# реєстр олігархів

У січні 2025 року на сайті Центральної виборчої комісії відновили доступ до інформації про вибори, зокрема, про обраних депутатів, склади виборчих комісій. З початку повномасштабного вторгнення ці дані закрили з міркувань безпеки.Про це повідомив громадський рух "Чесно". Там також зауважили, що ЦВК завершує черговий етап з відновлення роботи Державного реєстру виборців.У русі додали, що до відновлення дані про балотування можна було переглянути лише в разі їх архівування. Крім того, не всі сторінки зберігали у Web-архіві. Тривалий час закриті дані ускладнювали пошук інформації про кандидатів, партії та результати голосування."Наразі на сайті ЦВК можна переглянути як інформацію про вибори народних депутатів, президентів України за різні роки, так і результати місцевих виборів. Також цим ресурсом користуються аналітики руху "Чесно" під час наповнення профілів Політхабу та Реєстру зрадників", — йдеться в повідомленні.У коментарі руху "Чесно" заступник голови ЦВК Сергій Дубовик зазначив, що після початку повномасштабного вторгнення на сайті ЦВК закрили доступ до інформації про виборчі компанії, зокрема, про склади виборчих комісій і обраних депутатів через безпекові питання. Наразі доступ до веб-сайту ЦВК відновили в повному обсязі. Тоді ж ЦВК закрила доступ до Державного реєстру виборців, аби убезпечити персональні дані виборців. Наразі відновлення роботи Державного реєстру виборців проходить у декілька етапів. Уже працює система періодичного поновлення даних про виборців."ЦВК завершує черговий етап із відновлення роботи Державного реєстру виборців — упорядкування інформації про виборчі дільниці, що діють на постійній основі. Коли ми отримаємо дозвіл від кіберфахівців на відкриття третьої компоненти реєстру, виборці зможуть перевірити свою виборчу адресу", — розповів Дубовик.Як відомо, президент Володимир Зеленський заявив, що вибори в Україні відбудуться лише після завершення гарячої фази війни та скасування воєнного стану.Нагадаємо, посол України в США Оксана Маркарова розповідала, що адміністрація Дональда Трампа поки що не обговорювала з Україною необхідність проведення виборів до кінця 2025 року. Однак якщо США порушуватимуть таке питання, то Київ готовий до обговорення.

Поліція Молдови затримала лідера злочинного угруповання. Його підозрюють у підкупі громадян на виборах і референдумі 20 жовтня. Зловмисників повʼязують із проросійським олігархом-втікачем Іланом Шором. Про це повідомило молдовське видання Newsmaker. Журналісти з’ясували, що угруповання платило виборцям по 1,5 тисячі леїв, це близько 84 доларів за голос. Відомо, що лідера групи затримали в Унгенах, що біля кордону з Румунією. Зокрема, на нього правоохоронцям заявила мешканка міста. Вона й розповіла про суму, яку пропонували за те, щоби проголосувати за певного кандидата на президентських виборах та "ні" на референдумі за євроінтеграцію Молдови. Молдовські медійники стверджують, що підозрюваним є 26-річний місцевий, його затримали на три доби. Під час обшуків у його помешканні та офісі виявили списки довірених осіб, спостерігачів на виборчих дільницях, яким мали заплатити за вплив на вибір виборців. Ймовірно, група працювала на замовлення Ілана Шора, проросійського молдовського політика та бізнесмена, відомого своїм впливом на молдовську політичну сцену, а також низкою скандалів і звинувачень у корупції. Його партія неодноразово організовувала протести проти проєвропейської влади країни. Кишинівський суд 2017 року засудив його до семи років і шести місяців ув'язнення у справі про викрадення мільярда доларів із банківської системи Молдови. 2019 року він утік із країни. 26 жовтня 2022 року США та Велика Британія ввели санкції проти Шора через його зв'язки з урядом Росії. Нагадаємо, кандидат у президенти Молдови від проросійської Соціалістичної партії Александр Стояногло заявив, що молдовани повинні знати не тільки румунську мову, але й російську. Це начебто потрібно для того, щоби "зберегти толерантність і мир" у Молдові.

