# Мінінфраструктури

Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури представило новий державний портал, на якому громадяни можуть знайти інформацію щодо регулярних міжнародних автобусних маршрутів. Про це повідомляє прес-служба міністерства. "Ресурс створено для підвищення якості та безпеки міжнародних автобусних перевезень", -- йдеться у повідомленні. Зазначимо, що у травні цього року у відомстві повідомляли про початок тестування порталу автобусних маршрутів. За допомогою цього порталу можна: обрати легального та перевіреного перевізника; спланувати безпечний маршрут; дізнатись, який пункт пропуску буде перетинати автобус та чи можна розраховувати на відсутність фізичних черг.  Випробувати можливості порталу можна за посиланням.  Нагадаємо, раніше прес-служба Мінінфраструктури повідомляла, що з квітня кожен автобус на пунктах пропуску з Молдовою зможе обрати час для перетину кордону. Така опція працює вже понад місць на пункті пропуску "Ягодин — Дорогуськ" з Польщею.

Київський окружний адміністративний суд визнав нечинним наказ Міністерства інфраструктури "Про внесення змін до коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги". Ще дві подібні справи розглядають інші суди адміністративної юрисдикції. Про це повідомив Центр транспортних стратегій. В інформаційному ресурсі зазначили, що залізничний монополіст залишився незадоволеним таким рішенням. У компанії заявили, що вважають рішення "безпідставним та необґрунтованим, адже суд під час розгляду справи вийшов за межі своїх повноважень і оцінював доцільність зміни вартості тарифів, а не відповідність такого рішення органу державної влади законодавчим актам". Раніше представники бізнесу неодноразово заявляли, що "Укрзалізниці" варто зосередитися не на підвищенні тарифів, а на зростанні своєї вантажної бази та скороченні витрат (наприклад, операційних), що значно зросли за останній період. В об’єднанні "Укрметалургпром", своєю чергою, заявляли, що підвищення тарифів на залізничні перевезення серйозно вдарить по промисловості. Як відомо, 2021 року ухвалили рішення про підвищення тарифів у два етапи. Перший — у серпні 2021 року, тоді на 25,9% зросли тарифи на перевезення позакласних вантажів, на 8% — на перевезення вантажів першого та другого тарифних класів і на майже 51,8% — тариф на порожній пробіг вагонів з-під вантажів першого тарифного класу. А вже з 1 січня 2022 року для вантажів першого тарифного класу тариф збільшився на 20,4%, а для другого класу — на 6,5%. Нагадаємо, в грудні минулого року стало відомо, що "Укрзалізниця" зменшила знижки та гармонізувала ціни на міжнародні рейси. За версією її очільників, це мало дозволити продовжити оновлювати парк вагонів і зменшити загальні збитки від пасажирських перевезень.

Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України та Представництво ООН Жінки в Україні домовились про реалізацію проекту із навчання жінок-водійок у сфері перевезень пасажирів автобусами.  Про це повідомила прес-служба міністерства. "Проект під назвою "Розширення професійного потенціалу жінок у сфері пасажирських перевезень" -- це безоплатна програма для розвитку професійних навичок жінок. Фактично, це відповідь на дефіцит кадрів у сфері перевезень, спричинений повномасштабним вторгненням", — йдеться у повідомленні. Наголошується, що дефіцит водіїв автобусів у регіонах становить близько 30%, або шість тисяч співробітників. Відтак, у межах проекту передбачено навчання жінок для отримання кваліфікаційної карти водія (код 95). Це документ, що підтверджує професійну компетенцію водія автобуса за європейським стандартом. "Мета пілотного проєкту -- забезпечити перепідготовку та перекваліфікацію жінок-водійок у сфері міського та муніципального транспорту, а саме автобусів. Це перша ініціатива Міністерства спрямована як на подолання дефіциту кадрів, так і задля подолання стереотипів та упереджень щодо професій. За останніми даними, дефіцит водіїв автобусів у регіонах складає близько 30%, а це близько шести тисяч співробітників", -- заявив заступник міністра інфраструктури Сергій Деркач. Пілотний проект реалізовуватиме ГО "Фундація інституційного розвитку" за фінансової підтримки Швеції. Його погодили Представництво ООН Жінки в Україні та Мінінфраструктури. Нагадаємо, раніше повідомлялося, що для стабільного відновлення та зростання економіки щорічно на 7% до 2030 року Україні бракує додаткових кадрів, адже через війну їх кількість стрімко знижується. Йдеться про 4,5 мільйона працівників.

