Британія створює Міністерство ШІ: що це змінить і чи потрібне таке Україні
Новий глава британського уряду Енді Бернем уперше в історії країни призначив міністра з питань ШІ. Ним став Канішка Нараян. Чим цікаве це призначення і в чому британці показують приклад Україні?
Енді Бернем офіційно став прем’єр-міністром 20 липня, змінивши на посаді великого друга України Кіра Стармера. TrueUA розповідав, чому керівна Лейбористська партія змушена міняти свого прем’єра, — вся справа в місцевих ультраправих друзях Трампа з партії Reform UK Найджела Фараджа, які у травні здобули гучну перемогу на місцевих виборах.
Лейбористам потрібно було рятувати рейтинги на тлі падіння популярності Стармера. Але, і це має стати прикладом для українських політиків. Бернем подякував попереднику та однопартійцю, і одразу ж взявся до роботи, призначивши склад свого уряду. Тут також є чому повчитися. Наприклад, під час внутрішньопартійних дискусій, хто замінить Стармера, з Бернемом конкурував міністр охорони здоров’я Вес Стрітінг. Його призначили міністром оборони. Донедавна — прямого конкурента за посаду.
Ще одне призначення, про яке мовитиметься далі — міністр з питань штучного інтелекту. Ним став політик Канішка Нараян. За цим же напрямком він працював в уряді Стармера в міністерстві науки, інновацій і технологій. Спочатку про самого міністра, потім — про ймовірну логіку дій Бернема. Отже, Нараян — депутат від Уельсу. Він народився в Індії, переїхав до Британії разом із батьками в 12 років. Родина жила бідно, що не завадило хлопцю торувати шлях у майбутнє у престижних закладах освіти, де навчався на стипендії. Нараян має диплом Стенфордського університету. Він устиг попрацювати на різних посадах середньої ланки в урядах консерваторів Девіда Кемерона і Ліз Трасс, поки не потрапив до уряду Стармера.
Нараян — член Лейбористської партії з 18 років, зараз йому — 36. Про нього ще кажуть, що він один із найкращих фахівців по стартапах у Британії, особливо у сфері захисту навколишнього середовища.
Не пасти задніх в Європі. Навіщо Бернему міністр із ШІ
Тепер про логіку Бернема. Свою стратегію щодо штучного інтелекту він не оприлюднив, однак ЗМІ припускають, що вона полягатиме у двох речах: одночасному розвитку та обмеженні. Як таке можливо? Після свого призначення Нараян написав у мережі Х:
"Країни мають вузьке вікно, щоб вирішити, чи вони формують штучний інтелект, чи формуються вони ним. Британія зараз у цьому вікні".
З чого напрошується думка, що британський уряд має намір розвивати у себе високотехнологічні компанії та спробувати стати лідерами з ШІ-технологій в Європі.
Після виходу з Євросоюзу Велика Британія опинилася у двоякій ситуації. З одного боку, там можуть ігнорувати деякі норми закону ЄС про штучний інтелект (AI Act), де багато запобіжників (зокрема, забороняється створювати бази для розпізнавання облич із фото та відео, зібраних у мережі або через відеоспостереження, використовувати ШІ для маніпуляції поведінкою людей, експлуатації їхньої вразливості й розпізнавання емоцій), а з іншого — британці не беруть повною мірою участь у загальноєвропейських проєктах. Що є очевидним мінусом, який частково компенсується активністю інноваційних компаній.
У торішньому рейтингу європейських ШІ-стартапів, складеному Bloomberg, у топ-25 дев’ять — британських. Але, до прикладу, розробником першої європейської ШІ-альтернативи стала французька Mistral AI, а в червні цього року у Відні презентували конкурента ChatGPT — суверенну ШІ-платформу автономних мобільних агентів eustella. Проєкт реалізовано на базі національної фабрики штучного інтелекту AI Factory Austria, яка функціонує в межах спільного підприємства EuroHPC Joint Undertaking. Євросоюз діє спільно, що розширює як фінансову базу, так і можливості для колективної роботи.