Детективи Бюро економічної безпеки (БЕБ) завершили розслідування у справі олігарха Ігоря Коломойського. Вони виокремили матеріали в інше кримінальне провадження. Про це повідомила прес-служба Бюро економічної безпеки України. У повідомленні прізвища Ігоря Коломойського не називають, проте зрозуміло, що йдеться саме про нього. У БЕБ зазначили, що стороні захисту відкрито матеріали досудового розслідування для ознайомлення. Але все ще триває слідство щодо інших учасників організованої та керованої олігархом групи. Наразі розслідування завершено за чотирма статтями Кримінального кодексу України. Мова йде про незаконні дії з банківськими документами під час фактичного невнесення підозрюваним 5,8 мільярда гривень в касу банку. Також — про заволодіння понад 5,3 мільярда гривень, які надалі легалізовано. Частина безпідставно зарахованих на особисті рахунки олігарха грошей сформована за рахунок кредитних коштів підконтрольного банку. Зокрема, це понад два мільярди гривень. Окрім того, детективи довели факт організації заволодіння Коломойським понад 3,3 мільярда гривень підприємства "Укрнафта" й учасників договорів про спільну інвестиційну діяльність. Під час досудового розслідування встановлено, що підозрюваний організував заволодіння коштами акціонерного товариства шляхом укладання фіктивних договорів щодо робіт, які фактично не виконувалися. Як відомо, Коломойського підозрюють у декількох справах. Зокрема, він міг незаконно заволодіти 9,2 мільярда гривень. Нацполіція також підозрює його у замовленні вбивства адвоката, який відмовився від співпраці. У зв'язку з цим Коломойському обрано запобіжний захід у вигляді арешту з можливістю внесення застави у розмірі 1,9 мільярда гривень. Нагадаємо, що на початку серпня Бюро економічної безпеки змінило підозру Ігорю Коломойському. Раніше йому інкримінували привласнення майна, незаконні дії з банківськими документами, відмивання. Додалася ще одна стаття Кримінального кодексу України — службове підроблення.

Державний секретаріат з економічних питань Швейцарії тимчасово заморозив 1,3 мільярда франків (1,5 мільярда доларів) російського олігарха Сулеймана Керімова. Це пов’язано з тим, що Генеральна прокуратура Швейцарії розпочала розслідування щодо чотирьох осіб з його обойми. Про це повідомило видання Blick. Журналісти зазначили, що розслідування стартувало ще в листопаді після звернення Державного секретаріату з економічних питань до Уповноваженого з прав людини. Оперативна група, що працює в рамках розслідування, провела вісім обшуків у будинках у кантонах Люцерн, Цуг і Нідвальден. В операції брали участь Федеральне відомство поліції та кантональні поліцейські сили. За даними Державного секретаріату з економічних питань Швейцарії, станом на 13 серпня у країні заморожено російські активи на суму 7,1 мільярда швейцарських франків (8,2 мільярда доларів). До цієї суми входять нерухомість, розкішні автомобілі та витвори мистецтва, що належать особам і компаніям, проти яких запроваджено санкції. Розслідування стосується підозр у порушенні Закону про ембарго у зв'язку зі ситуацією в Україні та підозр у відмиванні грошей. Наразі арештів не проведено, діє презумпція невинуватості. До речі, в червні уряд США планував продати розкішну яхту Amadea російського бізнесмена Сулеймана Керімова, яку заарештували ще 2022 року. Кошти розраховували передати на користь України. Однак суд Нью-Йорка відмовив у такому праві через певні юридичні моменти. Нагадаємо, що наприкінці липня правоохоронці Великої Британії конфіскували в російського олігарха Петра Авена понад 750 тисяч фунтів стерлінгів (963 260 доларів). Таким чином британці вперше успішно провели конфіскацію активів олігарха з Росії.

