі не зібрали з полів через несприятливі погодні умови.Про це повідомляють аналітики проекту EastFruit. Чому подорожчала цибуляЗа даними фахівці, частина врожаю цибулі ще залишається в полях, при цьому їх якість поступово погіршується. До того ж вона почала проростати, що також негативно позначиться на подальшій якості продукції."Основною причиною подорожчання цієї продукції є той факт, що багато господарств змушені призупинити збирання врожаю цибулі через несприятливі погодні умови, через що суттєво скоротилися обсяги пропозиції даної продукції на ринку", — пояснюють експерти.Також аналітики повідомляють про те, що більшу частину цибулі хорошої якості фермери вважають за краще закладати на зберігання, здійснюючи продаж на даний час невеликими партіями.Порівняння цін на цибулюТак, нині місцеві виробники продають кілограм цибулі від семи до 13 гривень, що в середньому на 12% дорожче, ніж наприкінці минулого робочого тижня.При цьому, попри позитивний ціновий тренд у сегменті цибулі, ціни на цю продукцію на сьогодні на ринку України все в середньому на 21% нижчі, ніж в аналогічний період минулого року. Нагадаємо, українські вчені вивели нові сорти цибулі незвичних форм. Вони демонструють значно вищу врожайність і кращу лежкість порівняно з традиційними зразками..

У середу, 22 жовтня, Верховна Рада України ухвалила проект державного бюджету на 2026 рік в першому читанні. Основними стануть видатки на оборону, хоча після цьогорічної паузи зростуть і соціальні стандарти.Про ухвалення бюджету повідомив народний депутат України від фракції "Голос" Ярослав Железняк. Він констатував, що "за" документ проголосували 256 депутатів."Далі його за цими "висновками та пропозиціями", які стали "бюджетними висновками", до листопада опрацьовує уряд, повертає в Раду, а далі до середини листопада має відбутися голосування бюджету в цілому", — пояснив він процедуру.У документі закладено видатки на 4,8 трильйона гривень, доходи — 2,8 трильйона гривень. Бюджет підготовлений за сценарієм 2, який передбачає, що війна триватиме весь 2026 рік. Тому всі зібрані податки (2,8 трильйона гривень) підуть на сектор оборони. Решту видатків (два трильйони гривень) профінансують коштом міжнародної допомоги.Особливістю бюджету-2026 є те, що уряд вирішив підвищити соціальні стандарти, заморожені 2026 року. Документ встановлює з 1 січня 2026 року мінімальну заробітну плату:у місячному розмірі — 8 647 гривень;у погодинному розмірі — 52 гривні.Зараз мінімалка становить 8 000 гривень. Вона зросте на 8,1%.За очікуваннями Мінекономіки, 2025 році середня зарплата збільшиться на 20,6% до 25 886 гривень. Це зарплата до вирахування податків. Кабінет міністрів прогнозує уповільнення зростання заробітних плат українців 2026 року до 16%. Згідно з документом, середня зарплата становитиме 2026 року 30 032 гривні.Прогноз уряду передбачає зростання споживчих цін наступного року на 9,9%. Саме на цю величину пропонується збільшити прожитковий мінімум, у тому числі для осіб які втратили працездатність (мінімальну пенсію).Документ пропонує установити з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3 209 гривеньКабінет міністрів вирішив не змінювати бюджетну суму на житлові субсидії на 2026 рік. Проект пропонує виділити на виплату житлових субсидій і пільг громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива та скрапленого газу 42,321 мільярда гривень.У проекті закладений середній курс гривні до долара на рівні 45,7 гривні за долар 2026 року. Цей курс є розрахунковим і жодним чином не впливає на валютно-курсову політику НБУ, який встановлює курси за своїми принципами.Також Кабмін в проекті бюджету на 2026 рік заклав курс євро: 2025 року середній курс — 45,8 грн/євро, 2026 року — 49,4 грн/євро.Очікується, що реальний ВВП 2026 року зросте на 2,4%, а номінальний ВВП становитиме 10,309 трильйона гривень. Інфляція (грудень до грудня) прогнозується на рівні 9,9%.Уряд прогнозує фінансування дефіциту державного бюджету 2026 року коштом міжнародної допомоги на 44 мільярди доларів. Джерела для 18 мільярдів доларів з них наразі не визначені.Міністерство фінансів України оцінило вплив війни на державні компанії та бюджет. Представлено базовий, альтернативний та негативний сценарії. Очікується, що 11 з 12 державних компаній залишатимуться прибутковими у всіх сценаріях.Нагадаємо, що 21 жовтня бюджетний комітет Верховної Ради України ухвалив зміни до бюджету-2025 в цілому. Видатки на оборону запланували збільшити ще на 325 мільярдів гривень..

