# Нагірний Карабах

Проєвропейська партія прем’єр-міністра Ніколи Пашиняна "Громадянський договір" здобула більшість у парламенті країни, проте матиме потужну проросійську опозицію. Яке майбутнє чекає на геополітично важливу державу Південного Кавказу?Від зради до перемоги. Як Пашинян зумів дати вірменам надію"Зараз я хочу підтвердити, що Республіка Вірменія повністю визнає територіальну цілісність Азербайджану, і ми очікуємо, що Азербайджан зробить те саме, визнавши всю територію колишньої Вірменської РСР Республікою Вірменія", — заявив Нікол Пашинян 18 квітня 2023 року.Цю його заяву багато вірмен сприйняли як державну зраду, адже Єреван відмовився від будь-яких претензій на територію Нагірного Карабаху, за яку десятиліттями точився вірменсько-азербайджанський конфлікт.Заяві Пашиняна передувала чергова ескалація між Вірменією та Азербайджаном, яка розпочалася 12 травня 2021 року і тривала понад два роки. Вірмени зазнали поразки, а їхні давні союзники у Москві просто умили руки. 28 вересня 2023-го керівництво Нагірного Карабаху оголосило про припинення існування невизнаної республіки, вірменське населення якої змушене було шукати притулку у Вірменії. Рейтинг Пашиняна та його політичної сили полетів донизу і, здавалося, прем’єр-міністр не втримається при владі, але вийшло зовсім навпаки.Протягом 2023-25 років між Єреваном і Баку тривали переговори за посередництва третіх країн, суттєву роль, зокрема, відіграла Туреччина. Підсумком стала мирна угода, текст якої сторони узгодили 13 березня 2025 року, а підписали у Білому домі в присутності Дональда Трампа 8 серпня того ж року. Американці долучилися до врегулювання конфлікту своєрідно, — вони запропонували розбудувати транспортний коридор із Азербайджану через Вірменію в азербайджанський ексклав Нахічевань вздовж вірменсько-іранського кордону.Завдяки коридору Баку отримає зв’язок із Туреччиною, а Вірменія — значні прибутки від експлуатації шляхопроводу. Його назвали пафосно "Маршрут Трампа заради міжнародного миру та добробуту" (TRIPP). Вигода США від цього більш ніж очевидна.По-перше, вони інвестуватимуть у будівництво маршруту, а після його побудови зароблятимуть на інфраструктурі.По-друге, зайшовши до Вірменії, американці фактично отримали контроль на кордоні Ірану з Південним Кавказом.По-третє, Трамп тоді ще мріяв про Нобелівську премію миру, тож від укладання угоди у Білому домі отримало чимало позитивного піару.26 травня цього року до Вірменії приїздив глава американського Держдепу Марко Рубіо, який підписав з вірменською владою Хартію про всеосяжне стратегічне партнерство та рамкову угоду по реалізації "маршруту Трампа". Візит Рубіо до Єревана за два тижні до парламентських виборів можна назвати агітаційним, але суть події значно глибша, — протягом десятиліть Вірменія лишалася такою собі "чорною дірою": з країни, яка нікуди не рухалася, вона стає вкрай цікавою для західного бізнесу, що у перспективі позитивно вплине на добробут населення. Але ці перспективи можливі лише за правильного геополітичного вектора вірменської влади — в разі остаточного вибору на користь Європи.Євросоюз не відстає від США. На початку травня відбувся перший в історії саміт "ЄС — Вірменія"."Вірменія є ключовим стовпом у наших відносинах з Південним Кавказом, а також у з'єднанні Європи через Південний Кавказ з Каспійським морем, Центральною Азією. Це історія наших регіонів, і це також буде майбутнім наших регіонів. І саме тому Європейська комісія зосередиться на тому, як ми можемо будувати в нашому стратегічному партнерстві наше спільне майбутнє в мирі та заради процвітання вірменського народу та Європи", — цитує "Укрінформ" голову Євроради Антоніу Кошту.Паралельно в Єревані також відбувся 8-й саміт Європейської політичної спільноти. Яскравою ілюстрацією цієї події була заява президента Франції Еммануеля Макрона:"Будьмо відвертими: вісім років тому сюди ніхто б не приїхав. Вісім років тому ця країна за столом переговорів розглядалася як де-факто сателіт Росії".Тобто Пашинян, якого багато вірменів кляли за поступки Азербайджану, запропонував громадянам альтернативу нескінченній війні — європейську інтеграцію та широке залучення західних інвестицій в економіку. І це дало результат на виборах, — уперше за багато років явка становила майже 59%. Це ознака того, що у вірмен з’явилася надія на успіх своєї країни.Що показали вірменські вибори та чи може Москва відіграти все назадПрезидент України Володимир Зеленський привітав Пашиняна з перемогою:"Це перемога суверенітету Вірменії, вашої незалежності й права жити так, як ви самі визначите. Бажаємо вам успіху".Для України перемога у Вірменії проєвропейської партії важлива одразу з кількох позицій.По-перше, успіх Пашиняна — черговий ляпас путінській Росії. За час повномасштабного вторгнення в Україну Кремль розгубив величезну частку свого політичного впливу у світі. Путін втратив Сирію після відсторонення від влади диктатора Башара Асада, втратив союзника Ніколаса Мадуро у Венесуелі, двічі поспіль проросійські сили програли вибори у Молдові, спочатку президентські, на яких удруге обралася проєвропейська президентка Майя Санду, а торік ще й парламентські. Список продовжила феєрична поразка Віктора Орбана у квітні цього року на виборах в Угорщині, після чого помітно притих словацький прем’єр Роберт Фіцо.Токсичними відносини з Москвою стали і для президента Азербайджану Ільхама Алієва, який різко відійшов від лояльності до Росії після збиття росіянами літака азербайджанських авіаліній у грудні 2024 року та подальшої брехні, що це зробили не вони. Тренд на "втечу від Кремля" продовжили вірмени. Далі — буде, адже світ побачив, що Москва нездатна утримувати своїх союзників, у неї немає для них нічого, окрім погроз. Путін погрожував вірменам "долею України", відкликав свого посла з Єревана та вдався до економічного тиску. І — програв.По-друге, вірменська делегація в ООН на догоду Росії кілька разів утримувалася або голосувала проти резолюцій на підтримку територіальної цілісності України, через що відносини Києва та Єревана залишалися натягнутими, перемога проєвропейських сил у Вірменії сприятиме зближенню країн. Крім того, протягом війни вистачало повідомлень про те, що Вірменія сприяє Росії в обході санкцій. Це ганебне явище має припинитися.Чи може Москва нашкодити "неслухняним" вірменам? Хоча "Громадянський договір" і матиме більшість, дві партії — "Сильна Вірменія" олігарха Самвела Карапетяна та блок "Вірменія" експрезидента Роберта Кочаряна — отримали чисельну опозицію. Обидві політсили — проросійські, особливо "Сильна Вірменія", для успіху якої Росія навіть організовувала масове повернення вірменських гастарбайтерів задля голосування. Пашинян отримав карт-бланш на витіснення орієнтованих на Москву політичних союзів, а після погроз із Росі таке витіснення стане для нього ще й життєвою необхідністю. Або він їх, або вони його, оговтавшись від поразки та заручившись російськими грошима.Крім того, Євросоюз не повинен збавляти темпи інтеграції Вірменії, що дасть можливість населенню цієї країни пересвідчитися, що воно не помилилося у виборі. На своєму досвіді українці неодноразово бачили, що гальмування євроінтеграції сприяє поверненню російського "привиду", він живиться розчаруванням та зневірою. Не все у Пашиняна виходитиме, можливо, не все відповідатиме демократичним стандартам ЄС, тому важливо, щоби геополітичне стратегічне мислення у такому випадку взяло гору над тактичним. Тоді успішність Вірменії стане зразком для всіх народів Кавказу. Втрата Росією впливу на цей регіон буде не просто ляпасом для неї, а поштовхом для її розвалу..

