
Людей, які доживають до дуже похилого віку, може об’єднувати не лише спосіб харчування, фізична активність чи соціальні зв’язки. Нове дослідження показало, що важливу роль у здоровому старінні може відігравати відкритість до нового.
Про це пише ScienceAlert. Науковці досліджували мешканців Сардинії в Італії — одного з регіонів, які називають "блакитними зонами", де фіксують велику кількість довгожителів.
У дослідженні взяли участь 125 людей віком від 71 до 101 року. Частина з них жила у "блакитній зоні", а інші — у сусідній громаді зі схожими соціальними й культурними умовами.
Учасники проходили опитування, тести та інтерв’ю. Дослідники оцінювали їхнє фізичне й психологічне здоров’я, якість життя, дозвілля, хобі та риси особистості за моделлю "великої п’ятірки".
Виявилося, що мешканці "блакитної зони" не мали суттєво вищої якості життя, пов’язаної зі здоров’ям. Натомість вони частіше демонстрували вищий рівень відкритості до нового. Йдеться про цікавість, готовність навчатися, інтерес до нових ідей, інтелектуальну активність і бажання пробувати щось нове. Такі люди також частіше мали кращі навички подолання труднощів, вищу емоційну компетентність і більше часу приділяли хобі.
Науковці припускають, що сама по собі особистість не "продовжує життя" напряму. Однак вона може впливати на поведінку: людина частіше залишається активною, підтримує соціальні зв’язки, навчається, має захоплення і краще справляється зі стресом.
Водночас автори наголошують, що дослідження було невеликим і спостережним. Тому воно не доводить, що відкритість до нового є причиною довголіття.
Додамо, японці, які вважаються довгожителями, їдять на сніданок коричневий рис, квасолю та морські водорості. Ця їжа багата на поживні речовини, такі як залізо, йод, калій, кальцій, магній та вітаміни групи B, С і К. Торік своїми секретами довголіття та стрункості поділилася дієтолог та експертка з довголіття Мічіко Томіока.