Бюро економічної безпеки (БЕБ) змінило підозру Ігорю Коломойському. Раніше йому інкримінували привласнення майна, незаконні дії з банківськими документами, відмивання. Додалася ще одна стаття Кримінального кодексу України — службове підроблення. Про це повідомила прес-служба БЕБ. Там уточнили, що йдеться про незаконні дії з банківськими документами під час невнесення Коломойським 5,8 мільярда гривень у касу банку, а також заволодіння понад 5,3 мільярда гривень, які надалі йому вдалося легалізувати. У тексті нового документа зазначається, що частину безпідставно зарахованих на особисті рахунки олігарха грошей сформовано за рахунок кредитних коштів підконтрольного банку. Зокрема, це понад два мільярди гривень. Також у Бюро економічної безпеки додали, що детективи довели факт організації заволодіння Коломойським понад 3,3 мільярда гривень "Укрнафти" й учасників договорів про спільну інвестиційну діяльність. Зокрема, Бюро встановило, що підозрюваний організував заволодіння коштами акціонерного товариства, уклавши фіктивні договори щодо робіт, які фактично не виконувалися. Нагадаємо, в червні з’явилася інформація, що українського олігарха Ігоря Коломойського підозрюють у замовному вбивстві адвоката зятя другого президента Леоніда Кучми Віктора Пінчука. Це трапилося 2003 року.

Олігарх-утікач Ілан Шор і його проросійський блок "Перемога" не зможуть узяти участь у президентських виборах і референдумі в Молдові. Їм офіційно відмовили в реєстрації. Про це повідомив Newsmaker із посиланням на рішення, яке ухвалила Центральна виборча комісія Молдови на засіданні в середу, 7 серпня. Згідно з постановою комісії, реєстрація блоку з назвою, схожою з назвою іншої партії, неможлива. У цьому випадку назва блоку "Перемога — Victorie" схожа з назвою партії, що входить до цього блоку — Victorie. Один із членів Центральної виборчої комісії Молдови Вадим Філіппов зазначив, що партія Victorie входить до блоку та відповідно не є електоральним конкурентом блоку. Заступник голови комісії Павел Постіке пояснив, що партія може вийти з блоку надалі та відповідно таким електоральним конкурентом може стати. Також у постанові звернули увагу на те, що до блоку увійшла вже неконституційна партія "Шор", а лідера партії Ілана Шора засуджено в Молдові на 15 років. Блок "Перемога" створили у квітні 2024 року в Москві. До нього увійшли п'ять партій, підконтрольних політику-втікачу Ілану Шору: неконституційна партія "Шор", "Шанс", "Відродження", "Альтернативна сила порятунку Молдови" (FASM) і Victorie. Перший з'їзд блоку відбувся в Москві. Раніше розгляд реєстрації блоку переносили через виявлені технічні помилки в документах. Нагадаємо, наприкінці липня стало відомо, що ще дев’ять європейських країн приєдналися до рішення Ради Європейського Союзу від 15 липня. Серед них — Україна та Молдова. Йдеться про продовження на рік санкцій проти Ірану у зв’язку з підтримкою Росії й угруповань на Близькому Сході.

Правоохоронці Великої Британії конфіскували в російського олігарха Петра Авена понад 750 тисяч фунтів стерлінгів (963 260 доларів). Таким чином британці вперше успішно провели конфіскацію активів олігарха з Росії. Про це повідомив Bloomberg. Журналісти зазначили, що керівник майна російського бізнесмена Петра Авена погодився на конфіскацію майже одного мільйона доларів, аби завершити майже дворічне розслідування британської поліції щодо ухилення від санкцій. Представниця Національного агентства з боротьби зі злочинністю Аннабель Дарлоу заявила, що тисячі фунтів стерлінгів готівкою, знайдені в особняку Авена за межами Лондона, конфіскували, згідно із законодавством про доходи, отримані злочинним шляхом. "Перша успішна конфіскація коштів у межах розслідування можливого ухилення від санкцій є важливою віхою, яка повинна стимулювати подальші дії щодо забезпечення дотримання санкцій", — заявив старший радник з адвокатської діяльності в Spotlight on Corruption Джеймс Болтон-Джонс. Національне агентство з боротьби зі злочинністю звинуватило Авена в тому, що він був "прокремлівським олігархом", який придбав свої багатства в останні дні радянського режиму, однак його адвокати відкинули це звинувачення. Згідно з рішенням суду, гроші, які зберігалися на банківських рахунках у HSBC Holdings Plc і Monzo Bank Ltd., конфісковано після того, як дружина Авена та керівник його майна визнали, що ці кошти "або були майном, яке підлягає конфіскації, або призначені для використання в протиправних діях". Російський мільярдер Петро Авен потрапив під санкції Європейського Союзу 28 лютого 2022 року. Влада ЄС пояснила це рішення тим, що Авен має зв'язки в російських владних колах. Сам мільярдер каже, що виступає проти режиму російського диктатора Володимира Путіна. Нагадаємо, що у квітні цього року в Європейському Союзі суд зняв санкції з двох російських олігархів. Суд задовольнив позов акціонерів "Альфа-Банку" Петра Авена та Михайла Фрідмана про їх виключення із санкційного списку.