Генеральна прокуратура Вірменії скерувала до Служби національної безпеки заяву з вимогою про притягнення до кримінальної відповідальності прем'єр-міністра Нікола Пашиняна. Головна причина — домовленість з Азербайджаном про делімітацію кордону. Про це повідомило агентство "Новости-Армения" з посиланням на заяву генеральної прокурорки Вірменії Анни Вардапетян під час виступу в парламенті. Раніше колишній голова Палати адвокатів Вірменії Ара Зограбян і полковник запасу вірменських Збройних сил Айк Наапетян передали до генеральної прокуратури повідомлення про злочин із вимогою притягнути до відповідальності Пашиняна. Вони назвали делімітацію вірменсько-азербайджанського кордону "незаконною здачею суверенних територій" Вірменії та вимагають оголосити Пашиняну обвинувачення "в державній зраді та вчиненні дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності країни". "Заяву скеровано в Службу національної безпеки для перевірки документів, зокрема, низки свідоцтв на власність, які прикріплені до документа. Після перевірки обговоримо питання про порушення кримінальної справи", — сказала Вардапетян на засіданні парламенту. Нагадаємо, що 23 квітня Азербайджан і Вірменія розпочали процедуру демаркації кордону. В межах цього процесу сусідні країні встановили перший прикордонний стовп на спільній ділянці кордону..