У ніч на середу, 10 липня, російські окупанти обстріляли портову інфраструктуру Одеської області. Внаслідок атаки є загиблі, крім того, поранено матроса. Про це повідомив начальник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер і Одеська обласна прокуратура. "Ціллю агресора була портова інфраструктура Одеського району. На жаль, двоє людей, охоронець і водій вантажівки, загинули. Висловлюю щирі співчуття рідним та близьким…", — зазначив Олег Кіпер. За його словами, ще один чоловік, вахтовий матрос, отримав поранення. Постраждалий отримує всю необхідну допомогу в лікарні. Крім того, начальник Одеської обласної військової адміністрації додав, що пошкодження від уламків зазнали складські приміщення, вантажний автотранспорт і цивільний теплохід. Через пошкодження судна стався витік рідини. Наслідки ліквідовуються. "Укотре дуже прошу мешканців і гостей нашого регіону: оперативно реагуйте на сигнали повітряної тривоги! Це може зберегти ваше життя та здоровʼя", — наголосив Олег Кіпер. В Одеській обласній прокуратурі уточнили, що внаслідок атаки загинув 50-річний водій вантажного автомобіля та 37-річний працівник порту. Крім того, пошкоджено цивільне морське судно (під прапором Камеруну). Наслідки ліквідовуються. Нагадаємо, що 9 липня в Одесі пролунав потужний вибух. У низці областей оголошували повітряну тривогу. Тоді українські військові попереджали про ракетну небезпеку на Півдні України.

Український уряд ухвалив постанову про порядок ведення Єдиного туристичного реєстру (ЄТР). Її ініціювало Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури. Про це повідомила прес-служба Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури. Там зазначили, що ухвалена постанова визначає процедуру ведення Єдиного туристичного реєстру, його структуру, функціонування, адміністрування, процедуру формування і внесення інформації про готелі та туристичних операторів. Ключова мета функціонування Єдиного туристичного реєстру — забезпечення прозорості та рівних можливостей на ринку туристичних послуг. Реєстр створений для обліку готелів і туристичних операторів. Офіційно свою роботу Єдиний туристичний реєстр має розпочати з 1 січня 2025 року. Запускати оновлений реєстр буде Державне агентство розвитку туризму. "Повноцінний запуск Єдиного туристичного реєстру сприятиме детінізації сфери туризму, адже дозволить вести облік готелів і туристичних операторів. Наразі цей облік є добровільним", — йдеться в повідомленні. У відомстві акцентували, що згодом, після повноцінного запуску Єдиного туристичного реєстру, кожен зможе перевірити легальність роботи готелів і туристичних операторів. Нагадаємо, наприкінці червня стало відомо, що проблеми з водопостачанням із материка призвели до того, що італійський острів Капрі залишився без води. Через це туристам заборонили висаджуватися в популярному місці відпочинку.

У лютому 2024 року українським морським коридором, створеним Військово-морськими силами Збройних сил України, експортовано рекордний обсяг вантажів — вісім мільйонів тонн. При цьому загальний обсяг експорту від початку роботи "зернового коридору" сягнув 28 мільйонів тонн.  Про це повідомив міністр інфраструктури України Олександр Кубраков у Telegram-каналі. "Вантажообіг портів Великої Одеси в найкоротшому місяці року становив 8 млн тонн, з яких 5,2 млн тонн — продукція українських аграріїв. Це рекордні показники експорту не тільки українським коридором, а й за часів повномасштабного вторгнення", — написав Кубраков. Посадовець уточнив, що експорт через чорноморські порти поступово наближається до довоєнних показників. За словами Кубракова, обсяг експорту з моменту початку роботи коридору сягнув 28 мільйонів тонн, з яких 19 млн тонн — це зернові й олійні. Вантажі з України отримали 42 країни світу. "Сьогодні понад 90% всього агроекспорту йде через порти Великої Одеси та Дунайські порти. Україна залишається одним із ключових гарантів продовольчої безпеки. Особливо, що стосується експорту зернових до країн Африки та Азії", — зазначив Кубраков. Нагадаємо, днями міністр інфраструктури України Олександр Кубраков заявив про те, що наша країна може вже у найближчій перспективі може відкрити авіаційний простір. Наразі зроблено вже декілька кроків у цьому напрямку, проте кінцевих термінів реалізації даного проекту поки що немає.