Працівники Державного бюро розслідувань (ДБР) повідомили про підозру колишньому співвласнику "ПриватБанку" Геннадію Боголюбову, а також прикордоннику, який сприяв йому у незаконному перетині кордону. Про це повідомила прес-служба ДБР. Там уточнили, що начальника однієї з груп інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби "Ягодин" затримано. "Слідство за сприяння керівництва Держприкордонслужби встановило, що олігарх у супроводі свого близького родича виїхав 24 червня 2024 року потягом "Київ — Хелм", хоча відповідно до баз даних України кордон не перетинав. Під час невідкладних процесуальних дій встановлено, що Геннадій Боголюбов виїхав із країни за недійсним паспортом громадянина України для виїзду за кордон, який фізично перебуває в Україні та країну не полишав", — пояснили в ДБР. При цьому вдалося підтвердити, що затриманий правоохоронець передав підлеглій документи пасажирів і запевнив, що вже особисто здійснив перевірку купе, де перебували Боголюбов і його родич. Водночас польським прикордонникам олігарх показав уже свій, особистий паспорт громадянина Украіни для виїзду за кордон. Олігарху та правоохоронцю повідомлено про підозру в незаконному переправленні осіб через державний кордон. А Геннадію Боголюбову — ще й у незаконному заволодінні паспортом. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на термін до семи років. Прикордоннику обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у 25 мільйонів гривень. Що відомо про Геннадія Боголюбова Геннадій Боголюбов — український підприємець та мільярдер. Співзасновник і співвласник групи "Приват". Бізнесмену 62 роки та не підлягає мобілізації й забороні на виїзд через це. Після націоналізації "ПриватБанку" Геннадій Боголюбов разом з Ігорем Коломойським став об'єктом численних юридичних розслідувань, пов'язаних з виведенням коштів з банку та іншими фінансовими махінаціями. Нагадаємо, що на початку квітня Верховний Суд задовольнив касаційні скарги Кабміну та "ПриватБанку". Він не дозволив компаніям, пов’язаним з родиною Суркісів, стягнути з держбанку 350 мільйонів доларів.

Європейський суд загальної юрисдикції задовольнив позов російського мільярдера Дмитра Пумпянського. Йдеться про виключення себе та дружини зі санкційних списків ЄС. Про це йдеться в рішенні суду. В постанові повідомляється, що той факт, що Пумпянський колишній співвласник групи "Сінара" та Трубної металургійної компанії (ТМК) і входив до складу їх топменеджменту, не дозволяє віднести його до "провідних бізнесменів, які працюють у Росії", або "бізнесменів, залучених до секторів економіки, які забезпечують суттєве джерело доходу уряду Російської Федерації". Рішення про санкції щодо Пумпянського анулюють. Також Раді Євросоюзу наказано сплатити витрати, понесені бізнесменом. Окрім того, зазначається, що суд вивів з чорного списку ЄС дружину мільярдера Галину. Пумпянський потрапив під санкції Євросоюзу та Британії майже одразу після початку великої війни. На той момент бізнесмен контролював 90% Трубної металургійної компанії, був членом її ради директорів, а також бенефіціаром і президентом "Сінари". Через санкції він залишив усі посади в обидвох компаніях. У вересні 2023 року суд ЄС відмовився зняти обмеження з Пумпянського. У рішенні йшлося про те, що хоча бізнесмен і "не відігравав прямої ролі у військовому наступі в Україні, він бере участь у секторах економіки, які являють собою істотне джерело доходу для уряду Російської Федерації". Пумпянський став першим російським мільярдером, який домігся зняття санкцій ЄС через суд. Forbes оцінює статки бізнесмена в 3,3 мільярда доларів. До нього аналогічного рішення суду домоглися віцепрезидент АФК "Система" Сергія Мндоянц і колишня директорка торговельного майданчика "Ozon" Олександра Шульгіна, які в рейтинг найбагатших людей Росії не входять. Нагадаємо, що декілька днів тому Рада Європейського Союзу схвалила 14 пакет санкційних обмежень проти Росії. Ці обмеження стосуються російського зрідженого природного газу та направлені на запобігання обходу Москвою санкційних обмежень за допомогою третіх країн.

