Німеччина змінює курс: як Берлін посилює оборону — аналіз The Telegraph
Німеччина розвиває свою військову машину і демонструє, що з нею потрібно рахуватися. У межах радикальних реформ, просунутих канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем, Берлін цього року скасував усі фінансові обмеження на видатки на оборону, щоб створити найпотужнішу армію Європи.
Як повідомляє газета The Telegraph, відповідна реформа відкрила шлях для масових закупівель танків, артилерії, винищувачів і військових кораблів вартістю в сотні мільярдів фунтів, адже Бундесвер готується протистояти загрозі, яку становить Росія.
За даними редактора з питань промисловості The Telegraph Метта Олівера, загалом торік Берлін витратив на озброєння понад 50 мільярдів євро і розробив плани витратити на це ще 377 мільярдів євро. Газета додає, що Німеччина прагне створити найбільшу та найпотужнішу армію в Європі, тож у багатьох аспектах повертається до своєї традиційної ролі часів Холодної війни.
"У випадку російського нападу на східний фланг НАТО роль Німеччини буде головною. Поряд із військами, які постійно дислокуються в Литві, основні сили Бундесверу поспішать на допомогу союзникам, таким як Польща, щоб стримати сили Москви і відвоювати захоплені території", — наголошує The Telegraph.
Своєю чергою, британський консультант з питань оборони, який співпрацює з німецькими військовими компаніями, Ніколас Драммонд додав, що Німеччині потрібна здатність вести маневрену війну, а це означає, що танки, піхота, артилерія та авіація повинні діяти злагоджено, щоб витіснити ворога.
Впродовж тривалого часу Німеччина була задоволена тим, що не досягала цілей НАТО щодо витрат і дозволяла своїм збройним силам "атрофуватися", адже лідери вважали, що дні збройних конфліктів в Європі залишилися в минулому. Західнонімецька армія була однією з найкраще оснащених в Європі. Проте у десятиліття після падіння Берлінського муру військові витрати впали з 2,5% до лише 1,4%, адже відбулося об'єднання зі Східною Німеччиною і було скорочено Бундесвер.
Професор економіки у впливовому німецькому аналітичному центрі Kiel Institute Гунтрам Вольф зазначив, що внаслідок цього скорочення витрат, яке тривало навіть після російського вторгнення в Крим, Бундесвер опинився в такому поганому стані, що німецькі військові були вимушені розбирати на запчастини обладнання, коли воно ламалося.
"Витрати скоротилися настільки, що заміна чинного обладнання стала майже неможливою. Якщо у вас було три танки, ви використовували два, щоб отримати запасні частини для того, що залишився", — наголосив він.
Нестача обладнання викликала і серйозніші занепокоєння, адже вона впливала навіть на елітні підрозділи, які повинні були б швидко вирушати на передову у разі війни з Росією. Це зовсім не мало вигляду ефективного фактора стримування. Газета наголошує, що замість цього колишні канцлери Німеччини Ангела Меркель і Герхард Шредер дотримувалися політики wandel durch handel ("зміни через торгівлю"). Вона ґрунтувалася на ідеї, що тісне переплетення німецької та російської економік змусить Путіна утриматися від будь-якого конфлікту, аби не втратити надто багато.
"Така політика була відкинута після двох політичних потрясінь, які підштовхнули до переозброєння: повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році та попередження Дональда Трампа про те, що Америка більше не буде фінансувати оборону Європи", — зазначає Вольф .
Газета наголошує, що російська агресія проти України зруйнувала ілюзію Берліна про те, що Путін є людиною, з якою можна домовитися. Окрім цього, посилилася і тривога серед громадськості. Попри це, Берлін і далі критикували за повільність і нерішучість у питанні постачання зброї Україні. Новий поштовх до швидших дій надійшов із США — із поверненням Дональда Трампа.
The Telegraph додає, що американський президент ніколи не приховував свого зневажливого ставлення до "недобросовісних" країн, які не виконували зобов’язання перед НАТО, і навіть натякав, що може не прийти їм на допомогу. Втім, готуючись знову обійняти посаду президента США, Трамп чітко дав зрозуміти, що тепер вимагатиме від союзників по НАТО витрачати на оборону аж до п'яти відсотків ВВП.
"Зміни до "боргового гальма" були ухвалені Бундестагом у березні — за два місяці до того, як Мерц обійняв посаду канцлера, фактично скасувавши всі обмеження на запозичення для потреб оборони. Це відкрило величезні можливості для витрат, і новий канцлер пообіцяв використати їх, щоб перетворити Бундесвер на "найсильнішу звичайну армію в Європі", — зазначає газета.
Згідно з бюджетними планами Мерца, до 2029 року витрати Берліна на оборону зростуть до нового цільового показника НАТО — 3,5 % ВВП. Це на шість років раніше, ніж аналогічна обіцянка від Великої Британії.
Газета додає, що основна частина програми переозброєння буде реалізована потужностями німецьких компаній, що буде сильним поштовхом для вітчизняної промисловості й уже спричинило суттєве зростання акцій Rheinmetall — найбільшої оборонної компанії Німеччини.
"Американське озброєння здебільшого відходить на другий план, а там, де його все ж закуповують, виробництво частково або повністю відбувається в Німеччині", — зазначає The Telegraph.
Також свідченням того, наскільки серйозно в Берліні ставляться до переозброєння, є нещодавній заклик до повернення призову на військову службу, або національної служби, яка була скасована у 2011 році. Наразі Бундесвер налічує близько 185 тисяч військовослужбовців, але Німеччина пообіцяла збільшити цю цифру до близько 260 тисяч солдатів, крім того, що планується набрати 200 тисяч резервістів.
Нагадаємо, раніше The Economist повідомляв, що Північноатлантичний альянс зазнав найбільшого порушення свого повітряного простору в історії, коли на територію Польщі залетіли 19 російських безпілотників. Такі інциденти випробовують волю НАТО, і це нова битва Європи за захист свого неба від російської агресії.