Азербайджан і Вірменія розпочали процедуру демаркації кордону. В межах цього процесу сусідні країні встановили перший прикордонний стовп на спільній ділянці кордону. Про це повідомила агенція АЗЕРТАДЖ із посиланням на віце-прем'єра Азербайджану Шахіна Мустафаєва та прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян на своїй сторінці у Facebook. Журналісти зазначили, що "експертні групи двох країн продовжують роботу". "На Тавушсько-Газахській ділянці державного кордону Вірменія — Азербайджан установлено перший прикордонний стовп", — зауважив Пашинян. Минулого тижня представники Вірменії й Азербайджану вперше оголосили про попереднє узгодження делімітації кордонів біля восьми прикордонних сіл. Після повернення Азербайджаном повного контролю над невизнаним Нагірним Карабахом між Вірменією й Азербайджаном періодично стаються сутички з жертвами та пораненими. Також Баку та Єреван ведуть мирні переговори, остання серія зустрічей відбулася у Берліні за посередництва Німеччини. Нагадаємо, що 8 квітня в міністерстві оборони Азербайджану заявили про обстріл своєї території армією Вірменії. Єреван і його оборонне відомство спростувало такі звинувачення..

У Кремлі офіційно підтвердили, що розпочалося виведення російських "миротворчих сил" із території Карабаху. Як відомо, цей регіон повернувся під контроль Азербайджану. Про це повідомили російські пропагандистські медіа з посиланням на заяву Дмитра Пєскова, який є речником російського диктатора Володимира Путіна. Пєскова попросили прокоментувати інформацію азербайджанських медіа про початок виведення російського контингенту. "Так, це відповідає дійсності", — сказав він. Інших деталей виведення російських військ у повідомленнях російських пропагандистів наразі немає. Своєю чергою, азербайджанські журналісти повідомили про початок виведення так званих російських "миротворців" з території колишньої невизнаної республіки Нагірний Карабах. За їхньою інформацією, цей процес завершиться за декілька днів, таким чином Азербайджан відновить повний суверенний "контроль над Карабахом і всіма його землями". Російський "миротворчий" контингент розмістили в Карабасі за підсумками тристоронньої заяви, підписаної 10 листопада 2020 року між лідерами Азербайджану, Росії та Вірменії. Після блискавичної одноденної військової операції Баку, яку провели 19 вересня 2023 року, Азербайджан фактично повернув під свій контроль Нагірний Карабах. Невизнана Нагірно-Карабаська республіка офіційно припинила своє існування з 1 січня 2024 року. Нагадаємо, що 15 жовтня минулого року президент Азербайджану Ільхам Алієв прибув до столиці Нагірного Карабаху Ханкенді. Там він вперше після звільнення території підняв азербайджанський прапор..

Представники так званої "влади" невизнаної республіки Нагірний Карабах ("Арцах") заявили про припинення свого існування з 1 січня 2024 року. Усі відомства й уряд розпустили.  Про це пише "Європейська правда".  Такий указ підписав лідер НКР Самвел Шахраманян ще у вересні. Це сталося після успішної військової операції Азербайджану, розпочатої 19 вересня, у результаті якої держава фактично повернула під свій контроль Нагірний Карабах. У документі йдеться, що у зв'язку зі "складною військово-політичною ситуацією, що склалася" та враховуючи домовленість, досягнуту за посередництвом командування російського "миротворчого" контингенту з представниками Азербайджану про те, що "забезпечується вільний, добровільний і безперешкодний проїзд жителів Нагірного Карабаху, включаючи військових, що склали зброю, зі своїм майном на їх транспортних засобах Лачинським коридором". "Розпустити всі державні установи й організації, які перебувають у їхньому відомчому підпорядкуванні до 1 січня 2024 року, і Республіка Нагірний Карабах (Арцах) припиняє своє існування", — йдеться у документі. Варто зазначити, що з Карабаху до Вірменії виїхали понад 100 тисяч етнічних вірмен. Невизнана республіка Нагірний Карабах проіснувала 35 років.  Конфлікт у Нагірному Карабаху 19 вересня Азербайджан розпочав "антитерористичні заходи" в Нагірному Карабасі для відновлення конституційного ладу. Формальним приводом став підрив вантажівки та загибель військових, у чому звинуватили Вірменію Влада невизнаного Карабаху ухвалила рішення про припинення вогню 13:00 20 вересня. Регіон перейшов під контроль Азербайджану. Водночас Міноборони Азербайджану підтвердило, що роззброєння вірменських формувань у Карабаху та виведення вірменських військових забезпечуються в координації з російськими "миротворцями". Своєю чергою прем'єр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що вірменська сторона не брала участь у підготовці домовленостей між Азербайджаном і "владою" Нагірного Карабаху. Нагадаємо, 15 жовтня президент Азербайджану Ільхам Алієв прибув до столиці Нагірного Карабаху Ханкенді. Там він вперше після звільнення території підняв азербайджанський прапор..