Уряд США планував продати розкішну яхту Amadea російського бізнесмена, яку заарештували ще 2022 року. Кошти розраховували передати на користь України. Однак суд Нью-Йорка відмовив у такому праві. Про це повідомив "Голос Америки". Журналісти зазначили (і це підтвердили в американському уряді), що розкішна яхта належить російському бізнесмену Сулейману Керімову, який потрапив під санкції. Два роки тому у травні Фіджі конфіскував судно Amadea, після чого передав США. За рахунки на утримання та страхування 106-метрової Amadea на місяць американським платникам податків доводиться тратити близько 740 тисяч доларів. Аби зменшити витрати, уряд США попросив дозволу продати судно та конвертувати його вартість у готівку. Відповідна практика поширена у справах про цивільну конфіскацію, коли вартість активу швидко знецінюється або його утримання є надто дорогим. Уряд хотів би продати цю яхту, вартість якої — 230 мільйонів доларів, та переказати отримані кошти Україні. Однак досі триває судова тяганина, адже справа про цивільну конфіскацію ускладнилася після того, як інший російський мільярдер Едуард Худайнатов, який не перебуває під санкціями США, заявив, що Amadea насправді належить йому. Розглядаючи справу, Окружний суд США Південного округу Нью-Йорка цього тижня постановив, що витрати на утримання Amadea не були "надмірними". Судді визначили, що "не варто дивитися винятково на загальну суму витрат на технічне обслуговування в доларах, а розглянути, чи є ці суми більшими, ніж зазвичай, порівняно з витратами на технічне обслуговування інших аналогічних яхт". Суд постановив, що уряд не зміг довести, що витрати відповідають цьому стандарту. Мін'юст США має право оскаржити це рішення. Крім того, через два дні після винесення рішення адвокати Худайнатова та компанії, яка безпосередньо володіє Amadea, подали меморандум, в якому виступили проти спроб уряду США вилучити Худайнатова зі справи. Хоча прокуратура стверджує, що Худайнатов не є фактичним власником яхти та не має права оскаржувати її конфіскацію, у меморандумі захисників цього олігарха йдеться про те, що він таки є справжнім власником, таким чином Amadea взагалі не підлягає конфіскації. Нагадаємо, що у жовтні у Франції суд взяв під варту російського олігарха Алексєя Кузьмічова. Його підозрюють в порушенні санкцій та податковому шахрайстві. 2022 року французька влада конфіскувала дві яхти Кузьмічова, пришвартовані на півдні Франції.

Український олігарх Ігор Коломойський перебуватиме під вартою до 7 липня 2024 року без права на заставу. Його підозрюють в організації замовного вбивства юриста Сергія Карпенка, директора українсько-американської Консалтингової компанії "Фарго". Це відбувалося ще 2003 року в Феодосії. Про це повідомило видання "Ґрати" із зали Печерського районного суду Києва. "Коломойський із 2 вересня перебуває в ізоляторі Служби безпеки України за підозрою Бюро економічної безпеки у шахрайстві та легалізації майна. Запобіжний захід за цією підозрою передбачав його арешт до 2 червня із заставою в розмірі 1,9 мільярда гривень. Тож за нової підозри застава не передбачена", — йдеться в повідомленні. За версією слідства, Коломойський, щоби помститися, замовив вбивство директора юридичної компанії за "невиконання вимог щодо анулювання та визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства", а саме підприємства "Дніпроспецсталь". При цьому український бізнесмен-олігарх Ігор Коломойський заперечує будь-яку причетність до злочину. В Офісі генпрокурора також додали, що для реалізації злочинних намірів підозрюваний залучив членів банди, яка "спеціалізувалась" на вчиненні важких і особливо важких злочинів, включаючи фізичну розправу з конкурентами. "Члени банди здійснили напад на директора однієї з юридичних компаній, завдавши йому удари та ножові поранення в життєво важливі органи. Водночас цей злочин не довели до кінця з причин, які не залежали від волі членів банди", — пояснили правоохоронці. Зараз прокурори та слідчі здійснюють невідкладні слідчі та процесуальні дії, спрямовані на викриття усіх осіб, причетних до скоєння злочину. Підозрюваний бізнесмен — тобто Ігор Коломойський — перебуває під вартою. Нагадаємо, що 7 травня Господарський суд Києва підтвердив неможливість повернення державного "ПриватБанку" колишнім власникам. Держава як інвестор не може бути позбавлена права власності на придбані нею акції банку.