У ніч на 25 лютого в Польщі на станції Котомеж була розсипана українська агропродукція з восьми напіввагонів. Вантаж прямував транзитом до порту Гданськ, звідки направлявся до інших країн світу. Про це у Facebook повідомило Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України. За словами очільника міністерства Олександра Кубракова, українська сторона сумлінно виконує свої зобов’язання і згідно з домовленостями з польським урядом не експортує деякі види агропродукції на територію Польщі. Він наголосив, що це підтверджено на офіційному рівні — ані зернові, ані кукурудза, ані рапс — не залишається там. Фото: сторінка в Facebook Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України "Це четвертий випадок вандалізму на польських залізничних станціях. Четвертий випадок безкарності та безвідповідальності", — йдеться у заяві Кубракова. Фото: сторінка в Facebook Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України Як відомо, відносини України та Польщі останнім часом стали непростими. З листопада 2023 року польські перевізники та фермери блокують український кордон. У січні вдалося тимчасово розблокувати кордон, у лютому протести на польсько-українському кордоні відновилися. Пункти пропуску блокують фермери, а нещодавно на кордоні почали висипати українське зерно. Зафіксовано вже три такі випадки. Нагадаємо, що 24 лютого на залізничній станції "Дорогуськ" утретє пошкодили вагони з українською агропродукцією. Зокрема, вантажні вагони з бобами.

Україна планує прокласти додатковий маршрут через річку Дунай, щоб збільшити експорт до довоєнного рівня, оскільки конфлікт з Польщею через постачання сільськогосподарської продукції блокує сухопутний кордон із Європейським Союзом. Про це повідомив міністр інфраструктури України Олександр Кубраков, пише Bloomberg. Посадовець підкреслив, що Дунай став пріоритетним шляхом для українських постачань після того, як минулого року Росія вийшла з безпекового коридору в Чорному морі, що підтримується ООН. Проте значна кількість сільськогосподарських культур також перевозиться залізницею та автомобільним транспортом через Євросоюз, а польські фермери, протестуючи проти того, що вони називають неконтрольованою повінню українських харчових продуктів, блокують ключовий маршрут. "Наші плани на цей рік — усунути всі штучні перешкоди для експортерів, і ми працюємо над покращенням внутрішньої логістики. Ми плануємо контейнерні перевезення через верхній Дунай, оскільки Румунія "передбачуваніша", ніж польський кордон", — заявив Кубраков в інтерв'ю в кулуарах Мюнхенської конференції з безпеки. Кубраков заявив, що пропонований новий маршрут (деталі поки невідомі) проходитиме від українського порту Ізмаїл до румунської Констанци та дунайських портів Німеччини. Українське дунайське пароплавство вже збудувало другу великотоннажну баржу SLG для доставлення вантажів, повідомили в Мінінфраструктури цього місяця. За даними уряду, минулого року український експорт, в основному харчові продукти та металопродукція, становив 35,8 мільярда доларів, що майже на 48% нижче за довоєнний рівень 2021 року. Після того, як угода, укладена за посередництва ООН, провалилася в липні минулого року, Києву вдалося прокласти новий шлях судноплавства через Чорне море, але Дунай, як і раніше, має вирішальне значення. Хоча багато експортерів віддають перевагу Чорному морю, оскільки воно дешевше, обсяги через Дунай, як і раніше, становлять 1,2-1,8 мільйона тонн на місяць, зазначив Кубраков. Міністр повідомив, що Київ також використав автомобільний та залізничний транспорт для торгівлі протягом усієї війни, а обсяги експорту через Польщу нині впали до 300 тисяч тонн на місяць з 1,3 мільйона у 2022 році, при цьому автомобільні переходи повністю заблоковані. Кубраков наголосив, що протести торкаються як європейських, так і українських експортерів. "Для польських фермерів це точно не загроза, оскільки ми перевозимо не лише аграрну продукцію, а й автозапчастини для німецьких автовиробників, продукти перероблювання, які не прямують до Польщі. Блокування кордону означає мільярдні втрати як для нашої економіки, так і для економіки Євросоюзу", — резюмував міністр. Нагадаємо, на пункті пропуску "Ягодин — Дорогуськ" 11 лютого польські фермери висипали зерно з декількох українських вантажівок. Зокрема, учасники блокади зрізали пломби з вантажівок за допомогою болгарки. Згодом посольство України в Польщі звернулося до поліції через інцидент із розсипаним зерном у польському Дорогуську, який трапився 11 лютого. За словами посла України у Польщі Василя Зварича, "такі методи протестувальників не повинні толеруватися в європейській цивілізованій країні, не кажучи вже про моральну сторону цієї провокації". Своєю чергою міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський перепросив в України за інцидент з розсипаним зерном, що стався у неділю, 11 лютого. Водночас заступник міністра сільського господарства та розвитку села Польщі Міхал Колодзейчак заявив, що його країна має намір провести перевірки всього українського зерна на кордоні. Україна не заперечує. Вже 20 лютого поляки перекрили залізницю біля пункту пропуску "Шегині". На відео видно, як польські фермери знову висипали українське зерно на землю. Цього разу вони розсипали збіжжя з вантажного вагона.