У столиці Ірану відбудеться зустріч представників Вірменії та Азербайджану, під час якої обговорять прогрес в досягненні мирної угоди. Попередньо у Тегеран має прибути глава МЗС Росії Сергій Лавров. Про це повідомляє Reuters. За даними видання, міністри закордонних справ Ірану і Туреччини зустрінуться зі своїми колегами з Азербайджану та Вірменії в Тегерані у понеділок, 23 жовтня, щоб обговорити прогрес у досягненні мирної угоди між двома південнокавказькими сусідами. Згідно з наявною інформацією, на зустрічі також буде присутній міністр закордонних справ Російської Федерації Сергій Лавров. Раніше прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян під час виступу в Європейському парламенті заявив, що між Вірменією та Азербайджаном може бути підписаний мирний договір вже до кінця 2023 року. Країни готові врегулювати відносини. Згодом державний секретар Сполучених Штатів Америки Ентоні Блінкен повідомив невеликій групі американських законодавців, що Азербайджан може найближчим часом вторгнутися до Вірменії. У цій заяві він посилався на слова двох людей, знайомих з ситуацією у регіоні. Нагадаємо, міністерство закордонних справ Росії висловило протест послу Вірменії Вагаршаку Арутюняну нібито через "недружні кроки" Єревану. Це сталося після того, як Вірменія вирішила ратифікувати Римський статут та провести спільні військові навчання зі Сполученими Штатами Америки. Президент Вірменії Ваагн Хачатрян підписав закон про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду..

Між Вірменією та Азербайджаном може бути підписаний мирний договір вже до кінця 2023 року. Країни готові врегулювати відносини. Таку заяву зробив прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян під час виступу в Європейському парламенті, повідомляє "Радіо Азатутюн". Лідер Вірменії наголосив, що його країна готова підписати мирний договір, але він повинен відображати принципи взаємного визнання суверенітету і територіальної цілісності двох країн. Пашинян також заявив про необхідність відкриття транспортних комунікацій, заснованих на принципах суверенітету країн, якими вони проходять. Також вірменський лідер попросив підтримки у європейських парламентаріїв у процесі встановлення миру в регіоні. "Ми готові гарантувати безпеку проїзду азербайджанських громадян і вантажів через нашу територію, сподіваючись також на взаємність. Ми готові до дзеркального відведення військ від лінії кордону 1991 року, що означатиме, що Азербайджан не матиме військ на жодній ділянці території Вірменії, а Вірменія - на території Азербайджану", — сказав глава уряду Вірменії. Пашинян звинуватив формальних союзників Вірменії у пасивності щодо розв'язання проблем безпеки Вірменії та вірмен Нагірного Карабаху. Він зазначив, що наразі 1016 громадян Вірменії вважаються зниклими безвісти. Прем'єр-міністр Вірменії також підкреслив, що Республіка Вірменія готова бути ближчою до Європейського Союзу "настільки, наскільки Євросоюз вважатиме це можливим". Нагадаємо, міністерство закордонних справ Росії висловило протест послу Вірменії Вагаршаку Арутюняну нібито через "недружні кроки" Єревану. Це сталося після того, як Вірменія вирішила ратифікувати Римський статут та провести спільні військові навчання зі Сполученими Штатами Америки. Раніше президент Вірменії Ваагн Хачатрян підписав закон про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду..

Президент Азербайджану Ільхам Алієв прибув до столиці Нагірного Карабаху Ханкенді. Там він вперше після звільнення території підняв азербайджанський прапор. Про це повідомляє азербайджанське державне агентство "Азертаг". Ільхам Алієв побував в інших населених пунктах Нагірного Карабаху, які звільнили після "антитерористичної операції", яка завершилася 20 вересня. У результаті повернення регіону під контроль Азербайджану так званий президент Карабаху підписав указ про ліквідацію усіх органів влади невизнаної республіки з 1 січня 2024 року. Тепер з'явилися фото, як Алієв вперше після деокупації піднімав прапор Азербайджану. Фото: "Азертаг" Зазначається, що після операції Азербайджану Карабах залишили понад 100 тисяч етнічних вірмен. Нагадаємо, державний секретар Сполучених Штатів Америки Ентоні Блінкен минулими вихідними повідомив невеликій групі американських законодавців, що Азербайджан може найближчим часом вторгнутися до Вірменії. У цій заяві він посилався на слова двох людей, знайомих з ситуацією у регіоні..