Український олігарх Ігор Коломойський отримав нову підозру. Бізнесмена, який вже є фігурантом низки кримінальних справ, підозрюють в організації замовного вбивства. Про це повідомив Офіс генерального прокурора. Правоохоронні органи не називають ім'я бізнесмена, який отримав підозру. Але з посту Офісу генерального прокурора зрозуміло, що це Ігор Коломойський. "Підозрюваний, діючи з мотивів особистої помсти, замовив вбивство директора однієї з юридичних компаній за невиконання вимог щодо анулювання та визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства", — йдеться в повідомленні. В Офісі генпрокурора також додали, що для реалізації злочинних намірів підозрюваний залучив членів банди, яка "спеціалізувалась" на вчиненні важких і особливо важких злочинів, включаючи фізичну розправу з конкурентами. "Члени банди здійснили напад на директора однієї з юридичних компаній, завдавши йому удари та ножові поранення в життєво важливі органи. Водночас цей злочин не довели до кінця з причин, які не залежали від волі членів банди", — пояснили правоохоронці. Зараз прокурори та слідчі здійснюють невідкладні слідчі та процесуальні дії, спрямовані на викриття усіх осіб, причетних до скоєння злочину. Підозрюваний бізнесмен — тобто Ігор Коломойський — перебуває під вартою. Нагадаємо, що 7 травня Господарський суд Києва підтвердив неможливість повернення державного "ПриватБанку" колишнім власникам. Держава як інвестор не може бути позбавлена права власності на придбані нею акції банку.

У вівторок, 30 квітня, колишні власники "ПриватБанку" знову спробують через суд оскаржити націоналізацію. Тоді Господарський суд Києва розглядатиме справу за їхнім позовом і компанії Triantal Investments (зареєстрована на Кіпрі) до державного "ПриватБанку". Про це повідомила прес-служба "ПриватБанку". Згідно з матеріалами справи, до націоналізації банку бізнесмену-олігарху Ігорю Коломойському належало 41,7% акцій банку, а компанії Triantal — 16,6%. У цій справі позивачі в черговий раз спробують скасувати націоналізацію та визнати недійсним договір купівлі-продажу акцій банку державою. Також 30 квітня Північний апеляційний господарський суд продовжить розгляд резонансної справи за позовом Нікопольського заводу феросплавів до "ПриватБанку". У цій справі підконтрольний колишнім його власникам завод намагається довести начебто цільове використання багатомільйонних кредитів, які у період з 2007 по 2012 роки через схеми вивели на рахунки Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова на Кіпр, а потім у США. І таким чином підтвердити законність фіктивних кредитів, що є предметом міжнародних позовів "ПриватБанку", в тому числі в США. Окрім того, 30 квітня Господарський суд Києва розглядатиме справу про оскарження процедури bail-in за позовом маловідомого власника єврооблігацій "ПриватБанку" компанії Shakoor Capital Limited. У цій справі позивачі намагаються безпідставно створити передумови для подальшого стягнення з державного "ПриватБанку" сотень мільйонів доларів. Нагадаємо, що на початку квітня Верховний Суд задовольнив касаційні скарги Кабміну та "ПриватБанку". Він не дозволив компаніям, пов’язаним з родиною Суркісів, стягнути з держбанку 350 мільйонів доларів.