Уже до кінця 2025 року в Україні прогнозують подорожчання пального. Фахівці кажуть, що зростання не буде різким, тому суттєвих змін цін вдасться уникнути.Ситуацію пояснили в Національному банку України. Там зауважили, що досягнути цього вдасться, зокрема, шляхом відтермінування набрання чинності вимоги про обов'язкове додавання біоетанолу до бензину — до 1 січня 2026 року."Через це норма не позначатиметься на цінах палива принаймні до кінця року", — зауважили банкіри.Крім того, зростання цін на пальне буде відносно низьким і стабільним до кінця року завдяки зменшенню волатильності світових цін на нафту, тобто меншої різкості та частоти коливань.А ось із нового року ціни на пальне розпочнуть зростати в прискореному режимі. Причиною ж цього стане заплановане зростання акцизів:на бензин — з поточних 271,7 євро за 1 000 літрів до 300,8 євро;на дизель — з 215,7 євро за 1 000 літрів до 253,8 євро;на автогаз — зі 173 євро за 1 000 літрів до 198 євро.У Національному банку України зазначили, що це відчутно відіб'ється на вартості пального в країні."Проте з наступного року темпи зростання цін на пальне пришвидшаться насамперед через заплановане підвищення акцизного навантаження", — спрогнозували в НБУ.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що роздрібні ціни на бензин стримували запаси великих мереж, які встигнули закупити ресурс за старими цінами. Дрібні мережі чутливіші до різкого підвищення цін в гурті, але вони бояться підвищувати ціну на стелах, щоби не втратити клієнта..

У серпні-вересні в Україні знизились ціни на овочі та фрукти. Натомість хліб до кінця 2025 року може подорожчати на 5-10%.Як повідомляє Мінфін, минулого місяця інфляція сповільнилась до 11,9% у річному вимірі (проти 13,2% у серпні). Споживчі ціни знову почали зростати, але відбулося помітне зниження цін на продукти, що пов'язані зі збором урожаю.Ціни на овочі та фруктиТак, фрукти та овочі подешевшали на 10,6%. У жовтні сезонні овочі надалі падатимуть у ціні, оскільки збір урожаю продовжується. "На нашу думку, в поточному сезоні більш-менш вдало склалася ситуація для виробництва овочів. Суттєвих природних катаклізмів не було, тож фермери, в принципі, зібрали заплановані обсяги", — пояснив експерт EastFruit Олександр Хорев.За його словами, нині всі овочі борщового набору коштують на 20−40% менше, ніж торік.Ціни на хлібХліб та хлібопродукти за минулий місяць зросли в ціні на 0,7 та 0,8%. Відносно минулого року, подорожчання становить 13,4% та 16,9%. За словами першого віце-президента Всеукраїнської асоціації пекарів Юрія Дученка, до кінця року вони можуть здорожчати ще на 5−10%."Збільшення ціни спричинено зростанням собівартості виробництва хліба, зокрема, зростання цін на сировину, борошно, особливо житнє, енергоносії, логістику, витрати на оплату праці та інше", — пояснив він.До того ж, за його словами, цьогорічний урожай пшениці має гірші якісні показники, ніж торік. Тобто значна частина зерна не підходить для виробництва борошна.Нагадаємо, в Україні ціни на тепличні помідори протягом останнього тижня значно збільшилися. Головна причина — високий попит на товар..