Державний секретар Сполучених Штатів Америки Ентоні Блінкен минулими вихідними повідомив невеликій групі американських законодавців, щоб його відомство відстежує можливість того, що Азербайджан може найближчим часом вторгнутися до Вірменії. У цій заяві він посилався на слова двох людей, знайомих з ситуацією у регіоні. Як пише Politico, цей заклик вказує на глибину стурбованості адміністрації Джо Байдена операціями Азербайджану у Нагірному Карабасі та можливістю поширення конфлікту.  "У телефонній розмові 3 жовтня законодавці вимагали від Блінкена можливих заходів проти Алієва (президент Азербайджану Ільхам Алієв, — ред.) у відповідь на вторгнення його країни в регіон Нагірного Карабаху у вересні. Блінкен відповів, що Держдепартамент шукає можливості притягнути Азербайджан до відповідальності й не планує продовжувати давню відмову, яка дозволяє США надавати військову допомогу Баку. Він додав, що Штат бачить можливість вторгнення Азербайджану на південь Вірменії у найближчі тижні", — вказує Politico. З усім тим Блінкен висловив упевненість у дипломатичних переговорах між Вірменією та Азербайджаном. Ще двоє людей підтвердили, що відбувся брифінг щодо ситуації в Азербайджані, але не повідомили подробиць. У своїй заяві Держдепартамент відмовився коментувати цей заклик, але наголосив на прихильності відомства "суверенітету та територіальної цілісності Вірменії" та вирішенню конфлікту за допомогою "прямих переговорів". Зазначається, що президент Азербайджану Ільхам Алієв раніше закликав Єреван відкрити "коридор" уздовж свого південного кордону і пригрозив вирішити питання "силою". Ситуація у Нагірному Карабаху Азербайджан 19 вересня поточного року розпочав "антитерористичні заходи" в Нагірному Карабасі для відновлення конституційного ладу. Формальним приводом став підрив вантажівки та загибель військових, у чому звинуватили Вірменію Влада невизнаного Карабаху ухвалила рішення про припинення вогню 13:00 20 вересня. Регіон перейшов під контроль Азербайджану. Прем'єр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що вірменська сторона не брала участі у підготовці домовленостей між Азербайджаном і "владою" Нагірного Карабаху. 5 жовтня Пашинян на неформальному саміті Євросоюзу підписав декларацію щодо правового статусу Нагірного Карабаху.  Напруга між двома країнами останнім часом знову зростала через Нагірний Карабах, за який вони вели спір з 1991 року. Гірський регіон є міжнародно визнаною частиною Азербайджану, але населений переважно етнічними вірменами. Туди 2020 року ввели "російських миротворців". У липні Азербайджан встановив новий контрольно-пропускний пункт на шляху до Карабаху, в Лачинському коридорі, що Вірменія назвала грубим порушенням угоди про припинення вогню від 2020 року. Мешканці Вірменії незадоволені тим, як вирішилася ситуація з Нагірним Карабахом. У Єревані тривали мітинги. Зокрема, вірмени рвали свої російські паспорти під посольством Російської Федерації. Нагадаємо, 3 жовтня Служба державної безпеки Азербайджану у Нагірному Карабаху затримала колишніх президентів невизнаної республіки. Арештованих привезли до Баку та порушили проти них кримінальні справи за сепаратизм..

У четвер, 5 жовтня, прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян відвідав неформальний саміт Євросоюзу в Іспанії. На ньому глава уряду підписав декларацію щодо правового статусу Нагірного Карабаху.  Про це повідомляють ЗМІ з посиланням на Раду Європейського Союзу. Зазначається, що Пашинян під час зустрічі в Гранаді підписав декларацію, в якій визнав площу Азербайджану в 86,6 тисячі квадратних кілометрів, що містить Нагірний Карабах. Конфлікт у Нагірному Карабаху Азербайджан 19 вересня поточного року розпочав "антитерористичні заходи" в Нагірному Карабасі для відновлення конституційного ладу. Формальним приводом став підрив вантажівки та загибель військових, у чому звинуватили Вірменію Влада невизнаного Карабаху ухвалила рішення про припинення вогню 13:00 20 вересня. Регіон перейшов під контроль Азербайджану. "Досягнуто угоди про виведення підрозділів, що залишилися, і військовослужбовців ЗС Вірменії, розформування та повне роззброєння "збройних формувань армії оборони Нагірного Карабаху" та виведення важкої техніки та озброєнь з цієї території", — йдеться в повідомленні. Водночас Міноборони Азербайджану підтвердило, що роззброєння вірменських формувань у Карабаху та виведення вірменських військових забезпечуються в координації з російськими "миротворцями". Прем'єр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що вірменська сторона не брала участі у підготовці домовленостей між Азербайджаном і "владою" Нагірного Карабаху. Напруга між двома країнами останнім часом знову зростала через Нагірний Карабах, за який вони вели спір з 1991 року. Гірський регіон є міжнародно визнаною частиною Азербайджану, але населений переважно етнічними вірменами. Туди 2020 року ввели "російських миротворців". У липні Азербайджан встановив новий контрольно-пропускний пункт на шляху до Карабаху, в Лачинському коридорі, що Вірменія назвала грубим порушенням угоди про припинення вогню від 2020 року. Мешканці Вірменії незадоволені тим, як вирішилася ситуація з Нагірним Карабахом. У місті тривали мітинги. Зокрема, вірмени рвали свої російські паспорти під посольством Російської Федерації в Єревані. Нагадаємо, що секретар Радбезу Вірменії Армен Григорян і радник президента Азербайджану Хікмет Гаджиєв зустрілися 26 вересня у Брюсселі. Переговори відбулися за посередництва радників президента Франції Емманюеля Макрона, канцлера Німеччини Олафа Шольца та президента Європейської ради Шарля Мішеля. 3 жовтня Служба державної безпеки Азербайджану у Нагірному Карабаху затримала колишніх президентів невизнаної республіки. Арештованих привезли до Баку та порушили проти них кримінальні справи за сепаратизм..

