Кінцевий варіант угоди про корисні копалини, яку наша держава має підписати із Сполученими Штатами Америки, на сьогодні влада України оцінює позитивно. Найголовніше у документі те, що наша держава не є боржником.
Про це повідомив президент Володимир Зеленський під час прес-конференції.
"Головне для мене було, що ми не є боржниками, в угоді немає ні 500 млрд боргу, ні 350, ні 100. Це було б несправедливо по відношенню до нас", — акцентував Зеленський.
Водночас, за словами гаранта, згідно з положеннями угоди, Україна та США є співвласниками фонду, в який Україна передаватиме 50% доходу від майбутнього видобутку корисних копалин та рідкісноземельних металів.
"Я не піду і на 10 центів, якщо вони будуть вказані як борг", — зауважив Зеленський.
Натомість угоді все ж не вказані всі гарантії безпеки, які вимагала Україна. Проте у документі йдеться про те, що США підтримують "зусилля України отримати гарантії безпеки, необхідні для сталого миру".
"В рамковій угоді я дуже хотів, щоб з'явилось хоча б речення "гарантії безпеки України" і те що мене брифінгували урядовці — це з'явилось в 10 пункті. Важливо, що це є. Я це почитаю і угоду урядовці пропонують підписувати міністрам", — сказав президент України.
Очільник держави також зауважив, що угода є рамковою та не підлягає ратифікації. Однак наступний договір буде серйозніший і складніший та буде мати обов'язкову ратифікацію в парламенті України.
На початку лютого міністр фінансів США Скотт Бессент під час візиту до Києва передав документ українській стороні проект угоди щодо природних ресурсів. За інформацією The Telegraph, адміністрація Трампа висунула Україні умови угоди щодо корисних копалин, які зазвичай ставлять країнам-агресорам, що зазнали поразки у війні. Умови цієї угоди значно перевершують репарації, що були накладені на Німеччину та Японію після Другої світової війни.
Президент Володимир Зеленський відмовився підписувати документ, оскільки угода не мала чітких гарантій безпеки для України зі сторони Сполучених Штатів. При цьому Бессент зазначав, що угода про партнерство між США й Україною стане довгостроковим щитом безпеки для українців.
Деякі експерти прогнозували, що документ можуть підписати на Мюнхенській конференції. Однак цього не сталося.
Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що Трамп був засмучений через відсутність подяки за американську допомогу та відмову підписати угоду щодо українських корисних копалин. Сам президент США після відмови Києва підписати угоду у тій редакції, в якій пропонував Білий дім, зробив низку скандальних заяв на адресу Володимира Зеленського.
Своєю чергою, 14 лютого Україна доопрацювала угоду про партнерство з США щодо рідкісноземельних металів, і проект меморандуму передали американській стороні. Зеленський заявляв, що Україна продовжує діалог зі США щодо угоди про рідкісноземельні мінерали, процес обговорення триває.
За інформацією The New York Times станом на 22 лютого, Сполучені Штати Америки запропонували Україні новий проект угоди про корисні копалини, який є ще жорсткішим за попередній. Попередній варіант угоди передбачав, що Україна має погодитися на створення спільного зі США фонду, до якого було б внесено права на розробку надр, а подальші доходи від видобутку та реалізації корисних копалин Київ та Вашингтон ділили б у порівну. Проте в новій версії угоди зазначається, що доходи будуть спрямовані до фонду, у якому Сполучені Штати мають 100-відсоткову фінансову частку, а Україна має робити внески до фонду, доки він не досягне суми у 500 мільярдів доларів.
Нагадаємо, 22 лютого спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук заявляв, що незабаром український уряд почне серйозно працювати над укладенням угоди про корисні копалини та гарантії безпеки з адміністрацією Трампа.
Водночас сам Трамп вважав, що його країна вже близько до підписання з Україною угоди щодо рідкісноземельних ресурсів.
Нагадаємо, раніше президент Сполучених Штатів Дональд Трамп повідомив журналістам, що український лідер Володимир Зеленський у п'ятницю 28 лютого відвідає Білий дім, щоб підписати угоду про постачання корисних копалин.