"Норильський нікель" планує перенести до Китаю плавильні потужності Мідного заводу, модернізація якого ускладнилася через проблеми із західним обладнанням. Для цього уклеєно контракт з однією з китайських компаній. Про це заявив в інтерв'ю російському "Інтерфаксу" президент "Норильського нікелю" Володимир Потанін. Він поскаржився на великі втрати через труднощі з розрахунками, відмовами від постачань і значними знижками на їхній метал. Нібито компанія може розраховувати лише на 80% своїх доходів, які були до введення жорстких санкцій проти Росії. Потанін розповідав, що його продукція не потрапила під санкції, проте у Європі добровільно відмовляються від співпраці з компанією "Норнікель". Варто зазначити, що Володимир Потанін є олігархом, який входить до близького оточення диктатора Володимира Путіна. Ще рік тому Потанін заявляв, що його металургійний гігант переглядає свою стратегію та налагоджує тісніші зв'язки з такими країнами, як Китай, Туреччина та Марокко, через західні санкції щодо російської економіки. Нещодавно журналісти агенції Reuters писали, що деякі клієнти металургійної компанії "Норнікель" у Європейському союзі відмовляються купувати продукцію, виготовлену із російських металів. А у квітні Міністерство фінансів США у координації з Великою Британією запровадило дві нові заборони на обмеження доходів, які Росія отримує від експорту алюмінію, міді та нікелю. Нагадаємо, декілька днів тому агенція Reuters оприлюднила інформацію, що російські та китайські фірми по-різному обходять західні санкції. Зокрема, Російська мідна компанія та її китайські партнери ухиляються від податків, торгуючи новою мідною катанкою, замаскованою під брухт.

На Кіпрі триває боротьба з відмиванням кривавих російських мільярдів, нелегальним гральним бізнесом, а також спробою легалізації військових злочинців до ЄС. У межах чергової операції силовиків затримано власника російсько-українського казино Pin-UP Дмитра Пуніна, також у кримінальній справі проходить громадянин України Ігор Зотько. Про це повідомило грецьке інформаційне агентство Linenet Greece. Інформацію підтвердили в Pin-UP Україна, назвавши те, що сталося непорозумінням. Власника російської мережі казино Pin-UP Дмитра Пуніна вчора затримали правоохоронці у столиці Кіпру Лімасолі. Громадянина Російської Федерації Дмитра Пуніна звинувачують у відмиванні сотень мільйонів доларів на території Європейського Союзу, України та Великої Британії. Також він причетний до організації нелегальних азартних ігор і ухилення від сплати податків. Разом із реальним власником Pin-UP у кримінальній справі проходить громадянин України Ігор Зотько, до якого причетна низка юридичних осіб, які здійснюють діяльність казино Pin-UP на території України. Раніше повідомлялося, що російський власник Pin-UP Дмитро Пунін скуповує нерухомість на Кіпрі. Він донедавна самостійно очолював Pin-UP. Потім передав посаду дружині, уродженці Луганська Марині Ільїній. Вона володіє торговою маркою Pin-UP в Україні. Сам Пунін народився в Росії, там закінчив освіту та побудував бізнес. Останні роки він перебрався на Кіпр, де купив місцеву футбольну команду та на початку 2023 року призначив туди тренером колишнього капітана збірної Росії Олександра Кержакова. Після низки скандальних публікацій із футбольного клубу Дмитра Пуніна пішли знакові футболісти. Футбольний клуб підозрювали в договірних матчах. Дмитро Пунін спішно продав його наприкінці минулого року. Однак продаж виявився фіктивним. Улітку минулого року колишній білоруський тренер Олександр Хацкевич розповів про те, що під час роботи у кіпрській команді його схиляли до практики договірних матчів. Днями в Україні очікується рішення про відкликання ліцензії Pin-UP в Україні, а також відкриття кримінального провадження на Ігоря Зотька. Він відмовляється від коментарів, каже про таємницю слідства. Адвокат Дмитра Пуніна назвав затримання свого підзахисного "полюванням на відьом". У Пуніна та Зотька один правозахисник. За словами захисту Пуніна, клієнт заперечує всі звинувачення, а також не вважає себе росіянином з початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України. До речі, Дмитра Пуніна вважають гаманцем прем'єр-міністра Росії Михайла Мішустіна, а Ігоря Зотька — підставною особою нелегального бізнесу росіян в Україні та ЄС. Нагадаємо, ще минулого року стало відомо, що понад вісімдесят російських олігархів фінансують війну Росії в Україні. Лише 14 з них потрапили під санкції у всіх країнах проукраїнської коаліції.