Сума прямих збитків, які Російська Федерація завдала інфраструктурі України під час війни, сягнула майже 155 мільярдів доларів. Такими є підрахунки станом на січень 2024 року. Ці дані оприлюднили у Київській школі економіки (KSE). Оцінка враховує і збитки, завдані Україні через підрив російськими окупантами Каховської ГЕС в червні 2023 року. "Зростання загальної суми збитків пов'язане зі збільшенням пошкоджених та зруйнованих об'єктів інфраструктури, житлового фонду, промисловості, енергетики, сфер освіти та охорони здоров'я", — зазначили у KSE. На першому місці за сумою збитків залишається житловий фонд. Унаслідок бойових дій і регулярних обстрілів щодня збільшується кількість пошкоджених і зруйнованих житлових будинків. Станом на січень 2024 року таких понад 250 тисяч будівель. З них — 222 тисяч приватних будинків, понад 27 тисяч — багатоквартирних і 526 гуртожитків. Прямі збитки від руйнувань цих об'єктів оцінюються у 58,9 мільярда доларів. Порівняно зі звітом на кінець 2023 року ця сума збільшилася на 4,8 мільярда доларів. "Окрім іншого, збільшення викликане переходом на інше джерело інформації для деяких областей (Реєстр пошкодженого та знищеного майна). Серед регіонів, де зафіксовано найбільше зруйнованих житлових будівель, Донецька, Київська, Луганська, Харківська, Чернігівська та Херсонська області", — наголосили аналітики. Завдані інфраструктурі збитки на початок 2024 року сягають 36,8 мільярда доларів, втрати промисловості та підприємства — вже на рівні 13,1 мільярда доларів. За останніми даними, зруйновано або пошкоджено 78 малих, середніх і великих приватних підприємств, а також 348 держпідприємств. Через бойові дії продовжує зростати сума прямих збитків від зруйнованої інфраструктури енергетичної галузі — до 9 мільярдів доларів, агропромислового комплексу — 8,7 мільярда доларів. Окрім того, станом на початок 2024 року зросли збитки сфер ЖКГ — 4,5 мільярда доларів та охорони здоров'я — ще на 1,4 мільярда доларів до 3,1 мільярда доларів. "З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україні пошкоджено, зруйновано або захоплено щонайменше 160 тисяч одиниць сільгосптехніки, 16 тисяч одиниць комунального транспорту, 3,8 тисячі закладів освіти, 1,8 тисячі закладів культури, 580 адміністративних будівель державного та місцевого управління, 426 лікарень, 348 релігійних установ, 50 ЦНАПів, 48 соціальних центрів, 31 інтернат, 31 торговий центр та інших об'єктів", — додали у Київській школі економіки. Нагадаємо, на початку лютого економічний радник президента України Олег Устенко заявив, що країна-агресорка повинна виплатити Україні компенсацію через збитки, спричинені війною. Йдеться про суму, що перевищує трильйон доларів.