На саміті Європейської політичної спільноти буде присутній прем’єр-міністр Вірменії Нікола Пашинян. Він прибуде в Іспанію попри відмову їхати туди азербайджанського президента Ільхама Алієва. Таку заяву зробив Пашинян під час виступу у вірменському парламенті. За словами глави вірменського уряду, до відмови Алієва їхати в Іспанію, він оцінював шанс підписання мирної угоди як "дуже ймовірний". Втім, скасовувати заплановану поїздку не буде. "Ми поїдемо й проведемо там (у Гранаді, — ред.) зустрічі та спробуємо детальніше представити наші позиції. Звісно, нам шкода, що зустріч (з Алієвим, — ред.) не відбудеться, але ми сподіваємось, що концептуальний документ, який є на столі, буде підписаний у належний час. Я готовий підписати цей документ", — наголосив Пашинян. За його словами, мирний договір не суперечитиме Азербайджану та відповідатиме інтересам Вірменії. Конфлікт у Нагірному Карабаху 19 вересня Азербайджан розпочав "антитерористичні заходи" в Нагірному Карабасі для відновлення конституційного ладу. Формальним приводом став підрив вантажівки та загибель військових, у чому звинуватили Вірменію. Влада невизнаного Карабаху ухвалила рішення про припинення вогню 13:00 20 вересня. Регіон перейшов під контроль Азербайджану. "Досягнуто угоди про виведення підрозділів, що залишилися, і військовослужбовців ЗС Вірменії, розформування та повне роззброєння "збройних формувань армії оборони Нагірного Карабаху" та виведення важкої техніки та озброєнь з цієї території", — йдеться в повідомленні. Водночас Міноборони Азербайджану підтвердило, що роззброєння вірменських формувань у Карабаху та виведення вірменських військових забезпечуються в координації з російськими "миротворцями". Прем'єр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що вірменська сторона не брала участь у підготовці домовленостей між Азербайджаном і "владою" Нагірного Карабаху. Напруга між двома країнами останнім часом знову зростала через Нагірний Карабах, за який вони вели спір з 1991 року. Гірський регіон є міжнародно визнаною частиною Азербайджану, але населений переважно етнічними вірменами. Туди 2020 року ввели "російських миротворців". У липні Азербайджан встановив новий контрольно-пропускний пункт на шляху до Карабаху, в Лачинському коридорі, що Вірменія назвала грубим порушенням угоди про припинення вогню від 2020 року. Мешканці Вірменії незадоволені тим, як вирішилася ситуація з Нагірним Карабахом. В місті тривали мітинги. Зокрема, вірмени рвали свої російські паспорти під посольством Російської Федерації в Єревані. Нагадаємо, що секретар Радбезу Вірменії Армен Григорян і радник президента Азербайджану Хікмет Гаджиєв зустрілися 26 вересня у Брюсселі. Переговори відбулися за посередництва радників президента Франції Емманюеля Макрона, канцлера Німеччини Олафа Шольца та президента Європейської ради Шарля Мішеля. Додамо, 3 жовтня Служба державної безпеки Азербайджану у Нагірному Карабаху затримала колишніх президентів невизнаної республіки. Арештованих привезли до Баку та порушили проти них кримінальні справи за сепаратизм..

Вищі посадові особи Сполучених Штатів Америки, Росії та Європейського Союзу провели секретні переговори за кілька днів до початку військової операції Азербайджану в Нагірному Карабаху. Така зустріч є рідкістю, однак підтверджує певний — хоч і, зрештою, безуспішний — контакт між Москвою та Заходом щодо серйозних безпекових проблем після того, як вторгнення президента Росії Володимира Путіна в Україну в лютому 2022 року підірвало регулярну дипломатію. Про це інформує Politico з посиланням на джерела. Високопоставлений дипломат, знайомий з перебігом обговорень, повідомив виданню, що зустріч відбулася 17 вересня у Стамбулі. Сторони намагалися тиснути на Азербайджан, аби змусити країну припинити дев’ятимісячну блокаду Нагірного Карабаху та дозволити пропуск конвоїв з гуманітарною допомогою з Вірменії. За словами посадовця, на спільній зустрічі увага приділялася наступним заявам: "Як покращити рух цих вантажівок" і забезпечити постачанням продуктів харчування та палива для приблизно ста тисяч мешканців. Від США на зустрічі був старший радник Вашингтона з переговорів на Кавказі Луї Боно, ЄС направив представника блоку в регіоні Тойво Клаару, а Росія — Ігоря Ховаєва, який є спеціальним посланником Путіна щодо відносин між Вірменією та Азербайджаном. Представник Держдепартаменту США відмовився коментувати зустріч, заявивши лише, що "ми не коментуємо обговорення питань конфіденційності". Однак американський чиновник, знайомий із цим питанням, пояснив, що дискусії виникли через те, що "Кремль все ще має вплив у регіоні"..

