Чому Україна воює в борг: експерт — про дефіцит бюджету та міжнародну допомогу

Українська економіка продовжує функціонувати в умовах суттєвого дефіциту, оскільки видатки державного бюджету перевищують доходи приблизно на 40%. Цей дефіцит повністю покривається за рахунок зовнішніх запозичень та міжнародної підтримки, що ставить фінансову систему у залежність від рішень партнерів.

Про це в інтерв'ю TrueUA заявив виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

Війна в борг та політичний контекст підтримки

За словами фахівця, сучасна модель функціонування бюджету тримається на постійному залученні коштів ззовні. Попри те, що така система не є самодостатньою, міжнародне фінансування залишається стабільним через безпекові інтереси західних союзників. Економіст відверто описав поточний стан українських фінансів.

"Називаймо речі своїми іменами — ми живемо в борг. Ми не просто живемо в борг, а дійсно воюємо в борг", — зазначив Олег Пендзин.

Він також додав, що виділені партнерами макрофінансові пакети є максимально комфортними для держави, а їхнє погашення у майбутньому очікується коштом репарацій від Росії або коштом європейських платників податків.

Економіка мирного часу в умовах війни

Порівнюючи українську ситуацію з історичними прикладами інших демократичних країн під час світових конфліктів, експерт звернув увагу на відсутність жорстких обмежень на споживання та суттєвих змін у податковому законодавстві. Завдяки зовнішній допомозі населення продовжує жити за звичними правилами. Аналізуючи готовність суспільства до економічних змін, фахівець зазначив:

"Суспільство сьогодні живе за умов мирного часу й не хоче змінювати ситуацію. Тому це питання навіть радше не до влади, а до суспільства — до його готовності змінювати підходи до сприйняття війни, яка триває в Україні", — наголосив експерт.

У підсумку будь-які спроби посилити податковий тиск чи обмежити купівельну спроможність викликають негативну реакцію серед громадян, що ускладнює переведення економіки на воєнні рейки.

Нагадаємо, у червні український парламент ухвалив стратегічні зміни до головного фінансового документа країни, спрямувавши колосальні додаткові кошти на потреби сектору безпеки. Окрім безпосереднього фінансування армії, значна частина грошей піде на захист міст від ворожих атак на енергетичну інфраструктуру.