
Нобелівську премію з хімії 2026 року присудили французькому хіміку Анрі Б. Кагану та японському науковцю Кенсо Соаї за дослідження, які пояснили, як у хімічних реакціях може виникати асиметрія. Їхні відкриття допомогли зрозуміти, як спонтанно може утворюватися лише одна з двох дзеркальних форм молекул, що має важливе значення, зокрема для створення ліків.
Про це повідомила Королівська академія наук Швеції.
Кагана та Соаї відзначили за "відкриття нелінійних ефектів і автокаталізу в асиметричному органічному синтезі". Йдеться про властивість деяких молекул існувати у двох варіантах, які є дзеркальними відображеннями одна одної. Такі форми називають хіральними. Вони схожі між собою так само, як права і ліва рука, однак можуть мати різні властивості під час взаємодії з іншими речовинами.
Це особливо важливо для живих організмів. Наприклад, амінокислоти можуть існувати у двох дзеркальних формах, але білки в клітинах людини містять переважно лише одну з них. Як саме могла виникнути така "однобічність" хімії життя, тривалий час залишалося загадкою.
Анрі Б. Каган у 1986 році відкрив новий спосіб керування хімічними реакціями. Завдяки цьому вченому вдалося отримувати значно більшу кількість однієї дзеркальної форми молекул, ніж раніше вважалося можливим.
Його робота стала основою для подальших досліджень того, як можна спрямовувати хімічні процеси в бік утворення переважно однієї форми молекули.
Наступний важливий етап пов’язаний із японським ученим Кенсо Соаї. У 1995 році він описав хімічну реакцію, яка потенційно могла призводити до утворення лише однієї дзеркальної форми.
У 2003 році Соаї вдалося продемонструвати таку реакцію на практиці. За даними Нобелівського комітету, в результаті утворювалася лише одна з двох можливих дзеркальних форм молекули. До цього подібного результату, окрім самої природи, ніхто не досягав.
Голова Нобелівського комітету з хімії Гайнер Лінке назвав їхні роботи розв’язанням хімічної загадки, якій понад сто років.
Дослідження Кагана та Соаї допомогли науковцям краще зрозуміти, як може виникати хіральність — властивість речовини існувати у двох дзеркальних формах. Це має практичне значення для фармацевтики, адже під час розробки лікарських препаратів одна форма молекули може мати потрібний ефект, тоді як її дзеркальний варіант — інший.
Нобелівська премія з хімії 2026 року становить 12 мільйонів шведських крон. Цю суму лауреати поділять між собою порівну.
Анрі Б. Кагану 96 років, він народився у Франції та є почесним професором Університету Париж-Південь. Кенсо Соаї народився у 1950 році в Хіросімі, Японія, і є почесним професором Токійського університету науки.
Нагадаємо, Нобелівську премію з фізіології та медицини 2026 року присудили трьом науковцям за відкриття світлочутливих іонних каналів та розвиток оптогенетики. Ця технологія дає змогу за допомогою світла контролювати активність окремих нервових клітин і допомагає дослідникам вивчати роботу мозку.
Додамо, Нобелівську премію з фізики 2026 року присудили американському науковцю Френсісу Хальцену за внесок у створення нейтринної обсерваторії IceCube та відкриття нейтрино високих енергій астрофізичного походження.