Служба державної безпеки Азербайджану у Нагірному Карабаху затримала колишніх президентів невизнаної республіки. Арештованих привезли до Баку та порушили проти них кримінальні справи за сепаратизм. Про це повідомляє Еспресо. Відомо про затримання колишніх очільників Нагірного Карабаху Аркадія Гукасяна (1997-2007 рр.), Бако Саакяна (2007-2020 рр.), Араїка Арутюняна (2020-2023 рр.) і колишнього спікера парламенту республіки Давида Ішханяна. Конфлікт у Нагірному Карабаху 19 вересня Азербайджан розпочав "антитерористичні заходи" в Нагірному Карабасі для відновлення конституційного ладу. Формальним приводом став підрив вантажівки та загибель військових, у чому звинуватили Вірменію Влада невизнаного Карабаху ухвалила рішення про припинення вогню 13:00 20 вересня. Регіон перейшов під контроль Азербайджану. "Досягнуто угоди про виведення підрозділів, що залишилися, і військовослужбовців ЗС Вірменії, розформування та повне роззброєння "збройних формувань армії оборони Нагірного Карабаху" та виведення важкої техніки та озброєнь з цієї території", — йдеться в повідомленні. Водночас Міноборони Азербайджану підтвердило, що роззброєння вірменських формувань у Карабаху та виведення вірменських військових забезпечуються в координації з російськими "миротворцями". Прем'єр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що вірменська сторона не брала участь у підготовці домовленостей між Азербайджаном і "владою" Нагірного Карабаху. Напруга між двома країнами останнім часом знову зростала через Нагірний Карабах, за який вони вели спір з 1991 року. Гірський регіон є міжнародно визнаною частиною Азербайджану, але населений переважно етнічними вірменами. Туди 2020 року ввели "російських миротворців". У липні Азербайджан встановив новий контрольно-пропускний пункт на шляху до Карабаху, в Лачинському коридорі, що Вірменія назвала грубим порушенням угоди про припинення вогню від 2020 року. Мешканці Вірменії незадоволені тим, як вирішилася ситуація з Нагірним Карабахом. В місті тривали мітинги. Зокрема, вірмени рвали свої російські паспорти під посольством Російської Федерації в Єревані. Нагадаємо, що секретар Радбезу Вірменії Армен Григорян і радник президента Азербайджану Хікмет Гаджиєв зустрілися 26 вересня у Брюсселі. Переговори відбулися за посередництва радників президента Франції Емманюеля Макрона, канцлера Німеччини Олафа Шольца та президента Європейської ради Шарля Мішеля..

