Як російські обстріли вплинуть на економіку України у 2026-2027 роках: прогноз НБУ

Посилення російських атак на підприємства та інфраструктуру, а також блокада портів негативно вплинули на економічну активність в Україні та посилили інфляційний тиск. 

За оцінками Національного банку України, сукупний ефект цих подій у III–IV кварталах 2026 року позначиться на ключових макроекономічних показниках. Зокрема, реальний ВВП України у 2026 році буде на 1,9% нижчим, ніж міг би бути за відсутності цих чинників.

Найбільший негативний вплив матиме зупинення найбільших металургійних підприємств — мінус 0,7% ВВП за рік. Значна частина втрат буде пов'язана зі скороченням попиту на продукцію суміжних секторів. Ще 0,3% ВВП становитимуть втрати внаслідок обстрілів торговельної та складської інфраструктури.

Яку суму може втратити Україна через блокаду портів та зупинку підприємств

За оцінками НБУ, втрати зовнішньоторговельного балансу сягнуть 6,6 мільярда доларів. Зокрема, через блокаду портів вартісні втрати аграрного експорту становитимуть 4,6 мільярда доларів. Зупинення найбільших металургійних підприємств призведе до скорочення експорту приблизно на 1 мільярд доларів.

Крім того, для покриття внутрішнього дефіциту металів доведеться збільшити імпорт на 0,4 мільярда доларів. Втрати від скорочення вартісних обсягів експорту залізної руди оцінюють приблизно у 0,6 мільярда доларів.

Як російські обстріли вплинуть на ціни

Наслідки атак також позначаться на споживчих цінах. За оцінками Нацбанку, вони додадуть 0,7% до річної інфляції. Загалом удари вплинули приблизно на 40% споживчого набору з урахуванням ваги товарів в індексі споживчих цін.

Майже дві третини інфляційного ефекту припадають на продукти харчування, насамперед товари, які потребують дотримання холодового ланцюга під час зберігання та транспортування. Серед непродовольчих товарів найбільше подорожчання логістики впливає на побутову хімію, засоби гігієни, техніку, товари для дому та ліки.

У НБУ зазначають, що стрибок цін, спричинений втратою товарних запасів, поступово послаблюватиметься в міру їх відновлення. Водночас ціновий тиск зберігатиметься через перехід бізнесу до більш децентралізованих і витратних схем складської логістики та постачання товарів.

Яку політику проводитиме НБУ

З огляду на посилення інфляційного тиску Національний банк зберігатиме достатньо жорсткі монетарні умови. Це необхідно для підтримання привабливості заощаджень у гривні та збереження контрольованості інфляційних і курсових очікувань.

Головним завданням НБУ залишається забезпечення стійкого сповільнення інфляції до цільового показника 5%. Водночас під час ухвалення монетарних рішень регулятор враховуватиме послаблення економічної активності та внутрішнього попиту.

Нагадаємо, 29 жовтня Національний банк України підвищив облікову ставку на 0,5 відсоткового пункту — до 16,5%. Таке рішення ухвалили через посилення інфляційного тиску та погіршення інфляційних очікувань.

Читайте також: Інфляція "з’їдає" гроші: у Нацбанку пояснили, як захистити заощадження