Глибокий сон може захищати мозок від прогресування хвороби Альцгеймера: нове дослідження
Певні типи мозкової активності під час глибокого сну можуть бути пов'язані з повільнішим прогресуванням хвороби Альцгеймера. Науковці виявили, що сильніші сигнали під час фази повільного сну послаблювали зв'язок між високим рівнем нейропептиду орексину та погіршенням стану пацієнтів.
Про це йдеться у дослідженні, опублікованому в науковому журналі Neurology, передає ScienceAlert. У дослідженні взяли участь 60 людей віком від 60 років, яким нещодавно діагностували легку або помірну форму хвороби Альцгеймера. Учасники не приймали препаратів, здатних впливати на мозкові хвилі.
Впродовж однієї ночі науковці спостерігали за їхнім сном за допомогою полісомнографії. Наступного ранку в учасників взяли зразки спинномозкової рідини, щоб визначити рівень орексину — хімічного посередника, який бере участь у регулюванні сну та неспання. Після цього дослідники протягом трьох років стежили за перебігом хвороби в учасників.
Що виявили науковці
Вищий рівень орексину в спинномозковій рідині був пов'язаний із більш вираженим прогресуванням хвороби Альцгеймера протягом наступних трьох років.
Водночас цей зв'язок виявився слабшим у людей, які мали вираженішу активність двох типів мозкових хвиль під час фази повільного сну — сонних веретен і повільних коливань. У здоровому мозку така активність бере участь у закріпленні спогадів і підтриманні стабільної роботи кори головного мозку.
"Порушення передачі сигналів орексину пов'язане з апатією, депресією та тривожністю і може сприяти нейропсихіатричним симптомам при деменції", — зазначили автори дослідження.
Науковці також встановили, що люди з нижчим рівнем орексину мали більшу щільність сонних веретен і триваліші повільні коливання. Крім того, концентрація орексину в спинномозковій рідині жінок була помітно вищою, ніж у чоловіків.
Чи може сон сповільнити хворобу Альцгеймера
Результати можуть свідчити, що якість глибокого сну певним чином впливає на зв'язок між орексиновою системою та перебігом хвороби Альцгеймера. Проте дослідники наголошують, що поки не можна говорити про причинно-наслідковий зв'язок або стверджувати, що покращення глибокого сну здатне сповільнити захворювання.
Дослідження мало низку обмежень. У ньому взяли участь лише 60 людей, а контрольної групи зі здоровими учасниками не було. Крім того, висновки щодо сну ґрунтувалися лише на результатах однієї ночі спостережень та одному зразку спинномозкової рідини.
Тому для підтвердження результатів необхідні масштабніші дослідження із залученням здорової контрольної групи та тривалішим спостереженням за особливостями сну учасників.
Додамо, дотримання певного рівня фізичної активності, зокрема щоденної ходьби, може суттєво знизити ризик розвитку деменції. За даними досліджень, регулярні прогулянки здатні зменшити ймовірність захворювання більш ніж на 50%.