Росія до кінця 2025 року може стати залежною від імпорту пального на рівні до 60 відсотків. Це реально без щонайменше шести місяців ремонту у спокійних умовах.Про це повідомили в Службі зовнішньої розвідки України. Там зауважили, що паливна криза, що охопила Росію, стала не стільки наслідком окремих аварій чи санкцій, скільки віддзеркаленням глибокої деградації її енергетичної моделі."Роки недофінансування, технологічної ізоляції та хибних управлінських рішень перетворили колись прибуткову галузь на систему, що виживає за інерцією", — йдеться в повідомленні.Експерти зауважили, що російські НПЗ, зосереджені переважно у декількох промислових центрах європейської частини країни, залишаються відсталими за технологіями та структурою виробництва."Коли частина цих заводів припинила роботу, країна фактично втратила значну частину внутрішніх потужностей. Без щонайменше шести місяців ремонту у спокійних умовах Росія може до кінця року опинитися залежно від імпорту пального на рівні до 60%", — наголосили в розвідці.Там додали, що після заборони експорту бензину у вересні російський уряд намагався стабілізувати ситуацію, але цей крок лише загострив кризу."Саме зовнішні продажі давали можливість компенсувати хронічні збитки та частково фінансувати модернізацію галузі. Тепер, без валютних надходжень, підприємства позбавлені ресурсів для оновлення, а цінове регулювання на внутрішньому ринку створює штучний дефіцит", — пояснили фахівці.Вони констатували, що проблема швидко виходить за межі паливного сектору. Зростання цін на бензин підштовхує вгору вартість перевезень, що безпосередньо впливає на ціни споживчих товарів.На думку експертів, у поєднанні з підвищенням ПДВ це створює ризик різкого прискорення інфляції. Офіційна статистика спробує приховати ефект, але споживачі відчують його у гаманцях."Тимчасові заходи, до яких вдається Москва, лише підкреслюють безвихідь ситуації. Імпорт бензину з Білорусі та Китаю не здатен компенсувати втрати, а спроби підвищити октанове число хімічними присадками можуть знизити якість палива та викликати технічні проблеми. У підсумку — замість стабілізації російська влада отримує ще один фронт економічних ризиків — внутрішній, дорогий і неконтрольований", — підсумували в Службі зовнішньої розвідки України.Нагадаємо, 8 жовтня президент Володимир Зеленський наголошував, що через удари української армії Російська Федерація відчуває наслідки війни. Це насамперед проявляється через дефіцит пального..

В Україні продовжують зростати ціни на огірки. Така невтішна динаміка спостерігається уже протягом чотирьох тижнів.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit."Прохолодна погода, що встановилася на більшій частині території України, спровокувала суттєве скорочення обсягів пропозиції огірків на ринку, і, як наслідок, подальше стрімке зростання цін у даному сегменті", — пояснили експерти.Також підтримку цін надає відсутність конкуренції з боку імпорту та дуже високий попит місцевих гуртових компаній та роздрібних мереж.Порівняння цін на огіркиЗа даними щоденного моніторингу проекту, у середньому, за тиждень ціни на цей популярний овоч зросли на 66%. На сьогодні кілограм огірків продають від 65 до 80 гривень.Варто зазначити, що нині вартість у цьому сегменті на внутрішньому ринку вже в середньому на 27% вища, ніж за аналогічний період минулого року. Чого очікувати від цін на огірки надаліТака ситуація на українському ринку огірка, на думку експертів, може призвести до того, що імпортери почнуть постачання цієї продукції із зовнішнього ринку вже наступного тижня. У такому разі ціна на огірок із місцевих тепличних комбінатів може призупинити зростання під тиском дешевшої імпортної продукції.Нагадаємо, за даними НБУ, річна інфляція у вересні сповільнилася до 11,9% порівняно з 13,2% у серпні. Проте споживчі ціни зросли.

Річна інфляція у вересні сповільнилася до 11,9% порівняно з 13,2% у серпні. Проте споживчі ціни зросли.Про це повідомили в прес-службі Національного банку України, посилаючись на дані Державної служби статистики.Так, упродовж останніх місяців споживча інфляція очікувано закріпилася на траєкторії стійкого зниження. Її сповільнення спостерігалося за широким переліком складників, а фактична траєкторія була нижчою, ніж прогнозна (опублікована в липневому Інфляційному звіті). Цьому значною мірою посприяли:суттєве здешевлення овочів;послаблення цінового тиску на ринку фруктів.Водночас, як зазначили в НБУ, фундаментальний ціновий тиск залишався значним, про що свідчили як сезонно скориговані показники базової інфляції загалом, так і стійка інфляція послуг зокрема. Якою буде подальша цінова динамікаВ Україні інфляція закріплюється на траєкторії зниження. Проте все ж цей показник ще є високим. Як нещодавно повідомив голова Національного банку Андрій Пишний, інфляційні очікування домогосподарств і фінансових аналітиків у серпні поліпшилися. Однак очікування більшості груп респондентів залишалися на двознаковому рівні. Крім того, статистика пошукових запитів свідчила про все ще підвищений рівень уваги населення до теми інфляції.Зниження інфляції очікується й надалі. Цьому сприятимуть передусім:подальше відображення ефектів від надходження нових урожаїв;заходи НБУ з підтримання достатньої привабливості гривневих активів і стійкості валютного ринку.Варто зауважити, що за даними НБУ, очікується, що інфляція:наприкінці 2025 року — сповільниться нижче 10%;у 2026 році — становитиме нижче 7%;у 2027 році — повернеться до цілі НБУ в 5%. Нагадаємо, за даними аналітиків, вартість молочних продуктів в Україні у вересні була стабільною. Найближчим часом ціни можуть "впасти".Також в Україні різко підвищилися ціни на м'ясо. Найбільш помітне зростання вартості відбулося саме на свинину. .