Японія виділить 15,8 мільярда єн (106 мільйонів доларів) допомоги на підтримку відновлення України від наслідків війни. Йдеться про сім сфер — зокрема, на відновлення інфраструктури та розмінування. Про це повідомило видання Kyodo News. Журналісти зазначили, що уряди двох країн домовляться про участь Японії в післявоєнній відбудові України та підпишуть понад 10 меморандумів про співпрацю на японсько-українській конференції зі сприяння економічній реконструкції. Її запланували на 19 лютого в Токіо. Конференцію, зокрема, відвідають прем’єр-міністр Японії Фуміо Кісіда, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль і голова Федерації бізнесу Японії Масакадзу Токура. Медійники нагадали, що в січні Японія оголосила про внесок у розмірі 37 мільйонів доларів до фонду НАТО для надання додаткової підтримки Україні, включно зі системою виявлення безпілотних літальних апаратів. Водночас, відповідно до своєї Конституції, Японія не може надавати військову допомогу. Тож допомогу Японії у розмірі 15,8 мільярда єн використають для надання обладнання для розмінування та тимчасових мостів. Сім сфер співпраці також включають розширення сільського господарства, поліпшення гуманітарної ситуації, біотехнології та індустріальне вдосконалення, інформаційні технології, а також посилення управління й антикорупційні заходи. Водночас меморандуми про співпрацю Японії та України, які мають підписати на конференції, стосуватимуться медичного обслуговування, кібербезпеки та проектів вітрових електростанцій. Очікується, що на зустрічі підпишуть угоду про усунення подвійного оподаткування для компаній, які ведуть бізнес в Україні. Уряди обидвох держав планують розпочати перемовини щодо інвестиційної угоди, спрямованої на сприяння участі японських компаній у проектах реконструкції. У листопаді 2023 року лідери Японії й України, Фуміо Кісіда та Володимир Зеленський домовилися про проведення конференції, присвяченій економічній реконструкції України, яка відбудеться у Токіо 19 лютого. Нагадаємо, наприкінці січня стало відомо, що Японія та США продовжуватимуть підтримувати Україну за угодою, яку підписали країни "Великої сімки" минулого року. Вони працюватимуть спільно над збереженням і збільшенням санкцій проти Росії.

В Україні вирішили змінити правила виїзду рейсових автобусів за кордон. Тепер громадяни зможуть швидше добиратися до Польщі та інших країн Європи. Про це повідомив міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков. Розпочинаючи з понеділка 12 лютого з 12:00 за київським часом усі автобуси, які прямуватимуть з України до Польщі чи інших країн ЄС та Молдови, перетинатимуть кордон за попереднім записом у системі "єЧерги". Йдеться винятково про реєстрацію в системі для перетину кордону за принципом "реєструйся та їдь". "Масштабування "єЧерги" — це частина нашої послідовної роботи з реформування сфери міжнародних пасажирських перевезень, де ключовим залишається комфорт пасажира", — наголосив Кубраков. За таким правилом є черга для рейсових пасажирських автобусів з серпня 2023 року діє вже на восьми пунктах пропуску. З понеділка, 12 лютого 2024 року, до цього переліку додадуть іще 21 пункт пропуску. У тому числі й нові пункти на польсько-українському кордоні. Джерело: Facebook-сторінка Олександра Кубракова Електронна черга для рейсових автобусів вже діє на пунктах пропуску: Ягодин, Шегині, Краківка, Устилуг, Рава-Руська. Однак з 12 лютого вона також запрацює у пунктах пропуску в: Угринові; Грушеві; Смільнику. Нагадаємо, на початку січня речник Держприкордонслужби Андрій Демченко заявляв, що станом на той період жодних змін не вносили у правила перетину кордону для чоловіків. Проте прикордонники детальніше перевірятимуть процес через велику кількість сфальшованих документів.