Торік у вересні американська компанія Google оголосила про інвестиції у штучний інтелект у Великій Британії у розмірі п'яти мільярдів фунтів стерлінгів. А 8 червня уряд Стармера оприлюднив план із розвитку апаратного забезпечення для штучного інтелекту на 1,5 мільярда доларів, який передбачає створення нового суперкомп'ютера та підтримку суверенних виробників мікрочипів. Очікується, що національний суперкомп'ютер для штучного інтелекту вартістю 750 мільйонів фунтів запрацює 2030 року.
Як зауважують ЗМІ, Бернему і Нараяну доведеться вирішувати ще одне складне завдання — налагоджувати співпрацю у сфері ШІ з членами ЄС, а вони через тертя з адміністрацією Трампа критично налаштовані щодо американського програмного забезпечення і моделей штучного інтелекту. Особливо французи та німці, які виступають проти технологічної залежності від США. У той час як британці та американці непогано співпрацюють у високотехнологічному напрямку.
Чи потрапить штучний інтелект під заборону
Нещодавно оприлюднили велике дослідження американського Інституту Gallup "Голоси покоління Z", серед іншого в ньому є питання про ШІ. Виявилося, що у США майже третина опитаних представників цього покоління гніваються на штучний інтелект за вигадування результатів, політичні маніпуляції та звинувачують його у зниженні власних когнітивних здібностей. В Європі ситуація схожа. Щобільше, тут останнім часом круто взялися за соціальні мережі.
"Я зобов’язався це зробити, і тепер це питання проголосували: соціальні мережі будуть заборонені для осіб віком до 15 років з початку навчального року", — заявив дня президент Франції Еммануель Макрон.
А британський уряд заборонив дітям до 16 років користуватися таких платформ, як Facebook, Instagram, TikTok, YouTube, Snapchat та X ще у червні. Не виключено, шляхом заборон скоро підуть і щодо окремих ШІ-моделей. Не зараз, а коли відбудеться значне охолодження до цих див технологічного прогресу.
У березні Європарламент проголосував за заборону інструментів штучного інтелекту, які можна використовувати для створення зображень та відео з роздягненими людьми. На порушеннях попався інструмент Grok Imagine Ілона Маска. Той перепросив та ініціював внутрішню перевірку xAI. А у квітні основні інституції ЄС заборонили співробітникам використовувати в офіційних повідомленнях відео та зображення, створені штучним інтелектом. В Європі є країни, де генеративний штучний інтелект заборонений в освітньому процесі. Так, у червні така заборона з’явилася для норвезьких учнів молодшої та середньої школи. Тобто процес розпочався — і це не просто прояви ретроградства.
Світом ширяться громадські рухи проти гонитви за ШІ. PauseAL, Not By AL та інші стають все популярнішими. Так, нідерландський PauseAL позиціює себе як політичний рух, він вимагає поставити на паузу навчання найпотужніших загальних систем ШІ та створити міжнародну агенцію безпеки штучного інтелекту, подібну до МАГАТЕ. Зараз такі рухи ще не збирають багатотисячні мітинги, але мобілізація протестувальників проти "цифрового колоніалізму" — не за горами. Власне, це абсолютно передбачувані процеси, їхня ідеологія проста і доступна кожному — жодний ШІ не може знецінити людину, забрати її робоче місце чи навчити краще, за вчителя з плоті й крові.
З розвитком штучного інтелекту зростатиме й політична протидія йому. Поки триває війна для нас це здається не таким актуальним, як для Франції, Британії чи США. Але їхній досвід можна буде переймати. Міністр зі штучного інтелекту нам ні до чого, у нас є Мінцифри, а от власні дослідження впливу ШІ на українців, особливо на дітей, на часі. Щобільше, інтеграція в Євросоюз вимагатиме імплементації в наше законодавство норм AL Act, і важливо знати, чи готові наші громадяни до обмежень для загальної користі.