Місія Організації Об'єднаних націй, яка 1 жовтня вперше за тридцять років прибула до Нагірного Карабаху, не підтвердила інформацію про насилля проти цивільних осіб або пошкодження об’єктів цивільної інфраструктури в результаті війни. Про це заявив представник ООН Стефан Дюжаррік, повідомляє Reuters. "Команда Організації Об'єднаних Націй, яка відвідала Нагірний Карабах в Азербайджані, не побачила жодних пошкоджень цивільної інфраструктури: лікарні, шкіл та житла, а також культурних та релігійних об'єктів", — заявив він. Відомо, що 1 жовтня група ООН відвідала місто Степанакерт, яке було столицею невизнаної "Нагірно-Карабаської республіки". Візит відбувся через кілька тижнів після того, як азербайджанські сили взяли територію під свій контроль. "Наші колеги були вражені раптовістю, з якою місцеве населення покинуло свої домівки, і стражданнями, які, напевно, їм довелося пережити", — зазначив Дюжаррік. За його словами, вони не отримали жодних повідомлень — ні від місцевого населення, ні від інших — про насильство проти цивільних осіб після останнього перемир'я.  "Члени команди ООН не бачили руйнувань сільськогосподарської інфраструктури або мертвих тварин", — додав він. Варто зазначити, що Вірменія звинуватила Азербайджан в етнічних чистках. Проте це звинувачення Баку спростовує. Там наполягають на тому, що вірмени можуть залишатися на території Карабаху. Водночас, майже 85% населення регіону виїхало до Вірменії. Наразі кількість біженців перевищує 100 тисяч людей.  Конфлікт у Нагірному Карабаху 19 вересня Азербайджан розпочав "антитерористичні заходи" в Нагірному Карабасі для відновлення конституційного ладу. Формальним приводом став підрив вантажівки та загибель військових, у чому звинуватили Вірменію Влада невизнаного Карабаху ухвалила рішення про припинення вогню 13:00 20 вересня. Регіон перейшов під контроль Азербайджану. "Досягнуто угоди про виведення підрозділів, що залишилися, і військовослужбовців ЗС Вірменії, розформування та повне роззброєння "збройних формувань армії оборони Нагірного Карабаху" та виведення важкої техніки та озброєнь з цієї території", — йдеться в повідомленні. Водночас Міноборони Азербайджану підтвердило, що роззброєння вірменських формувань у Карабаху та виведення вірменських військових забезпечуються в координації з російськими "миротворцями". Прем'єр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що вірменська сторона не брала участь у підготовці домовленостей між Азербайджаном і "владою" Нагірного Карабаху. Напруга між двома країнами останнім часом знову зростала через Нагірний Карабах, за який вони вели спір з 1991 року. Гірський регіон є міжнародно визнаною частиною Азербайджану, але населений переважно етнічними вірменами. Туди 2020 року ввели "російських миротворців". У липні Азербайджан встановив новий контрольно-пропускний пункт на шляху до Карабаху, в Лачинському коридорі, що Вірменія назвала грубим порушенням угоди про припинення вогню від 2020 року. Мешканці Вірменії незадоволені тим, як вирішилася ситуація з Нагірним Карабахом. В місті тривають мітинги. Зокрема, вірмени рвуть свої російські паспорти під посольством Російської Федерації в Єревані. Нагадаємо, що секретар Радбезу Вірменії Армен Григорян і радник президента Азербайджану Хікмет Гаджиєв зустрілися 26 вересня у Брюсселі. Переговори відбулися за посередництва радників президента Франції Емманюеля Макрона, канцлера Німеччини Олафа Шольца та президента Європейської ради Шарля Мішеля..

У неділю, 1 жовтня, місія Організації об'єднаних націй вперше за тридцять років прибула до Нагірного Карабаху. Мета місії — ознайомлення із ситуацією на місцях і визначення гуманітарних потреб жителів.  Про це повідомляє First News Media. За інформацією видання, до складу місії Організації Об'єднаних Націй, яка сьогодні прибула у Карабахський регіон Азербайджану, входять представники різних агентств організації. "Вранці члени місії проїхали через Агдам у напрямку Аскеран-Ханкенді. Востаннє місія ООН відвідувала Карабах близько 30 років тому", — йдеться у матеріалі. Раніше повідомлялось, що Азербайджан звинувачують в утиску прав вірмен у Нагірному Карабаху. З цього приводу Вірменія позивається до Міжнародного суду Організації Об'єднаних Націй. Конфлікт у Нагірному Карабаху 19 вересня Азербайджан розпочав "антитерористичні заходи" в Нагірному Карабасі для відновлення конституційного ладу. Формальним приводом став підрив вантажівки та загибель військових, у чому звинуватили Вірменію Влада невизнаного Карабаху ухвалила рішення про припинення вогню 13:00 20 вересня. Регіон перейшов під контроль Азербайджану. "Досягнуто угоди про виведення підрозділів, що залишилися, і військовослужбовців ЗС Вірменії, розформування та повне роззброєння "збройних формувань армії оборони Нагірного Карабаху" та виведення важкої техніки та озброєнь з цієї території", — йдеться в повідомленні. Водночас Міноборони Азербайджану підтвердило, що роззброєння вірменських формувань у Карабаху та виведення вірменських військових забезпечуються в координації з російськими "миротворцями". Прем'єр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що вірменська сторона не брала участь у підготовці домовленостей між Азербайджаном і "владою" Нагірного Карабаху. Напруга між двома країнами останнім часом знову зростала через Нагірний Карабах, за який вони вели спір з 1991 року. Гірський регіон є міжнародно визнаною частиною Азербайджану, але населений переважно етнічними вірменами. Туди 2020 року ввели "російських миротворців". У липні Азербайджан встановив новий контрольно-пропускний пункт на шляху до Карабаху, в Лачинському коридорі, що Вірменія назвала грубим порушенням угоди про припинення вогню від 2020 року. Мешканці Вірменії незадоволені тим, як вирішилася ситуація з Нагірним Карабахом. В місті тривають мітинги. Зокрема, вірмени рвуть свої російські паспорти під посольством Російської Федерації в Єревані. Нагадаємо, що секретар Радбезу Вірменії Армен Григорян і радник президента Азербайджану Хікмет Гаджиєв зустрілися 26 вересня у Брюсселі. Переговори відбулися за посередництва радників президента Франції Емманюеля Макрона, канцлера Німеччини Олафа Шольца та президента Європейської ради Шарля Мішеля..