Для відновлення роботи Херсонського морського торговельного порту необхідне формування декількох умов. Лише деокупація та припинення обстрілів зможе сприяти його успішному функціонуванню. Таку заяву зробив заступник міністра інфраструктури Юрій Васьков, пише LIGA.net. Посадовець наголосив, що головна умова — це деокупація лівого берега Херсонщини. "Через окупацію лівого берега і Кінбурнської коси судноплавство там зараз небезпечне", — йдеться у заяві чиновника. За словами Васькова, друга необхідна умова, — це припинення обстрілів Херсона та області. "Це насамперед пов'язано з регулярними обстрілами міста. Херсонський порт перебуває в простої з 24 лютого 2022 року. Навіть після деокупації міста ми не можемо його запустити", — додав заступник міністра інфраструктури. Нагадаємо, у серпні 2023 року Фонд держмайна знову не зміг продати Білгород-Дністровський морський торговельний порт. Повторний аукціон з приватизації запланований на 15 серпня, не відбувся через відсутність учасників. Раніше повідомлялось, що після теракту на Каховській гідроелектростанції відбулось затоплення філії компанії "Нібулон", що розташована під селищем Козацьке Херсонської області. Власника сільськогосподарської компанії Олексія Вадатурського вбила російська ракета у липні 2022 року.

Нашій державі вдалось відновити практично всі підприємства теплової генерації. Вони були пошкоджені внаслідок ракетних та дронових атак Російської Федерації. Таку заяву зробив віцепрем'єр-міністр — міністр відновлення, розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков. "Підприємства теплової генерації відновлені практично на 100%. Паралельно працюємо над забезпеченням резервними потужностями на випадок виникнення форс-мажорних ситуацій", — сказав Кубраков. За словами міністра, загалом з понад 700 об’єктів теплопостачання, які було пошкоджено росіянами, відновлено понад 65%. "Загалом станом на сьогодні рівень підготовки об’єктів ЖКГ до стабільної роботи в осінньо-зимовий період 2023/2024 року становить близько 60%. Це базовий показник готовності на цей момент у році", — додав Кубраков. Він також запевнив, що Україна технічно буде готова на 100% до початку опалювального сезону вже до 1 жовтня за умови злагодженої роботи всіх зацікавлених сторін. Нагадаємо, з 1 червня в тарифи на електроенергію в Україні зросли майже вдвічі — до 2,64 гривні за кВт/год. Ті громадяни, які отримували раніше субсидії, можуть і надалі розраховувати на допомогу від держави — її сума збільшиться автоматично.

Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України сприятиме слідству у справі свого керівництва. Заступника міністра затримали на хабарі розміром $400 тис. Про це заявили на Facebook-сторінці Міністерства інфраструктури. У відомстві повідомили, що Василя Лозинського незабаром звільнять. "Василь Лозинський буде звільнений із займаної посади. Відповідне розпорядження щодо підготовки необхідних документів вже надано Віце-премʼєр-міністром з відновлення України Олександром Кубраковим", — зазначили в дописі. Нагадаємо, НАБУ затримало заступника міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Василя Лозинського на отриманні хабаря в розмірі $400 тис. Посадовцю загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна та ураженням у правах.

НАБУ провело обшуки в заступника міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Василя Лозинського. Посадовця затримали. Про це повідомили джерела TrueUA у правоохоронних органах. За даними правоохоронців, Лозинського затримали на отриманні хабаря в розмірі $400 тис. Розслідування триває з 2022-го в межах статті 364 і 368 — зловживання службовим становищем та одержання неправомірної вигоди у великому розмірі. Посадовцю загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна та ураженням у правах. Нагадаємо, 5 січня на хабарі "погорів" заступник голови Одеської ОВА. СБУ задокументувала факт передачі посадовцю "авансу" в розмірі 27 тисяч доларів. .