Вартість молочних продуктів в Україні у вересні була стабільною. Найближчим часом ціни можуть "впасти".Як повідомив аналітик Асоціації виробників молока Георгій Кухалейшвілі, зміна вартості цієї категорії продуктів пов'язана з падінням цін на масло вершкове у світі. "Нереалізовані біржові товари, зростання збитковості виробництва пари "сухе молоко — вершкове масло" та зниження цін на вершкове масло в Європі та світі стримують ріст цін на молоко-сировину в Україні", — пояснив експерт.Ціни на молокоСередня закупівельна ціна молока екстра ґатунку станом на 6 жовтня склала 17,45 гривні за кілограм без ПДВ, що на 10 копійок більше відносно попереднього місяця. Вищий ґатунок в середньому коштує 17,15 гривні. За останній місяць ціна не змінилася. Ціни на молоко вищого ґатунку коливаються від 16,80 до 17,60 гривень. Середня ціна на молоко першого ґатунку склала 16,80 гривень і не змінилася відносно попереднього місяця.Нижній та верхній діапазони цін на всі ґатунки не змінилися за останній місяць. Ціни також залишилися стабільними відносно результатів моніторингу другої половини вересня. Чого очікувати від цін надаліКухалейшвілі зауважує, що ріст цін на молочну сировину в Україні стримує купа чинників. На поточний момент пропозиція біржових товарів на внутрішньому ринку переважає попит. "Продажі молочних продуктів в супермаркетах зростають лише у разі проведення акційних знижок. Отже, тепер склади в Україні майже повністю заповнені біржовими товарами, що тисне на ціни на молоко", — зауважив аналітик.Сповільнення росту цін на молочну сировину характерно не тільки для України, але для ключових молочних регіонів. Різке падіння вартості на продукти цієї категорії пов’язане з сезонним збільшенням пропозиції вершків після спаду попиту на морозиво. До того ж за останні два місяці вершкове масло в ЄС подешевшало на 24%. В другій половині жовтня в Україні ймовірне зниження цін в максимальному діапазоні на молочну сировину екстра ґатунку та вищого ґатунку. Причина — зростання збитковості виробництва пари "сухе молоко — вершкове масло" на молокопереробних підприємствах та зниження світових цін на вершкове масло. "Втім, 13 жовтня очікується підписання нових квот на експорт молочної продукції в ЄС для українських компаній, що може стримувати падіння цін на молочну сировину в Україну", — припустив Кухалейшвілі.Як відомо, за даними Держстату, в Україні річна інфляція у вересні сповільнилася до 11,9% порівняно з 13,2% у серпні. Проте споживчі ціни зросли на 0,3%. Нагадаємо, в Україні різко збільшилися ціни на м'ясо. Найбільш помітне зростання вартості відбулося саме на свинину. .

В Україні різко збільшилися ціни на м'ясо. Найбільш помітне зростання вартості відбулося саме на свинину. Як свідчать дані, оприлюднені на порталі AgroReview, за рік свинина подорожчала на 60%, а від початку 2025 року ціна зросла на 34%. Основною причиною такого зростання цін експерти називають скорочення поголів’я свиней, що зумовило дефіцит пропозиції на внутрішньому ринку. У вересні 2025 року ціни на живу вагу свиней беконних порід досягли 98-100 гривень за кілограм залежно від регіону.За словами аналітика Українського клубу аграрного бізнесу Максима Гопки, взимку поголів’я свиней скоротилося до 4,5 мільйона голів, переважно у приватних господарствах. Це призвело до підвищення закупівельних цін. "Все це стимулювало імпорт. Лише у серпні 2025 року було ввезено 4,6 тисячі тонн м’яса, що на 48% більше, ніж у липні. Загалом за вісім місяців цього року імпорт склав 14,9 тисячі тонн — у 7,8 раза більше, ніж за аналогічний період 2024 року. Це найвищий показник із 2022 року", — зазначив Гопка.До кінця 2025 року, за прогнозами експертів, обсяги закупівель можуть сягнути щонайменше 25 тисяч тонн, причому основна частина постачання припаде на другу половину 2025 року.Варто зауважити, що на Столичному ринку у Києві ціни на свинину залишаються стабільними вже два тижні. Ребро продається по 230 гривень за кілограм, вирізка — на 100 гривень дорожче. Ошийок подешевшав на 20 гривень і кілограм коштує 350 гривень. Свинячий  фарш продають по 170 гривень за кілограм.Нагадаємо, за даними Держстату, в Україні річна інфляція у вересні сповільнилася до 11,9% порівняно з 13,2% у серпні. Проте споживчі ціни зросли на 0,3%. .